Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=Хифенадин<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи з 1 по 3

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хухліна О. С.
Назва : Ефективність застосування мебікару та хіфенадіну у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію та хронічний некалькульозний холецистит на фоні паразитарних інвазій гепатобіліарної зони
Паралельн. назви :The effectiveness of mebicar and hifenadin in patients with somatoform vegetative dysfunction and chronic non-calculous cholecystitis on the background of parasitic invasions of hepatobiliary zone
Місце публікування : Ліки України. - 2016. - № 9. - С. 38-44 (Шифр ЛУ4/2016/9)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Мебикар
Хифенадин
MeSH-головна: НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES
ХОЛЕЦИСТИТ НЕКАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- ACALCULOUS CHOLECYSTITIS
Анотація: Обстежено 90 хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію (СВД) та хронічний некалькульозний холецистит (ХНХ) у фазі загострення на фоні паразитарних інвазій у динаміці лікування. Застосування мебікару (торгівельна назва Адаптол) та хіфенадіну (торгівельна назва Фенкарол) у комплексній терапії вегетативних розладів, що зумовили розвиток СВД, дискінезії жовчовивідних шляхів та ХНХ, є доведено ефективним і доцільним, оскільки комбінація позитивних основних (анксіолітик, адаптоген) та плейотропних властивостей мебікару (м’який гіпотензивний вегетативний коректор) в комбінації з препаратом Фенкарол з антигістамінними, антисеротоніновими, протизапальними властивостями, зумовило корекцію основних симптомів як хронічного некалькульозного холециститу, дискінезії жовчного міхура та дисфункції сфінктера Одді, так і проявів СВД незалежно від типу вихідних вегетативних розладів, сприяло усуненню проявів кропив’янки
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Левченко А. Р.
Назва : Ефективність антигістамінних і антилейкотрієнових препаратів у лікуванні синдрому подразненої кишки у хворих із супутніми алергійними захворюваннями
Паралельн. назви :The effectiveness of antihistamine and antileukotriene drugs in the treatment of irritable bowel syndrome with the reveled concomitant allergic conditions
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 22-28 (Шифр СУ10/2019/2)
Примітки : Бібліогр.: с.
Предметні рубрики: Хифенадин-- прием-- тер прим
Монтелукаста-- прием-- тер прим
MeSH-головна: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
АМИНОКСИДАЗА МЕДЬ-СОДЕРЖАЩАЯ -- AMINE OXIDASE (COPPER-CONTAINING)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY
ГИСТАМИНА АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE ANTAGONISTS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Анотація: Мета — уточнити роль гістаміну в патогенезі синдрому подразненої кишки (СПК) та встановити ефективність антигістамінних і антилейкотрієнових препаратів у комплексній терапії пацієнтів із СПКМатеріали та методи. Дослідження проведено у 2016 — 2017 рр. на базі кафедри внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету імені O. O. Богомольця. Обстежено 150 хворих із СПК, з них 106 (72,6 %) жінок. Середній вік пацієнтів — (40,8 ± 2,1) року. Пацієнтів, у яких було виявлено супутні алергійні захворювання (84 (56 %)), розподілили на дві групи. Перша група (n = 40) отримувала стандартну базисну терапію залежно від субтипу СПК, друга група (n = 44) — додатково комбіновану протизапальну терапію хіфенадином (25 мг тричі на добу) в поєднанні з монтелукастом (10 мг 1 раз на добу). Групи були порівнянні за середнім віком та співвідношенням статей. Ефективність лікування оцінювали через 1 міс.Результати. У хворих на СПК виявлено статиcтично значущо вищий рівень гістаміну (р ≤ 0,05) і нижчий вміст ферменту діамінооксидази (р ≤ 0,05) у сироватці крові, що може свідчити про наявність інтолерантності до гістаміну. Додаткове призначення хіфенадину та монтелукасту сприяло не лише значному зменшенню алергійних скарг, а і зниженню рівня сироваткового гістаміну (р ≤ 0,05), підвищувало ефективність лікування хворих на СПК, зокрема статиcтично значущо зменшувало інтенсивність больового і діарейного синдрому (р ≤ 0,001), а також підвищувало показники загального стану здоров’я, життєвої активності та фізичного стану пацієнтів (р ≤ 0,05)Висновки. Монтелукаст, як і антигістамінні препарати ІІІ покоління, може бути варіантом лікування для пацієнтів, які страждають на СПК та алергійні захворювання, але для надання клінічних рекомендацій необхідно провести додаткові, ретельно сплановані дослідження в інших гастроентерологічних та алергологічних центрахObjective — to rectify the histamine role in the pathogenesis of irritable bowel syndrome (IBS) and to establish the efficacy of antihistamine and antileukotriene drugs in the complex treatment of IBS patientsMaterials and methods. The study was conducted in the years 2016 to 2017 on the basis of the Department of Internal Medicine N 1 of O. O. Bogomolets National Medical University. The examinations involved 150 IBS patients with the mean age 40.8 ± 2.1 years, from them 106 (72.6 %) women. Patients with the reveled concomitant allergic conditions (84 (56 %)) were divided into two groups. The first group (n = 40) received the standard basictherapy depending on the IBS sub-type, the second group (n = 44) received the additional combined anti-inflammatory treatment with Quifenadine (25 mg 3 times a day) in combination with Montelukast (10 mg once a day). The groups were matching by the mean age and gender ratio. The treatment efficacy was assessed after 1 month.Materials and methods. The study was conducted in the years 2016 to 2017 on the basis of the Department of Internal Medicine N 1 of O. O. Bogomolets National Medical University. The examinations involved 150 IBS patients with the mean age 40.8 ± 2.1 years, from them 106 (72.6 %) women. Patients with the reveled concomitant allergic conditions (84 (56 %)) were divided into two groups. The first group (n = 40) received the standard basictherapy depending on the IBS sub-type, the second group (n = 44) received the additional combined anti-inflammatory treatment with Quifenadine (25 mg 3 times a day) in combination with Montelukast (10 mg once a day). The groups were matching by the mean age and gender ratio. The treatment efficacy was assessed after 1 month.Conclusions. Montelukast, as well as the III generation antihistamines, may be a method of treatment of patinets with IBS and allergic conditions, but to provide the clinical recommendations, the additional and well designed trials should be conducted in other gastroenterological and allergological centers
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Mamina О., Kabachny V., Lozova О.
Назва : Determination of quifenadine by HPLC method in blood
Місце публікування : Укр. біофармац. журнал. - Х., 2020. - № 3. - С. 58-66 (Шифр УУ50/2020/3)
MeSH-головна: ТОКСИКОЛОГИЯ -- TOXICOLOGY
ГИСТАМИНА H1 АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE H1 ANTAGONISTS
ХРОМАТОГРАФИЯ ТОНКОСЛОЙНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, THIN LAYER
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): хифенадин
Анотація: Quifenadine hydrochloride (phencarol) – quinuclidinyl-3-diphenyl carbinol hydrochloride – first generation H1-histamine receptor blocker. The drug reduces the content of histamine in tissues due to the activation of the enzyme diamine oxidase, which breaks down up to 30 % of tissue histamine. Quifenadine hydrochloride is superior to diphenhydramine in duration of antihistamine action. Unlike diphenhydramine and diprazine, quifenadine does not inhibit the CNS, is characterized by weak sedative properties. Quifenadine hydrochloride can be used in the development of tolerance to other sedative antihistamines. Quifenadine hydrochloride is used to treat anaphylactic shock, urticaria, hay fever, Quincke’s edema, dermatoses, allergic rhinitis, food and drug allergies. In case of overdose of quifenadine hydrochloride causes dryness of the mucous membranes, headache, vomiting, stomach pain and dyspepsia. At high doses, it can affect the cardiovascular system, gastrointestinal tract, liver and kidneys. Detection and quantification of quifenadine hydrochloride in pharmaceuticals and biological matrices during treatment are based on the choice of highly sensitive and selective research methods, which is an urgent task for monitoring the effectiveness of treatment of the population with antihistamines and diagnosis of drug intoxicationQuifenadine was extracted with chloroform at pH 9,0 from blood. Purification of extracts from co-extractive compounds was performed by combining TLC and extraction with hexane. It was established that when isolating quifenadine from blood according to the developed methods it is possible to allocate 32.5-37.6 % of substance (ε = ± 6.65 %, RSDx = 2.25 %). The method of TLC purification and identification of quifenadine in biogenic extracts was tested under optimal conditions: system of organic solvents – chloroform-n-butanol-25 % solution of ammonium hydroxide (70:40:5), location reagents – UV light, reagent Dragendorff in the modification of Mounier, Rf quifenadine = 0.25-0.30 (Sorbfil PTLC-AF-A). The unified HPLC method for identification and quantification of quifenadine has been tested in biogenic extracts from blood according to the developed algorithm of directed analysis. It was found that quifenadine can be identified by retention time – 20.27 ± 0.03 min; retention volume 2026.9 ± 0.34 μl; spectral ratios – 0.634; 0.255; 0.041; 0.022; 0.027; 0.001; 0.001. Equation was used to determine the quifenadine content S = 0.42·10-3 С + 0.94·10-3 the correlation coefficient was equal to 0.9985.Chromatographic techniques can be recommended for implementation in practice of the Bureau of Forensic Medical Examination, poison control centers, clinical laboratories regarding the study of medicinal substances in biological objectsХіфенадину гідрохлорид (фенкарол) – хінуклідил-3-дифенілкарбінолу гідрохлорид – блокатор рецепторів H1-гістаміну першого покоління. Препарат знижує вміст гістаміну в тканинах, що обумовлено активацією ензиму діаміноксидази, який розщеплює до 30 % тканинного гістаміну. Хіфенадину гідрохлорид перевершує дифенгідрамін за тривалістю протигістамінної дії. На відміну від дифенгідраміну та дипразину хіфенадин не пригнічує ЦНС і характеризується слабко вираженими седативними властивостями. Хіфенадину гідрохлорид може використовуватися при розвитку толерантності до інших седативних антигістамінних препаратів. Хіфенадину гідрохлорид застосовується для лікування анафілактичного шоку, кропивниці, сінної лихоманки, набряку Квінке, дерматозів, алергічних ринітів, харчової і лікарської алергії. При передозуванні хіфенадину гідрохлорид викликає сухість слизових оболонок, головний біль, блювоту, біль у шлунку і диспепсичні явища. При значних дозах може вражати серцево-судинну систему, шлунково-кишковий тракт, печінку та нирки. Виявлення та кількісне визначення хіфенадину гідрохлориду в фармацевтичних препаратах і біологічних матрицях під час лікування грунтуються на виборі високочутливих і селективних методів дослідження, що є актуальною задачею для проведення моніторингу ефективності лікування населення антигістамінними лікарськими засобами та діагностики інтоксикацій лікамиПроведено екстракцію хіфенадину хлороформом при рН 9,0 з крові та сечі. Очистку витяжок від співекстрактивних сполук виконували при сполученні методів ТШХ та екстракції гексаном. Встановлено, що при ізолюванні хіфенадину з крові за розробленими методиками можна виділити 32,5-37,6 % речовини (ε = ± 6,65 %, RSDx = 2,25 %). Опрацьовано методику ТШХ-очистки та ідентифікації хіфенадину у біогенних екстрактах за оптимальними умовами: система органічних розчинників – хлороформ-н-бутанол-25 % розчин амонію гідроксиду (70:40:5), проявники – УФ-світло, реактив Драгендорфа за Муньє, Rf хіфенадину = 0,25-0,30 (Сорбфіл ПСТХ-АФ-А). Опрацьовано уніфіковану ВЕРХ-методику ідентифікації та кількісного визначення хіфенадину у біогенних екстрактах із крові згідно з розробленим алгоритмом спрямованого аналізу. Встановлено, що хіфенадин можна ідентифікувати за часом утримування – 20,27 ± 0,03 хв; об´ємом утримування 2026,9 ± 0,34 мкл; спектральними відношеннями – 0,634; 0,255; 0,041; 0,022; 0,027; 0,001; 0,001. Для визначення вмісту хіфенадину використовували рівняння S = 0,42·10-3 С + 0,94·10-3; коефіцієнт кореляції дорівнював 0,9985. Хроматографічні методики можуть бути рекомендовані для впровадження у практику бюро судово-медичної експертизи, токсикологічних центрів, клінічних лабораторій стосовно вивчення лікарських речовин у біологічних об’єктах
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)