Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Щурук, Г. З.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 29
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-29

    Парафарингеальна флегмона, бічна фарингостома, тромбоз загальної, зовнішньої і внутрішньої сонних артерій після тонзилектомії [Текст] / З. С. Щурук [та ін.] // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2012. - № 4. - С. 79-82

Рубрики: Тонзиллэктомия--описание случая--вред возд

   Послеоперационные осложнения--описание случая

   Флегмона--описание случая--этиол

   Сонной артерии тромбоз--описание случая--этиол

Дод.точки доступу:
Щурук, З. С.
Щурук, Г. З.
Щурук, О. З.
Чирко, А. Л.
Кухарук, В. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Щурук, О. З.
    Слухопротезування внутрішньоканальним слуховим апаратом хворого з анатомічно вузьким зовнішнім слуховим ходом. Випадок з практики [Текст] / О. З. Щурук, Г. З. Щурук // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2007. - № 6. - С. 78-79

Рубрики: Слуха потеря нейросенсорная--описание случая--хир

   Слуховые аппараты

Дод.точки доступу:
Щурук, Г. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Абсцес мозочка у хворого через 1,5 місяці після перенесеного середнього отиту [Текст] / З. С. Щурук, О. З. Щурук, Г. З. Щурук // Журнал вушних, носових і горлових хвороб : Наук. - практ. журн. - 2006. - № 4. - С. 61-64

Рубрики: Отит средний--осл

   Мозжечка болезни--диагн--хир

   Абсцесс

Дод.точки доступу:
Щурук, З. С.
Щурук, О. З.
Щурук, Г. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Поліп у стравоході [Текст] / Г. З. Щурук, О. З. Щурук, З. С. Щурук // Журнал вушних, носових і горлових хвороб : Наук. - практ. журн. - 2006. - № 5. - С. 58-60

Рубрики: Пищевода новообразования--диагн

   Полипы--диагн

Дод.точки доступу:
Щурук, Г. З.
Щурук, О. З.
Щурук, З. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Щурук, З. С.
Гострий гнійний гайморит, ускладнений флегмоною крилопіднебінної і підвискової ямок, парафарингеальною флегмоною та паратонзилярним абсцесом [Текст] / З. С. Щурук, Г. З. Щурук, О. З. Щурук // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2001. - № 6. - С. 65-68

MeSH-головна:
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА -- MAXILLARY SINUS (микробиология)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (осложнения, патофизиология, этиология)
КРЫЛОНЕБНАЯ ЯМКА -- PTERYGOPALATINE FOSSA
Дод.точки доступу:
Щурук, Г. З.
Щурук, О. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Щурук, Г. З.
Тонкоголкова аспіраційна біопсія під контролем сонографії приендофітних формах раку гортані [Текст] / Г. З. Щурук, О. Л. Супрунець, Ю. Д. Порчук // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2002. - № 4. - С. 55-56

MeSH-головна:
ГОРТАНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LARYNGEAL NEOPLASMS (классификация, патофизиология, профилактика и контроль, ультрасонография, этиология)
Дод.точки доступу:
Супрунець, О. Л.
Порчук, Ю. Д.

Знайти схожі

Щурук, О. З.
Ендоназальна ендоскопічна дакріоцисториностомія. Власний досвід / О. З. Щурук, Г. З. Щурук, З. С. Щурук // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 5-с. - С. 121-122

MeSH-головна:
НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT (патофизиология, хирургия)
ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Щурук, Г. З.
Щурук, З. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Щурук, О. З.
Досвід хірургічного лікування наслідків стенозу або обструкції нососльозного протоку різної етіології методом ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії / О. З. Щурук, Г. З. Щурук, З. С. Щурук // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 1. - С. 83-86

MeSH-головна:
НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT (патофизиология, хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
Анотація: В статті розглядається дакріоцисториностомія як метод хірургічного лікування наслідків стенозу чи непрохідності нососльозного протоку, який передбачає створення стійкої дакріоцисториностоми. Наводиться алгоритм ходу операцій на основі 54 операцій, що проводились в ЛОР відділенні Волинської обласної клінічної лікарні. Досвід хірургічного лікування наслідків стенозу або обструкції нососльозного протоку різної етіології методом ендоскопічної дакріоцисториностомії демонструє високу ефективність даного методу.
В статье рассматривается дакриоцисториностомия как метод хирургического лечения последствий стеноза или непроходимости нососльозного протока, который предусматривает создание устойчивой дакриоцисториностомы. Приводится алгоритм хода операций на основе 54 операций, проводимых в ЛОР отделении Волынской областной клинической больницы. Опыт хирургического лечения последствий стеноза или обструкции носослёзного протока различной этиологии методом эндоскопической дакриоцисториностомии демонстрирует высокую эффективность данного метода.
Дод.точки доступу:
Щурук, Г. З.
Щурук, З. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Морфологічні особливості змін периферичних ольфакторних структур при ураженні коронавірусом SARS-COV-2 [Текст] / І. С. Шпонька [та ін.] // Патологія. - 2021. - Т. 18, N 3. - С. 278-285

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ОБОНЯНИЯ РАССТРОЙСТВА -- OLFACTION DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ОБОНЯТЕЛЬНОЕ ВОСПРИЯТИЕ -- OLFACTORY PERCEPTION (физиология)
Анотація: Коронавірусна інфекція, спричинена вірусом SARS-CoV-2, – надзвичайно важлива й актуальна проблема сучасної медицини. Захворювання швидко поширюється, має високу ймовірність тяжкого перебігу та викликає чимало критичних ускладнень у пацієнтів групи ризику. Наявність патогномонічних симптомів, одним із них є розвиток гіпо- або аносмії, дає змогу швидко диференціювати коронавірусну від інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, тобто вчасно ізолювати пацієнта та почати коректне лікування, враховуючи можливі ризики. Мета роботи – з’ясування морфологічних особливостей ольфакторних структурних елементів хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) для кращого розуміння механізмів розвитку нюхових розладів при інфікуванні коронавірусом SARS-CoV-2. Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз аутопсійного матеріалу – слизової оболонки верхніх відділів носової порожнини (ольфакторного епітелію) та ольфакторних цибулин 9 померлих (4 жінки, 5 чоловіків) віком від 53 до 79 років з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 та аносмією в анамнезі. Застосували стандартне забарвлення гематоксиліном та еозином, виконали імуногістохімічне дослідження за протоколами TermoScientific (США) з антитілами до нейроспецифічного бета-III тубуліну (клон TuJ-1) та протоколами RnDsystems з антитілами до ольфакторного маркерного протеїну (OMP), ангіотензинперетворювального ензиму (ACE-2). Для порівняння результатів сформували контрольну групу з 9 померлих (3 жінки, 6 чоловіків) віком від 59 до 68 років із лабораторно спростованим діагнозом COVID-19; причини смерті – ускладнення цукрового діабету, ішемічна хвороба серця та порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом. Результати. Середній вік померлих із лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19, аносмією в анамнезі та осіб групи контролю – 64,67 ± 7,73 та 62,33 ± 6,48 року відповідно. У семи з дев’яти зрізів ольфакторної слизової оболонки носової порожнини померлих із лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 та аносмією в анамнезі експресія ольфакторного маркерного протеїну (OMP) та нейроспецифічного бета-III тубуліну (клон TuJ-1) частково позитивна (40,89 (25,00; 52,00) та 42,44 (29,00;55,00) клітини в полі зору відповідно при збільшенні 200?); а реакція з антитілами до ангіотензинперетворювального ензиму (ACE-2) вогнищево або субтотально відсутня (34,33 (14,00; 49,00) клітини в полі зору при збільшенні 200?). У контрольних зрізах ольфакторної слизової оболонки носової порожнини померлих із лабораторно спростованим діагнозом COVID-19 та відсутністю симптомів аносмії (тест Манна–Вітні, р 0,05) виявлена експресія цих трьох маркерів. У зрізах ольфакторних цибулин хворих на COVID-19 визначили слабку (тест Манна–Вітні, р 0,05) експресію рецепторів до ангіотензинперетворювального ензиму (ACE-2) (26,78 (15,00; 39,00) клітини в полі зору при збільшенні 200?) на відміну від контрольних зрізів (100,56 (94,00; 107,00) клітини в полі зору при збільшенні 200?). Висновки. Розвиток аносмії за умов інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 має специфічні саме для цього інфекційного агента риси, може бути зумовлений первинним зруйнуванням клітин, які експресують рецептори до ангіотензинперетворювального ензиму (ACE-2-позитивних сустентакулярних клітин ольфакторної слизової оболонки носової порожнини, нейронів ольфакторних цибулин), із можливою наступною дисфункцією безпосередньо ольфакторних клітин (OMP- та TuJ-1-позитивних).
Дод.точки доступу:
Шпонька, І. С.
Попович, В. І.
Усова, О. М.
Бондаренко, О. О.
Гаман, Ю. В.
Щурук, Г. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Щурук, Г. З.
"Еволюція" налобних джерел світла в роботі оториноларинголога [Текст] / Г. З. Щурук, О. З. Щурук, А. Г. Щурук // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 66-71

MeSH-головна:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЯ -- OTOLARYNGOLOGY (кадры)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
ОБОРУДОВАНИЕ, АППАРАТУРА, ИНСТРУМЕНТЫ -- EQUIPMENT AND SUPPLIES (история)
Анотація: Відкриття та удосконалення методики огляду ЛОР-органів нерозривно пов’язане з технологічними винаходами IX-XX століть. Створення в 1861 році класичного оглядового налобного дзеркала та удосконалення виробництва компактних та потужних, на той час, джерел світла (ламп розжарювання) підштовхувала дослідників до розробки все нових пристроїв для огляду ЛОР-органів. Так, зокрема було створено налобне електричне дзеркало, принцип роботи, якого пізніше став в основі розробки дзеркальних оптоволоконних освітлювачів. Поява в середині XX століття потужних галогенових та ксенонових джерел світла та використання оптоволоконних технологій призвела до розробки принципово нових налобних освітлювачів, які вже не містили дзеркала, у зв’язку з чим традиційний налобний рефлектор поступово відходив з практики лікаря-отоларинголога. В свою чергу, ми спостерігаємо, як оптоволоконні освітлювачі, протягом п’яти останніх років, поступово витісняються потужними світлодіодними налобними LED освітлювачами. Щоб визначити ефективність кожного з доступних нам налобних освітлювачів та відповісти на питання, чи є сенс у використанні і надалі налобного рефлектора, та встановити, які сучасні налобні освітлювачі є ефективними, ми провели власне дослідження. Сумуючи отримані результати, ми прийшли до висновку, що незважаючи на свою історичну роль в розвитку оториноларингології, налобний рефлектор через свої низькі, в порівнянні з сучасними освітлювачами, характеристики втратив свою актуальність та, очевидно, може використовуватись на сьогодні як музейний експонат. Налобний LED-освітлювач, прилад 21-го століття, все більше набирає популярності і поступово стає стандартом у використанні в первинній ЛОР-діагностиці та під час оториноларингологічних хірургічних втручань. А такі його властивості, як повна автономність, легкість, простота використання, зокрема, ригідність лампочки і співвісність світлового променю до ока лікаря, довга тривалість використання без зарядки батареї (від 7 до 30 діб) в залежності від виробника та навантаження на прилад, є поза конкуренцією до жодного налобного пристрою для огляду ЛОР-органів
Дод.точки доступу:
Щурук, О. З.
Щурук, А. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-29

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)