Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (493)

Краєзнавство (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=КАРДІОЛОГІЯ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 228
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Якість життя в пацієнтів з ішемічною хворобою серця і серцевою недостатністю [Текст] / О. Й. Жарінов [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2015. - № 3. - С. 8-15

MeSH-головна:
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
Дод.точки доступу:
Жарінов, О. Й.
Іванюк, Н. Б.
Єпанчінцева, О. А.
Тодуров, Б. М.
Вітовський, Р. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Эндоваскулярное закрытие посттравматического дефекта межжелудочковой перегородки окклюдером [Текст] / Б. М. Тодуров [и др.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 2. - С. 49-52

MeSH-головна:
МЕЖЖЕЛУДОЧКОВОЙ ПЕРЕГОРОДКИ ДЕФЕКТЫ -- HEART SEPTAL DEFECTS, VENTRICULAR (хирургия)
Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.
Хохлов, А. В.
Шиманко, М. В.
Максаков, А. А.
Шаповал, Л. А.
Хоррам Сохраб

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шклянка, І. В.
Чи зберігається місце нітратів у лікуванні серцевої недостатності? [Текст] = Is the place of nitrates preserved in the treatment of heart failure? / І. В. Шклянка, О. А. Єпанчінцева, О. Й. Жарінов // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - N 2. - С. 54-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (терапия)
НИТРАТЫ -- NITRATES (анализ)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
Анотація: Наведений клінічний випадок свідчить про доцільність використання препарату з групи нітратів тривалої дії в реваскуляризованого пацієнта з багатосудинним ураженням вінцевих артерій і посиленням ознак серцевої недостатності. Згідно з чинними міжнародними настановами, призначення нітратів потрібно розглядати як доповнення до базисної терапії серцевої недостатності у випадку декомпенсації кровообігу, а також у комбінації з гідралазином при непереносимості блокаторів ренін-ангіотензинової системи, причому не лише у випадку серцевої недостатності ішемічної етіології
The clinical case demonstrates the advisability of using long-acting nitrates in a revascularized patient with multivascular lesions of the coronary arteries and increased signs of heart failure. According to current international guidelines, the use of nitrates should be considered in addition to basic therapy of heart failure in case of decompensation of blood circulation, as well as in combination with hydralazine in case of intolerance to renin-angiotensin system blockers, and not only in case of heart failure of ischemic etiology
Дод.точки доступу:
Єпанчінцева, О. А.
Жарінов, О. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чинники ризику післяопераційної летальності в пацієнтів похилого та старечого віку при застосуванні внутрішньоаортальної балонної контрпульсації в ранній період після проведення аортокоронарного шунтування [Текст] = Risk factors for postoperative mortality with intra-aortic balloon counterpulsation in the early period after coronary artery bypass surgery in elderly and geriatric patients / О. М. Дружина [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 22-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы, тенденции)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (психология, физиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ВНУТРИАОРТАЛЬНАЯ БАЛЛОННАЯ КОНТРПУЛЬСАЦИЯ -- INTRA-AORTIC BALLOON PUMPING (тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета роботи – визначити чинники ризику післяопераційної летальності в пацієнтів похилого та старечого віку при застосуванні внутрішньоаортальної балонної контрпульсації (ВАБК) у ранній період після проведення аортокоронарного шунтування (АКШ). Матеріали і методи. За період дослідження виконано 320 операцій АКШ зі штучним кровообігом. Відлучення від апарата штучного кровообігу шляхом застосування ВАБК потребували 13 (4,06 %) пацієнтів, причому в одного з них додатково було необхідно застосування екстракорпоральної мембранної оксигенації. Серед 12 хворих, які потребували лише ВАБК, вижило 7 (58,33 %) пацієнтів (група тих, що вижили) та померло 5 (41,67 %) осіб (група тих, що померли). Гeмoдинaмічні показники оцінювали мeтoдом eхoкaрдіoгрaфії за допомогою aпaрaта Aplio XG SSA-770A (Toshiba, Япoнія). Результати. У пацієнтів з групи тих, що померли, зареєстровано статистично значуще нижчу фракцію викиду лівого шлуночка (на 19,08 %; р = 0,045) порівняно з тими, які вижили. Також проведення оперативного втручання в пацієнтів з групи тих, що померли в ранній післяопераційний період, характеризувалося статистично значуще тривалішим періодом штучного кровообігу та перетискання аорти (р = 0,032 та р = 0,041 відповідно). Через 24 год після ВАБК у пацієнтів, які вижили, реєстрували статистично значуще вищий серцевий індекс(на 15,6 %; р = 0,049) порівняно з групою пацієнтів, що померли в ранній післяопераційний період. У пацієнтів з групи тих, що вижили після виконання ВАБК, виявлялася тенденція до зниження центрального венозного тиску, тоді як у пацієнтів з групи тих, що померли, навпаки, спостерігалася тенденція до його зростання. Висновки. Статистично значущими чинниками ризику післяопераційної летальності при застосуванні ВАБК у пацієнтів після перенесеного АКШ були фракція викиду лівого шлуночка 40 % (р 120 хв (p = 0,048; відношення шансів 2,41) та тривалість перетискання аорти 60 хв (p = 0,047; відношення шансів 2,19)
The aim – to determine the risk factors of postoperative mortality during intra-aortic balloon counterpulsation (IABC) in the early period after coronary artery bypass surgery(CABG) in elderly and geriatricpatients. Materials and methods. During the course of the study, 320 CABG procedures with cardiopulmonary bypass (CPB) were performed, among them 13 (4.06 %) patients required weaning from CPB by using intra-aortic balloon counterpulsation, with one patient additionally requiring the use of extracorporeal membrane oxygenation. Among 12 patients requiring only IABC, 7 (58.33 %) patients (survivors group) survived and 5 (41.67 %) died (mortality group) died. We used the method of echocardiography to evaluate the hemodynamic indices. Results. Patients who died had reliably lower ejection fraction by 19.08 % (p = 0.045) compared to those who survived. Also, the surgical intervention in patients who died was characterized by a significantly longer period of CPB and aortic crossclamping (p = 0.032 and p = 0.041, respectively). After 24 hours of the IABC, survivors showed a significantly higher CI level by 15.6 % (p = 0.049) compared to a group of patients who died in the early postoperative period. Patients surviving after IABC showed a tendency to decrease of the CVP, while in patients who died, on the contrary, there was a tendency to increase of this parameter. Conclusions. Relevant risk factors for postoperative mortality in the use of IABC in patients after CABG were left ventricular ejection fractions 40 % (p 120 min (p = 0.048, OR = 2.41) and the duration of aorta crossclamping 60 min (p = 0.047, OR = 2.19)
Дод.точки доступу:
Дружина, О. М.
Лоскутов, О. А.
Маруняк, С. Р.
Михайлова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Целуйко, В. Й.
Предикторна цінність ехокардіографічних показників щодо виникнення фібриляції передсердь у хворих з гострим коронарним синдромом [Текст] = The predictive value of echocardiographic parameters regarding appearance of atrial fibrillation in patients with acute coronary syndrome / В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 39-49. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, патофизиология, этиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, патофизиология, этиология)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY (использование, тенденции)
СИМПТОМОВ ОЦЕНКА -- SYMPTOM ASSESSMENT (использование, тенденции)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета роботи – визначити предикторну цінність ехокардіографічних показників щодо ризику розвитку фібриляції передсердь (ФП) у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) протягом госпітального періоду захворювання. Матеріали і методи. Обстежено 125 пацієнтів з ГКС, госпіталізованих у центр проведення перкутанних коронарних втручань протягом чотирьох років у період 2015–2018 рр., серед яких у 65 була ФП. Хворих розділили на групи відповідно до наявності у них ФП. У групу 1 було об’єднано хворих із ФП, із них пацієнти, в яких ФП уперше виникла протягом госпіталізації з приводу ГКС, становили підгрупу 1а (n = 41); хворі, у яких ФП спостерігалася до розвитку ГКС, становили підгрупу 1б (n = 24). До групи 2 увійшли хворі без ФП за даними анамнезу та протягом госпіталізації (n = 60). Результати. Хворі з ФП групи 1 мали статистично значуще більше значення кінцевосистолічного розміру лівого передсердя, ніж хворі групи 2 (р1-2 = 0,002). У хворих із ФП, що ускладнює перебіг ГКС, статистично значуще частіше реєстрували гостру серцеву недостатність вище І класу за Killip, порівняно з хворими групи 2 (р = 0,05), при меншому розмірі лівого передсердя порівняно з хворими із ФП, відомою до ГКС (р1а-1б = 0,005). Встановлено, що хворі групи 1 та підгрупи 1а мають статистично значуще менші значення фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) порівняно з пацієнтами групи 2 (р1-2 = 0,00039, р1а-2 = 0,00035). У хворих підгрупи 1а мітральна регургітація мала статистично значуще більші значення (р1а-2 = 0,008). У пацієнтів групи 1 та підгрупи 1а систолічний тиск у легеневій артерії (СТЛА) був статистично значуще вищим, ніж у пацієнтів групи 2 (р1-2 = 0,0005, р1а-2 = 0,013). Встановлені прямі кореляційні зв’язки між СТЛА та рівнями МВ-фракції креатинфосфокінази (R = 0,65; р = 0,04) і NT-proBNP (R = 0,70; р = 0,004) у пацієнтів з ГКС і ФП. Висновки. ФВЛШ має предикторну цінність щодо ризику розвитку ФП у хворих із ГКС. Оптимальне значення точки розподілу, зменшення від якого асоційоване з ризиком розвитку ФП у хворих із ГКС, для ФВЛШ дорівнює 50 %. Рівень СТЛА також має предикторну цінність щодо ризику розвитку ФП у хворих із ГКС. Оптимальне значення точки розподілу, перевищення якого асоційоване з ризиком розвитку ФП у хворих із ГКС, для СТЛА становить 35 мм рт. ст.
The aim – to determine the predictive value of echocardiographic indicators for the risk of atrial fibrillation (AF) in patients with acute coronary syndrome (ACS) during the hospital period. Materials and methods. 125 patients hospitalized with ACS at the center of percutaneous coronary interventions during four years (2015-2018) were examined; 65 of them had AF. The criterion for inclusion in the study was the presence of ACS; exclusion criteria were the presence of severe concomitant diseases (active oncological processes, chronic renal failure, etc.), heart disease, refusal of the patient to participate in the study. The patients were divided into groups according to the presence of AF. Group 1 included patients with AF. Those of them who had the new-onset AF during ACS hospitalization constituted subgroup 1a (n = 41). Patients in whom AF was observed prior to the development of ACS composed subgroup 1b (n = 24). Group 2 included patients without AF earlier and during hospitalization (n = 60). Results. Patients with AF of the 1st group had a significantly larger left atrium as compared to patients of the 2nd group (p1-2 = 0.002). Among patients with AF, complicating the course of ACS, Killip class I of acute heart failure was more likely to be recorded in ACS than in patients of group 2 (p = 0.05) with less left atrial size compared to patients with AF known before ACS (p1a-1b = 0.005). The patients of the 1st group and the 1a subgroup had significantly lower values of ejection fraction compared to patients of the 2nd group (p1-2 = 0.00039, p1a-2 = 0.00035). In the 1a-subgroup, mitral regurgitation was more significant (p1a-2 = 0.008). Mean pulmonary artery pressure was significantly higher in patients of the 1st group and 1a subgroup than in the 2nd group (p1-2 = 0.0005, p1a-2 = 0.013). Direct correlations were established between mean pulmonary artery pressure and CPK-MB levels (R=0.65; p=0.04), as well as NT-proBNP (R = 0.70; p = 0.004) in patients with AF complicating ACS. Conclusions. Left ventricular ejection fraction has a predictive value for estimating risk of new-onset AF in patients with ACS, with distribution point 50%. The pulmonary artery mean pressure also has a predictive value , with distribution point 35 mm Hg
Дод.точки доступу:
Бен, Салем Ф.
Лопіна, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Целуйко, В. Й.
Перебіг тромбоемболії легеневих артерій у пацієнтів з онкологічними захворюваннями [Текст] = The course of the pulmonary embolism in patients with oncological diseases / В. Й. Целуйко, Н. Г. Шило, О. О. Романенко // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2024. - Том 13, N 1. - С. 20-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY (патология)
Анотація: Мета роботи – визначити чинники, які пов’язані з госпітальною летальністю у хворих із гострою тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА) і онкологічними захворюваннями. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 647 історій хвороби пацієнтів із гострою ТЕЛА. Серед них було 115 хворих із верифікованим онкологічним захворюванням. У всіх хворих діагноз ТЕЛА був підтверджений комп’ютерною томографією та/або результатами автопсії. За схемою хворі мали пройти лабораторне та ультразвукове обстеження. Результати та обговорення. Проведено порівняльну оцінку клініко-анамнестичних показників хворих із ТЕЛА залежно від наявності онкологічного захворювання. Встановлено, що хворі, в яких ТЕЛА розвинулась на тлі онкологічного процесу, були старшими в середньому на 5 років, питома вага хворих похилого віку була більша, мали менше епізодів венозного тромбозу в анамнезі (відповідно 13,9 і 24,6 %), але прогнозовано частіше в анамнезі мали такі додаткові фактори ризику, як гемотрансфузії, центральні венозні катетери та лапароскопічні втручання. За результатами багатофакторного регресійного аналізу чинниками, які незалежно впливають на ризик госпітальної смерті в пацієнтів з онкозахворюваннями і гострою ТЕЛА, є зниження систолічного артеріального тиску (САТ), сатурації, підвищення тиску в легеневій артерії, лейкоцитоз та наявність фібриляції передсердь. Результати ROC-аналізу дозволили визначити порогові значення параметричних показників, пов’язаних із ризиком смерті в госпітальний період, у хворих із ТЕЛА та онкологічними захворюваннями, а саме САТ ≤ 105 мм рт. ст., SpO2 ≤ 87 %, тиск у легеневій артерії 48 мм рт. ст. та кількість лейкоцитів 9,8 . 109/л. Висновки. Факторами ризику смерті в госпітальний період у хворих з ТЕЛА, асоційованою з онкологічним захворюванням, є фібриляція передсердь, збільшення тиску в легеневій артерії і кількості лейкоцитів, зниження систолічного артеріального тиску і сатурації
The aim – to identify factors associated with in-hospital mortality among patients with acute pulmonary embolism (PE) and oncological diseases. Materials and methods. A retrospective analysis of 647 medical records of patients with acute PE treated at one center from January 1, 2018, to January 1, 2020, was conducted. Among them, 115 patients had verified oncological diseases. PE diagnosis in all patients was confirmed by computed tomography and/or autopsy results. Alongside laboratory studies, patients underwent ultrasound examination. Results and discussion. A comparative assessment of clinical and anamnestic parameters in patients with PE, depending on the presence of oncological diseases, was conducted. The analysis revealed that patients with PE associated with oncological process were on average 5 years older, with higher proportion of elderly patients, and less frequently had anamnestic episodes of venous thrombosis (13.9 % vs. 24.6 %), but predictably more often had additional risk factors, such as blood transfusions, central venous catheters, and laparoscopic interventions. According to the results of the multifactorial regression analysis, factors independently influencing the risk of in-hospital death in patients with acute PE and oncological diseases included decrease of blood pressure, saturation, an increase of the pulmonary artery pressure, leukocytosis and presence of atrial fibrillation
Дод.точки доступу:
Шило, Н. Г.
Романенко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хохлов, А. В.
Фракційний резерв кровоплину: сучасний стан проблеми [Текст] = Fractional flow reserve: current status / А. В. Хохлов, М. В. Шиманко, М. В. Стан // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 3. - С. 5-13. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИОКАРДА РЕЗЕРВ ФРАКЦИЙ КРОВОТОКА -- FRACTIONAL FLOW RESERVE, MYOCARDIAL
СТЕНТЫ -- STENTS (использование, тенденции)
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (патофизиология, хирургия, этиология)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы, тенденции)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, терапия, этиология)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: З моменту впровадження дослідження фракційного резерву кровоплину (ФРК) у клінічну практику більш ніж 20 років тому реваскуляризація, керована вимірюванням фізіологічних параметрів, стала повсякденною, обґрунтованою чималою кількістю доказів, реальністю в лікуванні як хронічної ішемічної хвороби серця, так і гострого коронарного синдрому. Також останнім часом введено до практики безхвильове дослідження коронарного кровоплину – миттєве безхвильове співвідношення (instantaneous wave-free ratio, iFR), що дозволяє відмовитися від використання вазодилататорів. Незважаючи на дані, що свідчать про суттєве поліпшення результатів з урахуванням фракційного резерву кровоплину (ФРК та iFR), застосування цих методик у повсякденній практиці залишається дуже малим. За даними літератури, лише 6,1 % втручань у пацієнтів з проміжними коронарними ураженнями (стеноз 40–70 %) виконуються з використанням ФРК та iFR. У статті проведено аналіз великої кількості літературних джерел, присвячених використанню методик дослідження фракційного резерву коронарного кровоплину (ФРК та iFR) для оптимізації результатів коронарних реваскуляризацій. Методики дослідження фракційного резерву коронарного кровоплину (ФРК та iFR) є відносно простим інструментом, дозволяють швидко і з високим ступенем достовірності дати відповідь на основне питання інтервенційної кардіології: «Чи потрібно стентувати цей стеноз?». Останніми роками вони пройшли шлях від експерименту до повсякденної рутинної практики. Також ці методики менш складні, ніж внутрішньосудинне ультразвукове дослідження, значно дешевші та можуть бути використані ширшим колом операторів. Методика iFR також дозволяє відмовитися від використання вазодилататорів, що робить її безпечнішою, простішою та дешевшою. Накопичено значну кількість доказів діагностичної цінності цих методик при достатньому рівні безпечності їх використання. Технічна простота методик, що дозволяє скоротити витрати матеріальних і людських ресурсів, робить їх особливо привабливими для використання в повсякденній практиці навіть у клініках середнього рівня забезпечення
Since the introduction of the fractional flow reserve (FFR) into clinical practice more than 20 years ago, revascularization controlled by the measurement of physiological parameters has become routine. It was substantiated by extensive evidence in both chronic coronary artery disease and acute coronary syndrome. Also, recently, a non-wavelength study of coronary flow, «instant-wave fractional reserve» (iFR) has been introduced into practice, which allows the use of vasodilators to be abandoned. Despite evidence of significant improvement in case of FFR and iFR study, their use in everyday practice remains very low. According to literature data, only 6.1% of interventions in patients with intermediate coronary lesions (stenosis 40–70%) are performed taking into account FFR and iFR. The article analyzes the literature on the application of the methodology for studying the fractional reserve of coronary blood flow to optimize the results of coronary revascularization. Methods of studying the fractional coronary flow reserve (FFR and iFR) are a relatively simple tool that allow to answer the main question of interventional cardiology, i.e. "Is it necessary to stent this stenosis?”, quickly and with high degree of reliability. During recent years, these techniques developed from experiment to daily routine practice. Also, these techniques are not as complicated as intravascular ultrasound (IVUS), being much cheaper and can be used by a wider range of operators. The iFR method, in addition, allows not to use vasodilator, which makes it safer, easier and cheaper. A huge amount of evidence of the diagnostic value of these methods has been accumulated with a sufficient level of safety of their use. The technical simplicity of techniques, which reduces the cost of material and human resources, makes it particularly attractive for use in everyday practice, even in mid-level clinics
Дод.точки доступу:
Шиманко, М. В.
Стан, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хирургическое лечение коарктации аорты у новорожденного ребенка с массой тела 800 граммов [Текст] = Surgical treatment coarctation of the aorta in a premature newborn weighing 800 g / Б. М. Тодуров [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 4. - С. 29-33

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (методы, организация и управление, тенденции)
ДЕФИЦИТ МАССЫ ТЕЛА -- THINNESS (осложнения, патофизиология, этиология)
АОРТЫ КОАРКТАЦИЯ -- AORTIC COARCTATION (хирургия, этиология)
БЕЗРЕЦИДИВНАЯ ВЫЖИВАЕМОСТЬ -- DISEASE-FREE SURVIVAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Хирургическое лечение коарктации аорты у новорожденных является высокоэффективным методом лечения, который может быть применен практически при всех анатомических формах порока. Однако считается, что экстремально низкая масса тела при рождении – это серьезный отягощающий фактор в достижении успеха лечения, как во время операции, так и в послеоперационный период. В статье представлен случай успешной хирургической коррекции коарктации аорты у недоношенного новорожденного пациента с массой тела 800 г. Пациент в возрасте 16 дней был транспортирован в Институт сердца МЗ Украины бригадой скорой помощи с диагнозом: критическая предуктальная коарктация перешейка аорты, открытый артериальный проток, гипотрофия 2-й степени, сердечная недостаточность IIБ стадии. На момент госпитализации состояние ребенка расценивалось как тяжелое и обусловливалось выраженной сердечной и дыхательной недостаточностью. В связи с тяжелым состоянием пациента было принято решение выполнить резекцию коарктации аорты, несмотря на критически низкую массу тела ребенка. В статье подробно описан ход проведенной операции. Послеоперационный период протекал без осложнений. На 15-е сутки пациент в стабильном состоянии был переведен в областную детскую больницу для дальнейшего выхаживания. Представленный случай дает основания утверждать, что оперативное лечение коарктации аорты у недоношенных детей может оставаться золотым стандартом лечения
Surgical treatment of coarctation of the aorta in newborns is considered a highly effective method, which can be used in almost all anatomical forms of malformation. However, extremely low birth weight may present an obstacle for the successful treatment, both during surgery and in the postoperative period. We present a case of surgical correction of aortic coarctation in a premature newborn patient weighing 800 g. A 16-day-old patient was transported to the clinics by an ambulance team with a diagnosis of critical preductal coarctation of the aortic isthmus, open ductus arteriosus, grade 2 malnutrition, grade IIB heart failure. At the time of hospitalization, the condition of the child was regarded as severe due to severe heart and respiratory failure. Due to the serious condition of the patient, it was decided to perform a resection of coarctation of the aorta, despite the critically low body weight of the child. The postoperative period was uneventful. On the 15th day, the patient was transferred to the regional children's hospital in stable condition. This case suggests that surgical treatment of aortic coarctation remains a gold standard of the treatment in premature infants
Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.
Карпенко, В. Г.
Вашкеба, В. Ю.
Сакалов, В. В.
Ласточкина, О. А.
Галамай, И. В.
Демянчук, В. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хирургическое лечение ишемической кардиомиопатии. Роль жизнеспособности миокарда [Текст] / О. И. Жаринов [и др.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 1. - С. 51-57

MeSH-головна:
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (хирургия)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (хирургия)
Дод.точки доступу:
Жаринов, О. И.
Пинчук, А. В.
Шныркова, Е. В.
Куць, В. А.
Хоррам Сохраб
Кундин, В. Ю.
Зеленчук, О. В.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Фуркало, С. Н.
Хроническая коронарная окклюзия в стенте. Эффективность реваскуляризации и техника выполнения [Текст] = In-stent chronic coronary occlusion. Efficiency of revascularization and recanalization technique / С. Н. Фуркало // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - N 1. - С. 15-23. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
КОРОНАРНАЯ ОККЛЮЗИЯ -- CORONARY OCCLUSION (хирургия)
Анотація: Формування неоінтимальної гіперплазії після імплантації стента і виникнення оклюзії в стенті вважається поступовим процесом з можливим формуванням клініки стабільної стенокардії. Матеріали і методи. У реєстр увійшов 131 хворий з рестенотичними змінами в раніше імплантованому стенті, що становило 3,75 % від загальної кількості інтервенційних втручань за відповідний період. З них у 36 (1,02 %) хворих зафіксована хронічна оклюзія в раніше імплантованому стенті. У більшості випадків траплялося багатосудинне ураження, період після стентування становив у середньому понад 78 місяців, причому перебіг захворювання був симптомним у всіх пацієнтів. Найчастіше (38,2 % випадків) оклюзію в стенті реєстрували в передній міжшлуночковій гілці лівої коронарної артерії. Результати. Результати свідчать, що за наявності конусних (тайперованих) проксимальної і дистальної чашок оклюзії ефективність реканалізації була найбільшою (86,6 %), забезпечуючи внутрішньопросвітне просування провідника як при антеградному доступі, так і в разі ретроградного підходу реканалізації артерій з хронічними оклюзіями у стенті. Найчастіше застосовувалася методика з використанням провідників зі зростаючим «навантаженням» на кінчику провідника до отримання ефекту (AWE – antegrade wire escalation). Висновки. У сучасних умовах реканалізація артерії з хронічною коронарною оклюзією в стенті характеризується значним успіхом (85–90 %). Необхідно застосування коронарних провідників зі значним навантаженням на кінчик, мікрокатетерів з підвищеною пенетрувальною здатністю, а також спеціалізованих мікрокатетерів. Високу ефективність демонструють тайперовані провідники з композитною структурою, такі як Gaia 2,3. Повторне стентування вимагає оптимізації з використанням методів внутрішньосудинної візуалізації.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Фуркало, С. Н.
Стентирование основного ствола левой коронарной артерии: технические подходы и результаты вмешательств [Текст] / С. Н. Фуркало // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2014. - № 1. - С. 20-29

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Фуркало, С. Н.
Случай применения методики «дымохода» при непроизвольном накрытии почечной артерии во время эндопротезирования брюшного отдела аорты [Текст] / С. Н. Фуркало // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 2. - С. 40-43

MeSH-головна:
АОРТА БРЮШНАЯ -- AORTA, ABDOMINAL (хирургия)
АОРТЫ БРЮШНОЙ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM, ABDOMINAL (хирургия)
СОСУДИСТОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ -- VASCULAR GRAFTING (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Фуркало, С. Н.
Первый опыт применения коронарных стентов Xience Xpedition длиной 48 мм [Текст] / С. Н. Фуркало // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2015. - № 2. - С. 44-48

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (хирургия)
СТЕНТЫ С ЛЕКАРСТВЕННЫМ ПОКРЫТИЕМ -- DRUG-ELUTING STENTS (использование)
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY (использование)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Фуркало, С. М.
Реканалізація коронарних артерій з хронічною оклюзією, антеградний підхід: показання, сучасні можливості та власний досвід [Текст] / С. М. Фуркало // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2014. - № 3. - С. 7-17

MeSH-головна:
КОРОНАРНАЯ ОККЛЮЗИЯ -- CORONARY OCCLUSION (хирургия)
СТЕНТЫ С ЛЕКАРСТВЕННЫМ ПОКРЫТИЕМ -- DRUG-ELUTING STENTS (использование)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (использование)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Фуркало, С. М.
Інтервенційні втручання у хворих на ішемічну хворобу серця з хронічними коронарними оклюзіями. Коли потрібно зупинитися і коли почати знову? [Текст] = Chronic total occlusion interventions in patients with coronary artery disease. When to stop and when to start again? / С. М. Фуркало // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 12-18. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (терапия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование)
Анотація: У спостереження залучили 52 пацієнтів з хронічною коронарною оклюзією (ХКО), яким були виконані повторні спроби реканалізації артерії. Більшість пацієнтів становили чоловіки, 77 % мали в анамнезі інфаркт міокарда, близько 70 % мали багатосудинне ураження коронарних артерій, 30,7 % перенесли аортокоронарне шунтування. У 32 пацієнтів виконано 2 спроби, у 14 пацієнтів – 3 спроби, у 5 пацієнтів – 4 спроби та в одного пацієнта – 6 повторних спроб реканалізації артерії з ХКО. Найчастіше втручання проводилося на правій коронарній артерії – у 65,4 % випадків, необхідність ретроградного доступу відзначено у 46,2 % випадків, довжина стентованого сегмента в середньому становила понад 60 мм. Ефективність втручань у разі ХКО останніми роками дорівнювала 86–91 %, тоді як ефективність повторної спроби реканалізації в нашій серії пацієнтів становила 74 %, ефективність третьої спроби – 77 %, ефективність четвертої спроби – 60 %
Невдала спроба реканалізації у разі ХКО може мати безліч причин. Припинення втручання слід розглядати в разі перевищення порогових значень променевого навантаження, перевищення кількості контрастної речовини, втрати візуалізації артерії через утворення субінтимальної гематоми, наявності значних ускладнень, а також через відсутність подальших клінічних «сценаріїв», втому лікаря та пацієнта. Основними факторами, пов’язаними з невдалими спробами реканалізації артерії з ХКО, були попередня операція аортокоронарного шунтування, кальциноване ураження та гирлові оклюзії
In the present observation, we included 52 patients, where repeated CTO recanalization attempts to recanalize were performed. Most of the patients were males, 77 % had a history of myocardial infarction, 70 % had multivessel CAD, 30.7 % underwent CABG. In 32 patients 2 attempts were made, in 14 patients – 3 attempts, in 5 patients 4 attempts were made and in 1 patient 6 repeated attempts were made to achieve CTO recanalization. More often, the intervention was carried out on the right coronary artery – 65.4 % of cases, the need for retrograde access was noted in 46.2 % of cases, and the length of the stented segment was more than 60 mm on average. The efficiency of CTO interventions in recent years was 86–91 %, then the efficiency of the repeated attempt of recanalization in our series of patients was 74 %, the efficiency of the third attempt was 77 % and the efficiency of the fourth attempt was 60 %. The main factors of the unsuccessful attempt were the previous CABG, long and calcified lesions, as well as ostial occlusions
Failure of CTO recanalization may have many reasons. Discontinuation of the intervention should be considered in case of exceeding the threshold values of radiation exposure, exceeding the amount contrast agent, loss of visualization of the artery due to the formation of subintimal hematoma, the presence of significant complications, in view of the absence of further clinical «scenarios», fatigue of the physician and the patient. The main factors associated with the CTO recanalization failure were previous CABG surgery, calcified CTO, and ostial occlusion
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Функциональная диагностика сердечно-сосудистых заболеваний [Текст] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 3. - С. 78-83

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагноз)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб [Текст] = Functional diagnosis of cardiovascular diseases // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 68-69

MeSH-головна:
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, CARDIOVASCULAR (использование, тенденции)
КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ -- CLINICAL CONFERENCE
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: 14 березня 2019 р. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та Інститут серця МОЗ України провели у Києві 7-му реєстрову науково-практичну конференцію «Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб», присвячену 40-річчю кафедри функціональної діагностики. Основна мета заходу полягала в ознайомленні практичних лікарів із сучасними можливостями методів функціональної діагностики, обговоренні стану підготовки методичних та нормативних документів. Для участі в конференції зареєструвалися понад 320 лікарів із більшості областей України, зокрема завідувачі та представники профільних кафедр, експерти з функціональної діагностики
March 14, 2019 Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education and Heart Institute, Ministry of Health of Ukraine held the 7th registered scientific-practical conference "Functional diagnostics of cardiovascular diseases" in Kyiv, dedicated to the 40th anniversary of the Department of Functional Diagnostics. The main goal of the event was to familiarize practitioners with modern possibilities of functional diagnostic methods, discuss the state of preparation of methodological and normative documents. To participate in the conference more than 320 doctors from most regions of Ukraine, including managers and representatives of specialized departments, experts in functional diagnostics, have been registered
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб. За матеріалами III науково-практичної конференції [Текст] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2015. - № 2. - С. 67-72

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагноз)
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC (тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб (реєстрова науково-практична конференція, 2-3 червня 2020 р. м. Київ) / підгот. Л. Онищук // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - N 3. - С. 52-57

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика)
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
Анотація: У червні 2020 р. кафедра функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та Інститут серця МОЗ України провели в онлайн-форматі VIII реєстрову науково-практичну конференцію «Функціональна діагностика серцево-судинних хвороб». Для участі в заході попередньо зареєструвалися понад 1200 лікарів з усіх областей України, зокрема завідувачі та представники профільних кафедр, експерти з функціональної діагностики тощо. Основна мета цієї наукової події полягала в ознайомленні практичних лікарів із сучасними можливостями методів функціональної діагностики, а також обговоренні стану підготовки методичних та нормативних документів цього напряму медицини
Дод.точки доступу:
Онищук, Л. \підгот.\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Успішна корекція аномального відходження лівої коронарної артерії від правої легеневої артерії, асоційованої з коарктацією аорти в новонародженого [Текст] = Successful repair of the anomalous left coronary artery from the right pulmonary artery associated with aortic coarctation in the newborn / В. Г. Карпенко [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 3/4. - С. 30-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (физиология)
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES (патофизиология, хирургия, этиология)
АОРТЫ КОАРКТАЦИЯ -- AORTIC COARCTATION (патофизиология, хирургия, этиология)
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES (патофизиология, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Аномальне відходження лівої коронарної артерії від легеневої артерії є досить рідкісною вродженою патологією коронарних артерій, яка асоціюється з летальністю 90 % упродовж першого року життя, тому потребує ретельної діагностики і хірургічного втручання з перших днів життя пацієнта. Наявність додаткових вроджених аномалій є фактором, який збільшує ризик операції. Ми описуємо клінічний випадок успішної гібридної корекції аномального відходження лівої коронарної артерії від правої легеневої артерії в поєднанні з коарктацією аорти в новонародженого
Anomalous left coronary artery from the pulmonary artery is a rare congenital pathology of the coronary arteries, which is associated with 90 % mortality during the first year of life, therefore it requires a detailed diagnosis and surgical intervention from the first days of the patient's life. The presence of additional congenital anomalies is a factor increasing the risk of surgery. We present a clinical case and successful hybrid approach for correction of anomalous course of the left coronary artery from the right pulmonary artery in combination with coarctation of the aorta in the newborn
Дод.точки доступу:
Карпенко, В. Г.
Вашкеба, В. Ю.
Сакалов, В. В.
Галамай, І. В.
Глагола, М. Д.
Бойко, К. С.
Демянчук, В. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)