Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (14)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Аналгезия<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 164
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Классическая анальгезия - старое и новое об опиатах
Місце публікування : НМТ. Новые медицинские технологии. - 2006. - № 2. - С. 11-17 (Шифр 01089/2006/2)
Предметні рубрики: Аналгезия
Боли
Наркотики
Рецепторы опиоидные
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сидельникова Л. Ф., Сидельников П. В., Григ Н. И.
Назва : Применение нестероидных противовоспалительных препаратов для повышения эффективности обезболивания при лечении генерализованного пародонтита в фазе 1 и фазе 2
Місце публікування : Современная стоматология. - 2011. - № 2. - С. 23-26 (Шифр СУ4/2011/2)
Предметні рубрики: Периодонтит-- лек тер
Противовоспалительные средства нестероидные-- тер прим
Кеторолака трометамин-- тер прим-- фарм
Аналгезия
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Неисчерпаемость глубины механизмов боли - опиоиды и каннабиноиды...
Місце публікування : НМТ. Новые медицинские технологии. - 2006. - № 2. - С. 18-19 (Шифр 01089/2006/2)
Предметні рубрики: Боли
Аналгезия
Наркотики
Каннабиноиды
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тимофеев А. А., Ушко Н. А., Максимча С. В.
Назва : Оценка анальгетической эффективности нестероидного противовоспалительного препарата "Диклоберл ретард"
Місце публікування : Современная стоматология. - 2012. - № 5. - С. 70-72 (Шифр СУ4/2012/5)
Предметні рубрики: Аналгезия
Боли послеоперационные-- лек тер
Стоматологическая имплантация
Хирургия челюстно-лицевая-- вред возд
Диклоберл
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Муризіна О. Ю., Клигуненко О. М.
Назва : Кардіопротективні властивості торакальної паравертебральної блокади в гострому періоді закритої торакальної травми різного ступеня тяжкості
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2017. - N 5. - С. 73-78 (Шифр МУ66/2017/5)
Примітки : Бібліогр.: с. 77
MeSH-головна: ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES
СЕРДЦА ТРАВМЫ -- HEART INJURIES
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
НЕРВА БЛОКАДА -- NERVE BLOCK
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES
Анотація: Адекватність аналгезії при тяжкій закритій торакальній травмі (ЗТТ) забезпечується регіонарними методами знеболювання, одним із яких є торакальна паравертебральна блокада (ТПБ), яка вже довела свою ефективність. Проте не наведені дослідження впливу ТПБ на перебіг саме ушкодження серця після ЗТТ. Мета. Виявлення впливу ТПБ, проведеної в гострому періоді ЗТТ, на перебіг первинних і вторинних травматичних ушкоджень серця. Матеріали та методи. Контрольоване проспективне нерандомізоване дослідження засновано на аналізі лікування 82 постраждалих із ЗТТ: 70 (85,4 %) чоловіків, 12 (14,6 %) жінок, віком 53 (45, 65) роки. Групи сформовані за тяжкістю ЗТТ, де у підгрупах («a», «b») порівнювалася ефективність системної аналгезії (нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) та опіоїд) і ТПБ, проведеної у гострому періоді й надалі упродовж 4–5 діб. 1-ша групa — Injury Severity Score (ISS) — 16,0 ± 4,4 бала, APACHE II — 11,7 ± 3,6; 2-га група — ISS — 17,1 ± 3,9 бала, APACHE II — 13,8 ± 4,1; 3-тя група — ISS — 18,5 ± 4,9 бала, APACHE II — 14,5 ± 2,3. Результати. ЗТТ (ISS — 18 (14, 20) балів) із контузійним ушкодженням легенів І і ІІ ступеня у 62 (76 %) постраждалих (у 22 % виявлено на 1-шу добу, у 79 % — на 2-гу — 3-тю добу) ускладнювалася струсом чи забоєм серця до 70 % спостережень, післятравматичною міокардіодистрофією у ранньому та відновлювальному періодах — майже в усіх постраждалих. На електрокардіограмі (ЕКГ) — субендокардіальні та субепікардіальні зміни, пробіжки тахікардії, екстрасистоли, неспецифічні зміни кінцевої частки шлуночкового комплексу, ознаки інфаркту міокарда травматичного походження, а також і ІІ типу через крововтрату (у 2 пацієнтів). Не виявлено різниці ЕКГ-ознак між гемодинамічно стабільними і нестабільними пацієнтами. Застосування НПЗЗ та опіоїду (n = 43, підгрупи «а») достатньою мірою не усувало біль і гіпоксемію, зберігався периферичний вазоспазм (загальний периферичний судинний опір (ЗПСО) — 1987 ± 159 дин/с · см2), тахікардія (86 ± 13 уд · хв–1), зменшення роботи серця (серцевий індекс (СІ) — 2,71 ± 0,27 л/м2 · хв). Застосування ТПБ (n = 39, підгрупи «b») одразу знижувало біль на 68 ± 7 %, забезпечувало ліпше SрО2 95,6 ± 1,7 % проти 94,1 ± 1,5 % та РаО2/FіО2 340 ± 25 проти 312 ± 50 у підгрупах «а», що поєднувалось зі зменшенням тахікардії (80 ± 7 уд · хв–1) та периферичного судинного опору (ЗПСО — 1692 ± 157 дин/с · см2; p = 0,01) при одночасному сприятливому збільшенні продуктивності серцевої діяльності (СІ — 3,1 ± 0,17 л/м2 · хв). На 5-ту добу на фоні ТПБ РаО2/FiО2 був вищий, ніж у підгрупах «а» — 380 ± 28 % проти 362 ± 27 %; SрО2 — 96,8 ± 0,7 % проти 95,1 ± 1,1 % (p = 0,02). Висновки. ТПБ, проведена одразу в гострому періоді ЗТТ через усунення болю і гіпоксемії, має кардіопротекторну дію, що виявляється в антиаритмічному та протиішемічному ефектах, запобігаючи ускладненому перебігу струсу чи забою серця, зменшуючи прояви первинної і вторинної посттравматичної міокардіодистрофії
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Chesov I. I.
Назва : Assessment of spread and distribution pattern of contrast dye injected under ultrasound guidance in the transverse abdominal plane. A cadaveric study
Паралельн. назви :Оценка распространения и распределения контрастного красителя, вводимого под ультразвуковым контролем в поперечную абдоминальную плоскость. Анатомическое исследование
Місце публікування : Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - О., 2017. - № 2. - С. 27-35 (Шифр КУ51/2017/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
НЕРВА БЛОКАДА -- NERVE BLOCK
КОНТРАСТНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- CONTRAST MEDIA
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): трупное исследование--тар-блок
Анотація: Optimal volume and concentration of injected local anesthetic, as well as sensory block extension remain controversial in case of TAPblock. The aim of the present study was to assess the extent and the pattern of dye (methylene blue) spread, injected in the transverse abdominal plane on fresh unfixed cadavers. Methods. The study was conducted on 15 fresh unembalmed. Cadavers were randomly assigned into 3 equal groups, depending on the amount of dye injected into transverse abdominal area (10, 20 and 40 mL). An ultrasound-guided injection of dye (methylene blue 1%) into the TAP plane was performed for each hemiabdominal wall. The extent of spread within the TAP plane was determined by detailed dissection of the hemi-abdominal wall. The cranio-caudal and medio-lateral distribution of dye was assessed for every single cadaver bilaterally. Results. The results of present cadaveric study demonstrate significant differences in the dye distribution after injection of 10 mL methylene blue in the transverse abdominal plane, compared with 20 to 40 mL of contrast medium (p0.001). At the same time, there were no significant differences in the distribution of the cranial-caudal and medio-lateral spread of dye after injection of 20 and 40 ml into the transverse abdominal area (p0.05). A strong positive correlation was found between the cephalo-caudal and medio-lateral extent of methylene blue and the volume of dye injected in the transverse abdominal area. Conclusion. Our results suggest that 20 mL of contrast dye injected into transverse abdominal space provide significant larger spread in cranial-caudal and medio- lateral distance than the volume of 10 mL. At the same time, the spread of contrast dye was similar for volumes of 20 and 40 mL. The 20 mL may be an optimal volume of local anesthetics used for TAP blockОптимальный объем и концентрация вводимого анестетика остаются спорными в случае TAP-блока. Цель исследования состояла в оценке распространения красителя, вводимого в поперечную абдоминальную плоскость. Методы. Исследование было проведено на 15 трупах, распределенных на 3 группы в зависимости от объема вводимого красителя (10, 20 и 40 мл). Степень распространения красителя определялась путем рассечения брюшной стенки. Результаты. Выявлены значительные различия в распределении красителя после инъекции 10 мл по сравнению с 20–40 мл (p0,001). Существенных различий в распределении красителя после инъекции 20 и 40 мл не обнаружено (p0,05). Установлена сильная положительная корреляция между степенью распространения и объемом вводимого красителя. Вывод. Распространение красителя было сходным при введении объема 20 и 40 мл, значительно превышая распространение после инъекции объема 10 мл
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дмитрієв Д. В., Семененко А. І., Моравська О. А., Дмитрієва К. Ю.
Назва : Обгрунтування використання методу попереджувальної аналгезії в ранньому післяопераційному періоді у дітей з онкологічними захворюваннями
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 6. - С. 61-63 (Шифр КУ5/2017/6)
Примітки : Бібліогр.: с. 63
MeSH-головна: НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Дослідження проведені у 37 дітей віком у середньому (7,4 ± 1,6) року, оперованих з приводу пухлин заочеревинного простору - 27 (73%), нирок - 8 (22%) та яєчника - 2 (5%). Використання схеми попереджувальної аналгезіі на основі ацетамінофену в дозі 30 мг/кг та постійної інфузії препаратів для післяопераційного знеболення (фентаніл) забезпечило ефективну аналгезію після травматичних операцій, виражений седативний ефект і пригнічення дихання, що дало змогу досягти хорошої адаптації дітей до апарату штучної вентиляції легень (ШВЛ) після оперативного втручання
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дмитрієв Д. В., Дмитрієва К. Ю.
Назва : Площинний блок поперечного м’яза живота як метод знеболення при оперативних втручаннях з приводу онкологічних захворювань у дітей
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 5. - С. 46-49 (Шифр КУ5/2017/5)
Примітки : Бібліогр.: с. 48-49
MeSH-головна: БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ABDOMINAL NEOPLASMS
ЗАБРЮШИННОГО ПРОСТРАНСТВА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RETROPERITONEAL NEOPLASMS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
НЕРВА БЛОКАДА -- NERVE BLOCK
ФЕНТАНИЛ -- FENTANYL
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Дослідження проведені у 56 дітей, оперованих з приводу пухлин черевної порожнини та заочеревинного простору. Залежно від методики знеболення пацієнти розподілені на дві групи: у 22 пацієнтів використовували мультимодальну аналгезію, ТАР-блок (Transversus Abdominis Plane Block - ТАР) та безперервну внутрішньовенну інфузію фентанілу, у 34 дітей - лише внутрішньовенну безперервну інфузію фентанілу. Доведено, що при використанні багатокомпонентної аналгезії значно зменшувалася частота негативних наслідків недостатнього знеболення у дітей, досягнута ефективна аналгезія після травматичних операцій, зменшувалися прояви синдрому гіпералгезії, покращувалися показники гемодинаміки та кровоток в судинах черевної порожнини, зменшувалося використання опіоїдних аналгетиків
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ким Ен-Дин, Семенихин А. А., Абидов А. К., Микиртичев К. Д.
Назва : Мультимодальная сбалансированная анестезия при кесаревом сечении
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2016. - N 1. - С. 88-91 (Шифр МУ66/2016/1)
MeSH-головна: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
АНЕСТЕЗИЯ В АКУШЕРСТВЕ -- ANESTHESIA, OBSTETRICAL
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): инфулган--лонгокаин
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Клигуненко Е. Н., Халимончик В. В.
Назва : Роль кетамина в периоперационном обезболивании (обзор)
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2017. - N 5. - С. 31-37 (Шифр МУ66/2017/5)
Примітки : Библиогр.: с. 36-37
MeSH-головна: БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
КЕТАМИН -- KETAMINE
Анотація: В обзоре представлены фармакологические свойства, эффективность и стратегии применения кетамина с целью обезболивания в периоперационном периоде в различных областях хирургии
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дмитрієв Д. В., Дмитрієва К. Ю., Семененко А. І., Моравська О. А.
Назва : Мультимодальна аналгезія - метод усунення внутрішньочеревної гіпертензії після операції у дітей
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 8. - С. 59-61 (Шифр КУ5/2017/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 61
MeSH-головна: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRA-ABDOMINAL PRESSURE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Дослідження проведене у 42 дітей, оперованих з приводу непрохідності кишечнику. Залежно від методу знеболювання пацієнти розподілені на 2 групи: в 1–й групі використовували мультимодальну аналгезію (МА) та вводили неопіоїдний аналгетик; в 2–й групі – тільки внутрішньовенну безперервну інфузію фентанілу. Проведення багатокомпонентної аналгезії значно зменшувало негативні наслідки недостатнього знеболювання у дітей, сприяло ефективній аналгезії після травматичних операцій, зниженню внутрішньочеревного тиску (ВЧТ), покращувало кровообіг у судинах черевної порожнини
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Євсєєва В. В.
Назва : Досвід застосування налбуфіну гідрохлориду в схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії як частина протоколу прискореної періопераційної реабілітації в баріатричній хірургії
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 5. - С. 126-130 (Шифр МУ66/2018/5)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
НАЛБУФИН -- NALBUPHINE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
Анотація: Метою даного дослідження було порівняння аналгетичних ефектів налбуфіну гідрохлориду та фентанілу як основних компонентів у схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапароскопічних баріатричних втручань. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 18 пацієнтів із морбідним ожирінням, рандомізовані на дві рівнозначні групи (n = 9). У першій групі пацієнти як основний аналгетичний компонент під час анестезії отримували фентаніл, у другій групі — налбуфіну гідрохлорид. Рівень післяопераційного болю оцінювався за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) протягом першої післяопераційної доби. Результати. Рівень післяопераційного болю за ВАШ у першу післяопераційну добу статистично не відрізнявся між пацієнтами обох груп. Висновки. Відповідно до отриманих даних налбуфіну гідрохлорид є ефективною альтернативою фентанілу як основний аналгетичний компонент в схемі мультимодальної інтраопераційної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням при лапароскопічних баріатричних втручання
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коломаченко В. І.
Назва : Вплив методів знеболювання на ранню реабілітацію пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 1. - С. 53-58 (Шифр ОУ4/2018/1)
Примітки : Бібліогр.: с. 57-58
MeSH-головна: ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Адекватне знеболювання під час ендопротезування кульшового суглоба сприяє зниженню хронічного болю, оптимізації функції м’язів і відновленню обсягу рухів у суглобах. Мета: порівняти різні методи знеболювання за показниками зменшення болю та фізичної активності пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба. Методи: у дослідження включені 150 пацієнтів у віці (63,3 ± 12,5) років, яким проведено первинне ендопротезування кульшового суглоба. Використано 4 варіанти інтраопераційної анестезії: загальна (група G, n = 25), паравертебральний блок у комбінації з каудальною епідуральною анестезією (група PVE, n = 25), спінальна (група S, n = 75), периферичні нервові блоки (група NB, n = 25). У післяопераційному періоді пацієнти отримували аналгезію: опіоїди системно (група O, n = 75); паравертебральний блок (група PV, n = 50); епідуральну аналгезію (група Е, n = 25). Оцінювали час досягнення відповідності трьом критеріям: адекватному знеболюванню (інтенсивність болю менше ніж 4 бали за ВАШ), без введення опіоїдів більше ніж 12 год, здатність пройти дистанцію 30 м. Результати: пацієнтам групи G було потрібно значно більше часу, (61,2 ± 23,5) год, для досягнення відповідності трьом критеріям після операції в порівнянні з групою PVE — (40,8 ± 17,1) год, р = 0,0009; S — (48,6 ± 19,3) год, р = 0, 009; NB — (47,6 ± 15,1) год, р = 0,02. У групі PVE зафіксовано найкращий результат відновлення після операції. Пацієнтам групи PV потрібно достовірно менше часу для відповідності трьом критеріям після операції (38,4 ± 14,8) год порівняно з групою O — (56,2 ± 20,6) год, p = 0,000001; E — (50,0 ± 17,4) год, р = 0, 003. Висновки: пролонгована паравертебральна аналгезія покращує перебіг післяопераційного періоду та забезпечує найкращі умови для фізичного відновлення пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Горкавый Е. А., Лесной И. И.
Назва : Варианты мультимодальной аналгезии хирургического лечения колоректального рака
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 5. - С. 145-150 (Шифр МУ66/2018/5)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Анотація: Цель исследования — изучение эффективности и безопасности различных вариантов мультимодальной аналгезии при хирургическом лечении колоректального рака. Материалы и методы. В исследование включено 90 пациентов, оперированных по поводу рака прямой кишки. Проведен анализ изменений гемодинамики, уровня маркера стресса — сахара в крови и интенсивности боли по визуально-аналоговой шкале в трех группах пациентов в зависимости от метода периоперационного обезболивания. Результаты. В результате исследования установлено, что использование различных вариантов мультимодальной аналгезии с применением эпидуральной аналгезии (ЭА) с ингаляционной и внутривенной анестезией эффективнее защищает пациента от хирургического стресса при колоректальном раке в сравнении с тотальной внутривенной анестезией, сохраняет гемодинамическую стабильность, уменьшает дозу фентанила и мышечных релаксантов. Выводы. Использование ЭА смесью местного анестетика с фентанилом и ЭА местным анестетиком с контролируемой пациентом аналгезией фентанилом в сочетании с парентеральным нестероидным противовоспалительным препаратом и парацетамолом как компонентов мультимодальной аналгезии безопасно для применения в послеоперационном периоде после колоректальных операций, эффективнее контролирует острую послеоперационную боль, поддерживает стабильным уровень сахара в крови в сравнении с послеоперационным обезболиванием омнопоном
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ceyhan D., Bilir A., Gulec M.
Назва : Оценка обезболивающего эффекта декскетопрофена при его сочетании с парацетамолом
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 6. - С. 61-66 (Шифр МУ66/2018/6)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Gelir I. K., Gulec S., Ceynan D.
Назва : Профилактическое действие декскетопрофена в плане предотвращения болевого синдрома в послеоперационном периоде
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 7. - С. 28-32 (Шифр МУ66/2018/7)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
КЕТАМИН -- KETAMINE
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Cherniy V., Yevsieieva V.
Назва : Effect of intravenous intraoperative versus postoperative paracetamol on postoperative nausea and vomiting in patients with morbid obesity undergoing laparoscopic bariatric surgery
Паралельн. назви :Вплив інтраопераційного внутрішнього введення парацетамолу в порівнянні з постопераційним на частоту післяопераційних нудоти та блювання у пацієнтів з морбідним ожирінням після лапароскопічних бариатриних втручань
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2018. - N 3. - С. 21-25 (Шифр БУ1/2018/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
Анотація: This randomized study aimed to compare the efficacy of intraoperative versus postoperative paracetamol on postoperative nausea and vomiting (PONV) in morbidly obese paitients undergoing laparascopic bariatric surgery. Methods: Sixty patients were randomly divided into tow equal groups (n=30). In the intraoperative paracetamol group, patients received intravenous (IV) infusion of paracetamol 1000 mg during anesthesia, but before surgery In the postoperative paracetamol group, patients received IV infusion of paracetamol 1000-2000 mg in the recovery room. Postoperative pain condition was evaluated using the Faces Pain Scale. In the recovery room, an observer recorded the pain score, complaints of nausea and vomiting, the need for rescue analgesics, and the need for antiemetic drug during 24 h postoperatively. Results: The incidence of nausea and vomiting during the first 24 h postoperatively was significantly lower in the intraoperative paracetamol group than in the postoperative paracetamol group (p=0.05). Conclusion: The intraoperative administration of paracetamol reduces PONV incidence in morbidly obese paitients undergoing laparascopic bariatric surgeryМетою даного дослідження є порівняння ефективності інтра- та пост-операційного введення парацетамолу на частоту виникнення ПОНБ у пацієнтів з морбідним ожирінням після лапароскопічних бариатричних втручань. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 60 пацієнтів, поділені на 2 групи (n = 30). У першій групі пацієнти отримували внутрішньовенну інфузію парацетамолу в дозі 1000 мг під час анестезії, але до хірургічного розтину. В другій групі пацієнти отримували внутрішньовенну інфузію парацетамолу 1000-2000 мг в якості післяопераційного знеболення в перші 24 післяопераційні години. Рівень післяопераційного болю оцінювали за допомогою візуально-аналогової шкали. Було проведено оцінку болю, жалоб на нудоту та блювання, потреба в допоміжних анальгетиках і потреба в ротиблювотних засобах протягом 24 годин після операції. Результати. Частота нудоти та блювання протягом перших 24 годин після операції була значно нижчою в першій групі пацієнтів, у порівнянні з групою пост-операційного введення парацетамолу (р = 0,05)
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Kolomachenko V.
Назва : Patients’ walking ability after total hip arthroplasty depends on the method of analgesia
Паралельн. назви :Здатність пацієнтів ходити після тотального ендопртезування кульшового суглоба залежить від методу знеболювання
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2018. - N 2. - С. 63-67 (Шифр БУ1/2018/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ХОДЬБА -- WALKING
БЕДРО -- THIGH
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Анотація: The methods of perioperative anaesthesia and analgesia can limit physical activity of patients due to motor block of limb and sedative effect of opioids. Objective: To analyze the influence of perioperative anaesthesia/analgesia technics on patients’ walking ability after total hip arthroplasty. Methods: 150 patients 63.3±12.5 years old patients undergone hip replacement surgery were included in the study. We detected the time intervals required to achieve the ability to pass a 30-meter distance (D30m) after the operation in relevance to intraoperative anaesthesia and postoperative analgesia techniques. Results: The patients operated under general anaesthesia needed longer time (55.8±19.2 hours) to achieve the ability passing D30m after surgery compared with those operated under paravertebral block+caudal epidural anaesthesia (40.8±17.1 hours, P=0.005), nerve blocks (44.8±13.4 hours, P=0.023) and spinal anaesthesia (48.1±18.6 hours, P=0.08). Three variants of analgesia were used postoperatively in patients. The patients given prolonged paravertebral analgesia needed significantly less time to achieve the ability to pass a D30m after the surgery (38.4±14.8 hours) compared with those who had systemic opioid administration (52.9±18.1 hours, P=0.000006) and those given prolonged epidural analgesia (50.0±17.4 hours, P=0.003). The results of groups given opioids and epidural analgesia did not differ significantly (P=0.48). Conclusion: The results showed the superiority of paravertebral block and peripheral nerve blocks in early restoration of patients’ walking ability compared with general anaesthesia followed by systemic administration of opioids and neuroaxial analgesiaМетоди периоперацiйної анестезiї i аналгезiї можуть обмежувати фiзичну активнiсть пацiєнтiв через моторний блок кiнцiвки та седативний ефект опiоїдiв. Метою нашого дослiдження був аналiз впливу периоперацiйної анестезiї / аналгезiї на здатнiсть ходити пiсля тотальної артропластики кульшового суглоба. МЕТОДИ: 150 пацiєнтiв 63,3 ± 12,5 рокiв, якi перенесли операцiю iз замiни кульшового суглоба, були включенi в дослiдження. Ми визначали час, необхiдний для досягнення здатностi пройти 30-метрову вiдстань пiсля операцiї, в залежностi вiд методiв iнтраоперацiйної анестезiї i пiсляоперацiйної аналгезiї. РЕЗУЛЬТАТИ: Пацiєнти, якi оперувались пiд загальною анестезiєю, потребували бiльше часу (55,8 ± 19,2 години) для досягнення здатностi долати 30 метрову дистанцiю пiсля операцiї в порiвняннi з пацiєнтами, якi оперувались в умовах паравертебрального блоку + каудальної епiдуральної анестезiї (40,8 ± 17, 1 години, P = 0,005), нервових блокiв (44,8 ± 13,4 години, P = 0,023) або спiнальної анестезiї (48,1 ± 18,6 години, P = 0,08). Три варiанти аналгезiї застосовувалися в пiсляоперацiйному перiодi у пацiєнтiв. Пацiєнтам, якi отримували тривалу паравертебральну аналгезiю, треба було значно менше часу для досягнення здатностi долати 30 метрову дистанцiю пiсля операцiї (38,4 ± 14,8 години) в порiвняннi з тими, якi отримували системне введення опiоїдiв (52,9 ± ± 18,1 години, P = 0,000006), i тривалу епiдуральну аналгезiю (50,0 ± 17,4 години, P = 0,003). Результати груп, якi отримували опiоїди i епiдуральну аналгезiю, iстотно не вiдрiзнялися (P = 0,48). ВИСНОВКИ: Паравертебральна блокада i блоки периферичних нервiв мають перевагу в ранньому вiдновленнi моторної активностi пацiєнтiв пiсля артропластики кульшового суглоба в порiвняннi iз загальною i нейроаксiальною анестезiєю з подальшим системним введенням опiоїдiв
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коломаченко В. І.
Назва : Вплив анестезії та післяопераційної аналгезії на ранню мобілізацію пацієнтів після артропластики кульшового суглоба
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 3. - С. 62-65 (Шифр КУ5/2018/85/3)
MeSH-головна: ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПОСТЕЛЬНОГО РЕЖИМА СОКРАЩЕНИЕ -- EARLY AMBULATION
Анотація: Мета роботи - аналіз впливу анестезії та післяопераційної (ПО) аналгезії на здатність пацієнтів рухатись після артропластики кульшового суглоба (КС). У 150 пацієнтів оцінювали дистанцію, яку вони проходили за 6 хв, протягом трьох діб після артропластики КС в залежності від методики інтраопераційної анестезії та ПО аналгезії. Пацієнти, яких оперували з використанням паравертебральної блокади в поєднанні з каудальною епідуральною анестезією, демонстрували кращі результати 6-хвилинного тесту в порівнянні з пацієнтами, яких оперували під загальною анестезією, в умовах провідникової анестезії та під спінальною анестезією. В післяопераційному періоді пацієнти, які одержували тривалу паравертебральну аналгезію, краще долали відстань за 6 хв порівняно з пацієнтами, яким застосовували системне введення опіоїдів та епідуральну аналгезію. Висновки: паравертебральна блокада сприяє ранньому фізичному відновленню пацієнтів після артропластики КС
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кобеляцкий Ю. Ю., Сердюк В. Н., Алексеев В. П., Мынка Н. В., Дорофеева А. С.
Назва : Эффективность применения мультимодального обезболивания у пациентов офтальмохиргического профиля при антиглаукомных операциях
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 88-92 (Шифр МУ66/2018/1)
Примітки : Библиогр.: с. 91
Предметні рубрики: Мелоксикам
MeSH-головна: ГЛАУКОМА -- GLAUCOMA
ХИРУРГИЯ ГЛАЗА ФИЛЬТРАЦИОННАЯ -- FILTERING SURGERY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
Анотація: В работе освещаются результаты проведения многокомпонентного общего обезболивания при офтальмологических оперативных вмешательствах с целью улучшения качества интраоперационного и послеоперационного обезболивания, снижения количества осложнений, связанных с анестезиологическим пособием в послеоперационном периоде. Материалы и методы. Исследование было проведено у пациентов в возрасте от 19 до 42 лет, которым выполнялись антиглаукомные оперативные вмешательства. Для проведения сравнительного анализа больные были распределены на группы с учетом вида выбранного обезболивания: 1-я группа (n = 20) — пациенты, у которых была применена тактика профилактического введения мелоксикама во время премедикации, проводилась анестезия путем ретробульбарной блокады и седации пропофолом, обезболивание мелоксикамом продолжали в послеоперационном периоде по схеме упреждающей анальгезии; 2-я группа (n = 24) — пациенты, обезболивание которых осуществлялось по ранее принятой в нашей клинике схеме (премедикация сибазон + фентанил), внутривенный наркоз пропофолом с сохраненным спонтанным дыханием и болюсным введением фентанила во время потенциально болезненных этапов вмешательства. Послеоперационное обезболивание по требованию пациентов внутримышечным введением кетопрофена. Результаты. Выраженность болевого синдрома менее 3 баллов по визуально-аналоговой шкале в 1-й группе пациентов составила 90 и 85 %, во 2-й группе — 45,8 и 58,3 % на 6 и 12 часах послеоперационного периода соответственно. Развитие послеоперационной тошноты и рвоты в 1-й группе пациентов с использованием схемы мультимодального использования составило 5 % по сравнению с 33,3 % в контрольной группе пациентов. Развитие артериальной гипертензии в послеоперационном периоде в 1-й группе отмечалось у 15 % пациентов по сравнению с 45,8 % пациентов во 2-й группе. Развитие артериальной гипотензии отмечалось только у пациентов контрольной группы, и частота данного осложнения составила 37,5 %. Не было зарегистрировано ни одного случая артериальной гипотензии у пациентов 1-й группы. Выводы. Использование предложенной схемы мультимодального обезболивания позволяет повысить эффективность и управляемость анестезиологического обезболивания в виде обеспечения адекватного обезболивания в послеоперационном периоде без применения наркотических анальгетиков, снижения риска развития послеоперационных осложнений (послеоперационной тошноты и рвоты, артериальной гипертензии и гипотензии)
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)