Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Чичула, Ю. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-19

Діабетична ентероколопатія в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу [Текст] / А. Е. Дорофєєв [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 1. - С. 61-65. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Берлитион

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Незважаючи на безсумнівний успіх у вивченні патогенезу та лікуванні цукрового діабету (ЦД), це захворювання залишається на піку проблем сучасної медицини, оскільки це найпоширеніша ендокринна патологія серед осіб працездатного віку. У структурі захворюваності на діабет 90–95 % становлять хворі з цукровим діабетом 2-го типу. Останніми роками описана достатньо нова патологія кишечника в пацієнтів із цукровим діабетом — діабетична ентероколопатія (ЕКП). Незважаючи на інтерес до цієї патології, чіткі критерії діагностики відсутні, тому діагноз установити складно, це потребує значного диференціального пошуку. Ступінь вираженості ЕКП залежить від інтенсивності проявів ангіопатії та нейропатії. Метою цієї роботи було вивчення частоти та клінічних особливостей ентероколопатії в різних груп хворих на цукровий діабет. Матеріали та методи. Обстежені 120 хворих із ЦД 2-го типу. Вік пацієнтів — від 39 до 67 років (середній вік — 53 ± 5 років), жінок було 74 (62 %), чоловіків — 46 (38 %). Жінки переважали в усіх вікових категоріях. Тривалість перебігу цукрового діабету в обстежуваних пацієнтів становила 1–18 років. Результати. Ураження кишечника були виявлені у 81 (67,5 %) хворого на ЦД, але після ретельного диференціально-діагностичного дослідження у 28 (23,3 %) хворих був установлений синдром подразненого кишечника, а в 15 (12,5 %) — дивертикульоз товстої кишки. Серед обстежених хворих ентероколопатія виявлялась у 38 (31,7 %), у той же час у різних підгрупах частота ЕКП дещо відрізнялася. Якщо в групі до 55 років ЕКП зустрічалася рідше, ніж в усіх обстежених хворих, то в пацієнтів віком понад 55 років ЕКП виявлялася вірогідно частіше (р 0,05). Аналогічні тенденції спостерігалися при аналізі тривалості цукрового діабету. Висновки. Таким чином, ураження кишечника були виявлені в 67,5 % хворих на ЦД, із них ентероколопатію діагностовано в 31,7 % пацієнтів. Частота ЕКП залежить від віку хворих та тривалості перебігу ЦД, а інтенсивність симптомів — від тяжкості діабету. ЕКП у хворих із ЦД має складний патогенез, ланками якого є нейропатія, ангіопатичні зміни судин та капілярного русла з ендотеліальною дисфункцією, порушення кишкового бар’єра із змінами слизоутворення. Застосування тіоктової кислоти є етіопатогенетичним та клінічно ефективним
Despite undoubted success in the study of pathogenesis and treatment, diabetes mellitus (DM) remains at the peak of the problems of modern medicine, since this is the most common endocrine pathology among persons of working age. In the structure of diabetes, patients with type 2 diabetes mellitus account for 90–95 %. In recent years, a fairly new pathology of the intestine — diabetic enterocolopathy has been described in patients with diabetes mellitus. Despite the interest in this disease, there are no clear diagnostic criteria, so it is difficult to diagnose it, and this requires a significant differential search. The degree of enterocolopathy severity depends on the intensity of angiopathy and neuropathy manifestations. The objective was to study the frequency and clinical features of enterocolopathy in different groups of patients with diabetes mellitus. Materials and methods. One hundred twenty persons with type 2 DM were examined. The age of the patients was 39 to 67 years (mean age 53 ± 5 years), there were 74 women (62 %) and 46 men (38 %). Women prevailed in all age categories. The duration of diabetes mellitus ranged from 1 to 18 years. Results. Eighty one (67.5 %) patients with diabetes had intestinal lesions, but after careful investigation, 28 patients (23.3 %) were diagnosed with irritable bowel syndrome, and 15 (12.5 %) — with diverticulosis of the large intestine. Among the patients examined, enterocolopathy was detected in 38 (31.7 %) persons, while in different subgroups, the frequency of enterocolopathy was somewhat different. If in the group under 55 years enterocolopathy was less common than in all examined patients, then in persons older than 55 years enterocolopathy was detected significantly more frequent (p 0.05). Similar trends were observed when analyzing the duration of diabetes mellitus. Conclusions. Thus, 67.5 % of patients with diabetes had intestinal lesions, of them 31.7 % were diagnosed with enterocolopathy. The frequency of enterocolopathy depends on the age of patients and duration of DM, and the severity of enterocolopathy symptoms — on the severity of diabetes. Enterocolopathy in patients with diabetes has a complex pathogenesis, the links of which are neuropathy, angiopathy of the capillary bed with endothelial dysfunction, violation of the intestinal barrier with changes in mucus production. The use of thioctic acid is pathogenetic and clinically effective
Дод.точки доступу:
Дорофєєв, А. Е.
Швець, Н. І.
Пархоменко, Т. А.
Диня, Ю. З.
Чичула, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Губская, Е. Ю.
    Опыт использования Дигеля у пациентов с функциональной диспепсией [Текст] / Е. Ю. Губская, Ю. В. Чичула, В. П. Шипулин // Мистецтво лікування. - 2006. - № 9. - С. 68

Рубрики: Диспепсия--лек тер

   Дигель--тер прим

Дод.точки доступу:
Чичула, Ю. В.
Шипулин, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Карнабеда, О. А.
    Ураження печінки у хворих на гемобластози на тлі хіміотерапії [Текст] / О. А. Карнабеда, Ю. В. Чичула // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2011. - № 2. - С. 13-15

Рубрики: Лейкоз лимфоцитарный

   Холестаз--лек тер

Дод.точки доступу:
Чичула, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пєрєдерій, В. Г.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба і підліток [Текст] / В. Г. Пєрєдєрій, Ю. В. Чичула // Ліки України. - 2015. - № 8. - С. 20-23

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Дод.точки доступу:
Чичула, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Глобальна епідеміологія інфекції Helicobacter pylori на сучасному етапі [Текст] / С. М. Ткач [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 3. - С. 9296

MeSH-головна:
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI (иммунология, патогенность)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- EPIDEMIOLOGIC FACTORS
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY (тенденции)
БАКТЕРИЙ ВЫВЕДЕНИЕ ИЗ ОРГАНИЗМА -- BACTERIAL SHEDDING (иммунология)
Дод.точки доступу:
Ткач, С. М.
Левченко, А. Р.
Чичула, Ю. В.
Онищук, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Губська, О. Ю.
    Функціональний стан підшлункової залози у хворих на целіакію [Текст] / О. Ю. Губська, Ю. В. Чичула, Н. В. Кугмерова // Сучасна гастроентерологія. - 2006. - № 5. - С. 8-10

Рубрики: Поджелудочная железа--патофизиол--секр

   Целиакия--осл

   Поджелудочной железы недостаточность--патолог

Дод.точки доступу:
Чичула, Ю. В.
Кугмерова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Чичула, Ю. В.
    13С-тригліцериновий дихальний тест у виявленні порушень екзокринної функції підшлункової залози [Текст] / Ю. В. Чичула // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - № 2. - С. 44-46

Рубрики: Дыхательные тесты--исп

   Поджелудочной железы функциональные тесты

   Поджелудочной железы болезни--диагн

   Поджелудочная железа--секр

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Новые возможности терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни [Текст] = New possibilities for treatment of gastroesophageal reflux disease / А. Э. Дорофеев [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 51-58. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Домперидон--прием--тер прим

   Омепразол--прием--тер прим

   Гиалера--прием--тер прим

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (терапия)
ИЗЖОГА -- HEARTBURN (лекарственная терапия, осложнения)
ЭЗОФАГИТ -- ESOPHAGITIS (лекарственная терапия, осложнения)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS (действие лекарственных препаратов, метаболизм, секреция)
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS (метаболизм, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Цель — оценить клиническую эффективность при добавлении эмульсии «Гиалера» («Альпифлор с. р. л.», Италия) к стандартной терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) и изучить влияние такой комбинации на состояние эпителия пищевода. Материалы и методы. Проведено мультицентровое рандомизированное открытое сравнительное исследование с параллельным контролем. Под нашим наблюдением находились 60 больных ГЭРБ в возрасте от 18 до 65 лет. Женщин было 25 (42 %), мужчин — 35 (58 %). Критерием включения в исследование было наличие симптоматики ГЭРБ (в первую очередь изжоги), подтвержденной эндоскопически и морфологически. Больных распределили на две группы по 30 человек. В качестве базисной терапии в обеих группах применяли омепразол в дозе 20 мг 2 раза в сутки и домперидон в дозе 10 мг 3 раза в сутки. В первой группе дополнительно назначали эмульсию «Гиалера» (в стиках по 15 мл) по 1 стику после еды 3 раза в день. Результаты. Частота изжоги в первой группе после лечения была почти в три раза меньше, чем в группе сравнения (р = 0,035). В этой группе отсутствовала изжога в ночное время, а также дисфагия (во второй группе сохранилась почти у 7 % больных). Частота отрыжки в обеих группах составляла соответственно 17 и 20 %. Эндоскопически во второй группе в 4,5 раза чаще, чем в первой, выявляли эзофагит, причем у 1 больного — эрозивный. По данным морфологического исследования у пациентов первой группы отмечена статистически значимая положительная динамика. Выводы. У больных ГЭРБ добавление к стандартной терапии ингибитором протонной помпы и прокинетиком эмульсии «Гиалера» позволило статистически значимо (по сравнению с контрольной группой) уменьшить частоту и выраженность изжоги, степень повреждения пищевода по данным эзофагоскопии, устранить дисфагию и изжогу в ночное время. При морфологическом анализе в слизистой оболочке пищевода отмечено уменьшение степени воспаления и дегенерации эпителия, увеличение синтеза защитной слизи и интеграции эпителия за счет клаудина 1 в плотных контактах
Objective — to evaluate the clinical efficacy of the addition of Gyalera emulsion (Alpiflor SRL, Italy) to the standard therapy of patients with gastroesophageal reflux disease (GERD) and to study the effects of such treatment on the state of the esophagus epithelium. Materials and methods. A multicenter, randomized, open, comparative study with the parallel control has been carried out. It involved 60 patients with GERD aged 18 to 65 years, from them 25 women (42 %), and 35 men (58 %). The inclusion criteria included the presence of GERD symptoms (primarily heartburn), confirmed endoscopically and morphologically. The participants were divided into two groups of 30 subjects in each. Omeprazole in a dose of 20 mg 2 times a day and domperidone at a dose of 10 mg 3 times a day were used as basic therapy in both groups. In the first group, an additional «Gyalera» emulsion of 15 ml sticks was administered in a dose of 1 stick after a meal 3 times a day. Results. After the treatment, heartburn frequency in the first group was almost three times lower than in the comparison group (p = 0.035). This group did not suffer from nighttime heartburn and dysphagia, whereas in the second group it was observed in almost 7 % of patients. The incidence of belching after the treatment was 17 % and 20 % respectively. Esophagitis was detected endoscopically in 4.5 times more often in the second group than in the first, in one patient it was erosive. In the patients of the first group, morphologically significant positive dynamics was defined. Conclusions. In patients with GERD, the addition of Gyalera emulsion to the standard therapy with proton pump inhibitor and prokinetics promoted significant (in comparison with the control group) reduction of the heartburn frequency and severity, the degree of esophagus damage as per the esophagoscopy data, and elimination of dysphagia and nocturnal heartburn. Morphological analysis of esophageal mucosa demonstrated a decrease in the degree of epithelial inflammation and degeneration, and increase in the synthesis of protective mucus and epithelial integration on account of claudine 1 in tight junctions
Дод.точки доступу:
Дорофеев, А. Э.
Дядык, Е. А.
Звягинцева, Т. Д.
Чичула, Ю. В.
Руденко, Н. Н.
Стукало, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ткач, С. М.
Ураження шлунково-кишкового тракту при цукровому діабеті / С. М. Ткач, Ю. В. Чичула // Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2020. - N 3. - С. 72-82

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патология, патофизиология)
Анотація: Симптоми ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є важливою і часто недооціненою причиною несприятливого перебігу цукрового діабету (ЦД), незважаючи на вираженість таких порушень серед великої кількості пацієнтів. Патофізіологія цих процесів, включаючи зв’язок симптоматики із глікемічним профілем, залишається погано вивченою. Хоча вважають, що симптоми ураження ШКТ серед пацієнтів із ЦД більш поширені, ніж у загальній популяції, їх частота є вищою (≥ 70 %) у більшості, а не в усіх групах таких пацієнтів. До сьогоднішнього дня невідомо, чи значно відрізняється поширеність симптомів серед осіб із ЦД 1 та 2 типу. Методи визначення наявності та вираженості симптомів ураження ШКТ за останні десятиліття вдосконалено, особливо щодо функціональних розладів ШКТ, таких як синдром подразненого кишечника (СПК), функціональна диспепсія (ФД) тощо, які після заперечення структурних захворювань діагностують лише за симптомами. На відміну від ЦД вони не мають об’єктивних біомаркерів. Нормативні органи, зокрема USAFood and Drug Administration (FDA) та European Medicines Agency, вимагають застосування валідованих анкет для оцінки симптомів і результатів лікування в дослідженнях функціональних розладів ШКТ. Деякі опитувальники фокусуються на ураженнях ШКТ, тоді як інші є багатовимірними, охоплюють соціально-економічні та психологічні домени і пов’язані з оцінкою якості життя. До останніх належать опитувальники Bowel Disease Questionnaire (BDQ) та Patient Assessment of Upper Gastrointestinal Symptom Severity Index (PAGI-SYM). Актуальність точного визначення симптомів ураження ШКТ збільшується при концентрації уваги на кишечнику як на перспективній терапевтичній мішені для зниження глікемії. У широкому сенсі більшість симптомів ураження ШКТ при ЦД можна розглядати як результат невпорядкованої взаємодії кишечника та центральної нервової системи (ЦНС). До потенційних патогенних чинників належать вегетативна (блукаючий нерв та кишкове сплетіння Ауербаха) та периферична нейропатія, структурно-функціональні зміни у ЦНС (діабетична енцефалопатія), гостра і хронічна дисглікемія, психологічна дисфункція та наслідки фармакотерапії. У цьому огляді розглядається поширеність, оцінка, патогенез та ведення хворих на ЦД з ураженням ШКТ, починаючи із загальних принципів та закінчуючи розглядом ведення хворих з ураженням конкретних відділів ШКТ. Розглянуто поширеність, патофізіологію, симптоматику, діагностику та лікування хворих на ЦД з ураженням стравоходу, шлунка та кишечника. Окремо розглянуто побічні гастроінтестинальні ефекти цукрознижуючих препаратів
Дод.точки доступу:
Чичула, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Шифр: МУ65/2019/15/1
Журнал

Міжнародний ендокринологічний журнал . - Виходить щомісячно
2019р. т.15 N 1

Зміст:
Василькова, О. Н. Инсулиноподобный фактор роста 1 и хроническая болезнь почек у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа / О. Н. Василькова [и др.]. - С.11-17. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Мохорт Т. В., Науменко Е. П., Коротаева Л. Е., Филипцова Н. А.
Кирилюк, М. Л. Роль фракталкіну в розвитку діабетичного макулярного набряку у хворих на цукровий діабет 2-го типу / М. Л. Кирилюк [та ін.]. - С.18-23. - Бібліогр. наприкінці ст.
Інші автори: Сук С. А., Риков С. О., Могілевський С. Ю.
Зябліцев, С. В. Поліморфізм rs1800629 гена TNF-? при цукровому діабеті 2-го типу. Зв’язок із розвитком нефропатії / С. В. Зябліцев, О. П. Чернобривцев, Д. С. Зябліцев. - С.24-30. - Бібліогр. наприкінці ст.
Sokolova, L. K. Association of 5’AMP-activated protein kinase activity with disease duration and HbA1c content in diabetic patients / L. K. Sokolova [et al.]. - С.31-34. - Библиогр. в конце ст.
Інші автори: Pushkarev V. M., Belchina Yu. B., Pushkaev V. V., Vatseba T. S.
Лучицький, В. Є. Рівень прозапальних лімфокінів і гормонів у чоловіків, хворих на цукровий діабет 2-го типу / В. Є. Лучицький. - С.35-39. - Бібліогр. наприкінці ст.
Подаваленко, А. П. Епідеміологічний аналіз поширеності гіпотиреозу в Харківській області / А. П. Подаваленко, О. А. Гончарова, Л. С. Пащенко. - С.41-46. - Бібліогр. наприкінці ст.
Паньків, В. І. Взаємозв’язок між прийомом метформіну й дефіцитом вітаміну В12 у хворих на цукровий діабет 2-го типу / В. І. Паньків. - С.47-52. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рыкова, О. В. Мужской фактор бесплодия: алгоритм лабораторной диагностики причин / О. В. Рыкова. - С.55-60. - Библиогр. в конце ст.
Дорофєєв, А. Е. Діабетична ентероколопатія в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу / А. Е. Дорофєєв [та ін.]. - С.61-65. - Бібліогр. наприкінці ст.
Інші автори: Швець Н. І., Пархоменко Т. А., Диня Ю. З., Чичула Ю. В.
Цубанова, Н. А. Инновационные технологии в фармакокоррекции железодефицитных состояний / Н. А. Цубанова, Э. С. Чернявски. - С.66-75. - Библиогр. в конце ст.
Шевчук, М. В. Практичне значення діагностики депресії у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу / М. В. Шевчук [та ін.]. - С.76-80. - Бібліогр. наприкінці ст.
Інші автори: Циганенко О. О., Тараненко О. В., Крижевський В. В., Маньковський Б. М.
Сорокман, Т. В. Синдром Мак-Кьюна-Олбрайта-Брайцева (огляд літератури та клінічний випадок) / Т. В. Сорокман, О. В. Макарова, Н. О. Попелюк. - С.81-88. - Бібліогр. наприкінці ст.
Ляшук, П. М. Основні синдроми гіперандрогенії в жінок: патогенез, диференціальна діагностика (огляд літератури та власні спостереження) / П. М. Ляшук, Р. П. Ляшук. - С.89-92. - Бібліогр. наприкінці ст.
Йосип Іванович Пічкар : (до 70-річчя від дня народження вченого-ендокринолога, доцента Ужгородського національного університету). - С.93
Чернявська, І. В. Використання інтерактивного методу навчання "Case-study" у підготовці майбутніх лікарів / І. В. Чернявська [та ін.]. - С.96-97. - Бібліогр. наприкінці ст.
Інші автори: Скрипник Н. В., Дідушко О. М., Паньків І. В.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

1-10 11-19

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)