Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (226)

Бібліотечні видання (24)

Вища освіта (2)

Краєзнавство (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=КРАЄЗНАВСТВО<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 29
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-29

Карпінська, О. Д.
Контрактури суглобів: етіологія, патанатомія, основні підходи до профілактики та лікування [Текст] / О. Д. Карпінська, Айхам Хасавнех, Г. В. Іванов // Травма. - 2022. - Том 23, N 1. - С. 62-65. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Колагеназа

MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, этиология)
МЫШЕЧНЫЕ ДИСТРОФИИ -- MUSCULAR DYSTROPHIES (патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, этиология)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Контрактури — це втрата рухомості суглобів, що викликана структурними змінами некісткової тканини — м’язів, зв’язок та сухожиль. Вони розвиваються, коли ці зазвичай еластичні тканини замінюються нееластичними. Все це призводить до вкорочення та твердіння цих тканин та викликає жорсткість, деформацію суглобів та втрату їх рухомості, іноді повну. Робота присвячена загальному огляду етіології та епідеміології контрактур великих суглобів. Розглядаються фактори ризику формування контрактур та заходи запобігання їм, а також методи лікування контрактур на різних етапах їх розвитку. Наведено протокол обстеження пацієнтів із контрактурами, вказані основні моменти при досліджені, на які треба звернути увагу, а також можливі методи дослідження, що включають не тільки огляд хворих, але й візуальні (магнітно-резонансна томографія, ультразвукова діагностика) та біомеханічні методи з визначення пасивного та активного обсягу рухів та сили м’язів контралатеральних суглобів. Надані основні ознаки м’язових та спастичних (нервово-м’язових) контрактур та підходи до їх лікування. Коротко описані консервативні фізіотерапевтичні методи лікування, що в основному полягають у пасивному розтягуванні контрактованого суглоба, та показання до хірургічних методів лікування. Наведені показання щодо застосування ін’єкцій колагенази
Contractures are a loss of joint mobility caused by structural changes in non-bone tissue — muscles, ligaments and tendons. They develop when these normally elastic tissues are replaced by inelastic ones. All this leads to shortening and hardening of these tissues and causes stiffness, deformity of joints and a loss of their mobility, sometimes completely. The work deals with a general overview on the etiology and epidemiology of large joint contractures. Risk factors for the formation of contractures and measures to prevent them are considered, as well as treatment regimens at different stages of contractures development. A protocol for examining patients with contractures is given, the main points during the examination to which the attention should be paid are indicated, and possible research methods are listed, including not only examination of patients, but also visual (magnetic resonance imaging, ultrasound) and biomechanical techniques for determining passive and active volumes of movements and strength in the muscles of contralateral joints. The main signs of muscle and spastic (neuromuscular) contractures and approaches to their treatment are given. Conservative physiotherapy methods that mainly consist in passive stretching of the contracted joint, and indications for the use of surgical methods of treatment are briefly described. Indications for the use of collagenase injections are given
Дод.точки доступу:
Хасавнех, Айхам
Іванов, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булат, Л. М.
Огляд іноземних джерел літератури щодо проблеми дитячого та підліткового ожиріння й віддалених наслідків [Текст] / Л. М. Булат, О. В. Лисунець, Н. В. Дідик // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 1. - С. 53-58. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ У ДЕТЕЙ -- PEDIATRIC OBESITY (диагностика, осложнения, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
БИОМАРКЕРЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ -- BIOMARKERS, PHARMACOLOGICAL
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Мета роботи — вивчити сучасний стан проблеми поширення надмірної ваги у дитячій популяції та наслідків такого порушення фізичного розвитку, проаналізувати нові діагностичні біомаркери реалізації коморбідності при ожирінні. Були опрацьовані й узагальнені вітчизняні та зарубіжні дані фахової літератури. Діагностичні критерії надмірної ваги у дитячому віці, запропоновані європейськими й американськими фаховими товариствами та рекомендовані ВООЗ, мають певні особливості і не є тотожними й уніфікованими. Спільними значущими клінічними критеріями є індекс маси тіла, масова частка власне жирової тканини. Основними патогенетичними ланками, що активуються в дітей з надмірною вагою та сприяють реалізації віддалених наслідків, є запальна реакція, мітохондріальна й ендотеліальна дисфункція, що асоціюється з маніфестацією легеневої коморбідності та порушенням серцево-судинного благополуччя. Рівень смертності, пов’язаний з гострим коронарним синдромом, у пацієнтів з дуже високим індексом маси тіла вірогідно вищий, ніж у пацієнтів з більш низькими показниками (7,1 проти 4,8 ‰). Ендотеліальна дисфункція на доклінічному рівні ураження органів і систем визначає ступінь тяжкості захворювання у майбутньому, будучи причиною коморбідності. Внутрішньоклітинна молекула адгезії 1 (ICAM 1) та судинно-клітинна молекула адгезії 1 (VCAM 1) визначають ступінь активності циркулюючих ендотеліальних клітин (ЦЕК). Існує позитивний зв’язок між активністю ЦЕК, збільшенням вісцеральної жирової тканини та холестерином ліпопротеїдів низької щільності, водночас кількість ЦЕК асоціюється з об’ємом жирової тканини та рівнем систолічного артеріального тиску. Якісні та кількісні зміни ЦЕК можуть бути використані як діагностичні маркери для формування груп ризику для подальшого моніторингу та контролю
The purpose is to study modern prevalence of overweight in the children’s population, sequelae of this physical disorder and to analyze new diagnostic biomarkers comorbidity in obesity. The data of professional domestic and foreign literature were processed and generalized. Diagnostic criteria of overweight in childhood introduced by the European, American professional societies and the World Health Organization guidelines have some features and are not identical and unified. Body mass index and percentage of fat tissue are common important clinical criteria. The main pathogenetic links that are activated in overweight children and lead to the long-term consequences are the inflammatory response, mitochondrial and endothelial dysfunction, which is associated with the manifestation of pulmonary comorbidity and impaired cardiovascular well-being. The mortality rate associated with acute coronary syndrome is likely to be higher in patients with very high body mass index than in those with lower weight (7.1 vs. 4.8 ‰). Endothelial dysfunction at the preclinical level of damage to organs and systems determines the severity of the disease in the future, being the cause of comorbidity. Intercellular adhesion molecule 1 and vascular cell adhesion molecule 1 determine the degree of activity of circulating endothelial cells (CEC). There is a positive correlation between CEC activity, increased visceral adipose tissue, and low-density lipoprotein cholesterol, while the amount of CEC is associated with adipose tissue volume and the level of systolic blood pressure. Qualitative and quantitative changes in CEC can be used as diagnostic markers when forming risk groups for further monitoring and control
Дод.точки доступу:
Лисунець, О. В.
Дідик, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бігняк, П. І.
Корекція електролітного балансу у хірургічних хворих при планових хірургічних втручаннях / П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, К. Ю. Креньов // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 49-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование)
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (профилактика и контроль)
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Планова хірургія все більше рухається в напрямку дотримання протоколів ERAS та хірургії одного дня. Передопераційна підготовка планових хірургічних хворих потребує підвищеної уваги, оскільки будь-яке втручання може призводити до порушень водно-електролітного балансу. Мета роботи: дослідити клінічну значущість порушень електролітного балансу в планових хірургічних хворих та їх корекції. Матеріали та методи. Обстежено 26 пацієнтів хірургічного профілю, які становили групу контролю та отримували традиційну передопераційну терапію, 25 пацієнтів досліджуваної групи, які отримували оральну регідратаційну терапію у передопераційному періоді, 24 особи, які отримували оральну регідратаційну терапію у післяопераційному періоді, та 25 пацієнтів, які отримували оральну регідратаційну терапію за добу до оперативного втручання та в післяопераційному періоді з метою корекції водно-електролітних порушень. Для аналізу результатів дослідження використаний профільний аналіз як модифікація багатовимірного коваріаційного аналізу з повторними вимірами. Результати. Нормалізація показників загалом була кращою у всіх досліджуваних групах хворих, які отримували оральну регідратаційну терапію у до- та/або післяопераційному періоді, порівняно з хворими, які отримували традиційну післяопераційну терапію, проте вірогідності ефект набував лише щодо кількох показників (зокрема, рівень калію сироватки крові та рівень глюкози), що, очевидно, пов’язано з малим розміром вибірки. З урахуванням наведених даних можна стверджувати, що для переважної більшості показників гомеостазу нормалізація в динаміці відбувалась вірогідно краще у групах 1, 2, 3 проти контрольної. Необхідно відзначити, що єдиним вірогідним засобом швидкої нормалізації концентрацій натрію та калію в плазмі крові є призначення оральної регідратаційної терапії. Від’ємне значення коефіцієнта регресії, зокрема, для калію (β = –0,64933) свідчить, що найкраща динаміка спостерігається саме за цього режиму (р = 0,045). Висновки. Оральна регідратаційна терапія є прийнятною альтернативою інфузійній терапії у пацієнтів з плановими хірургічними втручаннями в до- та/або післяопераційному періоді. Необхідне проведення подальших досліджень на великих вибірках пацієнтів. У разі отримання доказів переваги оральної регідратаційної терапії це дозволить покращити ведення пацієнтів у післяопераційному періоді згідно з рекомендаціями, що прописані в програмах ERAS, та, як наслідок, покращити результати лікування
Дод.точки доступу:
Гомон, М. Л.
Креньов, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анатомо-біомеханічне обґрунтування превентивного армування опилу великогомілкової кістки при монокондилярному ендопротезуванні колінного суглоба [Текст] / В. О. Мовчанюк [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 5. - С. 43-52. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (профилактика и контроль, этиология)
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (хирургия)
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
ОСТЕОСИНТЕЗ, ВИНТЫ -- BONE SCREWS (использование)
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Нестабільність компонентів ендопротеза є одним із основних ускладнень, чому сприяє прогресуючий остеопороз, в основному у жінок похилого віку. Для профілактики подібних ускладнень нами розроблено методику превентивного зміцнення зони опилу великогомілкової кістки за рахунок використання двох кортикальних металевих гвинтів. Мета. Провести аналіз математичного моделювання напружено-деформованого стану моделей нижньої кінцівки за різних умов монокондилярного ендопротезування колінного суглоба. Змоделювати варіанти зміцнення остеопоротичної кісткової тканини під компонентом тибіального ендопротеза. Матеріали та методи. Було розроблено модель нижньої кінцівки з монокондилярним ендопротезом з медіального боку колінного суглоба. Вивчали напружено-деформований стан моделі за нормальної щільності кісткової тканини та в умовах остеопорозу. Моделювали варіанти зміцнення остеопоротичної кісткової тканини під опорною платформою ендопротеза, для чого під нею у великогомілковій кістці проводили два армуючі гвинти у двох варіантах: у фронтальній площині та сагітальній площині. Результати. Аналіз результатів проведеного математичного моделювання напружено-деформованого стану моделей нижньої кінцівки за різних умов монокондилярного ендопротезування колінного суглоба дозволяє говорити про те, що наявність остеопорозу кісткової тканини значно погіршує ситуацію як з розподілом напружень в елементах моделі, так і з величинами їх відносних деформацій. Особливо це позначається на великогомілковому компоненті моделі. Проведення армуючих гвинтів у великогомілкову кістку під платформу ендопротеза дозволяє поліпшити ситуацію, але тільки у разі їх проведення в сагітальній площині. Висновки. Наявність остеопорозу призводить до збільшення величин напружень у кістковій тканині, яка контактує з елементами ендопротеза, а також до збільшення величин відносних деформацій як у кістковій тканині, так і в елементах ендопротеза. Проведення армуючих гвинтів у сагітальній площині дозволяє знизити рівень напружень у великогомілковій кістці, а також зменшити величини відносних деформацій у ній. Проведення гвинтів у фронтальній площині не справляє значного впливу на зміни напружено-деформованого стану моделі
The instability of the endoprosthesis components is one of the main complications, which is facilitated by progressive osteoporosis, mainly in elderly women. To prevent such complications, we have developed a method of preventive streng-thening of the tibial sawdust area by using two cortical metal screws. Objective: to analyze the mathematical modeling of the stress-strain state of the models of the lower limb under various conditions of unicondylar knee arthroplasty; to model variants of strengthening osteoporotic bone tissue under the tibial component of the endoprosthesis. Materials and methods. A model of the lower limb was developed with a unicondylar endoprosthesis on the medial side of the knee joint. The stress-strain state of the model was studied with normal bone tissue density and in osteoporosis. Variants of strengthening the osteoporotic bone tissue were simulated under the supporting platform of the endoprosthesis for which two reinforcing screws were placed under it in the tibia in two versions: in the frontal and in the sagittal plane. Results. Analysis of the results of mathematical modeling of the stress-strain state of the lower limb models under various conditions of unicondylar knee arthroplasty suggests that the presence of osteoporosis significantly worsens the situation, both with the distribution of stresses in the elements of the model and with the values of their relative deformations. This is especially true for the tibial component of the model. The insertion of reinforcing screws into the tibia under the endoprosthesis platform improves the situation, but only if they are inserted in the sagittal plane. Conclusions. The presence of osteoporosis leads to an increase in the stressvalues in the bone tissue, which contacts with the endoprosthesis elements, as well as to an increase in the values of relative deformations, both in the bone tissue and in the endoprosthesis elements. Insertion of reinforcing screws in the sagittal plane can reduce the level of stress in the tibia, and to reduce relative deformations in it. Placement of screws in the frontal plane has no significant effect on changes in the stress-strain state of the model
Дод.точки доступу:
Мовчанюк, В. О.
Жук, П. М.
Карпінський, М. Ю.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз результатів вібраційної терапії іммобілізаційних контрактур у пацієнтів після позасуглобових переломів верхньої кінцівки [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 3. - С. 50-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (терапия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование)
ВИБРАЦИЯ -- VIBRATION (терапевтическое применение)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (терапия)
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Стабільність і конгруентність є важливими передумовами ефективного функціонування ліктьового суглоба. Ліктьовий суглоб є одним з найбільш рухливих суглобів тіла і відіграє велику роль у точному позиціонуванні верхньої кінцівки у просторі й забезпеченні координованих рухів кисті. Ліктьовий суглоб дуже вразливий і схильний до посттравматичного й післяопераційного обмеження рухів. Показання до лікування контрактур або обмеження рухів у ліктьовому суглобі відносні й залежать від оцінки пацієнтами функціонального дефіциту. Будь-яке задане обмеження рухливості може мати різні наслідки для різних людей залежно від дискомфорту й бажаного рівня активності. У роботі розглянуто вплив низькочастотної вібрації і постізометричної релаксації на контрактуру ліктьового суглоба, що виникла внаслідок тривалої іммобілізації після хірургічного втручання, пов’язаного з позасуглобовими переломами плечової, променевої і ліктьової кісток, а також виростка плечової кістки. При всіх травмах не було ушкоджень тканин суглоба. Матеріали та методи. Проаналізовано результати вібротерапії двох груп пацієнтів. І група пацієнтів — термін обмеження рухливості суглоба від 21 до 45 діб. ІІ група пацієнтів — термін обмеження рухливості ліктьового суглоба від 90 до 180 діб. Пацієнтам проводили курс вібротерапії тривалістю 14–15 сеансів по 10 хв. Вимірювання обсягу рухів (розгинання/згинання) проводили до і після кожної процедури. Частота вібраційного впливу становила 20 Гц. Результати. Для розробки іммобілізаційних контрактур ліктьового суглоба поєднали метод низькочастотного локального вібраційного впливу з вправами з елементами постізометричної релаксації. Проведений аналіз даних вібротерапії показав, що пацієнти, у яких контрактури сформувалися після короткої (до 1,5 місяця) іммобілізації, краще відповідають на вібраційну розробку, приріст розгинання становить близько 50 % від початкового рівня, обсяг згинальних рухів збільшується до 30 %. У пацієнтів з контрактурами після тривалої іммобілізації понад 3 місяці розробка йде дуже повільно, досягнуті обсяги рухів дуже далекі від нормальних. Приріст згинання/розгинання в ліктьовому суглобі не перевищує 20 %. Висновки. Низькочастотна локальна вібраційна розробка рухів у ліктьовому суглобі й розтягувальні вправи з елементами постізометричної релаксації є прогресивним методом розробки іммобілізаційних контрактур, у тому числі застарілих. Дані процедури в більшості випадків не приводять до нормалізації обсягу рухів, але дають поштовх до подальшого відновлення класичними методами механо- і фізіотерапії. Низькочастотна вібрація є тим механізмом, який запускає процеси відновлення, тому доцільно починати її якнайшвидше після припинення лікувальної іммобілізації. Дана робота є першою в комплексному дослідженні впливу вібрації низької частоти на відновлення іммобілізаційних контрактур
Stability and congruence are important prerequisites for the effective functioning of the elbow joint. The elbow joint is one of the most mobile joints in the body and plays a major role in accurate positioning of the upper limb in space and ensuring coordinated movements of the hand. The elbow joint is very vulnerable and prone to post-traumatic and postoperative limitation of movements. Indications for the treatment of contractures or limitation of movements in the elbow joint are relative and depend on the patient’s assessment of functional deficits. Any given mobility limitation can have different effects on different people depending on discomfort and desired activity level. The paper examines the effect of low-frequency vibration and postisometric relaxation on elbow contracture, which occurred due to long-term immobilization after surgical intervention for extra-articular fractures of the humerus, radius and ulna, as well as the humerus condyle. In all injuries, there was no damage to the joint tissues. Materials and methods. The results of vibrotherapy in 2 groups of patients were analyzed: in the first group, the term of limitation of joint mobility was 21 to 45 days, in the second one — 90 to 180 days. The patients underwent a course of vibrotherapy lasting 14–15 sessions of 10 minutes each. The range of motion (extension/flexion) was measured before and after each procedure. The frequency of vibration was 20 Hz. Results. To eliminate immobilization contractures of the elbow joint, the method of low-frequency local vibration influence was combined with exercises with elements of postisometric relaxation. The analysis of vibrotherapy data showed that patients whose contractures were formed after a short (up to 1.5 months) immobilization better responded to vibration, an increase in extension was about 50 % from baseline, the volume of flexion movements increased to 30 %. In patients with contractures after long-term immobilization for more than 3 months, the progress is very slow, the achieved range of motion is very far from normal. An increase in elbow flexion/extension does not exceed 20 %. Conclusions. Low-frequency local vibration to develop movements in the elbow joint and stretching exercises with elements of post-isometric relaxation are a progressive method for eliminating immobilization contractures, including old ones. These procedures, in most cases, do not lead to the normalization in the range of motions, but give a positive impetus to further recovery by classical methods of mechanical and physical therapy. Low-frequency vibration is the mechanism that starts the recovery process, so it is advisable to begin it as soon as possible after the termination of therapeutic immobilization. This work is the first in a comprehensive approach to the study of the influence of low-frequency vibration on the recovery after immobilization contractures
Дод.точки доступу:
Тяжелов, О. А.
Фіщенко, В. О.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.
Хасавнех, Айхам Адлі Мохаммад

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фіщенко, В. О.
Тваринні моделі іммобілізаційних контрактур. Огляд методів та тенденцій [Текст] / В. О. Фіщенко, Айхам Хасавнех // Травма. - 2022. - Том 23, N 2. - С. 60-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Контрактури — це хронічна втрата рухливості суглобів, викликана структурними змінами в кісткових тканинах, включаючи м’язи, зв’язки та сухожилля. Вони розвиваються, коли ці зазвичай еластичні тканини заміщуються нееластичними тканинами. Найчастішою причиною контрактур є іммобілізація. Контрактура є складною клінічною проблемою, оскільки характер травми часто не корелює зі ступенем функціонального порушення, що ускладнює прогнозування ризику розвитку патології. Вивчення причинних факторів контрактури на пацієнтах не може бути поширеною клінічною практикою з певних причин, пов’язаних як з етичною стороною проблеми, так і з відсутністю часового фактора спостереження. Моделі на тваринах дозволяють вивчати патогенез захворювання та оцінювати стратегії лікування. Тим не менш, не було розроблено жодної тваринної моделі для оцінки ліктьового суглоба, що необхідно для повного вивчення та розуміння клінічних проблем, характерних для цього складного суглоба. У роботі наведені основні методи моделювання іммобілізаційних контрактур на тваринах. Існує 2 основні підходи до моделювання контрактур суглобів — травматичний та нетравматичний. Травматичні, тобто хірургічні методи фіксації за допомогою спиць, крючків, пластинок тощо, дають надійну фіксацію, але часто супроводжуються ускладненнями у вигляді набряків, запалення, інфікування зони втручання, а також заважають чистоті експерименту, коли необхідно виключити ушкодження тканин навколо суглоба. Нетравматичнї методи моделювання контрактур, тобто за допомогою виключно зовнішніх засобів фіксації, виключають деякі негативні впливи хірургічних методів, але супроводжуються недостатньою надійністю впродовж тривалого часу. Також зовнішня фіксація може викликати набряки, подразнення шкіри, інші негативні прояви. Обидва методи моделювання конт-рактур потребують постійного контролю в процесі проведення експерименту для нівелювання можливих ускладнень та запобігання їм
Contractures are chronic loss of joint mobility caused by structural changes in bone tissue, including muscles, ligaments and tendons. They develop when these normally elastic tissues are replaced by inelastic tissues. The most common cause of contractures is immobilization. Contracture is a complex clinical problem because the nature of the injury often does not correlate with the degree of functional impairment, which makes it difficult to predict the risk of pathology. The study of the causative factors of contracture in patients may not be a common clinical practice for certain reasons, both related to the ethical side of the problem and the lack of time factor of observation. Animal models allow to study the pathogenesis of the disease and allow to evaluate treatment strategies. However, no animal model has been developed to assess the elbow joint, which is necessary to fully study and understand the clinical problems associated with this complex joint. The paper presents the main methods of modeling immobilization contractures in animals. There are 2 main approaches to modeling joint contractures — traumatic and non-traumatic. Traumatic, is surgical methods of fixation with needles, hooks, plates, etc. give a reliable fixation, but are often accompanied by complications such as edema, inflammation, infection of the area of intervention, as well as interfere with the purity of the experiment, when it is necessary to exclude tissue damage around the joint. Non-traumatic methods of modeling contractures, is with the help of exclusively external means of fixation exclude some of the negative effects of surgical methods, but are accompanied by insufficient reliability for a long time. Also, external fixation can cause swelling, skin irritation and other negative manifestations. Both methods of modeling contractures require constant monitoring during the experiment to level and prevent possible complications
Дод.точки доступу:
Хасавнех, Айхам

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Експериментальне дослідження механічних властивостей кісткових цементів Palacos [Текст] / П. М. Жук [та ін.] // Травма. - 2021. - Том 22, N 3. - С. 70-74. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТНЫЕ ЦЕМЕНТЫ -- BONE CEMENTS
ЭЛАСТИЧНОСТЬ -- ELASTICITY
СОПРОТИВЛЕНИЕ СЖАТИЮ -- COMPRESSIVE STRENGTH
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: На сьогодні кісткові цементи набули широкого використання в ортопедії. Спектр призначень кісткових цементів дуже великий і потребує різних якостей залежно від мети. Тому дослідники змушені проводити власні дослідження для вивчення механічних властивостей кісткових цементів. Мета: визначити в експерименті значення модуля пружності й межі міцності кісткових цементів Palacos для подальшого використання в математичних моделях остеосинтезу й ендопротезування. Матеріали та методи. Досліджували зразки двох марок цементу — Palacos R і Palacos fast. З кожного типу цементу були виготовлені зразки діаметром 5 мм і довжиною 10 мм. Дослідження проводили через 2 години і через 2 доби після полімеризації. На кожному етапі випробували на стиск по 10 зразків цементу кожного типу. Результати. Через 2 години полімеризації статистично значущу перевагу величини межі міцності мали зразки з Palacos fast — 105,77 ± 3,19 МПа над зразками з Palacos R — 87,24 ± 3,70 МПа. Статистично значуще більшим виявився модуль пружності зразків з Palacos fast — 2942,50 ± 99,67 МПа порівняно зі зразками з Palacos R — 82542,40 ± 65,55 МПа. Через 2 доби після виготовлення міцнісні характеристики кісткових цементів змінились у бік збільшення. Так, межа міцності зразків з Palacos fast визначилась як 116,39 ± 2,85 МПа, що статистично значуще більше, ніж у зразків з Palacos R, у яких цей показник становив 95,58 ± 4,53 МПа. Аналогічні тенденції виявилися характерними й для показників модуля пружності, який становив 3048,93 ± 108,70 МПа для зразків з Palacos fast і 2642,90 ± 22,93 МПа для зразків з Palacos R. Величина модуля пружності зразків з обох марок кісткового цементу має статистично значущу тенденцію до збільшення. У середньому величина модуля пружності для зразків із цементу Palacos R збільшилася на 4,0 ± 2,6 %, зразків із цементу Palacos fast — на 3,5 ± 1,4 %. Висновки. Кістковий цемент Palacos R після закінчення процесу полімеризації має модуль пружності 2542,40 ± 65,55 МПа і межу міцності 87,24 ± ± 3,70 МПа, що статистично значуще нижче (р = 0,001) за показники модуля пружності 2942,50 ± 99,67 МПа і межі міцності 105,77 ± 3,19 МПа зразків із цементу Palacos fast. Величини показників межі міцності й модуля пружності зразків кісткових цементів обох досліджених марок мають статистично значущу (р = 0,001) тенденцію до збільшення протягом 2 діб, у середньому на 9,6 ± 10,1 % і 3,5 ± 4,0 % відповідно. Отримані значення величин модуля пружності й межі міцності кісткових цементів Palacos R і Palacos fast можуть бути використані при математичному моделюванні різних варіантів ортопластики
Дод.точки доступу:
Жук, П. М.
Маципура, М. М.
Мовчанюк, В. О.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.
Мазур, В. П.
Псюк, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Обейдат, Халед.
Остеоартроз колінного суглоба. Етіологія, лікування, реабілітація (аналітичний огляд літератури) [Текст] / Халед Обейдат, О. Д. Карпінська // Травма. - 2021. - Том 22, N 3. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (патофизиология, реабилитация, хирургия, эпидемиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Згідно з епідеміологічними дослідженнями, на частку остеоартрозу (ОА) припадає 10–12 % усіх випадків захворювань опорно-рухового апарату. У загальній структурі патології коліна дегенеративні захворювання становлять 57,8 %. Актуальність проблем гонартрозу (ГА) обумовлена не тільки його поширеністю, але й високим ризиком розвитку обмежень функції колінних суглобів, що супроводжується значним зниженням якості життя пацієнтів і нерідко призводить до часткового порушення працездатності або стійкої інвалідизації хворих. ГА має значні гендерні особливості перебігу. На частку жінок припадає близько 70 % хворих, тоді як у чоловіків захворювання відмічалося майже у 2 рази рідше, але, за іншими даними, частота ГА у чоловіків до 60 років вища, а у жінок вона починає зростати після 65 років. Ендопротезування займає провідне місце у лікуванні ІІІ–IV стадій ОА колінного суглоба. Тенденція до збільшення загальної кількості операцій призводить до збільшення частоти ускладнень та незадовільних результатів, за даними деяких авторів, на результати ендопротезування скаржаться від 3,3 до 13,2 % хворих. Дослідження щодо скарг хворих у віддалені періоди після ендопротезування показали, що, незважаючи на зменшення болю, у деяких хворих спостерігали збільшення варусного кута при згинанні коліна при ходьбі та не відмічали помітного покращення параметрів ходьби порівняно з доопераційним дослідженням. Після одностороннього тотального ендопротезування (ТЕП) колінного суглоба схеми навантаження фронтальної площини на опероване коліно залишаються патологічними в довгостроковій перспективі. Після ендопротезування колінного суглоба відмічають м’язову слабкість, проведені дослідження показали зміни в усіх м’язах нижньої кінцівки. Послаблення деяких м’язів призводило до компенсаційного посилення інших. Проведені дослідження впливу доопераційної реабілітації на результат ендопротезування колінного суглоба показали її низьку ефективність. Дослідженню рухової активності хворих після ТЕП колінного суглоба останніми роками присвячено багато робіт. Вивчаються не тільки особливості ходьби, але й рухи таза, тулуба та верхніх кінцівок. Сучасні методи діагностики просторових коливань тіла при ходьбі показали, що порушення рухів тіла — надмірні рухи руками, розхитування таза, несиметричність згинання колінних суглобів тощо, після ендопротезування зберігаються у хворих і відновлюються повільно, а деякі порушення залишаються назавжди. Висновки. Ендопротезування колінного суглоба позбавляє хворого болю, покращує якість життя, але, за даними багатьох дослідників, хворі скаржаться на неповне відновлення функціональності протезованої кінцівки. За аналізом дослідників, основними причинами неповного відновлення параметрів ходьби є різниця у фронтальних кутах згинання колінного суглоба й різниці у довжині кроків. Спеціальні тренувальні вправи дозволяють зменшити несиметричність кроків, але повністю відновити симетричність кроків у термін до 2 років тяжко. Проведені дослідження впливу доопераційної реабілітації на результат ендопротезування колінного суглоба показали її малу ефективність
Дод.точки доступу:
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Макогончук, А. В.
Місцеве застосування Мускомеду в лікуванні пацієнтів з остеоартрозом колінного суглоба [Текст] / А. В. Макогончук, Ю. О. Безсмертний, Л. Є. Атаманчук // Травма. - 2021. - Том 22, N 2. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Мускомед

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE (лекарственная терапия, патофизиология)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия, патофизиология)
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: У статті наведені дані літератури та результати власного спостереження щодо ефективності та безпечності препарату Мускомед крем у лікуванні пацієнтів з остеоартрозом колінного суглоба. У дослідження включили 20 жінок (середній вік — 62 роки). Дизайн дослідження включав клініко-рентгенологічне обстеження хворих та анкетування за допомогою опитувальника WOMAC та візуально-аналогової шкали на початку лікування, через 7 та 14 діб застосування Мускомед крему. Мускомед крем застосовувався місцево як компонент фізіотерапевтичних процедур у складі комплексного консервативного лікування. Після завершення курсу лікування відмічалося вірогідне зменшення інтенсивності больового синдрому та зниження сумарного індексу WOMAC в пацієнтів із місцевим застосуванням Мускомед крему. Також спостерігалося більш виражене зменшення потреби в нестероїдних протизапальних препаратах у пацієнтів основної групи. Була продемонстрована безпечність та ефективність препарату Мускомед крем у лікуванні пацієнтів з остеоартрозом колінних суглобів, що проявлялося зменшенням вираженості больового синдрому та поліпшенням функціональної активності таких пацієнтів
Дод.точки доступу:
Безсмертний, Ю. О.
Атаманчук, Л. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Математичне моделювання двохопорного стояння в умовах обмеження рухів у кульшовому суглобі [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Травма. - 2021. - Том 22, N 5. - С. 21-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (патофизиология)
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Кл.слова (ненормовані):
КРАЄЗНАВСТВО
Анотація: Остеоартроз кульшового суглоба (ОА) є одним із найбільш поширених та інвалідизуючих станів, що вражають людей похилого віку. Коксартроз супроводжується порушенням амортизаційних властивостей хряща, його потоншенням і руйнацією, появою больового синдрому, порушенням рухових функцій внаслідок зменшення сили м’язів і розвитку стійких згинально-привідних контрактур, які змінюють вроджені рухові програми, а при тривалому перебігу дегенеративного захворювання призводять до формування патологічних звичок. Мета роботи: визначити необхідну силу м’язів нижньої кінцівки в умовах обмеження рухів у кульшовому суглобі для підтримки вертикальної пози при двохопорному стоянні. Матеріали та методи. Моделювання роботи м’язів нижніх кінцівок в умовах обмеження рухів у кульшовому суглобі проводили в програмі OpenSim 4.0. В основу покладена модель ToyLandingModel, яка має об’єкти контактної геометрії для фіксування моделі на площі опори. Було створено 4 моделі: норма (без обмеження рухливості суглобів), модель 2 — привідна установка 5°, модель 3 — привідна установка 7°, згинальна установка — 10°, модель 4 — привідна установка 10°, згинальна — 20°, вкорочення стегнової кістки 2 см. Результати. Було визначено, що при незначних привідних контрактурах кульшового суглоба робота м’язів нижньої кінцівки при двохопорному стоянні змінюється мало. При згинально-привідних контрактурах спостерігаються зміни практично в усіх м’язах нижньої кінцівки. Є деякі особливості в роботі м’язів в умовах контрактур. Усі м’язи навколо стегна зменшують необхідну силу для підтримки рівноваги, а м’язи гомілки, навпаки, збільшують необхідну силу в декілька раз. Наприклад, m.medial gastrocnemius при згинально-привідній контрактурі з вкороченням кінцівки розвиває компенсаторну силу в 10 раз більше (200 Н), ніж в нормі (20 Н), і хоча ресурси м’яза становлять 1500 Н, для підтримки вертикальної пози це дуже затратно. Аналогічно потребують збільшення сили m.tibialis posterior (збільшення втричі), але м’яз-антагоніст m.tibialis anterior, навпаки, зменшує силу скорочення в середньому на 100 Н. Висновки. За даними проведеного моделювання двохопорного стояння з обмеженням рухів у кульшовому суглобі було доведено, що збільшення обмеження рухів змінює характер скорочення м’язів усієї нижньої кінцівки та таза. Аналіз отриманих результатів показав, що обмеження рухів зменшує необхідну силу стабілізації м’язів навколокульшового суглоба і збільшує необхідну силу скорочення м’язів гомілки. Тобто спостерігається порушення балансу м’язів
Дод.точки доступу:
Тяжелов, О. А.
Карпінська, О. Д.
Юрченко, Д. О.
Браніцький, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-29

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)