Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (167)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=онтогенез<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 176
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цигикало О. В., Бойчук Т. М., Ходоровська А. А., Столяр Д. Б., Андрущак Л. А.
Назва : Особливості морфогенезу кровоносних судин печінки та позапечінкових жовчних проток у ранньому періоді онтогенезу людини
Паралельн. назви :Peculiarities of morphogenesis of hepatic blood vessels and extrahepatic bile ductes in the early period of human ontogenesis
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2025. - Т. 24, № 1. - С. 35-42 (Шифр КУ26/2025/24/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫЕ -- BILE DUCTS, EXTRAHEPATIC
ОНТОГЕНЕЗ
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS
Анотація: З метою з’ясування особливостей джерел закладки, розвитку будови та становлення топографії кровоносних судин позапечінкових жовчних проток у зародковому періоді онтогенезу людини досліджено 22 серії послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків (4,5-13,0 мм тім’яно-куприкової довжини) за допомогою комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, мікроскопія, графічне та комп’ютерне реконструювання, морфометрія). Встановлено, що позаорганні кровоносні судини позапечінкових жовчних проток виникають на 4-му тижні пренатального розвитку з черевного стовбура, який розгалужується на зачатки загальної печінкової, лівої шлункової та селезінкової артерій. На 5-му тижні пренатального періоду онтогенезу формується стовбур ворітної печінкової вени із залишків анастомозів між жовтково-брижовими венами. На початку 6-го тижня внутрішньоутробного розвитку парні пупкові вени зливаються в пупковому канатику, а в тілі ембріона весь об’єм крові від плаценти спрямовується лівою пупковою веною в печінку. Наприкінці 5-го тижня внутрішньоутробного розвитку у стінці спільної жовчної протоки виникають острівці кровотворення – кровоносні судини капілярного типу, що свідчить про початок формування внутрішньоорганного кровоносного русла позапечінкових жовчних проток. На 6-му тижні пренатального періоду онтогенезу встановлюється дефінітивна синтопія спільної жовчної протоки з ворітною печінковою веною та власною печінковою артерією в зачатку печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки.In order to clarify the peculiarities of the sources of rudiments, the development of the structure and the formation of the topography of the blood vessels of the extrahepatic bile ducts in the embryonic period of human ontogenesis, 22 series of consecutive histological sections of embryo specimens (4.5 13.0 mm parieto-coccygeal length) were studied using a complex of morphological research methods (anthropometry, microscopy, graphic and computer reconstruction, morphometry). It was established that the extraorgan blood vessels of the extrahepatic bile ducts arise at the 4th week of prenatal development from the abdominal trunk, which branches into the rudiments of the common hepatic, left gastric and splenic arteries. At the 5th week of prenatal ontogenesis, the trunk of the portal hepatic vein is formed from the remnants of anastomoses between the vitelline-mesenteric veins. At the beginning of the 6th week of intrauterine development, the paired umbilical veins merge in the umbilical cord, and in the body of the embryo, the entire volume of blood from the placenta is directed through the left umbilical vein to the liver. At the end of the 5th week of intrauterine development, hematopoietic islands appear in the wall of the common bile duct – capillary-type blood vessels, which indicates the beginning of the formation of the intraorgan blood flow of the extrahepatic bile ducts. At the 6th week of the prenatal period of ontogenesis, a definitive syntopy of the common bile duct with the portal hepatic vein and the hepatic artery proper is established in the rudiment of the hepatoduodenal ligament. Key words: аngiogenesis, blood vessels of the liver, arteries of the extrahepatic bile ducts, veins of the extrahepatic bile ducts, umbilical vein, reconstruction, prenatal development.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дмитренко Р. Р., Козарійчук Н. Я., Цигикало О. В., Кузняк Н. Б.
Назва : Онтогенетичні перетворення кісток очної ямки людини
Паралельн. назви :Ontogenetic transformations of bones of the human orbit
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 99-107 (Шифр НУ45/2024/14/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОНТОГЕНЕЗ
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
ЧЕРЕП -- SKULL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: З ’ясування джерел закладки кісток очної ямки людини, уточнення послідовності їх осифікації дозволить створити морфологічне підгрунтя для ефективного тлумачення даних моніторингу стану плода, сприятиме ранній діагностиці варіантів будови та можливих вад розвитку голови, органа зору та суміжних структур. Мета дослідження. З ’ясувати джерела закладки, хронологію скостеніння, особливості вікових топографо- анатомічних змін кісток очної ямки людини. Матеріал і методи дослідження. Досліджено 18 серій гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком 4-12 тижнів внутрішньоутробногорозвитку (4,0-80,0 мм тім ’яно-куприкової довжини) та препарати 12 плодів віком 4-9 місяців внутрішньоутробного розвитку (130,0-450,0 мм тім ’яно-п ’яткової довжини) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, препарування, тривимірне реконструювання серій гістологічних зрізів та комп ’ютерних томограм, статистичний аналіз). Дослідження проводилося відповідно до основних положень Конвенції Європейського Союзу про права людини та біомедицину (1997), а також Гельсінської декларації про етичні принципи медичних досліджень із залученням людей (1964-2008), Директив ЄС № 609 (1986), Наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009. Робота виконувалась в рамках ініціативної науково-дослідної роботи кафедри гістології, цитології та ембріології закладу вищої освіти Буковинського державного медичного університету «Структурно-функціональні особливості тканин і органів в онтогенезі, закономірності варіантної, конституційної, статево-вікової та порівняльної морфології людини». Державний реєстраційний номер: 0121U110121. Терміни виконання: 01.2021-12.2025. Результати дослідження. Перші ознаки виникнення осередків скостеніння навколо основного нервового і вісцерального вмісту зачатка очної ямки визначаються у 6-тижневих зародків у вигляді семи хрящових моделей кісток, а перші центри осифікації серед зачатків кісток, які беруть участь у формуванні очної ямки, виявлені у зачатку верхньої щелепи. На 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку починаються процеси скостеніння лобової, клиноподібної, решітчастої кісток і верхньої щелепи. Наприкінці 8-го місяця внутрішньоутробного розвитку, завдяки процесам скостеніння малого крила клиноподібної та лобової кісток, очна ямка набуває рис дефінітивної будови. Із початку плодового періоду онтогенезу людини триває осифікація структур клиноподібної кістки, що призводить до морфологічних перетворень очної ямки у 5-місячних плодів - вона відмежовується від клино-піднебінної та підскроневої ямок кістковим шаром, формується зоровий канал, а у 6-місячних плодів відбуваються процеси осифікації лобової, клиноподібної, решітчастої кісток і верхніх щелеп, а очноямковий м ’язМюллера змінює свою структуру на волокнисту. Аналіз вікової динаміки морфометричних параметрів очної ямки впродовж плодового періоду розвитку дозволив встановити особливості змін її діаметру, окружності та площі, що виражається математичними функціями: діаметр очної ямки, мм = -0,2285+0,4704*x; окружність очної ямки, мм = -0,2924+1,4595*x; площа очної ямки, мм2=-87,8597+8,0387*x, де х- вік плода людини у тижнях. Висновок. Критичними періодами розвитку очної ямки є 6-й місяць пренатального онтогенезу, під час якого спостерігається нерівномірність темпів зростання горизонтального розміру очної ямки відносно вертикального, а її форма повертається до мезоконхальної, якараніше спостерігалась у передплодів, а також 8-й місяць, під час якого уповільнюється зростання всіх параметрів очної ямки внаслідок інтенсивних процесів органогенезу її вісцеральних структур Elucidation of the sources of human orbital bones, clarification of the sequence of their ossification will allow to create a morphological basis for effective interpretation of the data of fetal condition monitoring, will contribute to early diagnosis of variants of the structure and possible malformations of the head, organ of vision and related structures. The aim of the study. The aim of this work was to find out the sources of origin, the chronology of ossification, the characteristics of age-related topographic and anatomical changes in the bones of the orbit. Material and methods. 18 series of histological sections of samples of human embryos and pre-fetuses at the age of 4-12 weeks of intrauterine development (4,0-80,0 mm parietal-coccygeal length) and samples of 12 fetuses at the age of 4-9 months of intrauterine development (130,0-450. 0 mm parietal-calcaneal length) using a complex of morphological research methods (anthropometry, morphometry, preparation of histological sections, dissection, three-dimensional reconstruction of series of histological sections and computer tomography, statistical analysis). The study was conducted in accordance with the main provisions of the European Union Convention on Human Rights and Biomedicine (1997), as well as the Helsinki Declaration on Ethical Principles of Medical Research Involving Human Subjects (1964-2008), EU Directive No. 609 (1986), Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 23.09.2009 No. 690. The work was carried out within the framework of the initiative research work of the Department of Histology, Cytology and Embryology of the Bukovinian State Medical University «Structural and functional peculiarities of tissues and organs in ontogenesis, regularities of variant, constitutional, sex and age-related and comparative human morphology». State registration number: 0121U110121. Deadlines: 01.2021-12.2025. The results. The first signs of the appearance of ossification centers around the main nervous and visceral contents of the rudiment of the orbit are determined in 6-week-old embryos in the form of seven cartilaginous bone models, and the first centers of ossification among the rudiments of bones participating in the formation of the orbit are found in the rudiment of the maxilla. In the 6th month of intrauterine development, the processes of ossification of the frontal, sphenoid, ethmoid and maxillary bones begin. At the end of the 8th month of intrauterine development, due to the ossification processes of the lesser wing of the sphenoid and frontal bones, the orbit acquires features of a definitive structure. From the beginning of the fetal period of human ontogenesis, ossification of the structures of the sphenoid bone continues, which leads to morphological transformations of the orbit in 5-month fetuses - it is separated from the sphenopalatine and infratemporal fossa by a bone layer, the optic canal is formed, and in 6-month fetuses processes of ossification of the frontal, sphenoid, ethmoid and maxillary bones, and Muller’s orbital muscle changes its structure into a fibrous one. The analysis of the age-related dynamics of the morphometric parameters of the orbit during the fetal period of intrauterine development made it possible to establish the peculiarities of changes in its diameter, circumference and area, which are expressed by mathematical functions: diameter of the orbit, mm = -0. 2285+0.4704*x; circumference of the orbit, mm = -0.2924+1.4595*x; area of the orbit, mm2 = -87.8597+8.0387*x, where x is the age of the human fetus in weeks. Conclusion. The critical periods of the development of the orbit are the 6th month of prenatal ontogenesis, during which there is an uneven growth rate of the horizontal size of the orbit in relation to the vertical one, and its shape returns to the mesoconchal, which was previously observed in fetuses, as well as the 8th month, during which the growth of all parameters of the orbit slows down due to intensive processes of organogenesis of its visceral structures
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цуманець І.
Назва : Анатомічне моделювання поверхневих м’язів шиї в перинатальному періоді онтогенезу
Паралельн. назви :Anatomical modeling of the superficial muscles of neck in perinatal period of ontogenesis
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 97-103 (Шифр КУ26/2024/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
ОНТОГЕНЕЗ
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Аналіз літератури вказує на високу зацікавленість не лише вітчизняних, а й зарубіжних науковців щодо анатомії та топографії м’язів шиї на різних етапах онтогенезу для адекватної хірургічної корекції відхилень у новонароджених та дітей раннього віку. Дослідження виконано на 63 об’єктах пло-дів людини віком від 4-х до 10 місяців та 7-ми новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів). Для створення анатомічних моделей поверхневих м’язів шиї визначали параметри м’язів і загальновідомі розміри шиї у всіх вікових групах. Довжину м’зів визначали від місця його початку до місця прикріплення, ширину – на рівні найширшої його частини, тоб то на рівні анатомічного поперечника. Статистичний аналіз одержаних даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Для морфометричних параметрів груднинно- ключично-соскоподібного і лопатково-під’язикового м’язів упродовж перинатального періоду розвитку характерні періоди прискореного розвитку, так для довжини груднинно- ключично-соскоподібного м’яза – з 5-го до 9-й місяці, для довжини лопатково-під’язикового м’яза – з 4-го по 6-й місяці внутрішньоутробного розвитку. Для ширини правого та лівого груднинно- ключично-соскоподібного м’яза притаманні два періоди найінтенсивнішого збільшення: впродовж 5-6 та 8-10 місяців розвитку, а ширина правого та лівого лопатково-під’язикового м’яза у даний період розвитку збільшується поступово. Створенні анатомічні моделі за морфометричними параметрами поверхневих м’язів шиї є шаблоном для всіх вікових груп упродовж перинатального періоду онтогенезу з метою встановлення типової та варіантної анатомії з наступним прогнозуванням відхилень розвитку або вродженої патології. Встановлені кореляційні взаємозв’язки між морфометричними параметрами груднинно- ключично-соскоподібного і лопатково-під’язикового м’язів упродовж перинатального періоду розвитку засвідчують синхронний та гармонійний їх розвитокThe analysis of the literature indicates the high interest of not only domestic, but also foreign scientists in the anatomy and topography of the neck muscles at various stages of ontogenesis for adequate surgical correction of abnormalities in newborns and young children. The study was performed on 63 objects of human fetuses aged from 4 to 10 months and 7 newborns (in particular, 5 isolated organ complexes). For create anatomical models of the surface muscles of the neck, muscle parameters and commonly known neck sizes were determined in all age groups. The length of the muscles was determined from the place of its beginning to the place of attachment, the width – at the level of its widest part, that is, at the level of the anatomical diameter. Statistical analysis of the obtained data was performed using the licensed program RStudio. For the morphometric parameters of the sternocleidomastoid and scapulohyoid muscles during the perinatal period of development, periods of accelerated development are characteristic, for the length of the sternocleidomastoid muscle – from the 5th to the 9th month, for the length scapular- hyoid muscle – from the 4th to the 6th month of intrauterine development. For width of the right and left sternocleidomastoid muscle has two periods of the most intense increase: during 5-6 and 8-10 months of development, while the width of the right and left scapulohyoid muscle increases gradually during this period of development. The created anatomical model based on the morphometric parameters of the surface muscles of the neck is a template for all age groups during the perinatal period of ontogenesis with the aim of establishing typical and variant anatomy with the subsequent prediction of developmental abnormalities or congenital pathology. The established correlation relationships between the morphometric parameters of the sternoclavicular mastoid and scapular- hyoid muscles during the perinatal period of development testify to their synchronous and harmonious development
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кочарян Г. С.
Назва : Статева конституція і сексуальна біографія
Паралельн. назви :Sexual Constitution and Sexual Biography
Місце публікування : Здоров’я чоловіка. - 2024. - N 1. - С. 35-39 (Шифр ЗУ37/2024/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СЕКСУАЛЬНОСТЬ -- SEXUALITY
ОНТОГЕНЕЗ
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
ГЕН-СРЕДА ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- GENE-ENVIRONMENT INTERACTION
МОДЕЛИ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ -- MODELS, THEORETICAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): статева конституція --вектор
Анотація: Статева конституція – один із головних чинників, що визначає вираженість статевого потягу. За визначенням G. S. Vasilchenko (1977), «… під статевою конституцією розуміють сукупність стійких біологічних властивостей, що складаються під впливом спадкових чинників і умов розвитку у пренатальний період та період раннього онтогенезу. Статева конституція лімітує діапазон індивідуальних потреб на певному рівні статевої активності та характеризує індивідуальний спротив патогенним чинникам, які характеризуються вибірковістю до статевої сфери»Поняття «статева конституція» набуло значного поширення в спеціальній літературі. Для визначення статевої конституції чоловіків G. S. Vasilchenko розробив і вперше апробував шкалу її векторного визначення, яка враховує сім показників, а саме: І вектор – вік пробудження сексуального лібідо, II вектор – вік першої еякуляції, III вектор – трохантерний індекс, IV вектор – характер оволосіння лобка, V вектор – максимальний ексцес, VІ вектор – час між одруженням та входженням у смугу умовно-фізіологічного ритму (УФР), що дорівнює двом-трьом статевим актам на тиждень, VII вектор – вік чоловіка, в якому він перейшов на УФРПерші чотири вектори (I–IV) тісно пов’язані з генотипом людини. Їх використовують для визначення генотипічного індексу статевої конституції – Кг, який є середнім арифметичним цих векторів. V–VII вектори застосовують для визначення конституціонально модельованого індексу статевої активності (Ка). Середню арифметичну усіх семи векторів (I–VII) називають фенотипічним індексом статевої конституції (Кф). Після визначення значень усіх векторів статевої конституції також визначається індекс Ка/Кг, який дає змогу визначити, наскільки сексуальна активність чоловіка відповідає його конституціональним можливостям. Так, цей показник у групі осіб «умовна норма» становив 1,18. У статті наводяться дані щодо жіночої статевої конституції та шкали її векторного визначення, яку розроблено та апробовано I. L. Botneva (1983). Надаються рекомендації щодо визначення статевої конституції людини. Крім того, у статті наводяться клінічні спостереження автора, які свідчать про вплив на сексуальну активність сексуальної біографії з метою її врахування при визначенні цієї конституціїSexual constitution is one of the main factors that determines the severity of sexual desire. According to the definition of G. S. Vasilchenko (1977), “... the sexual constitution is a set of stable biological properties which are formed under the influence of hereditary factors and developmental conditions in the prenatal period and the period of early ontogenesis. Sexual constitution limits the range of individual needs at a certain level of sexual activity and characterizes individual resistance to pathogenic factors, which are characterized by selectivity to the sexual sphere”The concept of “sexual constitution” has gained considerable popularity in specialized literature. To determine the sexual constitution of men, G. S. Vasilchenko developed and tested for the first time a scale for its vector definition, which takes into account seven indicators, namely: I vector – age of sexual libido awakening, II vector – age of first ejaculation, III vector – trochanteric index, IV vector – pattern of hair growth pubic area, V vector – maximum excess, VI vector – time between marriage and entry into the zone of conditional physiological rhythm (CPR), which is equal to two to three sexual acts per week, VII vector – the age of the man at which he switched to CPRThe first four vectors (I–IV) are closely related to the human genotype. They are used to determine the genotypic index of sexual constitution – Kg, which is the arithmetic mean of these vectors. V-VII vectors are used to determine the constitutionally modeled index of sexual activity (Ka). The arithmetic average of all seven vectors (I–VII) is called the phenotypic index of sexual constitution (Kf). After determining the values of all sexual constitution vectors, the Ka/Kg index is also determined, which makes possible to find how much a man’s sexual activity corresponds to his constitutional capabilities. Thus, this indicator in the group of persons “conditional norm” was 1.18. The article presents data on the female sexual constitution and the scale of its vector definition, which was developed and tested by I. L. Botneva (1983). Recommendations for determining the sexual constitution of a person are offered. In addition, the article provides clinical observations of the author, which testify to the influence of sexual biography on sexual activity in order to take it into account when determining this constitution
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Забродська О. С., Слободян О. М.
Назва : Особливості фетальної топографії пупкової вени
Паралельн. назви :Features of fetal topography of the umbilical vein
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2024. - Т. 23, № 4. - С. 51-56 (Шифр КУ27/2024/23/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПУПОЧНЫЕ ВЕНЫ -- UMBILICAL VEINS
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Пупкова вена забезпечує транспортування оксигенованої крові від плаценти до плода, відіграючи ключову роль у його життєзабезпеченні. Розуміння анатомічних особливостей процесів становлення структури органів впродовж ембріонального та фетального періодів є важливим як для фундаментальної, так і для клінічної медицини. Дослідження топографії пупкової вени дає змогу глибше зрозуміти механізми плацентарного обміну, вплив гіпоксії на плід, а також розробити нові методи моніторингу внутрішньоутробного стану. Мета дослідження – встановити особливості внутрішньопечінкової топографії пупкової вени у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Для дослідження використано 70 об’єктів плодів віком від 4-х до 10-ти місяців. Для досягнення поставленої мети використано комплекс морфологічних методів дослідження, який вміщує макромікропрепарування, виготовлення топографоанатомічних зрізів, рентгенографію, морфометрію. Результати. Пупкова вена у плодів у межах передньої черевної стінки залягає між поперечною фасцією живота і очеревиною, потім прямує від пупкового кільця вверх і вступає в печінку в ділянці пупкової вирізки. Печінкова частина пупкової вени розташована в передній частині лівої повздовжньої борозни між лівою і квадратною частками. У понад половини випадків борозна знизу прикрита печінковою тканиною, яка у вигляді містка перекидається між квадратною та лівою частками органа. На рівні воріт печінки пупкова вена поділяється на дві окремі кінцеві гілки, а саме: венозну протоку та ворітну пазуху. Венозна протока анатомічно є прямим продовженням пупкової вени, забезпечуючи безперервний кровотік від плаценти до органів плода. Ворітна пазуха є гілкою, що відходить від пупкової вени під тупим кутом, який зазвичай становить від 110° до 130°. Така конфігурація важлива для оптимізації кровотоку, завдяки сприянню перерозподілу крові плода. Анатомічні особливості цього галуження мають велике значення для ембріонального розвитку та подальшого формування функціональної судинної мережі печінки. Це також слід враховувати при оцінці внутрішньоутробних патологій та проведенні інвазивних маніпуляцій у ділянці воріт печінки. Висновки. Отже, результати дослідження засвідчують, що топографічні особливості пупкової вени є пристосувальними до збільшення потреб плода, які постійно змінюються в процесі розвитку, зокрема, забезпечення достатнього рівня оксигенації крові та ефективного постачання живильних речовин.The umbilical vein transports oxygenated blood from the placenta to the fetus, playing a key role in its life support. Understanding anatomical changes and the process of formation of its structure during the embryonic and fetal periods is important both for fundamental developmental biology and for clinical medicine. The study of the umbilical vein allows us to better understand the mechanisms of placental exchange, the effect of hypoxia on the fetus, and also to develop new methods for monitoring the intrauterine state. The purpose of the study – to establish the features of the intrahepatic topography of the umbilical vein in the fetal period of human ontogenesis. Material and methods. For the study, 70 fetal objects aged from 4 to 6 months were used. To achieve the goal, a complex of morphological research methods was used, which includes macro-microdissection, production of topographic-anatomical sections, radiography, and morphometry. Results. The umbilical vein in fetuses, within the anterior abdominal wall, lies between the transverse fascia of the abdomen and the peritoneum, then leaves the umbilical ring upward and enters the liver in the area of the umbilical notch. The hepatic part of the umbilical vein is located in the anterior part of the left sagittal groove between the left and quadrate particles of the liver. In more than half of the cases, the furrow is covered from below by liver tissue, which in the form of a bridge falls between the square and left lobes of the organ. At the level of the porta hepatis, the umbilical vein divides into two separate terminal branches, namely the venous strait and the portal sinus. The ductus venosus is anatomically a direct continuation of the umbilical vein, providing continuous blood flow from the placenta to the fetal organs. The portal sinus is a branch that arises from the umbilical vein at an obtuse angle, which usually ranges from 110° to 130°. This configuration is important for optimizing blood flow by facilitating the redistribution of fetal blood. The anatomical features of this region are of great importance for embryonic development and the further formation of the functional vasculature of the liver. This should be taken into account when assessing intrauterine pathologies and performing invasive manipulations in the area of the porta hepatis. Conclusions. Consequently, the results of the study indicate that topographic changes in the umbilical vein begin through several successive stages. These changes are an adaptation to the increasing needs of the fetus, which constantly change during development, in particular, ensuring suffi cient levels of blood oxygenation and efficient supply of nutrients.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Антонюк О. П., Гринкевич А. Ю.
Назва : Пренатальна динаміка морфометричних параметрів шлунка людини
Паралельн. назви :Prenatal dynamics of morphometric parameters of the human
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2024. - Т. 23, № 4. - С. 3-9 (Шифр КУ27/2024/23/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЖЕЛУДОК -- STOMACH
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета дослідження – з’ясувати динаміку морфометричних змін шлунка в пренатальному періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 18 препаратів зародків і передплодів людини віком 4-12 тижнів, 36 плодів віком 4-10 місяців із використанням комплексу методів морфологічного дослідження. Морфометрію шлунка плодів здійснено за допомогою ультразвукового дослідження вагітних (100 спостережень) у терміни від 9 до 40 тижнів гестації. Результати. З 20-го тижня шлунок плодів набуває округлої або овальної форми з рідким вмістом. Орган проектується у правий верхній квадрант передньобічної стінки живота. У 4-6-місячних плодів шлунок переважно веретеноподібної форми, а велика кривина знаходиться вентральніше малої. В органі розрізняються тіло та воротарна частина, проте не диференціюються дно і воротарна печера. На 7-му місяці ВУР складки слизової оболонки воротарної частини шлунка набувають переважно поздовжнього або косопоперечного напрямку. Висновки. 1. Поздовжній і поперечний розміри шлунка достовірно корелюють із віком плода (r = 0,76, r = 0,44 відповідно), як і окружність живота та окружність грудей плода (r = 0,97 та r = 0,99 відповідно). 2. Шлунково-дванадцятипалокишковий сегмент у перинатальному періоді онтогенезу характеризується такими співвідношеннями: найбільший діаметр має воротарний канал, менший за нього – ампула дванадцятипалої кишки і найменший – воротар шлунка. Найбільш швидке зростання морфометричних параметрів шлунка відзначається у другому триместрі внутрішньоутробного розвитку. 3. У перинатальному періоді онтогенезу воротарна частина шлунка проектується в надчеревній ділянці справа, на рівні або зліва від серединноїлінії, але з третього триместру частота правобічного положення відносно серединної лінії зростає до 69,0-72,7 %, а частота його лівобічного положення знижується до 13,8-9,1 %. 4. Форма шлунка в процесі внутрішньоутробного розвитку змінюється від веретеноподібної у другому триместрі до змішаної (веретеноподібної і мішкоподібної) у третьому триместрі гестації.Objective – to determine the features of the dynamics of morphometric changes in the stomach in the prenatal period of human ontogenesis. Material and methods. 18 specimens of human embryos and pre-fetuses aged 4-12 weeks, 36 fetuses aged 4-10 months were studied using a complex of morphological research methods. Morphometry of the fetal stomach was performed using an ultrasound examination of pregnant women (100 observations) from 9 to 40 weeks of gestation. Results. From the 20th week of gestation, the fetal stomach acquires a rounded or oval shape with liquid contents. The organ is projected into the right upper quadrant of the anterolateral abdominal wall. In 4-6-month-old fetuses, the stomach is predominantly fusiform in shape, and the greater curvature is located ventrally to the lesser curvature. The body and the pyloric part are distinguished in the organ, but the fundus and the pyloric cave are not diff erentiated. At the 7th month, the folds of the mucous membrane of the pyloric part of the stomach acquire a predominantly longitudinal or oblique- transverse direction. Conclusions. 1. The longitudinal and transverse dimensions of the stomach are signifi cantly correlated with the age of the fetus (r = 0.76, r = 0.44, respectively), as are the abdominal circumference and the chest circumference of the fetus (r = 0.97 and r = 0.99, respectively). 2. The gastroduodenal segment is characterized by the following ratios: the largest diameter has the pyloric canal, than ampulla of the duodenum (smaller than the previous segment) and the smallest is the pylorus of the stomach. Accelerated growth of morphometric parameters of the stomach is noted in the second trimester of intrauterine development. 3. In the perinatal period of ontogenesis, the pyloric part of the stomach is projected in the epigastric region to the right, at the level or to the left of the midline, but from the third trimester the frequency of the right- sided position relative to the midline increases to 69.0-72.7 %, and the frequency of its left-sided position decreases to 13.8-9.1 %. 4. During intrauterine development, the shape of the stomach changes from fusiform in the second trimester to a mixed shape (fusiform and saccular) in the third trimester.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Антонюк О. П., Слободян О. М., Цигикало О. В.
Назва : Реконструкція шлунка та суміжних структур у ранньому періоді онтогенезу людини
Паралельн. назви :Reconstruction of gastrointestines and adjacent structures in the early period of human ontogenesis
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 28-34 (Шифр КУ26/2023/22/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОНТОГЕНЕЗ
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
Анотація: У статті описані періоди закладки: шлунка (зародки завдовжки 4,5-5,0 мм), колового шару м’язової оболонки; шлункові ямки (зародки завдовжки 14,7-15,0 мм); шлункові залози формуються у передплодів завдовжки 66,0-68,0 мм. На основі графічної та комп’ютерної реконструкції вивчається обертання шлунка навколо поздовжньої осі ембріона, взаємозв’язок шлунка з суміжніми структурами – печінкою, жовчним міхуром, дванадцятипалою кишкою та підшлунковою залозою. Шлунок зародка зазнає неоднорідного та багатофакторного обертання як наслідок збільшення росту стінки шлунка ліворуч та збільшення рухливості шлунка, спричиненого попереднім збільшенням брижі, і що напрямок обертання зумовлений силами надається на шлунок та брижі шлунка суміжніми органами. Форма шлунка зумовлена зміною дорзо- лівими відділами закладки, що веде до швидкого росту порівняно з вентроправими. Краніальна частина шлунка більш широкою, ніж каудальна. Спостерігається нерівномірний ріст не тільки в поперечному, але ів краніальному напрямках. Краніальна частина шлунка більш широкою, ніж каудальна. Значна зміна шлунка відбувається упродовж 7,5-8,5 тижнів. Через випинання верхнього відділу великої кривини шлунка формується його дно. У зародка 4,5 тижнів просвіт петель проксимального відділу кишкової трубки має овальну форму і незначно перевершує таку каудального відділу травної тракту. Топографічно співвідношення шлунка з навколишніми органами значно змінюється упродовж пренатального періоду розвитку. У зародків 4,5-8,0 мм закладка шлунка розміщена глибоко позаду печінки, яка оточує його з трьох сторін. Дорсально до закладки шлунка прилягають закладка лівої надниркової залози, лівого мезонефросу, закладка селезінки. Краніально закладка шлунка стикається ліворуч з легенею. Наприкінці передплодового періоду визначені діаметри воротаря та воротарного каналу шлунка, цибулини дванадцятипалої кишки, довжина воротарного каналу вздовж малої кривини і воротарного каналу вздовж великої кривини та величина кута шлункаThe article describes the laying periods of: the stomach (embryos 4.5-5.0 mm long), the circular layer of the muscle membrane; gastric pits (embryos 14.7-15.0 mm long); gastric glands are formed in pre-fruits with a length of 66.0-68.0 mm. On the basis of graphic and computer reconstruction, the rotation of the stomach around the longitudinal axis of the embryo, the relationship of the stomach with neighboring structures – the liver, gall bladder, duodenum and pancreas – are studied. The fetal stomach undergoes heterogeneous and multifactorial rotation as a result of increased growth of the stomach wall on the left and increased gastric motility caused by the previous increase in the mesentery, and that the direction of rotation is determined by the forces exerted on the stomach and gastric mesentery by neighboring organs. The shape of the stomach is caused by a change in the dorsal-left sections of the tab, which leads to rapid growth compared to the ventroright sections. The cranial part of the stomach is wider than the caudal part. Uneven growth is observed not only in transverse, but also in cranial directions. The cranial part of the stomach is wider than the caudal part. A signiﬁ cant change in the stomach occurs during 7.5 to 8.5 weeks. Due to the protrusion of the upper part of the large curvature, the bottom is formed. In an embryo of 4.5 weeks, the lumen of the loops of the proximal part of the intestinal tube has an oval shape and slightly exceeds that of the caudal part of the digestive tract. the topographical relationship of the stomach with the surrounding organs changes signiﬁ cantly during the prenatal period of development. In embryos of 4.5-8.0 mm, the lining of the stomach is located deep behind the liver, which surrounds it on three sides. Dorsal to the stomach lining are the lining of the left adrenal gland, the left mesonephros, and the lining of the spleen. Cranially, the lining of the stomach abuts the lung to the left. At the end of the prenatal period, the diameters of the portal of the stomach, the portal canal, the bulb of the duodenum, the length of the portal canal along the lesser curvature and the portal canal along the greater curvature, and the size of the angle of the stomach were determined
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прокопчук Н. М., Антонюк О. П., Кривецький В. В., Ємєльяненко Н. Р., Процак Т. В., Банул Б. Ю.
Назва : Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини
Паралельн. назви :Diagnosis of the venous duct in fetuses of the early period of human ontogeny
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 105-114 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-головна: ОНТОГЕНЕЗ
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
ПЛОД -- FETUS
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
ОБЗОР -- REVIEW
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
Анотація: Здійснити аналіз даних світової літератури стосовно ролі доплерографічної оцінки кровоплину у венозній протоці плода при хромосомних аномаліях у першому триместрі вагітності, як маркер використовується спектральна форма хвильового кровоплину і його пульсації, що генерується змінами тиску і кількості потоку крові до серця. Пренатальна діагностика венозного кровоплину дає можливість оцінити стан серцево-судинної системи плода. Кровоплин у венозній протоці є інтегративним показником, що відображає формування кровообігу як матково-плацентарного, так і плацентарно-плодового компонентів гестаційної гемодинаміки під час фізіологічної та ускладненої вагітності. Результативність цього тесту становить 63%, а в поєднанні з оцінкою товщини ключиці – 89,1%. При виявленні зворотних показників кровотоку у венозній протоці у фазі скорочення передсердя та розширення цервікального простору необхідно провести каріотипування для виключення хромосомних аномалій. Доплерографія дозволяє об'єктивно оцінити функціональний стан плода під час фізіологічної та ускладненої вагітності на основі дослідження стану кровотоку в судинах плаценти, у середній мозковій артерії, грудній аорті, ниркових артеріях, нижній порожнистій вені та протоці venosus. Спектр венозного кровотоку відображає зміни об'єму і тиску в передсердях протягом серцевого циклу. При нормальному розвитку плода кровотік у венозній протоці має пульсуючий характер у вигляді однонаправленої трифазної кривої, що відповідає різним періодам серцевого циклу. Спектр нормального кровотоку у венозній протоці у здорового новонародженого має двофазну криву з напрямком від портального синуса до нижньої порожнистої вени. За три тижні регулярних оглядів у більшості малюків відбувається облітерація ductus venosus, протока перетворюється на венозне сполучення. Двомірна ехокардіограма, кольорова та імпульсна доплерографія дозволяють реєструвати хвилі кровотоку в декількох структурах серця. Доплерографічне дослідження кровотоку у венозній протоці важливо проводити у плодів І триместру, оскільки підвищує чутливість комбінованого тесту в оцінці ризику хромосомних аномалій. Оцінка кровотоку у венозній протоці дає змогу зрозуміти фізіологічні та патологічні процеси в організмі плода та ідентифікувати плоди, які схильні до захворювання або мають ризик захворюванняTo carry out an analysis of data from the world literature regarding the role of Doppler assessment of blood flow in the venous duct of the fetus in chromosomal abnormalities in the first trimester of pregnancy, as a marker – the spectral form of wave blood flow and its pulsation, which is generated by changes in the pressure and volume of blood to the heart of the fetus. Prenatal diagnosis of venous blood flow makes it possible to assess the state of the fetal cardiovascular system. Blood flow in the ductus venosus is an integrative indicator that reflects the formation of blood circulation of both the uteroplacental and placental-fetal components of gestational hemodynamics during physiological and complicated pregnancy. The performance of this test is 63%, and in combination with the assessment of the thickness of the clavicle – 89.1%. When reverse values of blood flow in the ductus venosus are detected in the phase of contraction of the atrium and dilated cervical space, it is necessary to carry out karyotyping to rule out chromosomal abnormalities. Dopplerography allows us to objectively assess the functioning state of the fetus during physiological and complicated pregnancy based on the study of the state of blood flow in the vessels of the placenta, in the middle cerebral artery, thoracic aorta, renal arteries, inferior vena cava and venous duct. The spectrum of venous blood flow reflects changes in volume and pressure in the atria during the cardiac cycle. With normal fetal development, blood flow in the venous duct has a pulsating character in the form of a unidirectional three-phase curve that corresponds to different periods of the cardiac cycle. The spectrum of normal blood flow in the venous duct in a healthy newborn has a biphasic curve, with the direction from the portal sinus to the inferior vena cava. During three weeks of regular examinations in most babies, obliteration of the venous duct occurs, and the ductus turns into a venous connection. Two-dimensional echocardiogram, color and pulsed dopplerography allow recording the waveforms of blood flow in several structures of the heart. Doppler analysis of blood flow in the venous duct is important to perform in fetuses of the first trimester, as it increases the sensitivity of the combined test in assessing the risk of chromosomal disorders. Assessment of blood flow in the ductus venosus provides an understanding of physiological and pathological processes in the fetal body and identifies fetuses that are prone to or at risk of disease
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дмитренко Р. Р., Цигикало О. В.
Назва : Онтогенетичні перетворення лицевих зачатків кісток черепа у першому триместрі пренатального онтогенезу людини
Паралельн. назви :Ontogenetic transformations of the facial rudiments of the skull bones in the first trimester of prenatal human ontogenesis
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 11-18 (Шифр КУ27/2023/22/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА РАЗВИТИЕ -- MAXILLOFACIAL DEVELOPMENT
ОНТОГЕНЕЗ
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
Анотація: Мета дослідження - уточнити джерела та терміни закладки, з’ясувати вікову динаміку змін та особливості морфогенезу кісток лицевого віддіїу черепа у першому триместрі внутрішньоутробного розвитку (ВУР).Матеріал і методи. Досліджено серійні мікропрепарати 20 зародків (4,0-13,5 мм тім’яно-куприкової довжини (ГКД) та 25 передплодів (14,0-80 мм ТКД), які охоплюють період від 4-го до 12-го тижнів ВУР. Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження: виготовлення серій послідовних гістологічних зрізів, мікроскопія, морфометрія, тривимірне реконструювання. Результати, Зачатками кісток лицевого віддіїу черепа є мезенхіма п’яти лицевих виступів 4-тижневих зародків людини. Закладка передньої частини ектоменінгеаіьної капсули має нейроектодермаїьне походження, а її зовнішній шар утворює спланхнокраніум - зачаток лобової, виличної, носової, сльозової кісток, леміша, щеіеп. У 5-тижневих зародків починається процес зрощення лобового відростка, присередніх і бічних носових відростків верхньощеіепного відростка та нижньощеіепного відростка І зябрової дуги та під'язикової зябрової дуги, у результаті чого виникають носові ямки і первинна носова порожнина. У 6-тижневих зародків утворюється зачаток нижньої щелепи. Упродовж 7-8-го тижнів ВУР хрящовий зачаток черепа стає безперервною структурою. Закладка передньої частини ектоменінгеальної капсули (попереду від зачатка гіпофіза) має нейроектодермаїьне походження, а її зовнішній шар утворює спланхнокраніум - зачаток кісток лицевого віддіїу голови (лобової, виличної, носової, сльозової кісток, леміша, щелеп), і осифіку'ється як первинним, перетинчастим, так і вторинним, хрящовим шляхами. Джерелами розвитку лобової, сльозової, носової кісток, леміша, передщеіепної частини верхньої щеіепи є мезенхіма нижньощеіепноїзябрової дуги. Джереіами розвитку верхньоїщелепи і виличної кістки є мезенхіма верхньощеіепного відростка І зябрової дуги, тоді як нижня щеіепа і барабанна частина скроневої кістки утворюються з мезенхіми нижньощеіепного відростка цієї зябрової дуги. Висновки. Порушення проліферації відростків І зябрової дуги, їх консолідації та перетворення зябрового апарату наприкінці зародкового періоду (5-6-й тижні ВУР) може призвести до появи тяжких уроджених вад лиця. Також критичними періодами морфогенезу зачатків черепа людини, часом можливої появи варіантів будови або уроджених вад, є 7-й та 10-й тижні ВУРThe purpose of the research - to clarify the sources and terms of the rudiments, to find out the age-specific dynamics of changes and features of the morphogenesis of the bones of the facial part of the skull in the first trimester of intrauterine development (IUD). Material and methods. Serial microspecimens of 20 embryos (4.0-13.5 mm parietal- coccygeal length (PCL)) and 25 prefetuses (14.0-80 mm PCL) covering the period from the 4th to the 12th weeks of the IUD were studied. A complex of methods ofmorphological research is applied: creation of series of consecutive histological sections, microscopy, morphometry, three-dimensional reconstruction. The results. The rudiments of the bones of thefacial part ofthe skull are the mesenchyme of thefive facial outgrowths of 4-week-old human embryos. The rudiment of the anterior part of the ectomeningeal capsule has a neuroectodermal origin, and its outer layer forms the splanchnocranium - the rudiments of the frontal, zygomatic, nasal, lacrimal bones, vomer, and jaws. In 5-week-old embryos, the process offusion of the frontal process, the medial and lateral nasal processes of maxillar process and mandibular process of the I branchial arch and the hyoid branchial arch begins, resulting in the formation of nasal pits and the primary? nasal cavity. In 6-week-old embryos, the rudiments ofthe mandible areformed. During the 7-8th week of IUD, the cartilaginous rudiment of the skull becomes a continuous structure. The mesenchyme ofthe mandibular branchial arch is the source of the development of the frontal, lacrimal, nasal bones, vomer, and premaxillary part of the maxilla. The sources of development of the maxilla and zygomatic bone are the mesenchyme of the maxillary process of the I branchial arch, while the mandible and the tympanic part of the temporal bone are formedfrom the mesenchyme of the mandibular process of this branchial arch. Conclusions. Violation of the proliferation of processes of the I branchial arch, their consolidation and transformation ofthe branchial apparatus at the end ofthe embryonic period (5-6th week of IUD) can lead to the appearance of severe congenital defects of the face. Also, the 7th and 10th weeks of IUD are critical periods ofthe morphogenesis ofthe rudiments ofthe human skull, the time of the possible appearance of variants of the structure or birth defects
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хмара Т. В., Слободян О. М., Хмара А. Б.
Назва : Варіант фетальної топографії яремних вен
Паралельн. назви :Variant of fetal topography of the jugular veins
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 54-56 (Шифр КУ26/2022/21/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЯРЕМНЫЕ ВЕНЫ -- JUGULAR VEINS
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ СТРУКТУРЫ -- EMBRYONIC STRUCTURES
ОНТОГЕНЕЗ
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Анотація: Наведено атиповий випадок топографії лівої зовнішньої яремної вени і деяких позачерепних приток лівої внутрішньої яремної вени у плода людини 7 місяців, а саме: ліва зовнішня яремна вена, що утворена двома притоками: передньою – за нижньощелепною веною і задньою – задньою вушною веною, впадає у ліву підключичну вену. Виявлено впадання лівої головної вени у ліву зовнішню яремну вену, відсутність лівих передньої яремної і потиличної вен, і анастомозу занижньощелепної вени з глибокою веною лиця. Описаний варіант фетальної топографії лівих яремних вен зацікавить як морфологів, так і фетальних хірургівAn atypical case of the topography of the left external jugular vein and some extracranial tributaries of the left internal jugular vein in a 7-month-old human fetus is presented. The left external jugular vein is formed by two tributaries: the anterior (submandibular vein) and the posterior (posterior auricular vein), it ﬂ ows into the left subclavian vein. The conﬂ uence of the left lateral saphenous vein into the left external jugular vein, the absence of the left anterior jugular and occipital veins, and the absence of the anastomosis of the mandibular and the deep facial vein were found. The described case of the fetal topography of the left jugular veins will be of interest to both morphologists and fetal surgeons
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60