Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (19)Вища освіта (1)Краєзнавство (4)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>K=неонатологія<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 369
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2017р. т.7,N 1
Цікаві статті :
Формування клінічного мислення в післядипломній підготовці лікарів-інтернів за спеціальністю "неонатологія" (стр.5-7)
Мельничук Л. В. Актуальні питання надання допомоги новонародженим у місті Чернівцях/ Л. В. Мельничук, Ю. Д. Годованець, І. В. Кошурба (стр.8-13)
Иммунная система у недоношенных детей (стр.14-18)
Борисюк О. П. Особливості комплексного лікування недоношених немовлят з бронхолегеневою дисплазією залежно від її важкості/ О. П. Борисюк, Д. О. Добрянський (стр.19-27)
Оболонський О. І. Вплив рестриктивної інфузійної терапії на термін закриття артеріальної протоки у недоношених новонароджених/ О. І. Оболонський, В. І. Снісарь, О. Ю. Оболонська (стр.28-33)
Хірургічна корекція гастрошизісу і омфалоцеле у новонароджених з урахуванням ступеня внутрішньочеревного тиску (стр.34-39)
Хірургічне закриття відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених - сучасний погляд на проблему (стр.40-45)
Бендас В. В. Таксономічний склад і популяційний рівень автохтонної та алохтонної мікробіоти вульвовагінального вмісту у жінок із неплідністю І типу/ В. В. Бендас (стр.46-52)
Особливості антибіотикотерапії запальних захворювань придатків матки (стр.53-56)
Патогенетичний підхід до лікування запальних захворювань жіночих статевих органів (стр.57-61)
Дяк К. В. Причинні фактори передчасних пологів (новий погляд на проблему)/ К. В. Дяк, О. М. Юзько (стр.62-68)
Деякі властивості білків у окремих структурах протокової карциноми та фіброаденоми грудної залози (гістохімічне дослідження на "кислі" та "основні" білки) (стр.69-73)
Генетичні форми недостатності соматотропного гормону, особливості клініки та діагностики (стр.74-76)
Неімунна водянка плода у третьому триместрі: досвід діагностики, тактика розродження та лікування новонародженого (стр.77-80)
Вроджений гіповентиляційний синдром в неонатальній практиці (стр.81-85)
Котлова Ю. В. Вплив вітаміну D на імунну відповідь дітей раннього віку, хворих на респіраторні інфекції/ Ю. В. Котлова, Т. С. Герасімчук, В. О. Сліпко (стр.86-88)
Добрянський Д. О. Використання білкової добавки для забезпечення харчових потреб значно недоношених дітей/ Д. О. Добрянський (стр.89-98)
Цікаві статті :
Знайти схожі


2.

Форма документа : Журнал
Шифр видання : НУ45
Назва : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина
Вихідні дані : ,Б.р.
Зареєстровані надходження:
     2024  2023  2022  2021  2020  2019  2018  2017 
Видання можна знайти в:
НА;
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Токарчук Н. І., Оверчук А. А.
Назва : Діагностичне значення маркерів алергічного запалення при бронхіоліті у дітей малюкового віку
Паралельн. назви :The diagnostic value of allergic inflammation markers in infants with bronchiolitis
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 31-36 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БРОНХИОЛИТ -- BRONCHIOLITIS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY
Анотація: Важливим є вивчення маркерів алергічного запалення в залежності від статусу вітаміну D з метою розуміння патогенетичних ланок бронхіоліту серед дітей малюкового віку. Мета дослідження. Провести аналіз взаємозв ’язку між рівнем вітаміну D у сироватці крові та показниками алергічного запалення (еозинофільний катіонний білок (ЕСР) та IgE) у дітей малюкового віку, хворих на бронхіоліт. Матеріали і методи дослідження. Проведене клінічне обстеження 55 дітей малюкового віку. Основну групу становили 25 дітей із бронхіолітом, які мали обтяжений алергологічний анамнез. Групу порівняння склали 20 дітей, хворих на бронхіоліт без обтяженого алергологічного анамнезу. До контрольної групи було включено 10 умовно здорових дітей. Середній вік дітей основної групи становив 7,2±1,4 міс, групи порівняння - б,4±1,2 міс та дітей контрольної групи 9,2±1,6 міс. Результати дослідження. Встановлено, що у дітей основної групи тривалість перебування у стаціонарі становила 8,2±1,32 днів, тоді як у дітей групи порівняння термін перебування на стаціонарному лікуванні був достовірно коротшим, (р0,05). Нами виявлена достовірна відмінність показників алергічного запалення залежно від статусу вітаміну D у обстежених дітей. У дітей із дефіцитом та недостатністю вітаміну D було виявлено вірогідне підвищення рівня ЕСР (5б,3±12,8 нг/мл) та загального рівня IgE до 127,5±3,12 МО/ мл у порівнянні з такими ж показниками як у дітей основної групи із оптимальним рівнем 25(OH)D, так і у дітей групи порівняння, р0,001. Варто відзначити, що показник алергічного запалення ЕСР у дітей групи порівняння при дефіциті та недостатності вітаміну D в сироватці крові також мав достовірну відмінність у порівнянні з таким у дітей контрольної групи, р0,05.Висновки, У дітей хворих на бронхіоліт із обтяженим алергологічним анамнезом та недостатнім рівнем забезпеченості вітаміну Д і його дефіцитом, тяжкість перебігу захворювання проявляється тривалішим терміном вираженості клінічної симптоматики. Еозинофільний катіонний білок може розглядатися як маркер алергічного запалення при бронхіоліті у дітей малюкового вікуIt is quite important to study the markers of allergic inflammation depending on the status of vitamin D in order to understand the pathogenetic links of bronchiolitis in infants. Aim of study. Analysis of the relationship between serum vitamin D levels and indicators of allergic inflammation (eosinophil cationic protein (ECP) and IgE) in infants with bronchiolitis. Materials and methods. A clinical examination of 55 infants was conducted. The main group consisted of 25 children with bronchiolitis who had a history of allergies. The comparison group consisted of 20 children with bronchiolitis without a burdensome allergy history. The control group included 10 relatively healthy children. The mean age of children in the main group was 7.2 ± 1.4 months, 6.4 ± 1.2 months in the comparison group, and 9.2 ± 1.6 months in the control group. Results of the study. It was found that the duration of hospital stay in children of the main group was 8.2 ± 1.32 days, while in children of the comparison group the duration of stay in hospital was significantly shorter (p 0.05). We found a significant difference in the indicators of allergic inflammation that depended on the status of vitamin D in the examined children. Thus, in children with vitamin D deficiency and insufficiency, a marked increase in ECP (56.3 ± 12.8 ng / ml) and total IgE levels to 127.5 ± 3.12 IU / ml was found compared to the same indicators as in children of the main group with the optimal level of 25 (OH) D, and in children of the comparison group, p˂0,001. It should be noted that the rate of allergic inflammation marker ECP in children of the comparison group with deficiency and insufficiency of vitamin D in serum also had a significant difference when compared with infants of the control group, p˂0.05. Conclusions. In children with bronchiolitis, obtained history of allergies and insufficient levels of vitamin D and its insufficiency, the severity of the disease is manifested by a longer duration of clinical symptoms and hospital stay. Eosinophilic cationic protein can be considered as a marker of allergic inflammation in infants with bronchiolitis
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Нечитайло Д. Ю., Міхєєва Т. М., Годованець О. С.
Назва : Хронобіологічні аспекти рівня артеріального тиску у школярів із артеріальною передгіпертензією
Паралельн. назви :Chronobiological aspects of arterial pressure level in schoolchildren with arterial prehypertension
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 37-42 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Анотація: Артеріальний тиск має значні добові коливання, досягаючи в певні години доби своїх мінімальних та максимальних значень. Для повноцінної характеристики артеріальної гіпертензії останніми роками найчастіше використовують метод добового моніторування артеріального тиску, який дає змогу визначити форми захворювання (лабільну і стабільну), циркадіанні ритми артеріального тиску і його варіабельність. Застосування цього методу в дітей може бути навіть більш важливим, ніж у дорослих. Мета дослідження - оцінити хронобіологічні аспекти рівня артеріального тиску у школярів із артеріальною передгіпертензією. Матеріал та методи доcлідження. Обcтежено54 дитини шкільного віку, яких розподілили на такі групи: основну групу склали 24 дитини з артеріальною передгіпертензією (високим артеріальним тиском) та контр- ольну групу – 30 дітей із нормальним рівнем артеріального тиску. Хронобіологічні аспекти рівня артеріального тиску у школярів оцінювали за допомогою проведення добово- го моніторингу артеріального тиску. Пристрій для добового вимірювання артеріального тиску забезпечував тривалий запис коливань артеріального тиску в умовах звичайної добової активності та під час сну пацієнта. Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням програм Microsoft Office Exсel та Statistica 10.0. Результати дослідження. При оцінці особливостей часових індексів артеріального тиску в обстежених дітей встановлено, що у дітей із передгіпертензією систолічний артеріальний тиск найчастіше піднімався в нічний час. Порівнюючи особливості добових коливань артеріального тиску між дітьми із передгіпертнезією та дітьми з контрольної групи, було виявлено певні відмінності, якіспостерігалися в кривих систолічногоартеріального тискуідіастолічногоартеріального тиску, особливо в нічний час. Під час оцінки варіабельності середньодобового, середньоденного та середньонічного рівнів систолічного артеріального тиску і діастолічного артеріального тиску в дітей по групам виявлено, що у дітей із передгіпертензією варіабельність систолічного артеріального тиску та діастолічногоартеріального тиску вірогідно нижча, ніж у дітей із контрольної групи. Додатково оцінено особливості добового коливання середнього артеріального тиску, тому що він одночасно враховує добові коливання як систолічногоартеріального тиску, так і діастолічногоартеріального тиску. Провівши Т-тест виявлено, що в дітей з передгіпертензією рівень середнього артеріального тиску був вірогідно вищим (p0,05) у порівнянні з дітьми із контрольної групи. Висновки. 1. У дітей із передгіпертензією спостерігається феномен зниження варіабельності артеріального тиску (особливо в нічний час), що можна розцінювати як фактор ризику розвитку артеріальної гіпертензії. 2. Виходячи із наявності вірогідної різниці у показниках добових коливань середньогоартеріального тиску між дітьми із контрольної групи та дітьми із передгіпертензією, у останніх відмічається збільшення динамічного навантаження на стінку судин, що може призводити до уповільнення швидкості кровотоку в капілярному руслі та також виступати предиктором подальшого формування артеріальної гіпертензіїArterial pressure has significant diurnal fluctuations, reaching its minimum and maximum values at certain hours of the day. For a complete characterization of arterial hypertension in recent years, the method of daily monitoring of arterial pressure is most often used, which makes it possible to determine the forms of the disease (labile and stable), circadian rhythms of arterial pressure and its variability. The use of this method in children may be even more important than in adults. Aim: to evaluate the chronobiological aspects of the level of arterial pressure in schoolchildren with arterial prehypertension. Materials and methods. 54 school-age children were examined, who were divided into the following groups: the main group consisted of 24 children with arterial prehypertension (high blood pressure) and the control group - 30 children with normal blood pressure. Chronobiological aspects of the level of arterial pressure in schoolchildren were assessed using daily monitoring of arterial pressure. The 24-hour blood pressure device provided long-term recording of blood pressure fluctuations during normal 24-hour activity and during patient’s sleep. Statistical processing of the obtained data was carried out using Microsoft Office Excel and Statistica 10.0 applications. Research results. When evaluating the characteristics of time indices of blood pressure in the examined children, it was found that children with prehypertension most often had an increase in systolic blood pressure at night
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бедрій Н. М.
Назва : Адаптована шкала Гріффітс - сучасний досвід оцінки психомоторного розвитку дітей дошкільного віку
Паралельн. назви :Adapted Griffiths scale as a current experience of evaluation of psychomotor development of preschool children
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 26-30 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДОШКОЛЬНИКИ
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЕ -- CHILD DEVELOPMENT
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Анотація: Передчасно народжені є особливою категорією дітей з властивою їм морфо-функціональною незрілістю та специфічними патологічними станами, які обумовлюють значні відмінності у виживанні, захворюваності та наслідках виходжування цих немовлят у порівнянні з дітьми інших вагових категорій. У структурі віддалених несприятливих наслідків передчасного народження залишається високою частота неврологічних розладів, які потребують подальшого удосконалення методів діагностики та своєчасної корекції для покращення прогнозу подальшого розвитку. Незважаючи на те, що за останні три десятиліття були розроблені численні інструменти для прогнозування віддалених несприятливих наслідків у передчасно народжених дітей та методики визначення ступенів порушень, жодне дослідження не надало всебічного огляду цих інструмен- тів, а також їх сильних і слабких сторін. Мета дослідження. Покращити показники віддалених наслідків передчасного народження шляхом використання адаптованої шкали Гріффітс у дітей дошкільного віку. Матеріали і методи дослідження. Проведено оцінку психомоторного розвитку 105 дітей дошкільного віку. Оцінювання показників психомоторного розвитку проводилося шляхом використання адаптованої шкали Гріффітс та загальновідомим методом. У ході дослідження дана категорія дітей знаходилася під наглядом лікарів кабінету катамнестичного спостереження з метою систематичної оцінки стану здоров’я. Динамічний огляд проводився протягом першого року життя 1 раз на 3 місяці, з другого до шостого року життя – відповідно до індивідуального плану реабілітації. Пацієнтів було розподілено на 3 групи в залежності від ступеня вираженості інвалідизуючої патології. Результати дослідження. Проведено аналіз показників психомоторного розвитку (традиційними методами) дітей дошкільного віку, які народилися передчасно, яких розподілили на 3 групи відповідно до ступеня вираженості інвалідизуючої патології: Група А Діти з важкими віддаленими наслідками, що призвели до інвалідизації – 54 (51,4 %) Група В. Діти з віддаленими наслідками, які підлягають корекції – 24 (22,8 %) Група С. Діти з віддаленими наслідками, які суттєво не впливають на стан здоров’я – 27 (25,7 %). За результатами проведеного обстеження можна стверджувати, що понад 70 % обстежених мали еквіваленти затримки психомоторного розвитку різних патернів. Проведений аналіз оцінки психомоторного розвитку показав, що структура причин затримки психомоторного розвитку у дітей дошкільного віку має однакову тенденцію за різними методиками обстеження, проте оцінка за адаптованою шкалою Гріффітс демонструє більш точні результати конкретного пацієнта, дає можливість швидкого виявлення віддалених несприятливих наслідків передчасного народження, рекомендації для немовлят та родини з метою формування індивідуальної програми реабілітації й абілітації та обстеження в динаміці. Висновки. Встановлено, що адаптована шкала психомоторного розвитку Гріффітс є валідним діагностичним інструментом в когорті дітей дошкільного віку з метою визначення показників психомоторного розвитку, розрахунку інтелектуального коефіцієнту дитини та формування індивідуального профілю пацієнтаPremature infants are a special category of children with an inherent morpho-functional immaturity and specific pathological conditions that cause significant differences in survival, morbidity and consequences of caring for these infants compared to children of other weight categories. In the structure of long-term adverse effects of premature birth remains a high frequency of neurological disorders that require further improvement of diagnostic methods and timely correction to improve the prognosis of further development. Despite the development of numerous assessment tools for prognosis of long- term adverse effects of premature infants and techniques determining the extent of violations during the last three decades, there was no study providing a comprehensive overview of those tools, as well as their strengths and weaknesses. Aim. Improve the long-term effects of preterm birth by using an adapted Griffiths scale in preschool children. Materials and methods. An assessment of the psychomotor development of 105 preschool children was estimated. Assessment of psychomotor development was performed using an adapted Griffiths scale and a traditional method. During the study, this category of children was under the supervision of follow-up doctors to systematically assess their health. Dynamic examination was performed during the first year of life every 3 months, from the second to the sixth year of life - according to the individual rehabilitation plan. Patients were divided into 3 groups depending on the severity of disabling pathology. Results. An analysis of indicators of psychomotor development (traditional methods) of preschool children born prematurely, which were divided into 3 groups according to the severity of disabling pathology: Group A Children with severe long-term consequences that led to disability - 54 (51.4 %) Group B. Children with long-term consequences that require correction - 24 (22.8 %) Group C. Children with long-term consequences that do not significantly affect the general condition - 27 (25.7 %). According to the results of the survey, it can be revealed that more than 70% of respondents had the equivalent of delayed psychomotor development of various patterns. Тhe analysis of the assessment of psychomotor development showed that the structure of the causes of delayed psychomotor development in preschool children had the same trend for different methods of examination. However, the Griffiths adapted assessment demonstrates more accurate outcomes of a certain patient, makes it possible to quickly detect long-term adverse effects of preterm birth, and gives recommendations for infants and families to develop an individual rehabilitation and habilitation program, and examinations in dynamics. Conclusions. It has been established that the adapted Griffiths psychomotor development scale is a valid diagnostic tool in the cohort of preschool children in order to determine psychomotor development indicators, calculate the child's intellectual coefficient and form an individual patient profile
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Павлишин Г. А., Сарапук І. М., Сатурська У. В., Скубенко Н. В., Зайцева Т. Ю.
Назва : Оцінка материнського стресу у відділенні інтенсивної терапії новонароджених
Паралельн. назви :Maternal stress assessment in the neonatal intensive care unit
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 14-20 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
МАТЕРИ -- MOTHERS
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Анотація: Передчасне народження дитини, яка потребує госпіталізації у відділення інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН), може бути дуже стресовим для батьків. Метою дослідження було оцінити рівень стресу у матерів передчасно народжених немовлят у ВІТН та з’ясувати фактори, які його індукують. Методи дослідження. Дослідження включало оцінку рівня материнського стресу у 141 матері передчас- но народжених дітей, які лікувались у ВІТН, за допомогою шкали оцінки батьківського стресу: ВІТН (PSS: NICU), яка складається із трьох блоків запитань: звукові та слухові подразники у ВІТН – блок 1 (S1), зовніш- ній вигляд і поведінка немовляти – блок 2 (S2) та порушення батьківської ролі – блок 3 (S3). Результати дослідження. Загальний рівень стресу у матерів: оцінка за шкалою батьківського стресу становила 3,38±0,71. Високий рівень стресу відчували 98 (69,5%) матерів. Порушення батьківської ролі було найбільш стресовим (4,14±0,76), водночас, зовнішній вигляд й поведінка немовляти (3,43±0,89), звукові та світлові подразники у ВІТН (2,21±0,97); p(S1–S2)0,001, p(S1–S3)0,001, p(S2–S3) 0,001, також викликали стрес у батьків. Виявлено залежність між рівнем материнського стресу та кількістю візитів у ВІТН (pThe birth of preterm infants who require treatment in the neonatal intensive care unit (NICU) can be very stressful for parents. The aim of the study was to assess the level of stress in mothers of preterm newborns in the NICU, and to determine the factors that induce it. Material and Methods. The study included a maternal stress assessment of 141 mothers of preterm infants, treated in the NICUs, using the Parental Stress Scale: PSS: NICU. This questionnaire consisted of three subscales: Sights and Sounds of NICU – subscale 1 (S1), Infant Appearance and Behavior – S2, and Parental Role Alteration – S3. Results. Total PSS: NICU score in mothers was 3.38±0.71. 98 (69.5%) mothers experienced high levels of stress. Parental Role Alteration was the most stressful (4.14±0.76); Infant Appearance and Behavior (3.43±0.89) and Sights and Sounds in NICU also caused stress (2.21±0.97); p(S1–S2)0.001, p(S1–S3)0.001, p(S2–S3)0.001. There was an association between the level of maternal stress and the number of visits to the NICU (p
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Курик О. В., Годованець Ю. Д.
Назва : Аналіз чинників ризику та клініко-параклінічних проявів гастроінтестинальної дисфункції у новонароджених при перинатальній патології
Паралельн. назви :Analysis of risk factors and clinical and paraclinical manifestations of gastrointestinal dysfunction in newborns in perinatal pathology
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 21-25 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS
МЛАДЕНЕЦ МАЛЫЙ ДЛЯ ГЕСТАЦИОННОГО ВОЗРАСТА -- INFANT, SMALL FOR GESTATIONAL AGE
Анотація: За останні десятиріччя відзначається загальносвітова тенденція до збільшення показників функціональної та органічної патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей. На даний час хвороби органів травлення вийшли на друге місце за частотою серед патологій дитячого населення після гострих респіраторних захворювань. Розвиток функціональних порушень ШКТ у дітей першого року життя в основному обумовлений анатомо-фізіологічними особливостями травної системи, а також, високою чутливістю та легкістю пошкодження всіх її ланок. Сучасні літературні дані свідчать, що групу підвищеного ризику щодо ймовірності розвитку даної патології складають діти, які народилися при ускладненій вагітності або пологах у матері. Мета дослідження: Визначити перинатальні фактори ризику та клініко-параклінічні особливості порушень функціонального стану шлунково-кишкового тракту в новонароджених при перинатальній патології. Матеріали та методи. У дослідження було включено 82 доношених новонароджених дітей, які мали важкі форми перинатальної патології, клінічними ознаками якої, поряд з іншими, були прояви гастроінтестинальної дисфункції (I група), а також, у якості групи порівняння - 50 здорових новонароджених дітей (II група). Критеріями виключення з дослідження були: вроджені вади розвитку, мала вага до терміну гестації при народженні, клінічні прояви інфекції. Для оцінки метаболічних порушень проведено комплексну оцінку біохімічного спектру крові з визначенням рівня загального білка та альбумінів, загального білірубіну та його фракцій, глюкози, сечовини та сечової кислоти, холестерину та тригліцеридів; активності AлAT, AсAT, ЛДГ, ЛФ, ГГТ. Біохімічні дослідження виконувалися з використанням біохімічного аналізатора «ACCENT» фірми «Cormay» (Польща, реактиви фірми). езультати та їх обговорення. Порушення постнатальної адаптації новонароджених відмічаються за умов соматичного неблагополуччя у матері, реалізації несприятливих факторів під час вагітності та полоів. Аналіз соматичного анамнезу, проблем антенатального та інтранатального періоду дозволив визначити основні причини порушень адаптації у новонароджених в ранньому неонатальному періоді. Найбільше значення, враховуючи дані анамнезу матерів у дітей основної групи мали: патологія серцево-судинної системи – 30 (36,59%), сечової систе- ми – 22 (26,83%), ендокринної системи – 17 (20,73%), травної системи – 11 (13,41%) та дихальної системи – 8 (9,76%); гінекологічна патологія була діагностовано у 16 (19,51%) випадках. Антенатальний період був ускладнений: плацентарною дисфункцією - 10 (12,20%) випадків, багатоводдям - 8 (9,76%) випадків, дистресом плода 10 (12,20%) випадків, обвиттям пуповиною навколо шиї – 5 (6,10%) випадків. Загалом обтяжений акушерський анамнез було відмічено у 14 (17,07%) випадках. Кесарський розтин було проведено у 24 (29,27%) випадках, вакуум екстракція плоду – у 4 (4,88%) випадках. Перелік захворювань, що обумовили важкість стану новонародженого, був представлений за основним діагнозом: у 66 (80,5 %) випадках - ураженням центральної нервової системи у вигляді гіпоксично-ішемічного ураження/неонатальної енцефалопатії, у 27 (32,9 %) випадках - важкими дихальними розладами, у 13 (15,9 %) випадках - асфіксією помірного ступеню та у 11 (13,4%) випадках - важкою асфіксією, у 10 (12,2 %) випадках – помірними дихальними розладами, у 2 (2,4 %) випадках - гемолітичною хворобою новонароджених. Всі діти основної групи також мали супутні діагнози. Стан новонароджених основної групи характеризувався більш тяжким порушенням соматичного та неврологічного статусу, формуванням синдрому ПОН з розвитком ознак харчової інтолерантності внаслідок комплексних порушень функції гастроінтестинальної системи. Комплексні порушення толерантності до їжі були відмічені у 71 (86,59 %) дітей, зригування/стаз – у 66 (80,49 %) дітей, парез/в’яла перистальтика кишечника – у 47 (57,32 %) дітей, метеоризм – у 3 (3,66 %) випадках, затримка меконію – у 3 (3,66 %) випадках, ізольовано відсутність смоктального рефлексу/в’яле смоктання було виявлено у 3 (3,66 %) випадках, збільшення печінки та селезінки – у 1 (1,22 %) дитини. Комплексі біохімічні дослідження сироватки крові показали суттєві дисметаболічні зміни, які певною мірою пояснюють патофізіологічні механізми дисфункції гастроінтестинальної системи. Зокрема, виявлено порушення білковосинтетичної функції печінки та затримку процесів продукції та виведення жовчи, ферментативну недостатність та цитолітичний синдром. Висновки. 1. Порушення системи травлення у новонароджених є одним з проявів загальної дисфункції організму за умов гіпоксії при реалізації несприятливих факторів перебігу вагітності та пологів у матері. 2. Клінічними ознаками харчової інтолерантності у дітей періоду новонародженості є: зригування/стаз, парез/в’яла перистальтика кишечника, метеоризм, затримка меконію, відсутність смоктального рефлексу/ в’яле смоктання, збільшення печінки та селезінки. 3. Комплексі біохімічні дослідження сироватки крові у новонароджених за наявності гастроінтестинальних порушень засвідчили порушення білковосинтетичної функції печінки, затримку продукції та виведення жовчи, ферментативну недостатність та цитолітичний синдромIn recent decades, there has been a worldwide trend toward increasing rates of functional and organic pathology of the gastrointestinal (GI) tract in children. Presently, diseases of digestive organs rank second in frequency among pathologies of the pediatric population after acute respiratory diseases. Development of functional disorders of the gastrointestinal tract in children in the first year of life is mainly caused by anatomic and physiological characteristics of the digestive system, as well as high sensitivity and ease of damage of all its parts. Current literature suggests that children born to mothers during difficult pregnancy or childbirth are at increased risk for developing this pathology. Objective of the study: To determine perinatal risk factors and clinical and paraclinical features of gastrointestinal functional disorders in newborns with perinatal pathology. Materials and methods. The study enrolled 82 full-term infants with severe perinatal pathology, with clinical manifestations of gastrointestinal dysfunction (Group I), and 50 healthy infants (Group II) as a comparison group. Exclusion criteria for the study were: congenital malformations, low birth weight, clinical manifestations of infection. To assess metabolic disorders, a comprehensive assessment of the biochemical blood spectrum with the level of total protein and albumin, total bilirubin and its fractions, glucose, urea and uric acid, cholesterol and triglycerides; activity of AlAT, AsAT, LDH, LF, GGTP. Biochemical studies were performed using a Cormay ACCENT biochemical analyzer (Poland, Cormay reagents). Results and discussion. Disorders of postnatal adaptation of newborns are noted in the conditions of mothers’ somatic disadvantages, implementation of unfavorable factors during pregnancy and labor. Analysis of somatic anamnesis, antenatal and intrapartum problems has made it possible to identify the main causes of neonatal adaptation disorders in the early neonatal period. The most important, taking into account maternal anamneses, in the patients of the main group were: cardiovascular system pathology in 30 (36, 59%) cases, urinary system pathology in 22 (26, 83%) cases, endocrine system pathology in 17 (20, 73%) cases, digestive system pathology in 11 (13, 41%) cases, and respiratory system pathology in 8 (9, 76%) cases; gynecological pathology was diagnosed in 16 (19, 51%). The antenatal period was complicated by: placental dysfunction in 10 (12.20%) cases, hydramnios in 8 (9.76%) cases, fetal distress in 10 (12.20%) cases, and cord entanglement around the neck in 5 (6.10%) cases. Overall, there were 14 (17.07%) cases with a poor obstetric history. Caesarean section was performed in 24 (29.27%) cases, vacuum-assisted delivery in 4 (4.88%) cases. The list of diseases responsible for the severity of the newborn's condition was presented according to the main diagnosis: 66 (80.5%) cases had central nervous system involvement in the form of hypoxic-ischemic lesion/neonatal encephalopathy, 27 (32.9%) cases had severe respiratory distress, 13 (15.9%) cases had moderate asphyxia and 11 (13.4%) cases had severe asphyxia, 10 (12.2%) cases had moderate respiratory distress and 2 (2.4%) cases had hemolytic disease in newborn. All patients of the main group also had concomitant diagnoses. The condition of the main group neonates was characterized by more severe somatic and neurological status disorders, formation of MOD syndrome with the development of signs of food intolerance due to complex disorders of the gastrointestinal system. Complex disorders of food tolerance were observed in 71 (86,59%) children, regurgitation/stasis - in 66 (80,49%) neonates, paresis/weak intestinal peristalsis - in 47 (57,32%) patients, flatus - in 3 (3,66%) cases, meconium retention - in 3 (3.66%) cases, isolated absence of sucking reflex/ wobbly sucking was found in 3 (3.66%) cases, enlargement of liver and spleen - in 1 (1.22%) patient. The complex of serum biochemical studies showed significant dysmetabolic changes, which to some extent explain the pathophysiological mechanisms of gastrointestinal dysfunction. In particular, revealed violations of protein-synthetic function of the liver and delays in the production and excretion of bile, enzyme deficiency and cytolytic syndrome. Conclusions. Disorders of the digestive system in newborns is one of the manifestations of general body dysfunction in conditions of hypoxia with the implementation of unfavorable factors of pregnancy and childbirth in the mother. Clinical signs of food intolerance in newborn infants are regurgitation/stasis, paresis/weak intestinal peristalsis, flatus, meconium retention, absence of sucking reflex/wobbly sucking, enlarged liver and spleen. Complex serum biochemical studies in newborns with gastrointestinal disorders showed impaired protein-synthetic liver function, delayed production and excretion of bile, enzymatic insufficiency and cytolytic syndrome
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щербина М. О., Чехунова А. О.
Назва : Стан цитокінового профілю у хворих на аденоміоз
Паралельн. назви :State of cytokine profile in patients with adenomyosis
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 43-49 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
ВЛАГАЛИЩНЫЕ МАЗКИ -- VAGINAL SMEARS
Анотація: Аденоміоз є важливою проблемою сучасної гінекології, яка визиває значні порушення репродуктивної функції, призводить до інвадилізації, порушення функцій суміжних органів, зниження якості життя жінок.Мета дослідження: вивчити стан цитокінового профілю у хворих на аденоміоз.Матеріал та методи дослідження. Обстежено 35 пацієнток, з яких - 20 (57,1 °%) з аденоміозом І ступеня (основна група), контрольна група - 15 (42,9 %) здорових жінок. Визначали імуноферментним методом вміст кателіцидину (LL-37) та β-дефензину, IL-Ιβ, 4, 6, 10, 18, TFN-α, VEGFу сироватці крові, цервікальному слизу та матковому змиві. Для оцінки цитокінового дисбалансу використовували коефіцієнт співвідношення IL-1β/ IL-10, IL-6/IL-10, TFN-a/IL-10, IL-4/IFN-y. У цервікальному слизу визначали методом ПЛР HSV-1,2, CMV. У периферичній крові - наявність специфічних IgM, IgG до HSV-1,2, CMV. Результати дослідження. Проведене визначення ДНК збудників HSV1,2, CMV методом ПЛР аналізу цер- вікального слизу хворих на аденоміоз показало наявність моно-вірусної контамінації HSV1,2 та CMV в 40 % випадків. Причому HSV1,2 виявлявся в 1,7 рази частіше, ніж CMV (р0,05). Частка мікст-вірусної контамінації (HSV1,2+CMV) склала 20 %. У 6 (30 %) хворих на аденоміоз виявлено підвищення титру IgG до HSV1,2, у 5 (25 %) - IgG до CMV. IgM до HSV1,2, CMV виявлено не було. При вивченні цитокінового профілю в сироватці крові хворих на аденоміоз виявлено статистично значуще підвищення рівня про- та протизапальних цитокінів. При чому приріст про- запальних цитокінів спостерігався менш значущий, а концентрація протизапальних цитокінів була значно більшою (IL-10), що свідчить про цитокіновий дисбаланс переважно за Th2. Крім того, у жінок з аденоміозом у слизу цервікального каналу та матковому змиві спостерігається також підвищення концентрації про- та протизапальних цитокінів, прочому динаміка корелювала з показниками в сироватці крові, ступень підвищення перевищувала показники в сироватці крові. Підвищення фактору ангіогенезу (VEGF) як в сироватці крові так і локально може сприяти активації зростання судин та ектопічного ендометрію. З одного боку, антимікробні пептиди знижуючись у сироватці крові та більшою мірою локально (β-дефензин у цервікальному слизу: 384,5±39,1 пг/мл, в матковому змиві 252,2±24,8 пг/мл; у контрольній групі - 447,1±45,3 пг/мл, 446,2±39,3 пг/мл відповідно; LL-37 в цервікальному слизу - 41,5±4,3 пг/мл, в матковому змиві - 67,2±6,8 пг/мл, в контрольній групі - 62,2±6,1 пг/мл; 71,1±7,5 пг/мл відповідно) свідчать про погіршення місцевого імунітету, а накопичення прозапальних цитокінів сприяє проліферації. Цілком ймовірно, що ці імунні зміни через механізм епітеліально-мезенхімального переходу стимулюють міграцію клітин ендометрію до міометрія. Висновки. Результати досліджень показали виражений дисбаланс цитокінового профілю у хворих на аденоміоз за наявності генітальної інфекції. Імунні порушення, які формуються на тлі вірусних збудників, можуть сприяти пенетрації ендометрію в міометрій та розвитку захворюваня. Предметом подальших досліджень має стати пошук адекватних терапевтичних підходів, напавлених на регуляцію підвищенної проліферації та інвазії ендометріюAdenomyosis is an important problem of modern gynecology, which causes significant fertility declines, leads to disability, dysfunction of adjacent organs, decreased quality of life of women. Objective: to study the state of cytokine profile in patients with adenomyosis. Material and methods. 35 female patients of whom 20 (57.1 %) with adenomyosis of I degree (study group) and 15 (42.9%) healthy female patients (control group) were examined. We determined the content of cathelicidin (LL-37) and β-defensin IL-1β, 4, 6, 10, 18, TFN-α, VEGF in blood serum, cervical mucus and uterine lavage by immunoenzyme method. To assess cytokine imbalance, we used a ratio between IL-1β/IL-10, IL-6/IL-10, TFN-α/IL-10, IL-4/ IFN-γ. Local immunity was studied in women depending on the presence of genital pathogens. In cervical mucus, we determined the presence of HSV-1.2, CMV by the PCR method. In peripheral blood - the presence of HSV-1.2, CMV specific IgM, IgG. Results. Determination of DNA of HSV1.2, CMV pathogens by PCR analysis of cervical mucus of patients with adenomyosis showed the presence of mono-viral contamination of HSV1.2 and CMV in 40 % of cases. Moreover, HSV1.2 was detected 1.7 times more frequently than CMV (p0.05). The proportion of mixt-viral contamination (HSV1.2+CMV) was 20 %. Six (30 %) patients with adenomyosis had an increased IgG titer against HSV1,2, five (25 %) had an increased IgG titer against CMV. No IgM against HSV1.2, CMV was detected. The study of cytokine profile in blood serum of patients with adenomyosis revealed a statistically significant increase in the level of pro-and anti-inflammatory cytokines. The increase in proinflammatory cytokines was less significant, and the concentration of anti-inflammatory cytokines was more significant, especially IL-10, indicating a cytokine imbalance with Th2-type cytokines predominating. In addition, in women with adenomyosis, an increase in the concentration of pro-and anti-inflammatory cytokines was observed in cervical mucus and uterine lavage, and the dynamics correlated with the values in blood serum; the degree of increase exceeded the values in blood serum. An increase of angiogenesis factor (VEGF) both in blood serum and locally may contribute to activation of vascular growth and ectopic endometrium. On the one hand, antimicrobial peptides decrease in blood serum and to a greater extent locally (defensin in cervical mucus: 384.5±39.1 pg/ml, in uterine lavage 252.2±24.8 pg/ml; in the control group – 447.1±45.3 pg/ml, 446.2±39.3 pg/ml, respectively; ±6.8 pg/ml, in the control group – 62.2±6.1 pg/ml. In all probability, these immune changes through the mechanism of epithelial-mesenchymal transition stimulate the migration of endometrial cells to the myometrium; endocrine imbalance may also contribute to this. Conclusions. The results of the studies showed a pronounced imbalance of the cytokine profile in patients with adenomyosis in case of genital infection. Immune disorders formed against the background of viral pathogens can contribute to the penetration of the endometrium into the myometrium and the development of the disease. The subject for further research should be the search for adequate therapeutic approaches aimed at the regulation of increased proliferation and invasion of the endometrium
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Lastivka I. V., Antsupova V. V., Babintseva A. G., Yurkiv O. I., Brisevac L. I., Malieieva I. O.
Назва : A clinical case of osteogenesis imperfect type III, determined by COL1A1 (P.GLY845ARG) gene mutation in a newborn girl
Паралельн. назви :Клінічний випадок недосконалого остеогенезу ІІІ типу, спричинений мутацією гена COL1A1 (p.Gly845Arg), у новонародженої дівчинки
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 67-71 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
МУТАЦИЯ -- MUTATION
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Osteogenesis imperfecta (OI) is a disease that is characterized by hereditary connective tissue dysplasia and is clinically manifested as excessive bone fragility and limb deformity. The overall incidence of OI is 1:10,000-20,000 live births. The main autosomal dominant inheritance path, autosomal recessive and X-linked forms have been established, and sporadic cases of the disease, denovo mutations and familial mosaicism have been described. 85% of cases are connected with mutations in the COL1A1 and COL1A2 genes, which leads to quantitative and qualitative changes in the synthesis of type I collagen. Quantitative defects are due to the formation of a null allele, in which the structure of collagen remains unchanging, and its amount is halved. Out of qualitative defects, the most common type of mutation is associated with the replacement of glycine with a larger amino acid. This leads to a disruption in the formation of the triple chain and structural changes in the type I procollagen molecule. The article presents a clinical case of type III osteogenesis imperfecta caused by a mutation in the COLlal (p.Gly845Arg) gene in a newborn girl. Antenatally diagnosed with oligohydramnios and shortening of the limbs, after birth phenotypically revealed congenital dwarfism with short limbs, small size of the cartilaginous skull, hypertelorism, depressed nose bridge and micrognathia. X-ray examination revealed fractures of the humerus. The results of the molecular genetic study revealed the c.2533GA (p.Gly845Arg) mutation of the COL1A1 gene. Molecular genetic examination of family members (mother, father and two sisters of the proband) did not reveal the pathological allele diagnosed in the proband, that is, the birth of a child with a hereditary pathology of the musculoskeletal system occurred as a result of a new mutationНедосконалий остеогенез (НО) - захворювання, яке характеризується спадковою дисплазією сполучної тканини та клінічно проявляється у вигляді надмірної ламкості кісток та деформації кінцівок. Загальна частота НО становить 1:10 000-20 000 живонароджених. Встановлено основний аутосомно-домінантний шлях успадкування, аутосомно-реце- сивні та Х-зчеплені форми, а також описані спорадичні випадки хвороби, мутації denovoта сімейний мозаїцизм. У 85 % випадків мутації виникають в генах COL1A1 та COL1A2, що призводить до кількісних та якісних змін синтезу колагену I типу. Кількісні дефекти обумовлені формуванням нульового алеля, при якому структура колагену не змінюється, а його кількість знижується вдвічі. З якісних дефектів найбільш поширений тип мутації пов'язаний із заміною гліцину на амінокислоту більшого розміру. Це призводить до порушення процесу формування потрійного ланцюга та структурних змін молекули проколагену I типу. У статті представлено клінічний випадок недосконалого остеогенезу III типу, спричинений мутацією гена COL1a1 (p.Gly845Arg), у новонародженої дівчинки. Антенатально діагностовано маловоддя та вкорочення кінцівок, після народження фенотипово виявлено вроджену карликовість з короткими кінцівками, малі розміри хрящового черепа, гіперте- лоризм, втиснуте перенісся та мікрогнатію. При рентгенологічному обстеженні діагностовано переломи плечових кісток. Результати молекулярно-генетичного дослідження виявили мутацію c.2533GA (p.Gly845Arg) гену COL1A1. Молекулярно-генетичне обстеження членів родини (мати, батько та дві рідні сестри пробанда) не виявило патологічного алеля, діагностованого у пробанда, тобто народження дитини зі спадковою патологією опорно-рухового апарату сталося в результаті нової мутації
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шлемкевич О., Кісельова М.
Назва : Питання, що постають перед командою лікарів, задіяних у наданні допомоги екстремально недоношеній новонародженій дитині з природженим сколіозом (клінічний випадок)
Паралельн. назви :Issues of the team of doctors involved in assistance an extremely premature infant with congenital scoliosis (clinical case)
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 72-76 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
СКОЛИОЗ -- SCOLIOSIS
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Кількість новонароджених, в яких вже при народженні знаходять різні вади розвитку складає, у відповідності з даними ВООЗ, 2,5-3 %. Майже 1 % з них - це прояви моногенних захворювань, близько 0,5% - хромосомних захворювань, 1,5-2 % припадає на долю природжених вад розвитку (ПВР), спричинених впливом несприятливих факторів екзогенного і ендогенного походження. Частота ПВР збільшується до кінця першого року життя дитини і сягає 5-7 %о за рахунок проявів недіагностованих при народженні вад розвитку зору, слуху, нервової та ендокринної систем. Оцінка частоти вроджених аномалій хребта (ВАХ) у загальній популяції становить 0,13-0,5/1000 новонароджених. Близько 10-12 % дітей мають сколіоз. У частини дітей ця патологія є вродженою і належить до складних неонатальних патологій вад розвитку хребта. Актуальність і пріоритетність питань профілактики та ранньої терапії природженого сколіозу обумовлена розвитком тяжких деформацій, порушень в роботі внутрішніх органів, а також косметичними дефектами. У статті представлений опис клінічного випадку природженого сколіозу у передчасно народженої дитиниThe number of newborns who already have various malformations at birth is, according to WHO data, 2.53%. Almost 1% of them are manifestations of monogenic diseases, about 0.5 % - chromosomal diseases, 1.5-2 % are caused by congenital malformations (СМ) caused by the influence of adverse factors of exogenous and endogenous origin. The frequency of СМ increases by the end of the first year of a child's life and reaches 5-7 % due to the manifestations of undiagnosed malformations of vision, hearing, nervous and endocrine systems at birth. The estimate of the incidence of congenital spinal abnormalities in the general population is 0.13-0.5 / 1000 newborns. About 10-12 % of children have scoliosis. In some children, this pathology is congenital and refers to complex neonatal pathologies of spinal malformations. The relevance and priority of issues of prevention and early treatment of congenital scoliosis are due to the development of severe deformities, disorders in the internal organs, as well as cosmetic defects. The article describes a clinical case of congenital scoliosis in a prematurely born child with another congenital pathology specific to the perinatal period, which was detected and confirmed before the end of the first week of the child's life: respiratory distress syndrome of the newborn, intraventricular hemorrhage grade III, signs of periventricular leukomalacia with discrete hemorrhages in the spinal cord, dimorphic syndrome, anemia of premature babies, metabolic disorders (hyperkalemia), prematurity is 28 weeks. The description of this clinical case raised topical questions that inevitably arose from a team of doctors who were involved in the medical care of a child with extremely low birth weight. The components of primary, secondary, and tertiary prevention of the development of hereditary pathology are identified, both at the stage of pregnancy planning and in the prenatal period. The defining role in the complex of measures for the Prevention of congenital and hereditary diseases today belongs to prenatal diagnostics, which makes it possible to prevent the birth of children with severe uncontrolled malformations, socially significant fatal genes, and chromosomal diseases. When providing medical care to children with severe congenital, combined pathology, it is important to discuss the issue of providing palliative care to children. An integral part of making therapeutic decisions about the type and method of medical care for a child is to consider the will of the parents, provided that the opinion of the parents is conscious and based on the comprehensive information received about all possible actions of medical professionals, indicating not only conducive but also adverse consequences in the long term of the life of the sick newborn
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мокія-Сербіна С. О.
Назва : Сучасна тактика ведення недоношених дітей з бронхолегеневою дисплазією при виписці з неонатального відділення і в домашніх умовах на амбулаторному етапі
Паралельн. назви :Modern tactics of managing premature children with broncho-pulmonary dysplasia during discharge from the neonatal department and at home at the ambulatory stage
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 60-66 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA
Анотація: Незважаючи на значні успіхи у виходжуванні недоношених дітей, бронхолегенева дисплазія (БЛД), як і раніше, асоціюється з високою захворюваністю та смертністю дітей на першому році життя, високим ризиком формування хронічної легеневої патології, що потребує організації структурованої системи спостереження за дітьми з моменту народження. У статті відображено сучасні уявлення про вітчизняні та закордонні тактики ведення недоношених дітей з БЛД на етапі виписки з неонатального відділення та в домашніх умовах на амбулаторному етапі. Дано докладний опис умов, яких необхідно дотримуватись при виписці дітей. Акцентовано увагу на необхідності оцінки тяжкості БЛД, клінічного стану дитини, рівня медичного обслуговування за місцем проживання дитини, соціальних умов її життя, готовності батьків прийняти дитину. Висвітлено сучасне уявлення про роль кабінету катамнезу та паліативної служби у наданні медичної допомоги дітям, які потребують респіраторної підтримки. Розглянуто основні складові виїзної паліативної допомоги дітям із тяжкою БЛД вдома. Охарактеризовано роль лікаря первинної медичної допомоги (педіатра) у її наданні. Визначено показання та терміни спостереження на амбулаторному етапі дитячого пульмонолога. Обґрунтовано доцільність та показання до проведення додаткових методів обстеження, яких потребує дитина з БЛДDespite significant advances in nursing premature babies, bronchopulmonary dysplasia (BPD), as before, is associated with high morbidity and mortality in children of the first year of life, a high risk of developing chronic pulmonary pathology, which requires the organization of a systematic monitoring system for children from the moment of birth. The article reflects modern ideas about native and foreign tactics of managing premature infants with BPD at the stage of discharge from the neonatal department and at home at the outpatient stage. It is given a detailed description of the conditions that must be observed when discharging children. Attention is focused on the need to assess the severity of BPD, the clinical condition of the child, the level of medical care at the child's place of residence, the social conditions of his life, the willingness of the parents to accept the child. The modern understanding of the role of the follow-up room and palliative service in the provision of medical care to children that are needed in respiratory support is highlighted. We considered the main components of palliative care at home for children with severe BPD. The role of the primary health care physician (pediatrician) in its providing is characterized. The indications and observation periods at the outpatient stage of the pediatric pulmonologist were determined. The expediency and indications for additional examination methods, which a child with BPD needs, have been substantiated
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Знаменська Т. К., Воробйова О. В., Мельник О. О., Марушко Ю. В., Самойленко І. Г.
Назва : Особливості перебігу SARS-COV-2 інфекції у системі «Мати-плід-новонароджений»: огляд літератури
Паралельн. назви :The features of the course of SARS-COV-2 infection in the system "Mother-fetus-newborn": literature review
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 50-54 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
МАТЬ-ПЛОД ОТНОШЕНИЯ -- MATERNAL-FETAL RELATIONS
Анотація: Вірусна пандемія, що розпочалася з Уханя (провінція Хубей, КНР) у 2019 році, призвела до ідентифікації нового виду бета-коронавірусу, здатного заражати людей, 2019-nCoV, пізніше названого SARS- CoV-2. На даний момент відомо п'ять штамів із високим ризиком зараження. SARS-CoV-2 викликає клінічний синдром, названий COVID-19 з низкою симптомів від легкої інфекції верхніх дихальних шляхів до тяжкої пневмонії з гострим респіраторним дистрес-синдромом та, навіть, летальним кінцем. До інфекції схильні люди усіх вікових груп, новонароджені не є винятком. Ураження даної групи пацієнтів представляє особливо важливий інтерес серед лікарів різних спеціальностей, зокрема неонатологів. У статті проаналізовано останні дані зарубіжної та вітчизняної літератури щодо ризиків інфікування, особливості перебігу інфекції у системі «мати-плід-новонароджений», неонатального періоду в дітей, а також ускладнення інфекції COVID-19 у новонародженихViral pandemic that had started in Uhan (Hubey provence, Korea) in 2019, resulted in identification of a new β-coronavirus type, capable of contaminating people, 2019-nCoV, later named SARS-CoV-2. There are 5 known highly contagious strains of the virus. SARS-CoV-2 causes a clinical syndrome called COVID-19 with a set of symptoms ranging from a light infection of the high respiratory tract up to a severe pneumonia with a high respiratory distress-syndrome and even fatal outcome. People of all age groups are likely to be infected and even newborns are not an exclusion. The lesion of this group of patients is of a particular interest among physicians of various specialties, including neonatologists. The article analyzes the latest data from foreign and domestic literature on the risks of infection, especially the course of infection in the system "mother-fetus-newborn", the neonatal period in children, and complications of COVID-19 infection in newborns
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цвіренко С. М., Артьомова Н. С., Калюжка О. О., Гасюк Н. І., Жук Л. А.
Назва : Неонатальна лейкемія: питання диференціальної діагностики
Паралельн. назви :Neonatal leukemia: aspects of differential diagnosis
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 55-59 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): синдром чорничного кекса--неонатальна патологія--гепатомегалія--28 доба життя
Анотація: Захворювання, які виникають в періоді новонародженості, мають обмежену варіативність клінічних проявів і лабораторних синдромів, проте етіологія цих патологічних станів є різноманітною та вимагає від лікаря-неонатолога та педіатра, який займається курацією пацієнтів неонатального періоду, значних резервів теоретичного базису та напрацювань клінічного досвіду щодо проведення диференціальної діагностики. Неонатальні лейкемії відносяться до злоякісних процесів зі швидким прогредієнтним перебігом, який внаслідок інтенсивного розвитку патологічного процесу може набувати характеру інкурабельного та високо загрозливого для життя новонародженого. Саме тому питання диференціальної діагностики неонатальних лейкемій є актуальним, навіть не дивлячись на низьку частоту зустрічаємості цієї патології серед когорти неонатальних пацієнтів.У представленій статті розглянуті основні клінічні та лабораторні синдроми неонатальних лейкемій, які можуть мати місце в якості клінічних проявів інших захворювань неонатального періоду, вказані особливості та індивідуальні характеристики кожного з синдромів при різних патологіях. Визначення комбінацій клінічних та лабораторних синдромів при генералізованих інфекціях в періоді новонародженості, незлоякісних гематологічних захворювань та неопластичних процесах дозволяє використовувати зазначені дифеніції в діагностичному алгоритмі неонатальних станів з обранням подальшої терапевтичної тактики ведення педіатричного пацієнтаDiseases emerging in the neonatal period can manifest themselves only with a limited number of variants of clinical manifestations and laboratory syndromes. Despite this, the etiology of pathological conditions that occur in the neonatal period is very diverse and requires significant reserves of the theoretical base from a neonatologist and a pediatrician who is involved in clinical support and observation of patients of the neonatal period, as well as clinical experience regarding differential diagnosis. Neonatal leukemias refer to malignant processes with a rapid progressive course, which, due to the intensive development of the pathological process, can acquire an incurable character and threaten newborn’s life. Therefore, the issues of differential diagnosis of neonatal leukemias are relevant even despite the low incidence of this pathology among the cohort of neonatal patients. The presented article discusses the main clinical and laboratory syndromes of neonatal leukemia, which can occur as clinical manifestations of other diseases of the neonatal period; specifies the features, as well as the individual characteristics of each of the syndromes in different pathological conditions. Determination of combinations of clinical and laboratory syndromes in generalized infections in the neonatal period, non-malignant hematological diseases and neoplastic processes makes it possible to use these diphenifications in the diagnostic algorithm of neonatal conditions with the definition of further therapeutic tactics for managing a pediatric patient
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Меньшикова А. О., Добрянський Д. О.
Назва : Нові підходи до визначення та класифікації бронхолегеневої дисплазії в передчасно народжених дітей
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 3. - С. 21-26 (Шифр НУ45/2021/11/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
Анотація: Бронхолегенева дисплазія (БЛД) залишається актуальною проблемою сучасних неонатології і педіатрії. Враховуючи, що це захворювання є хронічним та визначає негативні віддалені наслідки, триває пошук оптимального визначення БЛД, яке би мало високу точність щодо прогнозування віддалених респіраторних і неврологічних результатів. З моменту прийняття визначення та класифікації БЛД, які застосовуються на даний час, минуло 20 років. З плином часу змінилась популяція пацієнтів, в якій найчастіше формується БЛД і з’явились нові чинники, які утруднюють застосування цієї класифікації у сучасній клінічній практиці. Зокрема, це стосується покращення показників виживання екстремально недоношених дітей, які складають основну частку пацієнтів з БЛД. Киснева залежність протягом першого місяця у таких немовлят може визначатись незрілістю дихальної системи, і не бути пов’язаною з розвитком БЛД. Також у практику відділень інтенсивної терапії впроваджені нові методи дихальної підтримки, чого не враховує чинна класифікація. Популяція немовлят з тяжкою БЛД за класичним визначенням є неоднорідною з різними показниками віддаленої хронічної захворюваності та розвитку. Усе це обґрунтовує необхідність пошуку нових методологічних підходів і критеріїв визначення та класифікації БЛД у сучасній популяції передчасно народжених немовлят. У цьому огляді представлені нові дані, пропозиції й уточнення щодо визначення і класифікації БЛД, які враховують сучасні особливості клінічної практики.
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Годованець Ю. Д., Фрунза А. В.
Назва : Перспективні уринарні біомаркери з огляду на патогенетичні механізми гострого пошкодження нирок у передчасно народжених дітей
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 3. - С. 27-33 (Шифр НУ45/2021/11/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Анотація: Технології виходжування передчасно народжених дітей значно удосконалюються за останні роки. Однак залишається ряд невирішених проблем, серед яких однією з найбільш актуальних є гостре пошкодження нирок (ГПН). Дана патологія асоціюється з високими показниками захворюваності та летальності, особливо у передчасно народжених дітей з тяжкою перинатальною патологією. Діагностика ГПН базується на класифікації, яка запропонована у 2012 р. міжнародною групою експертів Kidney Disease: Improving Global Outcomes. Основними критеріями верифікації діагнозу є зростання рівня сироваткового креатиніну та зменшення рівня діурезу. Проблема діагностики та диференційної діагностики ГПН у передчасно народжених дітей займає провідне місце, оскільки досі не існує єдиного консенсусу щодо можливостей використання специфічних біомаркерів уражень нирок та майже відсутні номограми з урахуванням гестаційного віку при народженні, маси тіла та ступеня тяжкості перинатальної патології. Креатинін плазми все ще залишається найбільш часто використовуваним маркером порушення фільтраційної функції, однак впродовж останніх років ведуться численні наукові дискусії та вивчаються нові, високо чутливі та високо специфічні маркери ренального пошкодження. Зокрема, запропоновано розглядати функціональні біомаркери та маркери тубулярного пошкодження як окремі категорії, оскільки порушення функції нирок та безпосередньо пошкодження можуть співіснувати незалежно, одночасно або спостерігається перехід категорій. Перспективними біомаркерами, які активно досліджуються та застосовуються на практиці, є плазмовий цистатін С, уринарні та сироваткові фракції альфа-1-мікроглобуліну та бета-2-мікроглобуліну, ліпокалін, асоційований з желатиназою нейтрофілів та ін. Акцентується увага на важливості епігенетичної концепції у формуванні уражень нирок, блокуванні системи ренін-ангіотензин-альдостерон-антидіуретичний гормон та ролі каналів транзієнтного рецепторного потенціалу у модуляції основних ниркових функцій. Широко вивчаються метаболічні профілі сечі з урахуванням гестаційного віку та маси тіла дитини.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Редько І. І.
Назва : Особливості використання сучасних інноваційних технологій у післядипломній освіті
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 3. - С. 17-20 (Шифр НУ45/2021/11/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИЗОБРЕТЕНИЯ -- INVENTIONS
ОБРАЗОВАНИЕ -- EDUCATION
Анотація: Проблема якості вищої медичної освіти в Україні завжди посідала одне з перших місць у загальнонаціональному рейтингу. Оскільки удосконалення якості навчання є актуальною проблемою в системі післядипломної освіти, сучасний підхід до процесу навчання лікарів-фахівців на курсах підвищення кваліфікації та лікарів-інтернів повинен включати впровадження нових освітніх (педагогічних, інформаційних та телекомунікаційних) технологій. В умовах пандемії корона вірусної інфекції COVID-19 усім вищим медичним закладам доводиться все більше змінювати загальноприйняті та перевірені часом і досвідом підходи до надання якісної освіти лікарям та впроваджувати у навчальний процес сучасні новітні технології. Зазначені у статті досвід та аналіз особливостей впровадження сучасних інноваційних технологій на післядипломному етапі освіти допоможуть суттєво покращити результативність засвоєння як теоретичної, так і практичної частини підготовки по кожній лікарській спеціальності.
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Lastivka I. V., Babintseva A. G., Antsupova V. V., Peryzniak A. I., Koshurba I. V., Brisevac L. I.
Назва : The clinical case of Hemifacial Microsomia in the newborn boy from mother with Z-21
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 2. - С. 64-67 (Шифр НУ45/2021/11/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЛИЦА АССИМЕТРИЯ -- FACIAL ASYMMETRY
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
Анотація: Геміфаціальна мікросомія (ГФМ) – термін, який використовується для ідентифікації деформацій обличчя, пов’язаних з порушенням розвитку перших і других пар зябрових дуг, що характеризуються недорозвиненням однієї половини обличчя. Одним із типів геміфаціальної мікросомії є окуло-аурікуло-вертебральна дисплазія або синдром Гольденхара. Захворюваність на ГФМ становить 1:3500-1:7000 живонароджених та зустрічається у 1 випадку на 1000 дітей із вродженою глухотою. Співвідношення хлопчиків та дівчат становить 3:2. Етіологія та тип успадкування вивчені недостатньо. Існує три можливі патогенетичні моделі: судинні аномалії та крововиливи в черепно-лицьовій області, пошкодження хряща Меккеля та аномальний розвиток клітин черепно-мозкового нервового гребеня. Фактори зовнішнього середовища, внутрішні материнські фактори матері та генетичні фактори (мутації OTX2, PLCD3 та MYT1) можуть також зумовити розвиток геміфаціальної мікросомії. У статті продемонстровано клінічний випадок геміфаціальної мікросомії у новонародженого хлопчика від матері з Z-21 у вигляді деформації лівої вушної раковини з атрезією слухового ходу та «хибними» вушками справа, що поєднано з уродженою аномалією серця (дефект міжпередсердної перетинки) та головного мозку (гіпоплазія мозолистого тіла). Акцентована увага на необхідності залучення мультидисциплінарної команди спеціалістів у веденні даного пацієнта як у неонатальному періоді, так і у системі подальшого катамнестичного спостереження.
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Знаменська Т. К., Воробйова О. В., Кузнєцов І. Е., Ластівка І. В., Голота Т. В., Кремезна А. В., Кривошеєва В. В., Обод М. В., Самойленко І. Г.
Назва : Особливості розширеного скринінгу на спадкові хвороби обміну речовин у передчасно народжених дітей
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 3. - С. 5-16 (Шифр НУ45/2021/11/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ ВРОЖДЕННЫЕ НАРУШЕНИЯ -- METABOLISM, INBORN ERRORS
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Анотація: Відносна доля передчасних пологів в Україні складає біля 6%. Передчасно народжені діти знаходяться в групі найбільшого перинатального ризику формування важкої хронічної патології нервової системи та внутрішніх органів. Рівень інвалідизації недоношених дітей у 22 рази перевищує цей показник у дітей, народжених в термін. Біля третини випадків ранньої неонатальної смертності пов’язано із спадковими хворобами обміну речовин (СХОР), які значною мірою порушують адаптацію та виходжування немовлят з ознаками морфо-функціональної незрілості. Ефективність виходжування передчасно народжених дітей залежить від своєчасної діагностики як загальносоматичних, так і рідкісних метаболічних порушень.З огляду на відсутність специфічних симптомів, встановлення діагнозу СХОР при клінічному огляді дитини зазвичай неможливо. Дієвим інструментом виявлення генетично обумовленого дефіциту певних ферментів, що спричиняє СХОР, є розширений скринінгу новонароджених (РСН). Практичний досвід виконання РСН свідчить про те, що найбільш складною є інтерпретація його результатів для передчасно народжених дітей з огляду на численні відмінності біохімічних показників їх крові від таких у доношених малюків, які використовуються в якості референтних значень. У даній статті наведені основні чинники, що впливають на прогностичну значущість результатів РНС у передчасно народжених, зокрема, терміни відбору крові з урахуванням особливостей окремих нозологій, кратність проведення обстежень, вплив гестаційного віку, стан здоров’я матері, супутню патологію, склад сумішей для парентерального харчування тощо. У статті проаналізовано та систематизовано дані та інформацію з другого видання Міжнародної Настанови «Newborn Screening for Preterm, Low Birth Weight and Sick Newborns», 2-nd Ed. CLSI Guideline NBS03, 2019 р., яка презентує консенсусні рішення глобальної команди неонатологів, лікарів-метаболістів та медичних генетиків щодо точності, надійності та термінів лабораторних визначень маркерів СХОР, а також комплексу факторів, які обов’язково слід враховувати при інтерпретації результатів РСН для передчасно народжених, маловагових та новонароджених з перинатальною патологією. Діюча в Україні процедура неонатального скринінгу для передчасно народжених має бути адаптована до сучасних вимог, які викладені у відповідних настановах всесвітньо відомих медичних інституцій, включаючи CLSI. Ключовим питанням покращення якості та підвищення надійності неонатального скринінгу є багато- разовий (повторний) відбір зразків крові для лабораторних вимірювань вмісту маркерних речовин. Належним чином організована і чітко працююча система розширеного неонатального скринінгу є одним з ключових інструментів зниження ранньої дитячої смертності та інвалідності, що пов’язана із спадковими хворобами обміну речовин.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кісельова М. М., Комар А. В., Маланчак О. М., Поцюрко О. В.
Назва : Адаптація дітей у ранньому неонатальному періоді, народжених від матерів, які перехворіли на COVID-19 під час вагітності (опис двох випадків)
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 3. - С. 34-40 (Шифр НУ45/2021/11/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL
Анотація: Частота виявлення інфікованих дітей SARS-CoV-2, що складає 10% від загальної кількості інфікованих, разом з новонародженими дітьми, говорить про необхідність ретельної діагностики патологічних станів, які можуть виникати у дітей, зокрема у періоді новонародженості. Якщо на початку виявлення захворювання COVID-19 стверджувалось, що коронавірус SARS-CoV-2 не уражає дітей, то аналізуючи нові дані ми бачимо, що 2% в структурі пацієнтів з діагностованими клінічними випадками COVID-19 складають діти, в тому числі, новонароджені. У статті представлений опис спостережень за кількома клінічними випадками ранньої неонатальної адаптації дітей, народжених від жінок, які перехворіли у легкій та важкій формі на COVID-19 під час І та ІІІ триместру вагітності, відповідно, оскільки ці діти при народженні мали везикульозні висипання, симптом, що вважається рідкісним для цієї категорії новонароджених.У відділенні новонароджених КНП «3-тя міська клінічна лікарня м. Львова» у 2020 р. народилось 2300 новонароджених, при цьому кожна 5 породілля (20%) перехворіла на COVID-19 під час вагітності. Аналізуючи перебіг процесів ранньої неонатальної адаптації виявили,що період адаптації таких дітей може не відрізнятися від адаптації новонароджених за кількістю і проявами транзиторних станів, характерних для перших днів життя, матері яких не хворіли на COVID-19 під час вагітності. Разом з тим, перенесена коронавірусна інфекція жінками як в І так і ІІІ триместрах вагітності може асоціюватись з ознаками вродженого везикульозу у дітей, що супроводжується запальними змінами в крові та проявами згущення крові в періоді ранньої неонатальної адаптації в новонародженого. Діти не мали інших ознак розвитку патологічної симптоматики (лихоманка, млявість, сонливість, гіпотонія, ринорея, фарингіт, кашель, дихальні розлади (тахіпное, хрипи в легенях), блювота, діарея та порушення вигодовування)), характерної інфекційним захворюванням, специфічним для новонароджених, що може маскуватись за транзиторними станами. Проявами транзиторних станів у дітей, які перебували під спостереженням були: міліа, проста еритема, десквамативне лущення епідермісу, токсична еритема, фізіологічна жовтяниця. Обробка уражених ділянок шкіри висипковими елементами 0,05% водним розчином хлоргексидину, триденний курс ампіциліну, що вводили дитині з перших годин життя в дозі 100 мг/кг/добу внутрішньовенно, сприяв зникненню у ці дні везикулопустульозу. Терапією супроводу був мультипробіотик в формі крапель. У представлених випадках, не спостерігали перешкод грудному вигодовуванню та спільному перебуванню матері і дитини. У відділеннях новонароджених пологових будинків необхідно знаходити можливості, з діагностичною метою, проводити мікробіологічні дослідження вмісту пустул та біоматеріалу зі слизових пологових шляхів для подальшого співставлення результатів дослідження і встановлення етіологічних чинників везикулозу, визначити біохімічний аналіз крові - рівень СРБ, АЛТ, АСТ, ЛДГ, феритин сироватки крові, показники коагулограми.
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яблонь О. С., Бондаренко Т. В., Власенко В. О., Шовкопляс Н. А.
Назва : Ураження головного мозку у передчасно народжених дітей - пацієнтів відділення інтенсивної терапії новонароджених
Паралельн. назви :Brain injury in preterm infants - patients of the department of intensive therapy of newbor
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 4-8 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
Анотація: Прогрес репродуктивних і перинатальних технологій призвів не лише до зростання кількості передчасно народжених дітей та збільшення показників виживання, але й до збільшення частоти ускладнень. Захворювання нервової системи займають провідну роль у структурі захворювань передчасно народжених немовлят. Ранній початок позаутробного життя сприяє порушенню фізіологічних процесів дозрівання головного мозку, збільшуючи ризик неврологічних ускладнень. Мета дослідження. Встановити частоту та структуру ураження головного мозку у передчасно народжених дітей – пацієнтів відділення інтенсивної терапії. Матеріали і методи дослідження. Оцінено показники летальності та захворюваності передчасно народжених дітей – пацієнтів відділення інтенсивної терапії, які народилися у 2019-2020 та перших 3 кварталах 2021 року. Встановлено частоту уражень нервової системи у передчасно народжених немовлят, а саме наявність внутрішньошлуночкових крововиливів різних ступенів важкості, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, перивентрикулярної лейкомаляції, гідроцефалії. Статистична обробка отриманих результатів проводилася за допомогою системи програмного забезпечення Microsoft Excel 2010 (14.0.6024.1000) SP 1 MSO (14.0.6023.1000). Результати дослідження. У 2021 році зросла кількість передчасно народжених дітей з масою тіла 1500 г порівняно з 2019 роком. Виявлено зменшення показників летальності передчасно народжених дітей – пацієнтів відділення інтенсивної терапії. Найбільш поширеними патологіями передчасно народжених дітей залишаються респіраторний дистрес синдром та ураження нервової системи. Аналіз отриманих даних пока- зав, що у структурі неврологічної патології у передчасно народжених дітей домінують гіпоксично-ішемічна енцефалопатія та внутрішньошлуночкові крововиливи. Висновки. На тлі зменшення показників летальності зростають кількість та важкість внутрішньошлуночкових крововиливів у передчасно народжених дітейAdvances in reproductive and perinatal technologies have led not only to an increase in the number of premature babies and an increase in survival rates, but also to an increase in the incidence of complications. Nervous system diseases play a leading role in the structure of pathologies of premature infants. Early onset of extrauterine life contributes to the disruption of physiological processes of brain maturation, increasing the risk of neurological complications. Objective. To establish the frequency and structure of brain damage in premature infants-patients of the intensive care unit. Materials and methods. The mortality and morbidity rates of premature infants-patients of the intensive care unit who were born in 2019-2020 and the first 3 quarters of 2021 were estimated. The frequency of lesions of the nervous system in premature infants, namely the presence of intraventricular hemorrhages of varying severity, hypoxic-ischemic encephalopathy, periventricular leukomalacia, hydrocephalus. Statistical processing of the obtained results was performed using the software system Microsoft Excel 2010 (14.0.6024.1000) SP 1 MSO (14.0.6023.1000). Results. In 2021, the number of premature babies weighing 1,500 g increased compared to 2019. The decrease in mortality rates of premature infants-patients of the intensive care unit was revealed. The most common pathologies of premature infants are respiratory distress syndrome and lesions of the nervous system. Analysis of the obtained data showed that the structure of neurological pathology in premature infants is dominated by hypoxic-ischemic encephalopathy and intraventricular hemorrhage. Conclusions. Against the background of declining mortality rates, the number and severity of HSV in premature infants are increasing
Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)