Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (84)Рідкісні видання (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=АНЕСТЕЗИЯ<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 383
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Эффективность применения мультимодального обезболивания у пациентов офтальмохиргического профиля при антиглаукомных операциях [Текст] / Ю. Ю. Кобеляцкий [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 1. - С. 88-92. - Библиогр.: с. 91


Рубрики: Мелоксикам

MeSH-головна:
ГЛАУКОМА -- GLAUCOMA (хирургия)
ХИРУРГИЯ ГЛАЗА ФИЛЬТРАЦИОННАЯ -- FILTERING SURGERY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: В работе освещаются результаты проведения многокомпонентного общего обезболивания при офтальмологических оперативных вмешательствах с целью улучшения качества интраоперационного и послеоперационного обезболивания, снижения количества осложнений, связанных с анестезиологическим пособием в послеоперационном периоде. Материалы и методы. Исследование было проведено у пациентов в возрасте от 19 до 42 лет, которым выполнялись антиглаукомные оперативные вмешательства. Для проведения сравнительного анализа больные были распределены на группы с учетом вида выбранного обезболивания: 1-я группа (n = 20) — пациенты, у которых была применена тактика профилактического введения мелоксикама во время премедикации, проводилась анестезия путем ретробульбарной блокады и седации пропофолом, обезболивание мелоксикамом продолжали в послеоперационном периоде по схеме упреждающей анальгезии; 2-я группа (n = 24) — пациенты, обезболивание которых осуществлялось по ранее принятой в нашей клинике схеме (премедикация сибазон + фентанил), внутривенный наркоз пропофолом с сохраненным спонтанным дыханием и болюсным введением фентанила во время потенциально болезненных этапов вмешательства. Послеоперационное обезболивание по требованию пациентов внутримышечным введением кетопрофена. Результаты. Выраженность болевого синдрома менее 3 баллов по визуально-аналоговой шкале в 1-й группе пациентов составила 90 и 85 %, во 2-й группе — 45,8 и 58,3 % на 6 и 12 часах послеоперационного периода соответственно. Развитие послеоперационной тошноты и рвоты в 1-й группе пациентов с использованием схемы мультимодального использования составило 5 % по сравнению с 33,3 % в контрольной группе пациентов. Развитие артериальной гипертензии в послеоперационном периоде в 1-й группе отмечалось у 15 % пациентов по сравнению с 45,8 % пациентов во 2-й группе. Развитие артериальной гипотензии отмечалось только у пациентов контрольной группы, и частота данного осложнения составила 37,5 %. Не было зарегистрировано ни одного случая артериальной гипотензии у пациентов 1-й группы. Выводы. Использование предложенной схемы мультимодального обезболивания позволяет повысить эффективность и управляемость анестезиологического обезболивания в виде обеспечения адекватного обезболивания в послеоперационном периоде без применения наркотических анальгетиков, снижения риска развития послеоперационных осложнений (послеоперационной тошноты и рвоты, артериальной гипертензии и гипотензии)
Дод.точки доступу:
Кобеляцкий, Ю. Ю.
Сердюк, В. Н.
Алексеев, В. П.
Мынка, Н. В.
Дорофеева, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Павленко, А. Ю.
    Эффективность метода продленной потенцированой субплевральной блокады и феномен пульмональной реконструкции при ушибе легких [Текст] / А. Ю. Павленко // Международный медицинский журнал (Харків). - 2007. - Т. 13, № 4. - С. 92-94

Рубрики: Легкие--поврежд

   Торакальные травмы--лек тер


   Анестезия


   Анестезия местная



Знайти схожі

3.


    Центило, В. Г.
    Эффективность лигирования наружной сонной артерии с целью уменьшения мучительного болевого синдрома при неоперабельных злокачественных опухолях челюстно-лицевой области [Текст] / В. Г. Центило // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2003. - Т. 162, № 5. - С. 75-77

Рубрики: Ротовой полости новообразования--лек тер

   Болевые синдромы местные--лек тер


   Анестезия


   Сонная артерия наружная


Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Эпидемиология постреперфузионного синдрома при ортотопической трансплантации печени [Текст] / Е. А. Киселева [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2011. - № 5. - С. 31-34

Рубрики: Печени трансплантация

   Анестезия


   Реперфузионное повреждение


Дод.точки доступу:
Киселева, Е. А.
Вабищевич, А. В.
Ушакова, И. А.
Матвеев, Г. П.
Мизиков, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Dutton, R. P.
    Щадящая анестезия [Текст] / R. P. Dutton // Медицина неотложных состояний. - 2012. - № 7/8. - С. 45-51

Рубрики: Анестезия

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Бодулєв, О. Ю.
    Частота і фактори розвитку післяопераційної інсомнії / О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - С. 93-97. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS (диагностика, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Щорічне зростання кількості хірургічних втручань та широта фізіологічних впливів порушення сну в післяопераційному періоді роблять проблему інсомнії актуальною для сучасної анестезіології. Мета дослідження: аналіз поширеності післяопераційної інсомнії та факторів ризику її розвитку, пов’язаних із методом анестезіологічного забезпечення. Матеріали та методи. Двісті пацієнтів, які перенесли ортопедичне чи хірургічне втручання, були розподілені на групи залежно від виду анестезії. Проводилась оцінка якості сну, рівня болю, тривоги, депресії, потреби в анальгетиках. Результати. Загальна частота розвитку післяопераційних порушень сну становила 72,08 %, серед яких легка інсомнія дорівнювала 42,64 %, інсомнія середньої тяжкості — 18,78 % і тяжка інсомнія — 10,66 %. Розподіл по групах становив: у групі загальної анестезії (ЗА) легкої інсомнії — 44,44 %, інсомнії середньої тяжкості — 19,75 % і тяжкої інсомнії — 12,35 %; у групі спинномозкової анестезії (СМА) легкої інсомнії — 40,34 %, інсомнії середньої тяжкості — 17,65 % і тяжкої інсомнії — 11,76 %. Різниця між групами не досягла рівня статистичної вірогідності. В обох групах виявлено зв’язок інсомнії з вираженістю післяопераційного болю. У групі ЗА — r = 0,437; у групі СМА — r = 0,513. Також в обох групах спостерігалась позитивна кореляція рівня тривожності (rЗА = 0,341; rСМА = 0,312) та депресії (rЗА = 0,342; rСМА = 0,301). У групі CМА виявлялась негативна кореляція розвитку інсомнії з післяопераційним використанням наркотичних анальгетиків (r = –0,218), у групі ЗА сила зв’язку не досягла статистично значимого показника (r = –0,165). Висновки. Інсомнія є частим післяопераційним ускладненням. Основними факторами, що провокують її розвиток, є високий рівень болю, тривожності та депресії у післяопераційному періоді, використання опіоїдних анальгетиків у схемі післяопераційного знеболювання. Регіональні соціокультурні особливості не мають суттєвого впливу на фактори ризику та є тотожними для інших досліджених популяцій
Дод.точки доступу:
Шкурупій, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Галушко, О. А.
    Цукровий діабет у практиці лікаря-анестезіолога: фокус на діабетичну нейропатію / О. А. Галушко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 59-68. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология, хирургия)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (осложнения, патофизиология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Анотація: Діабетична нейропатія (ДНП) — це ураження нервової системи у хворих на цукровий діабет (ЦД), при якому в патологічний процес можуть залучатися всі відділи центральної, периферичної та автономної нервової системи. Через практично 100 % поширеність у хворих на ЦД найбільше значення для анестезіолога у разі проведення анестезії та передопераційної підготовки має автономна (вегетативна) діабетична нейропатія. Так, серцево-судинна вегетативна нейропатія зустрічається у 17–25 % хворих на ЦД, корелюючи з давністю захворювання та віком хворих, і характеризується трьома основними синдромами: синдромом денервованого серця, синдромом кардіальної гіпестезії та синдромом ортостатичної гіпотонії. Хронічна гіперглікемія призводить до глікозування тканинних білків та тугорухливості суглобів, що може спричинити тяжку інтубацію, яка ускладнює анестезію у 30 % хворих на ДНП. Автономна нейропатія шлунково-кишкового тракту (ШКТ) проявляється розвитком атонії шлунка, зниженням моторики ШКТ і розвитком можливої регургітації під час інтубації трахеї. Таким чином, хворі на ДНП мають підвищений ризик виникнення інтра- та післяопераційних ускладнень, що потребує ретельного контролю за станом пацієнта з постійним моніторингом необхідних параметрів гомеостазу під час усього періопераційного періоду
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Ращупкин, А. Б.
    Центральная гемодинамика при анестезии ксеноном у больных с сопутствующей гипертонической болезнью / А. Б. Ращупкин, Н. Е. Буров // Вестник интенсивной терапии. - 2010. - № 2. - С. 24-27

Рубрики: Хирургические операции

   Анестезия


   Ксенон


   Закись азота


   Гипертензия


Дод.точки доступу:
Буров, Н. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Централизованная подача анестезиологических газов: преимущества и опасности [Текст] / С. А. Пивоваров [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2000. - № 1. - С. 55-56


MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY (методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Пивоваров, С. А.
Шишков, М. В.
Афонин, Д. В.
Курилова, Е. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Басов, В. Е.
    Хирургия одного дня: выбор метода анестезии для обеспечения малоинвазивных гинекологических вмешательств [Текст] / В. Е. Басов, В. В. Лихванцев, Ю. В. Скрипкин // Вестник интенсивной терапии. - 2008. - № 1. - С. 35-37. - Библиогр.: 5 назв.

Рубрики: Амбулаторная хирургия

   Хирургия гинекологическая


   Анестезия


Дод.точки доступу:
Лихванцев, В. В.
Скрипкин, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)