Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (10)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Аденокарцинома<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 111
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-111 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Майер О., Кучера А., Доброванов О., Брихта І., Відіщак М.
Назва : Злоякісна неоплазія в дивертикулі Меккеля — наш досвід
Паралельн. назви :Malignant neoplasia in Meckel’s diverticulum — our experience
Місце публікування : Періопераційна медицина. - 2023. - Том 6, N 1. - С. 16-21 (Шифр ПУ74/2023/6/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МЕККЕЛЕВ ДИВЕРТИКУЛ -- MECKEL DIVERTICULUM
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
Анотація: Дивертикул Меккеля є найпоширенішою вродженою аномалією шлунково-кишкового тракту з поширеністю в загальній популяції 0,9–3 %. Серед злоякісних новоутворень дивертикулу Меккеля у відсотковому співвідношенні переважають карциноїди та гастроінтестинальні стромальні пухлини; поширеність аденокарцином становить менше 6 % від усіх асоційованих злоякісних новоутворень. Автори представляють рідкісний клінічний випадок 67-річного пацієнта з аденокарциномою шлункового типу в дивертикулі Меккеля з метастатичними вогнищами в обох частках печінки на момент встановлення діагнозу. Випадок демонструє діагностичні й терапевтичні процедури, які привели до правильного діагнозу та задовільного результату лікування. Вони наголошують на важливості використання всіх можливостей діагностики та лікування, а також на необхідності співпраці з іншими фахівцями у правильному лікуванні цього захворювання, висловлюють думку щодо розгляду профілактичної резекції інтраопераційно виявленого дивертикулу МеккеляMeckel’s diverticulum is the most common congenital anomaly within the gastrointestinal tract, with a prevalence in the general population of 0.9–3 %. Among the malignant neoplasms associated with Meckel’s diverticulum, carcinoids and gastrointestinal stromal tumors predominate in percentage, with adenocarcinomas accounting for less than 6% of all associated malignancies. The authors present a rare case report of a 67-year-old patient with gastric-type adenocarcinoma in Meckel’s diverticulum, with metastatic foci in both lobes of the liver at the time of diagnosis. The case demonstrates diagnostic and therapeutic procedures that led to a correct diagnosis and a satisfactory treatment outcome. They emphasize the importance of using all the possibilities of diagnosis and treatment as well as the necessity of cooperation with other experts in the proper management of this disease, they express an opinion about considering prophylactic resection of intraoperatively detected Meckel’s diverticulum
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванчук І. М., Небесна З. М.
Назва : Морфологічні зміни кори головного мозку за умов дмг-індукованої аденокарциноми та коригувального впливу композиції наночастинок Au/Ag/Fe
Паралельн. назви :Morphological changes in the cerebral cortex under conditions of DMH-induced colon adenocarcinoma and the corrective effect of the Au/Ag/Fe nanoparticle composition
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 75-79 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: У даній статті досліджується коригувальний вплив композиції наночастинок Au/Ag/Fe на морфологію кори головного мозку за умов ДМГ-індукованої аденокарциноми in situ. Мета дослідження – вивчити можливості використання композиції наночастинок металів для корекції морфологічних порушень кори головного мозку за умов ДМГ-індукованого неопластичного ураження товстої кишки. Матеріал і методи. У дослідженні використано 105 статевозрілих безпородних білих щурів-самців. Усіх тварин було розподілено на три групи: І – 35 інтактних тварини, ІІ – 70 тварин із ДМГ-індукованою аденокарциномою товстої кишки, ІІІ – 20 тварин, яким після закінчення моделювання неопластичного ураження товстої кишки щоденно вводили композицію НЧ Au/Ag/Fe. Експериментально індукований канцерогенез моделювали шляхом уведення N,N-диметилгідразину гідрохлориду 1 раз на тиждень протягом 30 тижнів. Тваринам ІІІ групи із ДМН-індукованим канцерогенезом уводили водну дисперсію НЧ Au/Ag/Fe внутрішньошлунково 1 раз на добу впродовж 21 доби. Гістологічні препарати виготовляли згідно із загальноприйнятими методиками. Для вивчення та фотодокументування препаратів викоритовували світловий мікроскоп MICROmed SEO SСAN та відеокамеру Vision CCD Camera. Результати. Застосування наночастинок Au/Ag/Fe призвело до регенерації структурних елементів кори головного мозку порівняно з групою тварин із ДМГ-індукованим канцерогенезом. Коригувальний вплив композиції наночастинок характеризувався відновленням структурних елементів кори великих півкуль, зменшенням альтеративних змін у нейроцитах та регенерацією пошкоджених кровоносних капілярів органа. Висновки. Отримані результати вказують на ефективність наночастинок Au/Ag/Fe у зменшенні наслідків розвитку та прогресування ДМГ-індукованої аденокарциноми in situ на кору головного мозкуThis article investigates the corrective influence of the composition of Au/Ag/Fe nanoparticles on the morphology in the cerebral cortex under the conditions of DMG-induced adenocarcinoma in situ. Objective of the study was to explore the potential use of metal nanoparticle composition to correct morphological disturbances in the cerebral cortex under the conditions of DMH-induced neoplastic lesions of the colon. Material and methods. The study involved 105 sexually mature male white rats. All animals were divided into three groups: group I - 35 intact animals, group II - 70 animals with DMG-induced adenocarcinoma, group III - 20 animals with a simulated adenocarcinoma of the colon to which the Au/Ag/Fe nanoparticle composition was administered. Experimental carcinogenesis was induced by weekly administration of N,N-dimethylhydrazine hydrochloride over 30 weeks. Animals with DMG-induced carcinogenesis were treated with an intragastric administration of an aqueous dispersion of Au/Ag/Fe nanoparticles once a day for 21 days. Histological specimens were prepared following widely accepted methods. A MICROmed SEO SCAN light microscope and a Vision CCD Camera were used for studying and photodocumenting the specimens. Results. The application of Au/Ag/Fe nanoparticles led to the regeneration of structural elements in the cerebral cortex compared to the group of animals with DMG-induced carcinogenesis. The corrective effect of the nanoparticle composition was characterized by the restoration of structural elements in the cerebral hemispheres, a reduction in pathological changes in neurons, and the regeneration of damaged blood vessels in the organ. Conclusions. The obtained results indicate the effectiveness of Au/Ag/Fe nanoparticles in reducing the consequences of the development and progression of DMG-induced adenocarcinoma in situ in the cerebral cortex
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Zakhartseva L., Shkurupii B.
Назва : Tumor-infiltrating lymphocytes as easily accessible prognostic tool in adenocarcinoma of the colon
Місце публікування : Experimental Oncology. - К., 2021. - Том 43, N 4. - С. 331-335 (Шифр ЕУ12/2021/43/4)
MeSH-головна: АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
ПРОГНОСТИЧЕСКАЯ ЦЕННОСТЬ ТЕСТОВ -- PREDICTIVE VALUE OF TESTS
Анотація: To determine the prognostic value of tumor-infiltrating lymphocytes (TILs) in colon adenocarcinomas. Materials and Methods: The study was performed on 180 paraffin blocks of operation material from patients diagnosed with adenocarcinoma of the colon, treated at the Kyiv City Oncology Center in 2013–2018. TILs were counted on histological slides stained with hematoxylin-eosin. By TILs count percentage in tumor slides, the samples were divided into three groups: 0–9% TILs (n = 65); 10–39% TILs (n = 79); and 40% TILs (n = 36). Results: Kaplan — Meyer estimate showed that the difference in overall survival between groups was significant (p = 0.001). Multivariate Cox’s proportional hazard regression model analysis evidenced on significantly better overall survival rates in groups with moderate TILs percentage (hazard ratio 0.54, 95% CI 0.30–0.97, p = 0.042) and high TILs percentage (hazard ratio 0.36, 95% CI 0.13–0.99, p = 0.049), respectively, as compared with low TILs percentage group. Conclusion: TILs content can be considered as an independent prognostic factor for colon adenocarcinoma and used as an additional tool in routine practice of pathologists
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шармазанова О. П., Сафонова І. М., Мітякова Ю. С.
Назва : Значення соноеластографії у диференційній діагностиці патологічних процесів матки (огляд літератури)
Місце публікування : Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 2. - С. 108-126 (Шифр УУ70/2021/29/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ -- ELASTICITY IMAGING TECHNIQUES
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Внутрішньоматкові патологічні процеси, найпоширені- шими нозологіями яких є лейоміома, аденоміоз та інфільтративна форма аденокарциноми, нині являють досить розповсюджену групу гінеколо- гічної патології, небезпечну через можливість злоякісності та рецидиву- вання. Розроблення інтегрованого неінвазивного діагностичного підходу, який бере до уваги чинники ризику, симптоми, клінічне обстеження та візуалізацію, створює можливість встановлення точного діагнозу для визначення терапевтичної тактики
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тодуров Б. М., Шепетько Є. М., Ротарь М. Ф., Клікунас Н. С., Пресс З. В. В.
Назва : Клінічний випадок проведення симультанної операції з приводу аортальної і мітральної недостатності та аденокарциноми шлунка
Паралельн. назви :A case of simultaneous surgery for aortic and mitral insufficiency, and gastric adenocarcinoma
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 26-31 (Шифр КУ47/2021/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- AORTIC VALVE INSUFFICIENCY
МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MITRAL VALVE INSUFFICIENCY
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: На сьогодні досить неоднозначним є впровадження та використання симультанних операцій, незважаючи на те, що досить значна кількість пацієнтів з поєднаною патологією потребує саме такої хірургічної тактики. У статті описано клінічний випадок успішно проведеного одномоментного хірургічного втручання в пацієнта з аортальною і мітральною недостатністю та аденокарциномою пілоричного відділу шлунка. Описані передопераційні дослідження, об’єм оперативного втручання, доступи, ранній післяопераційний період та отримані дані патогістологічного дослідження. Наш досвід з проведення симультанних операцій свідчить, що є певна необхідність у стандартизації подібних оперативних втручань шляхом створення рекомендацій та протоколів з подальшою їх інтеграцією в загальну практикуToday, the introduction and use of simultaneous surgeries is a significant challenge, despite the fact that quite a large number of patients with combined pathology requires such treatment. This article describes a clinical case of successfully performed one-stage surgical intervention in a patient with aortic and mitral insufficiency and adenocarcinoma of the pylorus. The preoperative examination, scope of surgical intervention, accesses, early postoperative period, and pathologic examination data are described. Our experience with simultaneous surgeries shows that there is a need for standardization of such surgical interventions by creating guidelines and protocols with their further integration into general practice
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кабаченко В. О.
Назва : Протокова аденокарцинома підшлункової залози: аналіз захворюваності і характерні патоморфологічні особливості пухлини
Місце публікування : Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - Київ, 2021. - N спецвип. №2 . - С. 22 (Шифр УУ14/2021/спецвип. №2 )
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Shyshkin M. A., Khrystenko T. O.
Назва : Comparative analysis of aldehyde dehydrogenase 1 expression in polyps and adenocarcinoma of the distal colon
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2020. - Т. 25, № 4. - С. 94-98 (Шифр МУ10/2020/25/4)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
ПОЛИПЫ -- POLYPS
БЕТАИНАЛЬДЕГИД-ДЕГИДРОГЕНАЗА -- BETAINE-ALDEHYDE DEHYDROGENASE
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
Анотація: Aldehyde dehydrogenase 1 (ALDH1) is one of the most widely used cancer stem cells markers, even though the question of its significance for certain stages of colorectal carcinogenesis is still unclear. The aim of this study was to compare ALDH1 immunohistochemical expression levels in polyps and adenocarcinoma of the distal colon. Histopathological and immunohistochemical studies of biopsies from 40 patients (biopsies of polyps and histologically non-changed mucosa of the distal colon), as well as surgical material of colorectal adenocarcinoma from 30 patients were carried out. It was established that distal colonic polyps are characterized by cytoplasmic expression of ALDH1 with the median of relative area that is equal to 25.63 (18.26; 30.42)% stromal cells. ALDH1 expression by epitheliocytes is revealed exclusively in dysplastic polyps with the median of the area that is equal to 22.13 (17.22; 30.05)%. Colorectal adenocarcinoma is characterized by cytoplasmic expression of ALDH1 with the medians of the area that are equal to 40,22 (22,54; 47,77)% stromal cells and 32,12 (23.64; 40.28)% cancer cells. The area of ALDH1+ cells varies depending on the pTNM stage of the carcinoma, herewith the median of ALDH1+ stromal cells is significantly increasing during the tumor progression from the I to the III stages that displays increasing in number of stromal cells which are involved in oncogenic signaling pathways activation. The median of ALDH1+ cancer cells is significantly increasing during the tumor progression from the III to the IV stages that shows increasing number of cancer cells that acquire properties of stem cells on advanced stages of colorectal adenocarcinoma. Comparative analysis of the parameters obtained for polyps and carcinoma indicates that the median of ALDH1+ stromal cells area in polyps is 2 times smaller than the median of ALDH1+ stromal cells area in carcinoma, and the median of ALDH1+ epitheliocytes area in polyps is 1.5 times smaller than the median of ALDH1+ cancer cells area
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Крячок І. А., Шудрак Н. А., Степанішина Я. А., Антонюк С. А., Шудрак Є. А.
Назва : Первинно-множинні пухлини. Синхронна неходжкінська лімфома з клітин зони мантії та аденокарцинома шлунка. Клінічний випадок
Місце публікування : Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 161-164 (Шифр КУ41/2020/10/3/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: НОВООБРАЗОВАНИЯ ПЕРВИЧНО-МНОЖЕСТВЕННЫЕ -- NEOPLASMS, MULTIPLE PRIMARY
ЛИМФОМА НЕ-ХОДЖКИНА -- LYMPHOMA, NON-HODGKIN
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Лімфома з клітин мантії — це В-клітинна лімфома, як правило, з агресивним перебігом, характеризується ураженням лімфатичних вузлів, селезінки, кісткового мозку, оболонок головного мозку і шлунково-кишкового тракту. Аденокарцинома (залозистий рак) — злоякісне новоутворення, яке розвивається із залозистих (секреторних) клітин слизової оболонки шлунка. У даній статті представлено клінічний випадок первинно-множинного, синхронного злоякісного новоутворення — В-клітинної лімфоми з клітин зони мантії з ураженням шлунка та аденокарциномою шлунка
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Болгова Л. С., Алексеенко О. И., Туганова Т. Н., Ярощук Т. М.
Назва : Цитологические особенности плазмоцитомы и дифференциальные признаки опухоли Юинга, неходжкинских лимфом и железистого рака
Місце публікування : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 3. - С. 184-188 (Шифр КУ41/2019/9/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПЛАЗМОЦИТОМА -- PLASMACYTOMA
ЦИТОДИАГНОСТИКА -- CYTODIAGNOSIS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
САРКОМА ЮИНГА -- SARCOMA, EWING
ЛИМФОМА НЕ-ХОДЖКИНА -- LYMPHOMA, NON-HODGKIN
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
Анотація: Миеломная болезнь, или генерализованная плазмоцитома (ПЦ) — злокачественная опухоль из плазматических клеток, при которой преобладает поражение костного мозга и костной системы. Это новообразование характеризуется клоновой пролиферацией плазмоцитов, что определяется при наличии их типичных цитологических признаков. Однако различная степень дифференцирования и лизиса опухолевых плазматических клеток вызывает значительные сложности в их идентификации и в ряде случаев позволяет лишь констатировать злокачественную круглоклеточную мелкоклеточную опухоль, а не установить диагноз ПЦ. Цель. Представить различные по цитоморфологическим признакам варианты цитограмм ПЦ для улучшения их цитологической диагностики. Результаты. Изучены цитологические препараты, окрашенные по методу Паппенгейма, пункционных биопсий 22 больных с клинико-рентгенологическим диагнозом ПЦ. Все наблюдения верифицированы гистологическим методом. Проведенные исследования цитограмм ПЦ, представленные в виде характерных микрофотографий, позволили выявить их разновидности в зависимости от степени полиморфизма опухолевых клеток и дистрофических изменений. Описана дифференциальная диагностика ПЦ и других мелкоклеточных злокачественных новообразований — опухоли Юинга, мелкоклеточных неходжкинских лимфом и железистого рака. Выводы. Основными ориентирами при цитологической диагностике ПЦ являются: базофильная мелкозернистая цитоплазма или ее обрывки, типичная глыбчатая структура хроматина ядер, располагающаяся преимущественно по периферии ядра, образуя «колесовидную» форму, которая прослеживается хотя бы в небольшой части ядерMyeloma or generalized plasmacytoma (PC) is a malignant tumor of plasma cells in which damage to the bone marrow and bone system predominates. This neoplasm is characterized by clonal proliferation of plasmocytes, which is determined in the presence of their typical cytological signs. However, the different degree of differentiation and lysis of tumor plasma cells causes significant difficulties in their identification and, in some cases, allows only to establish a malignant round small cell tumor, and not to establish PC. The aim is to present different cytomorphological characteristics of cytogram variants of PC to improve their cytological diagnosis. Results. We studied cytological preparations stained by the Pappenheim method, obtained by puncture biopsies of 22 patients with a clinical and radiological diagnosis — PC. All observations were verified by histological method. Studies of PC cytograms presented in the form of characteristic microphotographs revealed their varieties were depending on the degree of tumor cell polymorphism and dystrophic changes. The differential diagnosis of PC and other small-cell malignant tumors — Ewing’s tumor, small-cell non-Hodgkin’s lymphomas and glandular cancer was described. Conclusions. The main guidelines for the cytological diagnosis of PC were: basophilic fine-grained cytoplasm or its fragments, a typical clumpy structure of nuclear chromatin, located mainly on the periphery of the nucleus, forming a «wheel» shape, which can be traced at least in a small part of the nuclei
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Колеснікова О. В.
Назва : Хронічний панкреатит при особливому типі цукрового діабету: питання діагностики, перебігу і корекції
Паралельн. назви :Сhronic pancreatitis with a special type of diabetes mellitus: issues of diagnosis, course and correction
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 6. - С. 59-67 (Шифр СУ10/2019/6)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТОКОВ КАРЦИНОМА -- CARCINOMA, PANCREATIC DUCTAL
ФЕРМЕНТ-ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ -- ENZYME REPLACEMENT THERAPY
Анотація: Наведено новітні дані щодо відмінностей хронічного панкреатиту (ХП) при цукровому діабеті (ЦД) 3с типу, які слід ураховувати для ранньої діагностики та своєчасного призначення медикаментозної терапії. Особливу увагу приділено вторинному ЦД, який розвинувся внаслідок гетерогенних екзокринних захворювань підшлункової залози (ПЗ), об’єднаних у класифікаційних цілях, з різним патогенезом та провідним статусом ХП. Представлено інтегральний погляд на проблему на основі аналізу сучасних гастроентерологічних і діабетологічних керівництв. Висвітлено зміну назви цього виду діабету на ЦД 3с типу. Обговорено проблему оцінки його поширеності. Розглянуто клінічні особливості, пов’язані з патогенетичними, що обґрунтовує виділення ЦД 3с типу як окремої морфофункціональної одиниці з акцентом на високий ризик протокової аденокарциноми ПЗ. Наголошено на складності верифікації ЦД 3c типу в зв’язку з діагностикою ХП. Висвітлено підходи до терапії ЦД 3с типу залежно від його причини з акцентом на корекцію екзокринної панкреатичної недостатності. Рекомендована тривала замісна ферментна терапія. Обґрунтовано існування клінічних підваріантів ЦД 3с типу з різним ступенем порушень вуглеводного обміну, що передбачає можливість різних схем цукрознижувальної терапії. Висвітлено негативні наслідки з боку шлунково‑кишкового тракту, які виникають при призначенні різних варіантів цукрознижувальної терапії. За відсутності алгоритмів розглянуто принципи управління гіперглікемією та функціональним станом ПЗ, зокрема можливості та обмеження неінсулінових цукрознижувальних препаратів і показання до застосування інсулінотерапії. Управління ризиками прогресування та появи побічних ефектів є впливом на прогноз ХП в умовах ЦД 3с типуThe data presented in the article are based on the analysis of modern results, the ultimate goal of which is a personalized choice of adequate therapy for patients with chronic pancreatitis with diabetes mellitus (DM) type 3. Particular attention in this regard is attracted to secondary diabetes due to a whole group of heterogeneous exocrine pancreatic diseases (pancreas), which are combined by classification in the presence of various pathogenesis, with the main role of chronic pancreatitis (CP). An integral view of the problem based on the analysis of modern gastroenterological and diabetic guidelines is presented. The terminological transformation of this diabetes into type 3c diabetes mellitus was noted, and the problem of assessing its prevalence was discussed. Clinical features are examined in close connection with pathogenetic ones on the basis of the fact that type 3c diabetes is a special morphofunctional unit with an emphasis on a high risk of pancreatic duct adenocarcinoma. The difficulties of its verification in close connection with the diagnosis of CP are discussed. The approaches to the treatment of type 3 diabetes mellitus are reflected, depending on its specific cause, with the special significance of correcting exocrine pancreatic insufficiency. There is a need for the appointment of enzyme replacement therapy for type 3c diabetes for a long period. The presence of diverse clinical sub‑variants of type 3c diabetes with varying degrees of carbohydrate metabolism disorders suggests the possibility of various sugar‑lowering therapy regimens. The negative consequences of the gastrointestinal tract that occur when prescribing various options for hypoglycemic therapy are discussed. In the absence of specific algorithms, the principles of controlling hyperglycemia and the functional state of the pancreas are considered: the possibilities and limitations of non‑insulin sugar‑lowering drugs and indications for the use of insulin therapy. Risk management of progression and the occurrence of side effects is an effect on the prognosis of CP in conditions of type 3c diabetes
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шатило О. М., Святюк В. А., Талалай Ю. В., Беспалюк В. В., Годованюк А. А.
Назва : Клінічний випадок аденокарциноми товстої кишки, розташованої в паховій грижі
Місце публікування : Хірургія України. - Київ, 2019. - N 3. - С. 71-75 (Шифр ХУ6/2019/3)
MeSH-головна: ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
Анотація: Грижі пахової локалізації є найпоширенішою патологією, з приводу якої виконують оперативні втручання. Вмістом таких гриж можуть бути як великий сальник, петлі тонкого і товстого кишківника, так і придатки матки. У чоловіків трапляються значно частіше (частота виникнення 27 % у чоловіків і 3 % у жінок). Злоякісні утворення в пахових грижах — досить рідкісне явище, найчастіше страждає сигмоподібна кишка в лівобічній паховій грижі. Про первинне злоякісне захворювання товстої кишки, розташоване в паховій грижі, повідомляється вкрай рідко. Про перший випадок повідомили Герхардт зі співавт. у 1938 р. У базі даних Medline виявлено 28 випадків розташування первинного раку товстої кишки в паховій грижі. Сигмоподібна кишка була залучена у більшості випадків. Повідомляють також про випадки раку сліпої та висхідної ободової кишки, розташованого у паховій грижі. Описано клінічний випадок аденокарциноми сигмоподібної кишки, розташованої в лівобічній невправній паховій грижі. Хворого 1946 року народження було госпіталізовано в хірургічне відділення зі скаргами на наявність пухлиноподібного утворення в ділянці паху зліва. З анамнезу хвороби відомо, що грижа існує впродовж багатьох років. St. localis: у лівій пахово‑калитковій ділянці грижове випинання розміром 40 × 20 см гіперемоване, напружене, болюче, симптом «кашльового» поштовху негативний, перкуторно тимпаніт. Аускультативно над проекцією вип’ячування кишкові шуми не прослуховуються. Встановлено діагноз «защемлена пахово‑калиткова грижа зліва, флегмона грижового мішка. Хворого прооперовано. Виконано резекцію сигмоподібної кишки за Гартманом. Вмістом грижового мішка була сигмоподібна кишка з новоутворенням. Післяопераційний період перебігав без особливостей. Рекомендовано консультацію онколога. Виявлена аденокарцинома товстої кишки під час оперативного лікування защемленої пахової грижі, кардинально міняє хід оперативного втручання, план лікування та прогноз для пацієнтаInguinal hernias occupy one of the leading positions in the world, which surgical interventions are performed for. The contents of such hernias can be either a large omentum, loops of the small, large intestine or uterine appendages. In men, they are much more common (a risk of 27 % in men and 3 % in women). Malignant lesions in inguinal hernias have a rather rare occurrence, more often in the sigmoid colon in the left inguinal hernia. The primary malignant disease of the colon located in the inguinal hernia was extremely rarely reported. The first case was reported by Gerhardt and his colleagues in 1938. During an inguinal hernia containing primary colon cancer examination, Medline identified 28 cases of the disease. The sigmoid colon was involved in most cases, but involvement of the caecum and ascending gut was also described. The article describes the clinical case of adenocarcinoma of the sigmoid colon located in the left‑sided irreversible inguinal hernia. The tactics and volume of surgical treatment are proposed. Patient K., 1946 year of birth, entered the surgical department with complaints on the tumour‑like formation presence in the left groin. From the anamnesis of the disease: a hernia existed for many years. St. localis: in the left inguinal‑scrotum region was hernial protrusion sized 40 × 20 cm, hyperaemic, intense, painful, symptom of «cough» impulse was negative, tympanites by percussion. Bowel sounds were not audible over the projection of bulging during auscultation. With a diagnosis of strangulated inguinal‑scrotal hernia on the left and the phlegmon of the hernial sac, patient was taken into the operating room. The contents of the hernial sac were a sigmoid colon with a neoplasm. A Hartmann’s resection of the sigmoid colon was performed. The postoperative period was uneventful. Oncologist consultation was recommended. Detected adenocarcinoma of the colon during surgical treatment of a trapped inguinal hernia, dramatically changes the course of surgery, treatment plan and prognosis for the patient
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Козак Т. П., Лихова О. О., Бездєнєжних Н. О., Видасов Н. В.
Назва : Порівняльний аналіз чутливості клітин раку молочної залози людини із різним ступенем злоякісності до вірусу хвороби Ньюкасла in vitro
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2019. - Том 21, N 1. - С. 66-67 (Шифр ОУ3/2019/21/1)
MeSH-головна: КЛЕТОЧНЫЕ ЛИНИИ НОВООБРАЗОВАНИЙ -- CELL LINE, TUMOR
MCF-7 КЛЕТКИ -- MCF-7 CELLS
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
НЬЮКАСЛСКОЙ БОЛЕЗНИ ВИРУС -- NEWCASTLE DISEASE VIRUS
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурлака А. А., Вовк А. В., Звірич В. В., Бурлака А. П., Ганусевич І. І., Вірко С. В., Колеснік О. О.
Назва : Жирова тканина та її роль у мікрооточенні клітин аденокарциноми колоректального раку
Місце публікування : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 30-33 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
НОВООБРАЗОВАНИЙ МИКРООКРУЖЕНИЕ -- TUMOR MICROENVIRONMENT
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
Анотація: Актуальність. За останні десять років наше розуміння механізмів впливу жирової тканини (ЖТ) на пухлинне прогресування значно розширилося, однак до цього часу не розкрито механізми взаємодії адипоцитів із клітинами раку прямої кишки (РПК) за умов проведення променевої та хіміопроменевої терапії. Об’єкт і методи. Проведено проспективне рандомізоване одноцентрове дослідження. У дослідженні брали участь 110 хворих на місцево-поширений рак прямої кишки (мпРПК; ymrT3-4aN0-2M0-1, CRM-positive) з надмірною масою тіла в період з січня 2016 р. до грудня 2018 р. Пацієнтів рандомізували у співвідношенні 1:1 на основну групу (група А; n=57; променева терапія сумарною вогнищевою дозою 50,4 Гр (1,8 Гр х 28) та поліхіміотерапія на основі оксаліплатину) та групу порівняння (група Б; n=53; променева терапія сумарною вогнищевою дозою 50,4 Гр (1,8 Гр х 28) та монохіміотерапія на основі фторпіримідинів). Результати та їх обговорення. Зареєстровані рівні швидкості генерування супероксидних радикалів у ЖТ, яка контактувала з пухлиною, становили 0,58±0,15 (група А) та 0,70±0,12 нмоль/г тканини·хв (група Б) (р0,001). У крові цих хворих виявлено зростання рівня вільних жирних кислот: у групі А до значень 2,05±0,15 ммоль/л, а в групі Б цей показник становив 2,48±0,20 ммоль/л при нормі 0,57±0,11 ммоль/л. Рівні 8-‐оксогуаніну в прилеглій до пухлини ЖТ хворих досліджуваних груп не мали статистично значущої відмінності — 0,80±0,08 та 0,84±0,13 відповідно для груп А та Б (р
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Загрійчук М. С., Булик І. І., Гуцуляк А. І., Тумасова К. П., Неженцева Ю. В., Підопригора О. О., Скрипка Д. М.
Назва : Патоморфологічний і цитологічний контроль кукси та протоки підшлункової залози під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми
Місце публікування : Хірургія України. - Київ, 2019. - N 3. - С. 13-18 (Шифр ХУ6/2019/3)
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Анотація: Мета роботи — визначити діагностичну та прогностичну цінність інтраопераційного дослідження кукси підшлункової залози під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми, а також значення визначення чистоти зрізу та головної панкреатичної протоки за допомогою патоморфологічного і цитологічного дослідження як на етапі операції, так і в плановому порядку. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 8 пацієнтів із помірно диференційованою (G2) аденокарциномою підшлункової залози, які отримували лікування в період з 2015 до 2019 р. Чоловіків було 5, жінок — 3. Середній вік пацієнтів — (62,0 ± 2,4) року. Першу стадію хвороби за системою TNM діагностовано у 5 пацієнтів, другу — у 3. Панкреатодуоденальну резекцію за Whipple виконано 6 хворим, дистальну субтотальну резекцію підшлункової залози зі спленектомією — 2. Пацієнтів розподілили на дві групи: основну — 4 хворих з цитологічно верифікованими пухлинними клітинами на куксі підшлункової залози або в протоці, контрольну — 4 пацієнтів з невиявленими пухлинними клітинами. Середня тривалість панкреатодуоденальної резекції становила (348 ± 34) хв, дистальної резекції підшлункової залози зі спленектомією — (168 ± 21) хв, середній об’єм крововтрати — (560 ± 175) мл. Летальних наслідків не було. Частота ускладнень у найближчий післяопераційний період становила 28,4 %. Аналізували такі критерії: достовірність цитологічної оцінки, значення коефіцієнта ди­семінації на початку та в кінці операції, тривалість безрецедивного періоду, медіана виживаності, тривалість періоду з моменту операції до смерті хворого. Результати та обговорення. Проводили цитологічний контроль перитонеальних відбитків із 5 зон на початку і в кінці операції. В дослідженні проаналізовано дані пацієнтів із коефіцієнтом дисемінації 1 — 2. У 4 хворих контрольної групи цитологічно пухлинні клітини не було верифіковано. У 4 пацієнтів основної групи цитологічно виявлено пухлинні клітини на передній поверхні кукси підшлункової залози, у 3 (75,0 %) з них — у просвіті кукси підшлункової залози: в 2 (66,0 %) — посередині протоки, в 1 — у кінцевій точці головної панкреатичної протоки. Взято відбитки з площини резекції кукси підшлункової залози відразу після відсічення 1 мм товщини паренхіми для патоморфологічного дослідження «чистоти краю резекції». Після видалення препарату та виконання реконструктивного етапу проведено інтраопераційний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж і промивання черевної порожнини 5 — 6 л фізіологічного розчину. Повторно визначено наявність пухлинних клітин у черевній порожнині методом перитонеальних відбитків. У контрольній групі знову клітини не виявили, тому коефіцієнт дисемінації на кінець операції становив 1. В основній групі в кінці операції в 2 (50 %) пацієнтів на передній поверхні кукси пухлинні клітини не виявлено, коефіцієнт дисемінації становив 1. У 1 (25 %) хворого пухлинні клітини виявлено в головній панкреатичній протоці, але вони були відсутні на поверхні кукси залози. В контрольній групі тривалість життя становила в середньому (22,4 ± 1,2) міс, безрецидивного періоду — (13,8 ± 2,4) міс, в основній групі — (18,1 ± 2,4) і (9,6 ± 1,9) міс відповідно. Висновки. У 50 % пацієнтів цитологічно виявлено пухлинні клітини на поверхні кукси залози та в головній панкреатичній протоці. Віддалені результати за відсутності пухлинних клітин та їх комплексів кращі, ніж у разі виявлення пухлинних клітин на поверхні культі та в протоці. Інтраопераційний експрес‑аналіз цитологічних відбитків площини резекції та головної панкреатичної протоки в поєднанні з патоморфологічним дослідженням «чистоти краю» дає змогу визначити межу резекції органу для R0‑резекціїThe aim — to determine the diagnostic and predictive value of intraoperative study of pancreatic remnant during radical operations in patients with ductal adenocarcinoma of the pancreas. To investigate the role and place of determining the cleanness of the cut and purity of the main pancreatic duct by the method of pathomorphological and cytological research both during the operation stage and in the planned order. Materials and methods. Includes 8 patients with G2 adenocarcinoma of the pancreas treated in the period from 2015 to 2019. Men were 5, women 3. The average age of patients was 62 ± 2.4 years. The patients with I — II stage of the ductal adenocarcinoma of the pancreas were selected. The staging was carried out according to the TNM system, with 5 patients with І stage stage, with ІІ stage 3 patients. Pancreatico‑duodenal resection for Whipple was performed in 6 patients, distal subtotal resection of the pancreas with splenectomy in 2 patients. Patients were divided into 2 groups, the first group included 4 patients with cytologically verified tumor cells on the remnant of the pancreas or main pancreatic duct, and the second — where no tumor cells were detected. The average duration of Whipple was 348 ± 34 minutes, distal resection of the pancreas with splenectomy 168 ± 21 minutes, average blood loss was 560 ± 175 ml, there were no lethal cases, the incidence of complications in the immediate postoperative period was 28.4 %. The following criteria were analyzed such as the validity of the cytological evaluation, the value of the dissemination coeficient at the beginning and at the end of the operation, the duration of the non‑recurrent period, the median survival, and the duration of the period from the moment of surgery to the death of the patient. Results and discussion. Cytological monitoring of peritoneal imprints from 5 zones at the beginning and at the end of the operation was performed. The study analyzed patients with a dissemination rate of 1 — 2. In 4 patients of the control group, cytologically tumor cells were not verified. In 4 patients of the main group, cytologically tumor cells were found on the anterior surface of the pancreatic stump. In three of them, 75 %, tumor cells were found on the surfers of the pancreatic stump. In two of them, 66 %, tumor cells were found in the middle of the duct length, and in one case, 33.3 % tumor cells were found at the end of the main pancreatic duct. The prints taken from the resection plane of the pancreatic stump immediately after removal of 1 mm of the parenchyma thickness for a pathological study of the «purity of the resection edge». After removal of tumor, intraoperative hyperthermic chemotherapeutic lavage and abdominal lavage with 5 to 6 liters of saline were performed, after which the presence of tumor cells in the abdominal cavity was repeated by the method of peritoneal imprints. In the control group, no tumor cells were found in 4 patients, so the dissemination coefficient was 1. In the main group of four patients at the end of the operation 50 % were not found on the anterior surface of the tumor cell stump, the dissemination coefficient in them was reduced from 2 to 1. In 25 % tumor cells were found in the main pancreatic duct, but they were not found on the surface of the gland stump. In the comparison group, life expectancy was 22.4 ± 1.2 months, and the duration of the unrecurent period was 13.8 ± 2.4 months, respectively. In the main group, the life expectancy since the operation was 18.1 ± 2.4 months, and the duration of the unrecurent period was 9.6 ± 1.9 months. Conclusions. In 50 % of patients cytologically tumor cells were found on the surface of the pancreatic remnant and in the main pancreatic duct. Long‑term results in cytologically absent tumor cells and their complexes are better than those in which tumor cells were found on the surface of the pancreatic remnant and in the main pancreatic duct. Intraoperative rapid analysis of cytological imprints of the resection plane and the main pancreatic duct in combination with pathologic study of «purity of the region» can determine the resection area of the organ in order to R0 resection. Further research is needed on more observations in order to statistically validate the prognostic and clinical value of the methodology
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шишкин М. А.
Назва : MUC1, MUC2, MUC4, MUC5AC, Cdx2: характеристика иммуногистохимической экспрессии в полипах и аденокарциноме дистальных отделов толстого кишечника
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2019. - Том 16, N 1. - С. 73-80 (Шифр ПУ40/2019/16/1)
MeSH-головна: КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ -- INTESTINAL POLYPS
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
МУЦИНЫ -- MUCINS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
Анотація: Мета роботи – вивчити особливості імуногістохімічної експресії MUC1, MUC2, MUC4, MUC5AC, Cdx2 в поліпах та аденокарциномі дистальних відділів товстої кишки. Матеріали та методи. Виконали патоморфологічне та імуногістохімічне дослідження біопсійного матеріалу 30 пацієнтів, які пройшли колоноскопію з поліпектомією, а також операційного матеріалу 30 хворих, яких прооперували з приводу аденокарциноми дистальних відділів товстої кишки. Результати. Встановили, що поліпи дистальних відділів товстого кишечника відрізняються підвищеною експресією MUC-1 порівняно з незміненою слизовою оболонкою. Максимальні показники експресії маркера визначили в зубчастих аденомах, що характеризуються високим рівнем експресії MUC-1. Медіана експресії MUC-1 в аденокарциномі більше такої в незміненій слизовій, однак менше такої в поліпах. Порівняльний аналіз даних, що отримані під час вивчення експресії MUC2, вказує: максимальні показники експресії маркера характерні для незміненої слизової оболонки. Поліпи відрізняються меншими показниками експресії MUC2, серед них найбільші показники експресії спостерігали в гіперпластичних поліпах, менші – в зубчастих аденомах та аденомах. Карцинома дистальних відділів відрізняється вкрай низькою медіаною експресії MUC2. Найбільші показники експресії MUC4 виявили в гіперпластичних поліпах, дещо менші – в незміненій слизовій оболонці. Зубчасті аденоми, аденоми й аденокарцинома відрізняються меншими показниками експресії MUC4. Мінімальний рівень експресії маркера встановили в зубчастих аденомах. У поліпах показники експресії MUC5AC більші, ніж в аденокарциномі. У незміненій слизовій оболонці експресія цього маркера не виявлена. Максимальну медіану експресії MUC5AC спостерігали в зубчастих аденомах, що характеризуються високим рівнем експресії маркера, дещо меншу – в аденомах, ще меншу – в гіперпластичних поліпах. Високий рівень експресії Cdx-2 характеризує зубчасті аденоми й аденокарциному. Середній рівень експресії Cdx-2 – аденоматозні поліпи, гіперпластичні поліпи та незмінену слизову оболонку, причому експресія маркера знижується в наведеній послідовності. Висновки. Поліпи дистальних відділів товстого кишечника характеризуються підвищенням рівнів експресії MUC1 і Cdx-2 при паралельному зниженні експресії MUC2 й аберантній експресії MUC5AC. Зубчасті аденоми відрізняються найбільшими відхиленнями показників експресії маркерів, які вивчили, від таких для незміненої слизової. Аденокарцинома дистальних відділів товстого кишечника порівняно з поліпами характеризується зниженням рівнів експресії MUC1, MUC2 і MUC5АС.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойко В. В., Криворотько І. В., Лазирський В. О., Грома В. Г., Береснєв С. О., Авдосьєв Ю. В.
Назва : Оперативне лікування хворих на ускладнений місцево-поширений рак шлунку
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2019. - N 2. - С. 144-147 (Шифр ХУ5/2019/2)
MeSH-головна: ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
НОВООБРАЗОВАНИЯ ВТОРИЧНО-ПЕРВИЧНЫЕ -- NEOPLASMS, SECOND PRIMARY
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL
Анотація: Робота базується на аналізі результатів оперативного лікування 418 хворих на ускладнений місцево-розповсюджений рак шлунка. Перебіг основного захворювання було ускладнено кровотечею у 252 (60,3 %) хворих, стенозом - у 89 (21,3 %), перфорацією - у 15 (3,5 %), та їх поєднанням - у 62 (14,8 %). Радикальні операції виконано у 212 (50,7 %) хворих, у 206 (49,3 %) - паліативні та симптоматичні. Післяопераційні ускладнення виникли у 82 хворих (19,6 %), післяопераційна летальність склала 7,2 % (30 хворих).
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сурманидзе P. А., Цодиков В. В., Савви С. А., Битяк С. Ю., Голобородько Н. Н., Вьюн С. В., Мороз С. В.
Назва : Особенности кишечной инвагинации у взрослых. Клинический случай
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2019. - N 2. - С. 226-229 (Шифр ХУ5/2019/2)
MeSH-головна: КИШЕЧНИКА ИНВАГИНАЦИЯ -- INTUSSUSCEPTION
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
Анотація: Представлен клинический случай 35-летнего пациента, который был госпитализирован в стационар с признаками непроходимости кишечника. В процессе диагностики была своевременно обнаружена причина непроходимости - инвагинация кишечника. Что позволило избежать осложнений в виде некроза кишечника, с последующим развитием перфорации и перитонита. Предложенный нами диагностическо-лечебный алгоритм оправдывает менеджмент больных с инвагинацией кишечника, что улучшает клинический исход и снижает риски развития интра- и послеоперационных осложнений.
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туманський В. О., Шишкін М. А.
Назва : Особливості транскрипційної активності гену KRAS та його значення в колоректальній аденокарциномі
Паралельн. назви :The features of KRAS gene transcriptional activity and significance in colorectal cancer
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 153-158 (Шифр ВУ80/2019/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
ГЕНЫ НОВООБРАЗОВАНИЙ -- GENES, NEOPLASM
Анотація: Колоректальна аденокарцинома (КРА) є наслідком кумуляції численних мутацій. Метою роботи стало дослідження транскрипційної активності гену KRAS на I, II, III, IV стадіях розвитку КРА та аналіз зв’язків між транскрипцією KRAS і Ki-67, TP53, CDH1, CTNNB1. Проведено патогістологічне та молекулярно-генетичне дослідження операційного матеріалу КРА 40 пацієнтів, а також секційного матеріалу 10 фрагментів стінки дистальних відділів товстої кишки. Використано наступні статистичні методи: дескриптивна статистика, критерій χ2, критерій Краскела–Уоліса, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Встановлено, що КРА характеризується підвищеною транскрипційною активністю KRAS: на I стадії Me експресії мРНК гена становить 0,42 (0,36; 0,43), на II — 1,31 (1,09; 2,91), на III — 1,75 (1,31; 2,93) і на IV — 2,91 (1,85; 3,50). Виявлено зниження транскрипційної активності гена Ki-67: для I стадії Me експресії мРНК гена становить 3,20 (2,31; 3,59), для II — 2,92 (1,80; 3,50), для III — 1,27 (1,19; 2,08) і для IV — 0,52 (0,28; 1,04). Стосовно гена TP53 виявлено підвищення транскрипційної активності: для I стадії Me становить 2,15 (0,82; 2,30), для II — 2,80 (1,32; 4,50), для III — 3,80 (2,32; 6,50), для IV — 7,80 (5,99; 8,92). Також виявлено прямий середньої сили зв’язок між рівнями транскрипційної активності KRAS і TP53. Відзначається зниження транскрипційної активності CDH1: Ме становить 0,88 (0,42; 1,14) для I стадії, 0,48 (0,23; 1,13) для II, 0,15 (0,09; 0,36) для III і 0,08 (0,04; 0,41) для IV стадії. Також виявлено зворотній середньої сили зв’язок між рівнями експресії мРНК генів KRAS і CDH1. Вивчення мРНК гена CTNNB1 на різних стадіях розвитку КРА вказує на відсутність статистично значущої різниці: Ме становить 2,88 (2,38; 5,38) для I стадії, 3,83 (2,59; 5,99) для II, 2,02 (1,38; 6,95) для III і 2,27 (1,23; 2,93) для IV стадії. Таким чином, транскрипційна активність гену KRAS зростає у послідовності від I до IV стадії розвитку КРА, впливаючи на апоптоз і адгезивні властивості ракових клітин.Colorectal adenocarcinoma (CRA) is the result of numerous mutations accumulation. The aim of the work was to study KRAS gene transcriptional activity at I, II, III, and IV stages of CRA development and to analyze the correlations between KRAS and Ki-67, TP53, CDH1, CTNNB1 genes transcriptional activity. Pathohistological and molecular-genetic study of surgical material from 40 patients with CRA, as well as sectional material of 10 fragments of the distal colonic wall was conducted. The following statistical methods were used: descriptive statistics, χ2 test, Kruskal-Wallis test, Spearman’s rank correlation coefficient. It was established that CRA is characterized by increased KRAS transcriptional activity: Me of mRNA expression is 0.42 (0.36; 0.43) at stage I, 1.31 (1.09; 2.91) at stage II, 1.75 (1.31; 2.93) at stage III, and 2.91 (1.85; 3.50) at stage IV. Decreasing of Ki-67 gene transcriptional activity was revealed: Me of mRNA expression is 3.20 (2.31; 3.59) at stage I, 2.92 (1.80; 3.50) at stage II, 1,27 (1.19; 2.08) at stage III, and 0.52 (0.28; 1.04) at stage IV. As about TP53 gene, increasing of transcriptional activity was detected: Me is 2.15 (0.82; 2.30) at stage I, 2.80 (1.32; 4.50) at stage II, 3.80 (2.32; 6.50) at stage III, 7.80 (5.99; 8.92) at stage IV. Also, a direct medium correlation between the KRAS and TP53 transcriptional activity levels was revealed. There is a decreasing of CDH1 transcriptional activity: Me is 0.88 (0.42; 1.14) at stage I, 0.48 (0.23; 1.13) at stage II, 0.15 (0.09; 0.36) at stage III and 0.08 (0.04; 0.41) at stage IV. A reverse medium correlation between KRAS and CDH1 was revealed. The study of CTNNB1 gene mRNA at different stages of CRA indicated the absence of statistically significant difference: Me is 2.88 (2.38; 5.38) at stage I, 3.83 (2.59; 5.99) at stage II, 2.02 (1.38; 6.95) at stage III, and 2.27 (1.23; 2.93) at stage IV. So, KRAS gene transcriptional activity increases from I to IV stages in CRA, affecting apoptosis and adhesive properties of cancer cells
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мариненко С.В., Болгова Л.С.
Назва : Современная дифференциальная цитологическая диагностика аденокарциномы, мезотелиомы и реактивного серозита
Паралельн. назви :Modern differential cytological dsagnosis of adenocarcinoma, mesothelioma and reactive serositis
Місце публікування : Клиническая онкология. - К., 2018. - Том 8, N 1. - С. 74-78 (Шифр КУ41/2018/8/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
МЕЗОТЕЛИОМА -- MESOTHELIOMA
СЕРОЗИТ -- SEROSITIS
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
Анотація: В статье изложена обобщающая информация об использовании современного иммуноцитохимического (ИЦХ) метода в дифференциальной цитологической диагностике аденокарциномы, мезотелиомы и реактивного серозита. Показаны возможности использования ИЦХ метода на традиционных цитологических препаратах. Установлено, что для клеток аденокарциномы наиболее характерны положительные ИЦХ реакции к эпителиальному антигену (клон Ber-EP4) (85–90%), раково-эмбриональному антигену (40–67%), эпителиально-мембранному антигену (60–63%); для мезотелиомы — к панцитокератину (C AE1/AE3) (92–100%), цитокератину 5/6 (44–50%), калретинину (62–100%) и виментину (50–56%); в клетках реактивного мезотелия ИЦХ реакция к виментину положительна в 28% случаев, калретинину — в 28%The article contains general information on the use of modern immunocytochemical (ICС) method in differential cytological diagnosis of adenocarcinoma, mesothelioma, and reactive serositis. The possibilities of using the ICС method on traditional cytological preparations are shown. It has been established that for positive adenocarcinoma cells the most positive are ICС reactions to epithelial antigen (Ber-EP4) (85–90%), cancer-embryonic antigen (40–67%), epithelial-membrane antigen (60–63%); for mesothelioma a positive response to pancytokeratin (C AE1/AE3) (92–100%), cytokeratin 5/6 (44–50%), calretinin (62–100%) and vimentin (50–56%) is characteristic; in cells of reactive mesothelium, uniquely in (28%) — ICС reaction with vimentin and in 28% with calretinin
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Grabovoy A. N., Antoniuk S. A., Savchyn T. M.
Назва : Colon adenocarcinoma histological grading based on multivariable analysis of the status of tumor cell nuclear apparatus
Паралельн. назви :Гістологічна градація аденокарцином товстої кишки на основі багатофакторного аналізу стану ядерного апарату пухлинних клітин
Місце публікування : Клиническая онкология. - К., 2018. - Том 8, N 1. - С. 69-73 (Шифр КУ41/2018/8/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
НОВООБРАЗОВАНИЙ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- NEOPLASTIC STEM CELLS
Анотація: The aim of the work: development of a model of histological grading of colon adenocarcinoma (AC) based on multivariable logistic regression analysis of the status of tumor cell nuclear apparatus. In the current study, biopsy material and material obtained during surgical treatment of patients with colon AC or benign colon neoplasms were analyzed using histological, morphometric, densitometric, immunohistochemical methods and mathematical modelling. To improve separation of tumors of adjacent grades different models with different coefficients and different set of parameters are required. Thus, the key parameters for classifying benign neoplasms from AC are: average DNA content, proportion of viable cancer cells, number of nucleolar organizers, proliferation index, and expression level of p53. The Model for separating AC G1 from G2 is characterized by a similar set of parameters and contains the average size of a nucleolar organizer regions as an additional parameter. The difference between AC G2 and G3 is more vague, and these histological types are distinguished by only two features, by Bcl-2 and p53 tumor expression level. The proposed model for grade estimating for patients with colon AC demonstrated good qualityМета роботи: розробка моделі гістологічної градації аденокарцином (АК) товстої кишки на основі багатопараметричного логістичного регресійного аналізу стану ядерного апарату пухлинних клітин. Матеріал біопсій і отриманий при хірургічному лікуванні пацієнтів з АК або доброякісними новоутвореннями товстої кишки вивчали з використанням гістологічних, морфометричних, денситометричних, імуногістохімічних методів і математичного моделювання. Для поліпшення диференціювання пухлин суміжних ступенів градації (G) потрібні різні моделі з різними коефіцієнтами і різним набором параметрів. Таким чином, ключовими параметрами диференціації доброякісних новоутворень і АК є: середній вміст ДНК, частка життєздатних ракових клітин, кількість ядерцевих організаторів, індекс проліферації (Ki-67) і рівень експресії р53. Модель для диференціювання АК G1 і G2 характеризується аналогічним набором параметрів і містить як додатковий критерій середній розмір ядерцевих організаторів. Відмінності між АК G2 і G3 найменш виражені, і ці гістологічні типи АК відрізняються тільки двома ознаками — рівнем експресії клітинами пухлини Bcl-2 і p53. Запропонована модель оцінки класу для пацієнтів з АК товстої кишки показала гарну якість
Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-111 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)