Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Boiko, D.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2

Boiko, D.
Сlinical features of anxiety disorder in post-covid-19 syndrome and finding of its predictors [Text] = Клінічні особливості тривожного розладу в постковідному синдромі та пошук його предикторів / D. Boiko // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 4. - P22-29. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика, реабилитация, этиология)
СНА РАССТРОЙСТВА, ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- SLEEP DISORDERS, CIRCADIAN RHYTHM (диагностика, осложнения, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, психология)
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (методы, тенденции)
Анотація: The article summarizes and describes clinical features of anxiety disorders in post-COVID-19 syndrome. Mental and neurological disorders occupy a leading place in the structure of post-COVID syndrome. Recent studies indicate an increase in the incidence of anxiety disorders in individuals with COVID-19. However, no clinical or laboratory features of the post-COVID anxiety disorders have been identified. Therefore, our study aimed to describe the clinical features of anxiety disorders in the post-COVID period and to develop a mathematical prognostic model to identify potential predictors of post-COVID anxiety disorder. We conducted a case-control clinical study, which included 145 males and females, which were divided into 2 groups, namely: group 1 - patients who became ill with COVID-19 during the last 6 months and group 2 - persons who were not ill with COVID-19 during the last 6 months. The clinical interview included the registration of symptoms of the debut and the time of the debut relative to the episode of COVID-19. The Beck anxiety inventory was used for the assessment of the overall level of anxiety. The State-trait anxiety inventory was used to assess state and trait anxiety. Statistical analysis of the data was performed using the program EZR Statistics 1.54. Anxiety disorders during the first 6 months after COVID-19 develop more often than those who have not had the disease in the last six months. Patients who had COVID-19 in the last 5-24 weeks have an increased risk of anxiety disorders during this period and therefore require close medical supervision and sufficient awareness of the likely symptoms. People with a post-COVID anxiety disorder reported the presence of autonomic symptoms, including excessive sweating and tachycardia, a feeling of inner emptiness, as well as circadian rhythm disorders in the form of difficulty falling asleep and waking up at the desired time. It should be noted that the overall frequency of detection of anxiety disorders in the post-COVID period is increasing. It has been established that the risk of developing post-COVID disorder decreases with knowledge of the fact of contact with an infected person before the COVID onset and increases with a heightened level of prior personal anxiety. Circadian rhythm disorders, in particular sleep phase shift and abnormal fatigue, may be predictors of post-COVID anxiety disorder.
У статті узагальнено та описано клінічні особливості тривожних розладів при пост-COVID-19 синдромі. Психічні та неврологічні розлади займають провідне місце в структурі пост-COVID-19 синдрому. Останні дослідження свідчать про збільшення захворюваності на тривожні розлади у людей після перенесеного COVID-19. Проте досі не виявлено клінічних або лабораторних предикторів розвитку тривожних розладів після COVID-19. Тому, метою нашого дослідження було описати клінічні особливості тривожних розладів у пост-COVID-19 період та розробити математичну прогностичну модель для визначення потенційних предикторів постковідного тривожного розладу. Ми провели клінічне дослідження «випадок-контроль», в якому взяли участь 145 чоловіків та жінок, які були розділені на 2 групи, а саме: група 1 – пацієнти, які перехворіли на COVID-19 протягом останніх 6 місяців та група 2 – особи, які не хворіли на COVID-19 протягом останніх 6 місяців. Клінічне інтерв’ю включало реєстрацію симптомів дебюту та часу дебюту щодо епізоду COVID-19. Для оцінки загального рівня тривожності використовувався опитувальник тривоги Бека. Для оцінки особистісної та ситуаційної тривожності використовувався опитувальник Спілбергера-Ханіна. Статистичний аналіз даних проводили за допомогою програми EZR Statistics 1.54. Тривожні розлади протягом перших 6 місяців після COVID-19 розвиваються частіше, ніж у тих, хто не хворів цим захворюванням протягом останніх шести місяців. Пацієнти, які перехворіли на COVID-19 протягом останніх 5-24 тижнів, мають підвищений ризик тривожних розладів у цей період, тому потребують ретельного медичного нагляду та достатньої обізнаності щодо ймовірних симптомів. Люди з постковідним тривожним розладом повідомили про наявність вегетативних симптомів, включаючи підвищену пітливість і тахікардію, відчуття внутрішньої порожнечі, а також порушення циркадного ритму у вигляді труднощів із засипанням і пробудженням у потрібний час. Слід зазначити, що загальна частота виявлення тривожних розладів у пост-COVID-19 періоді зростає. Встановлено, що ризик розвитку постковідного тривожного розладу знижується при знанні факту контакту з інфікованою людиною до початку COVID-19 і зростає при підвищеному вихідному рівні особистісної тривожності. Порушення циркадного ритму, зокрема зсув фаз сну та патологічна втома, можуть бути предикторами постковідного тривожного розладу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: УУ14/2021/4
Журнал

Український науково-медичний молодіжний журнал [Текст]. - Виходить кожного кварталу
2021р. № 4

Зміст:
Abdallah, I. Dependence of the restorative effect of macroporous poly(n[2-hydroxypropyl]-methacrylamide hydrogel on the severity of experimental lacerative spinal cord injury / I. Abdallah [та ін.]. - С.8-21. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Medvediev V., Draguntsova N., Voitenko N., Tsymbaliuk V.
Boiko, D. Сlinical features of anxiety disorder in post-covid-19 syndrome and finding of its predictors / D. Boiko. - С.22-29. - Bibliogr. at the end of the art.
Denysenko, R. Morphological changes in soft palatine tissues standing behind obstructive sleep apnea syndrome: general pattern and role of human papilloma virus / R. Denysenko [та ін.]. - С.30-37. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Gychka S., Nikolaienko S., Dikhtiaruk O., Naumenko O.
Kordubailo, I. Kidney stone disease and osteoporosis - topic issues of comorbidity / I. Kordubailo [та ін.]. - С.38-43. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Nikitin O., Nishkumay O., Samchuk P.
Пальчуковська, М. Cімейна середземноморська лихоманка ускладнена хронічною хворобою нирок 5д. ст. Опис клінічного випадку / М. Пальчуковська, Л. Ліксунова. - С.44-47. - Бібліогр.: в кінці ст.
Popovych, T. Metal-induced protein denaturation: regularities, pathological manifestations, and in vitro modeling / T. Popovych [та ін.]. - С.48-54. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Kizim Y., Obernikhina N., Voroshylova N.
Алейник, С. Дослідження асортименту фармацевтичного ринку лікарських засобів для вагінального застосування з деталізацією сегменту препаратів з пробіотичною активністю / С. Алейник. - С.55-67. - Бібліогр.: в кінці ст.
Palamarchuk, V. Тhe role of calcitonin in the preoperative stage as the predictor of medullary thyroid cancer metastases / V. Palamarchuk [та ін.]. - С.68-76. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Smolyar V., Tovkay O., Nechay O., Kuts V., Sichinava R., Mazur O.
Rafalska, Y. Marketing research of the medicine market for the treatment of breast cancer in Ukraine / Y. Rafalska, K. Kosyachenko. - С.77-83. - Bibliogr. at the end of the art.
Sakhnatska, N. Analysis of the use of mobile applications by foreign and Ukrainian pharmacies within the concept of holistic marketing / N. Sakhnatska, N. Aliekperova. - С.84-91. - Bibliogr. at the end of the art.
Єрхова, А. Xарактеристики і обґрунтування застосування пелет як сучасної лікарської форми на ринку України / А. Єрхова, М. Катинська. - С.92-98. - Бібліогр.: в кінці ст.
Гузун, Д. Деякі аспекти прогнозування тяжкості вірус-індукованого загострення бронхіальної астми у дітей на тлі пандемії COVID-19 / Д. Гузун [та ін.]. - С.99-106. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Костів У., Сажин С., Сажина А., Колєснік Д.
Kretsu, N. Clinical-anamnestic and echocardiographic markers of neonatal sepsis at different gestation age of newborn / N. Kretsu, O. Koloskova, T. Bilous. - С.107-115. - Bibliogr. at the end of the art.
Kalashchenko, S. Assessment level of physical activity and psycho-emotional health status of the bogomolets national medical university students under conditions of distance learning organization / S. Kalashchenko [та ін.]. - С.116-123. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Lutsak O., Hrynzovskyi A., Kovalchuk O., Martynenko S., Kondratiuk M.
Ткаченко, І. Oцінка ризику та прогнозування можливості виникнення гострих токсичних ефектів у працівників при роботі з препаратом оберон рапід 240 sc, кс / І. Ткаченко, А. Антоненко. - С.124-128. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)