Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Berezutskyi, V. I.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи з 1 по 4

Назва журналу :Сучасна гастроентерологія -2020р.,N 2
Цікаві статті :
Фадєєнко Г. Д. Цитокератин-18 — патогенетичний чинник прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки на тлі метаболічного синдрому/ Г. Д. Фадєєнко [та ін.] (стр.5-10)
Маслова Г. С. Модель дієт-індукованого стеатогепатиту у щурів: морфологічні та патогенетичні особливості/ Г. С. Маслова [та ін.] (стр.11-17)
Губська О. Ю. Вивчення генетичних особливостей хворих на глютенчутливі захворювання в Україні/ О. Ю. Губська [та ін.] (стр.18-23)
Скрипник І. М. Оптимізація лікування хворих на НПЗЗ-гастропатію, асоційовану з Helicobacter pylori, у поєднанні з ішемічною хворобою серця/ І. М. Скрипник, В. В. Пархоменко, О. Ф. Гопко (стр.24-29)
Журавльова Л. В. Взаємозв’язок між фактором росту фібробластів-19, рівнем жовчних кислот та показниками ліпідограми у хворих на хронічний безкам’яний холецистит із супутнім цукровим діабетом 2 типу та без нього/ Л. В. Журавльова, Г. Ю. Тимошенко (стр.30-36)
Скрипник І. М. Сучасні можливості корекції вісцеральної гіперчутливості у хворих на синдром подразненого кишечника/ І. М. Скрипник [та ін.] (стр.37-44)
Губергриц Н. Б. Крылья бабочки и кишечный микробном, или мегаэволюция в мире пробиотиков/ Н. Б. Губергриц, Н. В. Беляева (стр.47-59)
Швець О. В. Синбіотичний вплив з метою корекції композиції та функцій кишкової мікробіоти/ О. В. Швець (стр.60-65)
Губергриц Н. Б. Кишечная микробиота и функциональные заболевания верхних отделов пищеварительного тракта/ Н. Б. Губергриц [та ін.] (стр.66-76)
Христич Т. М. Варіанти перебігу хронічного панкреатиту при цукровому діабеті (можливі патогенетичні механізми)/ Т. М. Христич, Д. О. Гонцарюк (стр.77-84)
Berezutskyi V. I. Treatment of chronic enterocolitis in the first half of the XIX century: Beethoven’s mineral water intake/ V. I. Berezutskyi, M. S. Berezutska (стр.85-98)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Berezutskyi V. I., Berezutska M. S.
Назва : Treatment of chronic enterocolitis in the first half of the XIX century: Beethoven’s mineral water intake
Паралельн. назви :Лікування хронічного ентероколіту в першій половині XIX століття: бальнеотерапія Бетховена
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 2. - С. 85-98 (Шифр СУ10/2020/2)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ЭНТЕРОКОЛИТ -- ENTEROCOLITIS
БАЛЬНЕОТЕРАПИЯ -- BALNEOLOGY
КУРОРТЫ -- HEALTH RESORTS
МИНЕРАЛЬНЫЕ ВОДЫ -- MINERAL WATERS
ИСТОРИЯ 19 ВЕКА -- HISTORY, 19TH CENTURY
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
ЕВРОПА -- EUROPE
Анотація: The great German composer of the First Viennese School Ludwig van Beethoven suffered from hearing impairment and diseases of the digestive system for most of his life. His health status strongly influenced both his life and creativity. The use of mineral waters in the first half of the 19th century was an important part of the therapeutic arsenal of physicians; it was actively used in the Beethoven’s treatment. Balneotherapy is one of the least‑studied aspects of the composer’s medical history. The purpose of the research was to study the use of mineral water in the treatment of Ludwig van Beethoven. Beethoven’s letters and works of his most authoritative biographers were analyzed with a view to revealing information about the use of mineral waters in his treatment. Scopus, WebOfScience, MedLine and PubMed databases, electronic archives were searched without time restriction for information on the use of mineral waters in European spa resorts in the first half of the 19th century. Since 1796, Beethoven suffered chronic enterocolitis and progressive hearing impairment, since 1820 — portal cirrhosis of the liver. Mineral water intake was an important part of Beethoven’s treatment from 1799 until his death in 1827. The medicine of its time was mainly empirical, the diagnosis was based only on the data of a survey and examination of the patient, methods of physical research have not yet received wide application. Beethoven’s treatment meets the advanced achievements of balneology at the end of the 18th century. The composer annually took mineral water at spa resorts (Baden, Teplice, Carlsbad, Franzenbrunn) during the season (up to 6 months) and continued to receive bottled mineral water in Vienna. Spa therapy (and, in particular, mineral water intake) became part of Ludwig van Beethoven’s lifeВеликий німецький композитор, представник віденьської музичної школи композитор Людвіг ван Бетховен майже все життя страждав від захворювань травної системи та порушення слуху. Стан здоров’я значною мірою вплинув як на його життя, так і на творчість. Вживання мінеральних вод у першій половині ХІХ ст. було важливою частиною терапевтичного арсеналу лікарів. Їх активно застосовували при лікуванні Бетховена. Бальнеотерапія — один з найменш вивчених аспектів історії життя композитора. Метою нашого дослідження було вивчити використання мінеральної води в лікуванні гастроентерологічних захворювань Бетховена. Проаналізовано листи композитора та праці його найавторитетніших біографів для виявлення даних щодо застосування мінеральних вод у його лікуванні. Проведено пошук у базах даних Scopus, WebOfScience, MedLine та PubMed, електронних архівах (без обмеження часу) інформації щодо використання мінеральних вод на європейських спа‑курортах у першій половині ХІХ ст. Установлено, що з 1796 року Бетховен страждав на хронічний ентероколіт та прогресуюче порушення слуху, з 1820 року — на портальний цироз печінки. Споживання мінеральної води було важливою частиною лікування Бетховена з 1799 року до смерті в 1827 році. Лікування композитора проводили з урахуванням досягнень медицини на початку ХІХ ст. Медицина того часу була переважно емпіричною, діагностика ґрунтувалася лише на опитуванні та огляді, оскільки методики фізикального дослідження ще не набули широкого застосування. Композитор щорічно приймав мінеральну воду на спа‑курортах (Баден, Теплице, Карлсбад, Франценбрунн) протягом сезону (до 6 міс) і продовжував отримувати мінеральну воду у пляшках у Відні. Спа-терапія (зокрема вживання мінеральної води) стала частиною життя композитора. Більшість його творів написано саме під час перебування на спа-курортах
Знайти схожі

Назва журналу :Український неврологічний журнал -2019р.,N 4
Цікаві статті :
Мальцев Д. В. Клініка, діагностика та лікування HHV-7-нейроінфекції/ Д. В. Мальцев (стр.5-14)
Пантелеєнко Л. В. Хвороба Фара. Огляд літератури та власне клінічне спостереження/ Л. В. Пантелеєнко, С. В. Деркач, С. Р. Пелешок (стр.15-20)
Кальбус О. І. Статево-вікові особливості поширеності міастенії в окремих регіонах України/ О. І. Кальбус (стр.21-28)
Приймак Х. В. Електронейроміографічні показники та особливості стоматологічного статусу у дітей з дитячим церебральним паралічем/ Х. В. Приймак, І. А. Зорій, Н. В. Біденко (стр.29-34)
Покровська Т. В. Діагностика серозних менінгітів у дітей/ Т. В. Покровська, В. В. Гнатюк (стр.35-39)
Слинько Є. І. Діагностика та хірургічне лікування хворих із фіксованим спинним мозком у дорослому віці/ Є. І. Слинько, А. В. Спірідонов, О. М. Хонда (стр.40-46)
Дзяк Л. А. Особенности электрофизиологического мониторинга у больных с дискогенными острыми пояснично-крестцовыми радикулопатиями/ Л. А. Дзяк, А. А. Шульга, А. Н. Шульга (стр.47-54)
Домрес Н. В. Особливості клінічних виявів спастичності у хворих на розсіяний склероз залежно від типу перебігу, тривалості та ступеня тяжкості захворювання/ Н. В. Домрес, Л. І. Соколова (стр.55-59)
Поясник І. М. Глюкокортикоїди у лікуванні хворих із туберкульозним менінгітом - два боки однієї медалі (сучасні тенденції, клінічний випадок)/ І. М. Поясник (стр.60-66)
Berezutskyi V. I. Spes phthisica: the case of Frederic Chopin/ V. I. Berezutskyi ; V. I. Berezutskyy, M. S. Berezutska (стр.67-71)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Berezutskyi V. I., Berezutska M. S.
Назва : Spes phthisica: the case of Frederic Chopin
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2019. - N 4. - С. 67-71 (Шифр УУ43/2019/4)
MeSH-головна: МЕДИЦИНА В ИСКУССТВЕ -- MEDICINE IN ART
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY
ЭЙФОРИЯ -- EUPHORIA
ТВОРЧЕСКИЕ СПОСОБНОСТИ -- CREATIVITY
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Мета роботи — оцінити вплив spes phthisica (туберкульозної ейфорії) на творчий процес польського композитора Фредерика Шопена. Висока продуктивність роботи композитора під час загострень туберкульозу нерідко наводиться в науковій літературі як важливий доказ позитивного впливу spes phthisica на творчість. Для перевірки цієї гіпотези проведено аналіз хронологічних взаємозв’язків між творчим процесом Шопена (професійний анамнез) і клінічним перебігом туберкульозу легень (анамнез захворювання). Основним матеріалом для дослідження були листи Шопена і праці найавторитетніших біографів композитора. Також проведено пошук джерел в електронних базах даних Scopus, Web of Science, Medline, PubMed, електронних сховищах і архівах (без обмежень у часі). Встановлено, що взимку 1838—1839 рр. під час відпочинку на Майорці Шопен переніс тяжке загострення хронічного туберкульозу легень, яке супроводжувалося легеневою кровотечею, вираженою інтоксикацією та яскравими ознаками патологічної ейфорії (spes phthisica). Восени 1839 р. композитор опублікував велику кількість нових музичних творів: Op. 35—41 (соната в трьох частинах, фантазія-експромт, два ноктюрни, балада, скерцо в трьох частинах, два полонези, чотири мазурки). Тривалий час багато дослідників таку високу видавничу активність композитора пояснювали стимулювальним впливом spes phthisica. Аналіз творчого процесу композитора взимку 1838—1839 рр. показав, що за цей період він створив лише два невеликих музичних твори: мазурку E-minor Op. 41 і прелюдію № 15 («Raindrop» prelude) Op. 28. Вивчення обставин створення цих творів виявило, що вони були написані Шопеном не внаслідок spes phthisica, а всупереч їй. Всі інші твори були створені набагато раніше, причому саме в період ремісії туберкульозу. Це виключає можливість стимулювального впливу spes phthisica на творчий процес композитора.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)