Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>GEO=Прикарпаття<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 5
Показані документи з 1 по 5

Бульбук, О. В.
Поширеність і топографічна характеристика дефектів твердих тканин зубів у пацієнтів, які проживають на Прикарпатті [Текст] = Prevalence and topographical characteristics of tooth hard tissue defects of patients living in the Precarpathian region / О. В. Бульбук // Art of Medicine. - 2019. - N 1. - С. 16-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики:
MeSH-головна:
ДЕНТИН -- DENTIN (повреждения)
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL (тенденции)
ЗУБ КОРЕННОЙ БОЛЬШОЙ -- MOLAR (повреждения)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHSПрикарпаття
Анотація: Карієс зубів – одне з найбільш поширених захворювань людини. За даними різноманітних джерел (WHО, FDI) поширеність карієсу сягає понад 90% у дорослому віці. При оцінці поширеності карієсу в Україні дослідники отримують високі та дуже високі показники поширеності та інтенсивності карієсу зубів (у дорослих – 95-98 %). Дефекти твердих тканин коронки зуба найчастіше утворюються внаслідок карієсу, некаріозних уражень у вигляді гіпоплазії, флюорозу, патологічного стирання, травми зубів, а також вроджених вад формування емалі та дентину у дітей
У роботі проводився аналіз поширеності і топографічної характеристики різних видів дефектів твердих тканин зубів у пацієнтів, які проживають на Прикарпатті. Клінічне дослідження проводилося на базі кафедри стоматології післядипломної освіти ННІПО ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» в 2014-2018 рр. Загалом було обстежено 304 пацієнти для встановлення етіології, поширеності дефектів твердих тканин зубів, ускладнень, що виникають при такій патології. Встановлено, що найбільше поширені серед всіх груп зубів дефекти молярів (38,9%). Найбільш розповсюдженою локалізацію мали дефекти 1 типу на різцях (23,9%), 1 типу на іклах (37,5%), 1 типу на премолярах (40,8%) та 1 типу на молярах (43,25%). Таким чином проведені нами дослідження дозволили систематизувати види дефектів для всіх груп зубів та оцінити розповсюдженість різних видів дефектів твердих тканин у досліджуваних пацієнтів, які проживають на Прикарпатті
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив метеорологічних чинників у передгір’ї Карпат на частоту виникнення гіпертонічних кризів у різні сезони року [Текст] = Influence of meteorological factors in the foothills of the carpathians in different seasons of the year on the incidence of hypertensive crises / В. А. Левченко [та ін.] // Art of Medicine. - 2019. - N 1. - С. 70-75. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики:
MeSH-головна:
МЕТЕОРОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- METEOROLOGICAL CONCEPTS
АТМОСФЕРНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ATMOSPHERIC PRESSURE
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)Прикарпаття
Анотація: Різкі коливання метеорологічних факторів в різні сезони року на тлі гіпертонічної хвороби можуть сприяти формуванню гіпертонічних кризів. Аналіз 12364 викликів бригад швидкої медичної допомоги до хворих із діагнозом «Гіпертензивний криз» за 2016 рік та показників погоди за цей період, показав, що частота викликів до хворих із гіпертензивним кризом більше корелювала зі зниженням атмосферного тиску (r = - 0,876, p˂0,05); менше значимою була кореляція з показниками вологості – (r = - 0,119) та середньою добовою температурою – (r = - 0,264)
При лікуванні хворих із гіпертонічною хворобою медикаментозну корекцію метеотропних реакцій необхідно починати з моменту встановлення метеолабільності, особливо за 1-2 дні до передбачуваних змін погоди з урахуванням стану пацієнта
Дод.точки доступу:
Левченко, В. А.
Гордійчук, Л. І.
Левченко, Л. В.
Зарівна, І. В.
Свистун, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Калуський, З. В.
Про надання невідкладної допомоги населенню Прикарпаття по торакальній хірургії [Текст] / З. В. Калуський, З. І. Витвицький, І. В. Гатайло // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, № 4. - С. 5-8

Рубрики:
MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (тенденции)
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY (тенденции)Прикарпаття
Дод.точки доступу:
Витвицький, З. І.
Гатайло, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Проць, Г. Б.
Аналіз стану зубощелепного апарату хворих з генералізованим пародонтитом та дефектами зубних рядів [Текст] = Analysis of the state of teeth-jaw system in patient with generalized parodontitis and defects of teeth lines / Г. Б. Проць, М. М. Рожко // Art of Medicine. - 2019. - N 1. - С. 116-121. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики:
MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- CHRONIC PERIODONTITIS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЗУБНОЙ РЯД -- DENTITION
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICALПрикарпаття
Анотація: В статті наведено результати дослідження стану зубощелепної системи та стану тканин протезного ложа у хворих на генералізований пародонтит (ГП) та дефектами зубних рядів. Обстежено 710 осіб (жінок - 393 (55,35 %), чоловіків - 317 (44,65 %)) з дефектами зубних рядів віком від 21 до 70 років. У 494 ( 69,58 %) хворих діагностовано генералізований пародонтит різних ступенів. Хворі розділені на чотири вікові групи. До першої групи ввійшли 82 (16,6%) хворих на ГП і 18 (8,33%) хворих зі здоровим пародонтом віком від 21до 34 років; до другої – 142 (28,74%) хворих на ГП і 60 ( 27,78%) осіб, яким не діагностовано ГП, віком від 35 до 44 років; третю групу склали 172 (34,82 %) особи на ГП і 71 ( 32,87%) хворих зі здоровим пародонтом віком від 45 до 59 років; до четвертої групи ввійшло 98 (19,84%) пацієнтів на ГП і 67 (31,02%) хворих зі здоровим пародонтом віком від 60 і більше років. Дослідження хворих, оцінку лікування проводили на основі протоколів надання стоматологічної допомоги, затверджених МОЗ України у 2005 році. Проведене дослідження дає підставу стверджувати, що захворювання пародонту супроводжувалися дефектами зубних рядів у 69,2% хворих і найбільша частка дефектів припадала на вікову групу 45-59 років ( 34,82 % ), і з віком вірогідність виникнення дефектів зубного ряду зростала у 2,1 рази порівняно з віковою групою 21-34 роки (16,6%)
Дод.точки доступу:
Рожко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рожко, М. М.
Особливості лікування змін у тканинах пародонта у дітей, які проживають в екологічно забруднених регіонах Прикарпаття [Текст] / М. М. Рожко, М. В. Павлишин. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 3. - С. 64-68. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики:
MeSH-головна:
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY (тенденции)
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (патофизиология, терапия, этиология)
ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH IMPACT ASSESSMENT (статистика, тенденции)
ЭКОЛОГИЯ -- ECOLOGY (тенденции)
ХЛОРГЕКСИДИН -- CHLORHEXIDINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)Прикарпаття
Анотація: Дослідження присвячене вивченню змін у тканинах пародонта у дітей, що проживають в екологічно сприятливих умовах та в екологічно забруднених регіонах Прикарпаття, проведено порівняльну характеристику змін у пародонті, запропоновано доповнений препаратом хлоргекседин-дента та кверцетином план лікування для хронічного катарального гінгівіту. Обстежили 60 хворих на хронічний катаральний гінгівіт, що проживають в екологічно стабільних умовах (м. Івано-Франківськ) (1 група), 15 осіб з інтактним пародонтом та 60 дітей, хворих на хронічний катаральний гінгівіт, які проживають на забруднених територіях Прикарпаття (м. Бурштин) (2 група). Усім хворим до лікування вводили комплекс терапевтичних заходів, які рекомендовані для загальноприйнятого лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт. У 1а та 2а групах пацієнтам проводили лікування хлоргексидином, настоєм календули і ромашки та 1% мефенаміновою пастою. Хворим 1б та 2б групи наносили гель кверцетину на слизову оболонку ясен під індивідуальну зубо-ясенну капу. З метою порівняльної характеристики двох груп проводили індексну оцінку стану тканин пародонту і дослідження реографічних показників тканин пародонта. Результати показали достовірну різницю між клініко-лабораторними показниками у хворих 1 та 2 групи (р0,05). Використання кверцетину та 0,12% розчину хлоргекседину у комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт забезпечує достовірне покращення клінічних показників та лабораторних характеристик стану тканин пародонта у дітей, які проживають в різних екологічних умовах
Дод.точки доступу:
Павлишин, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)