Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Serebrovska, Т. V.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи з 1 по 4

Назва журналу :Фізіологічний журнал -2009р. т.55,N 4
Цікаві статті :
Сагач В. Ф. Платон Григорович Костюк - вчений організатор науки, державний діяч, особистість (до 85-річчя з дня народження)/ В. Ф. Сагач, О. О. Мойбенко, М. М. Ткаченко (стр.5-9)
Король Т. Ю. Вплив білка β-амілоїду на кальцієві канали плазматичної мембрани культивованих нейронів гіпокампа/ Т. Ю. Король, О. П. Костюк, П. Г. Костюк (стр.10-16)
Мізерна О. П. Участь N-типу потенціал керованих кальцієвих каналів у регуляції пластичності гальмівної синаптичної передачі між нейронами культури гіпокампа/ О. П. Мізерна, С. А. Федулова, М. С. Веселовський (стр.17-23)
Лук’янець І. О. Участь Са{\up 2+}-АТФази в кальцієвому гомеостазі нейронів мозочка карася/ І. О. Лук’янець, П. Г. Костюк, О. О. Лук’янець (стр.24-31)
Таланов С. А. Окисний стрес у серцево-судинній системі щурів з хронічним дефіцитом церебрального дофаміну/ С. А. Таланов [и др.] (стр.32-40)
Цупиков О. М. Міграція та диференціація трансплантованих фетальних нейрогенних клітин при ішемії мозку тварин/ О. М. Цупиков [и др.] (стр.41-49)
Пашевін Д. О. Антиатерогенний ефект корвітину: вплив на протеасомну активність в аорті, серці та клітинах крові/ Д. О. Пашевін [и др.] (стр.50-57)
Тімощук С. В. Кардіопротекторна дія коензиму Q за умов активації ендогенного його синтезу при ішемії-реперфузії серця у старих щурів/ С. В. Тімощук [и др.] (стр.58-63)
Резніков О. Г. Застосування антагоніста рецепторів андрогенів для посилення дії гонадотропних індукторів овуляції у щурів з полікістозом яєчників/ О. Г. Резніков [и др.] (стр.64-73)
Суханова Х. Ю. Дія модуляторів кальцієвого метаболізму на скорочення мезентеріальної артерії морської свинки при активації Р2Х-рецепторів/ Х. Ю. Суханова [и др.] (стр.74-82)
Струтинській Р. Б. Кардіопротекторні ефекти лікарської форми фторвмісного активатора аденозинтрифосфатчутливих калієвих каналів флокаліну/ Р. Б. Струтинській (стр.83-90)
Кондрацький А. П. Статеві відмінності у холодовій чутливості: роль гормональної регуляції TRPM8-каналу/ А. П. Кондрацький [и др.] (стр.91-99)
Пишнов Г. Ю. Ультраструктурна організація ядер дорсомедіальної ділянки гіпоталамуса щурів при експериментальному хронічному стресі/ Г. Ю. Пишнов, Т. М. Коваленко (стр.100-108)
Березовський В. Я. Вплив преадаптації на прояви гострого гіпобаричного стресу та фізіологічну регенерацію кісткової тканини/ В. Я. Березовський, І. Г. Літовка, О. С. Костюченко (стр.109-115)
Nikolsky I. Role of hypoxia in stem cell development and functioning/ I. Nikolsky, Т. V. Serebrovska (стр.116-130)
Ірина Миколаївна Алексеева (до 75-річчя з дня народження) (стр.131-132)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Nikolsky I., Serebrovska Т. V.
Назва : Role of hypoxia in stem cell development and functioning
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - 2009. - Т. 55, № 4. - С. 116-130 (Шифр ФУ6/2009/55/4)
Предметні рубрики: Аноксия-- патофизиол
Стволовые клетки крови-- патолог-- физиол
Знайти схожі

Назва журналу :Фізіологічний журнал -2016р. т.62,N 3
Цікаві статті :
Pavlyk О. Single-nucleotide polymorphism (rs11204981) in filaggrin gene and its functional significance for asthma among children with eczema/ О. Pavlyk [и др.] (стр.3-8)
Калініченко О. В. Активність синтаз оксиду азоту та його концентрація в тканині карцином щитоподібної залози людини/ О. В. Калініченко, Т. М. Мишуніна, М. Д. Тронько (стр.9-19)
Кальниш В. В. Особливості регуляції ритму серця при адаптації людини до умов Антарктики/ В. В. Кальниш [и др.] (стр.20-29)
Вовкун Т. В. Зовнішньосекреторна функція печінки щурів при дії корвітину/ Т. В. Вовкун [и др.] (стр.30-38)
Ходосовский М. Н. Влияние гипоксического прекондиционирования на механизмы транспорта кислорода и окислительные повреждения при синдроме ишемии-реперфузии печени у кроликов/ М. Н. Ходосовский (стр.39-47)
Літовка І. Г. Ремоделювання кісткової тканини після введення екзогенного мелатоніну в різні сезони року/ І. Г. Літовка [и др.] (стр.48-53)
Павлов С. Б. Порушення регуляторних механізмів ремоделювання кісткової тканини в умовах експериментальної хронічної хвороби нирок/ С. Б. Павлов [и др.] (стр.54-59)
Левічева Н. О. Особливості лімбіко-неокортикальних і моноамінергічних взаємодій у формуванні синдрому відміни інгаляцій парів органічного розчинника "646" у щурів/ Н. О. Левічева, A. M. Тіткова (стр.60-65)
Зай С. Ю. Перспективи застосування С₆₀-фулерену як засобу профілактики і корекції ішемічно-реперфузійних порушень у скелетній м’язовій тканині/ С. Ю. Зай [и др.] (стр.66-77)
Serebrovska Т. V. Fitness and therapeutic potential of intermittent hypoxia training: a matter of dose/ Т. V. Serebrovska, Z. O. Serebrovska, E. Egorov (стр.78-91)
Березовський В. Я. Дві долі видатних жінок-дослідників. (До 100-річчя від дня народження професора І. В. Торської та 106-річчя професора Р. Леві-Монтальчині)/ В. Я. Березовський (стр.92-98)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Serebrovska Т. V., Serebrovska Z. O., Egorov E.
Назва : Fitness and therapeutic potential of intermittent hypoxia training: a matter of dose
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 3. - С. 78-91 (Шифр ФУ6/2016/62/3)
MeSH-головна: ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
ДЕТИ, ВОЗРАСТ 6-12 ЛЕТ -- CHILD, 6-12 YEARS OLD
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
ВЫНОСЛИВОСТИ ТРЕНИРОВКА -- RESISTANCE TRAINING
АНОКСИЯ -- ANOXIA
ГИПЕРБАРИЧЕСКАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- HYPERBARIC OXYGENATION
ГИПЕРОКСИЯ -- HYPEROXIA
КИСЛОРОДА ПОГЛОЩЕНИЕ -- OXYGEN CONSUMPTION
КИСЛОРОД -- OXYGEN
Анотація: The introduction of different methods of intermittent hypoxic training (IHT) into fitness, sports, military and medical practice has raised a lot of questions about the most beneficial regimens of such treatment and their optimal instrumental implementation. Low doses of hypoxia might not be sufficient stimuli to mobilize adaptive mechanisms, while severe or prolonged hypoxia may provoke dangerous pathological processes. In this review, we pay attention to narrow practical question of the most effective and convenient technology of IHT implementation, notably the inhalation of hypoxic gas mixtures. Data strongly suggest that in humans the training with 15-13% inhaled oxygen (FiO₂) at various time characteristics does not provide marked positive changes. Short-term daily sessions consisting 3-4 bouts of 5-7 min exposures to 12-10% FiO₂ alternating with equal durations of normoxia for 2-3 weeks have been shown as a most beneficial without maladaptive consequences for fitness and treatment of some diseases. More severe or longer intermittent hypoxia protocols must be accompanied by strict monitoring of blood oxygen saturation (SpO₂) electrocardiogram, breathing pattern and arterial blood pressure in order to avoid unexpected undesirable individual reactions. For sports purposes, the reduction of oxygen content to individually tolerable level for some minutes is justified as far as it maximizes benefits. However, such regimen requires preliminary diagnostics of individual hypoxic tolerance and cardio-respiratory reactivity as well as rigorous monitoring of vital functions during IHT and good feedback device. The use of oxygen concentrations below 12% for treatment of diseases, especially in children and the elderly, are required substantial additional research. Recently, a new mode of adaptive training was explored, which combines periods of hypoxia (12-10% FiO₂) and hyperoxia (30-35% FiO₂). Limited evidences suggest that such regime can reduce the time of recovery periods, that is shorten the duration of sessions. However, there is still no strong comparative evidence for humans that this method is much more efficient than hypoxic-normoxic mode. We appeal to all scientists working in the field of IHT not to hide their negative results but publish all observations in the open press. It will make a significant contribution in developing of common guidelines for IHT implementation to improve public health of our Planet. Поширення в останнє десятиліття методів інтервального гіпоксичного тренування (ІГТ) у фітнесі, спорті, військовій та медичній практиці викликало дискусію про найбільш ефективні режими гіпоксичного тренування і методи їх інструментальної реалізації. Низькі дози гіпоксії можуть бути недостатнім стимулом для мобілізації адаптивних механізмів, у той час як глибока або тривала гіпоксія здатна провокувати небезпечні патологічні процеси. У цьому огляді ми торкаємося вузького практичного питання про найбільш ефективну і зручну технологію реалізації ІГТ, а саме методів, заснованих на вдиханні людиною гіпоксичних газових сумішей. Дані, отримані при дослідженні людей, переконливо свідчать про те, що використання сумішей з 15-13% кисню у вдихуваному повітрі (FiО₂) при різних часових характеристиках не викликає виражених позитивних змін. Короткочасні щоденні сеанси, що складаються з 5-7-хвилинних вдихань 12-10% О₂, що чергуються з рівними інтервалами нормоксіі, протягом 2-3 тиж, вважаються найбільш ефективними і нешкідливими як для фітнесу, так і лікування деяких захворювань. Протоколи з жорсткішою або більш тривалою гіпоксією повинні супроводжуватися суворим моніторингом життєво важливих функцій для уникнення побічних ефектів. Зниження на кілька хвилин вмісту кисню до межі, яка індивідуально переноситься, виправдано в спортивній практиці, оскільки це максимізує позитивний ефект. Тим не менше такий режим вимагає попередньої діагностики індивідуальної переносимості гіпоксії і реактивності респіраторно-гемодинамічної системи, а також суворого контролю життєво важливих функцій і хорошого зворотного зв’язку пацієнта з приладом. Використання концентрації кисню нижче за 12% для лікування захворювань, особливо у дітей і літніх людей, вимагає серйозних додаткових досліджень. Нещодавно був запропонований новий метод гіпоксично-гіпероксичного тренування, що поєднує в собі періоди дихання гіпоксичною (12-10% FiО₂) і гіпероксичною (30-35% FiО₂) сумішшю. Обмежені дані свідчать, що такий режим може скоротити час реоксигенації, тобто зменшити тривалість тренувальних сесій. Проте, до цих пір немає достатньої порівняльної бази для доказу, що цей метод є більш ефективним, ніж гіпоксично-нормоксичні режими. Ми звертаємося до всіх вченим, які працюють в галузі ГГТ, не приховувати свої негативні результати, а публікувати всі спостереження у відкритій пресі. Це зробить значний внесок у розробку загальних методичних принципів здійснення ІГТ для поліпшення здоров’я населення нашої планети.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)