Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Kolomachenko, V.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2018р.,N 2
Цікаві статті :
Afshari A. Європейські настанови з профілактики периопераційної венозної тромбоемболії (резюме)/ A. Afshari [et al.] (стр.7-14)
Gelb A. W. World Healh Organization-World Federation of Societies of Anaesthesiologists (WHO-WFSA) International Standards for a safe practice of Anesthesia/ A. W. Gelb [et al.] (стр.15-25)
Gelb A. W. Міжнародні Стандарти Всесвітньої організації охорони здоров’я - Всесвітньої Федерації Анестезіологічних спілок з безпечної роботи а анестезіології/ A. W. Gelb [та ін.] (стр.26-36)
Eikelboom J. W. Надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам, які отримують пероральні антикогулянти, що не є антоганістами вітаміну К/ J. W. Eikelboom [et al.] (стр.39-52)
Сорокина Е. Ю. Эффективность методов послеоперационной коррекции метаболического гемостаза у больных с острым перитонитом/ Е. Ю. Сорокина, А. Н. Панин, О. П. Страх (стр.55-62)
Kolomachenko V. Patients’ walking ability after total hip arthroplasty depends on the method of analgesia/ V. Kolomachenko (стр.63-67)
Альбокрінов А. А. Профілактика інтраневрального введення анестетика за допомогою шприца великого об’єму/ А. А. Альбокрінов [та ін.] (стр.68-73)
Лизогуб М. В. Спінальна анестезія при оперативних втручаннях на хребті у положенні на животі/ М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц (стр.74-78)
Жіліп Ж. В. Визначення прогностичних факторів для прогнозування розвитку ускладнень у пацієнтів з тяжкими опіками/ Ж. В. Жіліп, О. Ю. Сорокіна (стр.79-81)
Білецький О. В. Проблема центрогенної лихоманки у постраждалих на поєднану травму та один із шляхів її вирішення в інтенсівній терапії/ О. В. Білецький (стр.82-86)
Ємець Р. М. Комплексний підхід до лікування пацієнтів з вродженими вадами серця та порушеннями прохідності трахеобронхіального дерева у періопераційному періоді/ Р. М. Ємець, Г. В. Ємець (стр.87-90)
Борисова В. И. Анестезиологическое обеспечение при травматологической операции у пациентки с терминальной стадией хронической почечной недостаточности, находящейся на программном гемодиализе (клинический случай и обзор литературы)/ В. И. Борисова, С. А. Дубров, В. Н. Лянскорунский (стр.95-104)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kolomachenko V.
Назва : Patients’ walking ability after total hip arthroplasty depends on the method of analgesia
Паралельн. назви :Здатність пацієнтів ходити після тотального ендопртезування кульшового суглоба залежить від методу знеболювання
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2018. - N 2. - С. 63-67 (Шифр БУ1/2018/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ХОДЬБА -- WALKING
БЕДРО -- THIGH
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Анотація: The methods of perioperative anaesthesia and analgesia can limit physical activity of patients due to motor block of limb and sedative effect of opioids. Objective: To analyze the influence of perioperative anaesthesia/analgesia technics on patients’ walking ability after total hip arthroplasty. Methods: 150 patients 63.3±12.5 years old patients undergone hip replacement surgery were included in the study. We detected the time intervals required to achieve the ability to pass a 30-meter distance (D30m) after the operation in relevance to intraoperative anaesthesia and postoperative analgesia techniques. Results: The patients operated under general anaesthesia needed longer time (55.8±19.2 hours) to achieve the ability passing D30m after surgery compared with those operated under paravertebral block+caudal epidural anaesthesia (40.8±17.1 hours, P=0.005), nerve blocks (44.8±13.4 hours, P=0.023) and spinal anaesthesia (48.1±18.6 hours, P=0.08). Three variants of analgesia were used postoperatively in patients. The patients given prolonged paravertebral analgesia needed significantly less time to achieve the ability to pass a D30m after the surgery (38.4±14.8 hours) compared with those who had systemic opioid administration (52.9±18.1 hours, P=0.000006) and those given prolonged epidural analgesia (50.0±17.4 hours, P=0.003). The results of groups given opioids and epidural analgesia did not differ significantly (P=0.48). Conclusion: The results showed the superiority of paravertebral block and peripheral nerve blocks in early restoration of patients’ walking ability compared with general anaesthesia followed by systemic administration of opioids and neuroaxial analgesiaМетоди периоперацiйної анестезiї i аналгезiї можуть обмежувати фiзичну активнiсть пацiєнтiв через моторний блок кiнцiвки та седативний ефект опiоїдiв. Метою нашого дослiдження був аналiз впливу периоперацiйної анестезiї / аналгезiї на здатнiсть ходити пiсля тотальної артропластики кульшового суглоба. МЕТОДИ: 150 пацiєнтiв 63,3 ± 12,5 рокiв, якi перенесли операцiю iз замiни кульшового суглоба, були включенi в дослiдження. Ми визначали час, необхiдний для досягнення здатностi пройти 30-метрову вiдстань пiсля операцiї, в залежностi вiд методiв iнтраоперацiйної анестезiї i пiсляоперацiйної аналгезiї. РЕЗУЛЬТАТИ: Пацiєнти, якi оперувались пiд загальною анестезiєю, потребували бiльше часу (55,8 ± 19,2 години) для досягнення здатностi долати 30 метрову дистанцiю пiсля операцiї в порiвняннi з пацiєнтами, якi оперувались в умовах паравертебрального блоку + каудальної епiдуральної анестезiї (40,8 ± 17, 1 години, P = 0,005), нервових блокiв (44,8 ± 13,4 години, P = 0,023) або спiнальної анестезiї (48,1 ± 18,6 години, P = 0,08). Три варiанти аналгезiї застосовувалися в пiсляоперацiйному перiодi у пацiєнтiв. Пацiєнтам, якi отримували тривалу паравертебральну аналгезiю, треба було значно менше часу для досягнення здатностi долати 30 метрову дистанцiю пiсля операцiї (38,4 ± 14,8 години) в порiвняннi з тими, якi отримували системне введення опiоїдiв (52,9 ± ± 18,1 години, P = 0,000006), i тривалу епiдуральну аналгезiю (50,0 ± 17,4 години, P = 0,003). Результати груп, якi отримували опiоїди i епiдуральну аналгезiю, iстотно не вiдрiзнялися (P = 0,48). ВИСНОВКИ: Паравертебральна блокада i блоки периферичних нервiв мають перевагу в ранньому вiдновленнi моторної активностi пацiєнтiв пiсля артропластики кульшового суглоба в порiвняннi iз загальною i нейроаксiальною анестезiєю з подальшим системним введенням опiоїдiв
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)