Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Vysochyna, I. L.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи з 1 по 4
1.

Назва журналу :Здобутки клінічної і експериментальної медицини -2021р.,N 1
Цікаві статті :
Курах А. В. Постковідний синдром: клінічні прояви та їх особливості/ А. В. Курах [та ін.] (стр.6-11)
Ліщук О. З. Сучасні погляди на основні метаболічні та регуляторні ефекти тиреоїдних гормонів (огляд літератури)/ О. З. Ліщук [та ін.] (стр.12-16)
Сабат З. І. Можливості вивчення вегетативного статусу при хронічному панкреатиті в амбулаторній практиці і науці/ З. І. Сабат, Л. С. Бабінець (стр.17-22)
Vysochyna, I. L. Assessment of total cardiovascular risk in patients with arterial hypertension and comorbid chronic obstructive pulmonary disease/ I. L. Vysochyna, T. Z. Burtniak (стр.23-26)
Белов О. О. Гендерні та вікові особливості якості життя хворих на депресивні розлади/ О. О. Белов (стр.27-33)
Венгер О. П. Розвиток депресії, тривоги та стресу в людей, що страждають від інтернет-залежності, під час пандемії COVID-19/ О. П. Венгер, Т. І. Іваніцька (стр.34-38)
Гечко М. М. Клініко-лабораторні показники у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки на тлі есенціальної артеріальної гіпертензії/ М. М. Гечко [та ін.] (стр.39-46)
Гладій О. І. Морфологічні особливості м’язового та стромального компонентів міокарда залежно від віку за умов експериментальної гіперхолестеролемії/ О. І. Гладій, Я. Я. Боднар, Л. П. Боднар (стр.47-52)
Гребеник М. В. Результати гістологічного аналізу тромбів, отриманих під час перкутанного коронарного втручання: морфологічні та клінічні паралелі/ М. В. Гребеник [та ін.] (стр.53-59)
Григурко Д. О. Порівняльний аналіз інтраопераційної крововтрати при передчасних пологах під час кесаревого розтину за класичним способом та за модифікованою методикою/ Д. О. Григурко (стр.60-68)
Грубар Ю. О. Больовий синдром та реакція синовіальної оболонки колінного суглоба на застосування кріотерапії з регульованим імпульсним стисненням у пацієнтів після артроскопічної парціальної меніскектомії/ Ю. О. Грубар, Ю. Ю. Грубар (стр.69-77)
Дебрецені К. О. Характеристика клінічного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та оцінка психосоматичного стану даних пацієнтів/ К. О. Дебрецені, І. В. Чопей, К. І. Чубірко (стр.78-82)
Кузнєцов А. А. Аналіз інформативності сироваткової концентрації феритину у визначенні прогнозу перебігу та виходу гострого періоду спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу/ А. А. Кузнєцов (стр.83-91)
Лісяний М. І. Особливості розвитку запальних реакцій у кіркових та підкіркових відділах головного мозку щурів після легкої черепно-мозкової травми/ М. І. Лісяний, А. В. Паламарьова, А. О. Лісяний (стр.92-98)
Насалик Р. Б. Хронічна ішемія головного мозку: деякі особливості процесів апоптозу лейкоцитів крові, окисного стресу та мітохондріальної дисфункції/ Р. Б. Насалик [та ін.] (стр.99-104)
Немеш М. І. Взаємозв’язок показників компонентного складу тіла з функціональним станом ендотеліальної функції у жінок молодого віку/ М. І. Немеш [та ін.] (стр.105-110)
Попко С. С. Морфологічні зміни судин ємнісної ланки гемомікроциркуляторного русла легень морських свинок, сенсибілізованих овальбуміном/ С. С. Попко (стр.111-118)
Сірчак Є. С. Доцільність використання препарату L-Бетаргін у хворих на цукровий діабет 2 типу та хронічний панкреатит/ Є. С. Сірчак [та ін.] (стр.119-124)
Туркіна В. А. Оцінка біологічних ефектів інгаляційного впливу лимонної кислоти (експериментальні дані)/ В. А. Туркіна [та ін.] (стр.125-131)
Шейко С. О. Хронічна серцева недостатність у хворих похилого віку з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією/ С. О. Шейко, Н. О. Колб (стр.132-138)
Височина І. Л. Особливості викладання модуля "Офтальмологія" в межах дисципліни "Загальна медична підготовка" в режимі дистанційного навчання/ І. Л. Височина, І. В. Василевська (стр.139-142)
Гаргула Т. І. Використання інформаційно-комунікаційних технологій та інтерактивних методів навчання у медичних закладах вищої освіти в умовах дистанційного навчання/ Т. І. Гаргула, М. С. Гнатюк (стр.143-146)
Котюжинская С. Г. Дистанционное обучение в медицине: сильные и слабые стороны/ С. Г. Котюжинская, И. П. Шмакова, Л. В. Гончарова (стр.147-151)
Нечитайло Л. Я. Дистанційне навчання - виклик сьогодення/ Л. Я. Нечитайло [та ін.] (стр.152-155)
Юр’єва Л. М. Психологічний стан майбутніх медиків під час дистанційного навчання/ Л. М. Юр’єва, А. В. Шорніков (стр.156-159)
Процайло М. Д. Клінічний випадок атавізму у дитини з синдромом Бірч-Єнсена/ М. Д. Процайло (стр.160-163)
Бабінець Л. С. Вплив зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози на перебіг первинного остеоартрозу за умов коморбідності/ Л. С. Бабінець, І. М. Галабіцька (стр.164-166)
Кравець Н. Я. Огляд рекомендацій із забору матеріалу для аналізу на коронавірусну інфекцію/ Н. Я. Кравець (стр.167-169)
Романюк Л. Б. Деякі аспекти перебігу патології гепатобіліарної системи в коморбідності з ендемічним зобом у дітей/ Л. Б. Романюк (стр.170-172)
Цікаві статті :
Знайти схожі


2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Vysochyna, I. L., Burtniak T. Z.
Назва : Assessment of total cardiovascular risk in patients with arterial hypertension and comorbid chronic obstructive pulmonary disease
Паралельн. назви :Оцінка загального кардіоваскулярного ризику в пацієнтів із артеріальною гіпертензією та коморбідним хронічним обструктивним захворюванням легень
Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2021. - N 1. - С. 23-26 (Шифр ЗУ17/2021/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE
Анотація: The cardiovascular risk in patients with AH and comorbid COPD depends not only on the degree of AH, the profile of cardiac risk factors and target organ damage, but also on the degree and clinical group of COPD. An increase in overall cardiovascular risk has been revealed, which requires the inclusion of COPD to the prognostic extracardiac risk factors in patients with AHКардіоваскулярний ризик у пацієнтів з АГ та коморбідним ХОЗЛ залежить не лише від ступеня АГ, профілю кардіальних факторів ризику та ураження органів-мішеней, а й від ступеня і клінічної групи ХОЗЛ. Виявлено збільшення загального кардіоваскулярного ризику, що потребує внесення ХОЗЛ до прогностичних екстракардіальних факторів ризику у пацієнтів з АГ
Знайти схожі

3.

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2023р. т.27,N 3
Цікаві статті :
Кулаєць Н. М. Якість життя у хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності/ Н. М. Кулаєць, В. М. Кулаєць (стр.3-9)
Токар П. Ю. Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів/ П. Ю. Токар, І. В. Каліновська (стр.10-14)
Процайло М. Д. Вікові та анатомо-функціональні нюанси черепно-мозкової травми у дітей/ М. Д. Процайло [та ін.] (стр.15-20)
Комариця О. Й. Тригліцеридоглюкозний індекс як критерій стеатозу печінки/ О. Й. Комариця (стр.21-24)
Kramarchuk V. V. Risk factors of recurrent respiratory infections in early school-age children/ V. V. Kramarchuk, I. L. Vysochyna (стр.25-29)
Пальтов Є. В. Динаміка морфологічних змін у клітинних шарах сітківки у віддалені періоди експериментального опіоїдного впливу/ Є. В. Пальтов [та ін.] (стр.30-40)
Покровська Н. К. Рівень адропіну та фактора фон віллебранда при артеріальній гіпертензії у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням/ Н. К. Покровська, Є. Я. Скляров (стр.41-45)
Самогальська О. Є. Оцінка психосоматичного стану в пацієнтів, які перенесли гострий панкреатит/ О. Є. Самогальська [та ін.] (стр.46-49)
Сафонов Р. А. Лікування генітального пролапсу у жінок літнього віку з інфекцією сечостатевих органів/ Р. А. Сафонов, В. В. Лазуренко (стр.50-56)
Терлецька Н. Ю. Роль запалення у патології яєчників, як предиктор розвитку безпліддя, та корекція його препаратами інозитолу/ Н. Ю. Терлецька [та ін.] (стр.57-64)
Кучин Ю. Л. Хронічний біль та рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів після мінно-вибухових поранень/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.65-68)
Хміль С. В. Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту/ С. В. Хміль, Н. Я. Петришин (стр.69-74)
Іванчук І. М. Морфологічні зміни кори головного мозку за умов дмг-індукованої аденокарциноми та коригувального впливу композиції наночастинок Au/Ag/Fe/ І. М. Іванчук, З. М. Небесна (стр.75-79)
П’ятночка В. І. Вибір способу алогерніопластики у хворих на первинні вентральні грижі в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота за умов метаболічного синдрому/ В. І. П’ятночка, І. І. Довга (стр.80-86)
Денисюк Ю. А. Динаміка антиоксидантно-прооксидантного балансу нирки при гострій крововтраті різного ступеня та його корекція/ Ю. А. Денисюк, А. А. Гудима (стр.87-92)
Поліщук Т. В. Поліморфізм кодуючого гена LGALS-3, RS2274273 як ендогенний фактор прогностичної ефективності плазмової концентрації галектину-3 відносно ризику розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі гіпертонічної хвороби у жінок/ Т. В. Поліщук, В. М. Жебель (стр.93-100)
Воловар О. С. Загоєння ран та регенерація м’яких тканин. Літературний огляд/ О. С. Воловар [та ін.] (стр.101-104)
Прокопчук Н. М. Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини/ Н. М. Прокопчук [та ін.] (стр.105-114)
Мельник В. В. Історія розвитку вчення про імунну систему/ В. В. Мельник [та ін.] (стр.115-121)
Нікітіна І. М. Імуногістохімічні особливості раку яєчників/ І. М. Нікітіна [та ін.] (стр.122-125)
Зайцев А. В. Міждисциплінарний підхід до підготовки фахівця-стоматолога на кафедрі терапевтичної стоматології полтавського державного медичного університету/ А. В. Зайцев [та ін.] (стр.126-131)
Каліновська І. В. Сучасне акушерство: наука, практика, аспекти викладання/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова (стр.132-134)
Хухліна О. С. Степан Григорович Федорук: лікар, учитель, особистість (до 100-річчя від дня народження завідувача кафедри госпітальної терапії (1981-1982))/ О. С. Хухліна, М. П. Антофійчук, Т. М. Антофійчук (стр.135-137)
Цікаві статті :
Знайти схожі


4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kramarchuk V. V., Vysochyna I. L.
Назва : Risk factors of recurrent respiratory infections in early school-age children
Паралельн. назви :Фактори ризику рекурентного перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей молодшого шкільного віку
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 25-29 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, НОВЫЕ СЛУЧАИ -- INCIDENCE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Acute respiratory infections (ARIs) annually rank first in the structure of infectious diseases both in Ukraine and worldwide. ARIs are the leading cause of disability and death in preschool children, and with recurrent episodes, they can impact the physical and psychological aspects of children's health, imposing a significant medical burden on families, healthcare systems, and society as a whole. Preventing recurrent respiratory infections (RRIs) can only be achieved through timely intervention in risk factors. Aim: to determine the influence of risk factors on the development of recurrent episodes of acute respiratory infections in children aged 5 to 7 years and to develop preventive measures for their control in primary healthcare settings. Materials and Methods. The authors retrospectively analyzed medical records of 342 children aged 5 to 7 years. The main group included children with RRIs (264), and the control group consisted of children with sporadic illness episodes (78). Results: the incidence of RRIs in children has two peaks at ages 3 and 6, which is likely associated with the commencement of attendance in childcare settings (kindergarten and school). Key prenatal and postnatal, clinical-anamnestic, and social risk factors that increase the likelihood of recurrent respiratory infections in younger school-age children were identified. Conclusions. factors significantly increasing the likelihood of developing RRIs in a child include: ARI episode within the first 6 months of life (OR = 22, 95% CI 11.6 - 41.7), previous pneumonia (OR = 12, 95% CI 3.7 - 40), and the presence of chronic infection foci in the form of tonsillitis (OR = 8.2, 95% CI 4.3 - 15.6), p=0.0001. Primary healthcare practitioners should follow strategies to modify these risk factors and not wait for further depletion of the child's adaptive potential (sanitation of chronic infection foci, promotion of breastfeeding, and tobacco cessation)Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) щорічно посідають перше місце в структурі інфекційної захворюваності як в Україні, так і у світі. ГРІ є основною причиною інвалідності та смерті у дітей дошкільного віку, за умови рекурентного перебігу можуть впливати на фізичні та психічні аспекти дитячого здоров’я та становлять значний медичний тягар для сім’ї, системи охорони здоров’я та суспільства в цілому. Запобігти рекурентним респіраторним інфекціям (РРІ) можна лише за рахунок своєчасного впливу на фактори ризику. Мета дослідження – визначити вплив факторів ризику формування рекурентного перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей від 5 до 7 років та розробити превентивні заходи їх контролю на первинній ланці медичної допомоги. Матеріал і методи. Авторами ретроспективно опрацьовано медичну документацію стосовно 342 дітей віком від 5 до 7 років. До основної групи увійшли діти з РРІ (264), до групи контролю – діти, котрі епізодично хворіють(78). Результати та обговорення. Захворюваність дітей з РРІ має два сплески захворюваності – три та шість років, що ймовірно пов’язано з початком відвідування дитячих колективів (дитячий садок та школа). Виділено основні пери- та постнатальні, клініко-анамнестичні та соціальні фактори ризику, що підвищують шанси на реалізацію феномену рекурентних респіраторних інфекцій у дітей молодшого шкільного віку. Висновки. Фактори, що суттєво підвищують шанси на формування рекурентних респіраторних інфекцій у дитини: епізод гострого респіраторного захворювання в перші шість місяців життя (ВШ=22 95% ДІ 11,6 - 41,7), перенесена пневмонія (ВШ=12 95% ДІ 3,7 - 40) та наявність хронічного вогнища інфекції у вигляді тонзиліту (ВШ=8,2 95% ДІ 4,3 - 15,6) р=0,0001. Лікарям первинної ланки медичної допомоги слід керуватися стратегіями впливу на модифіковані фактори ризику та не очікувати подальшого прогресування вичерпання адаптаційного потенціалу організму дитини (санація хронічних вогнищ інфекції, пропагування грудного вигодовування та відмови від тютюнопаління)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)