Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (20)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=постменопауза<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 369
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Атанова Я. О.
Назва : Вплив цукрового діабету 2-го типу, віку та тривалості постменопаузи на стан кісткового ремоделювання
Паралельн. назви :Influence of type 2 diabetes mellitus, age and duration of postmenopause on bone remodelling state
Місце публікування : Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 2. - С. 114-118 (Шифр ЕУ5/2016/21/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES
Анотація: Наразі маловивченими та суперечливими залишаються питання впливу основних характеристик цукрового діабету 2-го типу (параметрів вуглеводного обміну, тривалості захворювання, особливостей цукрознижувальної терапії) на кісткову тканину, надто в період постменопаузи, що вимагає подальшого дослідження. Мета. Оцінка впливу цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) на стан кісткового ремоделювання у жінок залежно від віку, тривалості постменопаузи, виду цукрознижувальної терапії. Матеріали та методи. Стан кісткового метаболізму оцінювали за вмістом сироваткового β-CrossLaps імуноферментним методом на автоматичному імуноферментному аналізаторі Cobas e 411 ROSHE HITACHI (Німеччина) із застосуванням реагентів β-CrossLaps/serum ROSHE. Обстежено 101 жінку, яких розподілили на три групи: здорові жінки пізнього репродуктивного віку (до 50 років) без порушення менструальної функції — 14 осіб, практично здорові постменопаузні жінки — 56, постменопаузні жінки із ЦД2-31. Вміст β-CrossLaps у постменопаузних жінок із ЦД2 залежно від виду цукрознижувальної терапії визначено у 37 пацієнток, розподілених на 2 підгрупи. Жінки першої підгрупи (n=22) приймали пероральні цукрознижувальні препарати (ПЦЗП). Жінки другої підгрупи (n=12) отримували інсулінотерапію. Результати. Концентрація β-CrossLaps у сироватці крові постменопаузних жінок із ЦД2 була вірогідно нижчою, ніж у постменопаузних жінок без ЦД. Виявлене спрямування змін кісткового ремоделювання не залежить від віку, тривалості постменопаузи, ступеня компенсації вуглеводного обміну та виду цукрознижувальної терапії. Висновки. Рівень кісткового ремоделювання у жінок пізнього репродуктивного віку та практично здорових постменопаузних жінок не різниться. ЦД2 уповільнює процеси кісткового ремоделювання у жінок різного віку та не залежить від тривалості постменопаузи. Інтенсивність процесів кісткового ремоделювання у жінок із ЦД2 у постменопаузі не залежить від виду лікування (інсулінотерапія або пероральні цукрознижувальні препарати)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Honcharenko G. Yu.
Назва : The role of steroid receptors in the pathogenesis of adenomyosis in the presence of concomitant endometrial pathology in postmenopause
Паралельн. назви :Роль стероїдних рецепторів у патогенезі аденоміозу за наявності супутньої патології ендометрія в постменопаузі
Місце публікування : Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 1. - С. 45-54 (Шифр ВУ8/2019/25/1)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Анотація: Determining the pathogenesis of adenomyosis in postmenopausal women is promising, as it will allow a more thorough study of the mechanisms of hormonal changes and resolve issues related to adenomyosis in women of reproductive age. The purpose of the study is to establish the role of steroid receptors in the pathogenesis of adenomyosis in the presence of concomitant endometrial pathology in postmenopausal women. Study material is removed uteri with parovaria from 117 patients of 49-76 years old. The cases were divided into 4 groups depending on the presence of adenomyosis (AM) and background pathology (endometrioid carcinoma of the endometrium (ECE) and endometrial hyperplasia (EHP)): 1) 27 women with adenomyosis and EHP; 2) 30 women with adenomyosis and ECE; 3) 30 women with adenomyosis and age-related changes in the endometrium; 4) 30 women with age-related changes without AM (comparison group). The immunohistochemical reaction was carried out using primary antibodies to estrogen (ER), progesterone (PR) and androgen (AR) receptors. Statistical processing was carried out using parametric methods of variation statistics (calculated the arithmetic mean, standard deviation, confidence interval, Student criterion). The predominance of the ER expression in the glandular and stromal components of the eutopic endometrium in the presence of AM and hyperplastic processes was compared with the comparison group (p0.01). A high level of ER expression is characteristic of the epithelium of the endometrium with EHP (7.333±0.314) and ECE (6.200±0.712) rather than for the endometrium with atrophic changes in the presence of AM (4.433±0.773). In the stroma, a high ER activity was detected with EHP (7.148±0.276) rather than with atrophic changes (4.567±0.738) and ECE (4.167±0.602). It was established that in the epithelium of adenomyosis foci, ER expression indices were lower in atrophy (3.433±1.074) than with AM foci in ECE (4.667±0.526) and EHP (5.148±0.745). In the stroma of adenomyosis foci, ER expression is higher in EHP than in ECE and atrophy. The activity of PR in the eutopic endometrium decreases from simple non-typical to complex atypical EHP and in patients with adenomyosis and ECE, as the degree of differentiation of cells of ECA decreases (from G1 to G3 ECE). A minimal expression of PR was found in the comparison group. In the cells of internal endometriosis there were positive indices of immunohistochemical reaction with PR. There were obtained minimum scores for receptor expression of AR in eu- and ectopic endometria. Conclusion: adenomyosis foci have a regulatory effect on the uterine endometrium, stimulating the expression of ER and, to a lesser extent, PR, and do not affect the level of AR in the eutopic endometriumВстановлення ланок патогенезу аденоміозу у жінок в постменопаузі є перспективним дослідженням, яке дозволить ретельніше вивчити механізми гормональних змін і вирішити питання, пов’язані з аденоміозом у жінок репродуктивного віку. Мета роботи – встановити роль стероїдних рецепторів у патогенезі аденоміозу за наявності супутньої патології ендометрія в постменопаузі. Матеріалом для дослідження були матки, видалені з придатками, 117 пацієнток віком від 49 до 76 років. Всі пацієнтки були розділені на 4 групи залежно від наявності аденоміозу та фонової патології (ендометріоїдна карцинома ендометрія (ЕКЕ) і гіперплазія ендометрія (ГПЕ)): 1) 27 жінок з аденоміозом і ГПЕ; 2) 30 жінок з аденоміозом та ЕКЕ; 3) 30 жінок з аденоміозом та віковими змінами в ендометрії; 4) 30 жінок з віковими змінами без аденоміозу (група порівняння). Імуногістохімічну реакцію проводили з використанням первинних антитіл до естрогенових (ER), прогестеронових (PR) і андрогенових (AR) рецепторів. Статистичну обробку проводили із застосуванням параметричних методів варіаційної статистики (вираховували середнє арифметичне, стандартне відхилення, довірчий інтервал, критерій Стьюдента). Встановлено переважання рівня експресії ЕR у залозистому і стромальному компонентах еутопічного ендометрія за наявності аденоміозу і гіперпластичних процесів порівняно з групою порівняння (р0,01). Вищий рівень експресії естрогенових рецепторів був більш характерним для епітелія ендометрія з гіперплазією (7,333±0,314) та ендометріоїдною карциномою (6,200±0,712), ніж для ендометрія з атрофічними змінами при аденоміозі (4,433±0,773). Більш висока активність естрогенових рецепторів у стромі виявлена при гіперплазії ендометрія (7,148±0,276), ніж при атрофічних змінах (4,567±0,738) та ендометріоїдній карциномі (4,167±0,602). Встановлено, що в епітелії вогнищ аденоміозу при атрофії експресія естрогенових рецепторів були нижчою (3,433±1,074), ніж у фокусах аденоміозу при ендометріоїдній карциномі ендометрія (4,667±0,526) та його гіперплазії (5,148±0,745). У стромі фокусів аденоміозу експресія естрогенових рецепторів вища при гіперплазії ендометрія, ніж при ендометріоїдній карциномі ендометрія та атрофії. Активність прогестеронових рецепторів в еутопічному ендометрії знижується від простої неатипової до комплексної атипової гіперплазії ендометрія, а у пацієнток з аденоміозом та ендометріоїдною карциномою ендометрія – по мірі зниження ступеню диференціації клітин ЕКЕ (від G1 до G3 ЕКЕ). У групі порівняння виявлена мінімальна експресія прогестеронових рецепторів. У клітинах внутрішнього ендометріоза наявні позитивні показники імуногістохімічної реакції з РR. Отримані мінімальні бали рецепторної експресії андрогенових рецепторів в еу- та ектопічному ендометрії. Таким чином, фокуси аденоміозу здійснюють регуляторний вплив на еутопічний ендометрій, стимулюючи експресію естрогенових рецепторів і, в меншій мірі, прогестеронових рецепторів, і не впливають на рівень андрогенових рецепторів в еутопічному ендометрії
Знайти схожі

Назва журналу :Акушерство и гинекология -2005р.,N 2
Цікаві статті :
Несяева Е. В. Неразвивающаяся беременность: этиология, патогенез, клиника, диагностика/ Е. В. Несяева (стр.3-6)
Сидорова И. С. Микробиоценоз половых путей женщин репродуктивного возраста/ И.С Сидорова, А. А. Воробьев, Е. И. Боровкова (стр.7-9)
Немцова М. В. Молекулярные аспекты предимплантационной генетической диагностики/ М. В. Немцова, Д. В. Залетаев (стр.10-12)
Сергеева Н. И. Участие пролактина в формировании фиброзно-кистозной мастопатии. Пролактин и нормопролактинемическая галакторея/ Н. И. Сергеева [и др.] (стр.13-15)
Страчунский Л. С. Антибактериальная терапия уроинфекций у беременных: компромисс между активностью, эффективностью и безопасностью антибиотика/ Л. С. Страчунский [и др.] (стр.16-19)
Боровкова Е. И. Взаимодействие возбудителей инфекции с организмом беременной как фактор риска внутриутробного инфицирования плода/ Е. И. Боровкова, И. С. Сидорова (стр.20-24)
Шахгильдян В. И. Диагностика цитомегаловирусной инфекции у ВИЧ-инфицированных беременных женщин и определение факторов риска антенатального и интранатального заражения плода цитомегаловирусом/ В. И. Шахгильдян [и др.] (стр.24-29)
Ордынский В. Ф. Оценка состояния плода у беременных с сахарным диабетом по результатам допплерометрии артериального кровотока в системе мать-плацента-плод/ В. Ф. Ордынский, О. В. Макаров, Н. А. Постникова (стр.29-35)
Трубникова Л. И. Структурные компоненты биологических жидкостей у беременных с гестозом/ Л. И. Трубникова [и др.] (стр.35-39)
Иванов М. А. Опыт применения количественной флюоресцентной мультилоскутной полимеразной цепной реакции в предимплантационной диагностике для выявления распространенных анеуплоидий/ М. А. Иванов [и др.] (стр.40-43)
Кулаков В. И. Предимплантационное определение пола эмбрионов у пациентов программы ЭКО/ В. И. Кулаков [и др.] (стр.43-45)
Хамошина М. Б. Репродуктивное поведение и контрацептивный выбор девушек-подростков Приморского края/ М. Б. Хамошина (стр.46-49)
Абусуева З. А. Постменопауза и возрастные особенности локализации остеопороза/ З. А. Абусуева, Н. В. Стрижова, Н. А. Берестовая (стр.50-52)
Ананьев В. А. Осложнения и заболеваемость после кесарева сечения в послеродовом и отдаленном периодах/ В. А. Ананьев, Н. М. Побединский, Е. А. Чернуха (стр.52-54)
Дубницкая Л. В. Влияние иммуномодулирующей терапии на течение послеоперационного периода у гинекологических больных/ Л. В. Дубницкая [и др.] (стр.54-57)
Батталова Г. Ю. Отдаленные результаты органосохраняющихся операций пограничных опухолей яичников у женщин детородного возраста/ Г. Ю. Батталова (стр.57-60)
Кирбасова Н. П. Автоматизированный учет медицинских услуг в условиях многоканальной модели финансирования учреждений здравоохранения федерального подчинения/ Н. П. Кирбасова (стр.61-63)
Памяти Александра Федорович ЖАРКИНА (стр.64)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Российский вестник акушера-гинеколога -2003р. т.3,N 2
Цікаві статті :
Орлов А. В. Клинико-диагностическое значение факторов роста, интерлейкинов и вазоактивных компонентов в оценке характера осложнений беременности в 1 триместре/ А. В. Орлов [и др.] (стр.4-6)
Сидорова И. С. Влияние иммунокорригирующей терапии на течение генитальной герпетической инфекции в 3 триместре беременности/ И. С. Сидорова, С. С. Афанасьев, А. В. Микаелян (стр.7-10)
Коколина В. Ф. Клиническое значение метода определения трансферриновых рецепторов в плазме крови у девочек-подростков с ювенильными маточными кровотечениями/ В. Ф. Коколина [и др.] (стр.11-15)
Лысенко О. Н. Дифференциально-диагностическая роль плоидометрии при различных клинико-морфологических процессов в эндометрии/ О. Н. Лысенко (стр.16-20)
Гаспарян Н. Д. Современные представления о механизме регуляции сократительной деятельности матки/ Н. Д. Гаспарян, Е. Н. Карева (стр.21-27)
Безнощенко Г. Б. Проблема оперированного органа в гинекологии/ Г. Б. Безнощенко (стр.28-33)
Никольская И. Г. Пиелонефрит и беременность. Этиология, патогенез, классификация, клиническая картина, перинатальные осложнения/ И. Г. Никольская [и др.] (стр.34-36)
Крамарский В. А. Основные факторы риска развития неполноценности рубца на матке после кесарева сечения/ В. А. Крамарский, Л. И. Машакевич, В. Н. Дудакова (стр.37-39)
Подзолкова Н. М. Клинические и патогенетические аспекты неразвивающейся беременности/ Н. М. Подзолкова [и др.] (стр.40-44)
Каранашева А. Х. Репродуктивное здоровье пациенток после односторонней аднексэктомии/ А. Х. Каранашева, В. Е. Радзинский, А. О. Духин (стр.45-48)
Махмудова Г. М. Сравнительная оценка некоторых видов гормономодулирующей терапии у женщин после оперативного лечения генитального эндометриоза/ Г. М. Махмудова (стр.49-51)
Артымук Н. В. Гипоталамический синдром и постменопауза/ Н. В. Артымук, А. В. Ушаков (стр.52-54)
Донченко Л. А. Влияние йоддефицита на уровень тиреоидных гормонов в сыворотке крови беременных женщин и в плаценте/ Л. А. Донченко [и др.] (стр.55-57)
Бугрова Т. И. Диагностика и лечение гиперпластических процессов репродуктивной системы у женщин, работающих на АЭС/ Т. И. Бугрова (стр.58-61)
Савельева Г. М. Достижения и нерешенные вопросы перинатальной медицины/ Г. М. Савельева (стр.62-65)
Муслимова С. Ю. Минилапаротомия в хирургическом лечении опухолей и опухолевидных образований яичников у девочек и девушек-подростков/ С. Ю. Муслимова, У. Р. Хамадьянов (стр.66-71)
Памяти профессора Соломона Натановича Хейфеца (стр.72)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Поворознюк В. В., Іваник О. С.
Назва : Рівень 25 (ОН)D, 10-річна ймовірність основних остеопоротичних переломів, мінеральна щільність та якість кісткової тканини, жирова та знежирена маса в жінок у період пре- постменопаузи
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2020. - Т. 16, N 3. - С. 23-32 (Шифр МУ65/2020/16/3)
MeSH-головна: ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY
Анотація: Постменопаузальний остеопороз викликає особливе занепокоєння, оскільки призводить до підвищеного ризику переломів з подальшим негативним впливом на здоров’я жінок літнього віку. Діагноз остеопорозу може бути встановлений за наявності низькоенергетичних переломів, що виникають без суттєвої травми, або на підставі низької мінеральної щільності кісткової тканини, визначеної методом двохенергетичної рентгенівської денситометрії. Мета дослідження: вивчити рівень 25(ОН)D, 10-річний ризик основних остеопоротичних переломів, мінеральну щільність та якість кісткової тканини, жирову та знежирену масу та визначити зв’язок між ними в жінок у період пре- та постменопаузи. Матеріали та методи. Обстежені 302 жінки віком 45–80 років (середній вік — 61,3 ± 7,7 року), які в подальшому відповідно до тривалості періоду пре- та постменопаузи були розподілені на 6 підгруп: І — пременопаузні жінки (n = 36; середній вік — 50,1 ± 3,4 року); II–VI — постменопаузні жінки (n = 266; середній вік — 62,8 ± 6,8 року). Всім обстеженим виконували дослідження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) методом двофотонної рентгенівської денситометрії (ДРА) на двохенергетичному рентгенівському денситометрі Prodigy, GE Medical systems, model 8743, 2005, за стандартним протоколом. Оцінювали МЩКТ та Т-критерій поперекового відділу хребта, шийки стегнової кістки та всього скелета. Показник TBS поперекового відділу хребта визначали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франція). Рівень загального 25(ОН)D у сироватці крові визначали за допомогою електрохемілюмінесцентного методу на аналізаторі Еlecsus 2010 Roche Diagnostics (Німеччина), тест-системами Cobas. Десятирічну ймовірність основних остеопоротичних переломів і переломів стегнової кістки визначали з використанням української моделі FRAX без показників ДРА. Показники загальної жирової та знежиреної маси оцінювали з використанням ДРА. Результати. Виявлено вірогідний вплив тривалості періоду пре- та постменопаузи на варіабельність показників якості та щільності кісткової тканини (TBS (F = 6,85; p 0,001), МЩКТ поперекового відділу хребта (F
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прокофьева Е. Б., Автандилов А. Г.
Назва : Изменение эндотелиальной функции у женщин с артериальной гипертензией в до- и постменопаузальном периоде
Місце публікування : Российский кардиологический журнал. - 2012. - № 6. - С. 24-28 (Шифр РР9/2012/6)
Предметні рубрики: Эндотелий сосудистый-- женск-- патолог-- патофизиол
Гипертензия-- женск
Постменопауза-- физиол
Пременопауза-- физиол
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Птичкина П. А., Скрипникова И. А., Абирова Э. С., Косматова О. В., Мурашко Л. М., Выгодин В. А., Жезлова А. В.
Назва : Липидный профиль и состав тела у женщин в постменопаузе
Місце публікування : Профилактическая медицина. - 2012. - Т. 15, № 6. - С. 36-40 (Шифр ПР33м/2012/15/6)
Предметні рубрики: Тела состав-- женск
Постменопауза-- женск-- физиол
Липиды-- женск-- метаб
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мамиконян И. О., Саркисов С. Э., Саттаров Ш. Н., Бойко М. А. , Гюрджян С. А.
Назва : Тамоксифен-ассоциированная патология эндометрия и возможности ее коррекции (обзор)
Місце публікування : Акушерство и гинекология. - 2013. - № 3. - С. 33-37 (Шифр АР6/2013/3)
MeSH-головна: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
ТАМОКСИФЕН -- TAMOXIFEN
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ларёва Н. В., Говорин А. В.
Назва : Психосоматические взаимосвязи у женщин в постменопаузе
Місце публікування : Терапевтический архив. - 2013. - T. 85, № 3. - С. 86-89 (Шифр ТР8/2013/85/3)
Предметні рубрики: женский
MeSH-головна: ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кшнясева С. К.
Назва : Гипокситерапия в коррекции клинико-гормональных и сердечно-сосудистых нарушений у женщин в периоде ранней постменопаузы
Місце публікування : Российский вестник акушера-гинеколога. - 2012. - Т. 12, № 6. - С. 81-87 (Шифр РР19/2012/12/6)
Предметні рубрики: Постменопауза
Эстрогенозамещающая терапия
Барокамера
Физиотерапия
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)