Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (11)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Абсцесс<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 77
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Осадчий А. В., Колодій С. А., Кордон Ю. В., Коваленко І. М., Дівінскі Д. М.
Назва : Характеристика мікрофлори, що приймає участь у розвитку гнійних парапроктитів, та її чутливість до дії озону
Паралельн. назви :Characteristics of microflora involved in the development of purulent paraproctitis and its sensitivity to ozone
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 31-35 (Шифр ВУ80/2020/24/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АБСЦЕСС -- ABSCESS
ПРЯМОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- RECTAL DISEASES
РЕКТАЛЬНАЯ АБСОРБЦИЯ -- RECTAL ABSORPTION
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL
ОЗОН -- OZONE
МИКРОБНОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ ТЕСТЫ -- MICROBIAL SENSITIVITY TESTS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): парапроктит--озонотерапия
Анотація: Не зважаючи на значні успіхи в хірургії з подолання гнійних ускладнень, розвиток гострих парапроктитів залишається надзвичайно актуальною проблемою, адже складає до 4% хірургічної патології. Дана стаття присвячена вивченню мікробного спектру збудників, що сприяють розвитку гострих парапроктитів та гангрени Фурньє, як крайнього ступеню враження підшкірної жирової клітковини зовнішніх статевих органів і перианальної ділянки у чоловіків. Метою дослідження було вивчення знезаражуючої дії озонованого розчину хлориду натрію для підвищення ефективності лікування хворих з гострим парапроктитом. Для вивчення мікробного спектру збудників даної патології користувалися правилами забору, транспортування досліджуваного матеріалу згідно Наказу МОЗ України № 234 про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах. Ідентифікацію виділених культур проводили з урахуванням морфологічних, культуральних та біохімічних характеристик. Біохімічне типування проводили з використанням діагностичних тест-систем фірми PLIVA – Lachema a. s. Брно, Чеська республіка (NEFERMtest 24, STAPHYtest 16, ENTEROtest 24). Для оцінки ефективності знезаражуючої дії озонованого розчину хлориду натрію було використано кількісний суспензійний тест із внесенням суспензії мікроорганізмів, виділених з досліджуваного матеріалу, з наступним висіванням на щільні поживні середовища для підрахунку кількості життєздатних клітин та встановлення достатності вказаної експозиції контакту для повного знищення досліджуваних мікроорганізмів. Метою дослідження було вивчення знезаражуючої дії озонованого розчину хлориду натрію для підвищення ефективності лікування хворих з гострим парапроктитом. Отримані в ході досліджень результати свідчать про те, що використання озонованого розчину хлориду натрію має значні переваги перед застосуванням 0,02% розчину фурациліну та декасану у лікуванні хворих на гострий парапроктит і значно знижує ризик виникнення ускладнень та прискорює терміни одужання пацієнтів. Результати проведених досліджень доводять, що озонований розчин хлориду натрію у двократному розведенні (1:1), на відміну від інших антисептиків, зберігає бактерицидну дію щодо усього спектру бактерій, що найчастіше приймають участь у розвитку гострого парапроктиту. Таким чином, вважаємо доцільним включення цього розчину у схеми комплексного лікування хворих з гострим парапроктитомDespite significant advances in surgery to overcome purulent complications, the development of acute paraproctitis remains an extremely pressing problem, accounting for up to 4% of surgical pathology. This article is devoted to the study of the microbial spectrum of pathogens that contribute to the development of acute paraproctitis and Fournier gangrene, as the extreme degree of exposure of the subcutaneous adipose tissue of the external genitalia and perianal area in men. To study the microbial spectrum of pathogens of this pathology used the rules of intake, transportation of the studied material according to the Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 234 on the organization of prevention of nosocomial infections in obstetric hospitals. The identification of isolated cultures was performed considering morphological, cultural and biochemical characteristics. Biochemical typing was performed using PLIVA diagnostic test systems – Lachema a. s. Brno, Czech Republic (NEFERMtest 24, STAPHYtest 16, ENTEROtest 24). To evaluate the effectiveness of the decontamination effect of ozonized sodium chloride solution, a quantitative suspension test was introduced with the introduction of a suspension of microorganisms isolated from the test material, followed by seeding on dense nutrient media to calculate the number of viable cells to reduce the exposure to the specified ex ante. The purpose of the study was to study the disinfecting effect of ozonated sodium chloride solution to improve the effectiveness of treatment of patients with acute paraproctitis. The results of the study indicate that the use of ozonated sodium chloride solution has significant advantages over the use of 0.02% solution of furacilin and decasan in the treatment of patients with acute paraproctitis and significantly reduces the risk of complications and accelerates the recovery of patients. The results of the research prove that the ozonated solution of sodium chloride in two dilutions (1:1), in contrast to other antiseptics, retains bactericidal action against the whole spectrum of bacteria that are most often involved in the development of acute paraproctitis. Thus, we consider it appropriate to include this solution in the scheme of complex treatment of patients with acute paraproctitis
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kutovyi O. B., Klishyn O. A., Kosulnikov S. O., Kravchenko K. V., Tarnopolskiy S. O., Lohvynenko M. V.
Назва : Features of diagnosis and treatment of spleen abscesses
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2020. - Т. 25, № 2. - С. 118-124 (Шифр МУ10/2020/25/2)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: СЕЛЕЗЕНКИ БОЛЕЗНИ -- SPLENIC DISEASES
АБСЦЕСС -- ABSCESS
Анотація: The purpose of the study is to clarify the causes, features of clinical manifestations, to evaluate the results of diagnosis and surgical treatment of patients with sepleen abscesses. The article presents data on the results of diagnosis and treatment of 19 patients with spleen abscesses who were treated at the Surgery Department of the Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital named after I.I. Mechnikov, from 2006 to 2018. A comparative analysis of the etiological factors of spleen abscesses among a selected group of patients was carried out. It was established that among the causes of spleen abscesses according to our data were: bacterial endocarditis, purulent diseases of the pancreas, trauma, simple cysts, portal vein thrombosis. When analyzing the results of inoculation of the contents of abscesses, it was determined that E.Coli (26.3%), St. Epidermalis (21.1%), Ac.Baumani (10.5%) and P. Aeruginosa 21.1%) occur the most often. For the diagnosis of spleen abscesses, general clinical, biochemical, and hardware methods of investigation (computed tomography, ultrasound examination of the abdominal organs) were used. The treatment of spleen abscesses was complex and included conservative therapy and surgical methods. As a surgical treatment minimally invasive, laparoscopic, as well as open techniques were used. The main surgical method was percutaneous drainage with ultrasound monitoring (42.1%). Relapse of abscess with this treatment option in the remote period was detected in 1 (5.6%) patient. In 5 (26.3%) cases patients with spleen abscesses underwent laparotomy and splenectomy. Laparoscopy was performed in 2 (10.5%) patients with spleen abscesses, operations were completed by opening, debridement and drainage of the abscess cavity and abdominal cavity. Fatal cases were not observed in the treatment of spleen abscesses. The combination of conservative therapy (using etiotropic antibacterial therapy) and surgical treatment (a combination of minimally invasive and laparoscopic techniques) allowed to achieve good treatment results. The number of complications was 15.8%Мета дослідження - уточнити причини, особливості клінічних проявів, оцінити результати діагностики і хірургічного лікування пацієнтів з абсцесами селезінки. У статті представлені дані результатів діагностики і лікування 19 пацієнтів з абсцесами селезінки, які перебували на лікуванні у відділенні хірургії Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова, за період з 2006 по 2018 рік. Проведено порівняльний аналіз етіологічних факторів абсцесів селезінки серед обраної групи пацієнтів. Установлено, що серед причин абсцесів селезінки, за нашими даними, були: бактеріальний ендокардит, гнійні захворювання підшлункової залози, травма, прості кісти, тромбоз ворітної вени. При аналізі результатів посівів вмісту абсцесів було визначено, що найчастіше зустрічаються E.Coli (26,3%), St.Epidermalis (21,1%), Ac.Baumani (10,5%) і P.Aeruginosa (21,1%). Для діагностики абсцесів селезінки використовували загальноклінічні, біохімічні й апаратні методи дослідження (комп’ютерна томографія, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини). Лікування абсцесів селезінки було комплексним і включало консервативну терапію та хірургічні методи. В якості хірургічного лікування використовували мініінвазивні, лапароскопічні та відкриті методики. Основним хірургічним методом лікування було черезшкірне дренування під ультразвуковим контролем (42,1%). Рецидив абсцесу при такому варіанті лікування, у віддаленому періоді, виявлено в 1 (5,6%) хворого. У 5 (26,3%) випадках пацієнтам з абсцесами селезінки виконувалася лапаротомія, спленектомія. Лапароскопію проводили у 2 (10,5%) пацієнтів з абсцесами селезінки, операції були завершені розкриттям, санацією та дренуванням порожнини абсцесу і черевної порожнини. Летальних випадків при лікуванні абсцесів селезінки не спостерігали. Комбінація консервативної терапії (використання етіотропної антибактеріальної терапії) і хірургічного лікування (в комбінації мініінвазивних та лапароскопічних методик) дозволила досягти хороших результатів лікування. При цьому кількість ускладнень становила 15,8%
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Саричев Л. П., Пустовойт Г. Л., Саричев Я. В., Сухомлин С. А., Супруненко С. М., Савченко Р. Б.
Назва : Паранефральний абсцес без обструктивної нефропатії: особливості етіології, патогенезу, діагностики, лікування
Місце публікування : Урологія. - Дніпропетровськ, 2019. - Том 23, N 1. - С. 97-98 (Шифр УУ23/2019/23/1)
MeSH-головна: АБСЦЕСС -- ABSCESS
ЖИРОВОЕ ТЕЛО -- FAT BODY
Анотація: У переважній більшості хворих паранефральний абсцес розвився без обструктивної нефропатії, що свідчить про гематогенний чи лімфогенний шляхи інфікування навколониркового жирового тіла. Захворювання на цукровий діабет створює умови для розвитку інфекційного запального процесу у паранефрії без обструктивної нефропатії. УЗД та КТ з болюсним контрастуванням дозволяють з високою ймовірністю діагностувати перанефральний абсцес.В подавляющем большинстве больных паранефральный абсцесс развился без обструктивной нефропатии, что свидетельствует о гематогенном или лимфогенном пути инфицирования околопочечного жирового тела. Заболевания сахарным диабетом создает условия для развития инфекционного воспалительного процесса в паранефрии без обструктивной нефропатии. УЗИ и КТ с болюсным контрастированием позволяют с высокой вероятностью диагностировать перанефральний абсцесс.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Каніковський О. Є., Осадчий А. В., Коцюра О. А., Мосьондз В. В., Томашевський А. В., Зарезенко І. П.
Назва : Некротичний фасциїт як ускладнення важких форм гострого парапроктиту
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2019. - N 1. - С. 228-233 (Шифр ХУ5/2019/1)
MeSH-головна: ФАСЦИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- FASCIITIS, NECROTIZING
ПРОКТИТ -- PROCTITIS
ПОДКОЖНАЯ КЛЕТЧАТКА -- SUBCUTANEOUS TISSUE
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION
АБСЦЕСС -- ABSCESS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ТЯЖЕСТИ ОЦЕНОЧНАЯ ШКАЛА -- INJURY SEVERITY SCORE
Анотація: У роботі представлено огляд літератури на тему некротичного фасциїту, як ускладнення важких форм гострого парапроктиту. Хворі з гострої гнійною патологією аноректальної та урогенітальної ділянки потребують детального огляду і обстеження та невідкладного оперативного втручання. Серед пацієнтів які вижили близько тритини потребують постійного догляду після виписки із стаціонару і в більш як 50 % – повторні реконструктивні пластичні операції на зовнішніх статевих органів та промежині
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шиленко Ю. О., Фелештинський Я. П., Сміщук В. В., Степченкова Т. В.
Назва : Особливості клінчного перебігу абсцесів та флегмон м’яких тканин у ВІЛ-інфікованих хворих
Паралельн. назви :The clinical course of abscesses and soft tissue phlegmon in HIV-infected patients
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2018. - N 3. - С. 91-94 (Шифр ХУ6/2018/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ВИЧ -- HIV
БОЛЬНЫЕ -- PATIENTS
АБСЦЕСС -- ABSCESS
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
T-ЛИМФОЦИТЫ, ХЕЛПЕРЫ-ИНДУКТОРЫ -- T-LYMPHOCYTES, HELPER-INDUCER
T-ЛИМФОЦИТЫ РЕГУЛЯТОРНЫЕ -- T-LYMPHOCYTES, REGULATORY
Анотація: Мета роботи - вивчити особливості клінічного перебігу абсцесів та флегмон м'яких тканин у ВІЛ-інфікованих хворих. Проведено аналіз клінічного перебігу абсцесів та флегмон м'яких тканин у 90 ВІЛ-інфікованих хворих (основна група) за період з 2013 до 2017 рр., які перебували на лікуванні в клініці кафедри хірургії і проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика на базі Київської міської клінічної лікарні № 5. У групу порівняння було залучено 90 пацієнтів з абсцесами та флегмонами м'яких тканин без супутньої ВІЛ-інфекції. Середній вік хворих - (31,0 +- 1,2) року). Локалізація абсцесів та флегмон: плече, передпліччя, сіднична ділянка, пахвинна ділянка, стегно, гомілка. Для вивчення особливостей клінічного перебігу післяопераційного періоду використали такі клінічні критерії, як тривалість температурної реакції та гнійного виділення, терміни очищення рани. Також досліджували імунологічний статус хворих. Під час аналізу клінічної картини встановлено, що у ВІЛ-інфікованих з гнійною інфекцією м'яких тканин після розкриття гнійника і адекватного дренування були статистично значущо більшими тривалість і вираженість температурної реакції, гнійних виділень з рани і часу очищення рани у порівнянні з хворими без ВІЛ-інфекції. У пацієнтів з ВІЛ-інфекцією відзначено виражену зміну імунорегуляції у бік переважання T-супресорів і зниження кількості T-хелперів. Тому цим хворим показана імунокорекція ретровірусними препаратами відповідно до чинних протоколів. Висновки: клінічний перебіг абсцесів та флегмон у ВІЛ-інфікованих хворих у порівнянні з хворими без ВІЛ-інфекцїї характеризується тривалішими строками гнійних виділень та очищення рани, перебування в стаціонарі, зокрема у разі ВІЛ-інфекції III - IV стадії, що підтверджено порушеннями імунологічного стану, зниженням рівня T-хелперів, потребує тривалішого та інтенсивнішого як загального, так і місцевого лікування у поєднанні з ретровірусною терапією
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біляєва О. О., Крижевський В. В., Кароль І. В.
Назва : Лікування післяін’єкційних ускладнень за розробленою методикою із застосуванням NO-терапії
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 8. - С. 41-43 (Шифр КУ5/2018/85/8)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: АБСЦЕСС -- ABSCESS
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS
ИНЪЕКЦИИ ВНУТРИМЫШЕЧНЫЕ -- INJECTIONS, INTRAMUSCULAR
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АЗОТА ОКИСЬ -- NITRIC OXIDE
Анотація: Мета. Покращити результати лікування пацієнтів з післяін’єкційними ускладненнями. Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 49 пацієнтів, яких розподілили на дві групи: основну - 23 пацієнти і порівняльну – 26. В основній групі лікування проводили за розробленою методикою із застосуванням первинного шва, вакуум-аспірації та терапії монооксидом азоту (NO-терапії), у порівняльній – за стандартною методикою. Результати. Найчастіше виникнення післяін’єкційних абсцесів спричиняли внутрішньом’язові ін’єкції нестероїдних протизапальних препаратів – 27 (55,1%) спостережень та магнію сульфату – 11 (22,4%). Рівень С-реактивного білка (СРБ) на 7-му добу дослідження становив (3,1 ± 0,8) мг/л – в основній групі, (12,9 ± 6,0) мг/л – у контрольній групі. Лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) на 7-му добу в основній групі становив (1,3 ± 0,4) умовних одиниць (у. о.), у порівняльній – (1,9 ± 0,2) у. о. Висновки. Тривалість перебування у стаціонарі пацієнтів, яких лікували за розробленою методикою, була у 2 рази меншою, ніж пацієнтів, яких лікували за стандартною методикою
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бадогина Л. П., Оболонская О. Ю., Дереза Е. А., Оболонский А. И.
Назва : Клинический случай ретробульбарного абсцесса у новорожденного ребенка
Паралельн. назви :Clinical case of retrobulbar abscess in a newborn child
Місце публікування : Здоровье ребёнка. - 2018. - N 4. - С. 84-88 (Шифр ЗУ27/2018/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT
АБСЦЕСС -- ABSCESS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Редкие случаи из практики представляют интерес своей уникальностью, особенно если они имеют грозные осложнения или нетипичное течение. Ретробульбарный абсцесс характеризуется формированием локального гнойного очага в орбите. Разлитое поражение расценивают как целлюлит, или флегмону, орбиты, который считается метастатическим инфекционным процессом. Это заболевание является серьезной угрозой для жизни ребенка в связи с чрезвычайно быстрым развитием критических осложнений в виде менингита или сепсиса и отсроченных осложнений, связанных с локальным поражением глаза. Основными источниками распространения воспаления являются периорбитальные структуры, возможна вертикальная передача возбудителя от матери к ребенку во время родов или при дальнейшем тесном контакте, включая грудное вскармливание. Наиболее часто возбудителем воспаления является Staphylococcus aureus, с возможной метициллинрезистентностью (MRSA), что необходимо учитывать, решая вопрос об эмпирической антибиотикотерапии. В статье приведен случай ретробульбарного абсцесса у ребенка 21 суток жизни. Клиническое наблюдение иллюстрировано фотографиями, данными компьютерной томографии и клинических исследований, что может дополнить банк знаний педиатров, семейных врачей, офтальмологовSome rare cases from medical practice are interesting for their uniqueness, especially if they have severe complications or atypical clinical course. The retrobulbar abscess is a serious condition threatening child’s life. The main sources of inflammation are periorbital structures, vertical transmission of the pathogen from mother to child. Furthermore, there is a risk of vertical transmission during childbirth or in further close contact, including breastfeeding. The main causative agent of inflammation is Staphylococcus aureus, with possible methicillin resistance (MRSA), and this must be taken into account when deciding on empirical antibiotic therapy. The article presents a case of retrobulbar abscess in a child aged 21 days. The information about clinical observation includes photographs, computed tomography and clinical data and can replenish the knowledge of pediatricians, family doctors, and ophthalmologists
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Голка Г. Г., Веснін В. В., Фадєєв О. Г., Олійник А. О.
Назва : Діагностика ексудативного компонента туберкульозного запалення хребта
Місце публікування : Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2017. - № 2. - С. 31-37 (Шифр ТУ7/2017/2)
MeSH-головна: СПОНДИЛИТ ТУБЕРКУЛЕЗНЫЙ -- TUBERCULOSIS, SPINAL
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
ДИАГНОСТИКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- DIAGNOSIS, COMPUTER-ASSISTED
АБСЦЕСС -- ABSCESS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Григоровський В. В., Грицай М. П., Гордій А. С., Лютко О. Б., Григоровська А. В.
Назва : Патогістологічні особливості та кореляційні залежності між морфологічними показниками ураження за форми гематогенного остеомієліту абсцес Броді
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2017. - N 1. - С. 75-82 (Шифр ПУ40/2017/1)
MeSH-головна: ОСТЕОМИЕЛИТ -- OSTEOMYELITIS
АБСЦЕСС -- ABSCESS
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тимофеев А. А., Ушко Н. А.
Назва : Местное лечение одонтогенных абсцессов мазями на основе лекарственных растений
Місце публікування : Современная стоматология. - Киев, 2017. - N 5. - С. 44-47 (Шифр СУ4/2017/5)
Примітки : Библиогр.: с. 47
Предметні рубрики: Илон
MeSH-головна: ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL
АБСЦЕСС -- ABSCESS
ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)