Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (9)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Чорна, В. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 65
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-65

Методичні підходи до створення індексів для комплексної оцінки стану здоров’я населення та забезпеченості його медичною допомогою / В. В. Чорна [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 1. - С. 20-28

MeSH-головна:
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (использование, организация и управление, стандарты, тенденции)
Анотація: Розроблений у попередній період індекс здоров’я не відповідає вимогам ВООЗ і донині не знайшов застосування у практиці охорони здоров’я. Нами створено індекс людського здоров’я (ІЛЗ) за аналогією з методикою розрахунку індексу людського развитку (ІЛР). Розподіл областей України за величиною ІЛЗ показав, що групу з добрим здоров’ям склали 4 області. До групи з задовільним здоров’ям увійшли 15 областей, до групи з незадовільним здоров’ям – 3 області. Всі групи населення областей з різним рівнем здоров’я мають приблизно однаковий рівень забезпечення медичною допомогою. Результати аналізу з використанням необхідних методів математичної статистики дозволяють стверджувати: запропоновані інтегральні індекси людського здоров’я та медичного забезпечення населення адекватно відбивають реальну ситуацію, прості у застосуванні, і їх можна рекомендувати для використання у практиці медичної статистики на рівні МОЗ і ВООЗ. За їхньою допомогою можна порівнювати рівень здоров’я населення та його забезпечення медичною допомогою у розрізі окремих регіонів або країн.
Разработанный ранее индекс здоровья не отвечал требованиям ВООЗ и до сих пор не нашел своего применения в практике здравоохранения. Индекс человеческого здоровья (ИЧЗ) создан нами по аналогии с методикой определения индекса человеческого развития (ИЧР). После распределения областей Украины по величине ИЧР определили, что группу с хорошим здоровьем составили 4 области , группу с удовлетворительным здоровьем – 15 областей, а в группе с неудовлетворительным здоровьем оказались 3 области. Все группы населения областей с разным уровнем здоровья имеют приблизительно одинаковый уровень обеспечения медицинской помощью. Результаты анализа с использованием необходимых методов математической статистики дают основания утверждать: предложенные интегральные индексы человеческого здоровья и медицинского обеспечения населения адекватно отображают реальность, простоту в применении, и их можно рекомендовать для использования в практике медицинской статистики на уровне МОЗ и ВООЗ. С их помощью можно сравнивать уровень здоровья населения и его обеспечения медицинской помощью в разрезе отдельных регионов или стран.
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Доценко, В. М.
Махнюк, В. М.
Могильний, С. М.
Очеретяна, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чорна, В. В.
До питання готовності вітчизняних лікувально-профілактичних закладів до захисту психічного здоров’я населення України, що постраждало внаслідок воєнних дій [Текст] = To the question of readiness of the medical and preventive institutions to protect the mental health of the population of Ukraine, which suffered as result of military operations / В. В. Чорна // Довкілля та здоров’я. - 2023. - № 1. - С. 10-18. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (статистика, этнология)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ФАКТОРЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ -- ENVIRONMENTAL EXPOSURE (анализ, профилактика и контроль, статистика)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY (статистика, тенденции)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (генетика, физиология)
КАДРОВ ПОДБОР -- PERSONNEL SELECTION (законодательство и юриспруденция, организация и управление, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті проведено прогнозну гігієнічну оцінку стану психічного здоров’я населення України, здійснено аналіз показників захворюваності на психічні розлади за 2018-2020 роки, визначено рівень готовності вітчизняних лікувально-профілактичних закладів до захисту психічного здоров’я населення України, що постраждало внаслідок воєнних дій, та стан забезпечення служби медичними кадрами. Проведено ретроспективний аналіз щодо умов перебування пацієнтів та стану внутрішньолікарняного комфорту у стаціонарних приміщеннях у довоєнний період та вивчено досвід європейських країн з цього питання. Мета роботи: на основі ретроспективного аналізу показників захворюваності населення України на психічні розлади зробити прогноз готовності стану вітчизняних лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) щодо організації масової психіатричної та психологічної допомоги населенню, що постраждало внаслідок воєнних дій. Матеріали та методи. У ході проведеного аналізу використано статистичні матеріали МОЗ України за 2018-2020 роки щодо захворюваності на розлади психіки і поведінки та забезпеченості лікувальних закладів медичними кадрами, дані форми № 18 МОЗ України «Звіт про роботу з контролю над факторами навколишнього середовища, що впливають на стан здоров’я населення» за 2014-2021 роки. Результати. Встановлено, що чоловіки за досліджуваний період більше зверталися по допомогу та проходили лікування у психіатричних лікарнях за роками від 67,2% до 65,3%, у денних психіатричних стаціонарах 57,3% до 59,4%. При цьому жінки за той самий період проходили лікування амбулаторно від 78,9% до 81,0% відповідно, при цьому менше лікувались у психіатричних лікарнях – 32,8% до 34,7%. Визначено невідповідність нормативним вимогам ДСП № 173-96, ДБН В.2.5.-28:2018 «Природне і штучне освітлення», де найбільша питома вага склала у 2017 році 11,8%, у 2019 – 10,7% , а найменші показники невідповідності відзначались 2015 року – 3,4% та 2018 – 3,78%. Найбільша питома вага невідповідності мікроклімату у лікувальних закладах охорони здоров’я становила 2015 року 11,3%, 2016 – 12,9%, а найменша – 2014 р. – 3,2%, 2020 – 4,4%, 2021 – 4,2%. Висновки. У зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації та введенням в Україні воєнного стану, за висновками МОЗ України, можна очікувати масштабне збільшення захворюваності на психічні розлади серед населення країни, що призведе до збільшення навантаження на лікувально-профілактичні заклади психіатричного профілю, які лише частково готові до якісного вирішення проблеми. Для забезпечення готовності вітчизняних лікувально-профілактичних закладів до захисту психічного здоров’я населення України рекомендовано створити мережу центрів соціально-психологічної допомоги/консультування, укомплектовані кадрами психологів, соціальними працівниками та відкрити психіатричні відділення, денні стаціонари, амбулаторії на базі лікарень загального профілю
The article carried out a predictive hygienic assessment of the state of mental health of the Ukrainian population, analyzed the incidence of mental disorders in the pre-war period of 2018-2020, determined the level of readiness of domestic medical institutions to protect the mental health of the Ukrainian population, suffered as a result of hostilities, and provision of medical personnel. A retrospective analysis of the stay conditions of patients and the state of intrahospital comfort in stationary premises in the pre-war period was carried out and the experience of European countries on this issue was studied. The purpose of the work: on the basis of a retrospective analysis of the incidence rates of the Ukrainian population with mental disorders, to make a forecast of the readiness of domestic medical institutions’ (DMI) state to organize mass psychiatric and psychological assistance to the population that suffered as a result of hostilities. Methods: In the course of the analysis, statistical materials of the Ministry of Health of Ukraine for the period 2018-2020 were used regarding the incidence of mental and behavioral disorders and the provision of medical institutions with medical personnel, data from Form № 18 of the Ministry of Health of Ukraine «Report on the work on monitoring environmental factors affecting the health of the population» for the period 2014-2021. Results: It was found that men for the period 2018-2020 more sought help and were treated in psychiatric hospitals over the years from 67.2% to 65.3%, and were also treated in psychiatric day hospitals 57.3% to 59.4%. At the same time, women during the same period were treated on an outpatient basis from 78.9 to 81.0%, respectively, while less were treated in psychiatric hospitals - 32.8 to 34.7%. Non-compliance with the regulatory requirements of state sanitary rules № 173-96, state building norms V.2.5.-28: 2018 «Natural and artificial lighting» was determined, where the largest share was in 2017 - 11.8% and in 2019 - 10.7% , and the lowest non-compliance rates were noted in 2015 - 3.4% and in 2018 - 3.78%. The largest share of microclimate inconsistency in healthcare facilities was 11.3% in 2015 and 12.9% in 2016, and 3.2% in 2014, 4.4% in 2020, 2021 - 4.2%. The non-compliance with the regulatory requirements of state sanitary rules №. 173-96, state building norms V.2.5.-28:2018 "Natural and artificial lighting" was determined, where the largest share was in 2017 11.8%, in 2019 - 10, 7%, and the lowest non-compliance rates were noted in 2015 3.4%, in 2018 - 3.78%. The largest share of microclimate inconsistency in healthcare facilities was 11.3% in 2015 and 12.9% in 2016, and 3.2% in 2014, 4.4% in 2020 and 2021 - 4.2%. Conclusions: In connection with the ongoing large-scale armed aggression of the Russian Federation and the introduction of martial law in Ukraine, according to the conclusions of the Ministry of Health of Ukraine, a large-scale increase in the incidence of mental disorders among the country’s population can be expected, which will lead to an increase in the burden on psychiatric treatment and preventive institutions, which are only partially ready for a qualitative solution of problems. To ensure the readiness of domestic medical institutions to protect the mental health of the population of Ukraine, it is recommended to create a network of Centers for socio-psychological assistance / counseling, which will be staffed by psychologists, social workers and open psychiatric departments, day hospitals, outpatient clinics based on general hospitals
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості ментального здоров’я та способу життя студентів під час війни [Текст] = Mental health and lifestyles of students during the war / С. В. Гозак [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 628-634. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (психология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ОБРАЗОВАНИЕ -- EDUCATION (тенденции)
ВОЙНА -- WAR
Анотація: У статті досліджено особливості та взаємозв’язок ментального здоров’я, самопочуття та способу життя студентів різних освітніх напрямів під час війни. Мета дослідження – оцінка особливостей поведінкових факторів, навчального процесу та ментального здоров’я студентів у динаміці під час війни. Двічі (у квітні-червні 2022 та 2023 рр.) проведене онлайн анкетування здобувачів 1-2 курсів 12 ЗВО України (n=415, жіноча стать – 57,4%, середній вік – 17,9±0,03 років). Застосовані опитувальники QRAPH, RCADS-25, CATS. У статті наведені результати дисперсійного аналізу, проаналізовані таблиці спряженості, проведено кореляційний аналіз за допомогою програми STATISTICA 8.0. Відношення шансів (OR) та довірчий інтервал (ДІ) розраховано за допомогою програми MedCalc. У 2023 році серед здобувачів частка осіб з межовими та клінічними проявами тривоги становила 30,8±2,7%, з проявами депресії – 33,9±2,8%, а межові та клінічні ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР) мали 42,2±2,9%. Найбільша частка осіб з ознаками тривоги і депресії виявлена серед здобувачів-медиків (52,8±5,9%). Порівняно з 2022 роком встановлено достовірне зниження частки осіб з клінічними ознаками ПТСР на 10,8% (χ2=6,4; p0,05), а також тенденцію до зниження тривожно-депресивних проявів у здобувачів різних спеціальностей ЗВО. Водночас у 2023 році порівняно з 2022 роком визначено зниження тривалості рухової активності помірної та високої інтенсивності (MVPA) і сну внаслідок підвищення тривалості рухової активності низької інтенсивності (LPA) та сидячої поведінки (SB). Виконання здобувачами більше 60 хв/добу MVPA знижувало ймовірність розвитку депресивних симптомів у 2,7 рази (p0,001), тривожних – в 1,8 рази (p0,01). Отримані результати свідчать про важливість підтримки ментального здоров’я та активного способу життя серед здобувачів ЗВО, особливо під час війни. Для збереження здоров’я та працездатності здобувачів необхідно здійснювати постійний моніторинг як поведінкових факторів, так і показників ментального здоров’я з розробкою і впровадженням профілактичних заходів щодо гіподинамії
The article examines the peculiarities of the mental health, well-being and lifestyle of students of various specialties during wartime, with an emphasis on medical students. The study aims to assess the characteristics of behavioral factors, the educational process and students' mental health in the dynamics during the war. In April-June 2022 and 2023, an online survey of students of 12 universities of Ukraine (n=415, female gender 57.4%, average age 17.9±0.03 years) was conducted. QRAPH, RCADS-25, and CATS questionnaires were used. The article presents the results of variance analysis, analyzed conjugation tables, conducted correlation analysis using the STATISTICA 8.0 program. Odds ratio (OR) and confidence interval (CI) were calculated using MedCalc. In 2023, 30.8±2.7% of students had signs of anxiety, 33.9±2.8% had signs of depression, and 42.2±2.9% had signs of post-traumatic stress disorder (PTSD). The largest proportion of persons with anxiety and depression was among medical students (52.8±5.9%). A trend towards a decrease in anxiety and depressive symptoms among students of all majors compared to the previous year was revealed. Additionally, there was a significant decrease in the proportion of students with clinical signs of PTSD by 10.8% (χ2=6.4; p0.05). In 2023, there was also a decrease in the duration of moderate-to-vigorous physical activity (MVPA) and sleep and an increase in light physical activity and sedentary behavior. It was found that 60 min/day of MVPA reduced the chances of developing depressive symptoms by 2.7 times (p0.001). For anxiety disorders, this probability was 1.8 times (p0.01). The obtained results indicate the importance of maintaining mental health and an active lifestyle among students, especially during wartime. In order to preserve the health and working capacity of students, it is necessary to carry out constant monitoring of both behavioral factors and indicators of mental health with the development and implementation of hypodynamia preventive measures
Дод.точки доступу:
Гозак, С. В.
Єлізарова, О. Т.
Станкевич, Т. В.
Чорна, В. В.
Товкун, Л. П.
Лебединець, Н. В.
Парац, А. М.
Бондар, О. Ю.
Хмель, Л. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Експертна оцінка архітектурно-планувальних рішень та умов експлуатації вбудованих закладів охорони здоров’я за методом Т. Сааті / В. М. Махнюк [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 2. - С. 62-71

MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ, УПРАВЛЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH ADMINISTRATION (оборудование)
ЭКСПЕРТНОЕ ОСВИДЕТЕЛЬСТВОВАНИЕ -- EXPERT TESTIMONY
Анотація: Проведена експертна оцінка особливостей впливу архітектурно-планувальних рішень та умов експлуатації вбудованих у житлові будинки закладів охорони здоров’я на самопочуття медпрацівників та умови перебування відвідувачів. За результатами проведеної експертної оцінки архітектурно-планувальних рішень та умов експлуатації вбудованих закладів охорони здоров’я встановлено, що рівень їх якості за санітарно-гігієнічними характеристиками задовільний.
Проведена экспертная оценка особенностей влияния архитектурно-планировочных решений и условий эксплуатации встроенных в жилые дома учреждений здравоохранения на самочувствие медработников и условия пребывания посетителей. По результатам проведенной экспертной оценки архитектурно-планировочных решений и условий эксплуатации встроенных учреждений здравоохранения установлено, что уровень их качества по санитарно-гигиеническим характеристикам удовлетворительный.
Дод.точки доступу:
Махнюк, В. М.
Чайка, Г. В.
Чорна, В. В.
Волощук, О. В.
Мельниченко, С. О.
Пелех, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чорна, В. В.
Мотивація і працездатність медичних працівників сфери охорони психічного здоров’я як предиктор їхнього психологічного благополуччя / В. В. Чорна // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 53-62

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ БОЛЬНИЧНЫЙ -- MEDICAL STAFF, HOSPITAL
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
УТОМЛЕНИЕ -- FATIGUE (психология)
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL
Анотація: У дослідженні брали участь 224 медичних працівники Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», з них 15,2% чоловіків і 84,8% жінок. Кількість лікарів, які взяли участь в опитуванні – 38,8%, середнього медичного персоналу (СМП) – 61,2%. Стаж професійної діяльності лікарів становив (19,7 + 12,3) років і (15,5 + 11,1) років СМП. Середній вік лікарів склав (44,6 + 12,2) років, СМП – (37,2 + 11,4) років. Проведено опитування щодо мотивації професійної діяльності лікарів і медичних сестер за методикою К. Замфіра у модифікації А. Реана і опитування за методикою А. Леонова, С. Величковського щодо диференційної оцінки станів зниженої працездатності (ДОСЗП) працівників закладів охорони здоров’я. Визначено три типи мотивації та мотиваційних комплексів у медичних працівників охорони здоров’я, використано класифікацію мотиваційних чинників: «мотиватори» і «чинники контексту», або «гігієнічні фактори», які провокують негативний стрес, що впливає на якість надання медичної допомоги. Встановлено, що зовнішня негативна мотивація перевищує зовнішню позитивну у чоловіків-лікарів і у жінок СМП – (3,2 + 0,8) і (3,0 + 1,2) бали відповідно, тому у них спостерігається зниження зацікавленості у роботі, відсутність прагнення до кар’єрного росту, відсутність самосприйняття, байдужість до роботи і пацієнтів, що може негативно впливати на якість надання медичної допомоги, на міжособистісні стосунки у колективі та вдома. Проаналізовано результати анкетування щодо диференційної оцінки станів зниженої працездатності медичних працівників психоневрологічної лікарні. Встановлено високий ступінь індексу перенасичення у жінок-лікарів (3,2%) і жінок СПМ (1,6%), високий ступінь втоми – 4,8% і 3,9% відповідно, що може оцінюватися як стан передхвороби. Запропоновано профілактичні заходи щодо подолання цих станів і поліпшення психосоціального середовища для якісного виконання професійних обов’язків і задоволеності своєю працею.
В исследовании принимали участие 224 медицинских работника Коммунального некоммерческого предприятия «Винницкая областная клиническая психоневрологическая больница имени академика О. И. Ющенко Винницкого областного совета», из них 15,2% мужчин и 84,8% женщин. Количество врачей, принявших участие в опросе – 38,8%, среднего медицинского персонала (СМП) – 61,2%. Стаж работы по профессиональной деятельности врачей составлял (19,7 + 12,3) лет и (15,5 + 11,1) лет СМП. Средний возраст врачей составил (44,6 + 12,2) лет, СМП – (37,2 + 11,4) лет. Проведен опрос относительно мотивации профессиональной деятельности врачей и медицинских сестер по методике К. Замфира в модификации А. Реана и опрос по методике А. Леонова, С. Величковской относительно дифференциальной оценки состояний сниженной работоспособности (ДОССР) работников учреждений здравоохранения. Определены три типа мотивации и мотивационные комплексы у медицинских работников здравоохранения, использована классификация мотивационных факторов: «мотиваторы» и «факторы контекста», или «гигиенические факторы», провоцирующие негативный стресс, влияющий на качество предоставления медицинской помощи. Установлено, что внешняя негативная мотивация превышает внешнюю позитивную у мужчин-врачей и у женщин СМП – (3,2 + 0,8) и (3,0 + 1,2) балла соответственно, потому у них наблюдается снижение заинтересованности в работе, отсутствие стремления к карьерному росту, отсутствие самовосприятия, безразличие к работе и пациентам, что может влиять негативно на качество предоставления медицинской помощи, на межличностные отношения в коллективе и дома. Проанализированы результаты анкетирования относительно дифференциальной оценки состояний сниженной работоспособности медицинских работников психоневрологической больницы. Установлена высокая степень индекса перенасыщения у женщин-врачей (3,2%) и женщин СПМ (1,6%), высокая степень усталости – 4,8% и 3,9% соответственно, что может оцениваться как состояние предболезни. Предложены профилактические мероприятия по преодолению этих состояний и улучшению психосоциальной среды для качественного выполнения профессиональных обязанностей и удовлетворенности своим трудом.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гігієна планування та забудови населених місць як безпекова детермінанта громадського здоров’я в умовах воєнного стану [Текст] = Hygiene planning and building of populated cities as a safe determinant of public health under the conditions of marital state / В. М. Махнюк [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2023. - № 3. - С. 19-23. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГОРОДСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЗДОРОВЬЕ -- URBAN HEALTH (тенденции)
ЖИЛЬЕ -- HOUSING (стандарты, тенденции)
СТРОЕНИЙ ОБРУШЕНИЕ -- STRUCTURE COLLAPSE (статистика, экономика)
МЕДИЦИНСКИЕ АДМИНИСТРАТИВНЫЕ ЗДАНИЯ -- MEDICAL OFFICE BUILDINGS (использование, тенденции)
ВОЙНА -- WAR
ВОЕННАЯ ГИГИЕНА -- MILITARY HYGIENE (методы, организация и управление, тенденции)
Анотація: В Україні продовжує діяти воєнний стан, в умовах якого першочерговим завданням держави є питання збереження здоров’я і життя населення. Пріоритетним є попередження шкідливого впливу умов воєнного стану на формування дитячого організму та створення умов їх виховання та навчання. Зважаючи на це, вирішення питань щодо колективного цивільного захисту має здійснюватися шляхом будівництва/реконструкції споруд цивільного захисту з урахуванням специфіки умов для дорослих і дітей. Мета: розробка санітарно-гігієнічних вимог до споруд цивільного захисту громадської та житлової забудови на період воєнного стану та їх використання у повоєнний час як споруд подвійного призначення з урахуванням досвіду воюючих країн. Методи дослідження: бібліосемантичний, аналітичний, гігієнічний та санітарно-епідеміологічної експертизи проєктів будівництва. Матеріалами дослідження були санітарне, містобудівне та освітянське законодавства України та інших країн у сфері проєктування споруд цивільного захисту житлової та громадської забудови, проєкти будівництва об’єктів громадської та житлової забудови. Результати. У статті висвітлено діяльність лабораторії, яка спрямована на вивчення гігієнічних містобудівних проблем комплексного відновлення населених пунктів (територій), які постраждали через бойові дії, терористичні акти, та розробка гігієнічних критеріїв щодо їх відбудови для створення безпечних умов життєдіяльності населення, зокрема забезпечення умовами колективного цивільного захисту у спорудах цивільного захисту громадської та житлової забудови. Висновки. Діяльність фахівців інституту за напрямом «Гігієнічна оцінка містобудівної документації населених пунктів, які постраждали через бойові дії, та розробка вимог безпечного проживання населення» спрямована на підсилення безпекової детермінанти громадського здоров’я шляхом створення оптимальних умов колективного цивільного захисту населення у спорудах цивільного захисту громадської та житлової забудови на період воєнного стану та повоєнного – використання цих споруд за подвійним призначенням
Introduction: Martial law continues to operate in Ukraine, in which the primary task of the state is to preserve the health and life of the population. The priority in this regard is the prevention of the harmful influence of martial law conditions on the formation of children's bodies and the creation of conditions for their upbringing and education. Proceeding from the above, the solution to the issues regarding collective civil protection should be carried out through the construction/reconstruction of civil protection facilities, taking into account the specific conditions for both the adult population and the children's contingent. Objective: there is the development of sanitary and hygienic requirements for civil defense structures of public and residential buildings during the period of martial law and their use in the post-war state - as dual-purpose structures, taking into account the experience of warring countries. Research methods: research methods are used in the work: bibliosemantic, analytical, hygienic and sanitary-epidemiological examination of construction projects. The materials of the research were the sanitary, urban planning and educational legislations of Ukraine and other countries in the field of designing civil defense structures of residential and public buildings, construction projects of public and residential buildings. Results: the article highlights the activities of the Laboratory, which is aimed at studying the hygienic urban planning problems of the comprehensive restoration of settlements (territories) that suffered as a result of hostilities, terrorist acts, and the development of hygienic criteria for their reconstruction in order to create safe living conditions of the population, in particular ensuring the conditions of collective civil protection in civil protection facilities of public and residential buildings. Conclusion: The activities of urban planning specialists in the direction of hygienic assessment of urban planning documentation of settlements affected by hostilities and the development of requirements for safe living of the population should be aimed at strengthening the safety determinant of public health by creating optimal conditions for collective civil protection of the population in civil protection structures of public and residential buildings - for the period of martial law and construction - the use of these structures in a dual location
Дод.точки доступу:
Махнюк, В. М.
Петриченко, О. О.
Павленко, Н. П.
Махнюк, В. В.
Чорна, В. В.
Могильний, С. М.
Мельниченко, С. О.
Пелех, Л. В.
Скочко, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Обґрунтування санітарно-епідеміологічної складової до нової редакції державних будівельних норм України “Заклади охорони здоров’я” щодо проектування психіатричних лікарень з урахуванням міжнародного досвіду [Текст] = Substantiation of the sanitary-epidemiological component to the new edition of the state-building norms of Ukraine “Health care institutions” concerning designing of psychiatric hospitals, taking into account the international experience / В. В. Чорна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 118-125. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (организация и управление, стандарты)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ЭКОНОМИКА И ОРГАНИЗАЦИИ (ВНЕШ) -- HEALTH CARE ECONOMICS AND ORGANIZATIONS (NON MESH)
СТАНДАРТЫ КОНТРОЛЬНЫЕ -- REFERENCE STANDARDS
АРХИТЕКТУРНЫЕ ЧЕРТЕЖИ -- ARCHITECTURAL DRAWINGS
ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ (ВНЕШ) -- INVESTIGATIVE TECHNIQUES (NON MESH)
Анотація: Мета роботи полягала в оцінці проектних рішень нових закладів охорони здоров‘я психіатричного профілю в Україні та їх порівняльній характеристиці з закладами ЄС. Проведено аналіз вимог до проектування вітчизняних нових психіатричних відділень, денних стаціонарів в амбулаторних психіатричних відділеннях у лікарнях загального типу згідно п. 8.2.15 ДБН В.2.2-10:2019. Державні будівельні норми України “Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я” (проект, остаточна редакція) і європейських закладів такого ж типу на основі вивчення літературних даних. Використано метод теоретичного аналізу. Виявлено, що умови розташування стаціонарних відділень, їх зонування, склад і площі приміщень, вимоги до забезпечення безпечного перебування хворих у палатах, туалетних і ванних кімнатах регламентуються у новому ДБН В.2.2-10:2019, які повторюють по суті санітарно-гігієнічні вимоги попереднього документу ДБН В.2.2-10:2001 “Заклади охорони здоров’я”, тобто відсутні будь-які зміни, спрямовані на створення екологічного середовища та комфортних умов для пацієнтів та медичних працівників психіатричних закладів охорони здоров’я. У зазначеному нормативному документі відсутнє чітке розуміння щодо розташування медичних приміщень і чергового посту медичної сестри у стаціонарних відділеннях психіатричних лікарень; не передбачена зона для приватного перебування хворих з психічними розладами у середині відділення і за його межами; не унормовано регламенти систем життєзабезпечення медпрацівників та пацієнтів у стаціонарному відділенні (освітлення, шум, повітрообмін тощо) психіатричних лікарень. У європейських психіатричних клініках “терапевтичне середовище” передбачає наявність: одно- і двомісних палат (збігається з вітчизняними будівельними нормами); площі 37,7 м2 на одного пацієнта за закордонним законодавством, в той час як за проектом ДБН В.2.2-10:2019 – площа на одного пацієнта становить 12 м2, що у 3 рази менше; окремих ванних кімнат і туалетів, загальних приміщень, окремого виходу до саду, де створюються умови приватності хворих (не передбачено українськими нормативами); розташування більшості кімнат для пацієнтів навколо центральної робочої зони для медичного персоналу (за національним законодавством – система коридорного типу); створення візуального нагляду за дверима спалень, душових, туалетів, кухні, садових альтанок, а також підбір кольору для фарбування стін палат і коридорів відділень (не передбачено українськими нормативами). Для створення належного “терапевтичного/цілющого середовища” у нових вітчизняних закладах охорони психічного здоров’я (психіатричні відділення, денні стаціонари в амбулаторних психіатричних відділеннях у лікарнях загального типу, центри психічного здоров’я), необхідно імплементувати європейські вимоги у проектування цих закладів із залученням мультидисциплінарних груп: від архітекторів до медичних сестер, від будівельних підрядників до пацієнтів та доповнити ДБН В.2.2-10:2019 “Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я” посібником з проектування закладів охорони здоров’я психіатричного профілю
The aim of the work was to evaluate the design decisions of new psychiatric health care facilities in Ukraine and their comparative characteristics with EU institutions. An analysis of the requirements for the design of domestic new psychiatric wards, day hospitals in outpatient psychiatric wards in general hospitals according to paragraph 8.2.15 SBN B.2.2-10: 2019. State building codes of Ukraine “Buildings and structures. Healthcare facilities” (draft, final version) and European facilities of the same type based on the study of literature data. The method of theoretical analysis is used. It was found that conditions of the location of inpatient departments, their zoning, composition, and area of premises, requirements to ensure a safe stay of patients in wards, toilets, and bathrooms are regulating in the new SBN B.2.2-10: 2019. This essentially repeats the sanitary and hygienic requirements of the previous document SBN B .2.2-10: 2001 “Healthcare facilities”, ie no changes are aiming at creating an ecological environment and comfortable conditions for patients and medical staff of psychiatric healthcare facilities. In this normative document, there is no clear understanding of the location of medical facilities and the next post of a nurse in inpatient departments of psychiatric hospitals; there is no area for a private stay of patients with mental disorders in the middle of the department and outside it; the regulations of life support systems for nurses and patients in the inpatient department (lighting, noise, air exchange, etc.) of psychiatric hospitals are not standardized. In European psychiatric clinics, the “therapeutic environment” provides for the presence of single and double wards (coincides with domestic building codes); area of 37.7 m2 per patient under foreign law, while the project DBN B.2.2-10: 2019 – the zone per patient is 12 m2, which is three times less; separate bathrooms and toilets, common areas, individual access to the garden, where the conditions of privacy of patients are creating (not provided by Ukrainian regulations); location of most patient rooms around the central work area for medical staff (according to national legislation – a corridor-type system); creation of visual supervision over the doors of bedrooms, showers, toilets, kitchens, garden gazebos, as well as the selection of colours for painting the walls of wards and corridors of offices (not provided by Ukrainian regulations). To create a proper “therapeutic/healing environment” in new domestic mental health facilities (psychiatric wards, day hospitals in outpatient psychiatric wards in general hospitals, mental health centres), it is necessary to implement European requirements in the design of these facilities with the involvement of multidisciplinary groups: from architects to nurses, from construction contractors to patients and supplement SBN B.2.2-10: 2019 “Buildings and structures. Health Facilities” is a guide to designing psychiatric health facilities
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Махнюк, В. М.
Чайка, Г. В.
Юрченко, С. Т.
Ковалів, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Нормативно-правове регулювання розміщення вбудованих закладів охорони здоров’я у нежитлових приміщеннях житлових будинків / Г. В. Очеретяна [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2020. - N 4. - С. 35-45

MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HEALTH FACILITIES (законодательство и юриспруденция)
САНИТАРНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ СЛУЖБЫ -- SANITARY-EPIDEMIOLOGIC SERVICE (законодательство и юриспруденция)
СТРОИТЕЛЬНЫЕ СООРУЖЕНИЯ, СТАНДАРТЫ БЕЗОПАСНОСТИ -- BUILDING CODES
Анотація: Проведено аналіз нормативно-правової бази з проектування закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), вбудованих у житлові будинки, вивчення умов їх взаєморозміщення та розробка для них санітарно-гігієнічних і протиепідемічних вимог. У роботі використовувалися бібліосемантичний (для аналізу використання нормативно-правового регулювання), теоретичні (ретроспективне використання даних наукових досліджень) та аналітичні методи. За реформою галузі охорони здоров’я України на первинній ланці медичної допомоги зростає кількість ЗОЗ, зокрема амбулаторного типу (амбулаторії, кабінети сімейних лікарів тощо), які розміщуються у вбудованих (прибудованих) нежитлових приміщеннях І-ІІ та цокольного поверхів багатоповерхових житлових будинків. Авторами статті запропоновано санітарно-гігієнічні та протиепідемічні вимоги до розміщення вбудованих ЗОЗ з гібридним типом будівництва житлової та громадської частини будівлі з використанням параметричного та цільового (пооб’єктного) методів. Розроблені санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи для вбудованих ЗОЗ сприятимуть підвищенню їхнього рівня епідемічної безпеки, профілактиці професійних захворювань медпрацівників, збереженню та покращенню громадского здоров’я.
Проведен анализ нормативно-правовой базы по проектированию учреждений здравоохранения, встроенных в жилые дома, изучение условий их взаиморазмещения и разработка для них санитарно-гигиенических и противоэпидемических требований. В работе использовались такие методы: библиосемантический (для анализа использования нормативно-правового регулирования), теоретические (ретроспективное использование данных научных исследований) и аналитические. Согласно реформе отрасли здравоохранения в Украине на первичном уровне медицинской помощи растет количество учреждений здравоохранения, в частности амбулаторного типа (амбулатории, кабинеты семейных врачей и др.), которые размещаются во встроенных (пристроенных) нежилых помещениях І-ІІ, а также цокольного этажей многоэтажных жилых домов. Авторами статьи предложены санитарногигиенические и противоэпидемические требования к размещению встроенных учреждений здравоохранения при гибридном типе строительства жилой и общественной части здания с использованием параметрического и целевого методов. Разработанные санитарно-гигиенические и противоэпидемические мероприятия для встроенных учреждений здравоохранения, которые изложены в статье, будут способствовать повышению их уровня эпидемической безопасности, профилактике профессиональных заболеваний медработников, сохранению и улучшению общественного здоровья.
Дод.точки доступу:
Очеретяна, Г. В.
Махнюк, В. М.
Чорна, В. В.
Горваль, А. К.
Клименко, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов життєдіяльності та реабілітації у закладах нового типу для пацієнтів з психічними розладами [Текст] = Hygienic substantiation of measures to optimize living conditions and rehabilitation in new types of institutions for patients with mental disorders / В. В. Чорна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 314-319. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПСИХИАТРИЧЕСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ БОЛЬНИЦЫ -- PSYCHIATRIC DEPARTMENT, HOSPITAL (организация и управление, тенденции, этика)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, организация и управление, тенденции)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, организация и управление, тенденции)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (реабилитация)
Анотація: На відміну від України, психосоціальна реабілітація в Європейських країнах на сьогодні набуває великої популярності задля соціалізації та реінтеграції пацієнтів з психічними розладами, для більш адаптивного їх самовдосконалення. У статті проаналізовано досвід країн ЄС щодо новітніх, сучасних, психосоціальних методів надання медичної допомоги/реабілітації пацієнтам з психічними розладами для підвищення навичок самокерування пацієнтів, на реінтеграцію особистості, розвиток адаптивних властивостей, самовдосконалення і задля зменшення витрат на охорону здоров’я. Проведено гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов життєдіяльності та лікувально-реабілітаційного процесу для пацієнтів з розладами психіки та поведінки. Для виконання поставлених завдань в соціологічному дослідженні прийняли участь 92 особи – родичі пацієнтів з психічними розладами, які були опитані за допомогою спеціально розробленої анкети: “Спосіб визначення оцінки якості надання медичної допомоги родичами пацієнта психіатричної лікарні та взаємовідношення “лікар-родич” ”. Анкетування проводилося у січні 2020 року до початку карантину на COVID-19 і до початку другого етапу медичної реформи в галузі психіатрії. У роботі використовувалися, контент-аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, бібліосемантичний, аналітичний та статистичний методи досліджень. Виявлено, що найбільш суттєвими проблемами, з якими стикаються пацієнти при наданні їм психіатричної допомоги, на думку родичів, є невідповідність санітарно-побутових та гігієнічних умов перебування пацієнтів у психіатричних стаціонарах (62,6%), низька якість медичної допомоги (37,3%) та неуважне ставлення з боку медичного персоналу (34,7%). При соціологічному опитуванні родичів пацієнтів з розладами психіки та поведінки встановлено, що пацієнтів направляють на лікування лише в критичному стані. У лікувальний процес пацієнтів з розладами психіки та поведінки в наш час необхідно запроваджувати комплексний підхід, не обмежуючись лише психофармакологічними засобами. Для цього кожному пацієнту необхідно індивідуально розробляти психосоціально-реабілітаційні методи: тренінги з музичної терапії, комунікативні, мотиваційні, спортивні тренінги, бібліотерапія, арт-терапія, анімалотерапія, тренинги щодо підвищення соціальної адаптації, активацію проявів самостійності, як це проводиться в країнах ЄС
In contrast to Ukraine, psychosocial rehabilitation in European countries today is gaining considerable popularity for the socialization and reintegration of patients with mental disorders, for their more adaptive self-improvement. The article analyzes the experience in the EU in the latest, modern, psychosocial methods of providing medical care/rehabilitation to patients with mental disorders to improve patient self-management skills, personal reintegration, development of adaptive properties, self-improvement and to reduce health care costs. Hygienic substantiation of measures to optimize living conditions and treatment and rehabilitation process for patients with mental and behavioral disorders. To perform the tasks in the sociological study involved 92 people – relatives of patients with mental disorders using a specially designed questionnaire: “A method of determining the quality of medical care by relatives of a psychiatric patient and the relationship “doctor-relative””. The survey had conducted in January 2020 before the start of quarantine on COVID-19 and the beginning of the second phase of medical reform in the field of psychiatry. The work used content analysis of domestic and foreign scientific sources, bibliosemantic, analytical, and statistical research methods. It has found that the most significant problems faced by patients in providing them with psychiatric care, according to relatives, are the inconsistency of sanitary and hygienic conditions of patients in psychiatric hospitals – 62.6%, low quality of care – 37.3% and inattentive attitude on the part of medical staff – 34.7%. A sociological survey of relatives of patients with mental and behavioral disorders found that patients are referring for treatment only in critical conditions. Treatment of patients with mental and behavioral disorders nowadays, it is necessary to introduce a comprehensive approach, not just psychopharmacological drugs. To do this, each patient must individually develop psychosocial rehabilitation methods: training in music therapy, communication, motivation, sports training, bibliotherapy, art therapy, animal therapy, training to improve social adaptation, activation of independence, as is done in the EU
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Гуменюк, Н. І.
Сидорчук, Т. М.
Поляруш, В. В.
Фурман, Л. Б.
Шевчук, А. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ставлення медичних працівників сфери охорони психічного здоров’я до власного здоров’я [Текст] / В. В. Чорна [та ін.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 188-196. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- MENTAL HEALTH SERVICES (законодательство и юриспруденция, использование, организация и управление, стандарты, статистика, тенденции)
ПСИХИАТРИЯ -- PSYCHIATRY (законодательство и юриспруденция, кадры, организация и управление, стандарты, статистика)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF (использование, психология, стандарты, статистика, тенденции, этика)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (кадры, стандарты, статистика, тенденции, этика)
Анотація: У статті представлені результати теоретичного та експериментального досліджень ступенів ціннісно-мотиваційного, пізнавального, емоційного та поведінкового компонентів у медичних працівників психіатричних закладів охорони здоров’я щодо питання: ставлення до свого власного здоров’я. Визначено ступінь ризику та цінність особистого здоров’я медичних працівників. Розкрито основні складові та фактори, що впливають на ставлення до особистого здоров’я. Проаналізовано усвідомлення власних емоційно-когнітивних переживань медичного персоналу психіатричних закладів охорони здоров’я щодо ставлення до їхнього власного здоров’я, його збереження та зміцнення. За результатами досліджень ціннісно-мотиваційної складової у медичних працівників психіатричних закладів охорони здоров’я в ієрархії цінностей у житті встановлено, що особисте здоров’я, на думку 15,2% чоловіків – представників середнього медичного персоналу (СМП), 15,1% жінок лікарів-психіатрів та жінок ШМД, 14,8% чоловіків лікарів-психіатрів, знаходиться на другому місці. У разі погіршення власного здоров’я 35,6% жінок та 35,5% чоловіків лікарів-психіатрів займаються самолікуванням, аналогічна тенденція і серед ШМД (31,3% – жінок ШМД, 31,5% – чоловіки ШМД). Не звертають увагу на хворобу жінки лікарі-психіатри у 25,8% випадках та чоловіки ШМД у 23,1% випадках, що призводить до виникнення професійних захворювань та хронічних хвороб. При цьому профзахворювання серед лікарів та ШМД не перевищують 10% від загальної кількості профзахворювань по Україні, що пояснюється самолікуванням та несвоєчасним зверненням. Тому статистичні дані професійних захворювань медичних працівників закладів охорони здоров’я є свідомо заниженими порівняно з фактичними
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Махнюк, В. М.
Хлєстова, С. С.
Гуменюк, Н. І.
Чайка, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Тютюнопаління серед здобувачів вищої медичної освіти - реальна загроза сьогодення [Текст] = Tobacco smoking among higher medical education students is a real threat today / В. В. Чорна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 133-137. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАБАКА УПОТРЕБЛЕНИЕ, РАССТРОЙСТВА ЗДОРОВЬЯ -- TOBACCO USE DISORDER (эпидемиология)
ЭЛЕКТРОННЫЕ СИГАРЕТЫ -- ELECTRONIC CIGARETTES (вредные воздействия, тенденции)
МЕДИЦИНСКИЕ УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯ -- SCHOOLS, HEALTH OCCUPATIONS (тенденции)
Анотація: За допомогою Google forms проведено анкетування серед здобувачів медичних закладів вищої освіти щодо поширеності, тривалості, уподобання видів альтернативних тютюнових виробів, а саме: Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (ВНМУ), Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького (ЛНМУ), Буковинського державного медичного університету (БДМУ), Харківського національного медичного університету (ХНМУ), Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (НМУ), серед п’яти медичних ЗВО України. Мета дослідження полягає у виявленні поширення, тривалості, причини паління та загрози здоров’ю як наслідки паління серед здобувачів медичних закладів вищої освіти України. Проведено контент-аналіз наукових джерел зарубіжних вчених багатьох країн світу щодо поширення тютюнопаління серед студентської молоді Європейських країн на основі баз даних PubMed I Google Scholar за період 2008-2022 рр. За результатами анкетування встановлено та проведено порівняння з анкетуванням 2019 року. Встановлено, що серед здобувачів медичних закладів вищої освіти I-VI курсів – 69,8% (61,2% – 2019 р.) студентів не палять, а 30,2% (38,8% – 2019 р.) палять. Із них 76,9% особи жіночої статті та 23,1% чоловічої статті. Середній вік початку тютюнопаління серед респондентів медичних закладів вищої освіти становили особи віком від 16 до18 років – 21,0%. Таку згубну звичку вони використовують для зняття стресу, що налічує 30,0% осіб жіночої статі та 43,6% осіб чоловічої статі. Уподобання сигаретам віддають – 40,0% осіб жіночої статі та 20,0% осіб чоловічої статі; цигаркам – 25,0% осіб жіночої статі та 23,3% особи чоловічої статі (у 2019 р. – 48,6%); IQOS – 17,0% осіб жіночої статі та 6,7% особи чоловічої статті; електронним сигаретам – 33,3% особи чоловічої статі та 10,0% осіб жіночої статі (у 2019 р. – 10,9%); кальянному тютюну – 10,0% серед осіб чоловічої статі та 8,0% серед осіб жіночої статі (у 2019 р. – 21,5%). Вирішенням проблеми тютюнопаління серед здобувачів медичних закладів вищої освіти можуть стати лише систематичні виховні заходи антинікотинової пропаганди
With the help of Google forms, a questionnaire was conducted among applicants of medical institutions of higher education regarding the prevalence, duration, and preferences of types of alternative tobacco products, namely: National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya (VNMU), Lviv National Medical University named after D. Halytskyi (LNMU), Bukovyna State Medical University (BDMU), Kharkiv National Medical University (KHNMU), National Medical University named after O. O. Bogomolets (NMU), among the five medical higher education institutions of Ukraine. The purpose of the study is to identify the prevalence, duration, causes of smoking, and health threats as consequences of smoking among students of medical institutions of higher education in Ukraine. A content analysis of scientific sources of foreign scientists from many countries of the world regarding the spread of tobacco smoking among student youth in European countries was conducted based on PubMed I Google Scholar databases for the period 2008-2022. Based on the results of the questionnaire, it was determined and compared with the questionnaire of 2019. It was established that among the applicants of medical institutions of higher education I-VI courses – 69.8% (61.2% – in 2019) of students do not smoke, and 30.2% (38.8% – 2019) smoke. Out of them, 76.9% are feminine and 23.1% are masculine. The average age of starting smoking among respondents of medical institutions of higher education was 16 to 18 years old – 21.0%. They use such a bad habit to relieve stress, which accounts for 30.0% of women and 43.6% of men. Cigarettes are preferred by 40.0% of women and 20.0% of men; to cigarettes – by 25.0% of women and 23.3% of men (in 2019 – 48.6%); IQOS – 17.0% of persons of the female article and 6.7% of the persons of the male article; electronic cigarettes – 33.3% of men and 10.0% of women (in 2019 – 10.9%); hookah tobacco – 10.0% among men and 8.0% among women (21.5% in 2019). The solution to the problem of smoking among students of medical institutions of higher education can only be systematic educational measures of anti-nicotine propaganda
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Хлєстова, С. С.
Шевчук, Т. І.
Коломієць, В. В.
Хлєстова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Імплементація інноваційних технологій в освітянський простір медичних закладів вищої освіти - виклики сьогодення [Текст] = Implementation of innovative technologies in the educational space of medical institutions of higher education – the challenges of today / В. В. Чорна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 274-281. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОРГАНИЗАЦИОННАЯ ИННОВАЦИЯ -- ORGANIZATIONAL INNOVATION
МЕДИЦИНСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ, КАДРЫ И СЛУЖБЫ (ВНЕШ) -- HEALTH CARE FACILITIES, MANPOWER, AND SERVICES (NON MESH)
ОБУЧЕНИЕ -- TEACHING (методы, организация и управление)
ИНТЕРНЕТ -- INTERNET (использование, тенденции)
Анотація: Для формування професійних компетенцій і компетентностей у майбутніх лікарів у статті висвітлено доцільність імплементації інноваційних технологій, форм і методів навчання в освітній процес медичних закладів вищої освіти. У дослідженні брали участь 95 здобувачів медичних факультетів №1 та №2, 2 курсу Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова з курсу “Медицина надзвичайних ситуацій”. Використано метод “Ментальна карта” за заданою темою, проведено самостійну роботу студентів у “малій групі” та індивідуально-колективну роботу з вибором наступних ролей: “лідера”, “радника”, “помічника”, “спостерігача”. Застосовано нову форму роботи у Google презентації при великому об’ємі теми: на прописане питання викладачем здобувач-медик повинен сформулювати відповідь під час заняття. Висвітлено переваги та недоліки використання презентації, виконаної в Power Point та Google презентації. Обґрунтовано значення інноваційного навчання у процесі формування професійних компетентностей майбутніх лікарів. Охарактеризовано інноваційність методів навчання в аспекті взаємовідносин викладачів і здобувачів медичних закладів вищої освіти. Обґрунтовано питання щодо майбутнього, компетентного лікаря, який має великий багаж знань, умінь та навичок у професійній діяльності, який у складній, екстреній, нестандартній ситуації швидко, самостійно прийме рішення. У результаті проведеної роботи встановлено, що при використанні методу “Ментальна карта” у навчальному процесі ЗВО 80,0% майбутніх лікарів жіночої статті готові до нових інноваційних методів з дисципліни “Медицина надзвичайних ситуацій”, при цьому 71,4% чоловічої статті негативно поставились до нововведення. Також 80,0% здобувачів жіночої статті погодились застосовувати метод “Ментальна карта” у навчальному процесі після кожного заняття, а 69,0% погодились двічі за час проходження курсу, 94,7% здобувачів-медиків щодо великого обсягу теоретичного матеріалу запропонували проводити оцінювання рівня знань за допомогою Google презентації. Отже, використання новітніх інноваційних методів навчання повинні бути спрямованні на якісне засвоєння знань, умінь та навичок здобувачів освіти
For the formation of professional competencies and competencies of future doctors, the article highlights the feasibility of implementing innovative technologies, forms, and methods of teaching in the educational process of medical institutions of higher education. The study involved 95 applicants from the medical faculties №1 and №2, 2nd year of Vinnytsia National Medical University. E. Pirogov from the course “Emergency Medicine”. The method of “Mental Map” on a given topic has been using independent work of students in a “small group” and individual and collective work with the choice of the following roles: “leader”, “advisor”, “assistant”, “observer”. A new form of work has been used in Google presentations with a large volume of topics: the applicant-physician must formulate the answer to the question prescribed by the teacher during the lesson. The advantages and disadvantages of using a PowerPoint and Google presentation are highlighted. The importance of innovative training in the process of forming professional competencies of future doctors is substantiated. The innovativeness of teaching methods in the aspect of the relationship between teachers and applicants for medical institutions of higher education had characterized. The question of the future, a competent doctor who has a piece of sizeable baggage of knowledge, skills, and abilities in professional activities, who is in a complex, emergency, unusual situation, will quickly and independently make a decision. As a result of this work, it had found that when using the method of “Mental Map” in the educational process of higher education, 80,0% of future female doctors are ready for new innovative approaches in the discipline “Emergency Medicine”, while 71,4% of male negative reacted to the innovation. Also, 80,0% of female applicants agreed to use the method of “Mental Map” in the learning process after each lesson, and 69,0% agreed twice during the course, 94,7% of medical applicants for a large amount of theoretical material proposed to assess the level knowledge with Google Presentation. Therefore, the use of the latest innovative teaching methods should be aimed at the quality acquisition of knowledge, skills, and abilities of students
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Хлєстова, С. С.
Гуменюк, Н. І.
Поляруш, В. В.
Томашевський, А. В.
Івашкевич, Є. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Чорна, В. В.
Мінеральна щільність кісткової тканини та рівень 25(ОН) вітаміну D у дітей із онкогематологічними захворюваннями на етапі підготовки до алогенної трансплантації гемопоетичних клітин [Текст] / В. В. Чорна, Г. М. Брудна // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 62

MeSH-головна:
КРОВЕТВОРНЫХ СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- HEMATOPOIETIC STEM CELL TRANSPLANTATION (использование)
ДЕТИ -- CHILD
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (патофизиология)
ВИТАМИН D-СВЯЗЫВАЮЩИЙ БЕЛОК -- VITAMIN D-BINDING PROTEIN (диагностическое применение)
АЛЛОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, HOMOLOGOUS (использование)
Анотація: Зі збільшенням частоти успішного лікування онкогематології за допомогою трансплантації гемопоетичних клітин зростає потреба у пошуках профілактики її ускладнень. Одним з таких ускладнень є вторинний остеопороз. Зараз обговорюється важливість оптимального рівня 25(OH)D у сироватці крові, дефіцит якого може викликати зменшення щільності кісток і у подальшому призводити до частих переломів. Мета роботи: Вивчення стану мінеральної щільності кісткової тканини у дітей та підлітків з алогенною трансплантацією гемопоетичних клітин з приводу онкогематології. Матеріали та Методи дослідження: У дослідженні взяли участь 29 пацієнтів віком від 3 до 17 років (середній вік склав 9±4,4 років) з онкогематологією, які були підготовлені до алогенної трансплантації гемопоетичних клітин. Усі діти перебували на лікуванні в Національній спеціалізованій дитячій лікарні «ОХМАТДИТ» і були обстежені за 2-3 тижні до трансплантації кісткового мозку. Хлопців було 62 % (n=18), дівчат - 38 % (n=11). Середній ІМТ становив 18,56±4,07 кг/м2. Рівень 25(OH)D вимірювали електрохемілюмінесцентним методом. Дефіцит вітаміну D діагностовувався при рівні нижче 20 нг/мл; недостатність - 20-30 нг/мл; оптимальний статус вітаміну D - при рівні 25(OH)D вище 30 нг/мл. Мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) вимірювали двоенергетичною рентгенівською абсорбціо- метрією (Hologic Discovery Wi). Низька мінеральна щідьнісіть кісткової тканини була діагностована, якщо Z-показник для всього тіла або поперековий L1-L4 був нижче -2 SD. Перерахунок результатів денситометричного дослідження проводили за допомогою калькулятора DXA Scan Calculator test для адаптації результатів під зріст дитини
Дод.точки доступу:
Брудна, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Стан професійного стресу у медичних працівників, протидії та його подолання / В. В. Чорна [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2022. - N 2. - С. 53-62

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (профилактика и контроль)
Анотація: У статті подано аналіз стану професійного та емоційного вигорання/стресу у медичних працівників сфери охорони здоров’я України та зарубіжжя. Висвітлено основні причини професійного вигорання/стресу, їхні фактори та наслідки. Вказані результати досліджень свідчать про неналежні умови праці та наявність шкідливих професійних факторів, які призводять до високого рівня емоційного виснаження, деперсоналізації, редукції професійних досягнень, що негативно впливає на виконання професійних обов’язків кожним другим медпрацівником та вимагає надання їм амбулаторного лікування з метою запобігання переходу синдромів ПРЕВ та професійного вигорання у хвороби. Нами було рекомендовано заходи щодо запобігання професійного вигорання/стресу у медичних працівників сфери охорони здоров’я України. Перспективою подальшого дослідження є вивчення проблеми професійного вигорання/стресу, протидія та створення ефективної системи профілактики психічного здоров’я медичного персоналу та населення України.
В статье представлен анализ состояния профессионального и эмоционального выгорания/стресса у медицинских работников сферы здравоохранения Украины и зарубежья. Отражены основные причины профессионального выгорания/стресса, их факторы и последствия. Указанные результаты исследований свидетельствуют о ненадлежащих условиях труда и наличии вредных профессиональных факторов, которые приводят к высокому уровню эмоционального истощения, деперсонализации, редукции профессиональных достижений, что негативно влияет на выполнение профессиональных обязанностей каждым вторым медработником и требует предоставления им амбулаторного лечения с целью предотвращения преобразования синдромов ПРЭВ и профессионального выгорания в болезни. Нами были рекомендованы меры по предотвращению профессионального выгорания/стресса у медицинских работников сферы здравоохранения Украины. Перспективой дальнейшего исследования является изучение проблемы профессионального выгорания/стресса, противодействие и создание эффективной системы профилактики психического здоровья медицинского персонала и населения Украины.
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Махнюк, В. М.
Могильний, С. М.
Хлєстова, С. С.
Подолян, В. М.
Фурман, Л. Б.
Ларченко, І. В.
Чайка, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Імплементація європейського досвіду щодо діджиталізації закладів охорони здоров’я України з надання психологічної та психіатричної допомоги населенню в сучасних умовах [Текст] = Implementation of European experience in the digitalization of health care institutions of Ukraine for the provision of psychological and psychiatric care to the population in modern conditions / В. В. Чорна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 628-632. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- PSYCHOLOGICAL TECHNIQUES (тенденции)
КОМПЬЮТЕР, ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- COMPUTER PERIPHERALS (использование, тенденции)
КОМПЬЮТЕРЫ -- COMPUTERS (использование, тенденции)
УКРАИНА -- UKRAINE
Кл.слова (ненормовані):
бази даних -- заклади охорони здоров’я
Анотація: Мета даної роботи полягає у вивченні європейського досвіду діджиталізації психологічної, психіатричної допомоги пацієнтам з психічними захворюваннями у європейських Центрах психічного здоров’я та її інтеграції у заклади охорони здоров’я України. У роботі використані методи: бібліосемантічній, контент-аналіз. Стаття присвячена вивченню досвіду надання телепсихіатричної (кіберпсихіатричної) допомоги пацієнтам з психічними розладами психіки та поведінки з використанням сучасних цифрових технологій для дистанційного надання медичних послуг через Internet мережу за допомогою різних інтернет-платформ, додатків, що встановлюються на смартфонах, планшетах, комп’ютерах/ноутбуках та його інтеграції в медичний простір України
The purpose of this work is to study the European experience of digitization of psychological and psychiatric care for patients with mental illnesses in European Mental Health Centers and its integration into health care institutions of Ukraine. Methods used in the work: bibliosemantic, content analysis. The article is devoted to the study of the experience of providing telepsychiatric (cyber-psychiatric) care to patients with mental disorders of the psyche and behavior using modern digital technologies for the remote provision of medical services via the Internet using various Internet platforms, applications installed on smartphones, tablets, computers/ laptops, and its integration into the medical space of Ukraine
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Серебреннікова, О. А.
Ангельська, В. Ю.
Махнюк, В. М.
Махнюк, В. В.
Ларченко, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Чорна, В. В.
Сучасні вимоги до нутрієнтного складу харчування та стану продовольчого забезпечення військовослужбовців збройних сил України [Текст] = Current requirements for the nutrient composition of food and the state of food supply for servicemen of the Armed Forces of Ukraine / В. В. Чорна, Н. О. Крупка, У. Б. Лотоцька-Дудик // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 313-318. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
УКРАИНА -- UKRAINE
ПИТАНИЯ ОЦЕНКА -- NUTRITION ASSESSMENT
Кл.слова (ненормовані):
харчові рациони -- фізіологічні норми
Анотація: Згідно з метою роботи проведено науковий аналіз основних засад щодо організації продовольчого забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (ЗСУ) за 2002-2022 рр. відповідно до чинних законодавчо-нормативних документів. З’ясовано, що харчові раціони для військовослужбовців відповідають чинним фізіологічним нормам за показниками енергетичної цінності, білкової, ліпідної та вуглеводної збалансованості, вмісту вітамінів і мінеральних речовин. Проте важливе значення з позицій гігієни має подальше удосконалення та введення нових продуктів харчування для військовослужбовців, підвищення харчової цінності продуктів, покращення технологічних аспектів і тактичних характеристик добових раціонів, збільшення термінів зберігання продовольчого забезпечення
According to the purpose of the work, a scientific analysis of the main principles regarding the organization of food supply for servicemen of the Armed Forces of Ukraine (AFU) for the years 2002-2022 following the current legislative and regulatory documents was carried out. It was found that food rations for military personnel correspond to the current physiological norms in terms of energy value, protein, lipid and carbohydrate balance, as well as vitamin and mineral content. However, further improvement and introduction of new food products for military personnel, increasing the nutritional value of products, improving the technological aspects and tactical characteristics of daily rations, and increasing the shelf life of food supplies are of great importance from the point of view of hygiene
Дод.точки доступу:
Крупка, Н. О.
Лотоцька-Дудик, У. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Чорна, В. В.
Порівняльний аналіз фінансування сфери охорони здоров’я України та країн Європейського Союзу [Текст] = Comparative analysis of health financing in Ukraine and EU countries / В. В. Чорна // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2021. - N 1. - С. 45-49

MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ФИНАНСИРОВАНИЕ -- HEALTHCARE FINANCING
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
УКРАИНА -- UKRAINE
ЕВРОПА -- EUROPE
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
Анотація: За результатами аналізу встановлено недосконалість фінансування закладів охорони здоров’я України, що впливає на якість надання медичної допомоги та необхідність впровадження постійного коригування/ моніторингу ефективності діючої нової моделі фінансування системи охорони здоров’я України і запровадження обов’язкового медичного страхування
According to the results of the analysis, the imperfection of financing of the CHC of Ukraine was established, which affects the quality of medical care and the need to regularly adjust/monitor the effectiveness of the new model of financing the health care system of Ukraine and the introduction of compulsory health insurance
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Альтернативні шляхи введення ресуститації на догоспітальному етапі при невідкладних станах [Текст] = Alternative ways to introduce resuscitation at the prehospital stage in emergency conditions / В. В. Чорна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 125-129. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики:
MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (использование, методы, организация и управление, тенденции)
КРИТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- CRITICAL ILLNESS (терапия, эпидемиология)
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (использование, методы, организация и управление, тенденции)
ТРАНСФУЗИОННАЯ МЕДИЦИНА -- TRANSFUSION MEDICINE (классификация, методы, тенденции)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ РЕКТАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, RECTAL
АНЕСТЕЗИЯ РЕКТАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, RECTAL
КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПЕРИФЕРИЧЕСКАЯ -- CATHETERIZATION, PERIPHERAL (использование, методы, тенденции)
СОСУДИСТОГО ДОСТУПА УСТРОЙСТВА -- VASCULAR ACCESS DEVICES (использование)
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS (использование, методы)
СТАТИСТИКА -- STATISTICSВінницька область
Анотація: Мета роботи – проведення порівняльної оцінки переваг та недоліків внутрішньовенної (ВВ) та внутрішньокісткової (ВК) ресуститації, які використовують бригади екстреної та невідкладної допомоги у Вінницькій області. У роботі використали статистичні дані Вінницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф за період 2019-2021рр., здійснили контент аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, було застосовано бібліосемантичний, аналітичний та статистичний методи досліджень використання ВК та ВВ методів в екстрених випадках. За даними Вінницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф за три роки 2019-2021 рр. ми спостерігаємо низький відсоток використання ВК доступу 0,2-0,1% відповідно. При нещасному випадку в стані хворого “без змін” було проведено 786 введень як ВВ, так і ВК. За 2019 р. із загальної кількості провели неінфузійну терапію 71,0% особам чоловічої статі та 11,1% жіночої статі, а 11,2% ВК лише пацієнтам чоловічої статі. Порівняно з 2020 р. лише 0,3% ВК (2 особи жіночої статі) та за 2021 р. взагалі не було проведено ВК ресуститації. У стані “погіршення” під час нещасного випадку (ДТП та ін.) за 2019 р. 87,5% чоловікам та 12,5% жінкам вводили ВВ лікарські препарати; за 2020 р. 50% як для осіб чоловічої статі, так і для 50% осіб жіночої статі вводили інфузію ВВ; за 2021 р. 87,5% чоловікам та 12,5% жінкам проводили ВВ ресуститацію, ВК жодного разу не проводили за умови, що стан пацієнтів погіршувався. І “смерть у присутності” настала під час проведення реанімаційних заходів за 2019 р. 88,8% (з них 77,7% – чоловікам та 11,1% – жінкам) шляхом ВВ доступу та 11,2% ВК (чоловічої статі); за 2020 р. 88,9% ВВ (з них 72,2% – чоловікам та 16,7% – жінкам) та 11,1% ВК (з них 1 – чоловічої статі та 1 – жіночої статті); за 2021 р. 65,0% ВВ доступу було проведено чоловікам і 25,0% жінкам при цьому ВК доступу жодному хворому не проведено. При раптовому захворюванні відсоток ВК ресуститації у стані “погіршення” становив: за період 2019-2021 рр. жодного ВК доступу не було проведено. У стані “смерть у присутності” за 2019 р. ВК введення інфузії склало 3,4%; 2020 р. – 3,8%; 2021 р. – 1,9%. Таким чином, ВК метод має низку незаперечних переваг у порівнянні з ВВ, але в Україні мало використовується в практиці виїзних бригад екстреної медичної допомоги за наявності шприц-пістолета (бонінектора – BLG), як з огляду на вікові характеристики: для дорослих (синього кольору), так і для дітей (червоного кольору) та прописаних у базових алгоритмах клінічних/сучасних протоколах лікування зупинки кровообігу через недостатність практичних і теоретичних навичок медичного персоналу бригад екстреної допомоги. Проведений аналіз використання ВК методів в екстреній невідкладній медичній допомозі дав поштовх до проведення для майбутніх лікарів теоретичних і практичних занять для оволодіння навичками та зниження догоспітальної та ранньої госпітальної летальності пацієнтів із РЗК
Objective – carrying out a comparative assessment of the advantages and disadvantages of intravenous (IV) and intraosseous (IO) resuscitation, which are used by emergency and emergency teams in the Vinnytsia region. The work used statistical data of the Vinnytsia Regional Center for Emergency Medical Care and Disaster Medicine for the period 2019-2021, carry through content analysis of domestic and foreign scientific sources, applied biblio-semantic, analytical, and statistical methods for studying the use of intraosseous and intravenous methods in emergency cases. According to the Vinnytsia Regional Center for Emergency Medical Care and Disaster Medicine for the three years 2019-2021. we observe a low percentage of use of intraosseous access 0,2% - 0,1%, respectively. In the event of an accident in the patient’s condition “without changes” a total of 786 injections were carried out both intravenously and intraosseously. In 2019, out of the total number, non-infusion therapy was performed in 71,0% of male patients and 11,1% of female patients, and 11,2% intraosseously only in male patients. Compared to 2020, only 0,3% intraosseously (2 female patients) and in 2021, no intraosseous resuscitation was performed at all. In a state of “deterioration” during an accident (road accident, etc.) for 2019, 87,5% of men and 12,5% of women were injected with drugs intravenously; for 2020, 50% for both males and 50% for females were infused intravenously; for 2021, 87,5% of men and 12,5% of women underwent intravenous resuscitation, intraosseous resuscitation was never performed, provided that the condition of patients worsened. And “death in the presence” occurred during resuscitation for 2019 88,8% (of which 77,7% for men and 11,1% for women) by intravenous access and 11.2 VC (males); for 2020 88,9% intravenously (of which 72,2% for men and 16,7% for women) and 11,1% intraosseously (of which 1 male and 1 female article); in 2021, 65,0% of intravenous access was performed for men and 25,0% for women, while no patient received intraosseous access. In case of a sudden illness, the percentage of intraosseous resuscitation in the state of “deterioration” was as follows: for the period 2019-2021. no intraosseous access was performed. In the state of “death in the presence” for 2019, intraosseous infusion was 3,4%; 2020 – 3,8%; 2021 – 1,9%. Thus, the intraosseous method has several undeniable advantages compared to the intravenous one, but in Ukraine, it is little used in the practice of mobile emergency medical teams with a syringe gun (connector – BLG), both considering the age characteristics: for adults (blue) and children (red color) and prescribed in the fundamental algorithms of clinical/modern protocols for the treatment of circulatory arrest due to insufficient practical and theoretical skills of medical personnel of emergency teams. The analysis of the use of intraosseous methods in emergency medical care gave impetus to conducting theoretical and practical classes for future doctors to master skills and reduce prehospital and early hospital mortality in patients with complement fixation reactions
Дод.точки доступу:
Чорна, В. В.
Матвійчук, М. В.
Подолян, В. М.
Гуменюк, Н. І.
Хлєстова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Чорна, В. В.
Гігієнічні заходи з оптимізації умов функціонування закладів охорони здоров’я та профілактики захворювань медичних працівників [Текст] = Hygienic measures to optimize the functioning of health care facilities and disease prevention of health workers / В. В. Чорна, Л. Б. Фурман, В. М. Подолян // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2021. - N 2. - С. 45-52

MeSH-головна:
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ГИГИЕНА -- HYGIENE
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (профилактика и контроль)
Анотація: Мета: провести гігієнічне обґрунтування заходів з оптимізації умов функціонування закладів охорони здоров’я та профілактики, ранньої діагностики порушень психічного здоров’я як основи професійних захворювань медичних працівників (МП) закладів охорони здоров’я
Запропонована модель центрів охорони професійного здоров’я ЗОЗ. Функціями цих закладів є: електронний моніторинг здоров’я та захворювання МП, диспансеризація, профілактично-консультативна допомога, допомога щодо підготовки/перепідготовки/підвищення кваліфікації медичних кадрів. Надані основні принципи профілактичних заходів щодо професійних захворювань МП. На основі отриманих даних запропоновані заходи для покращення здоров’я МП: розробка відповідних нормативно-правових документів з охорони праці у медичній галузі, поліпшення умов праці, внутрішньолікарняного середовища, побутових умов для відпочинку, організації раціонального харчування, психологічного розвантаження шляхом створення центрів охорони професійного здоров’я
Purpose: to carry out a hygienic substantiation of measures to optimize the functioning of health care facilities and prevention, early diagnosis of mental health disorders as the basis of occupational diseases of health care facilities
The model of "Occupational Health Centers" of the CHP is proposing. The functions of these institutions include electronic monitoring of health and diseases of MP, medical examination, preventive counseling, assistance in training/retraining / advanced training of medical personnel. Based on the obtained data, measures are proposing to improve the health of MP: development of relevant legal documents on health and safety in the medical field, improvement of the in-hospital environment, nutrition, psychological relief by creating "Occupational Health Centers"
Дод.точки доступу:
Фурман, Л. Б.
Подолян, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Погляди на тимчасові методи зупинки кровотечі в умовах бойових дій [Текст] = The outlooks on the temporary bleeding control methods in the combat conditions / В. С. Тарасюк [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.2. - С. 220-227. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (осложнения, профилактика и контроль, терапия)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ХИМИЧЕСКИХ ВЕЩЕСТВ ДЕЙСТВИЕ И ПРИМЕНЕНИЕ -- CHEMICAL ACTIONS AND USES
ЖИЗНЬ ПОДДЕРЖИВАЮЩИЕ ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- LIFE SUPPORT CARE (методы, тенденции)
ФИКСАТОРЫ -- FIXATIVES
Кл.слова (ненормовані):
ЖГУТ
Анотація: Проведений аналіз тимчасових методів зупинки кровотечі за допомогою хімічних засобів (целоксу, квіклоту, гемостопу, кровоспасу), використання джгутівЕсмарха, САТ(турнікет) (Combat-Application-Tourniquet), ізраїльського компресійного бандажа. Доведені переваги використання хімічних засобів (квіклоту), а також джгута СА Т в умовах бойових дій над джгутом Есмарха, коли самодопомогу потрібно надавати однією рукою, коли температурний режим впливає як на якість джгута, так і на якість допомоги
Дод.точки доступу:
Тарасюк, В. С.
Матвійчук, М. В.
Паламар, І. В.
Корольова, Н. Д.
Поляруш, В. В.
Подолян, В. М.
Фіщук, В. В.
Гринишин, В. Г.
Кривецька, Н. В.
Дубовий, О. О.
Чорна, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-65

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)