Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Юрценюк, О. С.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 46
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-46

Клінічні особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції / Н. С. Карвацька [та ін.] // Клініч. та експерим. патологія. - 2017. - Том 16, N 2. - С. 30-34

MeSH-головна:
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (патофизиология, этиология)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Комплексне диференційоване лікування хворих із урахуванням клінічних особливостей ПТСР довело високу ефективність фармако – і психотерапевтичних заходів, оскільки вони мали вплив на афективну і когнітивну сферу, сприяли формуванню позитивного ставлення до терапії та зменшенню проявів розладів.
Дод.точки доступу:
Карвацька, Н. С.
Юрценюк, О. С.
Савка, С. Д.
Карвацька, Т. Г.
Ротар, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ризик виникнення захворювань серцево-судинної системи у хворих на шизофренію / Н. С. Карвацька [та ін.] // Клініч. та експерим. патологія. - 2017. - Том 16, N 2. - С. 35-39

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (этиология)
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (патофизиология)
Анотація: У хворих на шизофренію частіше спостерігається стан напруження адаптаційних механізмів та дезадаптації. До факторів ризику розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи можна віднести старший вік, чоловічу стать і наявність психічного розладу
Дод.точки доступу:
Карвацька, Н. С.
Юрценюк, О. С.
Савка, С. Д.
Карвацька, Т. Г.
Ротар, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрценюк, О. С.
Вплив війни на психічне здоров’я українців: чинники формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів. сучасний стан питання [Текст] = Impact of the war on the mental health of ukrainians: factors in formation of neurotic and stress- associated mental disorders. cur-rent state of the issue / О. С. Юрценюк, Б. М. Сумарюк. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 248-251. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (осложнения, патофизиология, эпидемиология, этиология)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (патофизиология, психология, этиология)
НАСЕЛЕНИЕ -- POPULATION
УКРАИНА -- UKRAINE (этнология)
Анотація: У статті наведено огляд основних стресогенних факторів, що впливають на розвиток непсихо- тичних психічних розладів в українців під час війни. Особливу увагу приділено статистичним даним, що вказують на прогнозування щодо поширення психічних розладів, і відкритим джерелам зі статистичними даними. Мета. Дослідити та вивчити сучасний погляд на розвиток і формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів під час війни. Матеріали і методи. Використано відкриті наукові джерела останніх п’яти років щодо впливу війни на психічне здоров’я населення. Наукові дані проаналізовані методами оглядового, системного та контент-аналізу. Пошук матеріалу відбувався за допомогою бази даних GoogleScholar, PubMed і відкритих джерел Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), Міжнародної організації з міграції (МОМ), Організації Об'єднаних Націй та інших урядових веб-порталів України. Війна є потужним психосоціальним стресогенним чинником, що впливає на психічне здоров’я українців і призводить до формування невротичних та стрес-асоційованих психічних розладів. Спостерігається тенденція до зростання кількості осіб, які потребують психіатричної або психологічної допомоги. Невротичні та стрес - асоційовані психічні розлади, що спричинені війною в України, стають однією з найбільш поширених проблем українців, що заважають повноцінно функціонувати, адаптуватися до нових умов проживання, а також становлять значні перешкоди для економічного стану держави у зв’язку зі збільшенням кількості осіб з тимчасовою непрацездатністю. Важливе питання вчасної діагностики, превенції та корекції невротичних та пов’язаних зі стресом розладів є актуальними питаннями сьогодення. Проаналізувавши сучасну літературу щодо психічних розладів серед українців внаслідок повномасштабного вторгнення росії на територію України, можна зробити висновок, що дана тема потребує детального вивчення та аналізу. Оскільки залишаються відкритими безліч питань щодо впливу війни на формування та розвиток психічних розладів під час російсько-української війни
The article provides an overview of the main stressogenic factors affecting the development of non-psychotic mental disorders in Ukrainians during the war. Special attention is paid to statistical data indicating the prediction of prevalence of mental disorders and open sources with statistical data. Aim. To investigate and study the modern view of the development and formation of neurotic and stress-related mental disorders during the war. Materials and methods. Open scientific sources of the last five years on the impact of war on the mental health of the population were used. Scientific data were analyzed by methods of review, system and content analysis. The material was searched using the Google Scholar, PubMed, and open sources of the World Health Organization (WHO), the Ministry of Health of Ukraine (MOH), International Organization for Migration (IOM), United Nations and other government web portals of Ukraine. War is a powerful psychosocial stress factor that affects the mental health of Ukrainians and leads to the formation of neurotic and stress-related mental disorders. There is a trend towards an increase in the number of people who need psychiatric or psychological help. Neurotic and stress-related mental disorders caused by the war in Ukraine are becoming one of the most widespread problems of Ukrainians, which prevent them from fully functioning, adapting to new living conditions, and also constitute significant obstacles for the economic state of the state in connection with the increase in the number of people with temporary disability. The important issue of timely diagnosis, prevention, and correction of neurotic and stress-related disorders are topical issues today. Having analyzed the modern literature on mental disorders among Ukrainians as a result of the full-scale invasion of russia on the territory of Ukraine, we can conclude that this topic requires detailed study and analysis. Since many questions remain open regarding the influence of the war on the formation and development of mental disorders during the russian-Ukrainian war. Statistics from the World Health Organization (WHO) show that as a result of armed conflicts, one in five people who have experienced them may have mental health problems. This amounts to about 9.6 million Ukrainians who are potentially at risk of developing neurotic disorders such as depression, anxiety disorder, and stress-related disorders, including post-traumatic stress disorder. The development and formation of mental disorders during the war is influenced by a number of psychosocial reasons, the constant action of stressogenic factors of various nature, psychotraumatization of the population caused by news of a negative nature (a sense of loss of relatives, home, sense of security) and socio-economic difficulties. Conclusions. As a result of hostilities, the number of people who need psychiatric or psychological help is increasing. There is a tendency to increase the number of neurotic and stressful mental disorders. Suddenly, the question of changing the socioeconomic status arises: people can satisfy their needs at the minimum subsistence level. The loss of working capacity and the increase in the unemployed population provoke the development of mental and behavioural disorders. Undoubtedly, due to the full-scale invasion of russia into Ukraine, the number of victims of sexual violence is increasing. Factors provoking the development of neurotic and stress disorders are the impact of forced resettlement of people outside their homes and homeland as a result of russian aggression against Ukraine. Literary search and scientific studies conducted in this direction claim that the main causes of neurotic and stress-related disorders during war include the impact of loss and grief, forced migration, financial factors and violence. Having analyzed the modern literature on mental disorders among Ukrainians as a result of the full-scale invasion of russia on the territory of Ukraine, we can conclude that this topic requires detailed study and analysis. Since many questions remain open regarding the influence of the war on the formation and development of mental disorders and the ways of their prevention during the russian-Ukrainian war
Дод.точки доступу:
Сумарюк, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив вимушеної соціальної ізоляції внаслідок пандемії COVID-19 на психоемоційний стан та харчову поведінку студентської молоді [Текст] = The effect of forced social isolation as a result of the COVID-19 pandemia on the psycho-emotional state and nutrition behavior of the students / Н. С. Карвацька [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 15-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СОЦИАЛЬНАЯ ИЗОЛЯЦИЯ -- SOCIAL ISOLATION (психология)
СТУДЕНТЫ, СЛУЖБЫ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ -- STUDENT HEALTH SERVICES (организация и управление, тенденции)
ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- RESILIENCE, PSYCHOLOGICAL
Анотація: У статті розглядаються питання психоемоційного стану та харчової поведінки студентів в умовах вимушеної соціальної ізоляції, що спричинена пандемією COVID-19, від чого значною мірою залежить якість освітнього процесу. Мета дослідження – визначити особливості психоемоційного стану та харчової поведінки студентів в умовах вимушеної соціальної ізоляції внаслідок пандемії COVID-19. Матеріали і методи. Проведено комплексне суцільне обстеження 60 студентів. Застосовані методи: клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Самооцінка емоційного стану студентів в умовах вимушеної соціальної ізоляції, що спричинена пандемієюCOVID-19, була низькою та становила 36,8+1,98 балів. При дослідженні особистісної тривожності (ОТ) і реактивної тривожності (РТ) у всіх студентів виявлена тривожність. Легкий рівень депресії виявили у більшості студентів, переважно у жінок. Висновки. В умовах вимушеної ізоляції, спричиненої пандемією COVID-19, відбуваються зміни самопочуття, активності, настрою, наявний високий рівень ОТ у 73,34 % студентів, помірний рівень ОТ – у 26,66 % студентів, високий рівень РТ – у 100 % студентів, у жінок зміни вагоміші, ніж у чоловіків. Порушення емоційної сфери виявлено у 86,67 % студентів із розладами харчової поведінки
The article examines the psycho- emotional state and nutritive behaviour of students under conditions of the forced social isolation caused by the COVID-19 pandemic, which largely depends on the quality of the educational process. Objective – to determine the peculiarities of the psycho- emotional state and nutrition behavior of the students under conditions of the forced social isolation due to pandemic COVID infection. Materials and methods.A comprehensive examination of 60 students was conducted. Applied methods: clinical- psychopathological, clinical- amnestic, experimental- psychological and statistical. Results. Self-assessment of the emotional state of students in the conditions of the forced social isolation, caused by the COVID-19 pandemic, was low and constituted 36.8+1.98 grades. When examining personal anxiety (PA) and reactive anxiety (RA), anxiety was detected in all students. A mild level of depression was found in the majority of students, mainly women. Conclusions. Under conditions of the forced isolation, caused by COVID-19, changes of the well-being, activity, mood, the available high level of PA (73,34 %), a moderate level of RA (26.66 %), high level of RA (100 %) were established, in women the changes were more significant than in men. Violations of the emotional sphere were found in 86.67 % of students with nutrition disorders
Дод.точки доступу:
Карвацька, Н. С.
Юрценюк, О. С.
Савка, С. Д.
Русіна, С. М.
Іскрун, Ю. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрценюк, О. С.
Емоційно-особистісні порушення при гіпотиреозі [Текст] / О. С. Юрценюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 4. - С. 156-157

MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (кровь, лекарственная терапия, осложнения, психология, этиология)
ВНИМАНИЕ -- ATTENTION
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (этиология)
Анотація: В окремих групах населення поширеність гіпотиреозу досягає 2 %, а субклінічного — 15 %. Актуальність проблеми гіпотиреозу в клінічній практиці лікарів різних спеціальностей обумовлена тим, що при дефіциті тиреоїдних гормонів розвиваються тяжкі порушення в усіх без винятку органах і системах. У зв’язку з цим актуальною стає проблема вивчення зміни психовегетативного статусу у пацієнтів із гіпотиреозом і розробка системи психокорегуючих заходів щодо даного контингенту хворих. Матеріали та методи. Обстежені 63 пацієнти з первинним гіпотиреозом, які перебували на замісній терапії левотироксином натрію з різним ступенем компенсації (за значенням ТТГ)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрценюк, О. С.
Структура психічних розладів при цукровому діабеті [Текст] / О. С. Юрценюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 4. - С. 157-158

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Останніми роками відзначається патоморфоз психічних розладів при різних соматичних і ендокринних захворюваннях. Поряд з відомими фахівцям явищами астенії, депресії, дисфорії, нервової анорексії у структурі психічних порушень при цукровому діабеті (ЦД) усе частіше стали відзначатися тривожні розлади різного ступеня вираженості. В основі розвитку психічних розладів при ЦД лежить низка факторів соматогенного та психогенного характеру. Психічні розлади при ЦД залежно від контингенту обстежених хворих виникають у 1,3–100 % випадків. Поширеність даних розладів серед осіб похилого віку досягає практично 100 %. Метою дослідження було вивчення структури психічних розладів при ЦД
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрценюк, О. С.
Комплексне лікування непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів [Текст] / О. С. Юрценюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 127-132. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (терапия)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
Анотація: Непсихотичні психічні розлади (НПР) в осіб молодого віку є досить поширеною та, на жаль, прогностично несприятливою патологією, і тому актуальними є розробка та впровадження комплексного диференційованого лікування цих розладів. Мета дослідження. Розробити, впровадити та оцінити ефективність нової системи комплексного диференційованого лікування непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів. Матеріали і методи. Нами, протягом 2015-2017 рр., з дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено суцільне комплексне обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Після проведеного лікування середнє значення рівня особистісної тривожності (РОТ) в ІА групі було 31,70±0,51 бали, що відповідає помірному рівню тривожності, тоді як середнє значення РОТ в ІБ групі становило 39,12±1,71бали, що було достовірно вищим, аніж у комплексній групі (р0,001). Після проведеного лікування в групі, де студенти отримували комплексне лікування, рівень депресії достовірно знизився до середніх показників – 39,62±0,53 бали, а в групі, де хворі отримували стандартне лікування, рівень депресії знизився до 48,96±1,80 балів (р0,001). Висновки. Отже, впровадження комплексної диференційованої психотропної терапії покращило редукцію психічних симптомів у хворих на НПР у 2,23 раза, що підтверджено за допомогою вище перерахованих психодіагностичних методик.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрценюк, О. С.
Динаміка рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів залежно від курсу навчання [Текст] / О. С. Юрценюк // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 202-206. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Анотація: У статті проаналізовано динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів вищих навчальних закладів залежно від курсу навчання. Мета дослідження — визначити динаміку рівнів тривожності, депресії, алекситимії та нейротизму у студентів. Матеріал і методи. Аналізували результати обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Встановлено, що у студентів ІV курсу найбільше підвищився рівень особистісної тривожності (40,00%), рівень депресії (13,82%) та рівень нейротизму (7,64%) порівняно зі студентами інших курсів. Рівень алекситимії найбільше зростав у студентів ІІІ курсу (25,85%). Погіршення рівня ситуативної тривоги найбільше притаманне студентам ІІ курсу навчання (32,56%). Висновки. Встановлено, що у студентів найбільш чутливими показниками ефективності лікування непсихотичних психічних розладів виявилися рівень ситуативної тривожності, алекситимії та депресії.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Юрценюк, О. С.
Психосоматика розладів харчової поведінки [Текст] / О. С. Юрценюк // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2022. - N 1. - С. 57

MeSH-головна:
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология, физиология)
КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ -- CLINICAL CONFERENCE
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
АНОРЕКСИЯ -- ANOREXIA (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
БУЛИМИЯ НЕВРОТИЧЕСКАЯ -- BULIMIA NERVOSA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (использование, тенденции)
Анотація: 5-6 листопада у форматі онлайн відбулася IV науково-практична конференція з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». В межах заходу всебічно були розглянуті важливі питання ведення пацієнтів із різноманітними психосоматичними розладами (ПСР). Доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук Ольга Сидорівна Юрценюк присвятила свою доповідь проблемі ПСР харчової поведінки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Юрценюк, О. С.
Аналіз факторів, що впливають на формування невротичних розладів у студентів закладів вищої освіти [Текст] / О. С. Юрценюк // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 157-160. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS (этиология)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Анотація: У статті проаналізовано фактори, що впливають на формування непсихотичних психічних розладів (НПР) у студентів закладів вищої освіти. Мета дослідження. Провести аналіз факторів, що впливають на формування непсихотичних психічних розладів у студентів закладів вищої освіти. Матеріал і методи. Аналізували результати обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Встановлено, що проживання на самоті суттєво збільшує ризик виникнення НПР, а саме у 2,21 раза. Достовірно більше студентів, які перебувають у шлюбі, мають НПР 15,46% проти 3,53% здорових студентів (р 0,05). Достовірно більше студентів з НПР оцінили стосунки в сім’ї як "спокійні, холодні" 19,87% проти 4,14% здорових студентів (р 0,05). Отже, можна сказати, що холодні стосунки в сім’ї є одним із факторів формування НПР. Достовірно більше студентів з НПР визнали міжособистісні конфлікти в колективі, як актуальну проблему – 96 (30,28%), у той час як тільки 165 (17,97%) здорових студентів відзначили дану проблему (р 0,05). Висновки. Виявлені закономірності необхідно враховувати при побудові програм ранньої діагностики НПР, а також при плануванні індивідуально спрямованої психотерапевтичної допомоги.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Юрценюк, О. С.
Гендерні відмінності особистісних особливостей студентів з непсихотичними психічними розладами [Текст] = Gender differences of personal features of students with nonpsychotic psychic disorders / О. С. Юрценюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2020. - N 1. - С. 202-207

MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
Анотація: Проблема спеціальної діагностики особистісних особливостей студентів є актуальною протягом всіх років навчання. В статті розглянуто гендерні відмінності особистісних особливостей та їх вплив на формування непсихотичних психічних розладів у студентів
Серед студентів обох статей з непсихотичними психічними розладами достовірно частіше зустрічалися особи з депресивними, паранояльними, психастенічними та істеричними рисами особистості, що необхідно враховувати при ранній діагностиці та побудові психотерапевтичної програми для цього контингенту хворих
The issue of special diagnostics of student personality features is a topical one during the whole years of studies. The article deals with the effect of gender personality features on the formation of nonpsychotic psychic disorders (NPD) among students
Individuals with depressive, paranoiac, psychasthenic and hysterical personality features were found reliably more often among students both sexes with nonpsychotic psychic disorders. It should be considered in early diagnostics and making psychotherapeutic program for this group of patients
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Юрценюк, О. С.
Особливості клініко-анамнестичного психіатричного дослідження студентів закладів вищої освіти [Текст] / О. С. Юрценюк, Н. С. Карвацька, С. Д. Савка // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 4. - С. 93-98. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
ПСИХИАТРИЯ -- PSYCHIATRY
Анотація: Загальновизнано, що студентський період найсприятливіший для маніфестації та розвитку психічних захворювань, переважно непсихотичного рівня. Це обумовлює актуальність пошуку нових форм своєчасної діагностики непсихотичних психічних розладів (НПР) в осіб молодого віку. Мета дослідження – провести клініко-анамнестичне психіатричне дослідження студентів закладів вищої освіти (ЗВО) з метою визначення його ролі в комплексній сучасній діагностиці непсихотичних психічних розладів у даного контингенту. Матеріали і методи. З дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено суцільне комплексне обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клінікоанамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний. Результати. Достовірно частіше студенти вважали, що мають гарний стан власного здоров’я 37,69% (ІІ група) та 17,03% (І група), а незадовільно почували себе 21,77% (І група) та 4,68% (ІІ група) (р0,05). За рештою показників, стосовно частоти відвідування лікарів, наявних травм голови, перенесеної застуди, соматичних захворювань в обох групах достовірних розбіжностей не виявлено (р0,05). Більшість студентів основної групи оцінювали стан свого здоров’я, як задовільний (61,20%), причому достовірних відмінностей між чоловіками та жінками не було (65,98% та 59,09% відповідно (р0,05)). Висновки. У результаті проведеного клініко-анамнестичного дослідження студентів ЗВО встановлено позитивний вплив психоедукації та скринінгового обстеження на ставлення обстежуваних до стану власного здоров’я, що підвищує ефективність ранньої діагностики НПР.
Дод.точки доступу:
Карвацька, Н. С.
Савка, С. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Юрценюк, О. С.
Значення рівня нейротизму у діагностиці непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів / О. С. Юрценюк // Медична психологія = Медицинская психология. - 2019. - Том 14, N 3. - С. 45-48

MeSH-головна:
ПОГРАНИЧНЫЕ ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- BORDERLINE PERSONALITY DISORDER (диагностика, этиология)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
Анотація: Дано визначення нейротизму та показано його суттєве значення у діагностиці непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів. Установлено, що високий рівень нейротизму характерний для молоді з поведінковими синдромами, пов’язаними з фізіологічними порушеннями і фізичними чинниками. Рекомендовано проведення скринінгу для виявлення клінічно значущих рівнів нейротизму в осіб молодого віку в ході планових медичних оглядів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Проблема психосоматичних співвідношень у хворих на ішемічну хворобу серця [Текст] = The problem of psychosomatic relations of patients with coronary heart disease / О. С. Юрценюк [и др.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2016. - N 4. - С. 133-135

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
Кл.слова (ненормовані):
АЛЕКСИТИМИЯ
Дод.точки доступу:
Юрценюк, О. С.
Карвацька, Н. С.
Савка, С. Д.
Ротар, С. С.
Курик, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Юрценюк, О. С.
Особистісні особливості студентів вищих навчальних закладів (стаття присвячена 75-річчю ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет") [Текст] = Personality features of students at higher educational establishments (to the 75th anniversary of HSEE of Ukraine "Bukovinian State Medical University") / О. С. Юрценюк, В. М. Пашковський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 4. - С. 104-108. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES (использование, стандарты)
СКЛОННОСТЕЙ ТЕСТЫ -- APTITUDE TESTS (стандарты, статистика)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (патофизиология, этиология)
УТОМЛЕНИЕ УМСТВЕННОЕ -- MENTAL FATIGUE (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Проблема спеціальної діагностики особистісних особливостей студентів є актуальною протягом усіх років навчання. У статті розглянемо вплив особистісних особливостей на формування непсихотичних психічних розладів у студентів. Мета роботи - вивчення особистісних особливостей студентів з непсихотичними психічними розладами та здорових студентів. Матеріали і методи. Нами, протягом 2015-2017 рр., з дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено суцільне комплексне обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний методи. Вивчення особистісних особливостей проводили з використанням скороченого багатофакторного опитувальника особистості (СБОО), розробленого на підставі тесту MMPI (Minnesota Multiphasic Personality Inventory). Результати. В результаті проведеного дослідження виявлено, що в основній групі (студенти з НПР) спостерігались вищі абсолютні значення фактично за всіма шкалами (р0,005). Найвищі показники встановлені за 2 (депресія) та 7 (психастенія) шкалами - 60,41±0,83 та 60,20±0,81 балів в основній групі (N70) виявлено у достовірно більшої кількості студентів основної групи 72 (22,71%) проти 14 (1,53%) студентів порівняльної групи(р0,005). Висновки. Встановлено, що серед студентів з непсихотичними психічними розладами достовірно частіше траплялися особи з депресивними, паранояльними, психастенічними та істеричними рисами особистості, що необхідно враховувати при ранній діагностиці та побудові психотерапевтичної програми для цього контингенту хворих
Дод.точки доступу:
Пашковський, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Юрценюк, О. С.
Акцентуйовані властивості особистості у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та коморбідними депресивними і тривожними розладами [Текст] / О. С. Юрценюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 3. - С. 148-152

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Юрценюк, О. С.
Рівень особистісної тривожності та ситуативної тривоги у пацієнтів з ішемічною хворобою серця [Текст] / О. С. Юрценюк // Буковинський медичний вісник. - 2011. - Т. 15, № 4. - С. 74-76

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Тривожність як риса особистості у пацієнтів з гострим коронарним синдромом [Текст] / В. К. Тащук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 4. - С. 120-122

Дод.точки доступу:
Тащук, В. К.
Поліщук, О. Ю.
Юрценюк, О. С.
Пендерецька, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Теоретико-феноменологічні підходи до вивчення поняття трансформації особистості військовослужбовців внаслідок бойової травми [Текст] = Theoretical and phenomenological approaches to studying the concept of personality transformation of military servicemen as a consequence of combat trauma / М. М. Пустовойт [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 3. - С. 62-72. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (этиология)
Анотація: Мета роботи – на основі системного підходу до вивчення індивідуально- психологічних, патопсихологічних та психосоціальних особливостей дослідити профіль особистості військовослужбовців з особистісними розладами, що виникли внаслідок перенесеної бойової травми, в проекції двох різних сучасних діагностичних класифікацій психічних розладів (МКХ-11 та DSM-5) із урахуванням патогенетичного та патопластичного впливу преморбідної особистісної структури на формування синдромокомплексу, його трансформацію та можливість зворотнього розвитку. Висновки. 1. Аналіз сучасної літератури свідчить, що проблематика трансформації особистості в процесі подолання життєвих криз є доволі актуальною. Вона розглядається науковцями в різних аспектах і проявах, однак зі збільшенням напрацювань не вистачає саме комплексних обґрунтованих теоретичних досліджень. У зв’язку з військовими діями, що тривають, а також зростанням частоти психічних розладів внаслідок перенесної бойової травми, особливої актуальності набуває дослідження трансформації особситості саме у військовослужбовців. 2. Бойовою психічною травмою є дефомація психологічних механізмів саморегуляції і прорив бойовим стрес-фактором захисту психіки особистості, в результаті чого відбувається перевищення її адаптаційних можливостей. 3. В умовах переходу вітчизняної психіатрії на нову класифікацію МКХ-11 розуміння трансформації особистості під впливом бойової травми в розвиток особистісних розладів постає як одне з найбільш актуальних питань сучасної теоретичної та практичної психіатрії. Відповідно, виникає завдання розробки та використання додаткових інструментів об’єктивізації оцінки ступеня тяжкості. 4. Враховуючи вищенаведене, можна стверджувати, що розробка алгоритмів діагностики та диференційної діагностики трансформації структури особистості в особистісні розлади у військовослужбовців в результаті перенесеної бойової травми, а також розробка рекомендацій щодо реабілітації та ресоціалізації військовослужбовців із особистісними психічними розладами, які виникли в результаті перенесеної бойової травми, є актуальним, необхідним та своєчасним завданням
The purpose of the work – to investigate the personality profile of military personnel with personality disorders resulting from combat trauma, based on a systematic approach to the study of individual-psychological, pathopsychological, and psychosocial features, in the projection of two different modern diagnostic classifications of mental disorders (ICX-11 and DSM-5) taking into account the pathogenetic and pathoplastic influence of the premorbid personality structure on the formation of the syndrome complex, its transformation and the possibility of reverse development. Conclusions. 1. The analysis of modern literature shows that the issue of personality transformation in the process of overcoming life crises is quite relevant. It is considered by scientists in various aspects and manifestations, however, with the increase in development, there is a lack of comprehensive, substantiated theoretical research. In connection with the ongoing military operations, as well as the increase in the frequency of mental disorders as a result of combat trauma, the study of personality transformation in military personnel is of particular relevance. 2. Combat mental trauma is a deformation of the psychological mechanisms of self-regulation and a breakthrough by the combat stress factor of the protection of the psyche of the individual, as a result of which there is an excess of its adaptive capabilities. 3. In the context of the transition of domestic psychiatry to the new classification of ICD-11, understanding the transformation of personality under the influence of combat trauma into the development of personality disorders appears as one of the most urgent issues of modern theoretical and practical psychiatry. Accordingly, there is a task of developing and using additional tools for the objectification of severity assessment. 4. Taking into account the above, it can be argued that the development of diagnostic algorithms and differential diagnosis of the transformation of the personality structure into personality disorders in servicemen as a result of combat trauma, as well as the development of recommendations for the rehabilitation and resocialization of servicemen with personal mental disorders that arose as a result of combat trauma, is relevant, necessary and timely
Дод.точки доступу:
Пустовойт, М. М.
Юрценюк, О. С.
Іванова, Н. М.
Пашковський, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Юрценюк, О. С.
Діагностика та лікування депресивних та тривожних розладів у студентів [Текст] = Diagnostics and treatment of depressive and anxiety disorders among students / О. С. Юрценюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 3. - С. 101-106. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика, психология, терапия)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, психология, терапия)
Кл.слова (ненормовані):
шкала депресії Цунга
Анотація: Депресивні та тривожні розлади в осіб молодого віку є досить поширеною і прогностично несприятливою патологією, і тому актуальним є питання її своєчасної діагностики та комплексного лікування. Мета роботи - визначити частоту та структуру депресивних та тривожних розладів у студентів. Створити та впровадити нову систему комплексної діагностики та лікування цих розладів. Матеріали і методи. Нами, протягом 2015-2017 рр., з дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено суцільне комплексне обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний методи. Результати. В результаті дослідження депресивні та тривожні розлади діагностовано у 123 (9,96%) усіх обстежених студентів, що становило 38,80 % від усіх діагностованих непсихотичних психічних розладів (N=317). У студентів найчастіше діагностували змішаний тривожний та депресивний розлад (F41.2) - 7,32% від загальної кількості хворих та 23,68% серед чоловіків з афективними розладами, а у студенток - легкий депресивний епізод F32,0 - 12,20% та 17,65% відповідно. Висновки. Використання зі скринінговою діагностичною метою шкали депресії Цунга та шкал особистісної та ситуативної тривоги показало високу чутливість застосованих методик, що повинно враховуватись при побудові скринінгових програм. Використання комплексного підходу в лікуванні вищезазначених розладів підвищило ефективність лікування у 2,3 раза
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-46

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)