Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Амниотическая жидкость<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 45
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-45

Angiogenic imbalance as a starting point for the development of placental dysfunction and pregnancy complications in patients with pathology of the fetal environment [Текст] / O. M. Makarchuk [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 5-12. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Анотація: In recent years, scientific views on perinatal protection of fetus have shifted to earlier periods of pregnancy – to the I trimester, because from this stage the formation of the fetoplacental complex and laying of organs and tissues take place, which in most cases determines the further course of pregnancy. The objective: to clarify the role of the imbalance of angiogenic growth factors as one of the pathogenetic mechanisms in the development of placental dysfunction, and to conduct a postnatal macromorphometric study of placenta and umbilical cord in women with pathology of the fetal environment. Materials and methods. The object of the study were 80 pregnant women (the main group) with a singleton pregnancy, selected from the cohort of patients from the risk group for the development of preeclampsia and miscarriage. Among them, at 30–32 weeks of gestation oligohydramnios was diagnosed in 40 patients (the first group) and polyhydramnios – in 40 women (the second group). The control group included 30 somatically healthy pregnant women with a normal volume of amniotic fluid and a physiological course of pregnancy. The concentrations of placental growth factor (PlGF), vascular endothelial growth factor-1 (VEGF-1), and an anti-angiogenic marker of neovasculogenesis, soluble fms-like tyrosine kinase (sFlt-1), were performed at 12–16 and 28–32 weeks of pregnancy by enzyme immunoassay method. The study of the structural and functional features of the placenta and umbilical cord included sonographic and organometric methods. The variational statistical method of analysis of the obtained results was carried out using the «STATISTICA for Windows®-6.0» package. Results. In the women of the main group in the I trimester the ultrasound signs of pathology of the embryo and extraembryonic structures were significantly more often observed: low placement of the fertilized egg (33.8 %), its deformation (27.5 %), and partial detachment of the chorion (28.5 %). At 12–16 weeks of pregnancy, a pronounced vascular imbalance was established with a 2.5-fold decrease in the concentration of PlGF in the case of oligohydramnios compared to control data, a 1.8-fold decrease in the level of free VEGF-1 (in the case of oligohydramnios), and an increased level of antiangiogenic growth factors (sFlt-1).The postnatal examination of the placenta and umbilical cord showed that in the pregnant women of the main group a predominance of abnormal forms of placenta (16.3 %), a predominance of eccentric and marginal types of attachment of the umbilical cord (53.8 %), main and intermediate types of vascular branching (63.7 %), changes in the diameter of the umbilical cord (17.5 %), a combination of these features in a third of cases (31.3 %) were found. In the women of the main group, there was a decrease of the placental-fetal coefficient compared to the individuals of the control group, which was especially pronounced in pregnant women with oligohydramnios (up to 0.11±0.01 units compared to control data - 0.16±0.01 units). Conclusions. In the period of 12–16 weeks of pregnancy a vascular imbalance was established at the stage of placentation in patients who were diagnosed pathology of the perinatal environment at 30–32 weeks. In particular, by oligohydramnios there is a 2.5-fold decrease in the concentration of PlGF compared to the control data, a 1.8-fold decrease in the level of VEGF-1, and an increased antiangiogenic growth factor (sFlt-1), which became a prerequisite for the development of placental dysfunction. The results of the postnatal examination of the placenta and umbilical cord became an indirect reflection of placentation conditions. They demonstrated the predominance of abnormal forms, the predominance of the eccentric and marginal type of attachment of the umbilical cord, the main and intermediate type of vascular branching, an increased rate of umbilical cord pathology (Warton’s jelly deficiency, anomalies of the umbilical cord vessels) and a decreased placental-fetal ratio in women with amniotic fluid pathology, which was it is especially pronounced with oligohydramnios
Дод.точки доступу:
Makarchuk, O. M.
Zhurakivska, O. Ya.
Ostrovska, O. M.
Rymarchuk, M. I.
Henyk, N. I.
Ostafiychuk, S. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Альфа-фетопротеин в прогнозировании осложнений у новорожденного [Текст] / О. А. Пустотина [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2006. - № 1. - С. 17-20

Рубрики: Альфа-фетопротеины--берем--диагн прим

   Новорожденный, болезни--диагн

   Плод, кровь

   Амниотическая жидкость

Дод.точки доступу:
Пустотина, О. А.
Гусарова, Е. В.
Фанченко, Н. Д.
Мелько, А. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Артьоменко, В. В.
Біофізичний профіль плода і результати лабораторного дослідження амніотичної рідини при фізіологічному і патологічному перебігу вагітності та пологів [Текст] / В. В. Артьоменко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2013. - Т. 75, № 3. - С. 49-51

MeSH-головна:
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
ПЛОДА ИССЛЕДОВАНИЯ -- FETAL RESEARCH
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (физиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Асланова, Р. А.
Аквапорины и их роль в нормальной и преэкламптической плаценте / Р. А. Асланова, З. Н. Э. Долгун, Н. Д. Сайин // Международный медицинский журнал (Харьков). - 2015. - T. 21, № 1. - С. 45-49

MeSH-головна:
АКВАПОРИНЫ -- AQUAPORINS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
Дод.точки доступу:
Долгун, З. Н. Э.
Сайин, Н. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Басюга, І. О.
Особливості психоемоційного стану вагітних з маловоддям [Текст] / І. О. Басюга // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 4. - С. 5-7. - Библиогр.: с. 6

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагноз, профилактика и контроль, уход)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE (стандарты)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Билык, Н. Н.
    Профилактика преждевременного излития околоплодных вод в сроке гестации 22-34 недели [Текст] / Н. Н. Билык // Здоровье женщины. - 2009. - № 8. - С. 63-65

Рубрики: Роды преждевременные--проф

   Амниотическая жидкость

   Беременности осложнения инфекционные--лек тер

   Ломексин

Кл.слова (ненормовані):
КРАЕВЕДЕНИЕ
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Богуславська, Н. Ю.
Індукція пологів: огляд методик [Текст] / Н. Ю. Богуславська, О. Д. Кирилюк // Здоровье женщины. - 2014. - № 8. - С. 47-50

MeSH-головна:
РОДЫ ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- DYSTOCIA (лекарственная терапия)
ОКСИТОЦИН -- OXYTOCIN (прием и дозировка)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID (химия)
МИЗОПРОСТОЛ -- MISOPROSTOL (прием и дозировка)
(использование, методы)
РЕФЛЕКСОТЕРАПИЯ -- REFLEXOTHERAPY (методы)
Кл.слова (ненормовані):
АКУШЕРУСПИСОК
Дод.точки доступу:
Кирилюк, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Болотских, В. М.
    Опыт применения мифепристона при преждевременном излитии околоплодных вод [Текст] / В. М. Болотских // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2010. - Т. 10, № 3. - С. 32-35

Рубрики: Роды патологические--лек тер

   Амниотическая жидкость

   Плодного пузыря преждевременный разрыв

   Мифепристон--тер прим

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Болотских, В. М.
    Прогностическое значение определения интерлекинов-6, -8 и фактора некроза опухоли-а в сыворотке крови и околоплодных водах у пациенток с преждевременным излитием околоплодных вод [Текст] / В. М. Болотских, А. В. Селютин, С. А. Сельков // Акушерство и гинекология. - 2012. - № 3. - С. 32-36

Рубрики: Роды преждевременные--берем--женск--диагн

   Плодных оболочек преждевременный разрыв

   Амниотическая жидкость

   Интерлейкин-6

   Интерлейкин-8

   Новообразований некроза фактор

Дод.точки доступу:
Селютин, А. В.
Сельков, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Вплив амніонально-плідної рідини на внутрішньоутробний розвиток і ріст плода [Текст] / М. А. Лизин, І. І. Гудивок, С. С. Строцький // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Т. 7, № 4. - С. 52-54

MeSH-головна:
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID (физиология)
ПЛОД -- FETUS
Дод.точки доступу:
Лизин, М. А.
Гудивок, І. І.
Строцький, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Грищенко, О. В.
Концентрація лактату в амніотичній рідині та у венозній крові породіль при слабкості пологової діяльності / О. В. Грищенко, С. Ш. Мамедова // Репродуктивная эндокринология. - 2020. - N 3. - С. 40-43

MeSH-головна:
ТОКОЛИЗ -- TOCOLYSIS
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (кровь)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
Анотація: Мета дослідження: вивчення концентрації молочної кислоти в крові породіль та в амніотичній рідині і можливості застосування цих показників для прогнозування розвитку або прогресування слабкості пологової діяльності (СПД)
Концентрація лактату в амніотичній рідині є дуже варіабельною з тенденцію до зростання в жінок із СПД. Відносне збільшення концентрації лактату у венозній крові під час пологів найзначніше в породіль, які народжували шляхом кесаревого розтину у зв’язку з СПД. Значний приріст концентрації лактату у венозній крові протягом пологів у жінок із СПД є ознакою виснаження скорочувальної функції матки та може бути додатковим аргументом на користь кесаревого розтину, а відсутність суттєвого збільшення його вмісту свідчить про можливість подовження пологів природним шляхом
Дод.точки доступу:
Мамедова, С. Ш.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Діагностична значимість дослідження навколоплідних вод методом кристалографії [Текст] / В. О. Ткаліч, Я. М. Вітовський, М. Е. Топчій // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Т. 7, № 2. - С. 77-78

MeSH-головна:
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
КРИСТАЛЛОГРАФИЯ -- CRYSTALLOGRAPHY (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Ткаліч, В. О.
Вітовський, Я. М.
Топчій, М. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Дубоссарская, З. М.
Некоторые актуальные вопросы преждевременного излития околоплодных вод при преждевременных родах [Текст] = Some topical issues of premature amniorrhea in preterm labor / З. М. Дубоссарская, Е. А. Пузий // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2018. - № 7/8. - С. 5-7. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID (физиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Анотація: В статье рассматриваются причины преждевременных родов при преждевременном разрыве плодных оболочек, что приводит к ранним репродуктивным потерям. Представлены данные из собственного клинического опыта, результаты современных научных исследований и намечены дальнейшие направления изучения факторов риска преждевременного разрыва плодных оболочек
У статті розглядаються причини передчасних пологів при передчасному розриві плодових оболонок, що призводить до ранніх репродуктивних втрат. Представлено дані з власного клінічного досвіду, результати сучасних наукових досліджень та намічено подальші напрямки вивчення факторів ризику передчасного розриву плодових оболонок
The article presents the causes of preterm labor with premature rupture of the membranes, which leads to early reproductive losses. The data from own clinical experience, results of modern scientific researches and further directions of study of premature rupture of membranes risk factors are presented
Дод.точки доступу:
Пузий, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

    Думанський, Ю. Д.
    Аналіз ембріогенезу і стану амніотичної рідини у білих щурів за дії електромагнітного навантаження [Текст] / Ю. Д. Думанський, Л. Г. Андрієнко, Л. А. Томашевська // Довкілля та здоров’я : Наук. журн. з пробл. мед. екології, гігієни, охорони здоров’я та екол. безпеки . - 2007. - № 1. - С. 5-7.

Рубрики: Амниотическая жидкость

   Эмбрион--животное

   Радиация--вред возд

Дод.точки доступу:
Андрієнко, Л. Г.
Томашевська, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Иммунорегуляторные белки в околоплодных водах при моно- и микстносительстве возбудителей перинатально значимых инфекций [Текст] / Л. В. Ренге [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2015. - Т. 15, № 6. - С. 17-23. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (методы)
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (диагностика)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID (иммунология, химия)
ЛАКТОФЕРРИН -- LACTOFERRIN (диагностическое применение)
АЛЬФА-2-МАКРОГЛОБУЛИНЫ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- PREGNANCY-ASSOCIATED ALPHA 2-MACROGLOBULINS (диагностическое применение)
Дод.точки доступу:
Ренге, Л. В.
Баженова, Л. Г.
Зорина, В. Н.
Зорина, Р. М.
Чирикова, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Интранатальная гипоксия плода: возможности диагностики, резервы снижения частоты церебральных расстройств у доношенных новорожденных [Текст] / О. В. Ремнева [и др.] // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2015. - Т. 60, № 5. - С. 61-66. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (диагноз, осложнения)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM (повреждения)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID (физиология, химия)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагноз)
Дод.точки доступу:
Ремнева, О. В.
Фадеева, Н. И.
Фильчакова, О. Н.
Буркова, Т. В.
Кореновский, Ю. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Ищенко, А. И.
Нарушенное количество околоплодных вод у беременных: диагностика, патогенез (обзор литературы) [Текст] / А. И. Ищенко, Н. К. Деменина // Здоровье женщины. - 2014. - № 6. - С. 26-28

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (профилактика и контроль, этиология)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID (иммунология, микробиология, физиология, химия)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология, профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Дод.точки доступу:
Деменина, Н. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Кісельова, М. М.
Вплив перинатальних чинників ризику на розвиток синдрому аспірації меконію в новонароджених: важливе в рутинній роботі лікаря-неонатолога [Текст] = The influence of perinatal risk factors on the development of meconium aspiration syndrome in newborn: important in the routine practice of doctor-neonatologist / М. М. Кісельова, А. В. Комар // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 77-83. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МЕКОНИЯ АСПИРАЦИИ СИНДРОМ -- MECONIUM ASPIRATION SYNDROME (диагностика, патофизиология, этиология)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID (секреция)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY (кадры, методы)
Анотація: У статті узагальнені дані про відомі чинники ризику синдрому аспірації меконію (САМ) і ті, що продовжують вивчатись, з метою підвищення ефективності організації й надання первинної реанімаційної допомоги щойно народженій дитині, інтенсивної допомоги новонародженим зі САМ, профілактики аспіраційної пневмонії й ускладнень, асоційованих зі САМ, у тому числі, раннього та пізнього неонатального сепсису. САМ не втрачає своєї актуальності впродовж останніх років, незважаючи на дослідження даної проблеми на усіх континентах та майже в кожній країні світу, що пов’язане із достатньо високою частотою розвитку САМ, аспіраційної пневмонії, синдрому персистуючої легеневої гіпертензії, пневмотораксу. Частота появи меконію в навколоплідних водах складає від 10 до 24 %, реалізація синдрому аспірації меконію відбувається у 3-12% випадків. САМ збільшує частоту антенатальної, інтранатальної загибелі плоду, а також неонатальної смертності до 4,2% у випадку важкої меконіальної аспірації. Незважаючи на науково-доведений зв’язок появи меконіальних навколоплідних вод з окремими факторами, серед яких переношена вагітність, інфекція та гіпоксія, які відіграють ключову роль у розвитку САМ, ступінь впливу даних факторів у різні терміни вагітності все ще вивчається. Зокрема, дослідження впливу гіпоксії та інфекції на порушення рівноваги між внутрішньоутробною дефекацією, сечовипусканням, ковтанням, секрецією респіраторного тракту та кліренсом амніотичної рідини. Показані відмінності між значенням фізіологічної внутрішньоутробної дефекації і патологічним відходженням меконію внутрішньоутробно на тлі інфекційного процесу у матері (мікробна колонізація амніотичної порожнини, фунізит), фетального дистресу. Підкреслена роль переношеної вагітності, інфекції та гіпоксії під час вагітності у розвитку САМ з акцентом на хронічний перебіг цих процесів. Виділено, що гестаційний вік понад 41 тижнів не може розглядатись як першочерговий чинник, ризик розвитку САМ і те, що маса тіла при народженні також має значення у появі навколоплідних вод, забруднених меконієм й розвитку САМ. Якщо у вагітної жінки наявна мікробна інвазія амніотичної порожнини: хоріоамніоніт, фунізит, то розвиток САМ можливий у дитини, що народилась передчасно. Підкреслено діагностичне значення внутрішньоутробного інфікування - чинника ризику САМ через збільшення понад норму низки медіаторів запалення, визначених у пуповинній крові. Зазначений вплив циркуляторних порушень, що виникають в організмі внутрішньоутробної дитини під впливом стресових та шокових чинників (функціональних порушень в системі «мати-плацента-плід», артеріальної гіпертензії, пізнього гестозу у матері, маловоддя, інфекції, метаболічних порушень, шкідливих звичок). Потребує додаткового зосередження увага лікарів-неонатологів з метою забезпечення об’єктивного моніторингу стану внутрішньоутробної дитини у пологових стаціонарах під час брифінгу, прогнозування перебігу САМ матиме недостатнє обґрунтування показань до застосування окситоцину. Вчасно виявленні нові чинники ризику САМ, доповнення їх значень у розвитку САМ допоможуть удосконалювати й вчасно оновлювати протоколи ведення пологів, за наявності навколоплідних вод, забруднених меконієм, реанімаційної і постреанімаційної допомоги новонародженим, оптимізувати клінічні маршрути пацієнта
The article summarizes the data on known risk factors for meconium aspiration syndrome (MAS) and those that continue to be studied to increase the effectiveness of the organization and provision of primary resuscitation for newly born, intensive care for newborns with MAS, prevention of aspiration pneumonia and complications of MAS, including early onset and late onset neonatal sepsis. MAS remains an issue despite studies of this problem on all continents and in almost every country in the world, which is due to a high incidence of MAS, aspiration pneumonia, persistent pulmonary hypertension, and pneumothorax. The incidence of meconium contamination of amniotic fluid is 10 to 24%, with meconium aspiration syndrome occurring in 3 to 12% of cases. MAS increases antenatal and intrapartum fetal and neonatal mortality to 4.2% in case of severe meconium aspiration. Despite the scientifically proven link between the occurrence of meconium amniotic fluid and individual factors, including post-term pregnancy, infection, and hypoxia, which play a key role in the development of MAS, the degree of influence of these factors at different stages of pregnancy is still being studied. In relation to hypoxia and infection, the imbalance between fetal faeces, urination, swallowing, respiratory tract secretion, and amniotic fluid clearance is examined. The differences in physiological intrauterine defecation and pathological intrauterine meconium excretion against the background of the infectious process in the mother (microbial colonization of the amniotic cavity funisitis), and fetal distress are shown. The role of post-term pregnancy, infection, and hypoxia during pregnancy in the development of MAS is emphasized, with the focus on the chronic course of these processes. It is noted that gestational age beyond 41 weeks cannot be considered a primary risk factor for the development of MAS, and that birth weight is important for the emergence of meconium contaminated amniotic fluid and the development of MAS. The development of MAS in preterm infants may be associated with microbial invasions of the amniotic cavity, such as chorioamnionitis and funicitis. The diagnostic value of intrauterine infection, a risk factor for MAS, has been noted due to an excessive increase in a number of inflammatory mediators found in umbilical cord blood. The impact of circulatory problems occurring in the intrauterine organism under the influence of stress and shock factors (functional disturbances in the mother-placenta-fetus system, arterial hypertension, and late gestosis in the mother, oligohydramnios, infection, metabolic disturbances, and bad habits) is indicated. It is emphasized that adequate assessment of the indications for oxytocin administration requires increased attention from neonatologists to ensure objective monitoring of the status of the intrauterine baby in maternity hospitals during the briefing and prediction of the course of MAS. Timely identification and investigation of new risk factors for MAS will help to improve and update protocols for management of labor in the presence of meconium contaminated amniotic fluid, neonatal resuscitation and post-neonatal care, and optimize clinical patient pathways
Дод.точки доступу:
Комар, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Маляр, В. В.
Моніторингова оцінка біофізичного профілю плода при ідіопатичному маловодді і багатоводді [Текст] = Monitoring estimation of fetal biophysical profile with moderate idiopathic oligohydramnios and polyhydramnios / В. В. Маляр // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 2. - С. 82-83

MeSH-головна:
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Маляр, В. В.
Порівняльна оцінка плацентарно-плодового кровообігу і біофізичної активності плода при помірному ідіопатичному мало- і багатоводді [Текст] = Comparative characteristics of placental-fetal circulation and biophysical activity of the fetus with moderate idiopathic low- and polyhydramnios / В. В. Маляр // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 95-99

MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение)
ПЛОД -- FETUS
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
Анотація: Мета дослідження – оцінка плацентарно-плодового кровоплину та антинатального стану плода при ідіопатичному мало- і багатоводді. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 100 вагітних жінок, які на основі верифікації діагнозу мало- або багатоводдя були виділені в дві репрезентативні групи: 50 жінок з помірним ідіопатичним маловоддям (І група) і 50 осіб – з багатоводдям (ІІ група). До групи контролю увійшли 50 вагітних з фізіологічною вагітністю. Всім жінкам проведено комплексне клініко- інструментальне дослідження на тлі максимальної кількості навколоплідних вод (30–32 тижні) гестації. Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження встановили, що навіть помірне ідіопатичне мало- або багатоводдя сприяє зниженню адаптаційних можливостей плода та розвитку антенатального дистресу. При цьому відмічено найбільш виражене зниження фетальної біофізичної активності плода у разі маловоддя, ніж при багатоводді, що вимагає диференційованого підходу до вибору методу розродження. Висновок. Комплексна базальна антенатальна оцінка стану плода є методом вибору, який дозволяє оптимізувати терапевтичні заходи, вибір методу і часу розродження
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-45

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)