Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (75)

Рідкісні видання (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Амбулаторно-поликлинические учреждения<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 143
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Заболотний, Д. І.
Пілотний проект як формат визначення ефективності механізмів реалізації інноваційних медико-економічних стандартів вторинної профілактики та диспансеризації [Текст] / Д. І. Заболотний, В. М. Самоходський, Н. В. Пономаренко // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 2. - С. 4-12

MeSH-головна:
ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY PREVENTION (организация и управление)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (организация и управление)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM
Анотація: В зв’язку з тим, що в Україні за останні роки майже знищена вторинна профілактика і диспансеризація, для їх відновлення та удосконалення пропонується комплекс інноваційних медикоекономічних стандартів, механізм реалізації яких спочатку доцільно перевірити у форматі натурного експерименту. Мета: Переконатись у суттєвій ефективності науково обґрунтованих організаційно-економічних стандартів критеріїв і нормативів в процесі оздоровлення населення зони відповідальності сімейного лікаря з використанням діагностично-лікувального менеджменту в рамках «Пілотного проекту» в ЗОЗ трьох рівнів медичного округу. Матеріал і методи: Оскільки алгоритм комплексу медико-економічних стандартів щодо вторинної профілактики і диспансеризації створені на базі одної служби – оториноларингологічної, а позитивний ефект оздоровлення необхідно довести щодо захворювань усіх клінічних фахів, то на підготовчому етапі, використовуючи метод цільового прогнозу, команда робочої групи лікарів професіоналів в процесі ретроспективного аналізу значної кількості історій хвороб різних фахів в ЗОЗ третього рівня проведе диференціацію цих хвороб на КСГ, ДСГ і ступені їх складності, як це вже зроблено для ЛОР захворювань, що дозволить за допомогою відповідних комп’ютерних програм і рекомендованих формул розрахувати обґрунтовані показники кількості та якості медичної роботи з визначенням рівня працезатрат, їх вартості і т.зв. коефіцієнта персонального досягнення (КПД) кожного лікаря. Результати дослідження: Використання в процесі пілотного проекту наших стандартів, критеріїв і нормативів дає можливість на основі хронометражу визначити нормативні і понаднормативні об’єми медичної роботи, показники якої шляхом певних розрахунків трансформуються у механізм визначення робочого навантаження лікарів, його вартості, що дозволяє диференційовано вирішувати питання рівня їх матеріального стимулювання, тобто тих технологічних розділів, які необхідні для створення системи нашої національної страхової медицини
Дод.точки доступу:
Самоходський, В. М.
Пономаренко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Обгрунтування гігієнічного нормативу кратності повітрообміну у медичних приміщеннях амбулаторій, вбудованих у житлові будинки, для збереження та зміцнення здоров’я медиків / В. М. Махнюк [та ін.] // Довкілля та здоров’я. - 2021. - N 4. - С. 42-50

MeSH-головна:
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (организация и управление)
ГИГИЕНА -- HYGIENE
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ -- HEALTH STATUS
Анотація: Розрахунок показника повітрообміну для робочих місць лікарів ЗОЗ, вбудованих у житлові будинки, проводився згідно з ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціювання» (Додаток Х (обов’язковий) «Мінімальна витрата зовнішнього повітря») та відповідними формулами. Для проведення розрахунку повітрообміну у приміщеннях лікарів було враховано: категорію робіт лікарів амбулаторної медичної практики, яка відноситься до легких фізичних (офісних) робіт з І категорії; кількість медпрацівників, що одночасно перебувають на робочих місцях, та потенційна кількість відвідувачів (2 особи – лікар і пацієнт; 3 особи – лікар, медсестра і пацієнт/або лікар, пацієнт і особа, що супроводжує пацієнта; 4 особи - лікар, медсестра, пацієнт і особа, що супроводжує пацієнта); мінімальні витрати повітря на 1 людину - 60 м3/годину; нормативні розміри площі медичного приміщення (12 м?, 18 м?) та різні типи житлової забудови з висотою приміщення 2,5 м та 3 м. На підставі проведеного гігієнічного дослідження умов розміщення сучасних ЗОЗ, вбудованих у житлові будинки, обґрунтовано нормативи оптимальної кратності повітрообміну у К=6,44 та К=8,40 у медичних приміщеннях лікарів з різними розмірами та урахуванням кількості одночасно перебуваючих осіб на заміну чинного нормативу К=1 (ДБН В.2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров’я»). На підставі проведеного гігієнічного дослідження умов розміщення сучасних ЗОЗ, вбудованих у житлові будинки, обґрунтовано нормативи оптимальної кратності повітрообміну у К=6,44 та К=8,40 у медичних приміщеннях лікарів з різними розмірами та урахуванням кількості одночасно присутніх осіб на заміну чинного нормативу К=1 (ДБН В.2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров’я»). З метою забезпечення збереження здоров’я медпрацівників і пацієнтів та створення належних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних умов праці персоналу вбудовані у житлові будинки ЗОЗ потребують обладнання механічною припливно-витяжною вентиляцією за новими обґрунтованими нормативами кратності повітрообміну для медичних приміщень.
Расчет показателя воздухообмена для рабочих мест врачей встроенных в жилые дома учреждений здравоохранения производился согласно ГСН В.2.5-67:2013 «Отопление, вентиляция и кондиционирование» (Приложение Х (обязательное) «Минимальный расход наружного воздуха») по соответствующим формулам. Для проведения расчета воздухообмена в помещениях врачей была учтена: категория работ врачей амбулаторной медицинской практики, которая относится к легким физическим (офисным) работам из I категории; количество медработников, одновременно находящихся на рабочих местах, и потенциальное количество посетителей (2 человека – врач и пациент; 3 человека – врач, медсестра и пациент/ врач, пациент и лицо, сопровождающее пациента; 4 человека – врач, медсестра, пациент и лицо, сопровождающее пациента); минимальные расходы воздуха на 1 человека – 60 м3/час; нормативные размеры площади медицинского помещения (12 м?, 18 м?) и разные типы жилой застройки с высотой помещения 2,5 м и 3 м. На основании проведенного гигиенического исследования условий размещения современных учреждений здравоохранения, амбулаторного типа встроенных в жилые дома, обоснованы нормативы оптимальной кратности воздухообмена К=6,44 и К=8,40 в медицинских помещениях врачей с разными размерами и учетом количества одновременно присутствующих лиц вместо действующего норматива К = 1 (ГСН В.2.2-10-2001 «Учреждения здравоохранения»). С целью обеспечения сохранения здоровья медработников и пациентов и создания надлежащих санитарно-гигиенических и противоэпидемических условий труда персонала, встроенные в жилые дома учреждения здравоохранения амбулаторного типа, нуждаются в оборудовании механической приточно-вытяжной вентиляцией по новым обоснованным нормативам кратности воздухообмена для медицинских помещений.
Дод.точки доступу:
Махнюк, В. М.
Чайка, А. В.
Павленко, Н. П.
Могильний, С. М.
Куцевич, В. В.
Буравченко, С. Г.
Довгоп’ят, М. С.
Довгоп’ят, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Флис, О. М.
Діагностика пухлин головного мозку в практиці невролога поліклініки [Текст] / О. М. Флис, Ю. Б. Флис // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2020. - N 1/2. - С. 102

MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (диагностика)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (использование)
НЕВРОЛОГИЯ -- NEUROLOGY (методы)
Анотація: Пухлини ЦНС становлять, за різними даними, 2-8,6% від загальної кількості всіх новоутворів організму людини. В Україні частота пухлин ГМ у чоловіків становить 10,2 на 100 тис населення, у жінок — 7,6 на 100 тис. населення. У дорослих 40-45% первинних пухлин ГМ — гліоми, 18-20% — ме- нінгіоми, 8% — невриноми слухового нерва, 6-8% — аденоми гіпофіза. У дітей гліоми становлять 75% від усіх пухлин ЦНС, ме- нінгіоми — 4%, менінгіоми й аденоми — вкрай рідко. Завдання ранньої діагностики пухлин головного мозку є не тільки проблемою нейрохірургів та неврологів, але й лікарів первинної ланки, оскільки зазвичай діагностуються пухлини неврологом чи лікарем загальної практики, а вже лікування проходить у нейрохірургічному відділі. Мета — визначити частоту виявлення та особливості діагностики пухлин головного мозку на поліклінічному прийомі в невролога на прикладі роботи невролога поліклініки КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня»
Отже, актуальність діагностики пухлин головного мозку є міждисциплінарною проблемою. Діагностику пухлин ГМ встановлюють на підставі неврологічного огляду, нейровізуалізаційних обстежень. Обов’язковим є огляд нейроофтальмолога, отоневролога, а також інших фахівців — при підозрі на метастатичний характер онкологічного процесу
Дод.точки доступу:
Флис, Ю. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Kuryata, O.
Cardiovascular and nephrological risk in patients with chronic kidney disease in ambulatory care [Text] / O. Kuryata, V. Semenov // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 3. - P15-21. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика, осложнения, патофизиология)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (использование)
Анотація: Patients with chronic kidney disease (CKD) have higher than in general population all-cause and cardiovascular mortality. Arterial hypertension (HTN) is a powerful potentially modifiable risk factor that affects the majority of patients with chronic kidney disease and one of the main causes of end stage renal disease worldwide. Existing tools for assessment of risk of CKD progression do not take into account arterial hypertension. The aim – to investigate the association between cardiovascular and nephrological risk factors in patients with CKD in ambulatory practice. The study was carried out in the Center of Nephrology Care in Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Hospital, Dnipro, Ukraine. 278 patients (114 males and 164 women, aged 41 [31;61] years) with CKD (stages 1-3) who were followed-up in ambulatory care, but required diagnosis or treatment revision were enrolled to the study. All patients were examined and followed-up according to local and European standards. Females slightly prevailed in our study, gender distribution varied insufficiently in groups by CKD progression risk. Elevation of risk of CKD progression was accompanied by rise of prevalence of diabetes mellitus, left ventricle hypertrophy, proteinuria and HTN. Risk of CKD progression correlated with age, systolic and diastolic blood pressure, erythrocyte sedimentation rate, total cholesterol, glomerular filtration rate, albumin excretion rate, duration of HTN and body mass index. Rise of cardiovascular risk was accompanied by rise of proportion of patients with high risk of CKD progression. Increase in risk of CKD progression is associated with rise of burden of cardiovascular risk factors. HTN and blood pressure values should be accounted for assessment of risk of CKD progression
Пацієнти з хронічною хворобою нирок (ХХН) мають вищу, ніж у загальній популяції, загальну та серцево-судинну смертність. Артеріальна гіпертензія (АГ) є потужним фактором ризику, що піддається модифікації, та зустрічається в переважної більшості пацієнтів з ХХН. АГ є однією з основних причин термінальної ХХН. Наявні інструменти для оцінки ризику прогресії ХХН не враховують АГ. Мета – дослідити асоціацію між кардіоваскулярними та нефрологічними факторами ризику в пацієнтів з ХХН в амбулаторній практиці. Дослідження було проведене в Центрі надання нефрологічної допомоги в КЗ “Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова”, Дніпро, Україна. 278 пацієнтів (114 чоловіків і 164 жінки, віком 41 [31;61] рік) з ХХН (стадії 1-3), що лікувалися амбулаторно, але потребували перегляду діагнозу або лікування в умовах стаціонару, були включені в дослідження. Діагностика та лікування ХХН у всіх пацієнтів проводилася згідно з локальними та Європейськими протоколами. Серед пацієнтів у дослідженні переважали жінки, але гендерний розподіл у групах за ризиком прогресії ХХН не змінювався. Зростання ризику прогресування ХХН супроводжувалося збільшенням частки пацієнтів з цукровим діабетом, гіпертрофією лівого шлуночка та АГ. Ризик прогресування ХХН корелював з віком, систолічним та діастолічним артеріальним тиском, швидкістю зсідання еритроцитів, загальним холестерином, швидкістю клубочкової фільтрації, добовою протеїнурією, тривалістю АГ та індексом маси тіла. Зростання серцево-судинного ризику супроводжувалося збільшенням частки пацієнтів з високи ризиком прогресії ХХН. Збільшення ризику прогресії ХХН асоціюється зі зростанням поширеності факторів ризику серцево-судинних ускладнень. АГ та показники артеріального тиску повинні враховуватися при оцінці ризику прогресії ХХН
Дод.точки доступу:
Semenov, V.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Майнош, Б. С.
Використання біорезонансних технологій в умовах районної поліклініки [Текст] = Using bioresonance technologies in conditions of regional hospital / Б. С. Майнош // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 2. - С. 240-245

MeSH-головна:
РЕФЛЕКСОТЕРАПИЯ -- REFLEXOTHERAPY
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES
БИОРЕЗОНАНСНАЯ ТЕРАПИЯ -- BIORESONANCE THERAPY
Анотація: Мета – зробити короткий огляд розвитку і трансформації рефлексотерапії в біорезонансну діагностику і терапію в умовах районної поліклініки. На конкретному прикладі показати окремі діагностичні і терапевтичні можливості вегетативного резонансного тесту (ВРТ), використовуючи оптимальний алгоритм діагностики і методику підбору частотних характеристик інформаційних копій гомеопатичних препаратів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сравнительная фармакоэпидемиологическая оценка назначения антигипертензивных препаратов в амбулаторной практике г. Курска и г. Кишинева [Текст] = Comparative Pharmacoepidemiological Assessment of Antihypertensive Drugs Prescription in Outpatient Practice in Kursk and Chisinau / С. В. Поветкин [та ін.] // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 402-407. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (фармакология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (тенденции)
РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ -- RUSSIA
Анотація: Цель. Изучить структуру врачебных назначений антигипертензивных средств больным с артериальной гипертензией (АГ) в амбулаторной практике Курска (Россия) и Кишинева (Республика Молдова). Материал и методы. С октября 2015 г. по февраль 2016 г проводилось анкетирование врачей медицинских организаций Курска и Кишинева как одномоментное описательное исследование. Анкеты включали вопросы по фармакоэпидемиологическим аспектам назначения антигипертензивных средств. Общее число респондентов составило 218, из них -106 (26 кардиологов и 80 терапевтов) в Курске, и 112 (28 кардиологов и 84 терапевта) в Кишиневе. Результаты. В практической деятельности врачей Курска для лечения больных с АГ чаще всего использовались бета-адреноблокаторы (БАБ), несколько реже - ингибиторы ангиотензин-превращающего фермента (ИАПФ), затем диуретики. Доля блокаторов кальциевых каналов (БКК) и антагонистов рецепторов ангиотензина II (АРА) была невелика - 8,8 и 5,2%, соответственно. В Кишиневе врачи отдавали предпочтение ИАПФ, затем диуретикам и БАБ. Частота назначения БКК была практически идентична таковой у АРА - 13,7 и 13,6%, соответственно. Дополнительные антигипертензивные средства, включавшие препараты центрального действия и альфа-адреноблокаторы, использовались редко как в Кишиневе, так и в Курске (1,3% и 1,6%, соответственно). Врачи Кишинева при проведении комбинированной фармакотерапии отдавали приоритет свободным сочетаниям антигипертензивных препаратов (64,4%), фиксированные комбинации использовали в 26,7% случаев. В Курске соотношение указанных вариантов комбинированной терапии было 53,5% и 34,1 %, соответственно. Среди фармацевтических компаний, препаратам которых отдавали предпочтение доктора в Курске и в Кишиневе, лидирующие позиции занимали КРКА (38,0% и 25,4%, соответственно), Гедеон Рихтер (13,5% и 28,7%, соответственно) и Берлин-Хеми (26,7 и 15,6%, соответственно). Заключение. Приоритетными классами в структуре назначения антигипертензивных средств по данным анкетирования врачей Курска и Кишинева являлись ИАПФ, диуретики, БАБ. В условиях фармацевтического рынка Кишинева доктора чаще (по сравнению с докторами из Курска) использовали АРА и БКК. Основная доля врачебных назначений в Курске и Кишиневе, рассматриваемая как в отношении групп антигипертензивных средств, так и отдельных представителей каждой группы препаратов, соответствует действующим рекомендациям по фармакотерапии больных АГ
Aim. To study the structure of medical prescriptions of antihypertensive agents for patients with arterial hypertension (HT) in the outpatient practice of Kursk (Russia) and Chisinau (Republic of Moldova). Material and methods. The questioning of doctors of medical organizations in Kursk and Chisinau was carried out as a one-stage descriptive study from October 2015 to February 201 6. The questionnaires included questions on the pharmacoepidemiological aspects of prescribing antihypertensive drugs. Total number of respondents was 218, of them - 106 (26 cardiologists and 80 therapists) in Kursk and 112 (28 cardiologists and 84 therapists) in Chisinau. Results. In the real practice for HT treatment doctors in Kursk used more often beta-adrenoblockers (BAB), somewhat less often - angiotensin-converting enzyme (ACE) inhibitors, then diuretics. The shares of calcium channels blockers (CCB) and angiotensin II receptors blockers (ARB) were small - 8.8 and 5.2%, respectively. In Chisinau doctors gave preference to ACE inhibitors, then diuretics and BAB. Frequency of CCB prescriptions was almost identical to that of ARA - 13.7 and 13.6%, respectively. The additional antihypertensives, including central action drugs and alpha-adrenoblockers, were used rarely in both Chisinau and Kursk (1.3 and 1.6%, respectively). Doctors of Chisinau, when carrying out combined pharmacotherapy, gave priority to free combinations of antihypertensive drugs (64.4%), fixed combinations were used in 26.7% of cases. In Kursk, the ratio of these specified tactics of combined therapy was 53.5 and 34.1 %, respectively. Among the pharmaceutical companies whose medicines were preferred by doctors in Kursk and in Chisinau, the leading positions were taken by KRKA (38.0 and 25.4%, respectively), Gideon Richter (13.5 and 28.7%, respectively) and Berlin-Chemie (26.7 and 15.6%, respectively). Conclusion. ACE inhibitors, diuretics, BAB were priority classes in the prescribing antihypertensive drugs according to survey of doctors in Kursk and Chisinau. In the conditions of the existing pharmaceutical market of Chisinau doctors used ARB and CCB more often than doctors from Kursk. The main share of doctor’s prescriptions in Kursk and Chisinau, considered both for group of antihypertensive drugs, and for certain representatives of each group of drugs, corresponds to the current recommendations on the pharmacotherapy of patients with HT
Дод.точки доступу:
Поветкин, С. В.
Левашова, О. В.
Гикавый, В. И.
Бачински, Н. Г.
Подгурски, Л. А.
Цуркан, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Грицко, Р. Ю.
Необхідність участі лікаря-інфекціоніста у наданні медичної допомоги хворим в амбулаторіях сімейної медицини / Р. Ю. Грицко, І. І. Мартинюк // Інфекційні хвороби. - 2018. - N 2. - С. 74-78

MeSH-головна:
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (организация и управление)
СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА -- FAMILY PRACTICE
Анотація: У статті обгрунтована необхідність участі лікаря-інфекціоніста у наданні медичної допомоги у первинній ланці.
В статье обоснована необходимость участия врача-инфекциониста в оказании медицинской помощи в первичном звене.
Дод.точки доступу:
Мартинюк, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Міністерство охорони здоров’я визначило вимоги до інформаційних стендів у лікарнях [Текст] = The ministry of health has defined the requirements for information boards in hospitals // Ліки України. - 2017. - № 7. - С. 68-69

MeSH-головна:
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (организация и управление, тенденции)
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH (тенденции)
Анотація: Як відомо, сьогодні світом рухає інформація. Наказом МОЗ України від 26 квітня 2017 року N“459 затверджено Порядок розміщення на інформаційних стендах у закладах охорони здоров’я інформації щодо наявності лікарських засобів, витратних матеріалів, медичних виробів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, отриманих за кошти державного та місцевого бюджетів, благодійної діяльності і гуманітарної допомоги
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Амбулаторно-поліклінічна допомога [Текст] // Управління закладом охорони здоров’я. - 2017. - N 4. - С. 71-84

MeSH-головна:
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ -- AMBULATORY CARE (организация и управление)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (организация и управление)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності. Наказ (витяг) від 28.07.2014 №527 [Текст] // СтоматологИНФО. - 2017. - № 1. - С. 2

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЕ КАРТЫ ПЕРСОНАЛЬНЫЕ -- HEALTH RECORDS, PERSONAL
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (законодательство и юриспруденция, организация и управление, стандарты, тенденции)
ДОКУМЕНТАЦИЯ -- DOCUMENTATION (использование, стандарты)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Іщенко, О.
Правила перебування у закладі пацієнтів та відвідувачів [Текст] / О. Іщенко // Управління закладом охорони здоров’я. - 2017. - N 9. - С. 12-23

MeSH-головна:
БОЛЬНОГО ПОВЕДЕНИЕ -- SICK ROLE
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (организация и управление, стандарты)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Досвід роботи центральної диспансерної комісії у проведенні експертизи професійних раків у працюючих із джерелами іонізуючого випромінення / Л. О. Гайсенюк [та ін.] // Укр. радіол. журн. - 2017. - Т. 25, N 4. - С. 280-285

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (патофизиология)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (этиология)
ЭКСПЕРТНОЕ ОСВИДЕТЕЛЬСТВОВАНИЕ -- EXPERT TESTIMONY (использование, методы)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES
Анотація: Мета роботи - аналіз досвіду роботи Центральної диспансерної комісії (ЦДК) під час проведення експертизи професійних раків у фахівців, що працюють у сфері дії іонізуювального випромінення (ІВ). Проаналізовано 305 медичних справ осіб, працюючих із джерелами ІВ, серед них 90 % - працівники урановидобувної та переробної промисловості. Оцінено їх медичну документацію у співвідношенні з нормативними документами, які містять перелік професійних захворювань професіоналів даної категорії. Проведено реконструктивну оцінку та проаналізовано накопичені дози професійного опромінення у працюючих, які, як правило, не перевищували гранично допустимі дози згідно з НРБУ-97. У 159 із 305 онкохворих зі стажем роботи у шкідливих умовах не менше 10 років встановлено діагноз професійного раку. Серед професійних раків найчастіше зустрічалися рак легень та органів дихання - у 105 осіб, на другому місці були хвороби системи кровотворення - у 19, в окремих випадках мали місце інші локалізації раків: рак щитоподібної залози, порожнини рота, слинних залоз, рак шкіри, сечового міхура, нирки, стравоходу, які також визнані професійними відповідно до Переліку професійних захворювань згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 1662 від 08.11.2000 р. та Інструктивно-методичним листом Центральної лікарсько-експертної комісії ДУ "Інститут медицини праці НАМН України" N 20/1377 від 22.12.2010 р. Зроблено висновки, що досвід роботи Центральної диспансерної комісії доводить актуальність подальшої розробки діагностичних критеріїв встановлення діагнозу професійних раків у осіб, що працюють із джерелами ІВ
Дод.точки доступу:
Гайсенюк, Л. О.
Кулініч, Г. В.
Стадник, Л. Л.
Москаленко, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Грицко, Р. Ю.
Роль лікарів-інфекціоністів у наданні медичної допомоги інфекційним хворим у лікуваних закладах первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини в Україні [Текст] / Р. Ю. Грицко, І. І. Мартинюк // Сімейна медицина. - 2017. - № 4. - С. 78-82. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE
СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА -- FAMILY PRACTICE
ЭПИДЕМИОЛОГИ-ИНФЕКЦИОНИСТЫ -- INFECTION CONTROL PRACTITIONERS
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: У статті розглянуті питання якості лікувально діагностичної та профілактичної роботи лікарів загальної практики–сімейних лікарів самостійно і разом (консультативно) з лікарями-інфекціоністами центрів первинної медичної допомоги, кабінетів інфекційних захворювань, клінік інтегративної сімейної медицини з метою ранньої діагностики інфекційних та інвазивних захворювань, визначення подальших медичних маршрутів кожного хворого
Дод.точки доступу:
Мартинюк, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

eHealth - електронна система МОЗ // Управління закладом охорони здоров’я. - 2017. - N 10. - С. 28-31

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОННЫЕ МЕДИЦИНСКИЕ КАРТЫ -- ELECTRONIC HEALTH RECORDS (использование, организация и управление)
АВТОМАТИЗИРОВАННАЯ ОБРАБОТКА ИНФОРМАЦИИ -- AUTOMATIC DATA PROCESSING (использование, методы, организация и управление, статистика, тенденции)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (использование, организация и управление, стандарты, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Гавриленко, Л.
Надбавки та підвищення посадового окладу лікаря-інфекціоніста кабінету "Довіра" [Текст] / Л. Гавриленко // Управління закладом охорони здоров’я. - 2016. - № 5. - С. 92-93

MeSH-головна:
ЗАРПЛАТА И ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ВЫПЛАТЫ -- SALARIES AND FRINGE BENEFITS (законодательство и юриспруденция)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (законодательство и юриспруденция, экономика)
ФТИЗИАТРИЯ -- PHTHISIOLOGY (законодательство и юриспруденция)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (законодательство и юриспруденция)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Боженко, В.
Три десятиліття на варті здоров’я [Текст] / В. Боженко, Н. Гудзь, М. Вилкова // СЕС. Профілактична медицина. - 2016. - № 1/2. - С. 16-18

MeSH-головна:
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (законодательство и юриспруденция, использование, организация и управление, тенденции, этика)
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (законодательство и юриспруденция, методы, организация и управление, тенденции, этика)
Дод.точки доступу:
Гудзь, Н.
Вилкова, М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Наказ МОЗ України № 801 від 29.07.2016 р. Про затвердження Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та положень про його підрозділи // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - 2016. - № 10. - С. 97-106

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE (законодательство и юриспруденция)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СЛУЖБЫ ТЕРРИТОРИАЛЬНЫЕ -- COMMUNITY HEALTH SERVICES (законодательство и юриспруденция)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (законодательство и юриспруденция)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HEALTH FACILITIES (законодательство и юриспруденция)
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
УКРАИНА -- UKRAINE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Загородна, Т.
Організовуємо обіг підконтрольних речовин у закладі зі стаціонаром та поліклінікою [Текст] / Т. Загородна // Управління закладом охорони здоров’я. - 2016. - № 8. - С. 36-44

MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВА И НАРКОТИКИ, КОНТРОЛЬ -- DRUG AND NARCOTIC CONTROL
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES
БОЛЬНИЦЫ -- HOSPITALS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Денисов, И.
Управление человеческими ресурсами для достижения конкурентного преимущества частной поликлиники [Текст] / И. Денисов, А. Волнухин, А. Резе // Врач. - 2015. - № 6. - С. 86-88

MeSH-головна:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯ ЧАСТНЫЕ -- HEALTH FACILITIES, PROPRIETARY (организация и управление)
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES (кадры, организация и управление)
КАДРАМИ УПРАВЛЕНИЕ -- PERSONNEL MANAGEMENT
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ КОНКУРЕНЦИЯ -- ECONOMIC COMPETITION
Дод.точки доступу:
Волнухин, А.
Резе, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Гриднев, О.
Социологическая оценка организации первичной медико-санитарной помощи в рамках внедрения трехуровневой системы [Текст] / О. Гриднев, А. Белостоцкий // Врач. - 2015. - № 5. - С. 81-82

MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИЕ УЧРЕЖДЕНИЯ -- AMBULATORY CARE FACILITIES
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (организация и управление)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО, ДОСТУПНОСТЬ И ОЦЕНКА (ВНЕШ) -- HEALTH CARE QUALITY, ACCESS, AND EVALUATION (NON MESH)
Дод.точки доступу:
Белостоцкий, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)