Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (22)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Ампутация<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 106
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Ніканоров, О. К.
Особливості фізичної терапії військовослужбовців з ампутацією нижніх кінцівок [Текст] = Features of physical therapy for servicemen with lower limb amputation / О. К. Ніканоров, О. О. Крикунов // Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. - 2023. - N 2. - С. 84-87. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (хирургия)
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (тенденции)
Анотація: Світова доказова практика із втручання військовослужбовців з ампутацією нижніх кінцівок у своїй більшості описує заняття, що включають безпосереднє покращення мобілізаційних здібностей пацієнта шляхом впровадження різних методів поступової підготовки пацієнта до використання протеза та відновлення рухових навичок ходьби. Мета. Проаналізувати ефективність сучасних підходів до фізичної терапії військовослужбовців з ампутацією нижніх кінцівок залежно від локалізації ураження, різниці в часі втручання та типах протезування. Методи. Аналіз сучасної науково-методичної літератури на тему практичної реалізації вибору найбільш ефективних методів та засобів фізичної терапії для їх безпосереднього включення у процес відновлення функціональних здібностей пацієнта. Результати. Функціональні обмеження, які отримують військовослужбовці внаслідок перенесеної ампутації сегмента нижньої кінцівки впливають на всі сфери їхнього життя. Окрім втрати можливості до мобілізації відбувається загальне ускладнення здатності пацієнта до виконання побутових, соціальних та робочих завдань. Існує велика кількість підходів до фізичної терапії військовослужбовців з ампутацією нижніх кінцівок за різними критеріями, включаючи час, терміни та обсяги терапії, середовище та допоміжні засоби, використані під час терапії. Враховуючи недостатню кількість літератури, що стосується ефективності кожного з цих підходів та їх порівняння, слід відзначити необхідність подальших досліджень
The world’s evidence-based practice of intervention for servicemen with lower limb amputation mostly describes classes that include direct improvement of the patient’s mobilization abilities by introducing various methods of gradual preparation for the use of a prosthesis and restoration of walking skills. Objective. To analyze the effectiveness of modern approaches to physical therapy for servicemen with lower limb amputation, depending on the localization of the lesion, differences in the time of intervention and types of prosthetics. Methods. Analysis of modern scientific and methodological literature on the practical implementation of choosing the most effective methods and means of physical therapy for their direct inclusion in the process of restoring the patient’s functional abilities. Results. Functional limitations that military personnel receive as a result of amputation of a lower limb segment affect all areas of their life. In addition to the loss of the ability to mobilize, there is a general complication of the patient’s ability to perform everyday, social and work tasks. There are a large number of approaches to physical therapy for military personnel with lower limb amputation based on various criteria, including time, duration and scope of therapy, environment and aids used during therapy. Given the lack of literature on the effectiveness of each of these approaches and their comparison, further research is needed
Дод.точки доступу:
Крикунов, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Інтелегатор, Д.
Вплив реабілітаційних заходів на якість та повноцінність життя пацієнтів із протезами нижніх кінцівок [Текст] = Influence of rehabilitation measures on the quality and full-value of the life of patients with lower limb prostheses / Д. Інтелегатор, І. Худецький, Ю. Антонова-Рафі // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 3. - С. 44-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (использование, реабилитация)
ПРОТЕЗЫ КОНЕЧНОСТЕЙ -- ARTIFICIAL LIMBS (использование)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (хирургия)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Якість та повноцінність життя доволі часто визнають важливим показником для оцінки результативності реабілітаційних заходів для людей із ампутаційними дефектами нижніх кінцівок. Разом із тим хоч сама тема доволі актуальна та важлива, кількість досліджень, що були би присвячені множинності цих факторів, що безпосередньо впливають на це питання, досі доволі обмежена. Подібного роду оцінки стають із кожним роком все більше необхідні для демонстрації змін пов’язаних із оперативним втручанням у анатомічну цілісність організму людини та наслідки, які неодмінно відбуваються із плином часу. За статистичними даними в Україні виконується більше 10 тисяч ампутацій на різних сегментах. Аналіз причин, навіщо людям потрібно робити саме цю операцію, виявив що більшість з них (75%) здійснюється у зв’язку із захворюванням серцево-судинної системи, а точніше: цукровий діабет, хронічна ішемія нижніх кінцівок, атеросклероз та облітеруючий ендартеріїт. Подібні підстави ампутації характерні для осіб середнього та похилого вікових груп. Саме тому реабілітації даних категорій пацієнтів, після ампутації нижніх кінцівок, визначається значними локомоторними порушеннями, що обмежують людину у самостійному пересуванні, самообслуговуванні, порушенні осанки, зниженні толерантності організму до фізичних навантажень та, як наслідок, вираженим обмеженням життєдіяльності. Реабілітаційні заходи щодо даного контингенту осіб варто оцінювати і з точки зору соціальних та моральних переваг, як для людини із ампутацією, так і для близьких та оточуючих його людей. Своєчасна та ефективна фізична реабілітація дає також значну економічну вигоду, так як звільняє від значних витрат ресурсів на догляд за хворими спеціального персоналу, а також родичів, нерідко вимушених залишити свою професійну діяльність у зв’язку із необхідністю догляду за близькою людиною. Для того щоб оцінити якість життя пацієнтів із ампутацією нижніх кінцівок та впливу реабілітаційних заходів на ці показники, було проведено дослідження 32 пацієнтів, яких спостерігали в реабілітаційному центрі на базі Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства. На додаток до анкети SF-36 функціональної оцінки відбувалась апробація розробленого Індексу пересування на протезі. Результати показали, що індивідуальний підхід до реабілітаційного процесу більш ефективний, ніж робота за типовою програмою без змін у ній, а також можливу зручність використання індексу ходьби на протезі для оцінки ефективності оволодіння протезом нижньої кінцівки пацієнтом
Quality and value of life are often recognized as an important indicator for assessing the effectiveness of rehabilitation measures for people with amputation defects of the lower extremities. However, although the topic itself is quite relevant and important, the number of studies that would be devoted to the multiplicity of these factors that directly affect this issue is still quite limited. Such assessments are becoming more and more necessary every year to demonstrate the changes associated with surgical intervention in the anatomical integrity of the human body and the consequences that inevitably occur over time. According to statistics, more than 10,000 amputations are performed in various segments in Ukraine. Analysis of the reasons why people need this operation revealed that most of them (75%) are performed in connection with cardiovascular disease, and more precisely: diabetes, chronic ischemia of the lower extremities, atherosclerosis and endarteritis obliterans. Such grounds for amputation are typical for middle-aged and elderly people. That is why the rehabilitation of these categories of patients after amputation of the lower extremities is determined by significant locomotor disorders that limit a person’s independent movement, self-care, posture disorders, reduced body tolerance to exercise and, consequently, severe limitation of life. Rehabilitation measures for this contingent of persons should be evaluated in terms of social and moral benefits, both for the person with amputation and for people close to him and others. Timely and effective physical rehabilitation also provides significant economic benefits, as it frees up significant costs of resources for the care of special staff, as well as relatives, often forced to leave their professional activities due to the need to care for a loved one. In order to assess the quality of life of patients with lower limb amputation and the impact of rehabilitation measures on these indicators, a study of 32 patients was observed in the rehabilitation center on the basis of the Kyiv State Experimental Prosthetic and Orthopedic Enterprise. In addition to the SF-36 functional assessment questionnaire, the developed Prosthesis Movement Index was tested. The results showed that an individual approach to the rehabilitation process is more effective than working on a typical program without changes in it, as well as the possible convenience of using the index of walking on a prosthesis to assess the effectiveness of mastering the lower limb prosthesis by the patient
Дод.точки доступу:
Худецький, І.
Антонова-Рафі, Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Футуйма, Ю. М.
Пріоритетність у виборі методу хірургічної корекції кукси після ампутації дистального відділу стопи у хворих із різними формами синдрому діабетичної стопи [Текст] = Priority in choosing the method of surgical stump correction after amputation оf the distal foot in patients with different forms of diabetic foot syndrome / Ю. М. Футуйма, А. Д. Беденюк, І. Я. Кульбаба // Шпитальна хірургія. - 2021. - № 1. - С. 65-71. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (хирургия)
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (методы)
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES (хирургия)
Анотація: Мета роботи: покращити результати хірургічного лікування хворих із різними формами синдрому діабетичної стопи шляхом вибору адекватного закриття дефекту кукси після трансметатарзальної ампутації. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 72 хворих із ускладненим цукровим діабетом 2 типу. Невропатична форма переважала та складала 65,3 %, невроішемічна – 29,2 % та ішемічна – 5,5 % серед усіх оперованих пацієнтів. У всіх хворих встановлено ураження дистального відділу стопи 3 та 4 стадій за класифікацією Meggit–Wagner. Усім пацієнтам виконано трансметатарзальну ампутацію. Для запобігання ускладненням в післяопераційному періоді ампутацію дистального відділу стопи здійснювали електромеханічно-вібраційною методикою із наступним закриттям кукси при невропатичній формі за допомогою вільного нижнього клаптя та при невроішемічній чи ішемічній формах синдрому діабетичної стоп із застосуванням ранньої ксено- чи автодермопластики після гельйотинного методу ампутації. Результати досліджень та їх обговорення. Даний підхід дав нам можливість закрити дефект дистального відділу кукси у тих групах пацієнтів із невроішемічною та ішемічною формами синдрому діабетичної стопи, де судинні реконструктивні операції неможливо було виконати за клініко-діагностичними ознаками
The aim of the work: to improve the results of surgical treatment of patients with various forms of diabetic foot syndrome by choosing adequate closure of the stump defect after transmetatarsal amputation. Materials and Methods. The analysis of the results of treatment of 72 patients with complicated type II diabetes mellitus was performed. The neuropathic form predominated and amounted to 65.3 %, neuro-ischemic – 29.2 % and ischemic – 5.5 % of all operated patients. All had stage III and IV distal foot lesions according to the Meggit-Wagner classification. All patients underwent transmetatarsal amputation. To prevent complications in the postoperative period, amputations of the distal part of the foot were performed by electromechanical vibration technique with closure of the stump in neuropathic form with a free lower flap and in neuro-ischemic or ischemic forms of diabetic foot syndrome using early xeno- or autodermoplasty after the heliotic method of amputation. Results and Discussion. This approach allowed us to close the defect of the distal stump in those groups of patients with neuro-ischemic and ischemic forms of diabetic foot syndrome, where vascular reconstructive surgery was not possible on clinical and diagnostic grounds
Дод.точки доступу:
Беденюк, А. Д.
Кульбаба, І. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Непрямая реваскуляризация у больных с критической ишемией нижних конечностей на фоне сахарного диабета [Текст] / Ю. В. Иванова [и др.] // Клінічна хірургія. - 2021. - Том 88, N 3/4. - С. 21-27. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (диагностика, терапия, хирургия, этиология)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (диагностика, терапия, хирургия, этиология)
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY (методы)
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК МЕЗЕНХИМНЫХ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- MESENCHYMAL STEM CELL TRANSPLANTATION (методы)
РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- WOUND CLOSURE TECHNIQUES
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
Анотація: Выполнение непрямой реваскуляризации с использованием аутологичных мезенхимальных стволовых клеток является эффективным и безопасным
Дод.точки доступу:
Иванова, Ю. В.
Криворучко, И. А.
Прасол, В. А.
Мясоедов, К. В.
Андреещев, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Катетеризація периневрального простору сідничного нерва в полі зору хірурга у пацієнтів після ампутації нижньої третини стегна / А. В. Масуді [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 118

MeSH-головна:
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ОБЛИТЕРИРУЮЩИЙ -- ARTERIOSCLEROSIS OBLITERANS (хирургия)
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ФАНТОМ КОНЕЧНОСТИ -- PHANTOM LIMB (лекарственная терапия)
СЕДАЛИЩНЫЙ НЕРВ -- SCIATIC NERVE (действие лекарственных препаратов)
Анотація: На облітеруючий атеросклероз артерій (ОА) страждають 10–20 % осіб віком 60 років і старше. Найбільшим фактором ризику ОА є куріння, діабет, артеріальна гіпертензія, захворювання нирок та високий рівень холестерину в крові. Больовий синдром після ампутації нижньої кінцівки у пацієнтів із ОА є однією з проблем, що домінують. Цей синдром часто трансформується у хронічний біль, який впливає на якість життя пацієнтів. Сьогодні для боротьби з больовим синдромом у рутинній практиці використовуються опіати, що мають низку побічних ефектів, які є небажаними в пацієнтів з цією патологією, а саме нудоту, пригнічення дихання, свербіж, затримку сечі
Дод.точки доступу:
Масуді, А. В.
Дзюба, Д. О.
Мельник, О. Ф.
Злочевський, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Liabakh, A. P.
Surgical treatment of symptomatic neuromas after lower limb amputations [Text] = Хірургічне лікування симптоматичних невром після ампутацій нижньої кінцівки / A. P. Liabakh, H. M. Lazarenko, V. M. Piatkovskyi // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 2. - P11-17. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (хирургия)
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (использование, тенденции)
Кл.слова (ненормовані):
фантомная боль -- фантомные ощещения
Анотація: The pain after amputations is a global problem of modern medicine. There are three distinct clinical entities that can form the postamputation pain: phantom limb pain (PLP), phantom sensations (PSs), and residual limb pain (RLP). PLP and PSs are pathophysiological phenomena, which need complex conservative treatment. RLP is a local condition that arises from neuroma, excessive scarring, osteophites, etc. and can be resolved by surgery. Objective: to analyze the results of surgical treatment of patients with symptomatic neuromas after lower limb amputations (LLA). Materials and Methods. The study included 43 patients with symptomatic neuromas 3–10 years after LLA. There were 40 male and 3 female patients (mean age 33.9±3 years). Amputations were caused by trauma (33 cases), mine-blast injury (7 cases), diabetes (1 case), and oncology (2 cases). The level of amputation was thigh (3 cases), knee (1 case), and ankle (39 cases). The pain intensity was measured by the VAS (Visually Analog Scale) and prosthesis using by the ALAC (Artificial Limb and Appliance Centre, USA) scale. Results. RLP had 43 patients (100%), PLP – 8 (8.6%), and PSs – 35 (81.4%) patients. The average level of pain was 7.4±0.9. Prosthesis was used in 74.4% (32 patients), but 11 of them used prosthesis for cosmetic or transportation reasons (levels I and II by the ALAC scale). Complications after surgery were presented by hematoma (3 cases), marginal skin necrosis (2 cases), and tearing of m. gastrocnemius from the tibia after the fall on the stump (1 case). The results were assessed in 35 patients in terms from 1 to 15 years. The pain severity decreased from 7.4±0.9 to 3.2±0.6 (p˂0.05; two-sample t-test). The number of RLP cases decreased to 11 (31.4%), but the number of PLP and PSs cases did not significantly change (PLP – 5 cases or 14.3%; PSs – 27 cases or 77.1%). The prosthesis using rised to 100% due to functionality (III–VI levels by the ALAC scale). Conclusions. Surgical method is the main treatment of symptomatic neuromas after LLA. The surgery must expect proximal neurotomy and, if need, reamputation and stump reconstruction. This approach helps to reduce pain and improves the functional ability of persons with LLA
Біль після ампутації є значною проблемою сучасної медицини. Цей біль формують три клінічні стани: фантомний біль (ФБ), фантомні відчуття (ФВ), біль у резидуальній кінцівці (БРК). ФБ та ФВ є патофізіологічними феноменами, що потребують комплексного консервативного лікування. БРК є локальним розладом, обумовленим невромою, надмірним рубцюванням, остеофітами та ін., що підлягає хірургічному лікуванню. Мета. Аналіз результатів хірургічного лікування пацієнтів із симптоматичними невромами після ампутацій нижньої кінцівки (АНК). Матеріали і методи. До дослідження залучені 43 пацієнти із симптоматичними невромами через 3-10 років після АНК. Середній вік пацієнтів становив 33,9±3 роки; чоловіків було 40, жінок – 3. Причиною ампутації була травма (33 випадки), мінно-вибухове ушкодження (7 випадків), цукровий діабет (1 випадок), онкологія (2 випадки). Рівень ампутації був представлений стегном (3 випадки), колінним суглобом (1 випадок), гомілкою (39 випадків). Інтенсивність болю визначали за ВАШ, використання протезу – за шкалою ALAC (Artificial Limb and Appliance Centre, США). Результати. БРК відмічений у 43 пацієнтів (100%), ФБ – у 8 (8,6%), ФВ – у 35 (81,4%). 32 пацієнти (74,4%) використовували протез, але 11 із них користувались протезом для косметики або транспортування (рівні І та ІІ за шкалою ALAC). Ускладнення після операції були представлені гематомою (3 випадки), крайовим некрозом шкіри (2 випадки), відривом m. gastrocnemius від великогомілкової кістки після падіння на куксу (1 випадок). Результати оцінені у 35 пацієнтів у строки 1-15 років. Вираженість болю зменшилась із 7,4±0,9 до 3,2±0,6 (р<0,05; двовибірковий t-тест). Кількість випадків БРК зменшилась до 11 (31,4%), зате кількість випадків ФБ та ФВ не зазнала суттєвої динаміки (ФБ – 5 випадків або 14,3%; ФВ – 27 випадків або 77,1%). Користування протезом виросло до 100% за рахунок функціональності (ІІІ-VI рівні за шкалою ALAC). Висновок. Хірургічний метод є основним під час лікування симптоматичних невром після АНК. Операція повинна передбачати проксимальну невротомію та, за необхідності, реампутацію та реконструкцію кукси. Такий підхід забезпечує зменшення болю та покращує функціональну здатність осіб із АНК
Дод.точки доступу:
Lazarenko, H. M.
Piatkovskyi, V. M.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Літвінова, Н. Ю.
Віддалені результати комплексної терапії у хворих із нереконструктабельною хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок [Текст] / Н. Ю. Літвінова, Д. Є. Дубенко, О. І. Кефелі-Яновська // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 18-26. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL VASCULAR DISEASES (диагностика, терапия, хирургия)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (диагностика, хирургия)
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (использование, методы)
СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК МЕЗЕНХИМНЫХ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- MESENCHYMAL STEM CELL TRANSPLANTATION (использование, методы)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих на хронічну критичну ішемію нижніх кінцівок шляхом розробки методик автологічної трансплантації мультипотентних стовбурових мезенхімальних стромальних клітин, введення факторів росту ендотеліоцитів і лікувально‑діагностичних заходів, що дасть змогу зберегти нижню кінцівку чи знизити рівень її ампутації, зменшити вияви ішемії та частоту інвалідизації таких пацієнтів, поліпшити якість їх життя. Матеріали і методи. В дослідження було залучено 110 пацієнтів з клінічною картиною болю у стані спокою, ішемічного набряку і трофічних змін (IIIA, IIIБ і IV стадія ішемії нижньої кінцівки згідно з класифікацією Європейської асоціації ангіологів і судинних хірургів), спричинених нереконструктабельними оклюзувальними та облітерувальними захворюваннями артеріальних судин нижніх кінцівок. Пацієнтів розподілили на три групи за методом лікування: в 1‑й групі (n = 48) виконано реваскуляризувальну остеотрепанацію як операцію непрямої реваскуляризації, у 2‑й групі (n = 21) вводили препарат фактора росту ендотеліоцитів для стимуляції власного ангіогенезу, у 3‑й групі (n = 41) проведено забір підшкірно‑жирової клітковини, культивування і пересадку автологічних мезенхімальних клітин за розробленою методикою. Контрольну групу пацієнтів (n = 50) відбирали ретроспективно за історіями хвороби відповідно до критеріїв залучення та результати лікування яких можна було простежити у 3‑річний період спостереження. Результати та обговорення. Збереженість нижньої кінцівки у 3‑й групі статистично значущо була більшою, ніж у 1‑й і 2‑й групі та залишалася на рівні 82 % через три роки спостереження. Найменша кількість великих ампутацій була у 3‑й групі (2,3 % — нижче колінного суглоба та 7,3 % — вище, тоді як у контрольній групі — 18 та 24 % відповідно). Висновки. Рівень високих ампутацій безпосередньо впливає на тривалість життя хворих. Лише лікування у 3‑й групі знижувало ризик великої ампутації порівняно із контрольною групою (відношення шансів 6,698 (95 % довірчий інтервал 2,069 — 21,680)). Лише лікування у 3‑й групі знижувало ризик ампутації порівняно із іншими видами лікування (відношення шансів 0,358 (95 % довірчий інтервал 1,111 — 1,158))
The aim — to improve the results of surgical treatment of patients with chronic critical lower limb ischemia by developing methods of autologous transplantation of multipotent stem mesenchymal stromal cells, administration of endothelial cells growth factors and therapeutic and diagnostic measures to preserve the lower limb or reduce the level of its amputation, reduce ischemia and the frequency of disability of such patients, improve their quality of life. Materials and methods. The study included 110 patients with a clinical picture of pain at rest, ischemic edema, and trophic changes (IIIA, IIIB, and IV stage of lower limb ischemia according to the classification of the European Association of Angiologists and Vascular Surgeons) caused by nonreconstructible occlusive and obliterating diseases of lower limb arteries. The patients were divided into three groups according to the method of treatment: in the 1st group (n = 48), revascularization osteotrepanation was performed as an operation of indirect revascularization, in the 2nd group (n = 21) a drug of endothelial cells growth factor was administered to stimulate their own angiogenesis, in the 3rd group (n = 41) subcutaneous fat was collected, autologous mesenchymal cells were cultivated and transplanted according to the developed technique. The control group of patients (n = 50) was selected retrospectively according to the case histories in accordance with the criteria of involvement and the results of treatment which could be followed up in a 3‑year observation period. Results and discussion. The safety of the lower limb in the 3rd group was statistically more significant than in the 1st and 2nd groups and remained at the level of 82 % after three years of observation. The smallest number of large amputations was in the 3rd group (2.3 % — above knee‑joint and 7.3 % — below, knee‑joint whereas in the control group the number was 18 % and 24 %, respectively). Conclusions. The level of high amputations directly affects the life expectancy of patients. Only treatment in the 3rd group reduced the risk of large amputation compared with the control group (odds ratio 2.752 (95 % confidence interval — 1.12 — 6.733)). Only treatment in the 3rd group reduced the risk of amputation compared with other types of treatment (odds ratio 0.358 (95 % confidence interval 1.111 — 1.158)
Дод.точки доступу:
Дубенко, Д. Є.
Кефелі-Яновська, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Кістково-міопластична ампутація та реампутація гомілки [Текст] / В. І. Шевчук [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 3/4. - С. 132-140. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НОГА -- LEG (хирургия)
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (использование, методы)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
АРТРОПЛАСТИКА СУБХОНДРАЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, SUBCHONDRAL
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Проведено аналіз 340 ампутації і реампутації гомілки. У 206 хворих (дослідна група) здійснювали кістково-м'язову пластику із закриттям кістковомозкового каналу тонкою кортикальною пластинкою, формуванням синостозу між усіченими кістками і м'язовою пластикою з фіксацією м'язів до кістки і трансплантата. В контрольній групі проводили традиційну міопластику із зшиванням м'язів-антагоністів під опилом кістки (134 хворих). Термін спостереження – 2–10 років. Методи дослідження: клінічний, рентгенологічний, СКТ, УЗД, тонусометрія, тензометрія, вимірювання внутрішньокісткового тиску, морфологічний. Закриття кістковомозкової порожнини приводило до відновлення внутрішньокісткового тиску, швидкого (1–2 міс) формування кісткової замикальної пластинки, збереження форми і структури кісткової кукси. Синостозування кісток дозволяло запобігти балотуванню малогомілкової кістки. Фіксація м'язів до кістки забезпечувала добре закриття опилів і формування витривалої м'язової кукси. Кукси після кістково-міопластичної ампутації витривалі, функціональні, безболісні і довговічні. У жодному випадку не було проведено реампутації. У контрольній групі формування кісткової замикальної пластинки в більшості спостережень порушувалось, відбувалась резорбція кортикального шару кістки, значно більшою була атрофія м'язів, виникав больовий синдром різної інтенсивності. У ряді випадків необхідна була реампутація або реконструктивна операція
Дод.точки доступу:
Шевчук, В. І.
Безсмертний, Ю. О.
Безсмертна, Г. В.
Шевчук, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

О рациональном и нерациональном типах заживления конца опила кости при различных способах ампутационной пластики [Текст] / В. И. Шевчук [и др.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 5/6. - С. 130-140. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION
АМПУТАЦИОННЫЕ КУЛЬТИ -- AMPUTATION STUMPS
АРТРОПЛАСТИКА -- ARTHROPLASTY
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
СОБАКИ -- DOGS
Анотація: Проведено три серии опытов на 66 собаках с ампутацией в средней трети бедра и пластикой культи с использованием миодеза, фасцио- и миопластики со сшиванием мышц-антагонистов. Сроки наблюдения – 30, 90 и 240 дней. Метод исследования гистологический с наливкой сосудов тушь-желатиновой смесью. Установлено, что в серии с миодезом через 1 мес после ампутации по торцевой поверхности культи формировалась замыкательная пластинка, сохранялась цилиндрическая форма культи кости, нормализовалась внутрикостная циркуляция. Характерной особенностью была завершённость репаративных процессов. Такой тип заживления конца опила является рациональным. В сериях с фасцио- и миопластикой в большинстве наблюдений форма культи кости отличалась от формы диафиза, закрытие костномозговой полости происходило путём заращения костномозгового канала регенератом из незрелой костной или фиброзно-костной ткани на фоне нарушения микроциркуляции, что тормозит завершение репаративных процессов даже в отдалённые сроки – до 8 мес. Оценено влияние плотного закрытия костномозговой полости при миодезе, обеспечивающее сдавление просвета питающей артерии вместе с венозным синусом. Охарактеризованы закономерности, обеспечивающие рациональный и нерациональный типы заживления культи кости
Дод.точки доступу:
Шевчук, В. И.
Бессмертный, Ю. А.
Бессмертная, Г. В.
Шевчук, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ампутації нижніх кінцівок унаслідок сучасних бойових дій (клініко-анатомічний аспект) [Текст] / С. О. Гур’єв [та ін.] // Травма. - 2018. - Том 19, N 4. - С. 7-10. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (использование, методы)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (хирургия)
СЛЕПОГО ОТБОРА МЕТОД -- RANDOM ALLOCATION
Анотація: У статті проведено аналіз клініко-анатомічного аспекту ампутацій нижніх кінцівок у постраждалих унаслідок антитерористичної операції на Сході України. Аналіз даних проводився відповідно до вимог та критеріїв доказової медицини за допомогою комп’ютерних технологій. Обсяг та характер дослідження дозволяють стверджувати, що воно має когортний характер із рівнем доказовості ІІb Oxford. Мета дослідження: визначити обсяг та потребу в ампутаціях при сучасних бойових пошкодженнях нижніх кінцівок на підставі ризик-орієнтованого підходу. Матеріали та методи. Для виконання завдання даного дослідження нами було проведено науковий аналіз 664 постраждалих із бойовими пошкодженнями нижніх кінцівок різного генезу методом випадкових чисел та безповоротної рандомізації. Результати. За нашими даними, найбільш частими є ампутації нижніх кінцівок на рівні стопи — 6,66 % випадків, на другому ранговому місці ампутація на рівні гомілки — 6,44 %, на третьому — на рівні стегна (1,09 %). Висновки. Найбільш часто пошкодження нижніх кінцівок відбувається в дистальних відділах нижніх кінцівок — 55,57 % випадків, при цьому найбільш часто ушкоджується гомілка — 39,25 %. Потреба в ампутації становить 6,48 % від масиву поранених із пошкодженням нижніх кінцівок, коливаючись від 5,76 % (стегно) до 6,66 % (стопа), тобто простежується тенденція до збільшення рівня ампутації кінцівок від дистального до проксимального відділу. Результативний ризик ампутації при пораненні нижньої кінцівки є відносно мінімальним за якісною характеристикою та становить 0,6–0,7 %. У більшості випадків пошкодження нижніх кінцівок є правобічним (51,13 %), монолатеральним (84,96 %), коефіцієнт поєднання (множинності) пошкоджень становить 1,06, (стегна — 1,08, гомілки — 1,06, стопи — 1,04). Вищевикладена клініко-анатомічна характеристика вказує на необхідність формування специфічної лікувально-діагностичної тактики надання медичної допомоги постраждалим
Дод.точки доступу:
Гур’єв, С. О.
Лисун, Д. М.
Кушнір, В. А.
Сацик, С. П.
Кураченко, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)