Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (8)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Аналгезирующие средства опиоидные<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 80
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Popyk, P. M.
Structural changes of pancreatic components under the conditions of long-time exposure to opioid in the experiment [] = Структурні зміни компонентів підшлункової залози за умов тривалого впливу опіоїду в експерименті / P. M. Popyk // Вісник морфології. - 2024. - Т. 30, № 1. - С. 25-32. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (анализ, вредные воздействия)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- PANCREATIC DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Use of narcotic drugs in clinical practice for the purpose of obtaining analgesic and anti-inflammatory effects requires a comprehensive morphological study of the peculiarities of structural arrangement of organs under the conditions of exposure to opioids. The aim of our study was to establish the peculiarities of restructuring of the structural components of the pancreas under the conditions of long-time exposure to opioids in the experiment. The study included 24 adult laboratory white male rats. The test animals were divided into 2 groups, the experimental and control ones. The experimental animals were daily administered narcotic analgesic nalbuphine intramuscularly (once a day in the same interval) for four weeks, and the control animals were administered saline solution. The following research methods were used: bloodstream injection followed by translucence of sections of the pancreas and their photographing, morphometry of the vessels of the pancreatic hemomicrocirculatory bed, histological, histochemical studies and electron microscopy of the pancreas, blood biochemistry test; statistical processing of the study results using a software package. After four weeks of opioid exposure, lesion of the pancreatic parenchyma microstructure was observed, manifested by swelling and infiltration by lymphocytes and macrophages of the pancreatic connective tissue stroma, disorganization of the exo- and endocrine parts of the parenchyma, deep destructive changes in the excretory ducts, as well as in the vessels of the hemo- and lympho-microcirculatory bed of the pancreas. At the ultrastructural level, deep dystrophic changes of exo- and endocrinocytes of the pancreas were identified, in particular, loss of regular shape, karyopyknosis and karyorrhexis of the nuclei, swelling and clearing of cytoplasm, development of microcystic degeneration of cells, loosening and disorganization of the basement membrane, which can result in impairment of exocrine function of the pancreas and complication of the process of secretory granules excretion into the lumen of the intercalated ducts. A significant decrease, compared to the control group, in the diameter of arterioles, density of exchange vessels network, as well as increase in the diameter of venules, the indicator of trophic activity of the tissue, are the evidence of destructive changes in the hemomicrocirculatory bed of the pancreas under the effects of nalbuphine. Significant changes in blood biochemistry parameters (alanine aminotransferase, aspartate aminotransferase) after a four-week administration of nalbuphine are illustrative of the process of pancreatic tissue destruction. Therefore, four-week administration of opioid leads to profound changes in the micro- and ultrastructure of the pancreas, vessels of its hemomicrocirculatory bed, and blood biochemistry parameters in experimental white rats
Застосування наркотичних середників у клінічній практиці з метою отримання знеболювального та протизапального ефектів вимагає комплексного морфологічного дослідження особливостей структурної організації органів за умов впливу опіоїдів. Метою нашого дослідження було встановлення особливостей перебудови структурних компонентів підшлункової залози за умов тривалого впливу опіоїду в експерименті. Дослідження виконано на 24 статевозрілих лабораторних білих щурах-самцях. Піддослідних тварин розподілили на 2 групи – експериментальну та контрольну. Експериментальним тваринам впродовж 4 тижнів щоденно (1 раз на добу в однаковий проміжок часу) вводили внутрішньом’язово наркотичний анальгетик налбуфін, а контрольним тваринам – фізіологічний розчин. Застосовані наступні методи дослідження: ін’єкція судинного русла з наступним просвітленням зрізів підшлункової залози та їх фотографуванням, морфометрія судин гемомікроциркуляторного русла підшлункової залози, гістологічне, гістохімічне та електронно-мікроскопічне дослідження підшлункової залози, біохімічне дослідження крові, статистичне опрацювання результатів дослідження за допомогою пакета прикладних комп’ютерних програм. Через 4 тижні впливу опіоїду спостерігали порушення мікроструктури паренхіми підшлункової залози, що проявлялося набряком та інфільтрацією лімфоцитами і макрофагами сполучнотканинної строми підшлункової залози, дезорганізацією екзо- та ендокринних частин паренхіми, глибокими деструктивними змінами вивідних проток, а також судин гемо- та лімфомікроциркуляторного русла підшлункової залози. На ультраструктурному рівні виявляли глибокі дистрофічні зміни екзо- та ендокриноцитів підшлункової залози, зокрема, втрату правильної форми, каріопікноз та каріорексис ядер, набряк та просвітлення цитоплазми, розвиток мікрокістозної дегенерації клітин, розпушення та дезорганізацію базальної мембрани, що може призводити до порушення екзокринної функції підшлункової залози та затруднення процесу виведення секреторних гранул у просвіт вставних проток. Достовірне зменшення, порівняно з контролем, діаметра артеріол, щільності сітки обмінних судин, а також збільшення діаметра венул й показника трофічної активності тканини свідчать про деструктивні зміни гемомікроциркуляторного русла підшлункової залози під впливом налбуфіну. Достовірні зміни біохімічних показників крові (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази) після 4-тижневого введення налбуфіну підтверджують процес руйнування тканини підшлункової залози. Таким чином, 4-тижневе введення опіоїду призводить до глибоких змін мікро- та ультраструктури підшлункової залози, судин її гемомікроциркуляторного русла, біохімічних показників крові експериментальних білих щурів
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сартакова, О. А.
Деякі практичні аспекти застосування опіоїдних анальгетиків негайного та подовженого вивільнення при хронічному больовому синдромі [Текст] = Some practical aspects of the use of opioid analgesics of immediate and prolonged release in chronic pain syndrome / О. А. Сартакова // Український медичний часопис. - 2024. - № 2. - С. 35-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Хронічний біль є поширеною проблемою громадського здоров'я, що створює значний соціально-економічний тягар, особливо під час збройних конфліктів. Зумовлені фізичним та моральним травмуванням, численні больові стани та нейропсихіатричні захворювання часів війни можуть зберігатися протягом десятиліть після її закінчення [1]. У зв'язку з цим важливо реорганізувати надання медичної допомоги із орієнтацією на сучасні рекомендації та найкращі практики, про що піде мова в цій статті
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Pharmacogenetics of anesthesiological support [Текст] = Фармакогенетика анестезіологічної підтримки / O. O. Skavinska [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 131-140. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ФАРМАКОГЕНЕТИКА -- PHARMACOGENETICS (тенденции)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ИНГАЛЯЦИОННЫЕ -- ANESTHETICS, INHALATION (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
НЕРВНО-МЫШЕЧНЫЕ НЕДЕПОЛЯРИЗУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- NEUROMUSCULAR NONDEPOLARIZING AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Pharmacogenetics studies the relationship between a person’s individual genetic characteristics and the human body’s response to the action of various drugs, particularly the occurrence of undesirable side effects. Thanks to the development of the latest technologies and methods, this branch of medical genetics and clinical pharmacology is developing very actively. Data are being accumulated, special databases are being created with the aim of creating individual genetic passports in the future, which will allow the selection of personalized treatment schemes. Anesthesiology is a special area of pharmacogenetic research because, more than any other medical specialty, it is characterized by polypharmacy-the simultaneous or sequential administration of many drugs. The same dose of a drug may be inadequate for some patients and may be life-threatening or cause unwanted side effects for others. Today, information about genetic factors is being used by clinicians to prescribe drugs to tailor drug therapy to a patient’s genome. In anesthesiology, the principles of pharmacogenetics have been explained for neuromuscular blocking agents, opioid metabolism, different types of anesthetics, and postoperative nausea and vomiting. On the other hand, a large number of anesthetics have a narrow therapeutic index. This review summarizes the most recent data from the scientific literature on the pharmacogenetics of different types of anesthetics. Inhalational anesthetics are halogenated derivatives of methyl ethyl ether, the exact mechanism of action of which is not yet fully understood. One of the rare but very serious side effects of all halogenated anesthetics is malignant hyperthermia, a genetically determined autosomal dominant disorder that manifests as a hypermetabolic response to drug administration.The dosage of intravenous anesthetics should also be carefully determined, taking into account the patient’s age, cardiovascular, hepatic, and renal status, concomitant drug therapy, and genetic factors. Ontogeny and genetic variability of drug-metabolizing enzymes are interrelated because genetic variability in drug-metabolizing enzyme expression cannot be assessed until the required protein is sufficiently expressed. Pharmacogenetic variants may contribute to unpredictable drug exposure at the same weight-based drug dose. There are a number of potentially clinically applicable pharmacogenetic data in newborns, but more research is needed to confirm these findings and understand how to incorporate them into clinical care. The selection of drugs and dosing regimens based on a patient’s pharmacogenomic profile may be an important part of the future of medicine. Personalized treatment based on the specific variants in the genome will ultimately reduce the incidence of side effects and length of hospital stay for patients and save healthcare costs. Although pharmacogenomics and its application in clinical practice are still in their infancy, different variants and their implications for many clinical areas, including anesthesiology, are emerging every day
Фармакогенетика вивчає взаємозв’язок між індивідуальною генетичною характеристикою людини та реакцією організму людини на дію різних лікарських засобів, зокрема, виникнення небажаних побічних ефектів. Завдяки розвитку новітніх технологій та методик цей розділ медичної генетики та клінічної фармакологіі дуже активно розвивається. Накопичуються дані, створюються спеціальні бази з метою створення в майбутньому індивідуальних генетичних паспортів з можливістю підбору персоналізованих схем лікування. Анестезіологія є особливою областю вивчення фармакогенетики, адже вона більше ніж будь-яка інша медична спеціальність характеризується поліфармацевтикою - одночасним або послідовним введенням багатьох лікарських засобів. Однакова доза препарату може бути недостатньою для деяких пацієнтів, і становити загрозу для життя або призводити до небажаних побічних ефектів для інших. Сьогодні інформація про генетичні фактори використовуються клініцистами для призначення ліків, щоб належним чином адаптувати медикаментозну терапію до геному пацієнта. В анестезіології були пояснені принципи фармакогенетики нервово-м’язових блокаторів, метаболізму опіоїдів, різних видів анестетиків, післяопераційної нудоти та блювання.З іншої сторони, велика кількість анестезіологічних препаратів мають вузький терапевтичний індекс. В цьому огляді ми узагальнюємо останні дані наукової літератури щодо фармакогенетики анестезіологічних препаратів різних видів. Інгаляційні анестетики є галогенпохідними метилетилового ефіру, точний механізм їх дії на даний момент повністю не з’ясований. Одним із рідкісних, але дуже серйозних побічних ефектів усіх галогеновмісних анестетиків є злоякісна гіпертермія - генетично обумовлений аутосомно-домінантний розлад, що проявляється як гіперметаболічна відповідь на введення препарату. Дозування внутрішньовенних анестетиків теж слід ретельно визначати з урахуванням віку пацієнта, стану серцево-судинної системи, печінки та нирок, супутньої медикаментозної терапії, а також генетичних факторів. Онтогенез і генетична мінливість ферментів, що метаболізують ліки, взаємопов’язані, оскільки неможливо оцінити генетичну мінливість у експресії ферменту, що метаболізує ліки, доки необхідний білок не буде достатньо експресований. Фармакогенетичні варіанти можуть сприяти непередбачуваній експозиції препарату при однаковій дозі препарату, розрахованій на вагу. Існуює ряд потенційно придатних для клінічного застосування фармакогенетичних даних у новонароджених, але необхідні додаткові дослідження, щоб підтвердити ці висновки та зрозуміти, як включити їх у клінічну допомогу. Вибір ліків і схем дозування виходячи з фармакогеномного профілю пацієнта може бути значною частиною майбутнього медицини. Індивідуалізоване лікування, засноване на певному варіанті(ах) в геномі, зрештою зменшить частоту побічних ефектів і тривалість перебування пацієнтів в лікарні і заощадить витрати на охорону здоров’я. Хоча фармакогеноміка та її застосування в клінічній практиці все ще знаходяться в зародковому стані, різні варіанти та їх значення для багатьох клінічних галузей виявляються щодня, в тому числі для анестезіології
Дод.точки доступу:
Skavinska, O. O.
Fishchuk, L. E.
Cherniavska, Yu. I.
Pokhylko, V. I.
Yevseienkova, O. H.
Rossokha, Z. I.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мікроструктурна організація піднижньощелепної залози за умов 5-тижневого опіоїдного впливу [Текст] = Microstructural organization of the submandular gland under conditions of 5-week opioid influence / М. М. Михалевич [та ін.] // Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 48-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (анализ, вредные воздействия, фармакология)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (анализ, вредные воздействия)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (повреждения, ультраструктура)
ЧЕЛЮСТИ НИЖНЕЙ БОЛЕЗНИ -- MANDIBULAR DISEASES (патофизиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Застосування опіоїдів є ефективним методом лікування сильного та гострого болю, однак при їх неналежному використанні, окрім своїх потужних знеболюючих властивостей, опіоїди зумовлюють виникнення значних побічних ефектів. Початкові зміни в організмі людини, що спричинені вживанням наркотичних речовин (опіатів), виявляють у ротовій порожнині, зокрема, у слинних залозах. Наявність цілої низки невирішених питань щодо проблем структурної перебудови слинних залоз при вживанні наркотичних середників обумовило вибір тематики дослідження. Мета. Встановити мікроскопічні особливості піднижньощелепної залози через 5 тижнів експериментального опіоїдного впливу. Матеріали та методи. Дослідження виконано на 15 статевозрілих білих щурах-самцях масою 200-220 г, віком 4,5-6 місяців, які знаходились в стандартних умовах віварію Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Тварин розподілили на дві групи: експериментальна та контрольна. У експериментальній групі тваринам (10 щурів) внутрішньом’язово щоденно вводили опіоїдний анальгетик (нал- буфін) за схемою: І тиждень - 8 мг/кг, ІІ тиждень - 15 мг/кг, ІІІ тиждень - 20 мг/кг, ГУ тиждень - 25 мг/кг, V тиждень - 30 мг/кг. Контролем слугували 5 щурів, яким вводили 0,9 % розчин хлориду натрію в об’ємі 1 мл впродовж 5 тижнів. Для проведення дослідження ми використовували гістологічний метод. Результати. Дані дослідження демонструють глибокі деструктивні зміни в структурній організації піднижньощелепної залози через 5 тижнів експериментального введення опіоіду «налбуфіну». Висновки. Довготривале введення опіоїду спричиняє незворотні зміни піднижньощелепної залози, спричинені його деструктивним та токсичним впливом
The use of opioids is an effective method of treatment for severe and acute pain; however, when they used inappropriately, in addition to their powerful pain-relieving properties, opioids cause significant side effects. The initial changes in the human body caused by the use of narcotic substances (opiates) are detected in the oral cavity, in particular, in the salivary glands. The earliest manifestations of pathological changes in the oral cavity are caries, stomatitis, gingivitis, periodontitis and xerostomia. Based on the results of our research and the study of the effect of opioids on other organs, we can conclude that long-term use of opioids has a significant negative effect on the structure of the submandibular gland and homeostasis of the oral cavity as a whole. The presence of a number of unsolved questions regarding the problems of structural reconstruction of the salivary glands during the use of narcotic agents, as well as the possibility of selecting the most effective methods of treatment and prevention of salivary gland diseases determined the choice of this research topic
Дод.точки доступу:
Михалевич, М. М.
Подолюк, М. В.
Кирик, Х. А.
Цитовський, М. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Semkovych, Ya. V.
Changes in the indicators of abdominal arterial circulation when applying various anesthetic techniques in children [Текст] = Зміни показників абдомінального артеріального кровообігу при використанні різних методик знеболення у дітей / Ya. V. Semkovych // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 1. - С. 18-24. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (диагностика, патофизиология, хирургия, этиология)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СДАВЛЕНИЯ СИНДРОМЫ -- COMPARTMENT SYNDROMES (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome result from increased intra-abdominal pressure. In addition, intra-abdominal hypertension has been reported to be an independent risk factor for pediatric intensive care unit mortality. The study aimed to compare the efficacy and the effect of various anesthetic techniques using regional anesthesia on the indicators of abdominal arterial circulation in anterior abdominal wall surgery in children. Materials and Methods. The study included 90 children at the age of 7-18 years. All children underwent anterior abdominal wall surgery under general anesthesia and were divided into 3 groups: Group I included 30 children who underwent anterior abdominal wall surgery under general anesthesia using morphine; Group II comprised 30 children who underwent anterior abdominal wall surgery under general anesthesia using the transversalis fascia plane block combined with the quadratus lumborum block 4 via a single injection; Group III included 30 children who underwent anterior abdominal wall surgery under general anesthesia using the TFPB. The manuscript was approved by the Ethics Committee of the Communal Non-Profit Enterprise “Ivano-Frankivsk Regional Children’s Clinical Hospital of Ivano-Frankivsk Regional Council”, as evidenced by an Excerpt from the Minute of the Committee Meeting No. 2 dated February 24, 2022. The results obtained were statistically processed using statistical measures of variation, correlation analysis, Student’s t-test. Differences were considered statistically significant at p0.05. The proportions were statistically compared by using a z-test. The study is a fragment of the research project of the Department of Children Diseases of Postgraduate Medical Education Faculty, Ivano-Frankivsk National Medical University “Health Status and Adaption of Children from the Precarpathian Region with Somatic Diseases, Their Prevention” 2021-2026, state registration number 0121U111129; the author is a co-researcher. Results and Discussion. The analysis of acute pain on the selected scales found significantly higher indicators of acute pain on the FLACC scale in the group of conventional anesthesia (Group I, p0.001) as compared to Group II, where the TFPB in combination with the QLB-4 was used. The analysis of the Likert scale responses found that, over the course of treatment, there was a significant reduction in pain indicators among patients of Group II as compared to those in Group I and Group III (p0.001). High pain intensity in children who received conventional anesthesia led to a prolonged length of hospital stay and increased IAP (FLACC scale (rx,y
Внутрішньочеревна гіпертензія і абдомінальний компартмент-синдром виникають внаслідок підвищеного внутрішньочеревного тиску. Крім того, повідомляється, що внутрішньочеревна гіпертензія є незалежним фактором ризику смертності в педіатричному відділенні інтенсивної терапії. Метою дослідження було порівняти ефективність та вплив різних методів знеболення із використанням методик регіонарної анальгезії на показники абдомінального артеріального кровообігу при оперативних втручаннях на передній черевній стінці у дітей. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 90 дітей віком 7-18 років, яким виконувалось оперативне втручання на передній черевній стінці під загальним знеболенням. І групу склали 30 дітей, оперованих на передній черевній стінці під загальним знеболенням із використанням морфіну. ІІ групу склали 30 дітей, оперованих на передній черевній стінці, під загальним знеболенням із застосуванням регіонарного блоку поперечної фасції живота, в поєднанні з блокадою квадратного м'яза попереку із одного уколу. ІІІ групу склали 30 дітей, оперованих на передній черевній стінці, під загальним знеболенням із застосуванням регіонарного блоку поперечної фасції живота. Стаття пройшла комісію з питань етики на базі КНП «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня ІФОР», що підтверджується витягом з протоколу комісії №2 від 24.02.2022 року
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хронічний біль у онкохворих [Текст] = Chronic pain in cancer patients / А. А. Моісєєнко [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 2. - С. 4-17. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY (методы, экономика)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (лекарственная терапия, патофизиология)
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование, методы)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (лекарственная терапия, осложнения)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (терапевтическое применение)
НЕЙРОЛЕПТАНАЛГЕЗИЯ -- NEUROLEPTANALGESIA (использование)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Біль – це комплексна клінічна ознака, значно варіабельна як в інтенсивності, так і у відчутті пацієнтами. Часто сукупність симптомів і ознак може свідчити про специфічний для онкопатології больовий синдром. Практично всі пацієнти зі злоякісними захворюваннями відчувають повторювані епізоди гострого болю, які можуть супроводжувати перенесене хірургічне втручання, інвазивні процедури або ускладнення, такі як патологічні переломи або пролонгацію захворювання. Хронічний біль є величезним економічним тягарем для суспільства як з точки зору медичного обслуговування, так і з точки зору втрати продуктивності
Pain is a complex clinical sign that is highly variable in both intensity and perception by patients. Often, a combination of symptoms and signs can indicate a pain syndrome specific to oncology. Virtually all patients with malignant diseases experience recurrent episodes of acute pain, which may accompany previous surgery, invasive procedures, or complications such as pathologic fractures or disease progression. Chronic pain is a huge economic burden on society, both in terms of health care and lost productivity. Effective treatment of chronic pain results in significant improvements in general and psychological wellbeing and functioning of cancer patients and reduces the burden of chronic pain on health services
Дод.точки доступу:
Моісєєнко, А. А.
Марчук, О. В.
Лісний, І. І.
Дмитрієв, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Maruniak, S. R.
    Analysis of early cardiac complications after coronary artery bypass grafting under two different regimens of anesthesia [Text] = Аналіз ранніх кардіальних ускладнень після аортокоронарного шунтування при використанні двох різних схем анестезіологічного забезпечення / S. R. Maruniak, O. A. Loskutov, I. R. Malysh // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - N 3/4. - P36-42. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, методы)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Анотація: The aim – to analyze the effect of two different schemes of anesthesia on early cardiac complications in patients with coronary artery bypass grafting (CABG) with cardiopulmonary bypass. Materials and methods. The study included 120 patients who underwent CABG with cardiopulmonary bypass (CPB). The median surgery risk according to EuroSCORE II was 3.45 % (2.15 %; 4.05 %). According to the scheme of anesthesia, all patients were divided into two groups: the first group (60 patients) – low-opioid scheme of anesthesia; the second group (60 patients) – a standard scheme of anesthesia. Results. Patients in the first group were more than twice as likely to develop postoperative atrial fibrillation compared to the second group (9 (15.0 %) vs. 19 (31.7 %), p = 0.031). In addition, patients in the first group were 2.3 times significantly less likely to have low cardiac output syndrome (LCOS) compared to the second group (11.7 % vs. 26.7 %, p = 0.037). The duration of CPB (p = 0.032) and the level of interleukin-6 after CPB (p = 0.004) were reliable indicators for predicting LCOS. The final statistical model [F (4, N = 120) = 12.52, p  0.001, R2
Мета роботи – аналіз впливу двох різних схем анестезіологічного забезпечення на виникнення ранніх кардіальних ускладнень у пацієнтів під час аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом. Матеріали і методи. У дослідження залучено 120 пацієнтів, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу. Медіана операційного ризику за EuroSCORE II – 3,45 % (2,15 %; 4,05 %). Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення пацієнтів розділили на дві групи: перша група (n = 60) – малоопіоїдна схема анестезіологічного забезпечення; друга група (n = 60) – стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Результати. У пацієнтів першої групи більше ніж удвічі рідше спостерігався розвиток післяопераційної фібриляції передсердь порівняно з другою групою (15,0 % проти 31,7 %, р = 0,031). Крім того, в пацієнтів першої групи у 2,3 разу рідше спостерігався синдром низького серцевого викиду (СНСВ) порівняно з другою групою (11,7 % проти 26,7 %, р = 0,037). Достовірними показниками для передбачення СНСВ виявилися тривалість штучного кровообігу (р = 0,032) та рівень інтерлейкіну-6 після припинення штучного кровообігу (р = 0,004). Остаточна статистична модель [F (4; N = 120) = 12,52, p  0,001, R2
Дод.точки доступу:
Loskutov, O. A.
Malysh, I. R.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Analgesic choice in patients presenting to emergency department with cancer pain: a prospective study / Seref Emre Atis [et al.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 79-84. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (осложнения, патофизиология)
ОСТРАЯ БОЛЬ -- ACUTE PAIN (лекарственная терапия)
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (терапевтическое применение)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (терапевтическое применение)
Анотація: Acute onset pain is one of the common reasons for cancer patients to present to the emergency department. In our study, we compared painkillers used in cancer patients admitted to the emergency department with pain complaints and their effectiveness and the superiorities of these painkillers in pain relief and their superiorities over each other. Materials and methods. The pain scores of the patients were asked at the time of admission by showing a visual analogue scale. Before treatment, pain scores were recorded. The patients were divided into four different groups according to the type of given treatment: non-steroidal anti-inflammatory drugs; opioid painkillers; paracetamol; paracetamol and opioid therapy. After the treatment, we asked which painkiller written in the treatment form was administered to the patient and recorded the pain score. Results. It was observed that the median pain score before and after treatment of the patients in all painkiller groups differed statically. When the median scores before and after treatment were compared according to drug types, no difference was found between the decrease in pain scores (p = 0.956 and p = 0.705, respectively). It was concluded that the pre-treatment and post-treatment median pain scores of patients who are using non-steroid anti-inflammatory drugs and opioids at home did not differ statistically (p = 0.063). Conclusions. The use of non-steroidal anti-inflammatory drugs, paracetamol or opioids was not found to be superior to each other in patients with acute severe cancer pain
Гострий біль є однією з найпоширеніших причин, через які пацієнти з раком можуть потрапляти до відділення невідкладної допомоги. У нашому дослідженні ми порівняли ефективність знеболювальних препаратів, що застосовуються в онкохворих, які надійшли до відділення невідкладної допомоги зі скаргами на біль, а також переваги цих засобів одного над одним. Матеріали та методи. Біль у пацієнтів оцінювали під час надходження за допомогою візуальної аналогової шкали. Перед лікуванням реєстрували оцінку болю в балах. Хворих розподілили на чотири різні групи за типом проведеного лікування: нестероїдні протизапальні препарати; опіоїдні знеболювальні; парацетамол; парацетамол з опіоїдною терапією. Після лікування ми запитували, яке знеболювальне отримував пацієнт, і реєстрували оцінку болю. Результати. Було відзначено, що середній показник болю до і після лікування хворих у всіх групах знеболювальних препаратів статистично відрізнявся. Коли середні показники до і після лікування порівнювали за типами препаратів, не було виявлено різниці в зменшенні показників болю (p = 0,956 і p = 0,705, відповідно). Зроблено висновок, що середній показник болю до і після лікування пацієнтів, які вдома використовують нестероїдні протизапальні препарати й опіоїди, статистично не відрізнявся (p = 0,063). Висновки. При використанні нестероїдних протизапальних препаратів, парацетамолу або опіоїдів не встановлено переваги жодного засобу над іншими в онко-хворих із сильними гострими болями
Дод.точки доступу:
Atis, Seref Emre
Cekmen, Bora
Kalkan, A.
Bozan, Oner
Senturk, Mucahit
Karaaslan, Edip Burak

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Брацюнь, О. П.
Паліативна допомога: акцент на знеболюванні [Текст] / О. П. Брацюнь, Д. Д. Дмітрієв // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2021. - N 23/24. - С. 43

MeSH-головна:
ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- PALLIATIVE CARE (методы, организация и управление, тенденции)
ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION (использование, методы, тенденции, уход, этика)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ТРАНСДЕРМАЛЬНЫЙ ПЛАСТЫРЬ -- TRANSDERMAL PATCH (использование, тенденции)
Анотація: За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), паліативна допомога – це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів (дітей і дорослих) та їхніх сімей і вирішити проблеми, пов’язані із загрозливим для життя захворюванням, запобігаючи стражданням і полегшуючи їх шляхом раннього виявлення, ретельного оцінювання й купірування болю та інших фізичних симптомів, а також включає надання психосоціальної і духовної підтримки (ВООЗ, 2002). 23 листопада відбулася науково-практична школа-семінар «Паліативний пацієнт: допоможемо провести життя з рідними, а не з болем»
Дод.точки доступу:
Дмітрієв, Д. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Овсієнко, Т. В.
Вплив малоопіоїдної анестезії на частоту виникнення післяопераційної нудоти та блювання при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках / Т. В. Овсієнко, М. В. Бондар, О. А. Лоскутов // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 57-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (патофизиология, профилактика и контроль)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (использование)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (терапевтическое применение)
Анотація: Проблема післяопераційної нудоти і блювання протягом тривалого часу привертає увагу фахівців різних галузей хірургії та анестезіології і на сьогодні не втратила своєї актуальності, будучи предметом активного обговорення у вітчизняній і зарубіжній літературі. Вона може стати самостійною причиною виникнення досить серйозних ускладнень післяопераційного періоду. Мета: навести результати власного дослідження використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії як одного зі способів профілактики післяопераційної нудоти та блювання під час анестезіологічного забезпечення лапароскопічних оперативних втручань на нирках. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 50 пацієнтів, яким були виконані лапараскопічні операції на нирках. Для порівняння частоти виникнення післяопераційної нудоти та блювання пацієнти були розподілені на три групи довільним методом. У групі 1 (контрольна) використовувалась мультимодальна загальна анестезія зі стандартними дозами опіоїдів, у групі 2 — мультимодальна малоопіоїдна загальна анестезія з лідокаїном, у групі 3 — мультимодальна малоопіоїдна анестезія з дексмедетомідином. Результати. Сумарна середня доза фентанілу, що була використана упродовж всього часу анестезії в контрольній групі, становила 373,3 ± 50,8 мкг (4,34 мкг/кг/год). Сумарна середня доза фентанілу, що була використана упродовж всього часу анестезії у групі 2, становила 217,39 ± 49,10 мкг (1,76 мкг/кг/год). Сумарна середня доза фентанілу, що була використана упродовж всього часу анестезії, у групі 3 становила 308,33 ± 51,49 мкг (2,44 мкг/кг/год). У групі 1 блювання в післяопераційному періоді виникло в 4 пацієнтів із 15 (26,7 % випадків), у групі 2 — в 4 пацієнтів із 23 прооперованих (17,4 % випадків), у групі 3 — в 1 пацієнта з 12 (8,3 % випадків). Висновки. В результаті порівняння частоти виникнення післяопераційної нудоти та блювання у хворих дослідних групп було встановлено, що зменшення дози періопераційного використання опіоїдів сприяє зменшенню частоти розвитку цього ускладнення, що підвищує безпеку анестезіологічного забезпечення, значно полегшує та пришвидшує реабілітацію хворих після лапароскопічного оперативного втручання на нирках
Дод.точки доступу:
Бондар, М. В.
Лоскутов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)