Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (62)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Анемия железодефицитная<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 350
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Залізо та здоров’я жінки від менархе до менопаузи [Текст] = Iron and woman’s health from menarche to menopause / В. К. Кондратюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 33-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (действие лекарственных препаратов)
МЕНАРХЕ -- MENARCHE (действие лекарственных препаратов, кровь)
МЕНОПАУЗА -- MENOPAUSE (действие лекарственных препаратов, кровь)
ЖЕЛЕЗО -- IRON (дефицит, кровь)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (иммунология, кровь, метаболизм)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
Анотація: Залізо є важливим мікроелементом, вкрай необхідним компонентом білків транспорту кисню (гемоглобіну і міоглобіну) і численних метаболічних і окисно-відновних ферментів. Доросла людина має 2–4 г заліза, більше 80% якого міститься у гемоглобіні еритроцитів. Хронічний дефіцит заліза призводить до зниження виробництва гемоглобіну і анемії. Минуле століття було названо «золотим століттям біології заліза» через значне розширення розуміння молекулярних основ системного гомеостазу заліза. У статті представлено наукові дані щодо факторів ризику та деяких патофізіологічних механізмів розвитку залізодефіциту та залізодефіцитної анемії, які є вагомими чинниками виникнення низки патологічних ускладнень у різні вікові періоди життя жінки. Акцентовано увагу на етапах лікування залізодефіцитної анемії, що включають: усунення основної причини хвороби, відновлення запасів заліза в організмі (безпечна терапія насичення), підтримувальну терапію (запобігання розвитку як дефіциту, так і перевантаження організму залізом). Для профілактики/лікування анемії доцільно використовувати ефективні та безпечні препарати й харчові добавки заліза. Зазначеним критеріям цілком відповідає дієтична добавка, яка містить 18 мг елементарного заліза та є комбінацією гемового заліза у низькій дозі (протеїн Hb – 1,8 мг) та негемового заліза (сульфат заліза – 16,2 мг)
Iron is an important microelement, which is an essential component of oxygen transport proteins (hemoglobin and myoglobin) and numerous metabolic and redox enzymes. The adult has 2–4 g of iron, and more than 80% is found in the hemoglobin of red blood cells. Chronic iron deficiency leads to a decrease in hemoglobin production and anemia. The past century has been called the “golden age of iron biology” due to the significant expansion of understanding of the molecular basis for systemic iron homeostasis. The article presents scientific data about risk factors and some pathophysiological mechanisms of the development of iron deficiency and iron deficiency anemia, which are significant factors in the number of pathological complications in different age periods of a woman’s life. Attention is focused on the stages of treatment of iron deficiency anemia, which include: elimination of the main cause of the disease, restoration of iron reserves in the organism (safe therapy of saturation), maintenance therapy (prevention of the development of both deficiency and overload of the organism with iron). For the prevention/treatment of anemia, it is advisable to use effective and safe drugs and food supplements of iron. The dietary supplement, which contains 18 mg of elemental iron and is a combination of low-dose heme iron (protein Hb – 1.8 mg) and non-heme iron (ferrous sulfate – 16.2 mg), has all the specified criteria
Дод.точки доступу:
Кондратюк, В. К.
Горбань, Н. Є.
Нікітіна, І. М.
Кондратюк, К. О.
Дзюба, Г. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анемічний синдром і молекулярні механізми регуляції абсорбції заліза при гастроентерологічних захворюваннях [Текст] = Anemic Syndrome and Molecular Mechanisms and Regulation of Iron Absorption in Gastroenterological Diseases / Н. В. Горяінова [та ін.] // Сімейна медицина. - 2023. - № 1. - С. 11-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм)
ЖЕЛЕЗО -- IRON (дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм)
ЭРИТРОПОЭТИН -- ERYTHROPOIETIN (дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ГЕПЦИДИН -- HEPCIDINS (действие лекарственных препаратов, дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ИММУНОПРОТЕИНЫ -- IMMUNOPROTEINS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS (методы)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Анемічний синдром – найчастіше позакишкове ускладнення у пацієнтів із захворюваннями травного тракту (ТТ), що може значно погіршувати якість життя. В огляді літератури ми намагалися об’єднати і систематизувати накопичену інформацію з проблеми анемічного синдрому при захворюваннях ТТ. Залежно від поєднання патогенетичних механізмів виокремлюють залізодефіцитну анемію, анемію хронічного захворювання, В₁₂-дефіцитну і фолієводефіцитну анемію. Інші варіанти анемій зустрічаються рідко. Необхідно проведення комплексного лабораторного обстеження для встановлення провідного фактора в розвитку анемії і визначення адекватної терапії. Анемія запального захворювання є одним із частих ускладнень у пацієнтів із захворюваннями ТТ. Для корекції такої анемії в клінічній практиці все частіше призначають препарати заліза, що вводяться парентерально. Однак така терапія може призвести до надлишку заліза і погіршити перебіг основного захворювання. Розуміння патогенезу анемії важливо для призначення терапії і мінімізації ризику виникнення ускладнень. Парентеральні форми препаратів заліза і вітамінів мають бути пріоритетними для даної категорії пацієнтів через їх більш високу біодоступність, низький профіль безпечності і мінімального негативного впливу на ТТ. Препарати еритропоетину та інгібітори прозапальних цитокінів застосовують переважно для корекції анемії хронічного запалення. Останні добре себе зарекомендували під час проведення терапії у пацієнтів з анемічним синдромом на тлі запальних процесів кишечника з важким перебігом. Згідно з даними літератури, проводяться різні клінічні дослідження, спрямовані на впровадження нових препаратів, що коректують анемію. В огляді розглядаються сучасні методи діагностики та лікування анемії з метою кращого розуміння цього захворювання. Необхідно подальше дослідження пацієнтів з гастроентерологічними захворюваннями, перебіг який ускладнюється анемією, для формування прикінцевого висновку про захворювання, ефективність і доцільність призначення парентеральних форм препаратів заліза
Anemic syndrome is the most often extraintestinal complication in patients with diseases of the digestive tract (DT), which can significantly impair the quality of life. In the literature review, we tried to combine and systematize the accumulated information on the problem of anemic syndrome in DT diseases. Iron-deficiency anemia, chronic disease anemia, B12-deficiency and folio-deficiency anemia are determined depending on the combination of pathogenetic mechanisms. Other variants of anemia are rare. It is necessary to carry out a complex laboratory examination to establish the leading factor in the development of anemia and determine the adequate therapy. Anemia of inflammatory disease is one of the frequent complications in patients with DT diseases. For the correction of such anemia in clinical practice, iron preparations are used parenterally. However, such therapy can lead to an excess of iron and worsen the course of the underlying disease. The understanding the anemia pathogenesis is important for prescribing therapy and minimizing the risk of complications. Parenteral forms of iron and vitamin preparations should be prioritized for this category of patients due to their higher bioavailability, low safety profile and minimal negative impact on DT. Erythropoietin preparations and inhibitors of proinflammatory cytokines are mainly used to correct anemia of chronic inflammation. Pro-inflammatory cytokines are effective for patients with anemic syndrome and severe inflammatory bowel processes. According to the literature data, various clinical studies aimed at the introduction of new drugs that correct anemia are being conducted. The review presents modern methods of diagnosis and treatment of anemia in order to better understand this disease. A further study of patients with gastroenterological diseases, the course of which is complicated by anemia, is necessary to form a final conclusion about the disease, the effectiveness and feasibility of prescribing parenteral forms of iron preparations
Дод.точки доступу:
Горяінова, Н. В.
Видиборець, С. В.
Дерпак, Ю. Ю.
Кучер, О. В.
Мороз, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ханюков, О. О.
Роль анемії у розвитку не фатальних серцево-судинних подій та прогнозування ризику їх виникнення у пацієнтів з ішемічною хворобою серця [Текст] = The role of anemia in the development of non-fatal cardiovascular events and prediction of their risk in patients with coronary heart disease / О. О. Ханюков, I. O. Заяць. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 121-129. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения, патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчити вплив залізодефіцитної анемії (ЗДА) на ризик розвитку нефатальних серцево-судинних подій (ГІМ, прогресії стенокардії напруги та хронічної серцевої недостатності, виникнення тахіаритмій) у пацієнтів з ІХС; розробити математичні моделі оцінки ризику розвитку нефатальних ускладнень (ГІМ і прогресії хронічної серцевої недостатності) у хворих на ІХС, в залежності від рівню гемоглобіну. Методи. В дослідженні брали участь 95 хворих на ІХС, які перебували на стаціонарному лікуванні в терапевтичних та кардіологічних відділеннях ЛПУ міста Дніпро. Основну групу склали 53 хворих з супутньою анемією, контрольну – 42 пацієнти без анемії. З метою виявлення нефатальних ускладнень ІХС (ГІМ, декомпенсації СН, аритмії) і з’ясування причин їх виникнення, у пацієнтів обох груп ретроспективно проведено 8-річний аналіз медичної документації, з наступним кореляційним аналізом та визначенням факторів, які сприяють розвитку нефатальних серцево-судинних подій, і розробкою математичної моделі ризику ймовірних ускладнень впродовж 5-8 років. Результати. Отримані статистично значущі показники несприятливого впливу анемії на виникнення кардіо-васкулярних подій (прогресії ішемії міокарду, серцевої недостатності, тахіаритмій) (р0,05); методом кореляційного аналізу визначені предиктори виникнення ГІМ (стаж ГХ, рівні гемоглобіну і загального холестерину у сироватці крові, а також ЧСС і PsАТ) і прогресування ХСН (вік, стаж ФП, наявність ХНН 3 ст., клінічна стадія СН, рівень гемоглобіну, ЧСС) у пацієнтів на ІХС; розроблені математичні моделі ризику розвитку ГІМ та декомпенсації СН. Висновки. Анемія сприяє росту госпіталізацій з приводу прогресії ішемії міокарду, СН і розвитку тахіаритмій (р0,05). Розроблені моделі ймовірності розвитку ГІМ і прогресії СН продемонстрували відмінні результати. Ймовірність настання ГІМ виникає при значенні Р 0,47% (Se = 87,9%, Sp = 96,8%, De = 93,7%), а вірогідність прогресії ХСН – при Р 0,43 (Se = 87,8%, Sp = 87,0%, De = 87,4%)
The purpose of the study: to study the effect of iron deficiency anemia (IDA) on the risk of developing non-fatal cardiovascular events (AMI, progression of angina pectoris and CHF, tachyarrhythmias) in patients with coronary artery disease; to develop mathematical models for assessing the risk of developing non-fatal complications (AMI and progression of chronic heart failure) in patients with coronary artery disease, depending on the level of hemoglobin. Materials and methods. The study involved 95 patients with coronary artery disease who were hospitalized. The main group consisted of 53 patients with concomitant anemia, the control group - 42 patients without anemia. In order to identify non-fatal complications of coronary artery disease (AMI, progression of angina pectoris, HF decompensation, arrhythmia) and to determine the causes of their occurrence, an 8-year analysis of medical records was retrospectively performed in patients of both groups, followed by a correlation analysis and identification of factors contributing to the development of non-fatal cardiovascular diseases. events and the development of a mathematical models of the risk of possible complications over 5-8 years. Statistical processing of the research materials was carried out using the methods of descriptive and analytical statistics (correlation analysis, ROC analysis, univariant and multiple logistic regression). The results of testing statistical hypotheses were considered statistically significant at p0,05, the trend was determined at p0,1. Results. An 8-year analysis of the causes of hospitalizations for cardiovascular diseases (progression of myocardial ischemia, CHF, tachyarrhythmias) showed significant differences in patients with coronary artery disease between groups (p0,001). Quantity hospitalizations due to progression of angina pectoris in patients with anemia was two times higher than the number of hospitalizations in the group of patients with coronary artery disease, but without anemia - a median ratio of 2:1 (p0,001). Tachyarrhythmias requiring hospitalization included AF, ventricular and suproventricular tachycardias. Studies have shown that the average number of cases of tachyarrhythmias per patient was greater in the group with coronary artery disease in combination with anemia than without it - 2 (0; 4) cases versus 1 (0; 2) at p0,05. In particular, the mean rate of hospitalizations induced by atrial fibrillation was higher in patients with low hemoglobin levels (p0,05). Signs of cardiac decompensation (crepitus in the lungs, hydrothorax, ascites, edema of the lower extremities) were observed in both groups, but the average number of hospitalizations due to congestive heart failure was significantly higher in the anemia group (p0,05). The results of the correlation and ROC analysis made it possible to determine the factors that increase the risk of developing cardiovascular events and develop a mathematical model for predicting the likelihood of developing AMI (experience of HA, actual levels of hemoglobin and total cholesterol in the blood serum, as well as heart rate and PsAT) and destabilization of HF (age, experience AF, CKD st.3, HF stage, hemoglobin level and heart rate). Conclusions. Anemia contributes to an increase in hospitalizations due to the progression of myocardial ischemia, HF and the development of tachyarrhythmias (p0.05). The developed models of the probability of developing AMI and progression of HF showed excellent results. The probability (P) of AMI occurs when P 0,47 (Se = 87,9%, Sp = 96,8%, De = 93,7%), and the probability of CHF progression occurs at P 0.43 (Se = 87 ,8%, Sp=87,0%, De=87,4%)
Дод.точки доступу:
Заяць, I. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Попович, М. Ю.
Параметри метаболізму заліза у пацієнтів із залізодефіцитною анемією та ерозивними ураженнями гастродуоденальної зони [Текст] = Parameters of iron metabolism in patients with iron deficiency anemia and erosive lesions of the gastroduodenal zone / М. Ю. Попович // Сімейна медицина. - 2022. - № 3. - С. 33-39. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (метаболизм, патофизиология)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ СЕТИ И ПРОВОДЯЩИЕ ПУТИ -- METABOLIC NETWORKS AND PATHWAYS (иммунология)
Анотація: Найпоширенішою хворобою у світі є ерозивно-виразкові ураження гастродуоденальної зони (ЕВУГЗ). Це хронічні поліетіологічні, рецидивуючі захворювання з порушенням нервово-ендокринних та гуморальних механізмів, що регулюють секреторно-трофічний процес у гастродуоденальній зоні з розвитком виразок. При цьому захворюванні виразки мають різну локалізацію і клінічний перебіг, значно знижують якість життя, впливають на працездатність та на особисте життя. Відсутність своєчасної діагностики і лікування може мати несприятливі наслідки. Мета дослідження: аналіз особливостей клініко-метаболічних порушень при залізодефіцитній анемії (ЗДА) та її поєднанні із ЕВУГЗ для розроблення методів оцінювання ступеня важкості перебігу захворювання, оптимізації діагностики і лікувальної тактики. Матеріали та методи. У групу спостереження включено 26 пацієнтів (15 чоловіків і 11 жінок) із залізодефіцитною анемією (ЗДА), яка перебігала на фоні ЕВУГЗ з локалізацією виразкових дефектів слизової оболонки у шлунку або цибулині дванадцятипалої кишки. Діагноз ЗДА верифікували на підставі змін базових характеристик клінічних проявів (ознак анемічної гіпоксії і сидеропенічного синдрому), характерних змін периферійної крові і показників метаболізму заліза. Хворі на ЗДА, що перебігала на фоні ЕВУГЗ, були обстежені ендоскопічними методами, проходили ультразвукове і за потреби рентгенологічне обстеження. До контрольної групи увійшли 35 первинних донорів (16 жінок і 19 чоловіків), які пройшли дворазове лабораторне дослідження на гепатити В і С, а також ВІЛ-інфекцію/СНІД. Усім обстеженим донорам було зроблено розгорнутий аналіз периферійної крові та визначено біохімічні показники. Учасникам дослідження визначали вміст заліза в сироватці (ЗС) крові і показник загальної залізозв’язуючої здатності сироватки крові (ЗЗЗС). Показник ненасиченої залізозв’язуючої здатності сироватки крові вираховували як різницю між ЗЗЗС і ЗС. Коефіцієнт насичення трансферину залізом визначали як співвідношення вмісту ЗС до ЗЗЗС. Вміст трансферину визначали за показником ЗЗЗС, феритину – радіометричним методом. Результати. Проаналізовано показники периферійної крові у первинних донорів та морфометричні зміни у периферійній крові у пацієнтів із ЗДА. Представлено результати дослідження показників обміну заліза в сироватці крові: концентрації заліза, загальної залізозв’язуючої здатності сироватки та ступеня насичення сироватки залізом. Виявлено, що у донорів-чоловіків порівняно із донорами-жінками достовірно вищими є показники вмісту заліза і феритину в сироватці крові
The most common disease in the world is erosive-ulcerative lesions of the gastroduodenal zone (EULGZ). These are chronic polyetiological, recurrent diseases with disruption of the neuro-endocrine and humoral mechanisms that regulate the secretory-trophic process in the gastroduodenal zone with the development of ulcers. In this disease, ulcers have different localization and clinical course, significantly reduce the quality of life, affect work capacity and personal life. Lack of timely diagnosis and treatment can have adverse consequences. The objective: to analyse the characteristics of clinical and metabolic disorders in iron deficiency anemia (IDA) and its combination with EULGZ in order to develop the methods for assessing the disease severity, optimizing diagnostics and treatment tactics. Materials and methods. The observation group included 26 patients (15 men and 11 women) with iron-deficiency anemia (IDA) on background of EULGZ with localization of ulcerative defects of the mucous membrane in the stomach or duodenal bulb. The diagnosis of IDA was verified on the basis of changes in the basic characteristics of clinical manifestations (signs of anemic hypoxia and sideropenic syndrome), specific changes in peripheral blood and indicators of iron metabolism. Patients with IDA and EULGZ, were examined by endoscopic methods, underwent ultrasound and, if necessary, radiological examination. The control group included 35 primary donors (16 women and 19 men), who underwent two laboratory tests for hepatitis B and C, as well as HIV infection/AIDS. All examined donors underwent a comprehensive examination of peripheral blood and determined biochemical indicators. The indicators of iron metabolism were determined in all participants: iron content in the blood serum (IS), total iron-binding capacity of the blood serum (TIBS). The index of unsaturated iron-binding capacity of blood serum was calculated as the difference between TIBS and IS. The coefficient of transferrin saturation with iron was determined as the ratio of the content of IS to TIBS. The content of transferrin was determined according to the TIBS indicator, ferritin – by the radiometric method. Results. Peripheral blood indicators in primary donors and morphometric changes in peripheral blood in patients with IDA were analyzed. The results of investigations of the indicators of iron exchange in blood serum are presented: iron concentration, total iron-binding capacity of serum and the degree of saturation of serum with iron. It was found that male donors have significantly higher levels of iron and ferritin in blood serum compared to female donors. The dynamic of changes in peripheral blood parameters in patients with IDA caused by long-term blood loss due to EULGZ during the treatment process is shown. Treatment of the EULGZ led to the significant changes of such indicators as the number of erythrocytes, hemoglobin concentration, erythrocyte indices towards normalization. The normalization of the reticulocyte count was observed on the 90th day of treatment. The detected changes in the number of platelets in patients with IDA due to EULGZ were observed in the absence of active bleeding from the digestive tract. Conclusions. As a result of the progression of IDA due to the erosive-ulcerative lesions of the gastroduodenal zone, the imbalance of iron metabolism deepens, serious disorders of iron metabolism develop, especially in the content of plasma ferritin. Patients with IDA caused by long-term blood loss as a result of EULGZ, should be prescribed a drug for oral use containing ferrous sulfate with a mucosa-protective effect at a dose of 2 mg/kg per day, followed by a decreased dose after normalization of the serum ferritin level
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Імуногістохімічна оцінка експресії віментину в ендотелії судин матково-плацентарної ділянки при залізодефіцитній анемії вагітних в аспекті хронічної недостатності посліду [Текст] / О. А. Тюлєнєва [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 22-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (осложнения)
ВИМЕНТИН -- VIMENTIN
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
Анотація: Залізодефіцитна анемія вагітних (ЗДАВ) є актуальною проблемою сучасного акушерства, частота якої сягає 85 %. У попередніх дослідженнях нами встановлено, що при гестації на фоні ЗДАВ плацентарне ложе матки морфологічно має ознаки гестаційної незрілості, вираженість якої корелює зі ступенем анемії. Віментин є основним проміжним білком цитоскелету, який експресується в ендотеліальних та інших клітинах мезенхіми. Віментином опосередковані такі процеси в тканинах, як адгезія клітин, міграція, інвазія, ангіогенез та васкулогенез. З метою верифікації отриманих раніше даних стосовно морфометричних параметрів гемодинаміки у матково-плацентарній ділянці (МПД) залежно від ступеня ЗДАВ та з’ясування морфогенезу матково-плацентарної форми недостатності посліду, зумовленої гестаційною незрілістю матково-плацентарної ділянки, нами була застосована методика імуногістохімічної візуалізації віментину в ендотелії різних типів судин плацентарного ложа матки. Мета роботи – визначити особливості імуноекспресії віментину в ендотелії судин матково-плацентарної ділянки при залізодефіцитній анемії вагітних в аспекті хронічної недостатності посліду у термін 37-40 тижнів гестації. Матеріали та методи. Морфологічно досліджено 140 біоптатів матково-плацентарної ділянки і міометрію, отриманих під час операції кесарського розтину при фізіологічній вагітності та гестації на фоні ЗДАВ І-ІІІ ступенів в аспекті матково-плацентарної форми недостатності посліду. Критерієм ступеня тяжкості ЗДАВ, за матеріалами медичної документації, була концентрація гемоглобіну в крові вагітної. За класифікацією хронічної плацентарної недостатності (ХПН) А.?П. Милованова (1999), матково-плацентарну форму хронічної недостатності посліду (МПН) діагностували за показниками доплерометричного дослідження з подальшим виявленням морфологічних еквівалентів. Результати. У всіх випадках вагітності на фоні ЗДАВ у стінках спіральних артерій відзначається зростання показників імуноекспресії віментину як маркера збереження частини лейоміоцитів при неповній гестаційній трансформації, що корелює зі ступенем гестаційної незрілості матково-плацентарної ділянки та анемії і є найбільш суттєвим при вагітності з клінічними ознаками МПН на фоні ЗДАВ. Для ендотеліоцитів венозних судин вказана тенденція зростання оптичної густини забарвлення на віментин характерна тільки для ЗДАВ І і ІІ ступенів, тоді як на фоні ЗДАВ ІІІ ступеня з ознаками МПН показники імуноекспресії віментину є нижчими за аналогічні при фізіологічній вагітності. В ендотеліальних клітинах судин мікроциркуляторного русла спостерігається помірне зменшення показників оптичної густини забарвлення на віментин у випадках ЗДАВ І і ІІ ступенів без ознак МПН, проте у спостереженнях із МПН на фоні анемії ІІ ступеня відзначено незначне посилення його експресії з появою нитчастих віментин позитивних структур внутрішньоклітинно і пристінково, а при ЗДАВ ІІІ ступеня рівень імуновізуалізації віментину в 1,5 раза нижчий порівняно з фізіологічною вагітністю. Вказані особливості, ймовірно, зумовлені згасанням процесів ангіогенезу і васкулогенезу у матково-плацентарній ділянці при ЗДАВ ІІ-ІІІ ступенів, а також наростанням дисциркуляторних явищ та ушкодженням ендотелію судин. Висновки. При вагітності на фоні залізодефіцитної анемії плацентарне ложе матки морфологічно має ознаки гестаційної незрілості. Виявлені особливості імуноекспресії віментину в ендотеліальних клітинах різних типів судин дають змогу вважати, що при ЗДАВ створююся морфологічні передумови до гіпоперфузіі матково-плацентарної ділянки та розвитку порушень венозного відтоку від плацентарного ложа матки як предиктори розвитку матково-плацентарної форми хронічної недостатності посліду.
Дод.точки доступу:
Тюлєнєва, О. А.
Давиденко, І. С.
Ясніковська, С. М.
Тюлєнєва, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вакалюк, І. П.
Особливості оксидативного стресу у хворих на гострий інфаркт міокарда із залізодефіцитною анемією [Текст] = Peculiarities of oxidative stress in patients with acute myocardial infarction with iron deficiency anemia / І. П. Вакалюк, О. С. Бойчук. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 1. - С. 18-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
АНТИОКСИДАНТНОЙ РЕАКЦИИ ЭЛЕМЕНТЫ -- ANTIOXIDANT RESPONSE ELEMENTS (действие лекарственных препаратов, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: У статті подані зміни показників гемограми та оксидантного стресу у хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ) на фоні залізодефіцитної анемії (ЗДА). Залізодефіцитна анемія є додатковим чинником, який сприяє поглибленню ішемії міокарда та поглиблює процеси пероксидації, внаслідок чого відбувається пошкодження кардіоміоцитів, що є важливим чинником несприятливого перебігу, як гострого періоду, так і відновних процесів за виникнення некрозу міокарда. З метою вивчення показників загального аналізу крові та функціонального стану антиоксидантної системи у хворих на гострий інфаркт міокарда із ЗДА обстежено 36 хворих на ГІМ із ЗДА, серед яких чоловіків 39%, жінок - 61%. Першу групу становили 10 хворих на ГІМ без ЗДА, другу 26 хворих на ГІМ та ЗДА різного ступеня важкості, контрольну групу склали 30 практично здорових осіб. Визначали показники гемограми, функціонування глутатіонової системи, рівень в крові оксипроліну, аргінази та магнію. Встановлено, що серед хворих на гострий інфаркт міокарда із супутньою залізодефіцитною анемією переважають жінки із легким і середнім ступенями анемії. Серед чоловіків, у половини хворих, трапляється анемія важкого ступеня. Хворим на гострий коронарний синдром (ГКС) із ЗДА, окрім зниження рівня Hb, властиві наступні лабораторні ознаки анемії: тенденція до підвищення середньої концентрації гемоглобіну в одному еритроциті, зниження рівня сироваткового заліза та зростання в сироватці крові трансферину. За наявності ЗДА у хворих на ГКС спостерігають зміни у показниках антиоксидантної системи. Анемічний синдром у таких хворих супроводжується підвищеною концентрацією глутатіонтрансферази та пероксидази, а також зниженням концентрації оксипроліну
The article presents changes in hemogram and oxidative stress in patients with acute myocardial infarction (AMI) on the background of iron deficiency anemia (IDA). Iron deficiency anemia is an additional factor that contributes to the deepening of myocardial ischemia and deepens the processes of peroxidation and damage to cardiomyocytes, which is an important factor in the unfavorable course, both acute period and recovery processes in myocardial necrosis. In order to study the indicators of the general analysis of blood and functional state of the antioxidant system in patients with acute myocardial infarction with IDA, 36 patients with AMI with IDA were examined, including 39% men and 61% women. The first group consisted of 10 patients with AMI without IDA, the second 26 patients with AMI and IDA of varying severity, the control group consisted of 30 healthy individuals. Hemogram parameters, glutathione system function, oxyproline, arginase and magnesium levels in the blood were determined. It has been established that women with mild and moderate anemia predominate among patients with acute myocardial infarction with concomitant iron deficiency anemia. Among men, half of the patients have severe anemia. In addition to a decrease in Hb levels, patients with ACS with IDA have the following laboratory signs of anemia: a tendency to increase the average concentration of hemoglobin in one erythrocyte, low serum iron levels and an increase in serum transferrin levels. In the presence of IDA in patients with ACS there are changes in the antioxidant system. Anemic syndrome in such patients is accompanied by increased concentrations of glutathione transferase and peroxidase, as well as decreased concentrations of oxyproline
Дод.точки доступу:
Бойчук, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хомяк, Н. В.
Залізодефіцит і залізодефіцитна анемія: можливості профілактики та лікування [Текст] / Н. В. Хомяк // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2022. - N 1. - С. 21

Рубрики: Глицинат железа--тер прим

MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
ВСЕМИРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ -- WORLD HEALTH ORGANIZATION
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ВООЗ (2002), залізодефіцит (ЗД, залізодефіцитний стан) наявний у 60% жителів Землі, майже половина з яких мають залізодефіцитну анемію (ЗДА), що робить ЗДА одним із найпоширеніших захворювань та найчастішою серед усіх анемій. Симптоми ЗД можуть бути неспецифічними та з’являтися у вигляді втоми, утруднення концентрації уваги, проблем зі сном, а також зниження фізичних можливостей, що пов’язують з іншими причинами – перевтомою, стресом, соматичними захворюваннями. Насторожити лікаря мають задишка, особливо при фізичному навантаженні, частий головний біль, сонливість, запаморочення, шум у вухах, порушення смакових звичок (бажання їсти глину, вапно, крейду), утруднення під час ковтання, пришвидшене серцебиття, болі в ділянці серця, субфебрильна температура тіла, а також блідість шкіри, слизових оболонок, блакитність склер, хейлоз, койлоніхія, згладженість поверхні язика (за тяжких форм з’являються ділянки почервоніння неправильної форми). В дітей можуть спостерігатися послаблення уваги, порушення поведінки, затримка росту, відсталість у розумовому та фізичному розвитку
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Shumilina, T.
Iron deficiency anemia during pregnancy and consequences related to it [Текст] = Залізодефіцитна анемія під час вагітності та наслідки, пов'язані з нею / T. Shumilina, O. Tsmur // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3. - С. 19-28. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (осложнения, патофизиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
ГЕПЦИДИН -- HEPCIDINS (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: The article summarizes the arguments and counterarguments in the scientific discussion on the mechanisms of iron deficiency anemia. The main purpose of this study is to summarize information on the effects of iron deficiency anemia during pregnancy and its consequences. Due to a detailed study of the literature, their systematization and approaches to solving the problem, it was found that antenatal anemia is a risk factor for maternal and perinatal mortality, premature birth, low birth weight infants and postpartum hemorrhage. Maternal anemia can also be associated with poor development of the baby's nervous system. Recent advances in systemic and placental iron homeostasis may improve therapeutic efficacy by varying the dose and frequency of oral iron intake. And intravenous iron is a safe way to quickly correct maternal anemia. The relevance of the study of this pathology is that it largely determines the perinatal and maternal morbidity. However, today there is no clear idea of the features of the molecular and vascular mechanisms of iron deficiency anemia, so this leads to inconsistencies in the treatment of such pregnant women, which prevents timely, adequate treatment and prevention. The study used methods of bibliographic and content analysis of literature, semantic grouping, as well as a comparative approach and synthesis on new research on the mechanisms of iron deficiency anemia, iron homeostasis and current definitions of IDA during pregnancy, adverse effects on mother and newborn, associated with anemia, as well as the latest recommendations for the treatment of IDA during pregnancy and postpartum. The official documents found on the websites were analyzed and the relevant information was grouped and compared. The article presents the results of studies that have shown that iron plays a key role in the normal and pathological course of pregnancy and affects the development of the newborn. Iron uptake and metabolism are strictly regulated, and a full study of iron metabolism during pregnancy is of interest for preventing complications in the mother and fetus. This paper emphasizes the need for early detection of iron deficiency. In addition, it is important to treat the deficiency to ensure optimal development of the newborn. At present, measures such as oral or intravenous iron do not appear to be working to the extent necessary to achieve the WHO's goal of reducing the prevalence of anemia in women of childbearing potential by 50%. This may be due in part to uncertainty about how best to investigate, prevent, and treat maternal anemia. The development of our understanding of the physiology of iron has led to the possibility of significant improvement by changing the dosing strategy of oral iron. New laboratory iron levels, such as hepcidin, may ultimately help manage iron deficiency therapy, but a recent study found no benefit from using a hepcidin-based screening and treatment approach over the WHO recommended regimen. Therefore, further research is needed on patient-centered outcomes and cost-effectiveness. The results of the study may be useful for primary care physicians, gynecologists, therapists
У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо питання механізмів розвитку залізодефіцитної анемії. Основна мета цього дослідження це узагальнення інформації про вплив залізодефіцитної анемії під час вагітності та наслідків, пов’язаних з нею. Завдяки детальному вивченню літературних джерел, їхній систематизації та підходів до вирішення проблеми, було виявлено, що антенатальна анемія є фактором ризику материнської та перинатальної смертності, передчасних пологів, новонароджених з низькою масою тіла та післяпологових кровотеч. Анемія матері також може бути пов’язана з поганими результатами розвитку нервової системи дитини. Останні досягнення системного та плацентарного гомеостазу заліза можуть покращити терапевтичну ефективність шляхом зміни дози та частоти перорального прийому заліза. А внутрішньовенне введення заліза є безпечним засобом для швидкої корекції анемії матері. Актуальність дослідження даної патології полягає в тому, що вона багато в чому визначає перинатальну та материнську захворюваність. Однак, на сьогодні немає чіткого уявлення про особливості молекулярних та судинних механізмів залізодефіцитної анемії, тому це призводить до суперечностей у лікуванні таких вагітних жінок, що перешкоджає своєчасному, адекватному лікуванню та профілактиці. У дослідженні були використані методи бібліографічного та контент-аналізу літератури, семантичного групування, а також порівняльного підходу та синтезу відносно питань нових досліджень по особливостям механізмів розвитку залізодефіцитної анемії, гомеостазу заліза та поточних визначень ЗДА під час вагітності, несприятливі наслідки для матері та новонародженого, пов’язані з анемією, а також останні рекомендації щодо лікування ЗДА під час вагітності та післяпологового періоду. Офіційні документи, знайдені на веб-сайтах, були проаналізовані, а відповідна інформація згрупована та порівняна. В статті представлено результати досліджень, які засвідчили, що залізо відіграє ключову роль у нормальному і патологічному перебігу вагітності та впливає на розвиток новонародженого. Поглинання і метаболізм заліза суворо регулюються, і повне вивчення метаболізму заліза під час вагітності представляє інтерес для запобігання ускладнень у матері та плода. У цій роботі підкреслюється необхідність раннього виявлення дефіциту заліза. Крім того, є важливим лікувати дефіцит для забезпечення оптимального розвитку новонароджених. Наразі такі заходи, як пероральне або внутрішньовенне введення заліза, схоже, не працюють у масштабах, необхідних для досягнення цілей ВООЗ знизити поширеність анемії у жінок репродуктивного віку на 50%. Частково це може бути пов’язано з невизначеністю щодо того, як найкраще досліджувати, запобігати та лікувати материнську анемію. Розвиток нашого розуміння фізіології заліза привів до можливості значного покращення шляхом зміни стратегії дозування перорального заліза. Нові лабораторні показники заліза, такі як гепсидин, можуть в кінцевому підсумку допомогти керувати терапією дефіциту заліза, але нещодавнє дослідження не виявило жодної переваги від використання підходу скринінгу та лікування на основі гепсидину в порівнянні з рекомендованою схемою ВООЗ. Тому необхідні подальші дослідження щодо результатів, орієнтованих на пацієнта та економічної ефективності. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для лікарів первинної ланки, гінекологів, терапевтів
Дод.точки доступу:
Tsmur, O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Scientific reviews. Principles of diagnosis and treatment of iron deficiency anemia in children [Text] = Scientific reviews. Principles of diagnosis and treatment of iron deficiency anemia in children / Т. G. Korol, Κ. V. Khromykh, Н. М. Rudenko // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 3. - P510-513. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (диагностика, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (профилактика и контроль)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ -- SOCIAL PROBLEMS (профилактика и контроль, тенденции)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, организация и управление)
Анотація: In Europe, the overall prevalence of iron deficiency anemia is 2-4%, with two peaks: young children (2.3-15%) and adolescents (3.5-13% – in boys, 11-33% – in girls). Iron deficiency occurs earlier than anemia, which is characterized by a decrease in the size and iron saturation of erythrocytes, and they become microcytic and hypochromic. Therefore, anemia can be prevented by early diagnosis and treatment of latent iron deficiency. The aim of the work was to analyze and systematize the main problematic issues of diagnosis and treatment of iron deficiency anemia in children. To conduct the study, we analyzed databases PubMed, Cochrane Library, Google Scholar, etc., referring to the vast majority of publications from the last five years (2016-2021), in addition to three articles published in 2012 and 2014. The main criteria for selecting sources were: the availability of the latest methods for the diagnosis of anemia, modern methods of treatment of iron deficiency anemia in children. Analysis of the identified literature sources showed that iron deficiency in the laboratory and clinically can manifest itself at different stages. Negative iron balance, which persists after a decrease in iron stores, is manifested by a decrease in hemoglobin and the development of anemia. A decrease in the number of erythrocytes or the level of hemoglobin (Hb) by 5 percentile below the normal value of hemoglobin, determined for a given age in healthy people, is called anemia. Routine screening for iron deficiency should be performed in children aged 6 to 24 months. Screening consists of identifying risk factors and laboratory testing if available. Determination of serum ferritin during the first screening is the main diagnostic tool in children with risk factors for iron deficiency and signs of anemia. Ferritin levels should always be carefully evaluated, as ferritin is nonspecifically elevated in a variety of inflammatory conditions. Other screening tests, such as reticulocyte levels, iron transferrin saturation, and serum iron-binding capacity, are performed to confirm the diagnosis. The choice and route of administration of iron requires consideration of the cause that led to its deficiency, the severity of symptoms and condition of the patient, the probable and desired rate of hematological response, risks and complications of treatment, availability of resources and preferences of the patient. Oral iron remains a priority for the treatment of children with iron deficiency anemia, but it is necessary to consider situations where first-line therapy will be administered by intravenous means. Thus, based on the analysis of the literature, we can conclude that iron deficiency anemia remains an urgent medical and social problem today. Children with iron deficiency anemia develop cognitive impairment that does not fully recover even after treatment. Therefore, further research aimed at improving methods of prevention, early diagnosis and treatment of iron deficiency anemia in different age groups of children should be promising.
У Європі загальна поширеність залізодефіцитної анемії становить 2-4%, з двома піками: діти молодшого віку (2,3-15%) та підлітки (3,5-13% – у хлопчиків, 11-33% – у дівчаток). Дефіцит заліза виникає раніше, ніж розвивається анемія, що супроводжується процесом зменшення розмірів і насичення залізом еритроцитів, при чому вони стають мікроцитарними та гіпохромними. Тому анемії можна запобігти за допомогою ранньої діагностики та лікування латентного дефіциту заліза. Метою роботи було проаналізувати та систематизувати основні проблемні питання діагностики та лікування залізодефіцитних анемій у дітей. Для проведення дослідження нами були проаналізовані бази даних PubMed, Cochrane Library, Google Scholar та ін., посилаючись в переважній більшості на публікації останніх п’яти років (2016 – 2021), окрім трьох статей опублікованих у 2012 та 2014 роках. Основними критеріями відбору джерел були: наявність новітніх методик діагностики анемій, сучасні методи лікування залізодефіцитних анемій у дітей. Аналіз виявлених літературних джерел показав, що дефіцит заліза лабораторно і клінічно може проявлятися на різних стадіях. Негативний баланс заліза, який зберігається після зменшення запасів заліза, проявляється зниженням гемоглобіну та розвитком анемії. Зниження кількості еритроцитів або рівня гемоглобіну (Hb) на 5 перцентиль нижче нормального значення гемоглобіну, визначеного для даного віку у здорових осіб, називається анемією. Рутинний скринінг на виявлення дефіциту заліза слід проводити у дітей віком від 6 до 24 місяців. Скринінг складається з визначення факторів ризику та лабораторного тестування при їх наявності. Визначення сироваткового феритину під час першого скринінгу є основним діагностичним інструментом у дітей з факторами ризику дефіциту заліза та ознаками анемії. Рівні феритину слід завжди ретельно оцінювати, оскільки феритин неспецифічно підвищується при найрізноманітніших запальних станах. Інші скринінгові тести, такі як визначення рівнів ретикулоцитів, насичення трансферину залізом, залізозв᾽язуючої здатності сироватки проводять з метою підтвердження діагнозу. Вибір та шлях введення препаратів заліза вимагає врахування причини, яка призвела до його дефіциту, важкості симптомів та стану пацієнта, вірогідної та бажаної швидкості гематологічної відповіді, ризиків та ускладнень лікування, наявності ресурсів та уподобань пацієнта. Пероральне залізо залишається пріоритетним для лікування дітей із залізодефіцитною анемією, однак необхідно враховувати ситуації, коли терапія першої лінії буде проходити за допомогою внутрішньовенних засобів. Таким чином, на основі проведеного аналізу літератури можна зробити висновок, що залізодефіцитна анемія залишається актуальною медико-соціальною проблемою сьогодення. У дітей із залізодефіцитною анемією виникають когнітивні порушення, які навіть після лікування не повністю відновлюються. Тому перспективними мають бути подальші дослідження, які спрямовані на удосконалення методів профілактики, ранньої діагностики та лікування залізодефіцитної анемії в різних вікових групах дитячого населення.
Дод.точки доступу:
Korol, Т. G.
Khromykh, Κ. V.
Rudenko, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ліпосомальне залізо при залізодефіцитній анемії в жінок репродуктивного віку: огляд сучасних даних [Текст] = Liposomal iron for iron deficiency anemia in women of reproductive age: review of current evidence // Репродуктивная эндокринология. - 2021. - № 4. - С. 113-116. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Сидерал форте--тер прим--фарм

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ЛЕКАРСТВ НОСИТЕЛИ -- DRUG CARRIERS (анализ)
ЛИПОСОМЫ -- LIPOSOMES (анализ)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, HEMATOLOGIC (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Залізодефіцитна анемія - поширений розлад, пов’язаний із дефіцитом заліза в раціоні або з підвищеними потребами в ньому організму в певні періоди життя. Традиційні пероральні препарати заліза асоціюються з побічними явищами з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), які перешкоджають відновленню депо заліза в організмі. Натомість технологія інкапсуляції частинок заліза в ліпідну оболонку нанорозмірів (ліпосомальне залізо) забезпечує підвищену біодоступність без значних побічних ефектів. Parag Biniwale з колегами нещодавно опублікували огляд, у якому узагальнили переваги ліпосомального заліза, розкрили механізми його всмоктування та клінічні дані щодо користі при залізодефіцитних станах у вагітних і невагітних жінок
Звичайна терапія залізом пов’язана з негативними ефектами з боку ІІІКТ, закрепами та іншими побічними явищами, що погано впливає на комплаєнс лікування. Мікронізація заліза та інкапсуляція мікронізованого заліза в ліпосоми надали нові можливості для поліпшення переносимості пероральної терапії залізом. Транспортування заліза в ліпосомах пов’язане з меншим впливом на нього шлункового вмісту, продуктів харчування та травних соків, що сприяє цільовому доставлянню заліза
Iron deficiency anemia is the most frequent nutritional deficiency disorder. Conventionally administered oral iron is associated with gastrointestinal intolerance that affects the outcomes and compliance. Liposomal iron is associated with increased absorption without causing significant adverse effects. In this review, we have discussed the technology of liposomal iron preparation, mechanisms of its absorption and clinical evidence on its utility in iron deficiency states in pregnant and non-pregnant women. Based on the available evidence, we compared liposomal iron to conventional oral iron. Encapsulation of micronized iron in liposomes is associated with lesser exposure to gastric contents, lesser interaction with food contents, no exposure to different digestive juices, targeted delivery of iron and allows lower doses to be administered in lieu of direct absorption without need for protein carriers. The available evidence suggests that liposomal iron significantly increases hemoglobin, ferritin levels in pregnant women as well as in women with iron deficiency
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)