Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (13)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 153
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Головач, І. Ю.
Критеріальний і некритеріальний антифосфоліпідний синдром: концептуальні питання діагностики [Текст] / І. Ю. Головач, Т. М. Чипко, О. О. Лазоренко // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 3. - С. 26-31. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология)
АНТИТЕЛА АНТИФОСФОЛИПИДНЫЕ -- ANTIBODIES, ANTIPHOSPHOLIPID (анализ)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (диагностика)
Анотація: Антифосфоліпідний синдром (АФС) — придбана аутоімунна тромбофілія, яка характеризується розвитком рецидивуючих тромбозів судин будь-якого калібру і типу або акушерською патологією і обов’язковим виявленням стійко позитивних антифосфоліпідних антитіл. АФС традиційно поділяється на первинний і вторинний. Для діагностики захворювання використовуються міжнародні критерії 2006 р. АФС може бути діагностований за наявності однієї клінічної і однієї лабораторної ознаки. Однак класифікаційні критерії для АФС викликають дискусії зі збільшенням кількості пацієнтів з неповними критеріями, або клінічними проявами, що не входять до класифікаційних критеріїв. Складається враження, що певні пацієнти, які не відповідають цим критеріям, можуть бути неадекватно виключені з діагнозу АФС. Методи дослідження. На підставі літературних даних у статті наведені сучасні уявлення щодо виділення профілів пацієнтів, які не повністю відповідають міжнародним критеріям АФС, однак характеризуються високим ризиком тромбозів. У статті наведена характеристика запропонованих експертами 4 профілів пацієнтів з «некритеріальним АФС». Ці групи пацієнтів умовно названі «серонегативний АФС», «клінічний некритеріальний АФС», «неповний лабораторний АФС» та «лабораторний некритеріальний АФС». Висновки. Ця категоризація може дозволити здійснити більш однорідний дослідницький підхід до АФС, що дасть змогу зробити універсальні висновки щодо встановлення діагнозу АФС та лікування пацієнтів цих груп
Дод.точки доступу:
Чипко, Т. М.
Лазоренко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кукуруза, І. Л.
Тактика ведення вагітної з катастрофічним антифосфоліпідним синдромом на прикладі клінічного випадку [Текст] / І. Л. Кукуруза // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 5/6. - С. 18-19

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (осложнения, патофизиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: У доповіді представлений клінічний випадок ведення вагітної з катастрофічним антифосфоліпідним синдромом
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив антифосфоліпідних антитіл на ризик невдалої імплантації після запліднення in vitro [Текст] = Effect of antiphospholipid antibodies on the risk of implantation failure after in vitro fertilization / В. О. Берестовий [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - N 4. - С. 14-18. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, патофизиология, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY (использование, статистика, тенденции)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (методы, психология, тенденции)
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Безпліддя — це унікальна патологія, оскільки стосується пари, а не однієї людини і є причиною комплексу медичних, соціальних, демографічних та економічних проблем. З активним розвитком допоміжних репродуктивних технологій попит на вирішення проблеми безпліддя суттєво виріс, хоча поширеність безпліддя залишається сталою, а це вказує на безліч «білих» плям у питаннях діагностики та лікування цієї патології і обумовлює пошук нових факторів ризику, критеріїв діагностики та алгоритмів лікування
Мета — проаналізувати фактори, що можуть впливати на імплантацію, зокрема, наявність вовчакового антикоагулянту та антифосфоліпідних антитіл (АТ) у жінок із безпліддям, яким проведено запліднення in vitro. Матеріали та методи. Обстежено 106 жінок зі встановленим діагнозом безпліддя, які проходили лікування із застосуванням додаткових репродуктивних технологій у період з вересня 2019 року по лютий 2021 року. Контрольну групу (групу 1) становили жінки, які отримували лікування безпліддя за стандартною схемою (контрольована оваріальна стимуляція, забір гамет, інтрацитоплазматична ін'єкція сперматозоїда та ембріотрансфер); основну групу (групу 2) — пацієнтки, які до стандартної схеми лікування додатково отримували антиагреганти, антикоагулянти та внутрішньовенні імуноглобуліни (Ig) класу G. У цьому дослідженні в обох групах визначено рівні вовчакового антикоагулянту та АТ. Результати. За результатами дослідження не виявлено відмінностей між групами пацієнтів за показниками рівнів антитіл до фосфоліпідів (IgG), бета-2-глікопротеїну (IgG, IgM) та вовчакового коагулянту — скринінг, підтвердження (p0,05). Відрізнявся тільки рівень АТ до бета-2-глікопротеїну IgM, який у пацієнток групи 1 в середньому становив 9,42 од/мл (5,86–12,35 од/мл), а групи 2 — 7,23 од/мл (3,14–10,58 од/мл), p=0,015. Для клінічного розуміння впливу факторів, пов'язаних із ризиком невдалої імплантації, застосовано метод побудови та аналізу однофакторних моделей логістичної регресії. Під час аналізу не виявлено зв'язку ризику недосягнення успішного лікування з показниками рівнів антитіл до фосфоліпідів (IgG, IgM), бета-2-глікопротеїну (IgG, IgM) та вовчакового коагулянту (скринінг, підтвердження) у двох групах пацієнток (p0,05 у всіх випадках). Висновки. Наявність аутоантитіл (аАТ) і/або антифосфоліпідного синдрому під час встановлення факторів безпліддя є важливим компонентом алгоритму діагностичного пошуку причини безпліддя та звичного невиношування. Однак, за отриманими даними, наявність аАТ не впливає на процес імплантації, а також на лікування безпліддя
Infertility is a unique pathology because it concerns a couple, not one person, and is the cause of a whole range of medical, social, demographic and economic problems. With the active development of assisted reproductive technologies, the demand for solving the problem of infertility has grown significantly. However, the prevalence of infertility remains stable, indicating many «white» spots in the diagnosis and treatment of this pathology and determining the search for new risk factors, diagnostic criteria, and treatment algorithms
Purpose — to analyze the factors that may affect implantation, namely the presence of lupus anticoagulant and antiphospholipid antibodies in women with infertility who have undergone in vitro fertilization. Materials and methods. A survey of 106 women diagnosed with infertility underwent treatment with assisted reproductive technologies in September 2019 — February 2021. The control (1) group consisted of women who received infertility treatment according to the standard scheme: controlled ovarian stimulation, gamete collection, intracytoplasmic sperm injection and embryo transfer. The main (2) group included patients who received aspirin, anticoagulants, and intravenous IgG immunoglobulins in addition to the standard treatment regimen. In the present study, levels of lupus anticoagulant and antiphospholipid antibodies were determined in both groups. Results. The study found no differences between groups of patients in levels of antibodies (AB) to phospholipids (IgG), beta-2-glycoprotein (IgG, IgM) and lupus anticoagulant (screening, confirmation) in the two groups of patients (p0.05). Difference in two groups were in levels of AB to beta-2-glycoprotein IgM in controls, on average, 9.42 units/ml (5.86 units/ml — 12.35 units/ml), and in patients of main group — 7.23 units/ml (3.14 units/ml — 10.58 units/ml), p=0.015. One-factor logistic regression models were used to clinically understand the influence of factors associated with the risk of implantation failure. The analysis did not reveal a connection between risk of implantation failure and levels of autoantibodies (aAB) to phospholipids (IgG, IgM), beta-2-glycoprotein (IgG, IgM) and lupus anticoagulant (screening, confirmation) in two groups of patients (p0.05 in all cases). Conclusions. The presence of aAB and/or antiphospholipid syndrome during the establishment of infertility factors is an essential component of the algorithm for diagnostic search for the cause of infertility and miscarriage. However, based on the obtained data, the presence of aAB in the study does not affect the implantation process nor affects the treatment of infertility
Дод.точки доступу:
Берестовий, В. О.
Мартич, А. М.
Сокол, І. В.
Берестовий, О. О.
Говсєєв, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Indexes of nitric oxide system in experimental antiphospholipid syndrome / O. Z. Yaremchuk [et al.] // The Ukrainian biochemical journal. - 2020. - Vol. 92, № 1. - P75-83

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (кровь, метаболизм, патофизиология)
Анотація: Antiphospholipid syndrome (APS) is an autoimmune disease characterized by the presence of antibodies to negatively charged membrane phospholipids (aPL). Endothelial dysfunction is one of the most dangerous APS manifestations followed by thrombosis, placental insufficiency and often foetal death due to circulatory disorders in placenta blood vessels. It is established that synthesis and bioavailability of nitric oxide (NO) in the endothelium are impaired at APS, but the role of NO system in pregnancy failure at this pathology remains ambiguous. The aim of this research was to estimate the indexes of the nitric oxide system in animals with an experimental antiphospholipid syndrome before pregnancy and on the 18th day of pregnancy, without treatment and under treatment with nitric oxide synthesis modulators (L-arginine and aminoguanidine). In the blood serum and liver of the BALB/c mice with experimental APS, the content of eNOS and iNOS– by ELISA and the level of NO2– and NO3– with the use of Gris reagent were determined before pregnancy and on the 18th day of pregnancy. The data obtained indicate the relative inefficient NO production by eNOS and NO hyperproduction by iNOS in the blood serum and liver of mice in the pathogenesis of experimental APS. Thus, in mice with APS before pregnancy and on the 18th day of the pregnancy, the eNOS content and NO2– level were decreased while the iNOS content and NO3– level were increased compared to the indexes in the control animal group. L-arginine administration to the animals with APS at the follow-up periods resulted in an increased eNOS content and NO2–, NO3– levels in blood serum and liver with the simultaneous decrease in iNOS content in the liver as compared to indexes in untreated mice with APS. The combined use of L-arginine and selective iNOS inhibitor aminoguanidine caused a significant increase in eNOS content and a decrease in iNOS content followed by normalization of NO2– and NO3– levels in blood and liver of mice with experimental APS before pregnancy and on the 18th day of pregnancy compared to untreated mice with APS
Дод.точки доступу:
Yaremchuk, O. Z.
Posokhova, K. A.
Kuzmak, I. P.
Kulitska, M. I.
Klishch, I. M.
Korda, M. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Морфологічні зміни у нирках при експериментальному антифосфоліпідному синдромі та застосуванні модуляторів синтезу оксиду азоту [Текст] = Morphological changes in the kidney in experimental antiphospholipid syndrome: effects of nitric oxide synthesis modulators / О. З. Яремчук [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2020. - N 1. - С. 208-215

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
ПОЧКИ -- KIDNEY
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
Анотація: Нирки є одним із основних органів-мішеней при всіх клінічних формах антифосфоліпідного синдрому (АФС)
В нирцi зa умoв АФС вiдбувaються судиннi пoрушення, якi призвoдять дo знaчних деструктивних змiн нефронів. Застосування модуляторів синтезу оксиду азоту (L-аргініну та аміногуанідину), окремо та, oсoбливo, при їх комбінованому введенні, приводить до зменшення патологічних змiн кoмпoнентiв нефрoнa за умов АФС у мишей лінії BALB/с
The kidneys are one of the main target organs in all clinical forms of antiphospholipid syndrome (APS)
Vascular disorders occur in the kidney in cases of APS that cause significant destructive changes of the nephrons. The application of modulators of nitric oxide synthesis (L-arginine and aminoguanidine), separately and especially when combined, leads to reduction of pathological changes in nephron components in the presence of APS in the BALB/c mice
Дод.точки доступу:
Яремчук, О. З.
Небесна, З. М.
Крамар, С. Б.
Посохова, К. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Яремчук, О. З.
Вплив модуляторів синтезу оксиду азоту на показники гемостазу при експериментальному антифосфоліпідному синдромі [Текст] = Effect of modulators of nitric oxide synthesis on hemostasis indicators in experimental antiphospholipid syndrome / О. З. Яремчук // Медична та клінічна хімія = Medical and clinical chemistry. - 2020. - Том 22, N 1. - С. 99-106

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
Анотація: Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це автоімунне захворювання, що характеризується артеріальними та венозними тромбозами, тромбоцитопенією. Він є причиною невиношування вагітності у 27–42 % випадків. Мета дослідження – оцінити вплив L-аргініну та аміногуанідину на показники системи згортання крові й рівень тромбоцитів за умов експериментального антифосфоліпідного синдрому до вагітності та на її фоні
Antiphospholipid syndrome (APS) is an autoimmune disease characterized by arterial and venous thrombosis, thrombocytopenia. APS causes habitual miscarriage in 27–42 % of cases. The aim of the study – to evaluate the effect of L-arginine and aminoguanidine on the blood clotting system and platelet level in experimental antiphospholipid syndrome before and in pregnancy
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Томнюк, О. М.
Профілактика невиношування вагітності та перинатальної патології у жінок із антифосфоліпідним синдромом та ретрохоріальною гематомою [Текст] = Prophylaxis of unmaturing of pregnancy and perinatal pathology for women with antiphospholipide syndrome and retrochorial haematoma / О. М. Томнюк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2020. - N 3. - С. 36-39. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (профилактика и контроль)
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
Анотація: Мета дослідження: зниження частоти невиношування та перинатальної патології у жінок із антифосфоліпідним синдромом (АФС) та ретрохоріальною гематомою (РХГ) на підставі вивчення клініко-інструментальних та лабораторних досліджень, а також удосконалення алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Проведено обстеження 110 жінок репродуктивного віку, які підписали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні, з них у дослідження були включені 90 осіб, що відповідали критеріям включення і виключення. АФС діагностували відповідно до Міжнародних лабораторних критеріїв. Перед включенням у дослідження були проведені аналізи на наявність у сироватці крові вовчакового антикоагулянта, антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів (кардіоліпіну, фосфатидилсерину, фосфати-дилінозитолу, фосфатидилової кислоти), антитіл до p2-глікопротеїну. Вагітних включали у дослідження на терміні 5–7 тиж гестації. Результати. У ході лікування вагітних з АФС і невиношуванням було проведено відкрите порівняльне рандомізоване дослідження за оцінкою ефективності і безпеки удосконаленого нами алгоритму з використанням препаратів. Методом рандомізації за допомогою відкритої таблиці випадкових чисел пацієнтки із АФС і невиношуванням (n=60) були розподілені на дві групи. У 30,0% пацієнток 2-ї групи і 33,3% жінок 1-ї групи була виявлена РХГ. Окремо порівнювали показники вагітних цих підгруп. Заключення. Для діагностики антифосфоліпідного синдрому у жінок із високим ризиком невиношування та ретрохоріальних гематом необхідно насамперед визначити рівень антитіл до р2-глікопротеїну та тромбіну, а після – антифосфоліпідні антитіла; антитіла до вовчакового антикоагулянта і до анексину. З метою зниження частоти гестаційних ускладнень у жінок із антифосфоліпідним синдромом та ретрохоріальною гематомою необхідно використовувати протитромботичну терапію: антиагреганти, антикоагулянти, препарати магнію, препарати фолієвої кислоти в лікувальних дозах. З метою контролю за ефективністю лікувально-профілактичних заходів під час вагітності необхідно визначати ступінь та швидкість агрегації тромбоцитів; рівень Д-димерів та антитіл до р2-глікопротеїну та до анексину
The objective: decline of frequency of unmaturing and perinatal pathology for women with a antiphospholipide syndrome and retrochorial haematoma on the basis of study of clinical-instrumental and laboratory researches, and also improvement of algorithm of treatment-and-prophylactic measures. Materials and methods. An inspection is conducted 110 women of genesial age, which signed the written informed consent on participating in research. From the inspected women in research were included 90, that answered the criteria of including and exception. Antifosfolipide syndrome was diagnosed in accordance with the International laboratory criteria. Before plugging in research there were the conducted analyses on a presence in the whey of blood of lupus anticoagulant, antibodies to the negatively charged phosphotides (cardiolipin, phosphatidylserine, phosphatidylinositol, phosphatidyl acids), antibodies to the p2-glycoprotein. The pregnant was plugged in research on a term 5–7 weeks of pregnancy. Results. During treatment of pregnant with a antiphospholipid syndrome and unmaturing the opened comparative randomized research was conducted as evaluated by efficiency and safety of the algorithm improved by us with the use of preparations. By the method of randomization by the opened table of random numbers of patient with a antiphospholipid syndrome and unmaturing (n=60) were up-diffused on two groups. In 30,0% patients 2 groups and 33,3% women from a 1 group was found out a retrochorial haematoma. Separately compared the indexes of pregnant from these sub-groups. Conclusion. For diagnostics of antiphospholipide syndrome for women it is necessary with the high risk of unmaturing and retrochorial haematomas, above all things, to determine the level of antibodies to р2-glycoprotein and thrombin, and in the second turn – antiphospholipid antibodies; antibodies to the lupus anticoagulant and to annexin. With the purpose of decline of frequency of gestational complications for women with a antiphospholipide syndrome and retrochorial haematoma it is necessary to use anti-thrombotic therapy: antiaggregant, anticoagulants, preparations of magnesium, preparations of folacin in medical doses. With the purpose of control after efficiency of treatment-and-prophylactic measures during pregnancy it is necessary to determine a degree and speed of aggregating of thrombocytes; level of Д-dimer and antibodies to р2- glycoprotein and to annexin
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Головач, І. Ю.
Кардіоваскулярні маніфестації у пацієнтів з антифосфоліпідним синдромом: питання діагностики та менеджменту / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна // Артериальная гипертензия. - 2019. - N 5/6. - С. 50-59

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, патофизиология)
Анотація: Антифосфоліпідний синдром (AФС) являє собою автоімунне системне захворювання, що характеризується рецидивуючими тромботичними подіями і/або патологією вагітності, асоційоване з наявністю антифосфоліпідних антитіл (aФЛ-АТ). Інші можливі клінічні прояви, асоційовані з аФЛ-АТ, представлені залученням серцево-судинної системи. Патогенетичні особливості цього клінічного стану імунологічно опосередковані і/або пов’язані з підвищеним ризиком тромбоутворення та можуть буті пояснені такими механізмами, як запалення, активація комплементу й тромбоцитів. Залучення серцево-судинної системи при АФС включає широкий спектр клінічних проявів: аномалії клапанів (небактеріальні вегетації, потовщення їх і дисфункція), ішемічну хворобу серця, внутрішньосерцевий тромбоз і прискорений коронарний атеросклероз. Крім того, АФС також може викликати пошкодження міокарда, легеневу артеріальну гіпертензію, дисфункцію лівого і правого шлуночка. Серед усього цього спектра залучення клапанів є найбільш поширеним проявом кардіоваскулярної патології у пацієнтів з АФС і становить близько 30 %. Через високу поширеність залучення серця при АФС клініцисти повинні знати про цю патологію з метою зменшення частоти серцево-судинних ускладнень, а профілактичні стратегії мають бути збалансовані на основі глобального профілю ризику розвитку серцево-судинних захворювань
Дод.точки доступу:
Єгудіна, Є. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічний випадок катастрофічного антифосфоліпідного синдрому / У. А. Фесенко [та ін.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 7. - С. 97-107. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика, терапия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: У статті описаний клінічний випадок тромбофілії з тромбоцитопенією в пацієнта 75 років з клінічними ознаками катастрофічного антифосфоліпідного синдрому у вигляді мультифокального венозного й артеріального тромбозу, поліорганної недостатності (ниркова, печінкова, церебральна, серцево-судинна), дистальних некрозів на усіх кінцівках, тромбоцитопенії. Лікування антикоагулянтами, антиагрегантами, кортикостероїдами, плазмаферезом привело до покращення стану. Через дистальні некрози ампутовані пальці на обох кистях, права нижня кінцівка на рівні середньої третини гомілки. Наведено аналіз літератури, клінічних рекомендацій і можливі варіанти діагнозу, на тлі якого, імовірно, виникла тромбофілія з тромбоцитопенією. Обговорені дискусійні питання й складні рішення у веденні таких пацієнтів
Дод.точки доступу:
Фесенко, У. А.
Кльофа, Т. Г.
Скуратівський, Ю. Є.
Якимович, Ю. С.
Павчак, Р. М.
Родзоняк, А. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Вдовиченко, Ю. П.
Аспекты прегравидарной подготовки женщин с привычным невынашиванием беременности и приобретенной формой тромбофилии [Текст] / Ю. П. Вдовиченко, Н. А. Фирсова, В. В. Максимова // Здоровье женщины. - 2019. - № 5. - С. 63-68. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA (диагностика, патофизиология)
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия)
ПЛАЗМАФЕРЕЗ -- PLASMAPHERESIS (использование, методы)
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ ВНУТРИВЕННЫЕ -- IMMUNOGLOBULINS, INTRAVENOUS (терапевтическое применение)
Анотація: Цель исследования: снижение акушерских и перинатальных осложнений у женщин с привычным невынашиванием беременности и приобретенной формой тромбофилии путем разработки, внедрения и оценки эффективности комплекса диагностических, лечебных и профилактических мероприятий на этапе прегравидарной подготовки. Материалы и методы. Было проведено обследование 377 пациенток с привычным невынашиванием беременности. У 140 (37,1%) женщин был выявлен патологический уровень антифосфолипидных антител. В зависимости от вида прегравидарной подготовки женщины были разделены на две группы: основную (I; n=80), пациенткам которой проводили подготовку по предложенной методике, и группу сравнения (II; n=60), пациенткам которой подготовку проводили согласно протоколу. В контрольную группу вошли 30 соматически здоровых женщин без нарушения генеративной функции. Обследование включало: определение гормонального, иммунного статуса, уровня гомоцистеина, инфекционного профиля, определение уровня антифосфолипидных антител, гемостазиологические исследования всех звеньев гемостаза, консультации смежных специалистов. Результаты. Патологический уровень антифосфолипидных антител был выявлен у 37,1% женщин с привычным невынашиванием беременности в анамнезе. У женщин исследуемых групп легкая степень активности антифосфолипидного синдрома по уровню выявленных антител (10–20 усл.ед.) составила 65%, средняя степень (20–60 усл.ед.) была зарегистрирована у 20% и у 10% пациенток обнаружена тяжелая степень (60 усл.ед.). В группе, где проводили разработанный комплекс прегравидарной подготовки, снизился уровень антифосфолипидных антител до нормы, нормализовался гемостазиологический потенциал, была проведена санация очагов вторичной инфекции, нормализовались показатели иммунного и гормонального статуса. У пациенток II группы почти у 40% регистрировали повышенный уровень антител (10 усл.ед.). Разработанный нами алгоритм прегравидарной подготовки позволил на 25% снизить частоту самопроизвольных абортов и замерших беременностей в сроках до 22 нед и практически вдвое снизить частоту преждевременных родов. Заключение. Разработанная и внедренная программа лечебно-реабилитационных мероприятий в прегравидарный период позволяет снизить перинатальную заболеваемость и смертность у женщин с привычным невынашиванием беременности на фоне антифосфолипидного синдрома
Дод.точки доступу:
Фирсова, Н. А.
Максимова, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Яремчук, О. З.
Cтан прооксидантно-антиоксидантної системи нирок при експериментальному антифосфоліпідному синдромі та дії модуляторів синтезу оксиду азоту [Текст] = Prooxidant-antioxidant system of kidneys in case of experimental antifospholipid syndrome and nitric oxide synthesis modulators effect / О. З. Яремчук // Медична та клінічна хімія. - 2019. - Том 21, N 3. - С. 85-91

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПОЧКИ -- KIDNEY
АРГИНИН -- ARGININE
Анотація: Антифосфоліпідний синдром (АФС) належить до найактуальніших мультидисциплінарних проблем сучасної медицини. Частота ураження нирок при АФС становить 25–78 %
При експериментальному АФС у тканині нирок невагітних та вагітних мишей лінії BALB/c відбуваються активація вільнорадикального окиснення, порушення рівноваги в системі прооксиданти – антиоксиданти. На фоні комбінованого введення L-аргініну та аміногуанідину в тканині нирок тварин з АФС (вагітних і невагітних) зменшуються прояви оксидативного стресу
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Заболотнов, В. А.
Тромбофилии и акушерские осложнения [Текст] / В. А. Заболотнов, О. О. Хватова, Я. П. Сегедина // Здоровье женщины. - 2019. - № 2. - С. 56-60. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA (осложнения)
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, HEMATOLOGIC
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (этиология)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (использование)
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ -- DISEASE MANAGEMENT
Анотація: В данной статье рассмотрены вопросы взаимосвязи тромбофилий с акушерскими осложнениями. У женщин с привычным невынашиванием не следует выполнять скрининг на наследственную тромбофилию. При привычном невынашивании женщины должны пройти скрининг перед наступлением беременности или на ранних сроках для обнаружения антифосфолипидных антител. Положительные результаты скрининга являются показанием для назначения низкомолекулярного гепарина (НМГ) и ацетилсалициловой кислоты. Женщин с ЭКО нецелесообразно обследовать на наследственную тромбофилию и проводить терапию НМГ. Не следует также проводить оценку врожденной тромбофилии у женщин с невынашиванием, с наличием в анамнезе рождения ребенка с задержкой роста, преэклампсии и преждевременной отслойки нормально расположенной плаценты
Дод.точки доступу:
Хватова, О. О.
Сегедина, Я. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Яковенко, О. К.
Антифосфоліпідний синдром під маскою легеневої патоло клінічні спостереження пульмонолога [Текст] = Antiphospholipid syndrome under the mask of pulmonary pathology. clinical observatioin of pulmonologist / О. К. Яковенко, С. А. Гріфф, Т. Л. Яковенко // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 7. - С. 14-23. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, осложнения, терапия)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (иммунология, кровь, метаболизм, осложнения, этиология)
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY (иммунология, метаболизм, патология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (иммунология, осложнения, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це системне автоімунне захворювання, яке характеризується тромботичними або акушерськими подіями, що виникають у пацієнтів з наявністю персистуючих антифосфоліпідних антитіл (АФА). Поширеність АФС в загальній популяції коливається в межах 1-5%, а за деякими оцінками, частота АФС становить близько 5 нових випадків на 100 тис. осіб на рік з поширеністю близько 40-50 випадків на 100 тис. осіб [6]. Поширеність катастрофічного АФС – менше ніж 1% від усіх випадків АФС. АФА виявляють у 13% пацієнтів з інсультом, в 11% – з інфарктом міокарда, в 9,5% – з тромбозом глибоких вен та в 6% хворих вагітних
Antiphospholipid syndrome is a systemic autoimmune disease characterized by thrombotic or obstetric events that occur in patients with persistent antiphospholipid antibodies. In pulmonary practice, the most common pulmonary pathology associated with the presence of positive APA is pulmonary embolism, which, as reported, occurs in 14.1% of patients with APS during the course of the disease. Also, in patients with APS, pulmonary hypertension may occur, being the second most common complication in the form of pulmonary syndrome, with a prevalence of 1.8 to 3.5%. The article presents the characteristics, criteria for the diagnosis and treatment of APS, as well as a clinical case of this disease
Дод.точки доступу:
Гріфф, С. А.
Яковенко, Т. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Яремчук, О. З.
Вплив L-аргініну та аміногуанідину на рівень синтезу оксиду азоту в мозочку і великих півкулях головного мозку за умов експериментального антифосфоліпідного синдрому [Текст] = Influence of L-arginine and aminoguanidine on the level of synthesis of nitric oxide in the cerebellum and cerebral hemispheres in experimental antiphospholipid syndrome / О. З. Яремчук, К. А. Посохова, І. П. Кузьмак // Медична та клінічна хімія = Medical and clinical chemistry. - 2019. - Том 21, N 4. - С. 105-112

MeSH-головна:
АРГИНИН -- ARGININE
ГУАНИДИН -- GUANIDINE
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX
МЫШИ -- MICE
Анотація: Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це аутоімунне захворювання, яке характеризується наявністю антифосфоліпідних антитіл, артеріальними та венозними тромбозами, тромбоцитопенією, невиношуванням вагітності. Мета дослідження – вивчити вплив комбінованої дії L-аргініну й аміногуанідину на вміст нітрит- і нітрат-аніонів у мозочку та великих півкулях головного мозку мишей лінії BALB/c з антифосфоліпідним синдромом до і на 18-й день вагітності
Antiphospholipid syndrome (APS) is an autoimmune disease characterized by the presence of antiphospholipid antibodies, arterial and venous thrombosis, thrombocytopenia, miscarriage. The aim of the study – to investigate the effect of the combined effect of L-arginine and aminoguanidine on the content of nitrite anions (NO2–) and nitrate anions (NO3–) in the cerebellum and cerebral hemispheres of BALB/c mice with APS before pregnancy and on the 18th day of pregnancy
Дод.точки доступу:
Посохова, К. А.
Кузьмак, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Антифосфоліпідний синдром як причина грудного болю і синдрому плеврального випоту [Текст] = Antiphospholipid syndromeas a cause of chestpain and pleural effusion syndrome / І. Д. Дужий [та ін.] // Туберкульоз, Легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція : український науково-практичний журнал. - 2019. - N 3. - С. 36-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: За даними літератури антифосфоліпідний синдром є рідкісним автоімунним захворюванням, яке трапляється в осіб обох статей. За перебігом синдром має 3 типи, в кожного з яких - свої особливості, але для всіх характерним є ураження судин різного типу (артерії та вени) та діаметра. Тому клінічна картина має ознаки ангіопатій різної локалізації. Такими можуть бути периферійні і центральні порушення. Ураження судин малого кола кровообігу можуть супроводжуватися клінікою тромбозу, де провідними бувають біль, випіт у плевральну порожнину, задишка. "Катастрофічна" форма захворювання закінчується поліорганною недостатністю, вивести з якої хворих дуже тяжко, що й визначає актуальність проблеми. Мета роботи - поділитися з широким медичним загалом досвідом діагностики і ведення таких хворих. Під спостереженням були 2 хворі, в яких після 36-го тиж вагітності розвинулися ознаки токсичного синдрому. Для запобігання подальшому розвитку ускладнень хворим було виконано кесарів розтин, але було запізно. З приводу нагромадження плеврального випоту, що призвело до дихальної недостатності, виконано плевральні пункції, які ускладнилися кровотечею, що на тлі поліорганної недостатності закінчилося летальним наслідком. Висновки: вияви судинної недостатності мають наштовхнути лікаря на думку про можливість антифосфоліпідного синдрому з подальшим цілеспрямованим дообстеженням, зокрема й визначенням антитіл до фосфоліпідів. Диспансерне спостереження таких хворих повинно проводитися акушерами-гінекологами у співдружності із суміжними фахівцями, які можуть бути причетними до цього синдрому: торакальними фтизіохірургами, урологами, ангіологами. Кількість тромбоцитів до 50 000 ⋅ 109 /л має бути протипоказанням до плевральної пункції
Дод.точки доступу:
Дужий, І. Д.
Кузьоменська, М. Л.
Дужа-Еластал, О. І.
Ніколаєнко, А. С.
Олещенко, В. О.
Юрченко, А. В.
Дмитренко, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Вдовиченко, Ю. П.
Иммунологические причины синдрома задержки развития плода у беременных с антифосфолипидным синдромом [] = Immunological causes of fetal development retardation syndrome in pregnant women with antiphospholipid syndrome / Ю. П. Вдовиченко, Н. А. Фирсова, В. В. Максимова // Здоровье женщины. - 2019. - № 9. - С. 50-54. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (иммунология, этиология)
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (иммунология, физиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Цель исследования: проведение сравнительного анализа уровня антител к фосфолипидам, концентрации провоспалительного цитокина ФНО-α, а также их корреляционной взаимосвязи со степенью тяжести синдрома задержки развития плода (СЗРП) и исходом беременности. Материалы и методы. Проведено обследование 285 беременных с СЗРП на наличие антител к β2GPI как наиболее специфического маркера аутоиммунного процесса АФС в сроках беременности 23–36 нед. В I группу вошли 103 (36,1%) женщины с положительным результатом исследования на наличие антител к β2GPI, во II группу (контрольную) – 27 беременных аналогичного возраста и срока гестации с физиологическим течением беременности. Для исследования иммунологического статуса определяли титр антител класса IgM и IgG к кардиолипину с помощью иммуноферментных тест-систем фирмы «Genesis Diagnostics» (Великобритания), титр антител класса IgM, IgG к β2GPI с помощью тест-систем «Biotech Inc» (США). Тесты для количественного изучения человеческого ФНО-α основаны на методе твердофазного иммуноферментного анализа с использованием специфических моноклональных антител ФНО- α. Результаты. Выявлено статистически значимое повышение всех классов антифосфолипидных антител и ФНО-α у беременных с СЗРП по мере увеличения срока гестации по сравнению с группой контроля. Для беременных с СЗРП характерно также значительное повышение уровней АКЛА и антител к β2GPI класса IgG во II триместре (р0,05) с тенденцией к увеличению показателей в III триместре. Так, средний уровень АКЛА IgG во II триместре был повышен в 12,1 раза; антитела к β2GPI IgG – в 7,4 раза. В III триместре средний уровень АКЛА IgG был в 11,7 раза выше в сравнении со средним уровнем аналогичных показателей контрольной группы, а средний уровень антител к β2GPI класса IgG в 7,6 раза превышал таковой у беременных с физиологичной беременностью. Также выявлена статистически значимая прямая корреляционная зависимость между степенью тяжести СЗРП и уровнем антител к β2GPI IgG (r
Objective: to conduct a comparative analysis of the level of antibodies to phospholipids, the concentration of the pro-inflammatory cytokine TNF-α, as well as their correlation with the severity of fetal development retardation syndrome (FDS) and the outcome of pregnancy. Materials and methods. There was conducted a study of 285 pregnant women with FDS for the presence of antibodies to β2GPI as the most specific marker of the autoimmune process of APS in pregnancy 23–36 weeks. Group I included 103 (36.1%) women with a positive test for the presence of antibodies to β2GPI, group II (control) – 27 pregnant women of the same age and gestational age with physiological pregnancy. To study the immunological status, the titer of antibodies of the IgM and IgG class against cardiolipin was determined using enzyme immunoassay test systems produced by the «Genesis Diagnostics» company (Great Britain), and the titer of antibodies of the IgM class, IgG to β2GPI was tested using the «Biotech Inc» test systems (USA). Tests for the quantitative study of human TNF-α are based on the method of enzyme-linked immunosorbent assay using specific monoclonal antibodies TNF-α. Results. A statistically significant increase in all classes of antiphospholipid antibodies and TNF-α was revealed in pregnant women with FDS with an increase in gestational age compared with the control group. A significant increase in the levels of AKLA and antibodies to β2GPI IgG class in the II trimester (p 0.05) is also characteristic of pregnant women with FDS with a tendency to increase indicators in the III trimester. So, the average level of AKLA IgG in the II trimester was increased by 12.1 times; antibodies to β2GPI IgG – 7.4 times. In the III trimester, the average level of IgG AKLA was 11.7 times higher in comparison with the average level of similar indicators of the control group, and the average level of antibodies to β2GPI IgG class was 7.6 times higher than that in pregnant women with physiological pregnancy. A statistically significant direct correlation between the severity of FDS and the level of antibodies to β2GPI IgG (r
Дод.точки доступу:
Фирсова, Н. А.
Максимова, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Антифосфоліпідний синдром і вагітність [Текст] / Н. М. Пасієшвілі [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 20-22. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика, классификация, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS (терапевтическое применение)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
Анотація: Розглянуто основні питання етіопатогенезу, клініки, діагностики антифосфоліпідного синдрому. Подано схеми лікування жінок під час вагітності, пологів і в післяпологовому періоді
Дод.точки доступу:
Пасієшвілі, Н. М.
Лупояд, В. С.
Ільченко, В. О.
Мошко, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Назарова, М. С.
Рівні тол-подібних рецепторів 2 та 4 в сироватці крові у чоловіків з післяінфарктним кардіосклерозом: зв’язок з компонентами антифосфоліпідного синдрому [Текст] = Levels of toll-like receptors 2 and 4 in serum of men with postinfarction cardiosclerosis and its relationship with antiphospholipid syndrome components / М. С. Назарова, Н. А. Станіславчук, Л. В. Бурдейная // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 599-604. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
TOLL-ПОДОБНЫЙ РЕЦЕПТОР 2 -- TOLL-LIKE RECEPTOR 2 (иммунология, кровь, метаболизм)
TOLL-ПОДОБНЫЙ РЕЦЕПТОР 4 -- TOLL-LIKE RECEPTOR 4 (иммунология, кровь, метаболизм)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
Анотація: Спостерігається тенденція до підвищення частоти ішемічної хвороби серця (ІХС) серед осіб молодого віку, з розвитком гострого інфаркту міокарду (ІМ) за відсутності вираженого атеросклерозу та обструкції коронарних артерій. У якості чинників необструктивного ушкодження коронарних судин розглядають антифосфоліпідний синдром (АФС), клітинні та гуморальні медіатори імунозапальної активації ендотелію. До нових тригерних чинників дисфункції ендотелію, кардіального фіброзу та гіпертрофії міокарду відносять тол-подібні рецептори (TLR2 та TLR4). Ендогенними активаторами тол-подібних рецепторів можуть виступати антифосфоліпідні антитіла. Дослідження зв’язку між компонентами АФС та експресією тол-подібних рецепторів у хворих на ІХС з післяінфарктним кардіосклерозом залишається актуальним. Мета роботи — оцінити зв’язок рівнів TLR2 та TLR4 у сироватці крові з компонентами АФС у чоловіків з післяінфарктним кардіосклерозом. Обстежено 164 хворих на стабільну ішемічну хворобу серця (ІХС) з післяінфарктним кардіосклерозом (100% чоловіки, віком 53,0±9,14 років) та 48 чоловіків групи контролю (без ІХС). Рівні сумарних антифосфоліпідних антитіл (аФЛ), антитіл до β2-глікопротеїну 1 (анти-β2-ГП 1) класів IgG та IgM, TLR2, TLR4 в сироватці крові визначали методом ELISA. Дослідження проведені із дотриманням біоетичних норм. Статистичну обробку результатів проводили у пакеті SPSS Statistics 22.0. Встановлено, що у чоловіків з післяінфарктним кардіосклерозом виявлялись більш високі рівні TLR2 та TLR4 (в 1,8–2,2 рази, р0,001) в сироватці крові, ніж у групи контролю. Більш високі (в 1,2–1,4 рази) рівні TLR2 та TLR4 виявлялись у пацієнтів, які перенесли Q-інфаркт міокарду, повторні ІМ та мали судинні прояви АФС (інсульт, транзиторні ішемічні атаки, ліведо). Підвищення рівнів TLR2 та TLR4 тісно асоціювалось зі збільшенням рівнів аФЛ та анти-β2-ГП 1 класу IgG (r
There is a tendency for an increase of incidence of coronary heart disease (CHD) among young people, with the development of acute myocardial infarction (MI) in the absence of marked atherosclerosis and obstruction of the coronary arteries. Antiphospholipid syndrome (APS), cellular and humoral mediators of immunoinflammatory activation of endothelium are considered as factors of non-obstructive damage to the coronary vessels. New trigger factors for endothelial dysfunction, cardiac fibrosis, and myocardial hypertrophy include toll-like receptors (TLR2 and TLR4). Antiphospholipid antibodies may act as endogenous activators of toll-like receptors. The study of the association between APS components and expression of toll-like receptors in patients with CHD with postinfarction cardiosclerosis remains relevant. The aim is to study the levels of TLR2 and TLR4 and its relationship with APS components in men with postinfarction cardiosclerosis. 164 patients with stable CHD with postinfarction cardiosclerosis (100% of men, age 53.0±9.14 years) and 48 men of control group (without CHD) were examined. Levels of total antiphospholipid antibodies (aPL), antibodies to β2-glycoprotein 1 (anti-β2-GP 1) IgG and IgM, TLR2, TLR4 in serum were determined by ELISA. The studies were conducted in compliance with bioethical standards. Statistical processing of the results was performed in SPSS Statistics 22.0. Determined that men with postinfarction cardiosclerosis showed higher levels of TLR2 and TLR4 (in 1.8–2.2 times, p0.001) in serum than control group. Higher (in 1.2–1.4 times) levels of TLR2 and TLR4 were found in patients who underwent Q-MI, recurrent MI and had clinical manifestations of APS (stroke, transient ischemic attacks, livedo reticularis). An increase TLR2 and TLR4 levels was closely associated with an increase of aPL and anti-β2-GP 1 of IgG (r
Дод.точки доступу:
Станіславчук, Н. А.
Бурдейная, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Яремчук, О. З.
Дослідження вмісту каспази-3 у тканині печінки за умов антифосфоліпідного синдрому та при застосуванні модуляторів синтезу оксиду азоту [Текст] = Caspase-3 content in the liver tissue in antiphospholipid syndrome and use of nitric oxide synthesis modulators / О. З. Яремчук, К. А. Посохова, Н. Я. Летняк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 4. - С. 167-175

MeSH-головна:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES
КАСПАЗА 3 -- CASPASE 3
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
Анотація: Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це аутоімунне захворювання, яке характеризується наявністю в крові антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів мембран. Поширеність АФС становить близько 40–50 випадків на 100 000 осіб
Застосування попередника синтезу NO L-аргініну окремо та в комбінації із селективним інгібітором іNOS аміногуанідином приводить до зниження вмісту каспази-3 та нормалізації рівня стабільних метаболітів оксиду азоту NO2– та NO3– у печінці мишей BALB/с за умов АФС
Antiphospholipid syndrome (APS) is an autoimmune disease characterized by the presence of antibodies to negatively charged membrane phospholipids in the blood. The prevalence of APS is around 40–50 cases per 100,000 persons
The use of NO L-arginine synthesis precursor alone and in combination with aminoguanidine, a selective iNOS inhibitor, leads to decreased caspase-3 content and to normalizing the levels of stable metabolites of nitric oxide NO2– and NO3– in the liver of BALB/c mice with APS
Дод.точки доступу:
Посохова, К. А.
Летняк, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Красівська, В. В.
Сучасні методи лабораторної діагностики вовчакового антикоагулянту у пацієнтів із антифосфоліпідним синдромом [Текст] / В. В. Красівська, О. В. Стасишин // Український медичний часопис. - 2018. - № 1. - С. 74-77. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВОЛЧАНОЧНЫЙ АНТИКОАГУЛЯНТ -- LUPUS COAGULATION INHIBITOR (диагностическое применение)
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (диагностика)
АНТИТЕЛА АНТИФОСФОЛИПИДНЫЕ -- ANTIBODIES, ANTIPHOSPHOLIPID (диагностическое применение)
Анотація: Мета — дослідити інформативність для діагностики антифосфоліпідного синдрому (АФС) рутинних коагулологічних та сучасних методів виявлення вовчакового антикоагулянту (ВА) у пацієнтів із тромбозом і патологією вагітності. Об’єкт і методи. У 233 пацієнтів із підозрою на АФС із тромбозом різної локалізації та акушерською патологією виконували рутинні коагулологічні дослідження та визначали антифосфоліпідні антитіла, зокрема ВА. Результати. Згідно з міжнародними критеріями діагностики у 44,6% обстежених встановлено АФС, серед них первинний — у 85,6%, вторинний — у 14,4%. ВА виявлено у 42,5% обстежених (95,2% хворих із АФС). При виконанні рутинних досліджень системи гемостазу наявність активності ВА можна запідозрити за подовженням протромбінового часу (ПЧ) та активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ). На I скринінговому етапі діагностики ВА найбільша інформативність спостерігається при комбінуванні тестів, які ґрунтуються на відмінних принципах і відповідають за різні ланки системи гемостазу, зокрема часі зсідання з фосфоліпідзалежною отрутою змії, АЧТЧ із чутливим до ВА реагентом та ПЧ із розведеним тромбопластином у 50 та 500 разів. Висновки. Результати групи корекційних тестів не є надійними та не дозволяють прийняти рішення щодо продовження чи припинення подальшого дослідження. Необхідність їх виконання слід розглядати індивідуально у кожному випадку. У зв’язку з високою інформативністю тести на підтвердження необхідно проводити на II етапі виявлення ВА. Отримані результати гармонізуються з останніми методичними рекомендаціями 2014 р., які можуть бути застосовані як стандарти у пошуку активності ВА
Дод.точки доступу:
Стасишин, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)