Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=шкала ашворта<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Домрес Н. В., Соколова Л. І.
Назва : Особливості клінічних виявів спастичності у хворих на розсіяний склероз залежно від типу перебігу, тривалості та ступеня тяжкості захворювання
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2019. - N 4. - С. 55-59 (Шифр УУ43/2019/4)
MeSH-головна: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS
МЫШЕЧНАЯ СПАСТИЧНОСТЬ -- MUSCLE SPASTICITY
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
СТАТИСТИКА НЕПАРАМЕТРИЧЕСКАЯ -- STATISTICS, NONPARAMETRIC
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): шкала ашворта--шкала edss
Анотація: Обстежено 72 хворих на РС з ознаками спастичності (37 жінок і 35 чоловіків віком від 22 до 60 років). Оцінку неврологічного дефіциту проводили за шкалою EDSS, кількісну оцінку вираженості змін м’язового тонусу — за модифікованою шкалою Ashworth (Modified Ashworth Scale). Результати. Середній бал спастичності у групі з тривалістю захворювання до 5 років становив 1,38 ± 0,15, у групі з тривалістю 6—10 років — 1,47 ± 0,14, у групі з тривалістю понад 10 років — 1,91 ± 0,15. Коефіцієнт кореляції між рівнем спастичності та тривалістю захворювання — 0,368 (середньої сили прямо пропорційний зв’язок). Середній бал спастичності у групі пацієнтів із рецидивно-ремітивним типом РС становив 1,24 ± 0,1, у групі хворих із вторинно-прогресивним типом — 2,06 ± 0,16, у групі пацієнтів із первинно-прогресивним типом — 1,76 ± 0,31. Різниця між трьома групами за критерієм Краскела—Уолліса була статистично значущою (р 0,0001). Коефіцієнт кореляції між спастичністю і типом перебігу захворювання — 0,7 (сильний прямо пропорційний зв’язок). Середній бал спастичності у пацієнтів із балом за шкалою EDSS 3—4 становив 0,82 ± 0,12, у хворих з балом 4,5—5,5 — 1,29 ± 0,09, у пацієнтів з балом 6—7 — 2,34 ± 0,19. Різниця між трьома групами за критерієм Краскела—Уолліса була статистично значущою (р 0,0001). Коефіцієнт кореляції між спастичністю та ступенем інвалідизації за шкалою EDSS — 0,681 (близький до сильного прямо пропорційний зв’язок). При порівнянні груп з різнем ступенем порушень у пірамідній системі (переважно ступенем парезів кінцівок) виявлено статистично значущу (р 0,0001) різницю показників. Між рівнем спастичності та ступенем пірамідних порушень виявлено прямо пропорційний сильний зв’язок (rs
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Антонова О. І., Пасенко А. В., Кущ О. С., Івакіна Ю. С., Луценко Б. О.
Назва : Вплив корекційної програми на моторну сферу дітей раннього віку зі спастичним синдромом рухових порушень
Паралельн. назви :The correctional program impact on the motor sphere of young children with spastic syndrome of motor disorders
Місце публікування : Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. - 2023. - N 2. - С. 118-122 (Шифр СУ69/2023/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): шкала ашворта
Анотація: Актуальним питанням залишається вдосконалення системи реабілітаційних заходів для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, що пов’язані з центральними, периферичними та змішаними парезами внаслідок пригнічення відповідних ділянок нервової системи. Мета. Розробити, теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити програму корекції моторної сфери дітей раннього віку зі спастичним синдромом рухових порушень. Методи. Тестування м’язового тонусу верхніх кінцівок за Шкалою Ашворта; оцінювання дітей за Шкалою великих моторних функцій (GMFM). Результати. Для пацієнтів основної групи було розроблено й використано корекційну програму, що включала: загальну психофізичну релаксацію (психосоматичні техніки розслаблення), корекційні положення і пози (лікування положенням); комплекси вправ для формування опороздатності рук і плечового пояса в позі лежачи, для розвитку м’язів-розгиначів тулуба, для формування згинально-розгинальних рухів у ногах у лежачих положеннях, для формування центрально-осьових координаційних міофасціальних відносин, для формування діагональних координаційних міофасціальних відносин; сюжетно-мотиваційну рухово-ігрову координаційну діяльність (рухливі ігри). Результати обстеження показали ефективний вплив програми фізичної реабілітації з корекції моторної сфери дітей раннього віку зі спастичним синдромом рухових порушень. У результаті застосування запропонованої програми обсяг рухів та координація у дітей основної групи покращилась на 5,4 % (р 0,05), що у три рази краще за показники у контрольній групі, в якій спостерігалось поліпшення рухів та координації на 1,8 % (р 0,05). Розроблена програма фізичної реабілітації забезпечує диференційований та індивідуалізований підхід до корекції рухових порушень у дітей раннього віку зі спастичним синдромом шляхом послідовної реалізації корекційних векторів (розслаблення–вивільнення–гармонізація–управління) на основі трансформації таких методологічних позицій: диференціація–специфікація–індивідуалізаціяImproving the system of rehabilitation measures for children with musculoskeletal disorders associated with central, peripheral and mixed paresis due to depression of the corresponding parts of the nervous system remains an urgent issue. Objective. To develop, theoretically substantiate, experimentally test the program of motor sphere correction of young children with spastic syndrome of motor disorders. Methods. Testing of upper limbs muscle tone according to the Ashworth Scale; assessment of children according to the Gross Motor Function Scale (GMFM). Results. For patients in the main group, a correctional program was developed and used, which included general psychophysical relaxation (psychosomatic relaxation techniques), corrective positions and postures (position therapy); complexes of exercises for the formation of resistance of the arms and shoulder girdle in the supine position, for the development of extensor muscles of the trunk, for the formation of flexion-extension movements in the legs in supine positions, for the formation of central-axial coordination myofascial relations, for the formation of diagonal coordination myofascial relations; story-motivational motor and game coordination activity (outdoor games). The results of the examination showed the effective influence of the physical rehabilitation program for the correction of the motor sphere of young children with spastic syndrome of motor disorders. As a result of applying the proposed program, the volume of movements and coordination in children of the main group improved by 5.4 % (p 0.05), which is three times better than in the control group, in which there was an improvement in movements and coordination by 1.8 % (p 0.05). The developed program of physical rehabilitation provides a differentiated and individualized approach to the correction of motor disorders in young children with spastic syndrome through the consistent implementation of correctional vectors (relaxation-release-harmonization-control) based on the transformation of the following methodological positions: differentiation-specification-individualization
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)