Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (61)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Аборт самопроизвольный<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 190
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Каліновська, І. В.
Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності [Текст] = Ultrasound characteristics of the development of the fetoplacentary complex in premier pregnancy / І. В. Каліновська, К. М. Лісова, О. М. Козар // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 29-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (ультрасонография)
ПЛОД -- FETUS (ультраструктура, эмбриология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (ультраструктура, эмбриология)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, ультрасонография)
Анотація: Стаття присвячена дослідженню ультразвукових змін у фетоплацентарному комплексі в ранні терміни гестації у вагітних з невиношуванням. Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, обумовлений морфофункційними змінами і уявляє собою результат складної реакції плоду і плаценти на різні патологічні стани материнського організму [1]. У його основі полягають порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів фетоплацентарного комплексу (ФПК) на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях . Дуже важливим методом діагностики стану фетоплацентарного комплексу є ультразвукова фетометрія і плацентометрія, яка може застосовуватись з ранніх термінів. Багато дослідників виділяють ряд прогностично несприятливих ультразвукових маркерів: низьке прикріплення хоріону, особливо з появою ділянок відшарування, невідповідність розміру плідного яйця гестаційному терміну, відсутність чіткої візуалізації ембріону, особливо його серцебиття. У вагітних із невиношуванням надзвичайно важливим є виявлення ранніх проявів дисфункції плаценти, починаючи з І триместру, і проведення адекватної корекції даного стану. Для даної ситуації важливим є створення відповідних умов для розвитку і росту плаценти та її адекватного функціонування. Значні аномалії розвитку плода виникають уже в першому триместрі і чинять значний вплив на подальший процес онтогенезу. Мета і завдання дослідження. Оцінити нормативні параметри формування ембріону і екстраембріональних структур, оцінити особливості становлення і розвитку фетоплацентарної системи протягом вагітності у жінок із невиношуванням в анамнезі. Матеріали і методи дослідження. Нами було проведене комплексне ультразвукове обстеження 25 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом гестаційного процесу (група контролю) в терміни з 5 до 40 тижнів вагітності та 25 вагітних із невиношуванням в анамнезі (основна група). Для проведення досліджень використовувався апарат SONOACE 8800 "GAІ МТ" з використанням конвексного датчика потужністю від 3,5 до 7,5 Мгц. Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні методи математичного аналізу з використанням критеріїв Ст’юдента, Фішера, стандартних і спеціалізованих комп’ютерних програм. Для вивчення характеру й ступеня взаємозв’язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції. Наукові дослідження отримали позитивну оцінку комісії з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №4 від 16.12.2021 р.). Результати дослідження та їх обговорення. При трансвагінальному дослідженні для неускладненої вагітності характерна обов’язкова візуалізація ембріону в порожнині плодового яйця діаметром 14 мм і більше, що відповідає 6 тижням вагітності. З моменту визначення ембріоннашому дослідженні проводився вимір куприко-тім’яного розміру (КТР) і зіса в тавлення його значень з терміном гестації. При цьому виявлено, що у 22 (88,0%) спостереженнях розмір ембріону відповідав розрахованому термінові вагітності і середньому внутрішньому діаметру плодового яйця. При виражених клінічних проявах загрозливого викидня найбільш чуттєвою ехографічною ознакою було зменшення об’єму плідного яйця, що є маркером подальшого несприятливого перебігу і результату вагітності. Однак при ізольованому підвищенні тонусу міометрія при відсутності клінічних проявів загрозливого переривання вагітності спостерігалося переважно ізольоване зниження об’єму амніотичної порожнини, яке легко коригується призначенням традиційної спазмолітичної терапії. Розроблені ультразвукові критерії несприятливого перебігу вагітності, серед яких: відставання КТР ембріона на 2 тижні і більше при ультразвуковому дослідженні в терміни до 9 тижнів гестації; брадикардія до 90 уд./хв. і менше у терміни до 8-12 тижнів гестації; корпоральне або прикореневе (поблизу стебла тіла ембріона) розташування відшарування хоріону з утворенням ретрохоріальної гематоми об’ємом більше 25 мл; тахікардія більше 200 уд./хв. на тлі клінічних проявів самовільного викидня, що почався; виражене прогресуюче зниження об’єму плідного яйця й амніотичної порожнини; виражене багатоводдя з наявністю грубої ехопозитивної суспензії в амніотичній порожнині. Ймовірність самовільного викидня і формування плацентарної недостатності вище при одночасному виявленні 2 і більше ехографічних маркерів. Висновки. Зроблено висновок про необхідність проведення ультразвукового дослідження з оцінкою ехографічних параметрів становлення і розвитку ембріона та екстраембріональних структур в першому триместрі у вагітних з невиношуванням в анамнезі і ризиком розвитку плацентарної недостатності в анамнезі з метою виявлення маркерів ускладненого перебігу гестації і наступного вибору раціональної тактики ведення вагітності
The article is devoted to the study of ultrasound changes in the fetoplacental complex in the early gestational period in pregnant women with miscarriage. Placental insufficiency (PI) is a syndrome caused by morpho- functional changes and is the result of a complex response of the fetus and placenta to various pathological conditions of the maternal body [1]. It is based on disorders of compensatory-adaptive mechanisms of the fetoplacental complex (FPC) at the molecular, cellular and tissue levels. Ultrasoundfetometry andplacentometry are very important methods for diagnosing the state of the fetoplacental complex and can be used from the early term. Many researchers identify a number of prognostically unfavourable ultrasound markers: low chorion attachment, especially with the appearance of areas of detachment, discrepancy between the size of the foetus and gestational age, lack of clear visualization of the embryo, especially its heartbeat. In pregnant women with a history of miscarriage it is important to identify early signs of placental dysfunction from the first trimester onwards and to provide adequate correction for this condition. For this situation it is important to create appropriate conditions for the development and growth of the placenta and its adequate functioning. Significant fetal abnormalities occur as early as the first trimester and have a significant impact on the further process of ontogenesis. Aims and objectives of the study. To assess the normal parameters of embryonic and extraembryonic formation and to evaluate the particular features of the formation and development of the fetoplacental system during pregnancy in women with a history of miscarriage. Materials and Methods. We performed a comprehensive ultrasonographic examination of 25 somatically healthy women with a physiological gestational process (control group) between 5 - 40 weeks ’ gestation and 25 pregnant women with a history of miscarriage (study group). The SONOACE 8800 GAI MT with a 3.5 to 7.5 MHz convex transducer was used in the study. The data were statistically processed using standard methods of mathematical analysis with the use of Student’s and Fisher’s criteria, standard and specialized computer programs. Paired correlation indices were used to study the nature and degree of correlation between different parameters. The scientific research was positively evaluated by the Bioethics Commission of the Bukovinian State Medical University (Protocol No. 4 of 16.12.2021). Results and their discussion. In the transvaginal examination, uncomplicated pregnancy is characterized by the mandatory visualization of the embryo in the fetal cavity with a diameter of 14 mm or more, corresponding to 6 weeks' gestation. From the time of embryo identification in our study, we measured the coccygeal-parietal size (CPS) and compared its values with gestational age. It was found that in 22 (88.0%) cases the embryo size corresponded to the calculated gestational age and the mean inner diameter of the fetal egg. In severe clinical manifestations of threatened miscarriage, the most sensitive echographic sign was a decrease in the volume of the foetus, which is a marker of further adverse pregnancy course and outcome. However, when there was an isolated increase in myometrial tone in the absence of clinical manifestations of threatened abortion, there was predominantly an isolated reduction in amniotic cavity volume, easily corrected by the administration of conventional antispasmodic therapy. The ultrasonic criteria for alterations in pregnancy were developed, including delay in embryo CTR by 2 weeks or more on ultrasound examination up to 9 weeks' gestation; bradycardia at 90 bpm or less up to 8-12 weeks' gestation; chorionic detachment with retrochorial hematoma formation (over 25 ml); tachycardia at over 200 bpm with clinical manifestations of spontaneous miscarriage; marked progressive decrease of amniotic cavity volume; severe polyhydramnios with a thick echopositive suspension in the amniotic cavity. The risk of spontaneous miscarriage and formation of placental insufficiency increases with the simultaneous detection of 2 or more echographic markers. Conclusions. On the basis of the above, it is possible to conclude on the need to conduct an ultrasound examination with an assessment of the echographic parameters of the formation and development of the embryo and extraembryonic structures in the first trimester in pregnant women with a history of miscarriage and a risk of developing placental insufficiency in history in order to identify markers of a complicated course of gestation and the and the subsequent choice of rational tactics of pregnancy management
Дод.точки доступу:
Лісова, К. М.
Козар, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль істміко-цервікальної недостатності у невиношуванні вагітності = The role of isthmic-cervical insufficiency in miscarriage / О. В. Голяновський [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 53-60. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (патология, ультраструктура)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Анотація: Істміко-цервікальна недостатність (ІЦН) є одним з основних патологічних станів, що призводить до невиношування вагітності, зокрема, до повторних викиднів та передчасних пологів, які становлять до 5 % усіх акушерських випадків. Повторні втрати вагітності, спричинені ІЦН, завдають серйозної психологічної травми як жінці, так і членам її сім’ї, а також великих економічних збитків для всього суспільства. Однак багато жінок у деяких регіонах світу досі не знають про дану патологію, а клініцисти не завжди вчасно діагностують її. Разом з тим, етіологія ІЦН залишається досі невизначеною, і все ще є неоднозначні моменти стосовно її діагностики та лікування. Діагноз ІЦН має бути встановлений шляхом аналізу історії хвороби, клінічних проявів та результатів ультразвукового дослідження. Лікування ІЦН переважно включає хірургічні та консервативні методи. Хірургічне лікування здійснюють за допомогою накладання цервікального серкляжу, тоді як консервативна методика переважно включає застосування вагінального прогестерону та різних видів шийкового песарію. У даній статті узагальнено потенційні фактори ризику, пов’язані з ІЦН, які варті уваги та можуть бути корисними для майбутніх досліджень. Також в огляді розглядаються сучасні методи діагностики та лікування ІЦН з метою кращого розуміння цієї патології шийки матки. З сучасних позицій представлено консенсус і проблемні питання відповідно до нещодавно оновлених рекомендацій, які мають практичне значення, а також важливі для проведення подальших, більш глибоких досліджень з цієї актуальної проблеми сучасного акушерства
Cervical insufficiency (CI) is one of the main pathological conditions that leads to pregnancy loss, in particular, recurrence miscarriages and premature births, which account for up to 5 % of all obstetric cases. Recurrence pregnancy losses caused by CI lead to serious psychological trauma for both the woman and her family members, as well as significant economic losses for the society. However, many women in some regions of the world still do not know about this pathology, and clinicians do not always diagnose this condition in time. At the same time, etiology of CI remains uncertain, and there are still ambiguous points regarding the diagnosis of this pathology and its treatment. The diagnosis of CI should be established by analyzing the medical history, clinical manifestations and results of ultrasound examination. Treatment of CI mainly includes surgical and conservative methods. Surgical treatment is performed with cervical cerclage, while conservative techniques mainly include the use of vaginal progesterone and insertion of various types cervical pessaries. This article summarizes the potential risk factors associated with cervical insufficiency that are of great attention and may be useful for future researches. Also, the review of the literature considers modern methods of diagnosis and treatment of CI to understand this pathology of the cervix better. From a modern standpoint, a consensus and problematic issues are presented in accordance with the recently updated recommendations, which are of practical importance, and are also important for further deeper research on this topical issue of modern obstetrics
Дод.точки доступу:
Голяновський, О. В.
Морозова, О. В.
Супрунюк, К. В.
Фролов, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тімченко, Н. Ф.
Динаміка невиношування вагітності серед жіночого населення фертильного віку в Україні та у Львівській області за 2014-2021 роки [Текст] = Dynamics of miscarriage among the female population of fertile age in Ukraine and in Lviv region in 2014-2021 / Н. Ф. Тімченко, Т. Г. Гутор // Львівський медичний часопис. - 2022. - Т. 28, № 3/4. - С. 72-86. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (этиология)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Обґрунтування епідеміологічної складової в процесі опрацювання моделі попередження невиношування вагітності серед жінок України. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз показників невиношування вагітності серед жінок України та Львівської області за період з 2014 по 2021 роки. Використано статистичні дані Центру медичної статистики МОЗ України, зокрема Форма № 21 "Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям та породіллям". У роботі використано методи системного підходу та структурно-логічного аналізу, медико-статистичного аналізу, а саме розрахунок ланцюгових (у відношенні до попереднього року) показників динамічного ряду - абсолютного приросту, темпу росту та темпу приросту. Результати й обговорення. Упродовж аналізованого періоду простежено зниження чисельності жіночого населення фертильного віку на 13,03% в Україні та на 5,81% у Львівській області, тоді як кількість самовільних абортів в Україні зменшувалася в середньому на 3,45% на рік, та зростала у Львівській області у 2015, 2018, 2019 та 2020 роках на 5,72%, 6,87%, 19,29% та 6,59% відповідно. Показники рівнів самовільних абортів на 1000 жінок фертильного віку у Львівській області щорічно були вдвічі нижчими, ніж в Україні. За аналізований 8-річний період частка недоношених дітей з усіх народжених живими в Україні зросла з 4,68% до 5,68%, та у Львівській області з 4,18% до 5,65% відповідно. Вказані показники у Львівській області щороку були меншими порівняно з даними в Україні. Частка недоношених дітей серед мертвонароджених становила в середньому 63,07% в Україні та 67,69% у Львівській області, мала тенденцію до зростання, а показники у Львівській області щороку були вищими у порівнянні з даними в Україні. Кількісне співвідношення загального показника невиношування до числа вагітностей (випадків невиношування на 100 вагітностей) зріс з 5,50 у 2014 році до 6,22 у 2021 році в Україні та збільшився відповідно з 3,57 до 4,72 у Львівській області. Висновки. В Україні, зокрема у Львівській області, упродовж досліджуваного періоду простежувалася тенденція щорічного зростання індексу співвідношення загального показника невиношування до загального числа вагітностей, частки недоношених із загальної кількості живонароджених та частки недоношених із числа мертвонароджених. У Львівській області спостерігалося щорічне зниження показників частки недоношених новонароджених із загальної кількості живонароджених, а новонароджених із загального числа мертвонароджених вищими порівняно з середньорічними показниками в Україні. Динаміка самовільних абортів показала чітку тенденцію до щорічного зниження в Україні та їх зростання у 2015, 2018-2020 роках у Львівській області. Рівень самовільних абортів серед жінок фертильного віку у Львівській області з 2014 по 2021 роки щорічно був вдвічі меншим порівняно з середніми щорічними рівнями вказаного показника в Україні
The research aims at rationalizing of the epidemiological component in the process of developing a model for preventing miscarriage among the female population of Ukraine. Materials and Methods. A retrospective analysis of the indicators of miscarriage among the female population of Ukraine and Lviv region for the period from 2014 to 2021 was carried out. Statistical data of the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine were used, namely Form No. 21 "Report on medical care for pregnant women, women in labor and women giving birth". The study uses the methods of a systemic approach and structural-logical analysis, medical-statistical analysis, namely the calculation of chain (relative to the previous year) indicators of a dynamic series: absolute growth, growth rate and increment rate. Results and Discussion. A decrease in the female population of fertile age by 13.03% in Ukraine and by 5.81% in Lviv region was noted in the analyzed period of 2014-2021, while the number of spontaneous abortions in Ukraine decreased by an average of 3.45% per year, and grew in Lviv region in 2015, 2018, 2019 and 2020 by 5.72%, 6.87%, 19.29% and 6.59%, respectively. The rates of spontaneous abortions per 1,000 women of fertile age in Lviv region were twice as low as in Ukraine. Over the analyzed 8-year period, the share of premature children among all live births increased from 4.68% to 5.68% in Ukraine, and from 4.18% to 5.65% in Lviv region, respectively; these indicators in Lviv region were smaller compared to the indicators in Ukraine. The share of premature babies among stillbirths averaged 63.07% in Ukraine and 67.69% in Lviv region, had a growing trend, and the indicators in Lviv region were higher every year compared to the indicators in Ukraine. The ratio of the total rate of miscarriage to the total number of pregnancies (cases of miscarriage per 100 pregnancies) increased from 5.50 in 2014 to 6.22 in 2021 in Ukraine and from 3.57 to 4.72 in Lviv region respectively. Conclusions. There was a trend of annual increase in the index of the ratio of the total miscarriage rate to the total number of pregnancies, the share of prematures from the total number of live births and the share of premature births from the number of stillbirths in the analyzed 8-year period, both in Ukraine and in Lviv region. The analyzed indicators of the share of premature newborns from the total number of live births in Lviv region were lower every year, and the share of newborns from the total number of stillbirths was higher compared to the average annual indicators in Ukraine. The dynamics of spontaneous abortions showed a clear trend towards an annual decrease in Ukraine and their increase in 2015, 2018-2020 in Lviv region. The rate of spontaneous abortions among women of fertile age in Lviv region from 2014 to 2021 was annually half as low compared to the average annual levels of this indicator in Ukraine
Дод.точки доступу:
Гутор, Т. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шурпяк, С. О.
Медико-соціальні аспекти у жінок репродуктивного віку із хронічним тазовим болем [Текст] / С. О. Шурпяк, О. Б. Соломко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 6. - С. 71-76

MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
Анотація: Мета дослідження: вивчення медико-соціальної характеристики жінок репродуктивного віку із хронічним тазовим болем на підставі ретроспективного аналізу
У жінок з хронічним тазовим болем частіше спостерігається супутня негінекологічна патологія, безпліддя, невиношування вагітності, дефіцит вітаміну D та суб’єктивно більш виражені больові відчуття. Однак рівень діагностування патології щитоподібної залози та визначення концентрації вітаміну D у таких пацієнток є недостатнім
Дод.точки доступу:
Соломко, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лоскутова, І. В.
Нові аспекти в патогенезі невиношування вагітності в жінок із екстрагенітальною патологією / І. В. Лоскутова, Р. Г. Бічевська, Н. Г. Корнієць // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 3. - С. 40-44

MeSH-головна:
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (этиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диагностика, осложнения)
Анотація: При хронічних захворюваннях гепатобіліарної системи в жінок із НВ на ранньому терміні вагітності спостерігається дисбаланс між ММР-9 та ТІМР-1 у сироватці крові. У пацієнток зі стеатозом печінки рівень ММР-9 та ТІМР-1 нижчий, ніж у хворих на неалкогольний стеатогепатит. При фізіологічній вагітності рівень ММР-9 зростав, а активність ТІМР-1 практично не змінювалась, що свідчить про роль ММР-9 на початкових етапах плацентації. Концентрація ММР-9 у жінок із обтяженим преморбідним фоном з фізіологічним перебігом вагітності та загрозою раннього самовільного викидня достовірно відрізнялась. Найвища активність ММР-9 відмічалася у жінок із загрозою самовільного викидня на ранньому терміні. Рівень ТІМР-1 в І триместрі в жінок із хронічною патологією печінки збільшувався в пацієнток зі сприятливим перебігом вагітності та зменшувався при загрозі самовільного викидня. Такі зміни ММР-9 та ТІМР-1 у жінок із НВ свідчать про накопичення білків міжклітинного матриксу із розвитком склеротичних змін у судинах, які забезпечують кров’ю матку
Дод.точки доступу:
Бічевська, Р. Г.
Корнієць, Н. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

П’єтт, Пол.
Метааналізи та рандомізовані контрольовані дослідження: що повинні знати клініцисти для профілактики звичних і спонтанних викиднів нез’ясованого генезу? / П. П’єтт // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 5. - С. 39-44

MeSH-головна:
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (профилактика и контроль)
Анотація: Етіопатологія звичного невиношування є сукупністю різноманітних чинників, що включає хромосомні дефекти, генетичні або структурні аномалії, ендокринні аномалії, інфекції, дисфункцію імунної системи, тромбофілічні розлади, антифосфоліпідний синдром і нез’ясовані причини. Давно відомо, що для збереження вагітності та її фізіологічного розвитку необхідний прогестерон. Недостатня секреція і низький його рівень у сироватці крові на ранніх термінах вагітності асоціюється із загрозою викидня та втратою вагітності на більш пізніх строках – до 16 тижня гестації. Ефективність застосування вагінального мікронізованого прогестерону (ВМП) у дозі 400 мг двічі на добу в І триместрі вагітності оцінювали у двох останніх великих високоякісних багатоцентрових плацебо-контрольованих дослідженнях, одне з яких включало вагітних із повторними викиднями нез’ясованого ґенезу (дослідження PROMISE), а друге – жінок із ранніми втратами вагітності (дослідження PRISM). Ключовим висновком, уперше зробленим у дослідженні PROMISE, а потім підтвердженим у випробуванні PRISM, було те, що лікування ВМП асоціювалося зі зростанням рівня живонародження відповідно до кількості попередніх викиднів. Було показано, що не існує жодних доказів щодо проблем із безпекою застосування натурального мікронізованого прогестерону. Лікування із застосуванням ВМП необхідно рекомендувати жінкам із кровотечею на ранніх термінах вагітності, які в анамнезі мають один чи більше викиднів. Рекомендований режим терапії – 400 мг 2 рази на день (800 мг/добу) інтравагінально, починаючи від моменту виявлення кровотечі строком до 16 тижнів вагітності. Надалі залишається невизначеність щодо ефективності й безпечності альтернативних прогестагенів (зокрема, дидрогестерону) для лікування жінок із високим ризиком загрози переривання вагітності та звичним невиношуванням. Важливо, що дидрогестерон є синтетичним прогестином, структура якого суттєво відрізняється від природного прогестерону, через що існує потреба однозначно довести коротко- і довгострокову безпечність цього препарату, перш ніж розглядати його застосування у клінічній практиці
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Протокол NICE "Ектопічна вагітність і викидень": нові зміни та значущість для клініциста. Оглядовий пресреліз // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 6. - С. 48-52

MeSH-головна:
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Анотація: Метою цієї публікації є узагальнення актуальних даних про ефективність прогестагенів у пацієнток із загрозливим викиднем (вагінальною кровотечею в I триместрі вагітності) та огляд оновлених клінічних рекомендацій Національного інституту охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги Великої Британії (National Institute for Health and Care Excellence, NICE) щодо ведення цієї категорії пацієнток. Відповідно до висновку експертів Кокранівського співтовариства й оновлених клінічних рекомендацій NICE 2021 р., вагінальний прогестерон у дозі 800 мг/добу – єдине втручання, яке підтвердило свою ефективність у підвищенні частоти живонародження порівняно з плацебо в жінок з одним або кількома викиднями в анамнезі та кровотечею зі статевих шляхів на ранніх термінах (відносний ризик 1,08, 95% довірчий інтервал 1,02–1,15, докази високого рівня достовірності). При підтвердженні серцебиття плода це лікування має бути продовжено до 16 повних тижнів вагітності. Існує невизначеність щодо ефективності та безпеки інших прогестагенів (зокрема дидрогестерону) для лікування як загрозливого, так і звичного викидня. Також немає доказів ефективності будь-яких інших форм або доз прогестерону в пацієнток із загрозою викидня
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Жук, С. І.
Мікронізований прогестерон у комплексній прегравідарній підготовці та веденні вагітності в жінок зі звичним невиношуванням на фоні хронічного ендометриту / С. І. Жук, С. Б. Чечуга, О. А. Ночвіна // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2020. - N 4. - С. 72-78

MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ И ОСЛОЖНЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES AND PREGNANCY COMPLICATIONS
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE (терапевтическое применение)
Анотація: Представлені результати дослідження доводять ефективність використання препарату мікронізованого прогестерону (Утрожестан®) на етапі прегравідарної підготовки жінок із звичним невиношуванням та хронічним ендометритом, про що свідчить невеликий відсоток репродуктивних втрат. Універсальність шляхів введення мікронізованого прогестерону та можливість його застосування протягом всієї вагітності сприяє індивідуалізації схем лікування
Дод.точки доступу:
Чечуга, С. Б.
Ночвіна, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Веропотвелян, Н. П.
Распространенность и спектр хромосомных аномалий среди спонтанных и индуцированных ранних репродуктивных потерь: 2020 неразвивающихся беременностей и 1572 медицинских аборта [Текст] / H. П. Веропотвелян, Ю. С. Погуляй, Е. С. Саваровская // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2020. - N 5. - С. 8-19

MeSH-головна:
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (этиология)
Анотація: В статье представлены данные сравнительного анализа 9 крупных исследований кариотипа неразвивающихся беременностей (НБ), опубликованные после 2000 г., а также результаты собственного исследования НБ и медицинских абортов (МА), выполненных в I триместре
Абсолютное большинство ХА среди НБ и МА возникает спорадически, за исключением части структурных перестроек (робертсоновских и реципрокных транслокаций). Анализ результатов исследований показал, что стандартное кариотипирование по-прежнему является выбором первой линии при обследовании продуктов концепции НБ
Дод.точки доступу:
Погуляй, Ю. С.
Саваровская, Е. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Час зменшити відсоток звичного невиношування вагітності неясного генезу. Огляд клінічних рекомендацій та нових діагностичних алгоритмів [Текст] / Т. М. Тутченко [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2020. - N 5. - С. 21-28

MeSH-головна:
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (этиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ АКУШЕРСКИЕ И ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, OBSTETRICAL AND GYNECOLOGICAL (использование)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: Звичне невиношування вагітності (ЗНВ) є поліетіологічною патологією, більша частина причин та факторів ризику якої до сьогодні залишається невивченою. В статті представлено огляд актуальних клінічних настанов із ЗНВ, з якого видно протиріччя рекомендацій щодо певних позицій з обстеження та лікування.
Стаття також включає огляд досліджень 2019–2020 рр., присвячених удосконаленню діагностичних алгоритмів причин ЗНВ для зменшення відсотка ідіопатичних випадків. Дослідження науковців доводять, що повне обстеження для виявлення всіх можливих причин ЗНВ, незалежно від результату визначення каріотипу продукту зачаття, дозволяє зменшити частоту ідіопатичного ЗНВ до 10–15%. Таким чином, проведення всім парам із ЗНВ максимального обстеження (діагностики генетичних, анатомічних, аутоімунних, гормональних і мікробіологічних причин, а також ретельної оцінки факторів ризику) дозволяє суттєво зменшити долю ідіопатичних форм ЗНВ. Це позбавляє пацієнтів стресу від невизначеності, дозволяє уникнути необґрунтованого емпіричного лікування і розробити індивідуальний план реалізації репродуктивної функції за необхідності із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій
Дод.точки доступу:
Тутченко, Т. М.
Бурка, О. А.
Самілик, В. С.
Трохимович, О. В.
Кротик, О. І.
Громова, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)