Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (10)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Юзько, О. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 100
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Семеняк А. В., Юзько О. М., Андрієць О. А., Ніцович І. Р., Дикусаров В. В.
Назва : Патогенетичний підхід до лікування запальних захворювань жіночих статевих органів
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 1. - С. 57-61 (Шифр НУ45/2017/7/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE
Анотація: Вступ. Запальні захворювання жіночих статевих органів (ЗЗЖСО) займають перше місце серед інших нозологій в гінекології та являються причиною багатьох порушень репродуктивної функції жінок, серед яких найбільш значимими є безпліддя та звичне невиношування вагітності. Важливу роль в патогенезі хронічного запального процесу відіграє імунна система, тому призначення імунокорегуючої терапії є необхідним. Мета. Підвищити ефективність лікування ЗЗЖСО при додатковому застосуванні тривалої імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок репродуктивного віку з хронічними ЗЗЖСО (основна група) та 20 здорових жінок, що становили контрольну групу. Методи дослідження – бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний. Результати дослідження.За наявності хронічних ЗЗЖСО виявлено у 90 % асоціації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, у 10 % виявлено тільки умовно патогенні мікроорганізми. Основну групу розділено на дві підгрупи. Жінкам першої підгрупи призначено імунокорегуючу терапію за допомогою препаратів, до складу яких входили флавоноїдні глікозиди (у даному випадку застосовувався розчин протефлазиду), впродовж одного місяця до базової антибактеріальної терапії, під час неї та після впродовж трьох місяців. У другій підгрупі призначено стандартну антибактеріальну та імунокорегуючу терапію. У жінок першої підгрупи нормалізація мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори спостерігалася у 42 випадках (84 % ± 4,59), у жінок другої підгрупи позитивний результат лікування через три місяці спостерігався у 20 жінок (40 % ± 6,17) (р 0,05). Висновки. Використання імунокорегуючої терапії за допомогою флавоноїдних глікозидів у вигляді крапель протефлазиду вірогідно призводить до нормалізації мікроцитозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори у 84 %.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько Т. А., Юзько О. М., Вітюк А. Д.
Назва : Можливість підвищення ефективності запліднення in vitro в жінок з безпліддям за наявності дисфункції щитоподібної залози
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2009. - № 6. - С. 181-183 (Шифр ЗУ3/2009/6)
Предметні рубрики: Бесплодие женское-- лек тер-- этиол
Оплодотворение in vitro
Щитовидной железы болезни-- осл
Фолио
Гропренасин
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько В. О., Юзько О. М.
Назва : Порівняльна характеристика пацієнток із безпліддям при застосуванні мелатоніну в комплексній підготовці до програм допоміжних репродуктивних технологій
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2021. - Т. 25, № 3. - С. 149-156 (Шифр БУ5/2021/25/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES
Анотація: Мета роботи – провести ретроспективну порівняльну характеристику в пацієнток із безпліддям, які приймали або не приймали мелатонін при допоміжних репродуктивних технологіях (ДРТ). Матеріал і методи. Обстежено 89 жінок. До першої (контрольної) групи увійшли 13 здорових жінок-донорів ооцитів, які самостійно вагітніли та народжували власних здорових дітей, до другої групи – 33 пацієнтки з безпліддям, які за два тижні до та під час стимуляції овуляції приймали одномоментно в один і той же час перед сном по 3 мг препарату «Віта-мелатонін» виробництва «Київський вітамінний завод», до третьої групи – 43 пацієнтки з безпліддям, які до та під час стимуляції овуляції не приймали препарату мелатонін. Серед пацієнток не було жінок, які працювали в нічну зміну. Проаналізовано медичну документацію в жінок контрольної групи та з безпліддям, дані гінекологічного, ультразвукового дослідження, рівня гормонів у крові. Ультразвукове дослідження органів малого таза проводилось усім пацієнткам апаратом «Mindray DC-80 X-Insight», а виміри здійснювали за допомогою трансвагінального датчика. Оцінювали товщину та структуру ендометрія, а також у кожному яєчнику підраховували кількість антральних фолікулів (КАФ) розміром від 2 до 10 мм. Всім пацієнткам проводили дослідження в сироватці крові рівня антимюллерового гормону (АМГ), фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), естрадіолу (Е2), пролактину (Прл), прогестерону (П), тиреотропного гормону (ТТГ), трийодтироніну (Т4). Результати. Середній вік жінок першої (контрольної) групи становив (27,08 ± 12,38) років, другої (приймали мелатонін) – (33,12 ± 8,18) років, третьої (не приймали мелатонін) – (30,95 ± 7,07) років (р 0,05), тобто, за віком пацієнтки обстежених груп були паритетні. Слід відзначити, що в обстежених нами пацієнток обох груп частота первинного безпліддя перевищувала вторинне в 2,7 раза в другій групі (р 0,05) та в 1,7 раза – у третій (р 0,05). Такі чинники безпліддя, як знижений оваріальний резерв, звичне невиношування вагітності та безпліддя неясного генезу частіше траплялись у пацієнток другої групи, а ендометріоз, трубний фактор та чоловічий фактор – у третій, хоча різниця не була достовірною. Не відрізнялась у пацієнток обстежених груп наявна екстрагенітальна патологія. Кількість антральних фолікулів була достовірно більшою в обох яєчниках жінок контрольної групи порівняно з пацієнтками другої та третьої груп. У той час як товщина ендометрія достовірно по групах не відрізнялась, хоча в жінок контрольної групи була дещо меншою. Щодо вивчення гормонального стану слід відзначити, що суттєвої різниці в показниках вмісту гормонів у крові обстежених нами жінок ми не виявили. За винятком, була достовірна різниця (р 0,001) щодо вмісту прогестерону між другою (0,62 ± 0,052 нмоль/л) та третьою (181,63 ±13,87 нмоль/л) групами. Також у третій групі пацієнток був достовірно (р 0,05) підвищений рівень ФСГ у крові (8,25 ± 0,63 мОд/мл) порівняно з контролем (4,93 ± 0,69 мОд/мл). Висновки. Обстежені нами жінки контрольної групи, а також пацієнтки з безпліддям, які за два тижні до очікуваної менструації та під час стимуляцї овуляції отримували препарат мелатонін, та пацієнтки з безпліддям, які в аналогічних програмах не отримували даного препарату, не відрізнялись за віком, частотою первинного та вторинного безпліддя, за чинником, що призвів до безпліддя, супутньої екстрагенітальної патології, показниками оваріального резерву та рівнем гормонів репродуктивної панелі. Тобто, були паритетними в проведеному нами дослідженні.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько О. М., Юзько Т. А.
Назва : Подолання безпліддя за допомогою репродуктивних технологій
Місце публікування : Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2009. - № 3. - С. 50-54 (Шифр МУ69/2009/3)
Предметні рубрики: Бесплодие
Репродукции методы
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ніцович І. Р., Юзько О. М., Андрієць О. А., Семеняк А. В.
Назва : Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 1. - С. 53-56 (Шифр НУ45/2017/7/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МАТКИ ПРИДАТКОВ БОЛЕЗНИ -- ADNEXAL DISEASES
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
Анотація: Вступ. Основна роль у лікуванні запальних захворювань жіночих статевих органів належить антибіотикотерапії, яка стає ефективною за умови створення високих, довготривалих концентрацій лікарської речовини у вогнищі мікробного запалення. Впровадження в практику методів спрямованого транспорту антибіотиків дозволяє створити в зоні запалення високі концентрації введених препаратів. Мета. Підвищення ефективності лікування запальних захворювань придатків матки шляхом застосування спрямованого транспорту антибіотиків у аутологічній клітинній суспензії крові. Матеріали і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок із гострим запальним процесом придатків матки, що становили основну групу, та 20 здорових жінок – контрольної групи. Методи дослідження – УЗД, бактеріоскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний, статистичний. Результати дослідження. Жінок основної групи розділено на дві підгрупи: перша підгрупа – 50 хворих, яким, крім традиційного лікування, проводився спрямований транспорт антибіотиків; друга підгрупа (порівняння) – 50 хворих, яким проводилося протизапальне лікування за традиційною методикою. Методика спрямованого транспорту антибіотиків полягає у внутрішньовенному застосуванні приготовленої однорідної гомогенної маси суспензії клітин крові з антибіотиком. В результаті проведеного лікування у 84 % ± 4,2 хворих першої підгрупи відмічено позитивну динаміку клінічного стану на 2-3 добу після 1-2 сеансів СТ антибіотиків. Серед хворих другої підгрупи позитивна динаміка клінічного стану на 2-3 добу спостерігалася у 68 % ± 5,4 (р0,05). У жінок першої підгрупи рецидиви впродовж року були у двох випадках (4 %), у другій підгрупі – у 12 (24 %). Висновки. Спрямований транспорт антибіотиків в комплексному лікуванні є високоефективним способом антибіотикотерапії, що призводить до швидкого покращення стану та відсутності рецидивів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько О. М., Хименко М. В., Радкевич С. О., Журавльова Л. А.
Назва : Аналіз роботи родопомічних закладів Київської області у 2008 р. та перспективи розвитку акушерсько-гінекологічної допомоги
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2009. - № 10. - С. 27-32 (Шифр ЗУ3/2009/10)
Предметні рубрики: Матери и ребенка охраны здоровья центры
Родильные дома
Акушерство
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько О. М.
Назва : Репродуктивне здоров’я батьків. Огляд літератури
Паралельн. назви :Reproductive health of parents Literature review
Місце публікування : Репродуктивная эндокринология. - 2021. - № 4. - С. 72-76 (Шифр РУ6/2021/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
МАТЕРИНСКИЙ ВОЗРАСТ -- MATERNAL AGE
БЕРЕМЕННОСТЕЙ ЧИСЛО -- GRAVIDITY
СЕМЬИ ПЛАНИРОВАНИЯ ПОЛИТИКА -- FAMILY PLANNING POLICY
ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ -- HEALTH BEHAVIOR
ПРЕНАТАЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ РОДИТЕЛЕЙ -- PRENATAL EDUCATION
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА -- FOLIC ACID
Анотація: Репродуктивне здоров’я батьків – це настання і подальший фізіологічний перебіг вагітності, пологів і здоров’я майбутньої дитини. Збереження репродуктивного здоров’я можна розглядати як захист сім’ї від чинників, які мають «репродуктивну токсичність», тобто призводять до морфологічних і функціональних змін у статевих клітинах, органах і системах ембріона. Ризик безпліддя, невиношування вагітності істотно вищий у парах, де чоловік і жінка мають збалансовані хромосомні перебудови або поліморфізми генів. У майбутньому ми зможемо заблокувати на рівні генів генотоксичне ураження генома. Тривають наукові дослідження та напрацювання досвіду з цього питання. Наразі вже існують деякі перспективні методи, до яких можна віднести й нутрицевтичну підтримку на етапі планування вагітності з використанням фолієвої кислоти та міо-інозитолу. Розроблено нові рекомендації щодо фолієвої кислоти, метафоліну, варіантів гена MTHFR та ін. Дефекти нервової трубки частіше трапляються в людей із генотипами MTHFR 677 CT і TT у країнах, де не застосовується збагачення фолієвою кислотою продуктів харчування, а отже, населення не отримує її в достатній кількості. Жінкам, які планують вагітність і раніше народжували дітей із вадами розвитку, рекомендується щодня вживати 4000 мкг фолієвої кислоти, починаючи за 1 місяць до настання вагітності й упродовж перших 3 місяців вагітності. Однак підготовка до вагітності – це набагато більше ніж 3 або 12 місяців до зачаття. Підготовка до вагітності – здоровий стиль життя батьків від моменту їхнього зачаття до репродуктивного періоду. Збереження репродуктивного здоров’я – це захист від генотоксичних пошкоджень. Генотоксичні речовини діють у різні періоди життя з різною інтенсивністю за силою і часом, тому програму збереження репродуктивного здоров’я слід розпочинати з моменту зачаття майбутніх батьків. При цьому програма збереження репродуктивного здоров’я стосується як жінок, так і чоловіківThe reproductive health of parents is the onset and further physiological course of pregnancy, childbirth and health of the unborn child. Saving of reproductive health can be considered as protecting the family from factors with “reproductive toxicity”, that is lead to morphological and functional changes in the germ cells, organs and systems of embryo. The risk of infertility and miscarriage is significantly higher in couples where a man and a woman have balanced chromosomal rearrangements or gene polymorphisms. In the future, we will be able to block genotoxic lesions of the genome at the gene level. Research and development of experience on this issue continues. Now there are already some promising methods, which include nutritional support at the stage of pregnancy planning using folic acid and myo-inositol. New guidelines have been developed for folic acid, metafolin, MTHFR gene variants, and others. Neural tube defects are more common in people with MTHFR 677 CT and TT genotypes in countries where food folate fortification is not used, so they did not get enough of it. Women who are planning a pregnancy and have previously children with malformations are recommended to intake folic acid 4000 µg daily, starting 1 month before pregnancy and during the first 3 months of gestation. However, getting ready for pregnancy is much more than 3 or 12 months before conception. Preparing for pregnancy is a healthy lifestyle for parents from the moment they are conceived to their reproductive years. Saving of reproductive health is protection against genotoxic damage. Genotoxic substances act in different periods of life with different intensity of strength and time, therefore, the program for maintaining reproductive health should begin from the moment of conception of future parents. At the same time, the reproductive health saving program applies to both women and men
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько О. М., Боженко А. В.
Назва : Комплексна оцінка агрегатного стану крові у жінок із перименопаузальними розладами
Місце публікування : Галицький лікарський вісник. - 2008. - Т. 15, № 4. - С. 77-80 (Шифр ГУ1/2008/15/4)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько О. М., Кушніренко Д. М.
Назва : Деякі аспекти діагностики безпліддя неясного генезу
Місце публікування : Галицький лікарський вісник. - 2008. - Т. 15, № 4. - С. 76-77 (Шифр ГУ1/2008/15/4)
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько В. О., Юзько О. М.
Назва : Результати запліднення in vitro в пацієнток із безпліддям при використанні мелатоніну
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2022. - Т. 21, № 2. - С. 34-38 (Шифр КУ27/2022/21/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
Анотація: Мета роботи – оцінити результати запліднення in vitro в пацієнток із безпліддям при використанні мелатоніну. Матеріал і методи. Дослідження 67 жінок із безпліддям проводили на базі КЗОЗ «Медичний центр лікування безпліддя» (м. Чернівці). До групи А увійшли 29 пацієнток, які за два тижні до та під час контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ) приймали впродовж одного місяця внутрішньо щоденно перед сном 1 таб (3мг) препарату «Віта-мелатонін» виробництва «Київський вітамінний завод», до групи Б – 38 пацієнток, які не приймали цей препарат. Серед пацієнток не було жінок, які працювали у нічну зміну. Для визначення рівня мелатоніну використовували імуноферментний аналізатор (ELISA) та набори реактивів фірми IBL (Німеччина). Рівні мелатоніну визначали в плазмі крові та фолікулярній рідині, отриманій під час пункції о 9:00 ранку. Критерії включення пацієнтів у дослідження: вік 22-41 рік (середній вік – 31,4 року), відсутність спадкових хвороб та тяжких форм патозооспермії у партнера, контрольована стимуляція яєчників із використанням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормона, робота з ооцитами на стадії M2. У даному проспективному дослідженні оцінювали такі показники: частоту розвитку преембріонів до 4-8 клітинної стадії, компактизації та формування бластоцист у період з 2-го по 6-й день ембріонального розвитку. Статистичну обробку отриманих результатів проведено на персональному комп’ютері за допомогою ліцензійних програм «Microsoft Exelle» і «Statistica». Результати. При пункції фолікулів в групі А нами отримано 451 яйцеклітину, а в групі Б – 616 яйцеклітин. При оцінці отриманих зрілих яйцеклітин слід відмітити, що достовірної різниці в їх кількості нами не виявлено: 83,4 ± 6,94 % в групі А та 81,5 ± 6,36 % в групі Б. Із зрілих яйцеклітин в процесі інкубації після запліднення розвинулося до бластоцист в групі А 185 клітин, а в групі Б – 237, що становило 49,2 ± 9,54 % та 47,2 ± 8,72 % відповідно. У процесі розвитку бластоцист нами оцінено їх за класами: клас І в групі А становив 48,6 ± 9,36 %, а в групі Б – 46,4 ± 8,17 %, відповідно, клас ІІ – 36,8 ± 8,94 % та 44,4 ± 8,13 %, клас ІІІ – 14,6 ± 6,67 % та 9,3 ± 4,78 %. Хоча в групі А було більше зрілих яйцеклітин, бластоцист у цілому та бластоцист у класі І, а в класі ІІ – бластоцист менше, однак достовірної різниці нами не виявилено. Частота вагітності на всі трансфери у пацієнток групи А, жінки якої в програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) застосовували мелатонін, становила 56,8 ± 8,25 %, а в групі Б – 52,8 ± 7,62 % (р 0,05). Щодо настання вагітності в цілому, слід відмітити, що в групі А вона становила 86,2 ± 6,41 %, що статистично відрізнялося від показників групи Б, де частота була 76,3 ± 6,95 % (р ? 0,001). Висновки. При застосуванні мелатоніну впродовж двох тижнів до очікуваної менструації та під час контрольованої стимуляції яєчників у пацієнток із безпліддям частота настання вагітності була достовірно вищою. Що стосується ембріологічних показників, слід відмітити, що в цілому в групі із застосуванням мелатоніну отримано більше зрілих яйцеклітин та більше бластоцист І класу, хоча достовірної різниці не було.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько О. М., Чорнописька Ю. Ф.
Назва : Нові можливості корекції надлишкової маси тіла у жінок із безпліддям
Місце публікування : Галицький лікарський вісник. - 2008. - Т. 15, № 4. - С. 80-85 (Шифр ГУ1/2008/15/4)
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько О. М., Юзько Т. А., Руденко Н. Г.
Назва : Допоміжні репродуктивні технології в лікуванні безпліддя в Україні
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2009. - № 3. - С. 201-204 (Шифр ЗУ3/2009/3)
Предметні рубрики: Бесплодие
Репродуктивная медицина
Репродукции методы
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дяк К. В., Юзько О. М.
Назва : Причинні фактори передчасних пологів (новий погляд на проблему)
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 1. - С. 62-68 (Шифр НУ45/2017/7/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Анотація: Сучасний підхід до проблеми спонтанних передчасних пологів базується на уточнення механізмів їх виникнення, а також несвоєчасному послідовному проведенні профілактичних заходів, які повинні передувати клінічним проявам передчасних пологів. В даний час немає жодного тесту, який міг би точно прогнозувати передчасні пологи. Існуючі акушерські рекомендації вже призвели до зменшення перинатальної захворюваності та смертності, але необхідно продовжувати розробку науково обґрунтованої стратегії для профілактики передчасних пологів. Мета. Провести ретроспективний аналіз медичної документації у жінок, які мали передчасні пологи. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 100 медичних карт у жінок, які мали передчасні пологи. Результати дослідження. Досліджувана група жінок з передчасними пологами була розподілена на 4 групи згідно класифікації передчасних пологів. Факторами ризику передчасних пологів є: екстрагенітальна патологія (серцево-судинні та запальні захворювання сечовидільних шляхів), запальні захворювання жіночих статевих органів, паритет пологів, інтергенеративний проміжок між вагітностями, обтяжений акушерський анамнез (самовільні, медичні викидні та перинатальні втрати). Перебіг передчасних пологів залежить від терміну гестації, шляху пологорозрішення, адекватного знеболення та профілактики респіраторного дистрес синдрому у плода. Попередити передчасні пологи можна за наявності своєчасного їх прогнозування. Висновки. Проведений нами аналіз визначив провідні медико-біологічні фактори ризику передчасних пологів. З метою вирішення зазначених проблем рекомендується: прегравідарна підготовка; планування вагітності; виявлення групи ризику по невиношуванню вагітності; індивідуальний підхід у виборі методу пологорозрішення.
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько О. М., Шевчук І. І., Курганський С. А.
Назва : Урогенітальний мікоплазмоз та безпліддя: погляд на проблему
Місце публікування : Галицький лікарський вісник. - 2008. - Т. 15, № 4. - С. 120-122 (Шифр ГУ1/2008/15/4)
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гойда Н. Г., Вдовиченко Ю. П., камінський В. В., Юзько О. М., Жук С. І., Романенко Т. Г., Суханова А. А., Борис О. М., Шпак І. В., Шлапак І. П., Пилипенко М. М.
Назва : Аналіз випадків материнської смертності від грипу А/Н1N1 в Україні у 2009 році
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2010. - № 10. - С. 34-40 (Шифр ЗУ3/2010/10)
Предметні рубрики: Материнская смертность-- эпид-- этиол
Грипп-- берем-- лек тер-- смертн
Беременности осложнения инфекционные-- лек тер-- смертн
Тамифлю
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лісова К. М., Каліновська І. В., Юзько О. М.
Назва : Генетичні аспекти невиношування вагітності
Місце публікування : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 5/6. - С. 71-76 (Шифр ЛУ2/2019/5/6)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
АБОРТ ИСКУССТВЕННЫЙ -- ABORTION, INDUCED
Анотація: Невиношування вагітності є наслідком впливу багатьох факторів. Ми проаналізували у вагітних з невиношуванням в анамнезі вплив гена невиношування на ембріометричні, ультразвукові, гормональні, імунологічні показники і оцінили його прогностичне значення. Основну групу (ОГ) становила 31 вагітна, у якоїбули клінічні ознаки невиношування даної або попередньої вагітності; контрольну групу (КГ) – 32 здорових вагітних, клініко-параклінічні показники яких були контролем для порівняння результатів обстеження вагітних ОГ. Проведено загальноклінічне та спеціальне акушерське обстеження (з’ясування скарг, збір анамнезу, загальносоматичний лікарський огляд, акушерське обстеження), біохімічне (визначення гормонів фетоплацентарного комплексу у сироватці крові вагітних), ультразвукове, імунологічне, гістологічне дослідження плаценти, а також молекулярно-генетичне дослідження А1166С поліморфізму гена AGTR1. Виявлено генетичну детермінованість невиношування. Поліморфізм A1166C гена AGTR1 розглядали як прогностичний маркер переривання вагітності в ранні терміни гестації та прееклампсії у другій половині вагітності. Достовірним маркером загрози переривання у вагітних був материнський генотип 1166AC за геном AGTR1. Ризик виникнення клінічних проявів загрози переривання під час вагітності підвищувався у 5 разів, а при одночасному впливі всіх прогностичних факторів ризик – у 6,25 раза. Виявлення генетичних маркерів невиношування вагітності дозволить проводити ранню корекцію даної патології і запобігати перинатальним втратам
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рак Л. М., Юзько О. М., Боднарюк О. І., Андрієць О. А.
Назва : Підвищення ефективності комплексного лікування запальних захворювань додатків матки
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2013. - Т.12, № 3. - С. 143-145 (Шифр КУ27/2013/12/3)
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль Г.Д., Чоп’як В.В., Юзько О.М.
Назва : Залежність результативності лікування безпліддя в жінок, хворих на ендометріоз, від стану імуногенетичної регуляції
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2016. - № 8. - С. 52-57 (Шифр МУ65/2016/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 56
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ТРАНСКРИПЦИИ ФАКТОРЫ -- TRANSCRIPTION FACTORS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
TOLL-ПОДОБНЫЕ РЕЦЕПТОРЫ -- TOLL-LIKE RECEPTORS
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько Т. А., Юзько О. М., Жебчук А. Б., Захаренко Л. В., Савчук Л. Т., Чемьоркіна І. В., Владиченко К. А.
Назва : Історія впровадження допоміжних репродуктивних технологій при лікуванні безпліддя на Буковині
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 229-231 (Шифр БУ5/2014/18/1)
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Юзько О. М., Дубик Л. В.
Назва : Сучасні підходи до антенатальної та постнатальної діагностики гемолітичної хвороби (огляд літератури)
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2016. - Т. 20, № 2. - С. 218-222 (Шифр БУ5/2016/20/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЭРИТРОБЛАСТОЗ ПЛОДА -- ERYTHROBLASTOSIS, FETAL
Анотація: У статті наведені дані літератури щодо антенатальної та постнатальної діагностики гемолітичної хвороби, спричиненої ізосенсибілізацією організму жінки антигенами системи Резус.
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)