Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>GEO=Хмельницкая область<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пипа Л. В., Свістільнік Р. В., Московко С. П., Руда В. І. , Лисиця Ю. М.
Назва : Клініко-епідеміологічна характеристика мігрені та епізодичних синдромів, що можуть бути асоційовані з мігренню, у дітей у Хмельницькій області на основі ретроспективного дослідження
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Донецк, 2017. - N 6. - С. 27-32 (Шифр МУ64/2017/6)
Примітки : Бібліогр.: с. 31-32
MeSH-головна: МИГРЕНОЗНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- MIGRAINE DISORDERS
ДЕТИ -- CHILD
Географіч. рубрики: Хмельницкая область
Анотація: У статті подані результати ретроспективного дослідження поширеності й клінічних особливостей мігрені та епізодичних синдромів, що можуть бути асоційовані з мігренню, на основі аналізу 9469 історій хвороби дітей віком до 18 років, які лікувались у неврологічному, гастроентерологічному й ендокринологічному відділеннях Хмельницької обласної дитячої лікарні за період 2010–2014 років. Під час дослідження додатково до визначення окремої патології з епізодичним перебігом і відсутності органічних змін при обстеженні використовувався критеріальний підхід для діагностики захворювань мігренозного спектра на основі Міжнародної класифікації головного болю ІІІ перегляду ((МКГБ-ІІІ; beta version) за 2013 рік. Під час аналізу було виявлено155 історій хвороби (65 хлопчиків і 90 дівчаток), симптоми в яких збіглися з критеріями діагнозу мігрені та епізодичних синдромів, що можуть бути асоційовані з мігренню. Отримані дані свідчать про дуже низький рівень діагностики даної патології (0,21 % від усіх неврологічних діагнозів). Після використання критеріального підходу частка їх у структурі неврологічної патології зросла до 4,67 %. Типові симптоми мігрені часто інтерпретуються в межах діагнозу «вегетосудинна дистонія». У структурі діагнозу вегетосудинної дистонії мігрень становила 15,5 %. Практично відсутня була діагностика періодичних синдромів, асоційованих із мігренню. Виявлено, що синдром циклічного блювання й абдомінальна мігрень часто можуть приховуватися під діагнозом «ацетонемічний синдром» або «функціональна диспепсія». При використанні критеріїв МКГБ-ІІІ (beta version) у структурі функціональної диспепсії синдром циклічної блювоти становив 2,8 %, а абдомінальної мігрені — 7,6 %. У структурі первинного ацетонемічного синдрому частка синдрому циклічного блювання була значною — 23,4 %
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Lysytsia Yu. N., Rymsha S. V.
Назва : Anxiety and depressive disorders in children of early adolescence
Паралельн. назви :Тривожні та депресивні розлади у школярів раннього підліткового віку
Місце публікування : Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 36. - С. 41-46 (Шифр ВУ45/2019/36)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ПОДРОСТКОВ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, ADOLESCENT
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION
Географіч. рубрики: Хмельницкая область
Анотація: The purpose of the work is to investigate the screening frequency of anxiety and depressive disorders and their manifestations in young adolescents to determine risk factors and develop measures for their prevention. Anxiety testing was conducted for 313 students of educational institutions of the Khmelnitsky region aged 10-14 years: 156 (49.8 %) boys and 157 (50.2 %) girls. 258 people were tested for the spectrum of depressive disorders, of which 51.9 % (134) were boys and 48.1 % (124) girls. Spielberger State-Trait Anxiety Inventory (STAI) was used to study anxiety, and Children’s Depression Inventory (CDI) by M. Kovacs, was used to diagnose depression. The probability was evaluated using Student’s t-test with the construction of a 95 % confidence interval (CI) for the difference in means. Quantitative traits are given as M±σ. A high level of personal anxiety was determined in 20 (6.4 %), and situational anxiety in 17 (5.4 %) people. The average level of personal anxiety was determined in 38 (12.1 %), and situational anxiety – in 142 (45.3 %) people. A low level of personal anxiety was identified in 255 (81.5 %), and situational anxiety – in 154 (49.3 %) people. That is, most students of early adolescence had a low level of both personal and situational anxiety. Signs of depressive disorders were detected in 50.0 % of the examined children of early adolescence who completed the questionnaires, in particular, mild manifestations of depression were found in 70 (27.2 %) people, moderate in 46 (17.2 %) people, severe depression in 13 (5.0 %) people. The level of depressive symptoms in girls was higher (53.32±12.54 points) compared with boys (50.01±9.94 points), respectively (95 % CI, 0.5 – 6.0; p0.019). The level of depressive symptoms among students in the city was higher (50.45±8.93 points) compared with students in rural schools (46.74±10.81 points), respectively (95% CI, 0.5 – 6.9, p0.023). When comparing the severity of depressive symptoms in children from a boarding school (59.64±15.03 points) with students of other secondary schools (52.02±9.74 points), its predominance was significant precisely in children who study at a boarding school (95% CI, 2.5 – 16.3; p0.008). So, in children of early adolescence, most have a low level of anxiety. At the same time, depressive disorders of varying degrees were revealed in 50.0 % of the examined children, which manifested themselves mainly in the form of low mood and anhedonia. Female sex, urban living, and having an incomplete family or orphanhood are some of the key risk factors for depression in young childrenМета роботи – дослідити скринінгово частоту тривожних і депресивних порушень та їх прояви у дітей раннього підліткового віку для визначення факторів ризику та розробки заходів їх профілактики. Тестування на тривогу проведено 313 учням навчальних закладів Хмельницької області віком 10–14 років: 156 (49,8 %) хлопчикам і 157 (50,2 %) дівчаткам. Тестування на наявність спектру депресивних розладів пройшли 258 осіб, з яких 51,9 % (134) склали хлопчики і 48,1 % (124) дівчатка. Для дослідження тривоги використовували тест Спілбергера, для діагностики депресії – опитувальник дитячої депресії M. Kovacs. Вірогідність оцінювали за допомогою t-критерію Ст’юдента з побудовою 95 % довірчого інтервалу (ДІ) для різниці середніх. Кількісні ознаки наведені у вигляді M±σ. Високий рівень особистісної тривоги виявлявся у 20 (6,4 %), ситуативної тривоги – у 17 (5,4 %) осіб. Середній рівень особистісної тривоги виявлявся у 38 (12,1 %), ситуативної – у 142 (45,3 %) осіб. Низький рівень особистісної тривоги виявлявся у 255 (81,5 %), ситуативної тривоги – у 154 (49,3 %) осіб. Тобто, у більшості школярів раннього підліткового віку мав місце низький рівень як особистісної, так і ситуативної тривожності. Ознаки депресивних розладів виявлено у 50,0 % обстежених дітей раннього підліткового віку, які заповнили анкети, зокрема, легкі прояви депресії зустрічались у 70 (27,2 %) осіб, помірної – у 46 (17,8 %) осіб, вираженої депресії – у 13 (5,0 %) осіб. Рівень депресивної симптоматики у дівчаток був вищим (53,32±12,54 балів), порівняно з хлопчиками (50,01±9,94 балів), відповідно (95 % ДІ; 0,5 – 6,0; р0,019). Рівень депресивної симптоматики в учнів міста був вищим (50,45±8,93 балів) порівняно з учнями сільських шкіл (46,74±10,81 балів), відповідно (95 % ДІ; 0,5 – 6,9; р0,023). При порівнянні вираженості депресивної симптоматики у дітей зі школи-інтернат (59,64±15,03 балів) з учнями інших середніх шкіл (52,02±9,74 балів), виявлялось значне її переважання саме у дітей, які навчаються в інтернаті (95 % ДІ; 2,5 – 16,3; р0,008). Отже, у дітей раннього підліткового віку в більшості випадків зустрічається низький рівень тривожності. Разом з тим, у 50,0 % обстежених дітей виявлялись різного ступеня депресивні порушення, які проявлялись переважно у вигляді зниженого настрою і ангедонїі. Жіноча стать, проживання в місті і наявність неповної сім’ї чи сирітства є одними з ключових факторів ризику розвитку депресії у дітей раннього підліткового віку
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)