Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Nizhynska-Astapenko, Z. P.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2
1.

Назва журналу :Міжнародний ендокринологічний журнал -2017р. т.13,N 5
Цікаві статті :
Волошина Л. О. Патоморфоз метаболічного фенотипу остеоартрозу: роль ожиріння, цукрового діабету та гіпотиреозу (вікові та гендерні аспекти)/ Л. О. Волошина, С. І. Сміян (стр.11-18)
Іщук В. В. Особливості мотиваційної сфери хворих із психоендокринним синдромом на тлі гіпогонадизму/ В. В. Іщук, М. Л. Кирилюк (стр.19-22)
Сергієнко В. О. Порівняльна характеристика впливу омега-3 поліненасичених жирних кислот, статинів та їх комбінування на показники ліпідного спектра крові, судинно-тромбоцитарного гомеостазу і варіативності ритму серця у хворих на цукровий діабет 2-го типу з кардіоваскулярною автономною нейропатією/ В. О. Сергієнко, С. Ажмі, О. О. Сергієнко (стр.25-33)
Жердьова Н. М. Стан когнітивних функцій у хворих на цукровий діабет 2-го типу зрілого віку залежно від статі, віку та рівня освіти/ Н. М. Жердьова (стр.34-38)
Каминский А. В. Особенности ведения беременных с воспалительными заболеваниями щитовидной железы и антителопозитивных женщин/ А. В. Каминский (стр.39-45)
Паньків І. В. Частота автоімунного тиреоїдиту в жінок на тлі гіповітамінозу D/ І. В. Паньків (стр.46-49)
Zak K. P. The role of the immune system in mechanism of metformin therapeutic effect in patients with type 2 diabetes/ K. P. Zak [et al.] (стр.50-56)
Рыкова О. В. Индекс свободного тестостерона или тестостерон общий и свободный: что оптимально выбрать для диагностики биохимической гиперандрогении?/ О. В. Рыкова (стр.59-61)
Nizhynska-Astapenko Z. P. Nuances of insulin therapy in the treatment of the diabetic ketoacidosis/ Z. P. Nizhynska-Astapenko, M. V. Vlasenko (стр.62-68)
Коваль С. Н. Полиморфизм гена альдостеронсинтазы при алиментарном ожирении, компонентах метаболического синдрома, некоторых формах вторичных артериальных гипертензий и патологии коры надпочечников (обзор литературы)/ С. Н. Коваль [и др.] (стр.69-80)
Сорокман Т. В. Нормогонадотропна оваріальна недостатність у підлітковому віці (огляд літератури й клінічний випадок)/ Т. В. Сорокман [та ін.] (стр.81-88)
Gavrylenko Yu. V. The impact of BNO 1030 on phagocytic activity of white blood cells in rats with type 1 diabetes mellitus/ Yu. V. Gavrylenko (стр.89-94)
Сидорчук Л. І. Таксономічний склад і популяційний рівень мікробіому вмісту порожнини товстої кишки білих щурів з експериментальним тиреотоксикозом/ Л. І. Сидорчук (стр.95-100)
Члену-кореспонденту НАМН України, професору Юрію Івановичу Караченцеву - 60 років (стр.101-102)
Лучицький Є. В. Чоловічий гіпогонадизм (частина 2)/ Є. В. Лучицький, В. Є. Лучицький, М. Д. Тронько (стр.105-112)
Абдувахабова М. Б. Редкий случай глиомы хиазмы у женщины, страдающей гипогонадотропным гипогонадизмом и ожирением/ М. Б. Абдувахабова (стр.113-114)
Цікаві статті :
Знайти схожі


2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Nizhynska-Astapenko Z. P., Vlasenko M. V.
Назва : Nuances of insulin therapy in the treatment of the diabetic ketoacidosis
Паралельн. назви :Нюанси інсулінотерапії при лікуванні діабетичного кетоацидозу/ З. П. Ніжинська-Астапенко, М. В. Власенко
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 5. - С. 62-68 (Шифр МУ65/2017/13/5)
Примітки : Бібліогр.: с. 67-68
MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКИЙ КЕТОАЦИДОЗ -- DIABETIC KETOACIDOSIS
ИНСУЛИН -- INSULIN
ИНСУЛИН, ИНФУЗИИ СИСТЕМЫ -- INSULIN INFUSION SYSTEMS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: The well-defined program of the insulin therapy is a guarantee of efficient treatment of a patient with the diabetic ketoacidosis. The approaches to the treatment varied depending on the gained experience, however, the experts’ opinions about the dose and methods of the insulin therapy are still ambiguous. The evaluation of the insulin therapy efficacy via continuous infusion by means of a syringe pump with the initial dose 0.1 unit/kg/h under the control of the glycemia without the usage of a bolus insulin dose IV and the determination of the necessary daily insulin dose on the first day of the diabetic ketoacidosis treatment. The purpose of the study — the evaluation of the insulin therapy efficacy for the diabetic ketoacidosis with syringe pump by means of the continuous infusion with the initial dose 0.1 unit/kg/h under the control of the glycemia as the principal component of the pathogenetic treatment and the determination of the necessary daily insulin dose on the first day of the diabetic ketoacidosis treatment in parallel with the rehydration start by means of physiological solution. Materials and methods. 55 patients with diabetic ketoacidosis aged from 9 to 65 years were examined. The average age of the patients was 31.58 ± 17.18 years. The specific weight of the female patients was 56 %, and male patients — 44 %. 80 % of patients had the type 1 diabetes mellitus. The determination of the glucose level was carried out in the capillary blood by means of the automatic glucose analyzer. For all the patients the glycemia was controlled in an hour after the injection of 0.1 unit/kg/h of insulin and then the dose was corrected in case of necessity with the control of the glucose level. For the treatment the fast-acting insulin was used and analogues of ultra fast-acting insulins, their total dose was calculated during the first day of treatment. Results. The glycemia level during the hospitalization fluctuated from 6.7 mmol/l to 62.2 mmol/l, at average it was 23.37 ± 10.16 mmol/l. 13 % of the patients had the glycemia of 13 mmol/l. 29 % of patients had the glycemia to 20 mmol/l, and 58 % of patients had the hyperglycemia of more than 20 mmol/l. 63,6 % of patients had the desirable dynamics of glycemia level in an hour after the injection of the calculated insulin dose, the glycemia decrease within an hour was 0.5–5.3 mmol/l, but it was noted the individual sensitivity to the injected insulin dose. The daily insulin dose fluctuated from 0.5 unit/kg daily to 5.83 unit/kg a day. The median of the daily insulin dose amidst the patients was 1.36 unit/kg and more often it was 0.92–1.88 unit/kg a day (25 %; 75 %). Conclusions. The insulin dose calculated as 0.1 unit/kg/h is efficient in most cases but due to the individual sensitivity to the injected insulin and the significant factor of the treatment efficiency is the glycemia control hourly for the opportune correction of the insulin doseЧітка програма інсулінотерапії є запорукою ефективного лікування пацієнта в стані діабетичного кетоацидозу (ДКА). Підходи до лікування змінювались разом із накопиченням досвіду, проте і зараз думки фахівців стосовно дози та методики проведення інсулінотерапії неоднозначні. Мета дослідження: оцінка ефективності використання інсулінотерапії шляхом постійної інфузії шприцевим насосом в стартовій дозі 0,1 ОД/кг/год під контролем глікемії без використання внутрішньовенної болюсної дози інсуліну та визначення необхідної добової дози інсуліну в першу добу лікування ДКА. Матеріали та методи. Обстежені 55 хворих із ДКА віком від 9 до 65 років. Середній вік хворих становив 31,58 ± 17,18 року, частка пацієнтів жіночої статі серед досліджуваних становила 56 %, чоловічої — 44 %. Пацієнти з цукровим діабетом 1-го типу становили 80 %. Визначення рівня глюкози проводилось у свіжій капілярній крові автоматичним аналізатором глюкози, всім контролювали глікемію через годину після введення 0,1 ОД/кг/год інсуліну та в подальшому проводили корекцію дози за потребою під контролем рівня глюкози. При лікуванні використовували інсуліни короткої дії та аналоги інсулінів ультракороткої дії, підраховували їх сумарну дозу за першу добу лікування. Результати. Рівень глікемії при госпіталізації перебував в межах від 6,7 до 62,2 ммоль/л, у середньому — 23,37 ± 10,16 ммоль/л. Серед досліджуваних глікемія до 13 ммоль/л траплялася у 13 % хворих. Глікемія від 13 до 20 ммоль/л була у 29 % хворих, а гіперглікемія понад 20 ммоль/л — у 58 %. Динаміка рівня глікемії через годину після введення вирахуваної дози інсуліну у 63,6 % хворих була бажаною, зниження глікемії за годину становило 0,5–5,3 ммоль/л, проте відзначалася індивідуальна чутливість до введеної дози інсуліну. Добова доза інсуліну становила від 0,5 до 5,83 ОД/кг. Медіана добової дози інсуліну серед досліджуваних становила 1,36 ОД/кг, найчастіше — 0,92–1,88 ОД/кг за добу [25 %; 75 %]. Висновки. Доза інсуліну в розрахунку 0,1 ОД/кг/год є дієвою, проте через встановлену індивідуальну чутливість до інсуліну вагомим чинником ефективності лікування є контроль глікемії щогодини для своєчасної корекції дози інсуліну
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)