Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (84)Рідкісні видання (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=АНЕСТЕЗИЯ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 383
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Гриценко, С. Н.
    Анестезия и интраоперационная интенсивная терапия при ортотопической трансплантации печени (лекция, часть 1) [Текст] = Anesthesia and Intraoperative Intensive Therapy for Orthotopic Liver Transplantation / С. Н. Гриценко // Трансплантація та штучні органи. - 2022. - Том 3, N 1. - С. 61-90. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL (профилактика и контроль)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
ПЕЧЕНИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- LIVER TRANSPLANTATION (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE (использование, методы)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Матолінець, Н. В.
    Сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами (огляд літератури) [Текст] = Current approaches to perioperative management of patiens with inguinal hernias (literature review) / Н. В. Матолінець, Ж. О. Ушневич, В. В. Хом’як // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2022. - N 1. - С. 55-60. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
БОЛИ -- PAIN
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
Анотація: В статті наведено огляд світових даних про сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами (ПГ) за принципами швидкого відновлення (ERAS). Алгоритм програми ERAS включає всі доказово обґрунтовані періопераційні елементи, які впливають на швидке відновлення після операції, зменшення частоти ускладнень та потенційну смертність. Для цього виділяють три етапи ведення хворого: передопераційний огляд та обстеження, вибір адекватного методу хірургічного лікування, анестезіологічне забезпечення під час операції та у післяопераційному періоді. Ретельне обстеження пацієнтів перед операцією та виявлення потенційних факторів ризику, пов’язаних із супутніми захворюваннями, є важливими для зниження ризику ускладнень та рецидивів. Ефективне динамічне періопераційне керування болем є необхідною умовою оптимального відновлення після операції. Першим етапом керування болем в рамках концепції ERAS є правильний вибір типу операції. Слід надавати перевагу найменш травматичним операціям, тобто лапароскопічним або ендоскопічним герніопластикам. Відповідно до рекомендацій PROSPECT введення анальгетиків слід почати до та продовжувати під час операції, що дозволить забезпечити достатнє знеболювання в ранньому післяопераційному періоді. Поєднання парацетамолу, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) та селективного інгібітора циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) забезпечує добре знеболення та зменшує використання опіоїдів. Блок поперечного простору живота (TAP блок), як вид реґіонарної анестезії є безпечним для пацієнтів із ПГ, зменшує післяопераційну потребу в наркотичних анальгетиках, знижує частоту післяопераційної нудоти та блювання та інтенсивність болю. Реґіонарна анестезія дозволяє скоротити час перебування хворого в операційній, і пов’язана з меншим ризиком затримки сечі у післяопераційному періоді (у порівнянні з нейроаксіальною анестезією). У післяопераційному періоді якнайшвидше слід активувати пацієнта, а це можливо за умов достатньої аналгезії, що досягається найкраще при поєднанні системних анальгетиків та TAP блоку. Усім пацієнтам, яким виконують планове хірургічне втручання з приводу ПГ, слід проводити антимікробну профілактику. Оскільки частина пацієнтів відчувають значні обмеження у повсякденній діяльності внаслідок хронічного післяопераційного пахвинного болю, то необхідно враховувати всі фактори ризику виникнення хронічного болю після операції, для запобігання його розвитку
Дод.точки доступу:
Ушневич, Ж. О.
Хом’як, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Мельниченко, М. В.
    Порівняння періопераційної седації дексмедетомідином та пропофолом у пацієнтів на штучній вентиляції легень з торакальними та абдомінальними оперативними втручаннями [Текст] = Comparison of perioperative sedation with dexmedetomidine and propofol in patients on mechanical ventilation with thoracic and abdominal surgery / М. В. Мельниченко, Д. В. Дмитрієв, O. A. Назарчук // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2022. - N 1. - С. 19-26. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ ЭКСТУБАЦИЯ -- AIRWAY EXTUBATION
ДЕЛИРИЙ -- DELIRIUM
Анотація: Седативні засоби, що використовуються під час торакальних та абдомінальних оперативних втручань, можуть впливати на гемодинаміку, час екстубації пацієнта, тривалість перебування у відділення інтенсивної терапії та частоту виникнення делірію
Періопераційне використання дексмедетомідину було пов’язане з більш ранньою екстубацією серед пацієнтів, що перенесли торакальні чи абдомінальні оперативні втручання, не впливаючи на тривалість перебування у відділенні реанімації та стаціонарі. Тривалість операції, старший вік та поява делірію – провідні фактори, що сприяли подовженню часу вентиляції. Враховуючи менш виражений депресивний вплив на показник неінвазивного серцевого викиду, схеми періопераційної седації на основі дексмедетомідину можуть бути альтернативою схемам на основі пропофолу з метою скорочення часу екстубації
Дод.точки доступу:
Дмитрієв, Д. В.
Назарчук, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Домище, М. Ю.
    Моніторингова оцінка впливу транскраніальної електростимуляції на психоемоційний стан при рановому процесі після оперативних втручань в порожнині рота [Текст] = Monitoring assessment of the effect of transcranial electrical stimulation on the psycho-emotional state in the wound process after surgical interventions in the oral cavity / М. Ю. Домище, Д. В. Крулько. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 4. - С. 44-47. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ СТИМУЛЯЦИЯ ПОСТОЯННЫМ ТОКОМ -- TRANSCRANIAL DIRECT CURRENT STIMULATION (использование, методы, тенденции)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ORAL SURGICAL PROCEDURES
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
ПСИХОТЕРАПЕВТИЧЕСКОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ ПРИ КРИЗИСНЫХ СОСТОЯНИЯХ -- CRISIS INTERVENTION (методы, тенденции)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета. Оцінка знеболюючого ефекту і психоемоційного стану в пацієнтів на тлі використання ТЕС-терапії при рановому процесі після стоматологічних операцій. Матеріали і методи. Нами були відібрані дві репрезентативні клінічні групи за віком, медико-соціаль- ним станом і характером патології. У першу групу (основну) увійшло 105 пацієнтів, яким лікування ранового процесу проводилося комплексно з використанням (ТЕС). Групу ІІ (порівняння) склали 128 пацієнтів, у яких використовувалася традиційна терапія. У пацієнтів з відкритими ранами проводилася оцінка больового синдрому, психоемоційного стану, клінічного перебігу ранового процесу загальноприйнятими методами. Результати. З наших даних випливає, що у пацієнтів на тлі ТЕС-терапії уже на 2-гу добу після операційних втручань спостерігалося суттєве зниження больового синдрому (р 0,001), а починаючи з 3-ї доби, больовий синдром мав виражену тенденцію до зниження, і на 5 -у добу в ІІ-й і ІІІ-й основних групах склав (2,78 ± 0,32 і 1,13 ± 0,08) бала , а на 8-му добу - (1,62 ± 0,08 і 0,80 ± 0,02) бала, відповідно, що суттєво вище за групу порівняння (р 0,05). Аналіз психологічного стану вказує, що на тлі ТЕС-терапії спостерігається більш суттєве зниження як рівня реактивної тривожності, так ситуативної та особистісної порівняно з групою порівняння, що позитивно вплинуло, як свідчать клінічні спостереження, на перебіг ранового процесу та загоєння рани. Висновки. Вчасна оцінка больового синдрому і психоемоційного стану дозволяє проводити своєчасну їх корекцію. ТЕС-терапія в комплексному лікуванні ранового процесу є більш ефективною, ніж традиційна терапія відносно корекції больового синдрому та психоемоційного стану
The Goal is evaluation of the analgesic effect and psychoemotional state of patients against the background of the use of TES therapy in the wound process after dental interventions in patients. Materials and methods We selected two representative clinical groups by age, medical and social status, and the nature of the pathology. The first group (main) included 105 patients, where after primary radical operations; treatment of the wound process was carried out comprehensively with the use of transcranial electrical stimulation (TES). Group II (comparison) consisted of 128 patients who received traditional therapy according to the clinical protocol. In all patients with open wounds, pain syndrome, psychoemotional state, and clinical course of the wound process were evaluated by generally accepted methods. Research results It has been established that long-term pathological processes in stomatological pathology increase both depression and contribute to the development of psychological dysfunction (Table 2). The assessment of the pain syndrome in a comparative aspect was carried out in the main and comparison groups starting from the second day, since the residual effect of painkillers can be observed on the first day. The results are shown in Table 3 It follows from our data that a significant decrease in pain syndrome was observed in patients on the background of TES therapy already on the 2nd day after surgical interventions (p 0.001). And starting from the 3rd day, the pain syndrome had a pronounced tendency to decrease, and on the 5th day in the II and III main groups it was (2.78 ± 0.32 and 1.13 ± 0.08) points. and on the 8th day (1.62 ± 0.08 and 0.80 ± 0.02) points, respectively, which is significantly higher than the comparison group (р 0.05). The analysis of the psychological state indicates that against the background of TES-therapy, there is a more significant decrease in the level of reactive anxiety, as well as situational and personal anxiety compared to the comparison group, which has a positive effect, as evidenced by clinical observations, on the course of the wound process and wound healing. From the data in Table 4, on the background of TES therapy, there is only a significant decrease in the level of reactive anxiety both in patients of the 1st group, and in the 2nd and 3rd groups compared to patients on the background of traditional treatment. In addition, in the II and III groups, compared to the comparison group, the level of situational anxiety decreased to (31.4 ± 2.3 and 35.0 ± 2.4) points, which almost corresponds to the level of the control group (p 0.05). Personal anxiety in these groups was at the level of (37.5 ± 4.3 and 39.6 ± 4.1) points, which is significantly higher than the control group (p 0.05). In the comparison groups, both situational and personal anxiety even on the 5th day of postoperative intervention was significantly higher than the control group (p 0.05)
Дод.точки доступу:
Крулько, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Maruniak, S. R.
    Analysis of early cardiac complications after coronary artery bypass grafting under two different regimens of anesthesia [Text] = Аналіз ранніх кардіальних ускладнень після аортокоронарного шунтування при використанні двох різних схем анестезіологічного забезпечення / S. R. Maruniak, O. A. Loskutov, I. R. Malysh // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - N 3/4. - P36-42. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: The aim – to analyze the effect of two different schemes of anesthesia on early cardiac complications in patients with coronary artery bypass grafting (CABG) with cardiopulmonary bypass. Materials and methods. The study included 120 patients who underwent CABG with cardiopulmonary bypass (CPB). The median surgery risk according to EuroSCORE II was 3.45 % (2.15 %; 4.05 %). According to the scheme of anesthesia, all patients were divided into two groups: the first group (60 patients) – low-opioid scheme of anesthesia; the second group (60 patients) – a standard scheme of anesthesia. Results. Patients in the first group were more than twice as likely to develop postoperative atrial fibrillation compared to the second group (9 (15.0 %) vs. 19 (31.7 %), p = 0.031). In addition, patients in the first group were 2.3 times significantly less likely to have low cardiac output syndrome (LCOS) compared to the second group (11.7 % vs. 26.7 %, p = 0.037). The duration of CPB (p = 0.032) and the level of interleukin-6 after CPB (p = 0.004) were reliable indicators for predicting LCOS. The final statistical model [F (4, N = 120) = 12.52, p  0.001, R2 
Мета роботи – аналіз впливу двох різних схем анестезіологічного забезпечення на виникнення ранніх кардіальних ускладнень у пацієнтів під час аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом. Матеріали і методи. У дослідження залучено 120 пацієнтів, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу. Медіана операційного ризику за EuroSCORE II – 3,45 % (2,15 %; 4,05 %). Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення пацієнтів розділили на дві групи: перша група (n = 60) – малоопіоїдна схема анестезіологічного забезпечення; друга група (n = 60) – стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Результати. У пацієнтів першої групи більше ніж удвічі рідше спостерігався розвиток післяопераційної фібриляції передсердь порівняно з другою групою (15,0 % проти 31,7 %, р = 0,031). Крім того, в пацієнтів першої групи у 2,3 разу рідше спостерігався синдром низького серцевого викиду (СНСВ) порівняно з другою групою (11,7 % проти 26,7 %, р = 0,037). Достовірними показниками для передбачення СНСВ виявилися тривалість штучного кровообігу (р = 0,032) та рівень інтерлейкіну-6 після припинення штучного кровообігу (р = 0,004). Остаточна статистична модель [F (4; N = 120) = 12,52, p  0,001, R2 
Дод.точки доступу:
Loskutov, O. A.
Malysh, I. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Овсієнко, Т. В.
    Використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках / Т. В. Овсієнко // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 58-65. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИХ АЛЬФА-2 РЕЦЕПТОРОВ АГОНИСТЫ -- ADRENERGIC ALPHA-2 RECEPTOR AGONISTS (терапевтическое применение)
Анотація: Дексмедетомідин — високоселективний агоніст α2-адренорецепторів, став цінним компонентом малоопіоїдної мультимодальної анестезії, що забезпечує седативні, анксіолітичні та знеболювальні ефекти. Ці особливості роблять його корисним доповненням до протоколу анестезії, особливо в контексті забезпечення адекватного антиноцицептивного захисту, антистресового ефекту, стабілізації гемодинаміки і профілактики виникнення післяопераційного делірію. Мета: оцінити ефективність використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках шляхом порівняння ефективністі із загальною анестезією, у якій для забезпечення антиноцицептивного ефекту застосовувалися традиційні дози опіатів. Матеріали та методи. Були обстежені 55 пацієнтів, яким виконані лапароскопічні операції на нирках в умовах двох різновидів загальної анестезії. Усі пацієнти оперувалися в умовах ендотрахеального наркозу. Індукція: в/в пропофол 2 мг/кг, фентаніл 1,5–2 мкг/кг, атракуріум 0,6 мг/кг. Підтримка анестезії: севофлуран (МАК — 1,44 ± 0,25 об.%). У першій дослідній групі анальгетичний ефект загальної анестезії забезпечувався в/в введенням фентанілу в дозі 3,89 ± 2,1 мкг/кг/год. У другій групі використовувалась мультимодальна малоопіоїдна анестезія фентанілом 2,38 ± 1,01 мкг/кг/год із додаванням дексмедетомідину 0,7 мкг/кг/год. Ефективність антиноцицептивного захисту оцінювали за динамікою концентрацій стресових гормонів (кортизолу, АКТГ), показників гемодинаміки (артеріального тиску, середнього артеріального тиску та ЧСС), концентрації глюкози крові та за оцінкою болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Результати. Сумарна середня інтраопераційна доза фентанілу становила: у контрольній групі — 369,23 ± 16,42 мкг, у групі дексмедетомідину — 272,41 ± 10,98 мкг. У хворих контрольної групи зафіксоване зростання плазматичної концентрації АКТГ на 111,86 % (р 0,01) з 25,7 ± 2,1 пг/мл до 54,45 ± 5,43 пг/мл (дослідження проводилось до початку оперативного втручання та після закінчення операції), що супроводжувалось статистично вірогідним підвищенням концентрації кортизолу з 371,00 ± 32,32 нмоль/л до 562,72 ± 45,37 нмоль/л (на 51,67 %) (р 0,01). У хворих другої дослідної групи (групи дексмедетомідину) зафіксоване інтраопераційне підвищення плазматичної концентрації АКТГ з 26,25 ± 2,3 пг/л до 46,88 ± 2,36 пг/л (на 78,59 %) (р 0,01), що супроводжувалось статистично невірогідним інтраопераційним підвищенням концентрації кортизолу з 393,51 ± 25,00 нмоль/л до 436,37 ± 34,92 нмоль/л — усього на 10,89 % (р 0,05). Концентрації глюкози крові в ранньому післяопераційному періоді в дослідних групах становили відповідно 6,79 ± 0,31 ммоль/л і 6,29 ± 0,24 ммоль/л (р 0,05). Показники гемодинаміки та BIS, що підтримувався в межах 44,0 ± 6,4 %, свідчили про адекватність анестезіологічного забезпечення та достатній рівень анестезії у всіх пацієнтів дослідних груп. Показники функціонального стану нирок також були в межах норми у всіх пацієнтів. В групі 1 в післяопераційному періоді у 8 пацієнтів (30,7 %) виникла необхідність у додатковому знеболюванні наркотичними анальгетиками (рівень болю за ВАШ перевищував 4 бали). У групі 2 четверо хворих (13,8 %) потребували знеболювання опіоїдами. У групі 1 блювання в післяопераційному періоді виникло в 5 пацієнтів, у групі 2 — у 3 пацієнтів. Стандартизований показник післяопераційної нудоти та блювання в контрольній групі становив 19,2 %, у групі 2 — 10,3 %. Висновки. Використання дексмедетомідину в програмах мультимодальної малоопіоїдної анестезії забезпечує повноцінний/адекватний антиноцицептивний захист під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках та знижує стресову реакцію організму на оперативне втручання
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Порівняння ефектів комбінованої нейроаксіальної анестезії та багатокомпонентної низькопотокової інгаляційної анестезії в структурі періопераційного анестезіологічного забезпечення при артроскопічних втручаннях на колінному суглобі [Текст] = Comparison of the effects of combined neuraxial anesthesia and multicomponent low-flow inhalation anesthesia in the structure of perioperative anesthetic management in patients undergoing arthroscopic interventions on the knee joint / В. В. Євсєєва [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 1. - С. 51-55. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
Анотація: Артроскопічні втручання на колінному суглобі (АСК) - найпоширеніший вид хірургічного втручання в світі. Але питання щодо найкращого анестезіологічного забезпечення при цьому ще не вирішене
Нейроаксіальна та загальна анестезія при артроскопічній хірургії колінного суглобу мають свої переваги та недоліки. Прийняття рішення про метод анестезіологічного забезпечення, повинно базуватися на бажанні пацієнта та його можливого попереднього оперативного досвіду
Дод.точки доступу:
Євсєєва, В. В.
Скобенко, Є. О.
Зенкіна, Л. М.
Малімоненко, М. О.
Савченко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Особливості проведення анестезії у напівсидячому положенні (огляд літератури) [Текст] / М. В. Лизогуб [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Ортопедія, травматологія та протезування. - 2021. - N 4. - С. 79-84. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (вредные воздействия, методы)
ПОЗА -- POSTURE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Положення шезлонга або Beach chair position (BCP), яке використовують під час операцій на плечовому суглобі, має низку переваг для хірурга, проте може призводити до інтраопераційної гіпотензії, брадикардії, та, як наслідок, до післяопераційних ускладненнями неврологічного характеру. Мета. Провести аналіз сучасної літератури для виявлення частоти ускладнень, які виникають у разі ВСР, методик їхнього моніторингу та запобігання. Методи. Проаналізовано публікації з пошукової системи Google, електронних баз PubMed, Google Scholar, архівів спеціалізованих журналів й інших джерел науково-медичної інформації. Результати. Сьогодні в ортопедичній практиці застосовують такі види напівсидячого положення залежно від кута підйому верхньої половини тулуба: Semi-beach-chair position — 30°, BCP — 60°, Semi-upright sitting position — 90°. Точне вимірювання кута підйому в клінічній практиці використовують украй рідко, хоча він прямо корелює зі змінами гемодинаміки. Передбачуваною етіологією ушкодження центральної нервової системи є гіпотензія з подальшою гіпоперфузією головного мозку, що виникає після зміни положення тіла пацієнта в умовах загальної анестезії. Стандартне вимірювання артеріального тиску на рівні плеча дає спотворені показники щодо реального тиску на рівні Вілізієва кола. Чіткі рекомендації щодо безпечного рівня артеріального тиску за операцій у ВСР відсутні. Більшість клінічних досліджень показали, що положення шезлонга призводить до зниження регіональної оксигенації мозку та церебрального кровотоку. Висока частота епізодів мозкової десатурації (понад 50 %) обумовлює необхідність її моніторингу у ВСР. Сьогодні найчастіше його проводять за методикою NIRS (Near-Infrared Spectroscopy). Менше клінічне значення мають доплерографічне дослідження мозкових судин і сатурації крові в яремній вені. Проте виявлення фактів десатурації здебільшого не впливає на частоту виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції. Перспективним напрямом подальших досліджень є аналіз вмісту нейроспецифічних білків після операцій у ВСР
Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Лизогуб, К. І.
Котульський, І. В.
Паздніков, Р. В.
Кострікова, Е. В.
Яковенко, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Власов, О. О.
    Клінічна оцінка кислотно-лужного стану та окремих показників у дітей із вродженою хірургічною патологією при різних видах анестезії [Текст] / О. О. Власов // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 1. - С. 13-21. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОГО РАВНОВЕСИЯ НАРУШЕНИЯ -- ACID-BASE IMBALANCE (этиология)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование)
Анотація: Вроджені вади найчастіше зустрічаються у новонароджених та потребують хірургічної корекції на тлі важких перинатальних захворювань, що призводить до катаболічного стресу, розладів кровообiгу і дихання, метаболiзму, водно-електролітного, білкового і кислотно-лужного станів. Мета дослідження. Встановити динаміку показників кислотно-лужного стану та окремих клінічних показників у новонароджених і немовлят із вродженою патологією при різних видах анестезії протягом оперативного лікування. Матеріал та методи дослідження. У ретроспективне дослідження були включені 150 новонароджених і немовлят із вродженими вадами розвитку хірургічного профілю в залежності від анестезії (інгаляційне + регіональне знеболення; інгаляційне + внутрішньовенне знеболювання та тотальне внутрішньовенне). Аналізувалися показники кислотно-лужного стану, периферійної оксиметрії, потреби у кисневій суміші, яку вдихає дитина. Результати дослідження. При оцінці показників PvCO2, рН встановлено, що саме в І групі з анестезіологічним супроводом інгаляційно та регіональним знеболюванням знижена парціальна напруга СО2 та підвищено рН на всіх етапах. Периферійна сатурація критично не знижувалась протягом спостереження за винятком отриманого зменшення показника у дітей І групи в порівнянні з ІІІ групою на етапі індукції в наркоз (97,79 ± 2,45 проти 98,79 ± 1,63, при р = 0,0194 відповідно) і в максимально болісний момент хірургічного втручання (96,29 ± 3,47 проти 98,10 ± 2,47, при р = 0,0368). При знеболюванні інгаляційним і регіональним методом новонароджені та немовлята потребували більш високі концентрації кисню у вдихальній суміші. Відзначена достовірна різниця показника між І та ІІІ групами під час максимально болісного етапу - 0,47 ± 0,29 і 0,33 ± 0,2, при р = 0,0071, відповідно та відразу після операції - 0,34 ± 0,19 і 0,26 ± 0,13, при р = 0,0246, відповідно. Висновок. Серед обстежених груп найбільш уразливими до патологічних змін були діти, яким анестезіологічний супровід забезпечувався інгаляційно севораном з регіональною анестезією.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Власов, О. О.
    Стан показників системної гемодинаміки у дітей із вродженою хірургічною патологією при різних видах комбінованої анестезії [Текст] / О. О. Власов // Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 1. - С. 27-30


MeSH-головна:
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (вредные воздействия, методы)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: У ретроспективному дослідженні оцінено вплив різних видів комбінованої анестезії на стан системної гемодинаміки при хірургічній корекції вроджених вад розвитку у новонароджених і немовлят. Зазначено, що при використанні довенних гіпнотиків у складі комбінованої анестезії у пацієнтів зберігається ризик виникнення ускладнень із боку центральної гемодинаміки у вигляді вазодилатації, яка призводить до падіння артеріального тиску та компенсовано збільшує частоту серцевих скорочень
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)