Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Шевченко, Н. С.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 83
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Адаптаційні можливості серцево-судинної системи з огляду на системи регуляції у підлітків з ювенільним ідіопатичним артритом [Текст] / Т. О. Головко [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 7. - С. 31-37. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE (патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM (патофизиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL
КАТЕХОЛАМИНЫ -- CATECHOLAMINES (анализ)
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЕ ПЕПТИДЫ -- NATRIURETIC PEPTIDES (анализ)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Анотація: Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) — це найбільш поширене ревматологічне захворювання дитячого віку (1 : 1000 дітей), при якому відбувається залучення в процес багатьох органів і систем, у першу чергу серцево-судинної, з поступовим розвитком хронічної серцевої недостатності. Як відомо, при зниженні функціональної здатності серця запускається каскад реакцій нейрогуморальних систем регуляції, і в першу чергу активується симпатоадреналова система із посиленням продукції катехоламінів, розвитком тахікардії. Унаслідок цього підвищується рівень мозкового натрійуретичного пептиду в крові. У дітей хронічна серцева недостатність має безсимптомний характер. Тому визначення толерантності до фізичних навантажень відіграє важливу роль в її діагностиці. Метою дослідження було визначити функціональний стан серцево-судинної системи та толерантність організму до фізичного навантаження у підлітків з ЮІА з огляду на рівень екскреції катехоламінів у добовій сечі і рівень натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) у крові. Матеріали та методи. Обстежено 56 пацієнтів з ЮІА віком 12–17 років (13,28 ± 0,38 року). Контрольну групу становили 46 практично здорових однолітків відповідного віку. Проводилося ультразвукове дослідження серця для встановлення функціонального стану міокарда. Для вивчення толерантності до фізичного навантаження проводився тест шестихвилинної ходьби з розрахунком індексу Кердо до та після тесту. Вивчався рівень екскреції катехоламінів у сечі та рівень натрійуретичного пептиду в крові. Результати. У пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артритом встановлено формування ранніх ознак систолічної дисфункції міокарда правого шлуночка серця (зниження фракції викиду правого шлуночка). При цьому встановлено зниження рівня катехоламінів та підвищення рівня NT-proBNP, який справляє нейромодулюючий ефект на різних рівнях симпатоадреналової системи. Висновки. Активація симпатичного відділу вегетативної нервової системи (підвищення індексу Кердо) у хворих на ювенільний ідіопатичний артрит не забезпечує ефективність виконання мінімального фізичного навантаження в тесті шестихвилинної ходьби
Juvenile idiopathic arthritis (JIA) is the most common rheumatological disease of childhood (1 : 1,000 children), which involves many organs and systems, primarily cardiovascular, with the gradual development of chronic heart failure. As you know, when the functional capacity of the heart decreases, a cascade of reactions of the neurohumoral regulation system is triggered and, first of all, the sympathoadrenal system is activated with an increase in the catecholamine production, the development of tachycardia. Due to this, the level of brain natriuretic peptide in the blood is increased. In children, chronic heart failure is asympto­matic. Therefore, determining tolerance to physical exertion plays an important role in its diagnosis. The purpose was to determine the functional state of the cardiovascular system and the tolerance to physical exertion in adolescents with JIA, taking into account the level of catecholamine excretion in the daily urine and the level of natriuretic peptide in the blood. Materials and methods. Fifty-six patients with JIA aged 12–17 years (13.28 ± 0.38 years) were examined. The control group consisted of 46 apparently healthy peers of the corresponding age. A heart ultrasound was performed to establish the functional state of the myocardium. To study to­lerance to physical exertion, a six-minute walk test was performed with calculation of Kerdo index before and after the test. The level of catecholamine excretion in the urine and the level of natriuretic peptide in the blood were studied. Results. Patients with juvenile idiopathic arthritis had early signs of right ventricular myocardial systolic dysfunction (a decrease in the right ventricular ejection fraction). At the same time, we detected a decrease in the catecho­lamine level and an increase in the content of natriuretic peptide, which has a neuromodulatory effect at different levels of the sympathoadrenal system. Conclusions. Activation of the sympathetic division of the autonomic nervous system (increased Kerdo index) in patients with juvenile idiopathic arthritis does not ensure the effectiveness of minimal physical exertion in a six-minute walk test
Дод.точки доступу:
Головко, Т. О.
Богмат, Л. Ф.
Шевченко, Н. С.
Ніконова, В. В.
Кашкалда, Д. А.
Цюра, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


   
    Адаптационные возможности сердечно-сосудистой системы у детей с ревматическими заболеваниями и коморбидными состояниями [Текст] / Н. С. Шевченко [и др.] // Патологія. - 2019. - Том 16, N 1. - С. 99-105


MeSH-головна:
(диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, этиология)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Анотація: Мета роботи – визначити особливості морфометричних показників піальних судин мозку при дисциркуляторно-ішемічній і діабетичній енцефалопатіях. Матеріали та методи. Здійснили патогістологічне та морфометричне дослідження піальних судин 30 секційних спостережень. Перша група – 10 випадків смерті з дисциркуляторною енцефалопатією, друга – 10 випадків діабетичної енцефалопатії з когнітивними порушеннями в анамнезі при цукровому діабеті 2 типу. У третю групу (контрольну) відібрали 10 випадків без цукрового діабету, ознак церебральної судинної патології. Результати. Порівняно з контрольними спостереженнями при діабетичній і дисциркуляторно-ішемічній енцефалопатіях збільшується товщина стінок мікросудин. При діабетичній енцефалопатії зовнішній діаметр збільшується, а внутрішній діаметр зменшується, зменшуються показники внутрішнього та зовнішнього факторів форми, істотно збільшуються індекси Вогенворта та Керногана. При дисциркуляторно-ішемічній енцефалопатії внутрішній діаметр зменшується, зменшуються показники внутрішнього фактора форми, збільшуються індекси Вогенворта й Керногана. Потовщення стінок мікросудин порівняно з нормою значно більш виражене при діабетичній енцефалопатії, ніж при дисциркуляторно-ішемічній (на 43,55 % і 34,82 % відповідно), різниця становить 8,73 %. Потовщення судинних стінок супроводжується зменшенням діаметра просвіту мікросудин порівняно з нормою – на 1,87 % при діабетичній, на 8,74 % при дисциркуляторно-ішемічній. Внутрішній діаметр судин при дисциркуляторно-ішемічній енцефалопатії зменшується більше, ніж при діабетичній енцефалопатії. Зменшення показників зовнішнього та внутрішнього факторів форми судинних стінок порівняно з нормою незначне, його ступінь не залежить від характеру енцефалопатії. Збільшення індексів Вогенворта та Керногана порівняно з нормою характерне для обох енцефалопатій, але більш виражене при діабетичній, що свідчить про тяжче порушення гемоциркуляції. Висновки. При дисциркуляторно-ішемічній і діабетичній енцефалопатії в піальних судинах головного мозку закономірно з’являється низка ознак, що характеризують істотні патологічні зміни піальної циркуляції, більш виражені при діабетичній енцефалопатії, ніж при дисциркуляторно-ішемічній.
Цель работы – изучение функционального состояния сердечно-сосудистой системы и ее адаптационных реакций у детей с ревматическими заболеваниями (РЗ) с учетом развития коморбидных состояний. Материалы и методы. Обследовали 44 пациента с РЗ, 8 из них с системной красной волчанкой, 36 с ювенильным идиопатическим артритом. Средний возраст исследуемых составил 13,39 ± 0,82 года. Для изучения толерантности к минимальной физической нагрузке и ее влияния на состояние сердечно-сосудистой системы (ССС) у детей проводили тест шестиминутной ходьбы (ТШХ). Для оценки функциональной напряженности ССС до и после ТШХ рассчитывали индекс Альговера, коэффициент выносливости по формуле А. Квааса, индекс Робинсона, коэффициент экономичности кровообращения. Для оценки влияния вегетативной нервной системы (ВНС) на показатели деятельности сердечно-сосудистой системы определяли вегетативный индекс Кердо (ВИК). В состоянии покоя определяли также индекс функциональных изменений системы кровообращения, или адаптационный потенциал (АП).Результаты. У пациентов с РЗ отмечена сниженная толерантность к минимальной физической нагрузке с повышением функциональной напряженности ССС и активацией симпатического отдела ВНС. При анализе функциональной напряженности ССС у детей с РЗ с наличием коморбидной патологии установлены достоверно более высокие значения АП и индекса Альговера, что указывает на формирование нарушений в системе кровообращения на фоне срыва адаптационных механизмов ССС. Показатель ВИК свидетельствует об активации у них симпатического отдела ВНС и об усилении процессов катаболизма, характерного для напряженного функционирования с расходованием энергетических резервов организма. При оценке данных показателей у детей без коморбидных состояний отрицательное значение ВИК указывает на активацию парасимпатического отдела ВНС, что свидетельствует о более благоприятном, анаболическом варианте сдвига и более экономном режиме функционирования систем организма. Выводы. У детей с РЗ отмечено снижение толерантности к минимальной физической нагрузке в тесте шестиминутной ходьбы, о чем свидетельствует процент прироста ЧСС и пройденное расстояние. Также установлена напряженность в деятельности ССС и снижение ее функциональных возможностей, что подтверждается достоверным повышением индекса Робинсона, Альговера и коэффициента выносливости как до проведения ТШХ, так и после него. У детей с РЗ и наличием коморбидной патологии установлены более высокие значения адаптационного потенциала, индекса Альговера и вегетативного индекса Кердо, что свидетельствует о формировании нарушений в системе кровообращения на фоне срыва ее адаптационных возможностей.
Дод.точки доступу:
Шевченко, Н. С.
Богмат, Л. Ф.
Головко, Т. А.
Демьяненко, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Білявська, Ю. В.
    Ювенільний системний червоний вовчак. Що варто пам’ятати ревматологу дорослої служби? [Текст] / Ю. В. Білявська, О. А. Ошлянська, Н. С. Шевченко // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 2. - С. 19-28. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ИММУНОМОДУЛЯЦИЯ -- IMMUNOMODULATION
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Ювенільний системний червоний вовчак (юСЧВ) — тяжке рідкісне мультисистемне аутоімунне/аутозапальне захворювання із дебютом симптомів до 18-річного віку, що уражує будь-яку систему органів, призводить до їх пошкодження, спричиняючи розвиток непрацездатності та/або смерті. Серед пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ), хворі на юСЧВ становлять 15–20%. Методи дослідження. На підставі літературних даних у статті наведені сучасні уявлення щодо етіології та патогенезу, описано гетерогенність клінічних проявів та перебігу юСЧВ; висвітлені основні труднощі у діагностиці, зокрема розробці діагностичних критеріїв. Представлена порівняльна характеристика існуючих класифікаційних критеріїв у популяції хворих на юСЧВ. Терапевтичні стратегії у разі юСЧВ переважно екстрапольовані з дорослої популяції хворих. У роботі наведена сучасна терапевтична тактика при юСЧВ, в тому числі із застосуванням препаратів біо­логічної терапії. Висновки. Мультисистемність ураження, характерна для юСЧВ, зумовлює потребу у курації пацієнта із залученням мультидисциплінарної команди, а не лише дитячого ревматолога, та потребує дотримання визначених принципів спадкоємності із дорослою ревматологічною службою при переході пацієнтів
Дод.точки доступу:
Ошлянська, О. А.
Шевченко, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Біохімічні маркери функціональних порушень печінки хворих на системний червоний вовчак [Текст] = Biochemical markers of the functional disorders of the liver in patients with systemic lupus erythematosus / Л. Ф. Богмат [та ін.] // Здоровье ребёнка. - 2017. - N 4. - С. 11-16. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
КИШЕЧНО-ПЕЧЕНОЧНЫЙ МЕТАБОЛИЗМ -- ENTEROHEPATIC CIRCULATION (иммунология, физиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ, метаболизм)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Системний червоний вовчак (СЧВ) в основі патогенезу має генералізоване автоімунне запалення, що призводить до розвитку широкого спектра імунозапальних органних порушень. Серед них на особливу увагу заслуговує печінка, оскільки її функціональний стан може відбивати не тільки тяжкість патологічного процесу, а й відповідь на агресивне лікування. Мета роботи полягала в дослідженні біохімічних маркерів функціонального стану печінки у дітей із початковими стадіями СЧВ. Матеріали та методи. Вивчено особливості ліпідного, вуглеводного спектра крові, показники пігментного обміну, маркерів цитолізу, холестазу, фіброзу та білковосинтетичної функції печінки дітей і підлітків, хворих на СЧВ. Обстежено 26 хворих віком від 7 до 18 років. Сформовано дві групи: 10 пацієнтів (38,4 %) із терміном перебігу хвороби 1–3 роки та 16 (61,5 %) — з її тривалістю понад 3 роки. Результати. Середні показники ліпідного спектра крові хворих не перевищували референтних значень і не мали статистичних відмінностей серед пацієнтів виділених груп. Рівні загального холестерину (ХС) та тригліцеридів в обох групах пацієнтів значно перевищували контрольні значення (р 0,05). Показники ХС ліпопротеїдів низької щільності зростали вже на ранніх стадіях хвороби (р 0,05) і досягали максимальних значень в осіб із перебігом СЧВ понад 3 роки (р 0,05). Концентрація ХС ліпопротеїдів високої щільності пацієнтів другої групи дещо зменшувалась (р 0,1). Відбувалось підвищення середніх показників коефіцієнта атерогенності в 1,7 раза серед пацієнтів першої групи (р 0,05) та в 2,25 раза — в осіб другої групи (р 0,05). Дослідження інших ланок метаболізму показали, що середні значення глікемії та імунореактивного інсуліну (ІРІ) натще відповідали фізіологічній нормі. Однак у половини пацієнтів із СЧВ мала місце гіперінсулінемія (підвищення рівня ІРІ понад 25 мкМО/мл). Встановлено тенденцію до порушення пігментного обміну. Середні показники загального білірубіну збільшувались при збільшенні тривалості хвороби (р 0,05) та залежно від активності захворювання (r
Systemic lupus erythematosus (SLE) in the basis of the pathogenesis has generalized autoimmune inflammation, which leads to the development of a wide range of immune-inflammatory organ disorders. Among them, the liver deserves special attention, since its functional state can reflect not only the severity of the pathological process, but also the response on aggressive treatment. The purpose of the work was studying the biochemical markers of the functional state of the liver in children with initial stages of SLE. Materials and methods. Features of the lipid, carbohydrate spectrum of the blood, indicators of pigment exchange, markers of cytolysis, cholestasis, fibrosis and protein-synthetic function of the liver were studied in children and adolescents with SLE. Twenty six patients aged 7–18 years were examined. Two groups were formed: 10 patients (38.4 %) with the duration of the disease of 1–3 years and 16 people (61.5 %) with duration of more than 3 years. Results. The average blood lipids levels did not exceed the reference values and did not have statistical differences among the patients of the selected groups. The levels of total cholesterol and triglycerides in both groups of patients significantly exceeded the control values (p 0.05). Indicators of low density lipoprotein cholesterol increased already in the early stages of the disease (p 0.05) and reached the maximum values in individuals with a course of SLE over 3 years (p  0.05). Concentration of high density lipoprotein cholesterol in patients of the second group decreased somewhat (p 0.1). There was an increase in the average values of atherogenic index by 1.7 times among patients in the first group (p 0.05) and 2.25 times in persons from the second group (p 0.05). Studies of other metabolic links showed that the average values of glycaemia and immunoreactive insulin (IRI) were consistent with the physiological norm. However, half of patients with SLE had hyperinsulinaemia (an increase in IRI of more than 25 μM/ml). There is a tendency to disturbance of pigmentary metabolism. The average total bilirubin values increased with an increase in the duration of the di­sease (p 0.05) and depending on the activity of the disease (r
Дод.точки доступу:
Богмат, Л. Ф.
Шевченко, Н. С.
Бессонова, І. М.
Ніконова, В. В.
Ахназарянц, Е. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Богмат, Л. Ф.
    Индекс повреждения у подростков с системной красной волчанкой [Текст] / Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко, Е. В. Матвиенко // Український ревматологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 42-45


MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (осложнения)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Дод.точки доступу:
Шевченко, Н. С.
Матвиенко, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Богмат, Л. Ф.
    Коморбідність при поліартикулярних варіантах ювенільного ревматоїдного артриту в підлітків [Текст] / Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко, М. В. Дем’яненко // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. - 2014. - Т. 6, № 1. - С. 12-13


MeSH-головна:
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
(диагноз, метаболизм, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
Дод.точки доступу:
Шевченко, Н. С.
Дем’яненко, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Богмат, Л. Ф.
    Опыт применения препарата Зинаксин при лечении подростков с начальными проявлениями остеоартроза [Текст] / Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко, И. С. Лебец // Перинатологія та педіатрія. - 2007. - № 3. - С. 53-57 . - ISSN 1992-5891

Рубрики: Остеоартрит--подрост--лек тер

   Зинаксин--тер прим


Дод.точки доступу:
Шевченко, Н. С.
Лебец, И. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Богмат, Л. Ф.
    Поражение печени при системной красной волчанке у подростков [Текст] / Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко, Е. В. Матвиенко // Здоровье ребенка. - 2015. - № 4. - С. 36-40


MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (диагноз, патология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диагноз, патология)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (патология, этиология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Дод.точки доступу:
Шевченко, Н. С.
Матвиенко, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Богмат, Л. Ф.
    Розвиток незворотних змін органів і систем у дітей із системним червоним вовчаком [Текст] / Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко, І. М. Бессонова // Український ревматологічний журнал. - 2020. - № 4. - С. 35-40. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (осложнения, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета дослідження — визначити частоту і характер незворотних змін (індекс пошкодження) у дітей із системним червоним вовчаком (СЧВ) залежно від тривалості захворювання, характеру перебігу, активності патологічного процесу. Матеріали і методи. З інтервалом 12 міс обстежено 53 пацієнти із СЧВ віком 7–18 років, що хворіють понад одного року. Визначені зміни з боку серцево-судинної системи (за допомогою ЕКГ, ехоКС, тест 6-хвилинної ходьби), нирок (за показниками швидкості клубочкової фільтрації, концентрації креатиніну в сироватці крові, рівня протеїнурії та діапазону добових змін питомої ваги сечі), бронхолегеневої системи (за даними рентгенологічного дослідження та спірометрії). Вивчали наявність патології органа зору, нервової системи (оцінка неврологічного статусу, провідності, чутливості черепно-мозкових та периферичних нервів, ЕЕГ, МРТ головного мозку, використання шкали Монтгомері — Асберга), змін кістково-мʼязової системи (за рентгенологічним, ультразвуковим, МРТ-дослідженням суглобів, денситометрією кісткової тканини). Досліджували ліпідний спектр крові пацієнтів (загальний холестерин, тригліцериди, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ, коефіцієнт атерогенності). Результати. У 52,83% дітей та підлітків, хворих на СЧВ, виявлено потенційно незворотні органні пошкодження, серед яких при первинному обстеженні домінують ураження нервової системи, а при повторному — додаються ураження очей та відставання у зрості, що є особливістю ювенільного дебюту СЧВ. Накопичення органних незворотних пошкоджень відбувається зі збільшенням тривалості хвороби та асоційоване з персистуючою активністю вовчакового процесу та довготривалою цитостатичною терапією, що підтверджено відповідними кореляційними зв’язками. Висновки. Отримані дані свідчать про доцільність використання педіатричного індексу пошкоджень Міжнародної асоціації з лікування СЧВ Американської колегії ревматологів (Ped-SDI, The Pediatric Systemic Lupus International Collaborating Clinics/American College of Rheumatology Damage Index) для об’єктивної оцінки тяжкості захворювання, уточнення прогнозу, характеру та ступеня пошкоджень органів і систем, що дозволить своєчасно провести корекцію терапії
Дод.точки доступу:
Шевченко, Н. С.
Бессонова, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Богмат, Л. Ф.
    Системный вариант ювенильного идиопатического (ревматоидного) артрита у детей и подростков: новое в лечении (обзор литературы и собственные наблюдения) [Текст] = A systemic type of juvenile idiopathic (rheumatoid) arthritis in children and adolescents: new in the treatment (review of literature and own observations) / Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко // Здоровье ребёнка. - 2017. - N 4. - С. 91-99. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
ОБЗОР -- REVIEW
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (патофизиология, терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПОСТЕРЫ -- POSTERS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
Анотація: Представлены основные взгляды на одно из самых сложных патологических состояний в детской ревматологии — системный артрит. Подана характеристика классификационных позиций данного заболевания, освещены патогенетические основы, актуальные на современном этапе, основные подходы к его терапии. Данные исследований последних лет позволяют считать, что системный артрит относится к отдельной нозологической форме в структуре ювенильного идиопатического артрита с развитием активации врожденного иммунитета, наличием генетической детерминации и возникновением цитокинового дисбаланса с превалированием интерлейкинов 1 и 6. Менеджмент системного артрита требует агрессивной и достаточно быстрой терапии с применением высокодозовых глюкокортикоидов и биологической терапии. Данное заболевание отличается развитием большого спектра осложнений, среди которых особого внимания заслуживает жизнеугрожающее состояние — синдром активации макрофагов. Раннее эффективное лечение является крайне желательным, поскольку существует ряд возможностей для купирования патологической реакции иммунной системы и предотвращения дальнейшего развития заболевания. Общая стратегия лечения системного артрита является более важной, чем индивидуальные терапевтические агенты. Структура терапии системного артрита может быть шире, чем те, которые описаны в современных рекомендациях и протоколах
The main views on one of the most complex pathological conditions in pediatric rheumatology, namely systemic arthritis, are presented. The characteristics of the classification positions of this disease are given, the pathogenetic bases, topical at the present time, the main approaches to its therapy are covered. Data from recent studies suggest that systemic arthritis belongs to a separate nosological form in the structure of juvenile idiopathic arthritis, with the development of activation of innate immunity, the presence of genetic determination and the occurrence of a cytokine imbalance with the prevalence of interleukins 1 and 6. Management of systemic arthritis requires aggressive and sufficiently rapid therapy with application of high-dose glucocorticoids and biological therapy. This disease is characterized by the development of a wide range of complications, among which a life-threatening condition — the macrophage activation syndrome deserves special attention. Early effective treatment is highly desirable, since there is a window of opportunity to stop the pathological reaction of the immune system and to prevent the further development of the disease. The overall strategy for the treatment of systemic arthritis is more important than individual therapeutic agents. The structure of systemic arthritis therapy may be wider than it is described in current recommendations and protocols
Дод.точки доступу:
Шевченко, Н. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)