Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (14)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Адаптации психосоциальной нарушения<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 70
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Markova, M. V.
Modern concepts and views on the problem of maladaptation / M. V. Markova, M. V. Savina // Медична психологія = Медицинская психология. - 2019. - Том 14, N 3. - P3-8

MeSH-головна:
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, психология)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (этиология)
Анотація: The modern concepts and views of the problem of maladaptation as a psychological phenomenon were analyzed. The main factors influencing the development of this group of disorders were inves−tigated; the definitions and diagnostic criteria were provided in accordance with the fundamental international classifications. Basic symptomatic manifestations as well as key approaches to the therapy were described
Розглянуто основні сучасні концепції та погляди на проблему дезадаптації як психологічного феномена. Описано основні фактори, що впливають на розвиток цієї групи розладів; наведено визначення та діагностичні критерії відповідно до основних міжнародних класифікацій хвороб. Описано базові симптомологічні прояви розладів адаптації, а також основні підходи до їх терапії
Дод.точки доступу:
Savina, M. V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Social deprivation as a risk factor for mental maladjustment among the younger generation of Ukrainians [Text] = Соціальна депривація як чинник ризику психічної дезадаптації серед підростаючого покоління українців / S. M. Rusina [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 2. - P41-46. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПОДРОСТКОВ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, ADOLESCENT (тенденции)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (этиология)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
Анотація: The purpose – to investigate the risk factors of adolescent mental maladjustment. Research materials and methods. The diagnostic method of the clinical interview (MCI), clinical-psychopathological and statistical method were used among 30 (13 girls and 17 boys) socially deprived adolescents of school age to detect mental maladjustment. The results. It has been established that psycho-emotional stress, neurotic changes and instability of emotional reactions, especially in deprived teenagers, are caused by psycho- traumatic situations (acute or chronic) and an unsatisfactory social and psychological climate in the family, home, and educational institution. Strong emotional experiences of 62 % of girls (9 persons) were due to the breakup of friendships, a small number – 28 % (4 persons) due to punishment for failure at school and the least due to the indifference of others 24 % (3 persons). Three girls noted 2 signs each. Among young people, emotional and stressful situations were caused in the largest part due to the indifference of others – 72 % (12 people), a fairly high rate due to the breakup of friendly relations – 32 % (5 people) and the least was observed in cases of punishment for failure – 6 % (1 person). One young man noticed 2 signs in himself. Among those examined, 70 % of teenagers were witnesses of psychological bullying, 27 % of the subjects periodically insulted their peers at school, and 1 boy (3 %) admitted that he suffered beatings from high school students. The difference is probable (Р0.001) in comparison with indicators of mental and physical violence. No one described themselves as criminals. Conclusions. The application of ways to reduce or eliminate family and socio- psychological deprivation in society among the growing generation of Ukrainian teenagers will create conditions for the harmonious and comprehensive development of the personality that is in the process of formation
Мета – дослідити чинники ризику підліткової психічної дезадаптації. Матеріали та методи. Серед 30 (13 дівчат і 17 хлопців) соціально депривованих підлітків шкільного віку застосовували діагностичний метод клінічного інтерв’ю (МКІ) за А. Айві (відкриті, закриті питання, відображення почуттів, переказ), клініко-психопатологічний, статистичні методи. Результати. Встановлено, що психоемоційну напругу, невротичні зміни та нестійкість емоційних реакцій, особливо у підлітків із депривацією, спричиняють психотравмуючі ситуації (гострі чи хронічні) та незадовільний соціально-психологічний клімат у сім’ї, побуті, навчальному закладі. Сильні емоційні переживання у 62 % дівчат (9 осіб) були через розрив дружніх стосунків, невелика кількість – 28 % (4 особи) через покарання за неуспішність у школі і найменша – через байдужість оточуючих 24 % (3 особи). Три дівчини відмічали у себе по 2 ознаки. У найбільшої частини юнаків емоційно-стресові ситуації виникали через байдужість оточуючих – 72 % (12 осіб), достатньо високий показник – через розрив дружніх стосунків – 32 % (5 осіб) і найменше –у випадках покарання за неуспішність – 6 % (1 особа). Один юнак відмічав у себе 2 ознаки. Серед обстежених свідками психологічного цькування були 70 % підлітків, 27 % досліджуваних періодично ображали однолітки в школі, а один хлопець зізнався, що терпів побиття від старшокласників. Різниця вірогідна (Р0,001) порівняно з показниками психічного та фізичного насилля. Кривдником себе не характеризував жоден респондент. Висновки. Застосування шляхів зменшення чи усунення сімейної і соціально- психологічної депривацій у суспільстві серед підростаючого покоління українських підлітків створює умови для гармонійного і всебічного розвитку особистості, яка знаходиться у процесі формування
Дод.точки доступу:
Rusina, S. M.
Karvatska, N. S.
Nikoriak, R. A.
Savka, S. D.
Blazhina, I. Y.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Марута, О. С.
Індивідуальна модель психологічного здоров’я хворих із розладами адаптації та ефективність психологічної корекції їх емоційного стану / О. С. Марута // Медична психологія = Медицинская психология. - 2018. - Том 13, N 4. - С. 25-29

MeSH-головна:
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (терапия)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (психология, терапия)
Анотація: Надано результати дослідження основних психоемоційних складових індивідуальної моделі психологічного здоров’я хворих на розлади адаптації. Застосування методики психологічної корекції емоційного стану привело до значного підвищення рівня щастя у таких пацієнтів, зростання показників стратегічної і творчої спрямованості, зменшення потреби у соціальній підтримці. Найбільш чутливими до психокорекції компонентами психологічного благополуччя були шкали "Баланс афекту", "Управління середовищем" і "Позитивні відносини"
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ісаков, Р. І.
Аналіз структури та проявів алекситимії у жінок, хворих на депресивні розлади, з різною вираженістю психосоціальної дезадаптації [Текст] = Analysis of the structure and manifestations of alexithymia in women with depressive disorders with different severity of psychosocial maladaptation / Р. І. Ісаков // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 611-615. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология, психология)
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (тенденции)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (осложнения, патофизиология, психология, реабилитация)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы)
Кл.слова (ненормовані):
АЛЕКСИТИМИЯ
Анотація: Для вивчення структури та проявів алекситимії у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу й вираженості психосоціальної дезадаптації, для розробки, в подальшому, специфічних заходів диференційованої психосоціальної реабілітації даного контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, хворих на депресивні розлади, з яких 94 мали психогенну депресію (F43.21), 83 жінки — розлади афективної сфери ендогенної природи F32.0, F32.1, F32.2, F32,3; F33.0, F33.1, F33.2, F33.3; F31.3, F31.4, F31.5), а 75 осіб — органічну депресію (F06.3). Дослідження проводили з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. Встановлено, що хворі з ознаками дезадаптації мали вищий рівень алекситимії, як за її окремими складовими, так і за загальною вираженістю, порівняно не тільки з пацієнтками без ознак дезадаптації, так і з нормативними показниками хворих на психосоматичну патологію або невротичні розлади, наведеними авторами апробації методики. При цьому алекситимічні прояви є найбільшими у хворих на органічну депресію, дещо меншими — у хворих на ендогенну депресію, і найменшими — у хворих на психогенну депресію. Виявлені закономірності мають бути враховані при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для хворих на депресію
To study the structure and manifestations of alexithymia in women with depressive disorders of various genesis and severity of psychosocial maladaptation, 252 women suffering from depressive disorders, 94 of whom had psychogenic depression (F43.21), 83 women with affective disorders of endogenous nature (F32.0, F32.1, F32.2, F32,3; F33.0, F33.1, F33.2, F33.3; F31.3, F31.4, F31.5), and 75 people have organic depression (F06.3) was surveyed. The study was conducted using clinical-psychopathological and psychodiagnostic methods. It is established that patients with signs of maladaptation had a higher level of alexithymia, both in its individual components and overall severity, compared not only with patients without signs of maladaptation, but also with normative indicators of patients with psychosomatic pathology or neurotic disorders, by the authors of the method testing. However, alexithymic manifestations are highest in patients with organic depression, slightly smaller in patients with endogenous depression, and the lowest in patients with psychogenic depression. The identified patterns should be taken into account when developing treatment and rehabilitation and prevention measures for patients with depression
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Бурчинський, С. Г.
    Біль, депресія і тривога: чи є світло в кінці тунелю? [Текст] / С. Г. Бурчинський // Ліки України. - 2021. - № 3. - С. 14-18. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Дулоксетин

   Прегабалін

   Ревівал

MeSH-головна:
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия, психология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS (лекарственная терапия)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (лекарственная терапия)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: В статті розглянуті сучасні погляди на проблему хронічного психогенного болю та його взаємозв’язок з депресивними та тривожними розладами. З цієї точки зору проаналізовані вимоги до вибору оптимальних фармакологічних інструментів в рамках комплексної терапії психогенного болю, депресії та тривоги. Особливу увагу приділено механізмам дії та особливостям клінічного застосування препаратів: дулоксетин (Ревівал) – антидепресанта з группи ІЗССН, що володіє унікальними механізмами дії та клініко-фармакологічними властивостями, які дозволяють реалізувати одночасний вплив на механізми розвитку депресії та психогенного болю; та прегабалін (Лігато) – засобу з групи антиконвульсантів, що впливає на універсальні механізми клітинної іонної проникності при тривожних розладах та психогенному болю. Детально розглянуті клінічна ефективність дулоксетину (Ревівалу) та прегабаліну (Лігато), їх характеристики безпеки та рекомендації щодо практичного застосування
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вживання алкогольних напоїв і розлади адаптації у комбатантів (результати пілотного дослідження) [Текст] / І. В. Лінський [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 16-21. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC
АЛКОГОЛЬНЫЕ НАПИТКИ -- ALCOHOLIC BEVERAGES (вредные воздействия, использование)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: У результаті проведеного дослідження визначені специфічні психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання спиртних напоїв в учасників АТО з урахуванням рівнів і стилю його вживання. Виявлено взаємозв’язок між розладами внаслідок вживання спиртних напоїв і наслідками бойової психічної травми. Показано, що у цілому перехід від умов позиційної війни до умов мирного життя супроводжується зменшенням вживання спиртних напоїв (незалежними від нього особами), зниженням рівня шкідливих наслідків, покращанням психічного статусу і незначним – якості життя, однак є виняток, особливо це стосується стресових розладів – рівень впливу стресової події майже не змінюється. Жодних адаптивних (корисних) середньо- та довгострокових ефектів спиртних напоїв в армійців, і у демобілізованих військових виявити невдалося (швидкоплинна анксіолітична та снодійно-седативна дія спиртних напоїв не має тривалих позитивних наслідків, на відміну від негативних). Психопатологічніфактори, що впливають на розлади внаслідок вживання спиртних напоїв, майже не змінюються при переході від бойових умов до мирного життя, змінюється вплив лишеокремих складових. Тому заходи, спрямовані на запобігання дезадаптації (тобто формуванню нових та загостренню існуючих психічних і поведінкових розладів, у томучислі наркологічного профілю) повинні включати принципу спадкоємності. Бажано, щоб між фахівцями та закладами, відповідальними за психогігієну військових та демобілізованих, підтримувався якомога якісний зв’язок щодо методичних спрямувань надання медичної та реабілітаційної допомоги. Значний рівень споживання психоактивних речовин (ПАР) серед комбатантів може свідчити про незадоволений попит на адаптогени (як хімічного, так і нехімічного походження), вживання яких не призводило б до таких негативних наслідків, як вживання спиртних напоїв та інших ПАР. Це виклик для сучасної військової психофармакології, військової психології і військової психофізіології
As a result of the study, specific mental and behavioral disorders due to alcohol use in ATO participants were determined taking into account the levels and style of alcohol consumption. The relationship between disorders due to alcohol consumption and the consequences of combat psychological trauma is shown. It has been established that, on the whole, the transition from the conditions of a positional war to the conditions of a peaceful life is accompanied by a decrease in alcohol consumption (by individuals independent of it), a decrease in the level of harmful consequences, an improvement in mental status and a slight improvement in the quality of life, however, there are exceptions to this rule, especially with regard to stressful disorders - the level of exposure to a stressful event remains almost unchanged. Neither the army men nor the demobilized military found any adaptive (useful) medium- and long-term effects of alcohol (the transient anxiolytic and hypnotic sedative effects of alcohol have no long-term positive results (as opposed to negative ones). Psychopathological factors that affect disorders due to alcohol consumption remain almost unchanged during the transition from combat conditions to peaceful life, the influence of only certain components changes. Therefore, measures aimed at preventing maladaptation (that is, the formation of new and exacerbation of existing mental and behavioral disorders, including drug addiction) should adhere to the principle of continuity.It is advisable that between specialists and institutions suitable for the hygiene of the military and the demobilized, as high quality communication as possible is maintained along the methodological guidelines for the provision of medical and rehabilitation assistance. A significant level of consumption of psychoactive substances among combatants may indicate an unmet demand for adaptogens (both chemical and non-chemical origin), the use of which would not lead to the negative consequences of alcohol and other surfactants. This is a challenge for modern military psychopharmacology, military psychology and military psychophysiology
Дод.точки доступу:
Лінський, І. В.
Мінко, О. І.
Бараненко, О. В.
Овчаренко, М. О.
Линев, О. М.
Євтушенко, Ю. О.
Вербицький, Є Ю.
Самойлова, О. С.
Лісна, Н. М.
Гольцова, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Корень, Е. В.
Влияние групповой психосоциальной терапии на функционирование подростков с расстройствами шизофренического спектра (пилотное исследование) [Текст] / Е. В. Корень, Н. Е. Степунина // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2013. - Т. 113, № 9. - С. 54-58

Рубрики: Подростки

MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (реабилитация, терапия)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (реабилитация)
ПСИХОТЕРАПИЯ ГРУППОВАЯ -- PSYCHOTHERAPY, GROUP (методы)
ШИЗОФОРМНОЕ РАССТРОЙСТВО ЛИЧНОСТИ -- SCHIZOTYPAL PERSONALITY DISORDER (реабилитация, терапия)
Дод.точки доступу:
Степунина, Н. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Скрипніков, А. М.
Внутрішня картина хвороби у жінок із дефектами та деформаціями обличчя [Текст] = Internal picture of the disease in women with defects and deformities of the face / А. М. Скрипніков, Л. О. Герасименко, Л. А. Салій // Медицинская психология. - 2016. - Т. 11, № 2. - С. 52-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: женский

MeSH-головна:
ЛИЦО -- FACE (аномалии, патология, патофизиология)
ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВЫЕ АНОМАЛИИ -- MAXILLOFACIAL ABNORMALITIES (патофизиология, психология, хирургия)
СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (классификация, патофизиология, психология, этиология)
Дод.точки доступу:
Герасименко, Л. О.
Салій, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив психосоціальних факторів на психічне здоров’я [Текст] / І. Я. Пінчук [та ін.] // НейроNEWS. - 2015. - № 1. - С. 8-11

MeSH-головна:
БЕЖЕНЦЫ -- REFUGEES (психология, статистика)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS (психология, этиология)
ПСИХОСОЦИАЛЬНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- PSYCHOSOCIAL DEPRIVATION

ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH (статистика)
УКРАИНА -- UKRAINE
Дод.точки доступу:
Пінчук, І. Я.
Степанова, Н. М.
Суховій, О. О.
Сулімовська, Г. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Кіосєва, О. В.
Гендерні особливості адаптаційних порушень у осіб молодого віку, які курять тютюн [Текст] / О. В. Кіосєва // Вісник наукових досліджень. - 2016. - N 3. - С. 36-38

MeSH-головна:
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ -- ADJUSTMENT DISORDERS
КУРЕНИЕ -- SMOKING
ПОЛОВАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ -- GENDER IDENTITY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)