Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Kramarchuk, V. V.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2023р. т.27,N 3
Цікаві статті :
Кулаєць Н. М. Якість життя у хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності/ Н. М. Кулаєць, В. М. Кулаєць (стр.3-9)
Токар П. Ю. Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів/ П. Ю. Токар, І. В. Каліновська (стр.10-14)
Процайло М. Д. Вікові та анатомо-функціональні нюанси черепно-мозкової травми у дітей/ М. Д. Процайло [та ін.] (стр.15-20)
Комариця О. Й. Тригліцеридоглюкозний індекс як критерій стеатозу печінки/ О. Й. Комариця (стр.21-24)
Kramarchuk V. V. Risk factors of recurrent respiratory infections in early school-age children/ V. V. Kramarchuk, I. L. Vysochyna (стр.25-29)
Пальтов Є. В. Динаміка морфологічних змін у клітинних шарах сітківки у віддалені періоди експериментального опіоїдного впливу/ Є. В. Пальтов [та ін.] (стр.30-40)
Покровська Н. К. Рівень адропіну та фактора фон віллебранда при артеріальній гіпертензії у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням/ Н. К. Покровська, Є. Я. Скляров (стр.41-45)
Самогальська О. Є. Оцінка психосоматичного стану в пацієнтів, які перенесли гострий панкреатит/ О. Є. Самогальська [та ін.] (стр.46-49)
Сафонов Р. А. Лікування генітального пролапсу у жінок літнього віку з інфекцією сечостатевих органів/ Р. А. Сафонов, В. В. Лазуренко (стр.50-56)
Терлецька Н. Ю. Роль запалення у патології яєчників, як предиктор розвитку безпліддя, та корекція його препаратами інозитолу/ Н. Ю. Терлецька [та ін.] (стр.57-64)
Кучин Ю. Л. Хронічний біль та рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів після мінно-вибухових поранень/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.65-68)
Хміль С. В. Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту/ С. В. Хміль, Н. Я. Петришин (стр.69-74)
Іванчук І. М. Морфологічні зміни кори головного мозку за умов дмг-індукованої аденокарциноми та коригувального впливу композиції наночастинок Au/Ag/Fe/ І. М. Іванчук, З. М. Небесна (стр.75-79)
П’ятночка В. І. Вибір способу алогерніопластики у хворих на первинні вентральні грижі в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота за умов метаболічного синдрому/ В. І. П’ятночка, І. І. Довга (стр.80-86)
Денисюк Ю. А. Динаміка антиоксидантно-прооксидантного балансу нирки при гострій крововтраті різного ступеня та його корекція/ Ю. А. Денисюк, А. А. Гудима (стр.87-92)
Поліщук Т. В. Поліморфізм кодуючого гена LGALS-3, RS2274273 як ендогенний фактор прогностичної ефективності плазмової концентрації галектину-3 відносно ризику розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі гіпертонічної хвороби у жінок/ Т. В. Поліщук, В. М. Жебель (стр.93-100)
Воловар О. С. Загоєння ран та регенерація м’яких тканин. Літературний огляд/ О. С. Воловар [та ін.] (стр.101-104)
Прокопчук Н. М. Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини/ Н. М. Прокопчук [та ін.] (стр.105-114)
Мельник В. В. Історія розвитку вчення про імунну систему/ В. В. Мельник [та ін.] (стр.115-121)
Нікітіна І. М. Імуногістохімічні особливості раку яєчників/ І. М. Нікітіна [та ін.] (стр.122-125)
Зайцев А. В. Міждисциплінарний підхід до підготовки фахівця-стоматолога на кафедрі терапевтичної стоматології полтавського державного медичного університету/ А. В. Зайцев [та ін.] (стр.126-131)
Каліновська І. В. Сучасне акушерство: наука, практика, аспекти викладання/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова (стр.132-134)
Хухліна О. С. Степан Григорович Федорук: лікар, учитель, особистість (до 100-річчя від дня народження завідувача кафедри госпітальної терапії (1981-1982))/ О. С. Хухліна, М. П. Антофійчук, Т. М. Антофійчук (стр.135-137)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kramarchuk V. V., Vysochyna I. L.
Назва : Risk factors of recurrent respiratory infections in early school-age children
Паралельн. назви :Фактори ризику рекурентного перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей молодшого шкільного віку
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 25-29 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Acute respiratory infections (ARIs) annually rank first in the structure of infectious diseases both in Ukraine and worldwide. ARIs are the leading cause of disability and death in preschool children, and with recurrent episodes, they can impact the physical and psychological aspects of children's health, imposing a significant medical burden on families, healthcare systems, and society as a whole. Preventing recurrent respiratory infections (RRIs) can only be achieved through timely intervention in risk factors. Aim: to determine the influence of risk factors on the development of recurrent episodes of acute respiratory infections in children aged 5 to 7 years and to develop preventive measures for their control in primary healthcare settings. Materials and Methods. The authors retrospectively analyzed medical records of 342 children aged 5 to 7 years. The main group included children with RRIs (264), and the control group consisted of children with sporadic illness episodes (78). Results: the incidence of RRIs in children has two peaks at ages 3 and 6, which is likely associated with the commencement of attendance in childcare settings (kindergarten and school). Key prenatal and postnatal, clinical-anamnestic, and social risk factors that increase the likelihood of recurrent respiratory infections in younger school-age children were identified. Conclusions. factors significantly increasing the likelihood of developing RRIs in a child include: ARI episode within the first 6 months of life (OR = 22, 95% CI 11.6 - 41.7), previous pneumonia (OR = 12, 95% CI 3.7 - 40), and the presence of chronic infection foci in the form of tonsillitis (OR = 8.2, 95% CI 4.3 - 15.6), p=0.0001. Primary healthcare practitioners should follow strategies to modify these risk factors and not wait for further depletion of the child's adaptive potential (sanitation of chronic infection foci, promotion of breastfeeding, and tobacco cessation)Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) щорічно посідають перше місце в структурі інфекційної захворюваності як в Україні, так і у світі. ГРІ є основною причиною інвалідності та смерті у дітей дошкільного віку, за умови рекурентного перебігу можуть впливати на фізичні та психічні аспекти дитячого здоров’я та становлять значний медичний тягар для сім’ї, системи охорони здоров’я та суспільства в цілому. Запобігти рекурентним респіраторним інфекціям (РРІ) можна лише за рахунок своєчасного впливу на фактори ризику. Мета дослідження – визначити вплив факторів ризику формування рекурентного перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей від 5 до 7 років та розробити превентивні заходи їх контролю на первинній ланці медичної допомоги. Матеріал і методи. Авторами ретроспективно опрацьовано медичну документацію стосовно 342 дітей віком від 5 до 7 років. До основної групи увійшли діти з РРІ (264), до групи контролю – діти, котрі епізодично хворіють(78). Результати та обговорення. Захворюваність дітей з РРІ має два сплески захворюваності – три та шість років, що ймовірно пов’язано з початком відвідування дитячих колективів (дитячий садок та школа). Виділено основні пери- та постнатальні, клініко-анамнестичні та соціальні фактори ризику, що підвищують шанси на реалізацію феномену рекурентних респіраторних інфекцій у дітей молодшого шкільного віку. Висновки. Фактори, що суттєво підвищують шанси на формування рекурентних респіраторних інфекцій у дитини: епізод гострого респіраторного захворювання в перші шість місяців життя (ВШ=22 95% ДІ 11,6 - 41,7), перенесена пневмонія (ВШ=12 95% ДІ 3,7 - 40) та наявність хронічного вогнища інфекції у вигляді тонзиліту (ВШ=8,2 95% ДІ 4,3 - 15,6) р=0,0001. Лікарям первинної ланки медичної допомоги слід керуватися стратегіями впливу на модифіковані фактори ризику та не очікувати подальшого прогресування вичерпання адаптаційного потенціалу організму дитини (санація хронічних вогнищ інфекції, пропагування грудного вигодовування та відмови від тютюнопаління)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)