Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=освітлення<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30

NO-ергічний контроль функції кровообігу у довгастому мозку щурів з експериментальним геміпаркінсонізмом за умов тривалого цілодобового освітлення [Текст] / Л. М. Шаповал [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2016. - Том 62, N 6. - С. 50-59

MeSH-головна:
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (метаболизм)
МОЗГ ПРОДОЛГОВАТЫЙ -- MEDULLA OBLONGATA (кровоснабжение, метаболизм)
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING (вредные воздействия)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Анотація: Дослідження проведено на щурах з однобічним ушкодженням дофамінергічних (ДА) нейронів чорної субстанції (substantia nigra, SN) середнього мозку (експериментальний геміпаркінсонізм). Показано, що дегенерація ДА-нейронів SNсупроводжується розвитком гіперактивності тих ДА-рецепторів, що залишилися неушкодженими і реагують на апоморфіновий (Аро) тест обертальними рухами. Асиметрія рухової поведінки тварин чітко корелює з рівнем ушкодження нейронів SN, що підтверджує морфологічний аналіз дегенеративних змін ДА- нейронів SN. Після введення 6-ГОДА у SN 42,6 % тварин демонстрували інтенсивні Аро-індуковані обертальні рухи (понад 180об/30хв), що згідно з результатами морфологічного аналізу відповідало руйнуванню 90 % ДА-нейронів у цій ділянці мозку. Ін’єкції L-аргініну у медулярні ядра (обопільне ядро, латеральне ретикулярне ядро і парамедіанне ядро) цих щурів супроводжувалися розвитком менш виражених змін системного артеріального тиску порівняно з контролем. При цьому значно підвищувалась активність індуцибельної NO-синтази, в той час як активність її конститутивної ізоформи мала тенденцію до зниження порівняно з такою у контрольних щурів. Виявлено, що в умовах тривалого (3 тиж) цілодобового освітлення тварин (кольорова температура 2700К, світловий потік 180лм, інтенсивність освітлення 40лк) зменшується кількість неушкоджених або недостатньо ушкоджених нейронів: 35,0% (щодо 53,8% в контролі) не виявили поведінкової асиметрії в Аро-тесті. Значно зменшилась активність конститутивної NO-синтази у довгастому мозку, міокарді і мітохондріях серця, що призвело до пригнічення de novo синтезу NO. Зокрема цей показник знизився у гомогенаті довгастого мозку більше ніж вдвічі (2,46 ± 0,80 nмоль/хв (Р ‹ 0,05) порівняно з 5,44 ± 0,35 nмоль/хв у контрольних щурів). Отимані результати свідчать про те, що при експериментальному геміпаркінсонізмі знижується медулярний NO-ергічний контроль функції кровообігу у щурів, а тривале цілодобове освітлення тварин поглиблює негативний вплив дегенерації ДА-нейронів SN.
Дод.точки доступу:
Шаповал, Л. М.
Коп’як, Б. С.
Дмитренко, О. В.
Майський, В. О.
Маньковська, О. П.
Сагач, В. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ларичева, О. М.
Особливості вільнорадикального окиснення в легенях щурів із плевритом за умов тривалого освітлення [Текст] = The aspects of free radical oxidation in the lungs of rats with pleurisy under long-term lighting / О. М. Ларичева, Л. Д. Чеботар, Т. Я. Ярошенко // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 3. - С. 29-34

MeSH-головна:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ПЛЕВРИТ -- PLEURISY
КРЫСЫ -- RATS
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
Анотація: Пусковим механiзмом патологiчних змiн, які виникають в органiзмi людини за дiї свiтла вночі, є порушення добових ритмiв органiзму, пригнiчення нiчної секрецiї мелатонiну епiфiзом, що призводить до зниження його концентрацiї у кровi. Клiнiчнi та експериментальнi данi свiдчать про важливе значення процесiв вiльнорадикального окиснення в патогенезi легеневих захворювань. Мета дослідження – з’ясувати вплив нестачі мелатоніну на тлі плевриту на показники вільнорадикального окиснення у тканинах легень щурів за умов 30-добового освітлення
Дод.точки доступу:
Чеботар, Л. Д.
Ярошенко, Т. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булик, Р. Є.
Вплив тривалого освітлення на субмікроскопічні зміни супрахіазматичних ядер гіпоталамуса [Текст] / Р. Є. Булик, А. І. Бурачик // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 95-98

MeSH-головна:
СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRACHIASMATIC NUCLEUS (ультрасонография)
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
Дод.точки доступу:
Бурачик, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльна ефективність освітлення емалі зубними пастами на ферментній основі [Текст] / А. В. Акулович [та ін.] // Профілактична та дитяча стоматологія. - 2013. - № 1. - С. 12-17. - Библиогр.: с.17

MeSH-головна:
ЗУБА ОТБЕЛИВАНИЕ -- TOOTH BLEACHING (методы)
ЗУБНЫЕ ПАСТЫ -- TOOTHPASTES (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Акулович, А. В.
Акулович, О. Г.
Ялишев, Р. К.
Попова, Л. А.
Горохова, Д. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гігієнічні показники інсоляції та природного освітлення як визначальні критерії планувальної організації території житлових комплексів [Текст] / В. М. Махнюк [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2015. - № 3. - С. 30-35

MeSH-головна:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING (законодательство и юриспруденция, стандарты, тенденции)
ЖИЛЬЕ -- HOUSING (законодательство и юриспруденция, стандарты, тенденции)
Дод.точки доступу:
Махнюк, В. М.
Павленко, Н. П.
Фещенко, К. Д.
Могильний, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ультраструктурна організація нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса старих щурів за різних умов освітлення [Текст] / В. Р. Йосипенко [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ГИПОТАЛАМИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ ЛАТЕРАЛЬНАЯ -- HYPOTHALAMIC AREA, LATERAL (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
Анотація: Мета дослідження – вивчення змін ультраструктури нейронів бічного передзорового ядра (БПЯ) гіпоталамуса старих щурів за різного режиму освітлення. Матеріал і методи. Експерименти проведені на 36 старих білих щурах-самцях. Досліджуваний матеріал фіксували у 2,5% розчині глютаральдегіду, приготовленого на основі фосфатного буферу із рН 7,2–7,4. Далі проводили постфіксацію у 1% розчині тетраокису осмію та виконували його дегідратацію у пропіленоксиді, після чого заливали в суміш епоксидних смол. Ультратонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомі LKB-3, контрастували ураніацетатом та цитратом свинцю відповідно до методу Рейнольдса і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ – 125К. Результати. Дослідження нейронів БПЯ за стандартного світлового режиму виявили ядра з нерівними контурами. Ядерця досить об’ємні. Нейроплазма містить добре розвинені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС) та невеликі цистерни комплексу Гольджі (КГ). Мітохондрії округлі, невеликі, з помірно вираженими кристами. За умов цілодобової темряви нами встановлено, що ядра клітин округлі, рідше визначалися ядерця. У нейроплазмі наявні локально розширені канальці ЕПС, цистерни КГ. Мітохондрії із просвітленим матриксом та фрагментованими кристами. За умов цілодобового освітлення виявлено округлої форми ядра з нерівними контурами каріолеми, що утворює глибокі інвагінації. Ядерця визначалися рідко. У гіалоплазмі визначаються канальці ЕПС, що локально розширені. Мітохондрії невеликі за розмірами з просвітленим матриксом та редукованими кристами. Висновки. Отримані результати субмікроскопічного дослідження нейронів БПЯ гіпоталамуса старих щурів встановили їх відносно підвищену функціональну активність у темновий період доби. За умов цілодобового освітлення виявлено більш виражені гіпертрофічні та початкові деструктивні зміни ядер і органел нейронів БПЯ ядра гіпоталамуса, порівняно з тваринами, що перебували за умов цілодобової темряви. Це підтверджується зміною ультраструктури нервових клітин о 02.00 год. та появою “темних” клітин.
Дод.точки доступу:
Йосипенко, В. Р.
Булик, Р. Є.
Кривчанська, М. І.
Лукань, Ю. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Френкель, Ю. Д.
Вплив біофлавоноїдів на розвиток оксидативно-нітрозативного стресу в головному мозку щурів за умов їх цілодобового освітлення та утримання на вуглеводно-ліпідній дієті [Текст] = Effect of bioflavonoids on the development of oxidative-nitrosative stress in the brain of rats exposed to round-the-clock light and kept on carbohydrate-lipid diet / Ю. Д. Френкель, В. С. Черно, В. О. Костенко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2021. - Том 15, N 6. - С. 406-413. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (иммунология, метаболизм)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (иммунология, метаболизм, фармакология)
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN (диагностическое применение, метаболизм, фармакология)
КАТЕХИН -- CATECHIN (диагностическое применение, метаболизм)
Анотація: Відновлення рівня мелатоніну в разі відтворення моделі метаболічного синдрому, індукованого цілодобовим освітленням (ЦО) і вуглеводно-ліпідною дієтою (ВЛД), виявляється недостатнім для корекції метаболічних порушень через можливий саморозвиток патологічних процесів унаслідок тривалої активації редокс-чутливих транскрипційних факторів. Нещодавно була виявлена здатність біофлавоноїдів – епігалокатехіну-3-галату (EGCG) і кверцетину впливати на NF-κB і Nrf2-залежні сигнальні шляхи, що обґрунтовує доцільність їх вивчення як перспективних засобів патогенетичної терапії метаболічного синдрому. Мета дослідження – вивчення впливу EGCG і кверцетину на показники оксидативно-нітрозативного стресу в гомогенаті великих півкуль головного мозку щурів за умов їх ЦО та утримання на ВЛД. Дослідження були проведені на 32 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 215–255 г, розподілених на 4 групи: 1 – інтактні тварини (контроль І); тваринам інших груп протягом часу ЦО на тлі ВЛД щоденно вводили внутрішньошлунково через зонд 1 мл 20 % водного розчин фруктози («плацебо», контроль ІІ), EGCG і кверцетин у дозі 40 та 200 мг/кг відповідно. Біофлавоноїди вводили разом з вуглеводами (20 % водним розчином фруктози), що збільшує їхню розчинність і біодоступність. ВЛД застосовували для годування щурів упродовж 2 місяців: тваринам призначали 20 % водний розчин фруктози для пиття та раціон харчування, збагачений вуглеводами та жирами. Починаючи з 30 доби експерименту щурів піддавали ЦО інтенсивністю 1500 лк протягом наступних 30 діб
The restoration of melatonin content under the experimental metabolic syndrome induced by the exposure to round-the-clock lighting (RCL) and carbohydrate-lipid diet (CLD) has been proven as insufficient for correcting metabolic disorders due to the possible development of pathological processes resulted from prolonged activation of redox-sensitive transcription factors. The recent studies have demonstrated the capability of bioflavonoids, epigallocatechin-3-gallate (EGCG) and quercetin, to impact on NF-κB and Nrf2-dependent signalling pathways: this fact determines the appropriateness of their further investigation as promising means of pathogenetically-based therapy for metabolic syndrome. The purpose of this work is to investigate the effect, which EGCG and quercetin can produce on oxidative-nitrosative stress in the homogenate of cerebral hemispheres in rats exposed to RCL and kept on CLD. The study was performed on 32 white male Wistar rats weighing 215–255 g, divided into 4 groups: the 1st included intact animals (control I); animals of other groups, exposed to RCL and kept on CLD, daily received 1 ml of 20 % aqueous solution of fructose (placebo, control II), EGCG (group III), and quercetin (group IV) in a dose of 40 and 200 mg/kg, respectively. The substances were administered intragastrically by gavage. To enhance their solubility and bioavailability, bioflavonoids were given in combination with carbohydrates (20 % aqueous fructose solution). The rats were being kept on CLD for 2 months: the animals received 20 % aqueous fructose solution for drinking and a diet rich in carbohydrates and fats. Since the 30th day of the experiment, the rats were exposed to RCL with 1500 lux intensity over the next 30 days
Дод.точки доступу:
Черно, В. С.
Костенко, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів [Текст] / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Анотація: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Сметанюк, О. В.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сердюк, А. М.
Результати вивчення взаємозв’язку між суб’єктивною оцінкою опитуваними стану свого здоров’я та умовами природного освітлення та інсоляції їх житла [Текст] / А. М. Сердюк, В. Я. Акіменко, Н. М. Стеблій // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2018. - Том 24, N 3/4. - С. 329-339

MeSH-головна:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
СВЕТ -- LIGHT
ЖИЛЬЕ -- HOUSING
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ -- HEALTH STATUS
Анотація: У роботі досліджено взаємозв’язок між суб’єктивною оцінкою мешканцями рівнів природної освітленості та інсоляції своїх житлових приміщень і стану їх здоров’я. Були проаналізовані пріоритетні інформаційні джерела по психофізіологічній дії природного і штучного світла та інсоляції як факторів внутрішньожитлового середовища та проведене анонімне анкетне опитування 350 респондентів. На основі аналізу інформаційних джерел по молекулярним механізмам циркадних ритмів організмів, відкриттю нових фоторецепторів в сітківці ока, які трансформують вплив світла в регулюючий сигнал по виробництву мелатоніну в шишковидній залозі, визнанню клініцистами “світлового голодування”, як однієї із причин розвитку депресії і синдрому SAD (Seasonal Affective Disorder — апатія, млявість та прагнення чогось солоденького и смачненького в осінньо-зимовий період). Сформульовано гіпотезу про можливий негативний вплив недостатньої тривалості природного освітлення та інсоляції житла на здоров’я людини. Встановлений достовірний зв’язок між суб’єктивною оцінкою рівня природного освітлення житла і реактивною тривожністю опитуваних (Р ‹ 0,004). Люди з високою реактивною тривожністю більш схильні позитивно оцінювати рівень природного освітлення приміщення перебування. Серед опитуваних з різною реактивною тривожністю (висока, помірна, низька) не відзначено достовірного зв’язку результатів їх суб’єктивної оцінки “тривалості проникнення прямих сонячних променів у кімнату” та кількістю випадків захворювань ГРВІ протягом року. Показана можливість шляхом анкетного опитування характеризувати рівень природного освітлення та інсоляції житла.
Дод.точки доступу:
Акіменко, В. Я.
Стеблій, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Безкоровайна, Г. О.
Гендерні аспекти кардіопротекторної ефективності мелатоніну при розвитку адреналініндукованого некрозу міокарда на тлі перманентного освітлення [Текст] = Gender aspects of cardioprotective efficiency of melatonin at the development of adrenaline-induced myocardial necrosis on the permanent light background / Г. О. Безкоровайна, І. М. Кліщ, М. Р. Хара // Медична та клінічна хімія = Medical and clinical chemistry. - 2020. - Том 22, N 1. - С. 57-63

MeSH-головна:
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ПОЛОВАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ -- GENDER IDENTITY
НЕКРОЗ -- NECROSIS
Анотація: Світловий десинхроноз є важливим фактором ризику розвитку ішемічної хвороби серця, яка частіше виникає в чоловіків. Ушкодження міокарда за умов стресу, викликаного порушенням режиму освітлення (його надлишком), призводить до значного дефіциту ендогенного мелатоніну, який має антиоксидантні властивості. Це дозволяє прогнозувати зменшення негативного впливу стресу або катехоламінів на серце за умов перманентного освітлення при застосуванні екзогенного мелатоніну. На сьогодні недостатньо вивчено питання гендерної відмінності кардіопротекторних ефектів мелатоніну при порушенні активності пінеальної залози
Circadian rhythm disturbance is a risk factor for ischemic heart disease, which is more common in men. Disturbance of the lighting regime (its excess) leads to deficit of endogenous melatonin and its antioxidant properties. That allows one to predict a decrease in the negative effect of stress or catecholamines on the heart at permanent light for using exogenous melatonin. To date, the gender difference in cardioprotective properties of melatonin in conditions of impaired activity of the pineal gland is not well understood
Дод.точки доступу:
Кліщ, І. М.
Хара, М. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)