Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Lysenko, V. A.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2

Назва журналу :Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики -2021р. т.14,N 2
Цікаві статті :
Khilkovets A. V. Investigation of physical and chemical properties of new derivatives of 5-(thiophene-3-ylmethyl)-4R-1,2,4-triazole-3-thiols/ A. V. Khilkovets (стр.152-156)
Галстян А. Г. Дослідження каталітичного окиснення 4-нітроетилбензену озоном до 4-нітроацетофенону – напівпродукту синтезу антибіотиків/ А. Г. Галстян, А. С. Бушуєв (стр.157-161)
Safonov A. A. Antiradical activity of novel 4-amino-5-(thiophen-2-ylmethyl)-4H-1,2,4-triazole-3-thiol derivatives/ A. A. Safonov, I. S. Nosulenko (стр.162-166)
Бігдан О. А. Аналіз залежності між прогнозованою біологічною активністю та хімічною структурою S-похідних 5-(5-бромфуран-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-тіолів/ О. А. Бігдан (стр.167-172)
Karpenko Yu. V. Search for antibacterial activity in a number of new S-derivatives (1,2,4-triazole-3(2H)-yl)methyl)thiopyrimidines/ Yu. V. Karpenko, O. I. Panasenko (стр.173-178)
Panasenko O. I. Chromato-mass-spectroscopic research of chemical composition of Elaeagnus angustifolia L./ O. I. Panasenko [et al.] (стр.179-184)
Стремоухов О. О. Дослідження біологічно активних речовин леткої фракції вегетативних органів лохини високорослої/ О. О. Стремоухов, О. М. Кошовий, М. А. Комісаренко (стр.185-193)
Deyneka A. S. The study in cockscomb mineral composition/ A. S. Deyneka [et al.] (стр.194-199)
Одинцова В. М. Порівняльна характеристика настойок плодів деяких представників родини селерових/ В. М. Одинцова [та ін.] (стр.200-210)
Steshenko Ya. M. Study of the antimicrobial and fungicidal activity of the essential oil Thymus x citriodorus (Pers.) Schreb. var. “Silver Queen”/ Ya. M. Steshenko, O. V. Mazulin, N. M. Polishchuk (стр.211-214)
Maslov O. Yu. Study and evaluation antioxidant activity of dietary supplements with green tea extract/ O. Yu. Maslov [et al.] (стр.215-219)
Popko S. S. Morphological features of histogenic differon cells in connective tissue of guinea pigs’ lungs after sensitization with ovalbumin/ S. S. Popko, V. M. Yevtushenko (стр.220-225)
Lysenko V. A. Are there benefits of low doses of ACE inhibitors, MRAs, diuretics and statins in the treatment of heart failure?/ V. A. Lysenko (стр.226-231)
Бурлака Б. С. Використання методів машинного навчання в розробленні назальних лікарських форм церебропротективної дії/ Б. С. Бурлака, І. Ф. Бєленічев (стр.232-238)
Авраменко М. О. Технології дистанційного навчання на післядипломному етапі професійного розвитку фахівців фармації/ М. О. Авраменко [та ін.] (стр.239-244)
Бушуєва І. В. Деякі аспекти аналізу законодавства України, що регламентує виробництво ветеринарних лікарських засобів/ І. В. Бушуєва, К. В. Петрова, Ж. М. Попова (стр.245-250)
Алексєєв О. Г. Цивільна відповідальність у фармацевтичній сфері/ О. Г. Алексєєв (стр.251-258)
Zarichna T. P. Research of ethics and deontological aspects in pharmacies/ T. P. Zarichna [et al.] (стр.259-264)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Lysenko V. A.
Назва : Are there benefits of low doses of ACE inhibitors, MRAs, diuretics and statins in the treatment of heart failure?
Місце публікування : Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - Запоріжжя, 2021. - Том 14, N 2. - С. 226-231 (Шифр АУ40/2021/14/2)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW
ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS
АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOTENSIN-CONVERTING ENZYME INHIBITORS
Анотація: Лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН) дуже суперечливе. Питання про оптимальні дози бета-адреноблокаторів, інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів альдостерону, статинів у пацієнтів із ХСН остаточно не вирішене. Досягнення максимально переносних доз ліків хоча й пов’язане зі зниженням смертності, але супроводжується збільшенням побічних ефектів препаратів. Мета роботи – навести й обговорити власні клінічні та наукові дані, що стосуються ролі бета-адреноблокаторів, інгібіторів ренін-ангіотензинової альдостеронової системи, діуретиків, статинів у лікуванні хворих на ХСН, а також оптимізації режимів дозування. Матеріали та методи. У дослідження залучили 88 хворих на ХСН ішемічного ґенезу з синусовим ритмом, II А–Б стадії, II–IV ФК за NYHA: 58 осіб зі зниженою ФВ, 30 – зі збереженою ФВ лівого шлуночка. Середній вік хворих – 69,18 ± 9,97 року, 52 % чоловіків (n = 46). Медіана спостереження за хворими на ХСН становила 396 днів, максимальна кількість днів спостереження – 1302. За період спостереження зареєстрували 14 кінцевих точок, що становило 15,91 % подій: 7 (8 %) смертей, 2 (2,3 %) інсульти, 2 (2,3 %) випадки гострого коронарного синдрому, 3 (3,4 %) випадки прогредієнтної серцевої недостатності. Виживаність оцінювали шляхом побудови кривих Каплана–Маєра, вірогідність різниці між групами розрахували за критеріями Ґегана–Вілкоксона, Кокса–Мантела та log-rank test. Визначили фактори ризику та побудували уні- та мультиваріантні моделі прогнозу регресійним аналізом пропорційних ризиків Кокса. ROC-аналізом встановлено граничні значення кількісних факторів ризику. Результати. Збільшення відносного ризику несприятливих кардіоваскулярних подій у хворих на ХСН незалежно від ФВ лівого шлуночка асоціювалося з добовою дозою карведілолу понад 25 мг (ВР = 1,05; 95 % ДІ 1,009–1,093; р = 0,0171); еплеренону понад 12,5 мг (ВР = 1,073; 95 % ДІ 1,005–1,144; р = 0,034), торасеміду понад 5 мг (ВР = 1,13; 95 % ДІ 1,021–1,255; р = 0,019); розувастатину понад 10 мг (ВР = 1,107; 95 % ДІ 1,007–1,203; р = 0,035), тенденцією в разі застосування аторвастатину в дозі менше ніж 10 мг (ВР = 1,05; 95 % ДІ 0,951–1,165; р = 0,327). Застосування раміприлу в добовій дозі менше ніж 2,5 мг супроводжувалось тенденцією до зменшення на 22 % відносного ризику несприятливих кардіоваскулярних подій (ВР = 0,78; 95 % ДІ 0,384–1,580; р = 0,491). Висновки. Позитивні результати лікування хворих на ХСН незалежно від фенотипу асоціювалися з низькими добовими дозами раміприлу (‹ 2,5 мг), еплеренону/спіронолактону (‹12,5 мг), торасеміду (‹5 мг), розувастатину (‹10 мг), але з високими дозами аторвастатину (›10 мг).
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)