Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Lemish, N. Y.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 8
Цікаві статті :
Геряк С. М. Плацентарні фактори розвитку передчасних пологів у вагітних з коморбідною патологією/ С. М. Геряк, Н. В. Петренко, В. Ю. Добрянська (стр.6-10)
Корчинська О. О. Рак маткової труби у практиці акушера-гінеколога/ О. О. Корчинська, Д. Стрижак (стр.11-15)
Герасимова Т. В. Фітотерапевтична корекція дисгормональних станів у жінок на етапі підготовки до вагітності/ Т. В. Герасимова, О. М. Гопчук (стр.16-19)
Chaika K. V. Features of the clinical course of pregnancy, childbirth and the condition of newborns in women with HCV infection/ K. V. Chaika, Yu. M. Zapopadna (стр.20-25)
Миронюк І. С. Наслідки війни з російською федерацією для громадського здоров’я України/ I. С. Миронюк [та ін.] (стр.26-31)
Lemish N. Y. Basic principles and structure of risk assessment of Great obstetrical syndromes/ N. Y. Lemish (стр.32-40)
Соломко О. Б. Диференційне оцінювання якості життя жінок із синдромом хронічного тазового болю залежно від супутніх патологій/ О. Б. Соломко, С. О. Шурпяк (стр.41-44)
Заболотнов В. О. Акушерські ускладнення у жінок, які перенесли консервативну міомектомію до вагітності/ В. О. Заболотнов [та ін.] (стр.45-51)
Romanenko T. G. The features of psychological status of pregnant women with an allogeneic fetus/ T. G. Romanenko, N. V. Yesyp (стр.52-59)
Романенко Т. Г. Особливості психологічного статусу вагітних з алогенним плодом/ Т. Г. Романенко, Н. В. Єсип (стр.60-67)
Берая Д. Ю. Особливості гінекологічної патології у жінок із безпліддям та захворюваннями щитоподібної залози/ Д. Ю. Берая (стр.68-72)
Ісламова О. В. Імовірні клініко-параклінічні чинники виникнення гестаційних гіпертензивних розладів у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій/ О. В. Ісламова, М. Є. Кирильчук, Л. М. Булик (стр.73-78)
Голяновський О. В. Розлади сну та ефективність різних методів терапії безсоння у вагітних (Огляд літератури)/ О. В. Голяновський, С. В. Фролов (стр.79-84)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Lemish N. Y.
Назва : Basic principles and structure of risk assessment of Great obstetrical syndromes
Паралельн. назви :Основні принципи і структура оцінювання ступеня ризику розвитку великих акушерських синдромів
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 32-40 (Шифр РУ16/2022/8)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ГЕПАТИТ ВИРУСНЫЙ ЧЕЛОВЕКА -- HEPATITIS, VIRAL, HUMAN
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: The objective: to develop a method for predicting the individual risk for great obstetric syndromes (GOS). Materials and methods. An analysis of the somatic, reproductive, and obstetric anamnesis was conducted in 572 pregnant women with clinical manifestations of GOS, in 81 of them (prediction group) signs of placental dysfunction were detected based on clinical, functional, laboratory, and ultrasound data. Control group (CG) – 50 practically healthy pregnant women with a favorable reproductive history and an uncomplicated course of this pregnancy. Functional, biophysical, hormonal, immunological and hemocoagulation indicators were calculated to determine the informative (prognostic) significance. Quantitative signs were divided into diagnostic intervals, and qualitative signs were assigned a code. The following indicators were included in the standard protocol: age, data on somatic and gynecological history, data on the pregnancy course, results of functional and laboratory examinations. Statistical processing of research results was carried out using standard Microsoft Excel 5.0 and Statistica 6.0 programs. Results. In the I trimester of pregnancy the concentration of placental lactogen (PL) in the prediction group was 29.4 % lower than the CG indicator, estradiol (E2) amount – by 27.4 %, estriol (E3) – by 28.6 %, progesterone (PG) – by 34.4%, human chorionic gonadotropin (hCG) – by 28.3 % lower, and cortisol (CR) – by 36.1 % higher. At the beginning of the II trimester of pregnancy in the prediction group the level of PL was already reduced by 33.8 %, E2 – by 26.2 %, E3 – by 32.3 %, PG – by 37.4 %, hCG – by 30.6 %, and CR – increased by 43.6 % compared to CG. The indicators of placenta hormonal activity in the early stages of pregnancy and at the beginning of the II trimester can be prognostic signs of further disruption of the adaptive compensatory and adaptive reactions of the fetal placental complex (FPC) in the II and III trimesters of pregnancy. Among a wide range of hemostasiological indicators in the I trimester of pregnancy in the prediction group the most informative were: activated partial thromboplastin time (-23 %) and activated recalcification time (+16.2 %), the changes of which remained at the beginning of the II trimester (-40% and - 11.7% respectively). During the evaluation of thromboelastogram data, the value of “r+k” was fixed by 33.3 % lower in the I trimester and by 36 % – at the beginning of the II trimester of pregnancy. As a result of the analysis the indicators with a high information value (more than 3.0 c.u.) were selected for quantitative assessment of the degree of individual risk for the development of maladaptive disorders in the FPC. The clinical trial of the scoring method of prediction proved its high sensitivity (91.8 %) and specificity (85.6 %). Conclusions. A multi-faceted analysis of anamnestic data, features of the pregnancy course, basic clinical, laboratory and functional indicators in women with clinical manifestations of GOS made possible to develop an effective methodology for predicting the risk for GOS development with high levels of sensitivity and specificityМета дослідження: розроблення методу прогнозування індивідуального ризику розвитку великих акушерських синдромів (ВАС). Матеріали та методи. Проведено аналіз соматичного, репродуктивного, акушерського анамнезу у 572 вагітних із клінічними проявами ВАС, у 81 (група прогнозування) з яких на підставі клініко-функціональних, лабораторних, ультразвукових даних були виявлені ознаки плацентарної дисфункції. Контрольна група (КГ) – 50 практично здорових вагітних зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом даної вагітності. Для визначення інформаційної (прогностичної) значущості обраховано функціональні, біофізичні, гормональні, імунологічні та гемокоагуляційні показники. Кількісні ознаки були розділені на діагностичні інтервали, а якісним ознакам присвоювали код. До стандартного протоколу включали такі показники: вік, дані соматичного та гінекологічного анамнезу, дані перебігу вагітності, результати функціональних та лабораторних обстежень. Статистичне оброблення результатів досліджень проводили з використанням стандартних програм Microsoft Excel 5.0 та Statistica 6.0. Результати. У I триместрі гестації концентрація плацентарного лактогену (ПЛ) у групі прогнозування була на 29,4 % меншою щодо показника КГ, естрадіолу (Е2 ) – на 27,4 %, естріолу (Е3) – на 28,6 %, прогестерону (Пг) – на 34,4 %, хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) – на 28,3 % нижчою, а кортизолу (Кр) – на 36,1 % більшою. На початку II триместра вагітності у групі прогнозування рівень ПЛ був зменшений вже на 33,8 %, Е2 – на 26,2 %, Е3 – на 32,3 %, Пг – на 37,4 %, ХГЛ – на 30,6 %, а Кр – збільшений на 43,6 % порівняно з КГ. Показники гормональної активності плаценти у ранні терміни гестації і на початку II триместра можуть бути прогностичними ознаками подальшого зриву адаптаційних компенсаторно-пристосувальних реакцій фетоплацентарного комплексу (ФПК) у II і III триместрах вагітності. Серед широкого спектра гемостазіологічних показників у І триместрі вагітності у групі прогнозування найбільш інформативними виявились: активований частковий тромбопластиновий час (-23 %) та активований час рекальцифікації (+16,2 %), що збереглося й на початку ІІ триместра (-40 % та -11,7 % відповідно). Під час оцінювання даних тромбоеластограми значення “r+k” фіксували на 33,3 % меншим у I триместрі та на 36 % – на початку II триместра вагітності. У результаті проведеного аналізу були виділені показники з високою інформаційною цінністю (більше 3,0 у.о.) для кількісної оцінки ступеня індивідуального ризику розвитку дезадаптаційних порушень у ФПК. Клінічне випробування бального методу прогнозування засвідчило його високу чутливість (91,8 %) та специфічність (85,6 %). Висновки. Багатоаспектний аналіз анамнестичних даних, особливостей перебігу вагітності, основних клініко-лабораторних і функціональних показників у жінок із клінічними проявами ВАС дозволив розробити ефективну методику прогнозування ризику розвитку ВАС з високими рівнями чутливості та специфічності
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)