Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Юрценюк, О. С.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 46
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-46

Клінічні особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції / Н. С. Карвацька [та ін.] // Клініч. та експерим. патологія. - 2017. - Том 16, N 2. - С. 30-34

MeSH-головна:
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (патофизиология, этиология)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Комплексне диференційоване лікування хворих із урахуванням клінічних особливостей ПТСР довело високу ефективність фармако – і психотерапевтичних заходів, оскільки вони мали вплив на афективну і когнітивну сферу, сприяли формуванню позитивного ставлення до терапії та зменшенню проявів розладів.
Дод.точки доступу:
Карвацька, Н. С.
Юрценюк, О. С.
Савка, С. Д.
Карвацька, Т. Г.
Ротар, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ризик виникнення захворювань серцево-судинної системи у хворих на шизофренію / Н. С. Карвацька [та ін.] // Клініч. та експерим. патологія. - 2017. - Том 16, N 2. - С. 35-39

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (этиология)
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (патофизиология)
Анотація: У хворих на шизофренію частіше спостерігається стан напруження адаптаційних механізмів та дезадаптації. До факторів ризику розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи можна віднести старший вік, чоловічу стать і наявність психічного розладу
Дод.точки доступу:
Карвацька, Н. С.
Юрценюк, О. С.
Савка, С. Д.
Карвацька, Т. Г.
Ротар, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрценюк, О. С.
Вплив війни на психічне здоров’я українців: чинники формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів. сучасний стан питання [Текст] = Impact of the war on the mental health of ukrainians: factors in formation of neurotic and stress- associated mental disorders. cur-rent state of the issue / О. С. Юрценюк, Б. М. Сумарюк. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 248-251. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения, патофизиология, эпидемиология, этиология)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (патофизиология, психология, этиология)
НАСЕЛЕНИЕ -- POPULATION
УКРАИНА -- UKRAINE (этнология)
Анотація: У статті наведено огляд основних стресогенних факторів, що впливають на розвиток непсихо- тичних психічних розладів в українців під час війни. Особливу увагу приділено статистичним даним, що вказують на прогнозування щодо поширення психічних розладів, і відкритим джерелам зі статистичними даними. Мета. Дослідити та вивчити сучасний погляд на розвиток і формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів під час війни. Матеріали і методи. Використано відкриті наукові джерела останніх п’яти років щодо впливу війни на психічне здоров’я населення. Наукові дані проаналізовані методами оглядового, системного та контент-аналізу. Пошук матеріалу відбувався за допомогою бази даних GoogleScholar, PubMed і відкритих джерел Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), Міжнародної організації з міграції (МОМ), Організації Об'єднаних Націй та інших урядових веб-порталів України. Війна є потужним психосоціальним стресогенним чинником, що впливає на психічне здоров’я українців і призводить до формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів. Спостерігається тенденція до зростання кількості осіб, які потребують психіатричної або психологічної допомоги. Невротичні та стрес - асоційовані психічні розлади, що спричинені війною в України, стають однією з найбільш поширених проблем українців, що заважають повноцінно функціонувати, адаптуватися до нових умов проживання, а також становлять значні перешкоди для економічного стану держави у зв’язку зі збільшенням кількості осіб з тимчасовою непрацездатністю. Важливе питання вчасної діагностики, превенції та корекції невротичних та пов’язаних зі стресом розладів є актуальними питаннями сьогодення. Проаналізувавши сучасну літературу щодо психічних розладів серед українців внаслідок повномасштабного вторгнення росії на територію України, можна зробити висновок, що дана тема потребує детального вивчення та аналізу. Оскільки залишаються відкритими безліч питань щодо впливу війни на формування та розвиток психічних розладів під час російсько-української війни
The article provides an overview of the main stressogenic factors affecting the development of non-psychotic mental disorders in Ukrainians during the war. Special attention is paid to statistical data indicating the prediction of prevalence of mental disorders and open sources with statistical data. Aim. To investigate and study the modern view of the development and formation of neurotic and stress-related mental disorders during the war. Materials and methods. Open scientific sources of the last five years on the impact of war on the mental health of the population were used. Scientific data were analyzed by methods of review, system and content analysis. The material was searched using the Google Scholar, PubMed, and open sources of the World Health Organization (WHO), the Ministry of Health of Ukraine (MOH), International Organization for Migration (IOM), United Nations and other government web portals of Ukraine. War is a powerful psychosocial stress factor that affects the mental health of Ukrainians and leads to the formation of neurotic and stress-related mental disorders. There is a trend towards an increase in the number of people who need psychiatric or psychological help. Neurotic and stress-related mental disorders caused by the war in Ukraine are becoming one of the most widespread problems of Ukrainians, which prevent them from fully functioning, adapting to new living conditions, and also constitute significant obstacles for the economic state of the state in connection with the increase in the number of people with temporary disability. The important issue of timely diagnosis, prevention, and correction of neurotic and stress-related disorders are topical issues today. Having analyzed the modern literature on mental disorders among Ukrainians as a result of the full-scale invasion of russia on the territory of Ukraine, we can conclude that this topic requires detailed study and analysis. Since many questions remain open regarding the influence of the war on the formation and development of mental disorders during the russian-Ukrainian war. Statistics from the World Health Organization (WHO) show that as a result of armed conflicts, one in five people who have experienced them may have mental health problems. This amounts to about 9.6 million Ukrainians who are potentially at risk of developing neurotic disorders such as depression, anxiety disorder, and stress-related disorders, including post-traumatic stress disorder. The development and formation of mental disorders during the war is influenced by a number of psychosocial reasons, the constant action of stressogenic factors of various nature, psychotraumatization of the population caused by news of a negative nature (a sense of loss of relatives, home, sense of security) and socio-economic difficulties. Conclusions. As a result of hostilities, the number of people who need psychiatric or psychological help is increasing. There is a tendency to increase the number of neurotic and stressful mental disorders. Suddenly, the question of changing the socioeconomic status arises: people can satisfy their needs at the minimum subsistence level. The loss of working capacity and the increase in the unemployed population provoke the development of mental and behavioural disorders. Undoubtedly, due to the full-scale invasion of russia into Ukraine, the number of victims of sexual violence is increasing. Factors provoking the development of neurotic and stress disorders are the impact of forced resettlement of people outside their homes and homeland as a result of russian aggression against Ukraine. Literary search and scientific studies conducted in this direction claim that the main causes of neurotic and stress-related disorders during war include the impact of loss and grief, forced migration, financial factors and violence. Having analyzed the modern literature on mental disorders among Ukrainians as a result of the full-scale invasion of russia on the territory of Ukraine, we can conclude that this topic requires detailed study and analysis. Since many questions remain open regarding the influence of the war on the formation and development of mental disorders and the ways of their prevention during the russian-Ukrainian war
Дод.точки доступу:
Сумарюк, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив вимушеної соціальної ізоляції внаслідок пандемії COVID-19 на психоемоційний стан та харчову поведінку студентської молоді [Текст] = The effect of forced social isolation as a result of the COVID-19 pandemia on the psycho-emotional state and nutrition behavior of the students / Н. С. Карвацька [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 15-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СОЦИАЛЬНАЯ ИЗОЛЯЦИЯ -- SOCIAL ISOLATION (психология)
СТУДЕНТЫ, СЛУЖБЫ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ -- STUDENT HEALTH SERVICES (организация и управление, тенденции)
ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- RESILIENCE, PSYCHOLOGICAL
Анотація: У статті розглядаються питання психоемоційного стану та харчової поведінки студентів в умовах вимушеної соціальної ізоляції, що спричинена пандемією COVID-19, від чого значною мірою залежить якість освітнього процесу. Мета дослідження – визначити особливості психоемоційного стану та харчової поведінки студентів в умовах вимушеної соціальної ізоляції внаслідок пандемії COVID-19. Матеріали і методи. Проведено комплексне суцільне обстеження 60 студентів. Застосовані методи: клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Самооцінка емоційного стану студентів в умовах вимушеної соціальної ізоляції, що спричинена пандемієюCOVID-19, була низькою та становила 36,8+1,98 балів. При дослідженні особистісної тривожності (ОТ) і реактивної тривожності (РТ) у всіх студентів виявлена тривожність. Легкий рівень депресії виявили у більшості студентів, переважно у жінок. Висновки. В умовах вимушеної ізоляції, спричиненої пандемією COVID-19, відбуваються зміни самопочуття, активності, настрою, наявний високий рівень ОТ у 73,34 % студентів, помірний рівень ОТ – у 26,66 % студентів, високий рівень РТ – у 100 % студентів, у жінок зміни вагоміші, ніж у чоловіків. Порушення емоційної сфери виявлено у 86,67 % студентів із розладами харчової поведінки
The article examines the psycho- emotional state and nutritive behaviour of students under conditions of the forced social isolation caused by the COVID-19 pandemic, which largely depends on the quality of the educational process. Objective – to determine the peculiarities of the psycho- emotional state and nutrition behavior of the students under conditions of the forced social isolation due to pandemic COVID infection. Materials and methods.A comprehensive examination of 60 students was conducted. Applied methods: clinical- psychopathological, clinical- amnestic, experimental- psychological and statistical. Results. Self-assessment of the emotional state of students in the conditions of the forced social isolation, caused by the COVID-19 pandemic, was low and constituted 36.8+1.98 grades. When examining personal anxiety (PA) and reactive anxiety (RA), anxiety was detected in all students. A mild level of depression was found in the majority of students, mainly women. Conclusions. Under conditions of the forced isolation, caused by COVID-19, changes of the well-being, activity, mood, the available high level of PA (73,34 %), a moderate level of RA (26.66 %), high level of RA (100 %) were established, in women the changes were more significant than in men. Violations of the emotional sphere were found in 86.67 % of students with nutrition disorders
Дод.точки доступу:
Карвацька, Н. С.
Юрценюк, О. С.
Савка, С. Д.
Русіна, С. М.
Іскрун, Ю. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрценюк, О. С.
Емоційно-особистісні порушення при гіпотиреозі [Текст] / О. С. Юрценюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 4. - С. 156-157

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (кровь, лекарственная терапия, осложнения, психология, этиология)
ВНИМАНИЕ -- ATTENTION
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (этиология)
Анотація: В окремих групах населення поширеність гіпотиреозу досягає 2 %, а субклінічного — 15 %. Актуальність проблеми гіпотиреозу в клінічній практиці лікарів різних спеціальностей обумовлена тим, що при дефіциті тиреоїдних гормонів розвиваються тяжкі порушення в усіх без винятку органах і системах. У зв’язку з цим актуальною стає проблема вивчення зміни психовегетативного статусу у пацієнтів із гіпотиреозом і розробка системи психокорегуючих заходів щодо даного контингенту хворих. Матеріали та методи. Обстежені 63 пацієнти з первинним гіпотиреозом, які перебували на замісній терапії левотироксином натрію з різним ступенем компенсації (за значенням ТТГ)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрценюк, О. С.
Структура психічних розладів при цукровому діабеті [Текст] / О. С. Юрценюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 4. - С. 157-158

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Останніми роками відзначається патоморфоз психічних розладів при різних соматичних і ендокринних захворюваннях. Поряд з відомими фахівцям явищами астенії, депресії, дисфорії, нервової анорексії у структурі психічних порушень при цукровому діабеті (ЦД) усе частіше стали відзначатися тривожні розлади різного ступеня вираженості. В основі розвитку психічних розладів при ЦД лежить низка факторів соматогенного та психогенного характеру. Психічні розлади при ЦД залежно від контингенту обстежених хворих виникають у 1,3–100 % випадків. Поширеність даних розладів серед осіб похилого віку досягає практично 100 %. Метою дослідження було вивчення структури психічних розладів при ЦД
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрценюк, О. С.
Комплексне лікування непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів [Текст] / О. С. Юрценюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 127-132. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (терапия)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
Анотація: Непсихотичні психічні розлади (НПР) в осіб молодого віку є досить поширеною та, на жаль, прогностично несприятливою патологією, і тому актуальними є розробка та впровадження комплексного диференційованого лікування цих розладів. Мета дослідження. Розробити, впровадити та оцінити ефективність нової системи комплексного диференційованого лікування непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів. Матеріали і методи. Нами, протягом 2015-2017 рр., з дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено суцільне комплексне обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Після проведеного лікування середнє значення рівня особистісної тривожності (РОТ) в ІА групі було 31,70±0,51 бали, що відповідає помірному рівню тривожності, тоді як середнє значення РОТ в ІБ групі становило 39,12±1,71бали, що було достовірно вищим, аніж у комплексній групі (р0,001). Після проведеного лікування в групі, де студенти отримували комплексне лікування, рівень депресії достовірно знизився до середніх показників – 39,62±0,53 бали, а в групі, де хворі отримували стандартне лікування, рівень депресії знизився до 48,96±1,80 балів (р0,001). Висновки. Отже, впровадження комплексної диференційованої психотропної терапії покращило редукцію психічних симптомів у хворих на НПР у 2,23 раза, що підтверджено за допомогою вище перерахованих психодіагностичних методик.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрценюк, О. С.
Динаміка рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів залежно від курсу навчання [Текст] / О. С. Юрценюк // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 202-206. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Анотація: У статті проаналізовано динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів вищих навчальних закладів залежно від курсу навчання. Мета дослідження — визначити динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів. Матеріал і методи. Аналізували результати обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Встановлено, що у студентів ІV курсу найбільше підвищився рівень особистісної тривожності (40,00%), рівень депресії (13,82%) та рівень нейротизму (7,64%) порівняно зі студентами інших курсів. Рівень алекситимії найбільше зростав у студентів ІІІ курсу (25,85%). Погіршення рівня ситуативної тривоги найбільше притаманне студентам ІІ курсу навчання (32,56%). Висновки. Встановлено, що у студентів найбільш чутливими показниками ефективності лікування непсихотичних психічних розладів виявилися рівень ситуативної тривожності, алекситимії та депресії.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрценюк, О. С.
Психосоматика розладів харчової поведінки [Текст] / О. С. Юрценюк // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2022. - N 1. - С. 57

MeSH-головна:
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология, физиология)
КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ -- CLINICAL CONFERENCE
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
АНОРЕКСИЯ -- ANOREXIA (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
БУЛИМИЯ НЕВРОТИЧЕСКАЯ -- BULIMIA NERVOSA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (использование, тенденции)
Анотація: 5-6 листопада у форматі онлайн відбулася IV науково-практична конференція з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». В межах заходу всебічно були розглянуті важливі питання ведення пацієнтів із різноманітними психосоматичними розладами (ПСР). Доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук Ольга Сидорівна Юрценюк присвятила свою доповідь проблемі ПСР харчової поведінки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Юрценюк, О. С.
Аналіз факторів, що впливають на формування невротичних розладів у студентів закладів вищої освіти [Текст] / О. С. Юрценюк // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 157-160. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS (этиология)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Анотація: У статті проаналізовано фактори, що впливають на формування непсихотичних психічних розладів (НПР) у студентів закладів вищої освіти. Мета дослідження. Провести аналіз факторів, що впливають на формування непсихотичних психічних розладів у студентів закладів вищої освіти. Матеріал і методи. Аналізували результати обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Встановлено, що проживання на самоті суттєво збільшує ризик виникнення НПР, а саме у 2,21 раза. Достовірно більше студентів, які перебувають у шлюбі, мають НПР 15,46% проти 3,53% здорових студентів (р 0,05). Достовірно більше студентів з НПР оцінили стосунки в сім’ї як "спокійні, холодні" 19,87% проти 4,14% здорових студентів (р 0,05). Отже, можна сказати, що холодні стосунки в сім’ї є одним із факторів формування НПР. Достовірно більше студентів з НПР визнали міжособистісні конфлікти в колективі, як актуальну проблему – 96 (30,28%), у той час як тільки 165 (17,97%) здорових студентів відзначили дану проблему (р 0,05). Висновки. Виявлені закономірності необхідно враховувати при побудові програм ранньої діагностики НПР, а також при плануванні індивідуально спрямованої психотерапевтичної допомоги.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-46

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)