Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Адреналэктомия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 78
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Рыбаков, С. И.
Субклинический синдром Кушинга: много вопросов — мало ответов [Текст] / С. И. Рыбаков // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 60-69. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КУШИНГА СИНДРОМ -- CUSHING SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (анализ)
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (использование)
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE (диагностическое применение)
Анотація: В обзоре литературы приводится определение сущности субклинического синдрома Кушинга. Субклинический синдром Кушинга (субклинический гиперкортизолизм) — это патологическое состояние организма, которое характеризуется автономной избыточной секрецией глюкокортикоидов, чаще всего аденомой коры надпочечника; подавлением адренокортикотропной функции гипофиза и функционального состояния противоположного надпочечника. Подобное состояние может быть клинически бессимптомным или сопровождаться некоторыми неспецифическими признаками гиперкортицизма (артериальная гипертензия, сахарный диабет, ожирение, остеопороз). Обращает на себя внимание большая вариабельность частоты его обнаружения, что, возможно, связано с использованием различных критериев для отнесения отдельных случаев к этой категории. В качестве базового скринингового теста для выявления субклинического гиперкортизолизма большинство исследователей считают наиболее приемлемой и эффективной ночную супрессивную пробу с 1,0 мг дексаметазона. Современные тактико-технические подходы к лечению субклинического синдрома Кушинга довольно разнообразны и чаще строятся на прагматических принципах, чем на достоверно обоснованных. Автор поднимает вопрос: не может ли субклинический синдром Кушинга быть плодом гиперфункции нормальных или диффузно увеличенных (гиперплазированных) надпочечников в результате каких-то нарушений в гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой иерархии? И наконец, являются ли сопутствующие субклиническому синдрому Кушинга нарушения следствием гиперпродукции кортизола, хотя нередко и незначительной, или они могут быть причиной возникновения субклинического гиперкортизолизма? Для лечения субклинического гиперкортизолизма в настоящее время предлагается адреналэктомия, имеющая целью снизить поступление в организм больного избыточного количества глюкокортикоидов, приводящего к развитию названных нарушений. Известны медикаментозные способы подавления функции коры надпочечников — используя препараты хлодитан, митотан, кетоконазол1
В огляді літератури наводиться визначення сутності субклінічного синдрому Кушинга. Субклінічний синдром Кушинга (субклінічний гіперкортизолізм) — це патологічний стан організму, що характеризується автономною надмірною секрецією глюкокортикоїдів, найчастіше аденомою кори наднирника; пригніченням адренокортикотропної функції гіпофіза і функціонального стану протилежної надниркової залози. Подібний стан може бути клінічно безсимптомним або супроводжуватися деякими неспецифічними ознаками гіперкортицизму (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ожиріння, остеопороз). Звертає на себе увагу велика варіабельність частоти його виявлення, що, можливо, пов’язано з використанням різних критеріїв для віднесення окремих випадків до цієї категорії. Як базовий скринінговий тест для виявлення субклінічного гіперкортизолізму більшість дослідників вважають найбільш прийнятною і ефективною нічну супресивну пробу з 1,0 мг дексаметазону. Сучасні тактико-технічні підходи до лікування субклінічного синдрому Кушинга досить різноманітні й частіше будуються на прагматичних засадах, ніж на вірогідно обґрунтованих. Автор ставить питання: чи не може субклінічний синдром Кушинга бути плодом гіперфункції нормальних або дифузно збільшених (гіперплазованих) наднирників у результаті якихось порушень у гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковій ієрархії? І нарешті, чи є супутні субклінічному синдрому Кушинга порушення наслідком гіперпродукції кортизолу, хоча нерідко і незначної, або вони можуть бути причиною виникнення субклінічного гіперкортизолізму? Для лікування субклінічного гіперкортизолізму на сьогодні пропонується адреналектомія, що має на меті знизити надходження в організм хворого надлишкової кількості глюкокортикоїдів, що приводить до розвитку названих порушень. Відомі медикаментозні способи пригнічення функції кори надниркових залоз — використовуючи препарати хлодитан, мітотан, кетоконазол.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльне дослідження трансабдомінальної і ретроперитонеальної лапароскопічної адреналектомії [Текст] / В. В. Грубнік [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 21-24. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Порівняти результати й ефективність ретроперитонеальної і трансабдомінальної лапароскопічної андреналектомії з визначенням показань до їх застосування. Матеріали і методи. Дослідження виконане на базі Одеської обласної клінічної лікарні. Обстежено 78 пацієнтів, яким виконали трансабдомінальну (n=44) або ретроперитонеальну (n=34) лапароскопічну адреналектомію. Результати. Показано, що задній ретроперитонеальний доступ має значні переваги над трансабдомінальним доступом у разі виконання лапароскопічної адреналектомії: істотне скорочення тривалості та зниження травматичності операції, зменшення крововтрати, больового синдрому, отримання хорошого косметичного результату, скорочення строків перебування пацієнтів у стаціонарі. Висновки. Задній ретроперитонеальний доступ є методом вибору у хворих, яким раніше були виконані оперативні втручання на органах черевної порожнини
Дод.точки доступу:
Грубнік, В. В.
Парфентьєв, Р. С.
Ільяшенко, В. В.
Бурлак, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рентгенендоваскулярна оклюзія судин наднирника як метод профілактики ускладнень при лапароскопічній адреналектомії з приводу феохромоцитоми [Текст] / А. В. Скумс [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 4. - С. 16-20. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA (диагностика, хирургия)
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ОККЛЮЗИЯ -- THERAPEUTIC OCCLUSION (методы)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Мета. Оцінити результати застосування рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин наднирника в лікуванні феохромоцитоми. Матеріали і методи. Проведено проспективне та ретроспективне дослідження результатів лікування 66 пацієнтів, яким виконали лапароскопічну адреналектомію (ЛА) з приводу феохромоцитоми за період з 2008 по 2018 р. Для порівняльного аналізу пацієнтів розподілили на дві групи: 1-ша група - 36 пацієнтів, яким за 24 год до ЛА виконували рентгенедоваскулярну селективну електрокоагуляційну оклюзію (РЕВСЕО) судин наднирника, 2-га група - 30 пацієнтів, яким виконали тільки ЛА. Проаналізовано середню тривалість оперативного втручання, об’єм крововтрати, гемодинамічні параметри, рівень метанефрину в сечі та ускладнення. Результати. За віком, статтю, локалізацією та розміром пухлини суттєвої різниці між обома групами хворих не було. Об’єм інтраопераційної крововтрати у пацієнтів 1-ї групи становив (50 ± 5,78) мл, 2-ї групи - (105,48 ± 84,41) мл (p 0,00001). Під час госпіталізації середній рівень метанефрину в сечі у хворих 1-ї та 2-ї груп практично не відрізнялися - (1163,54 ± 931,5) мкг/24 год (153,0 - 4011,0 мкг/24 год) та (1097,69 ± 903,28) мкг/24 год (146,5 - 3350 мкг/24 год) відповідно (р
Дод.точки доступу:
Скумс, А. В.
Коваленко, А. Є.
Болгов, М. Ю.
Гулько, О. М.
Кондратюк, В. А.
Симонов, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин надниркових залоз на періопераційні зміни гемодинаміки в пацієнтів, які перенесли лапароскопічну адреналектомію з приводу феохромоцитом та інших адренальних пухлин [] = Effect of x-ray endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels on perioperative hemodynamic changes in patients, who undergo laparoscopic adrenalectomy due to pheochromocytoma and other adrenal tumors / А. В. Скумс [та ін.] // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 2. - С. 125-131. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, рентгенография)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (использование, реабилитация)
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (осложнения, ультраструктура, хирургия)
КОРОНАРНАЯ ОККЛЮЗИЯ -- CORONARY OCCLUSION (хирургия)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (использование, методы)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (использование, методы)
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA (ультраструктура, хирургия)
Анотація: Мета дослідження — оцінити та порівняти періопераційні зміни гемодинаміки в пацієнтів, які перенесли лапароскопічну адреналектомію (ЛА) з рентгенендоваскулярною селективною електрокоагуляційною оклюзією (РЕВСЕО) судин надниркових залоз у передопераційний період із приводу феохромоцитоми, та у хворих, яким ЛА було виконано з приводу інших пухлинах НЗ у той самий період. Матеріал і методи. Для оцінки ефективності мультидисциплінарного підходу проведено аналіз лікування 81 пацієнта з пухлинами надниркових залоз (НЗ) за період із 2008 по 2019 рік. Порівнювали дві групи: група І — 37 хворих із феохромоцитомою, яким за 24 год перед ЛА виконували РЕВСЕО судин НЗ, та група ІІ — 44 хворих, яким було виконано ЛА з приводу інших пухлин НЗ. Пацієнти з феохромоцитомою для підготовки до оперативного втручання протягом двох тижнів отримували α-адреноблокатори. Групи хворих порівнювали за гемодинамічними показниками, тривалістю оперативного втручання, розміром пухлини, об’ємом інтраопераційної крововтрати та частотою ускладнень. Результати. За віком, статтю, локалізацією, розміром пухлини суттєвої різниці між хворими обох груп не було. Тривалість РЕВСЕО судин НЗ становила 20-30 хв. Під час РЕВСЕО тяжких ускладнень не спостерігали. Для оцінки параметрів гемодинаміки досліджували САТ і ЧСС на етапах виділення та мобілізації НЗ і після перев’язування центральної вени НЗ (ЦВНЗ). На етапі мобілізації пухлини НЗ під час ЛА середні рівні САТ і ЧСС у групі І були суттєво меншими, ніж у групі ІІ (р=0,00188 і 0,0096 відповідно), і становили в групі І 130,6±9,2 мм рт. ст. і 70,8±9,7 уд/хв відповідно та в групі ІІ 145,2±22,1 мм рт. ст. і 79,7±14,9 уд/хв відповідно. Під час перев’язування та пересічення ЦВНЗ у групі ІІ — спостерігали суттєве зниження САТ, у середньому до 123,5±15,4 мм рт. ст. У пацієнтів групи І зниження CАТ на етапі пересічення ЦВНЗ не було. Тривалість оперативного втручання у хворих групи ІІ була вірогідно більшою, ніж у групі І (138,7±48,1 хв проти 105,0±41,5 хв, p=0,00001). Середній об’єм крововтрати в групі І порівняно з показником групи ІІ був вірогідно меншим (51,6±12,1 мл проти 165,2±75,9 мл, p=0,00001). У поопераційний період ускладнення спостерігали у 2 (4,5%) пацієнтів групи ІІ та в 1 (2,7%) хворого групи І. Летальних випадків в обох групах не було. Висновок. Застосування РЕВСЕО судин НЗ у комплексному хірургічному лікуванні пацієнтів із феохромоцитомою є перспективним напрямком профілактики інтраопераційних порушень гемодинаміки та кровотеч
The aim. Evaluate and compare perioperative hemodynamic changes in patients with pheochromocytoma, who have undergone laparoscopic adrenalectomy with Х-ray endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, with patients, who have undergone LA due to another adrenal tumors in the same period of time. Material and methods. To evaluate the effectiveness of the multidisciplinary approach provided an analysis of treatment of 81 patients with adrenal tumors for the period from 2008 to 2019 was conducted. In the aim of comparative analysis, two groups were formed: I group includes 37 patients with adrenal pheochromocytoma, who had undergone adrenal vessels occlusion 24 hours before the LA, and group II (for comparison) — 44 patients — who underwent LA for other adrenal tumors. Patients with pheochromocytoma also received α-blockers (doxazosin) for two weeks as preparations for surgery. Groups of patients were compared according to hemodynamic parameters, duration of surgical intervention, tumor size, volume of intraoperative blood loss and frequency of complications. Results. There were no significant difference between the patients of both groups by the age, sex, tumor localization and tumor size. The duration of the EVECO of the adrenal vessels was in the range of 20-30 minutes. Were observed no severe complications during the implementation of the EVECO. To evaluate hemodynamic parameters, SBP and heart rate were studied both at the point of adrenal gland mobilization and after CAV ligation. At the point of adrenal tumor mobilization during LA, SBP level in patients from the second group was 145.2±22.1 mm Hg. With heart rate 79.7±14.9 beats/min. Accordingly, in the I group, the SBP level was130.6 ± 9.2 mm Hg, and the heart rate 70.8±9.7 beats/min. Thus, the average levels of SBP and HR in group I were significantly lower than in group II (p=0.00188 and 0.0096, respectively). After CAV ligation, patients from the second group had significant SBP decreasing, on average up to 123.5±15.4 mm Hg. Patients from the first group, had no SBP decreasing after CAV ligation. Operation time in patients from the second group was significantly higher than in the first group (138.7±48.1 min vs. 105.0±41.5 min, p=0.00001). The average blood loss volume in group І was significantly lower (51.6±12.1 ml versus 165.2±75.9 ml, p=0.00001). In postoperative period, complications were observed in 2 (4.5%) group ІІ patients and in 1 (2.7%) group І patient. There were no fatal cases in both groups. Conclusions. Using of Х-ray EVECO of the adrenal vessels as a part of the complex surgical treatment of pheochromocytoma is a perspective approach for prevention intraoperative hemodynamic disorders and bleeding
Дод.точки доступу:
Скумс, А. В.
Коваленко, А. Є.
Болгов, М. Ю.
Гулько, О. М.
Кондратюк, В. А.
Симонов, О. М.
Михайлюк, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Метод выбора оптимальной лапароскопической адреналэктомии [Текст] / В. В. Грубник [и др.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 172-176

MeSH-головна:
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (методы)
НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS (хирургия)
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Описаны результаты лечения 86 больных, оперированных за период 2008 по 2015 год различными методами адреналэктомии. У 44 пациентов (1 группа) выполнялась трансабдоминальная адреналэктомия (ТЛА), у 34 (2 группа) - задняя ретроперитонеальная адреналэктомия (ЗРЛА). Длительность операции, общая интраоперационная кровопотеря, выраженность болевого синдрома, потребность в аналгезии, длительность пребывания в стационаре были меньше во 2-й группе (р?0,05). Частота конверсий (6,8%) была выше в группе больных после ТЛА. Задний ретроперитонеальный доступ имеет значительные преимущества перед трансабдоминальным доступом, позволяет существенно сократить время операции, снизить травматичность, кровопотерю, болевой синдром, получить хороший косметический результат и сократить время нахождения в стационаре. Задний ретроперитонеальный доступ является методом выбора при ранее перенесенных оперативных вмешательствах на органах брюшной полости.
Дод.точки доступу:
Грубник, В. В.
Парфентьев, Р. С.
Ильяшенко, В. В.
Бурлак, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Товкай, О. А.
Діагностично-лікувальний алгоритм комплексного хірургічного менеджменту хворих з новоутвореннями надниркових залоз [Текст] / О. А. Товкай // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 8. - С. 31-37. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: Проблемне поле застосування лапароскопічної адреналектомії зводиться до формулювання універсальних показань і протипоказань до операції у пацієнтів з пухлинами надниркових залоз (НЗ). Мета дослідження — розробити діагностично-лікувальний алгоритм комплексного хірургічного менеджменту хворих на патологію надниркових залоз із використанням відеоендоскопічних втручань та оцінити його клінічну ефективність. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 813 пацієнтів, яким було виконане відеоендоскопічне втручання з приводу патології НЗ. Результати. Проаналізовано результати оперативних втручань в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України впродовж трьох основних етапів. На першому етапі (1995–2003 рр.) проводились оперативні втручання на НЗ відкритим доступом. Другий етап (2004–2014 рр.) бере початок від дати виконання першої лапароскопічної адреналектомії в клініці центру. Третій етап (2015–2016 рр.) характеризується періодом впровадження розробок в медичну практику та їх використання. Запропонований діагностично-лікувальний алгоритм покращив результати лікування пацієнтів із захворюваннями надниркових залоз завдяки диференціальному підходу до вибору методів обстеження та визначення лікувальної тактики, вибору методу оперативного втручання. Це дозволило знизити частоту післяопераційних ускладнень до 0,5 %, післяопераційної летальності — до 0,2 %, скоротити час перебування в стаціонарі та час соціальної і трудової реабілітації хворих. Висновки. Сучасні підходи до хірургічного лікування захворювань НЗ ґрунтуються на широкому впровадженні високоефективних і малоінвазивних технологій, сприяють перегляду деяких традиційних позицій діагностичної та лікувальної тактики. Вибір операційного доступу має бути строго індивідуальним і враховувати розміри, характер новоутворення, його анатомо-топографічні взаємовідносини з оточуючими органами і тканинами, конституційні особливості пацієнта
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рентгенендоваскулярні втручання в хірургічному лікуванні пухлин надниркових залоз [] = Endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under X-ray control in the surgical treatment of adrenal tumors / А. В. Скумс [та ін.] // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 3. - С. 233-240. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (радиотерапия, рентгенография, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (использование)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (использование, методы)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, терапия)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
Анотація: Мета — вивчити результати застосування рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії (РЕВСЕО) судин надниркових залоз (НЗ) у двоетапному хірургічному лікуванні пацієнтів із пухлинами НЗ. Матеріал і методи. За період 2015-2019 рр. у відділі хірургії поєднаної патології та захворювань заочеревинного простору Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова розроблено та застосовано в 52 пацієнтів із пухлинами НЗ мультидисциплінарний підхід, який полягав у послідовному виконанні РЕВСЕО судин НЗ та адреналектомії. У групі дослідження було 6 (11,5%) хворих із гормонально неактивними пухлинами та 46 (88,5%) — із гормонально активними. Через 24 год після РЕВСЕО судин НЗ виконували адреналектомію. Результати. Після РЕВСЕО судин НЗ виконано 49 лапароскопічних адреналектомій (ЛА) і три адреналектомії з відкритого доступу. Під час флебографії в 9 (17,3%) випадках виявлено варіанти анатомічного розташування вен. Серед 52 пацієнтів РЕВСЕО артерій НЗ виконано в 49 (94,2%) випадках. У трьох (5,8%) пацієнтів у зв’язку з неможливістю катетеризації дрібних гілок артерій НЗ РЕВСЕО не проводили. Тривалість РЕВСЕО судин НЗ становила 20-30 хв. Під час РЕВСЕО судин НЗ середній рівень САТ становив 135,9±8,1 мм рт. ст., ЧСС — 71,9±10,4 уд/хв. В однієї (1,9%) пацієнтки спостерігали епізод короткочасного підвищення АТ і тахікардії (САТ — 170 мм рт. ст., ЧСС — 96 уд/хв). У двох пацієнтів у поопераційний період розвинувся больовий синдром, який купірували ненаркотичними анальгетиками. Після РЕВСЕО в одного пацієнта під час ЛА було виявлено субкапсульну гематому НЗ, що не викликало складнощів при виконанні ЛА. У решти пацієнтів візуальних патологічних змін, пов’язаних із виконанням ЛА, не було. У пацієнтів із феохромоцитомою НЗ середній рівень метанефрину в сечі напередодні та через 24 години після РЕВСЕО судин НЗ становив 1075,6±794,3 мкг/добу та 313,2±109,6 мкг/добу відповідно, у пацієнтів із кортизол-секретуючою аденомою НЗ рівень кортизолу в крові становив 438,6-658,0 нмоль/л і 278,9±75,3 нмоль/л відповідно, у пацієнтів з альдостерон-секретуючою аденомою рівень альдостерону в крові становив 243,9-637,2 нг/мл і 145,2-311,5 нг/мл відповідно. Після РЕВСЕО визначено нормалізацію рівня гормонів у 32 (69,6%) із 46 хворих із діагностованими гормонально активни-ми аденомами. Висновки. Застосування РЕВСЕО судин НЗ у комплексному хірургічному лікуванні пухлин НЗ є перспективним напрямком профілактики інтраопераційних порушень гемодинаміки та кровотечі.
The aim — evaluate the results of using the endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control approach in the treatment of adrenal tumors. Material and methods. In the Department of Combined Pathology and Retroperitoneal Surgery to analyze the effectiveness of perioperative treatment regimen the study of the results of the multidisciplinary approach in 52 patients with the adrenal tumor for the period from 2015 to 2019 was conducted. In the study group, there were 6 (11.5%) patients with non-functioning tumors and 46 (88.5%) with hormone-producing tumors. Twenty-four hours after endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control, adrenalectomy was performed. Results. After endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control, 49 laparoscopic adrenalectomy and three open-access adrenalectomy were performed. Using phlebography in 9 (17.3%) cases, variant adrenal venous anatomy was found. Among 52 patients, endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal arteries under Х-ray control in 49 (94.2%) cases were performed. In three (5.8%) cases, due to the impossibility of catheterization of small branches of the arteries of the adrenal gland, endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control was not performed. The duration of endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels was in the range of 20-30 minutes. During the endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, the average level of the SBP was 135.9±8.1 mm Hg, heart rate 71.9±10.4 beats/min. One (1.9%) patient had an episode of the short-term increase of BP (SBP 170 mm Hg, heart rate 96 beats/min). After endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, a subcapsular adrenal hematoma in one patient during LA was found, which did not cause any difficulties in performing the LA. In all other patients, with endovascular intervention no visual pathological changes there were associated. In patients with adrenal pheochromocytoma, the average levels of metanephrine in the urine of patients before and 24 hours after endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels was 1075.6±794.3 μg/24h and 313.2±109.6 μg/24h. In patients with cortisol-secreting adrenal adenoma, the level of cortisol in the blood ranged from 438.6 to 658.0 nmol/l. The average level of cortisol in patients 24 hours after endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels was 278.9±75.3 nmol/l. In patients with aldosteronesecreting adenoma, the level of aldosterone in the blood before and 24 hours after the endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels it ranged from 243.9 to 637.2 ng/ml and 145.2-311.5 ng/ml. After endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels, normalization of hormone levels was determined in 32 (69.6%) of 46 cases with functional tumors. Conclusions. The use of endovascular electrocoagulation occlusion of the adrenal vessels under Х-ray control in the complex surgical treatment of adrenal tumors is a promising direction for the prevention of intraoperative hemodynamic disorders and bleedi
Дод.точки доступу:
Скумс, А. В.
Кондратюк, В. А.
Тулько, О. М.
Симонов, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мультидисциплінарний підхід до хірургічного лікування феохромоцитоми наднирників [Текст] / А. В. Скумс [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 9. - С. 35-38. - Бібліогр.: с. 38

MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия)
ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA (диагностика, рентгенография, терапия, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (методы)
ЭМБОЛИЗАЦИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- EMBOLIZATION, THERAPEUTIC (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Оцінити результати застосування мультидисциплінарного підходу в лікуванні феохромоцитоми наднирників. Матеріали і методи. Для аналізу ефективності схеми періопераційного лікування проспективно та ретроспективно досліджено результати лапароскопічної адреналектомії (ЛА), виконаної з приводу феохромоцитоми у 31 хворого за період з 2015 по 2017 р. Пацієнтів розподілили на дві групи: 1-ша - 15 хворих, яким періопераційне лікування проводили із застосуванням мультидисциплінарного підходу, 2-га - 16 пацієнтів, яким виконали тільки ЛА. Аналізували середню тривалість оперативного втручання, середній об’єм інтраопераційної крововтрати, геодинамічні показники та ускладнення. Результати. Середній об’єм інтраопераційної крововтрати у 1-й групі становив (48,7 ± 9,1) мл, у 2-й - (231,3 ± 113,8) мл (р 0,05), середній рівень метанефрину в сечі до адреналектомії - відповідно (290,9 ± 71,8) та (991,2 ± 703,0) мкг/добу (р 0,05). Середня тривалість оперативного втручання у пацієнтів 1-ї групи становила (117,7 ± 52,1) хв і була несуттєво меншою порівняно з пацієнтами 2-ї групи - (164,7 ± 57,5) хв (р
Дод.точки доступу:
Скумс, А. В.
Гулько, О. М.
Кондратюк, В. А.
Симонов, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пилипчук, В. І.
Результати хірургічного лікування об’ємних новоутворень наднирників [Текст] / В. І. Пилипчук // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 8. - С. 68-71. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL GLAND NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Вивчити результати лапароскопічної адреналектомії (ЛАЕ), виконаної з приводу об’ємних новоутворень наднирників (ОНН), з метою покращення діагностики та хірургічного лікування таких хворих. Матеріали і методи. Проаналізовано результати ЛАЕ, виконаної 59 хворим у відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні за період з 2013 по 2018 р. Чоловіків було 17 (28,8%), жінок - 42 (71,2%). Вік хворих коливався від 21 до 64 років, середній вік становив (47,4 ± 8,6) року. У 22 (37,7%) хворих новоутворення локалізувались у правому наднирнику, у 37 (62,3%) – у лівому. Для діагностики патологічних змін у наднирниках використовували лабораторні дослідження рівнів гормонів наднирників, ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерну томографію (КТ), патогістологічне дослідження операційного матеріалу. Результати. Синдром артеріальної гіпертензії мали 45 (76,3%) хворих. Хірургічне лікування проведено за такими показаннями: синдром Кушинга, зумовлений доброякісною кортизол-продукуючою аденомою наднирника - 12 (20,3%) хворих, хвороба Кушинга, лікування якої іншими методами не мало ефективності - 6 (10,2%), синдром Конна - 12 (20,3%), доброякісна феохромоцитома наднирника - 10 (16,9%), нефункціональні аденоми наднирників та інші пухлини (діаметром 2 см і більше чи в разі постійного їх росту) – 19 (32,3%). ЛАЕ виконували з трансабдомінального доступу. У ранньому післяопераційному періоді ускладнень не було. У віддалені строки після операції помірну артеріальну гіпертензію спостерігали у 5 (15,1%) пацієнтів, наднирникову недостатність - у 1 (1,7%) хворої. Висновки. Комплексна діагностика ОНН з обов’язковим лабораторним дослідженням функції наднирників та використанням КТ дає змогу встановити чіткі показання до операції у кожного конкретного хворого. ЛАЕ є «золотим стандартом» хірургічного лікування хворих з ОНН, метод має добрі і задовільні результати у ранньому та віддаленому періоді. Доцільним є створення єдиного Національного реєстру пацієнтів з ОНН з постійним онлайн-оновленням, що дало б змогу більш детально та на великому клінічному матеріалі проаналізувати виконані оперативні втручання та їх результат
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ендоскопічна хірургія пухлин надниркових залоз при первинному гіперальдостеронізмі [Текст] / А. О. Никоненко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 10. - С. 57-60. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ADRENAL CORTEX NEOPLASMS (диагностика, осложнения, хирургия)
ГИПЕРАЛЬДОСТЕРОНИЗМ -- HYPERALDOSTERONISM (диагностика, хирургия, этиология)
АДРЕНАЛЭКТОМИЯ -- ADRENALECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Оцінити ефективність хірургічного лікування пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом (ПГА). Матеріали і методи. За період з 2014 по лютий 2018 р. в клініці госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету у 46 пацієнтів діагностували ПГА, оперативне лікування проведено 23 пацієнтам, серед них 15 (65%) жінок і 8 (35%) чоловіків. Середній вік пацієнтів становив (52,3 ± 9,5) року. За даними комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної ( МРТ) томографії правобічна локалізація аденом надниркових залоз встановлена у 10 (43,5%) пацієнтів, лівобічна - у 7 (30,4%), двобічна - у 6 (26,1%). Розмір об’ємних утворень надниркових залоз становив (18,3 ± 6,7) мм. Діагностику проводили згідно з Клінічними практичними рекомендаціями з діагностики та лікування первинного гіперальдостеронізму (Clinical Practical Guideline - The Management of Primary Aldosteronism; 2008, 2016). Оперативне лікування проводили з використанням ендоскопічних методів. Лапароскопічну адреналектомію виконали 19 (82,6%) пацієнтам, лапароскопічну резекцію надниркової залози - 4 (17,4%). Результати оперативного лікування оцінювали згідно зі стандартними та клініко-біохімічними критеріями PASO (Primary Aldosteronism Surgical Outcomes). Результати. Тривалість операцій становила в середньому 150 (120 - 200) хв, строки лікування пацієнтів у стаціонарі - (9 ± 2,1) доби. До конверсій не вдавалися, післяопераційних ускладнень не було. Ніхто з пацієнтів не помер. Порівняльний аналіз результатів оперативного лікування показав статистично достовірне зниження показників систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), концентрації альдостерону та підвищення рівня калію (p 0,05). Кореляційний аналіз не виявив статистично достовірного зв’язку між концентрацією альдостерону та масою міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), товщиною міжшлуночкової перегородки (ТМШП), товщиною задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШ) у пацієнтів до та після оперативного лікування. Клінічні результати хірургічного лікування пацієнтів з ПГА, оцінені за критеріями PASO та стандартними критеріями, практично схожі: повне одужання констатовано у 39,2 та 43,5% пацієнтів, часткове - у 60,8 та 56,5% пацієнтів відповідно; біохімічні результати, оцінені аналогічно, суттєво різнилися: повне одужання - 91,3 та 43,5%, часткове - 8,7 та 56,5% відповідно
Висновки. В хірургічному лікуванні пацієнтів з аденомами надниркових залоз, що супроводжуються ПГА, слід надавати перевагу лапароскопічним методам (адреналектомія, резекція). Ефективність мініінвазивних методів хірургічного лікування ПГА статистично достовірна. Клініко-біохімічні критерії PASO в оцінці результатів хірургічного лікування пацієнтів з ПГА мають перевагу перед стандартними, оскільки є комплексними. Після хірургічного лікування пацієнтів з ПГА повне біохімічне одужання настає у 91,3% пацієнтів, повне клінічне - у 39,2%, часткове біохімічне - у 8,7%, часткове клінічне - у 60,8% пацієнтів
Дод.точки доступу:
Никоненко, А.О.
Русанов, І. В.
Зубрик, І. В.
Подлужний, О. О.
Макаренков, А. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)