Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (10)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Юзько, О. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 100
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100

Патогенетичний підхід до лікування запальних захворювань жіночих статевих органів [Текст] / А. В. Семеняк [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 57-61. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (патология)
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (лекарственная терапия)
Анотація: Вступ. Запальні захворювання жіночих статевих органів (ЗЗЖСО) займають перше місце серед інших нозологій в гінекології та являються причиною багатьох порушень репродуктивної функції жінок, серед яких найбільш значимими є безпліддя та звичне невиношування вагітності. Важливу роль в патогенезі хронічного запального процесу відіграє імунна система, тому призначення імунокорегуючої терапії є необхідним. Мета. Підвищити ефективність лікування ЗЗЖСО при додатковому застосуванні тривалої імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок репродуктивного віку з хронічними ЗЗЖСО (основна група) та 20 здорових жінок, що становили контрольну групу. Методи дослідження – бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний. Результати дослідження.За наявності хронічних ЗЗЖСО виявлено у 90 % асоціації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, у 10 % виявлено тільки умовно патогенні мікроорганізми. Основну групу розділено на дві підгрупи. Жінкам першої підгрупи призначено імунокорегуючу терапію за допомогою препаратів, до складу яких входили флавоноїдні глікозиди (у даному випадку застосовувався розчин протефлазиду), впродовж одного місяця до базової антибактеріальної терапії, під час неї та після впродовж трьох місяців. У другій підгрупі призначено стандартну антибактеріальну та імунокорегуючу терапію. У жінок першої підгрупи нормалізація мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори спостерігалася у 42 випадках (84 % ± 4,59), у жінок другої підгрупи позитивний результат лікування через три місяці спостерігався у 20 жінок (40 % ± 6,17) (р 0,05). Висновки. Використання імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів у вигляді крапель протефлазиду вірогідно призводить до нормалізації мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори у 84 %.
Дод.точки доступу:
Семеняк, А. В.
Юзько, О. М.
Андрієць, О. А.
Ніцович, І. Р.
Дикусаров, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Юзько, Т. А.
    Можливість підвищення ефективності запліднення in vitro в жінок з безпліддям за наявності дисфункції щитоподібної залози [Текст] / Т. А. Юзько, О. М. Юзько, А. Д. Вітюк // Здоровье женщины. - 2009. - № 6. - С. 181-183

Рубрики: Бесплодие женское--лек тер--этиол

   Оплодотворение in vitro

   Щитовидной железы болезни--осл

   Фолио

   Гропренасин

Дод.точки доступу:
Юзько, О. М.
Вітюк, А. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юзько, В. О.
Порівняльна характеристика пацієнток із безпліддям при застосуванні мелатоніну в комплексній підготовці до програм допоміжних репродуктивних технологій [Текст] / В. О. Юзько, О. М. Юзько // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 149-156. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (терапия)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (прием и дозировка)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES (использование)
Анотація: Мета роботи – провести ретроспективну порівняльну характеристику в пацієнток із безпліддям, які приймали або не приймали мелатонін при допоміжних репродуктивних технологіях (ДРТ). Матеріал і методи. Обстежено 89 жінок. До першої (контрольної) групи увійшли 13 здорових жінок-донорів ооцитів, які самостійно вагітніли та народжували власних здорових дітей, до другої групи – 33 пацієнтки з безпліддям, які за два тижні до та під час стимуляції овуляції приймали одномоментно в один і той же час перед сном по 3 мг препарату «Віта-мелатонін» виробництва «Київський вітамінний завод», до третьої групи – 43 пацієнтки з безпліддям, які до та під час стимуляції овуляції не приймали препарату мелатонін. Серед пацієнток не було жінок, які працювали в нічну зміну. Проаналізовано медичну документацію в жінок контрольної групи та з безпліддям, дані гінекологічного, ультразвукового дослідження, рівня гормонів у крові. Ультразвукове дослідження органів малого таза проводилось усім пацієнткам апаратом «Mindray DC-80 X-Insight», а виміри здійснювали за допомогою трансвагінального датчика. Оцінювали товщину та структуру ендометрія, а також у кожному яєчнику підраховували кількість антральних фолікулів (КАФ) розміром від 2 до 10 мм. Всім пацієнткам проводили дослідження в сироватці крові рівня антимюллерового гормону (АМГ), фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), естрадіолу (Е2), пролактину (Прл), прогестерону (П), тиреотропного гормону (ТТГ), трийодтироніну (Т4). Результати. Середній вік жінок першої (контрольної) групи становив (27,08 ± 12,38) років, другої (приймали мелатонін) – (33,12 ± 8,18) років, третьої (не приймали мелатонін) – (30,95 ± 7,07) років (р 0,05), тобто, за віком пацієнтки обстежених груп були паритетні. Слід відзначити, що в обстежених нами пацієнток обох груп частота первинного безпліддя перевищувала вторинне в 2,7 раза в другій групі (р 0,05) та в 1,7 раза – у третій (р 0,05). Такі чинники безпліддя, як знижений оваріальний резерв, звичне невиношування вагітності та безпліддя неясного генезу частіше траплялись у пацієнток другої групи, а ендометріоз, трубний фактор та чоловічий фактор – у третій, хоча різниця не була достовірною. Не відрізнялась у пацієнток обстежених груп наявна екстрагенітальна патологія. Кількість антральних фолікулів була достовірно більшою в обох яєчниках жінок контрольної групи порівняно з пацієнтками другої та третьої груп. У той час як товщина ендометрія достовірно по групах не відрізнялась, хоча в жінок контрольної групи була дещо меншою. Щодо вивчення гормонального стану слід відзначити, що суттєвої різниці в показниках вмісту гормонів у крові обстежених нами жінок ми не виявили. За винятком, була достовірна різниця (р 0,001) щодо вмісту прогестерону між другою (0,62 ± 0,052 нмоль/л) та третьою (181,63 ±13,87 нмоль/л) групами. Також у третій групі пацієнток був достовірно (р 0,05) підвищений рівень ФСГ у крові (8,25 ± 0,63 мОд/мл) порівняно з контролем (4,93 ± 0,69 мОд/мл). Висновки. Обстежені нами жінки контрольної групи, а також пацієнтки з безпліддям, які за два тижні до очікуваної менструації та під час стимуляцї овуляції отримували препарат мелатонін, та пацієнтки з безпліддям, які в аналогічних програмах не отримували даного препарату, не відрізнялись за віком, частотою первинного та вторинного безпліддя, за чинником, що призвів до безпліддя, супутньої екстрагенітальної патології, показниками оваріального резерву та рівнем гормонів репродуктивної панелі. Тобто, були паритетними в проведеному нами дослідженні.
Дод.точки доступу:
Юзько, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Юзько, О. М.
    Подолання безпліддя за допомогою репродуктивних технологій / О. М. Юзько, Т. А. Юзько // Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2009. - № 3. - С. 50-54

Рубрики: Бесплодие

   Репродукции методы

Дод.точки доступу:
Юзько, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки [Текст] / І. Р. Ніцович [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 53-56. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТКИ ПРИДАТКОВ БОЛЕЗНИ -- ADNEXAL DISEASES (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Вступ. Основна роль у лікуванні запальних захворювань жіночих статевих органів належить антибіотикотерапії, яка стає ефективною за умови створення високих, довготривалих концентрацій лікарської речовини у вогнищі мікробного запалення. Впровадження в практику методів спрямованого транспорту антибіотиків дозволяє створити в зоні запалення високі концентрації введених препаратів. Мета. Підвищення ефективності лікування запальних захворювань придатків матки шляхом застосування спрямованого транспорту антибіотиків у аутологічній клітинній суспензії крові. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок із гострим запальним процесом придатків матки, що становили основну групу, та 20 здорових жінок – контрольної групи. Методи дослідження – УЗД, бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний. Результати дослідження. Жінок основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа – 50 хворих, яким, крім традиційного лікування, проводився спрямований транспорт антибіотиків; друга підгрупа (порівняння) – 50 хворих, яким проводилося протизапальне лікування за традиційною методикою. Методика спрямованого транспорту антибіотиків полягає у внутрішньовенному застосуванні приготовленої однорідної гомогенної маси суспензії клітин крові з антибіотиком. В результаті проведеного лікування у 84 % ± 4,2 хворих першої підгрупи відмічено позитивну динаміку клінічного стану на 2-3 добу після 1-2 сеансів СТ антибіотиків. Серед хворих другої підгрупи позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу спостерігалася у 68 % ± 5,4 (р0,05). У жінок першої підгрупи рецидиви впродовж року були у двох випадках (4 %), у другій підгрупі – у 12 (24 %). Висновки. Спрямований транспорт антибіотиків в комплексному лікуванні є високоефективним способом антибіотикотерапії, що призводить до швидкого покращення стану та відсутності рецидивів.
Дод.точки доступу:
Ніцович, І. Р.
Юзько, О. М.
Андрієць, О. А.
Семеняк, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Аналіз роботи родопомічних закладів Київської області у 2008 р. та перспективи розвитку акушерсько-гінекологічної допомоги / О. М. Юзько [та ін.] // Здоровье женщины. - 2009. - № 10. - С. 27-32

Рубрики: Матери и ребенка охраны здоровья центры

   Родильные дома

   Акушерство

Дод.точки доступу:
Юзько, О. М.
Хименко, М. В.
Радкевич, С. О.
Журавльова, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юзько, О. М.
Репродуктивне здоров’я батьків. Огляд літератури [Текст] = Reproductive health of parents Literature review / О. М. Юзько // Репродуктивная эндокринология. - 2021. - № 4. - С. 72-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
МАТЕРИНСКИЙ ВОЗРАСТ -- MATERNAL AGE
БЕРЕМЕННОСТЕЙ ЧИСЛО -- GRAVIDITY
СЕМЬИ ПЛАНИРОВАНИЯ ПОЛИТИКА -- FAMILY PLANNING POLICY (тенденции)
ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ -- HEALTH BEHAVIOR (этнология)
ПРЕНАТАЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ РОДИТЕЛЕЙ -- PRENATAL EDUCATION (методы, организация и управление, тенденции)
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Репродуктивне здоров’я батьків – це настання і подальший фізіологічний перебіг вагітності, пологів і здоров’я майбутньої дитини. Збереження репродуктивного здоров’я можна розглядати як захист сім’ї від чинників, які мають «репродуктивну токсичність», тобто призводять до морфологічних і функціональних змін у статевих клітинах, органах і системах ембріона. Ризик безпліддя, невиношування вагітності істотно вищий у парах, де чоловік і жінка мають збалансовані хромосомні перебудови або поліморфізми генів. У майбутньому ми зможемо заблокувати на рівні генів генотоксичне ураження генома. Тривають наукові дослідження та напрацювання досвіду з цього питання. Наразі вже існують деякі перспективні методи, до яких можна віднести й нутрицевтичну підтримку на етапі планування вагітності з використанням фолієвої кислоти та міо-інозитолу. Розроблено нові рекомендації щодо фолієвої кислоти, метафоліну, варіантів гена MTHFR та ін. Дефекти нервової трубки частіше трапляються в людей із генотипами MTHFR 677 CT і TT у країнах, де не застосовується збагачення фолієвою кислотою продуктів харчування, а отже, населення не отримує її в достатній кількості. Жінкам, які планують вагітність і раніше народжували дітей із вадами розвитку, рекомендується щодня вживати 4000 мкг фолієвої кислоти, починаючи за 1 місяць до настання вагітності й упродовж перших 3 місяців вагітності. Однак підготовка до вагітності – це набагато більше ніж 3 або 12 місяців до зачаття. Підготовка до вагітності – здоровий стиль життя батьків від моменту їхнього зачаття до репродуктивного періоду. Збереження репродуктивного здоров’я – це захист від генотоксичних пошкоджень. Генотоксичні речовини діють у різні періоди життя з різною інтенсивністю за силою і часом, тому програму збереження репродуктивного здоров’я слід розпочинати з моменту зачаття майбутніх батьків. При цьому програма збереження репродуктивного здоров’я стосується як жінок, так і чоловіків
The reproductive health of parents is the onset and further physiological course of pregnancy, childbirth and health of the unborn child. Saving of reproductive health can be considered as protecting the family from factors with “reproductive toxicity”, that is lead to morphological and functional changes in the germ cells, organs and systems of embryo. The risk of infertility and miscarriage is significantly higher in couples where a man and a woman have balanced chromosomal rearrangements or gene polymorphisms. In the future, we will be able to block genotoxic lesions of the genome at the gene level. Research and development of experience on this issue continues. Now there are already some promising methods, which include nutritional support at the stage of pregnancy planning using folic acid and myo-inositol. New guidelines have been developed for folic acid, metafolin, MTHFR gene variants, and others. Neural tube defects are more common in people with MTHFR 677 CT and TT genotypes in countries where food folate fortification is not used, so they did not get enough of it. Women who are planning a pregnancy and have previously children with malformations are recommended to intake folic acid 4000 µg daily, starting 1 month before pregnancy and during the first 3 months of gestation. However, getting ready for pregnancy is much more than 3 or 12 months before conception. Preparing for pregnancy is a healthy lifestyle for parents from the moment they are conceived to their reproductive years. Saving of reproductive health is protection against genotoxic damage. Genotoxic substances act in different periods of life with different intensity of strength and time, therefore, the program for maintaining reproductive health should begin from the moment of conception of future parents. At the same time, the reproductive health saving program applies to both women and men
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юзько, О. М.
Комплексна оцінка агрегатного стану крові у жінок із перименопаузальними розладами [Текст] / О. М. Юзько, А. В. Боженко // Галицький лікарський вісник. - 2008. - Т. 15, № 4. - С. 77-80

Дод.точки доступу:
Боженко, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юзько, О. М.
Деякі аспекти діагностики безпліддя неясного генезу [Текст] / О. М. Юзько, Д. М. Кушніренко // Галицький лікарський вісник. - 2008. - Т. 15, № 4. - С. 76-77

Дод.точки доступу:
Кушніренко, Д. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Юзько, В. О.
Результати запліднення in vitro в пацієнток із безпліддям при використанні мелатоніну [Текст] / В. О. Юзько, О. М. Юзько // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 34-38. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (терапия)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (использование)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи – оцінити результати запліднення in vitro в пацієнток із безпліддям при використанні мелатоніну. Матеріал і методи. Дослідження 67 жінок із безпліддям проводили на базі КЗОЗ «Медичний центр лікування безпліддя» (м. Чернівці). До групи А увійшли 29 пацієнток, які за два тижні до та під час контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ) приймали впродовж одного місяця внутрішньо щоденно перед сном 1 таб (3мг) препарату «Віта-мелатонін» виробництва «Київський вітамінний завод», до групи Б – 38 пацієнток, які не приймали цей препарат. Серед пацієнток не було жінок, які працювали у нічну зміну. Для визначення рівня мелатоніну використовували імуноферментний аналізатор (ELISA) та набори реактивів фірми IBL (Німеччина). Рівні мелатоніну визначали в плазмі крові та фолікулярній рідині, отриманій під час пункції о 9:00 ранку. Критерії включення пацієнтів у дослідження: вік 22-41 рік (середній вік – 31,4 року), відсутність спадкових хвороб та тяжких форм патозооспермії у партнера, контрольована стимуляція яєчників із використанням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормона, робота з ооцитами на стадії M2. У даному проспективному дослідженні оцінювали такі показники: частоту розвитку преембріонів до 4-8 клітинної стадії, компактизації та формування бластоцист у період з 2-го по 6-й день ембріонального розвитку. Статистичну обробку отриманих результатів проведено на персональному комп’ютері за допомогою ліцензійних програм «Microsoft Exelle» і «Statistica». Результати. При пункції фолікулів в групі А нами отримано 451 яйцеклітину, а в групі Б – 616 яйцеклітин. При оцінці отриманих зрілих яйцеклітин слід відмітити, що достовірної різниці в їх кількості нами не виявлено: 83,4 ± 6,94 % в групі А та 81,5 ± 6,36 % в групі Б. Із зрілих яйцеклітин в процесі інкубації після запліднення розвинулося до бластоцист в групі А 185 клітин, а в групі Б – 237, що становило 49,2 ± 9,54 % та 47,2 ± 8,72 % відповідно. У процесі розвитку бластоцист нами оцінено їх за класами: клас І в групі А становив 48,6 ± 9,36 %, а в групі Б – 46,4 ± 8,17 %, відповідно, клас ІІ – 36,8 ± 8,94 % та 44,4 ± 8,13 %, клас ІІІ – 14,6 ± 6,67 % та 9,3 ± 4,78 %. Хоча в групі А було більше зрілих яйцеклітин, бластоцист у цілому та бластоцист у класі І, а в класі ІІ – бластоцист менше, однак достовірної різниці нами не виявилено. Частота вагітності на всі трансфери у пацієнток групи А, жінки якої в програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) застосовували мелатонін, становила 56,8 ± 8,25 %, а в групі Б – 52,8 ± 7,62 % (р 0,05). Щодо настання вагітності в цілому, слід відмітити, що в групі А вона становила 86,2 ± 6,41 %, що статистично відрізнялося від показників групи Б, де частота була 76,3 ± 6,95 % (р ? 0,001). Висновки. При застосуванні мелатоніну впродовж двох тижнів до очікуваної менструації та під час контрольованої стимуляції яєчників у пацієнток із безпліддям частота настання вагітності була достовірно вищою. Що стосується ембріологічних показників, слід відмітити, що в цілому в групі із застосуванням мелатоніну отримано більше зрілих яйцеклітин та більше бластоцист І класу, хоча достовірної різниці не було.
Дод.точки доступу:
Юзько, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Юзько, О. М.
Нові можливості корекції надлишкової маси тіла у жінок із безпліддям [Текст] / О. М. Юзько, Ю. Ф. Чорнописька // Галицький лікарський вісник. - 2008. - Т. 15, № 4. - С. 80-85

Дод.точки доступу:
Чорнописька, Ю. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

    Допоміжні репродуктивні технології в лікуванні безпліддя в Україні [Текст] / О. М. Юзько, Т. А. Юзько, Н. Г. Руденко // Здоровье женщины. - 2009. - № 3. - С. 201-204

Рубрики: Бесплодие

   Репродуктивная медицина

   Репродукции методы

Дод.точки доступу:
Юзько, О. М.
Юзько, Т. А.
Руденко, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Дяк, К. В.
Причинні фактори передчасних пологів (новий погляд на проблему) [Текст] / К. В. Дяк, О. М. Юзько // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 62-68. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (этиология)
Анотація: Сучасний підхід до проблеми спонтанних передчасних пологів базується на уточнення механізмів їх виникнення, а також несвоєчасному послідовному проведенні профілактичних заходів, які повинні передувати клінічним проявам передчасних пологів. В даний час немає жодного тесту, який міг би точно прогнозувати передчасні пологи. Існуючі акушерські рекомендації вже призвели до зменшення перинатальної захворюваності та смертності, але необхідно продовжувати розробку науково обґрунтованої стратегії для профілактики передчасних пологів. Мета. Провести ретроспективний аналіз медичної документації у жінок, які мали передчасні пологи. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 100 медичних карт у жінок, які мали передчасні пологи. Результати дослідження. Досліджувана група жінок з передчасними пологами була розподілена на 4 групи згідно класифікації передчасних пологів. Факторами ризику передчасних пологів є: екстрагенітальна патологія (серцево-судинні та запальні захворювання сечовидільних шляхів), запальні захворювання жіночих статевих органів, паритет пологів, інтергенеративний проміжок між вагітностями, обтяжений акушерський анамнез (самовільні, медичні викидні та перинатальні втрати). Перебіг передчасних пологів залежить від терміну гестації, шляху пологорозрішення, адекватного знеболення та профілактики респіраторного дистрес синдрому у плода. Попередити передчасні пологи можна за наявності своєчасного їх прогнозування. Висновки. Проведений нами аналіз визначив провідні медико-біологічні фактори ризику передчасних пологів. З метою вирішення зазначених проблем рекомендується: прегравідарна підготовка; планування вагітності; виявлення групи ризику по невиношуванню вагітності; індивідуальний підхід у виборі методу пологорозрішення.
Дод.точки доступу:
Юзько, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Юзько, О. М.
Урогенітальний мікоплазмоз та безпліддя: погляд на проблему [Текст] / О. М. Юзько, І. І. Шевчук, С. А. Курганський // Галицький лікарський вісник. - 2008. - Т. 15, № 4. - С. 120-122

Дод.точки доступу:
Шевчук, І. І.
Курганський, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

    Аналіз випадків материнської смертності від грипу А/Н1N1 в Україні у 2009 році [Текст] / Н. Г. Гойда [та ін.] // Здоровье женщины. - 2010. - № 10. - С. 34-40

Рубрики: Материнская смертность--эпид--этиол

   Грипп--берем--лек тер--смертн

   Беременности осложнения инфекционные--лек тер--смертн

   Тамифлю

Дод.точки доступу:
Гойда, Н. Г.
Вдовиченко, Ю. П.
камінський, В. В.
Юзько, О. М.
Жук, С. І.
Романенко, Т. Г.
Суханова, А. А.
Борис, О. М.
Шпак, І. В.
Шлапак, І. П.
Пилипенко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Лісова, К. М.
Генетичні аспекти невиношування вагітності [Текст] / К. М. Лісова, І. В. Каліновська, О. М. Юзько // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 5/6. - С. 71-76. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
АБОРТ ИСКУССТВЕННЫЙ -- ABORTION, INDUCED
Анотація: Невиношування вагітності є наслідком впливу багатьох факторів. Ми проаналізували у вагітних з невиношуванням в анамнезі вплив гена невиношування на ембріометричні, ультразвукові, гормональні, імунологічні показники і оцінили його прогностичне значення. Основну групу (ОГ) становила 31 вагітна, у якоїбули клінічні ознаки невиношування даної або попередньої вагітності; контрольну групу (КГ) – 32 здорових вагітних, клініко-параклінічні показники яких були контролем для порівняння результатів обстеження вагітних ОГ. Проведено загальноклінічне та спеціальне акушерське обстеження (з’ясування скарг, збір анамнезу, загальносоматичний лікарський огляд, акушерське обстеження), біохімічне (визначення гормонів фетоплацентарного комплексу у сироватці крові вагітних), ультразвукове, імунологічне, гістологічне дослідження плаценти, а також молекулярно-генетичне дослідження А1166С поліморфізму гена AGTR1. Виявлено генетичну детермінованість невиношування. Поліморфізм A1166C гена AGTR1 розглядали як прогностичний маркер переривання вагітності в ранні терміни гестації та прееклампсії у другій половині вагітності. Достовірним маркером загрози переривання у вагітних був материнський генотип 1166AC за геном AGTR1. Ризик виникнення клінічних проявів загрози переривання під час вагітності підвищувався у 5 разів, а при одночасному впливі всіх прогностичних факторів ризик – у 6,25 раза. Виявлення генетичних маркерів невиношування вагітності дозволить проводити ранню корекцію даної патології і запобігати перинатальним втратам
Дод.точки доступу:
Каліновська, І. В.
Юзько, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Підвищення ефективності комплексного лікування запальних захворювань додатків матки [Текст] / Л. М. Рак [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2013. - Т.12, № 3. - С. 143-145

Дод.точки доступу:
Рак, Л. М.
Юзько, О. М.
Боднарюк, О. І.
Андрієць, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Коваль, Г. Д.
Залежність результативності лікування безпліддя в жінок, хворих на ендометріоз, від стану імуногенетичної регуляції [Текст] / Г. Д. Коваль, В. В. Чоп’як, О. М. Юзько // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 8. - С. 52-57. - Бібліогр.: с. 56

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, терапия, этиология)
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (диагностика, иммунология, лекарственная терапия, осложнения)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ТРАНСКРИПЦИИ ФАКТОРЫ -- TRANSCRIPTION FACTORS (анализ)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
TOLL-ПОДОБНЫЕ РЕЦЕПТОРЫ -- TOLL-LIKE RECEPTORS (анализ)
Дод.точки доступу:
Чоп’як, В.В.
Юзько, О.М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Історія впровадження допоміжних репродуктивних технологій при лікуванні безпліддя на Буковині [Текст] / Т. А. Юзько [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 229-231

Дод.точки доступу:
Юзько, Т. А.
Юзько, О. М.
Жебчук, А. Б.
Захаренко, Л. В.
Савчук, Л. Т.
Чемьоркіна, І. В.
Владиченко, К. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Юзько, О. М.
Сучасні підходи до антенатальної та постнатальної діагностики гемолітичної хвороби (огляд літератури) [Текст] / О. М. Юзько, Л. В. Дубик // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 218-222. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭРИТРОБЛАСТОЗ ПЛОДА -- ERYTHROBLASTOSIS, FETAL (диагностика)
Анотація: У статті наведені дані літератури щодо антенатальної та постнатальної діагностики гемолітичної хвороби, спричиненої ізосенсибілізацією організму жінки антигенами системи Резус.
Дод.точки доступу:
Дубик, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)