Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (11)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Анестезия внутривенная<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 108
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Снісарь, В. І.
Інгаляційна анестезія та стресс у дітей з онкологічними захворюваннями [Текст] / В. І. Снісарь, Д. В. Миронов // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 5. - С. 9-17. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Севофлюран

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (использование)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (использование)
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL (терапевтическое применение)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Діти, хворі на рак, піддаються безлічі операцій та процедур, що вимагають анестезії під час гострої фази хвороби або в період ремісії. Невід’ємним елементом безпечного плану анестезії є врахування прямих пухлинних ефектів. Локалізація пухлинного процесу, особливості організму дитини, яка страждає від раку, його реакція на стресову ситуацію вимагають від анестезіолога уважного підходу до вибору анестетика та врахування всіх можливих ускладнень під час проведення анестезії. Багато дослідників порівнювали ефекти різних анальгетиків та анестетиків, особливо севофлюрану та пропофолу, а саме вплив на біль, здатність запобігти інтраопераційному стресу або зменшити його, а також післяопераційне відновлення та профіль побічних ускладнень після різних оперативних втручань. Однак не було проведено порівняльного вивчення севофлюрану та пропофолу при хірургічному лікуванні онкологічних захворювань у дітей. Мета дослідження — порівняння знеболювальних та антистресових ефектів інгаляційної та внутрішньовенної анестезії в дітей з онкологічною патологією шляхом вивчення в них реакції гемодинаміки, рівня кортизолу, прозапальних цитокінів та показників варіабельності серцевого ритму. Матеріали та методи. Обстежені 49 дітей з онкологічною патологією (перша група), яким оперативним шляхом проводилось лікування. Пацієнти були розподілені на дві підгрупи залежно від варіанта анестезіологічної допомоги — севофлюран/фентаніл (у 26 дітей) та пропофол/фентаніл (у 23 дітей). У структурі оперативного втручання переважала лапаротомія (36 дітей) із видаленням пухлинного процесу. Торакальні операції проводились у 13 онкологічних випадках. Для порівняння оцінки особливостей севофлюрану та пропофолу в дітей із раком в обстеження були включені 49 дітей (друга група), яких оперують із приводу різної травматологічної патології. Оцінювалися показники гемодинаміки (частота серцевих скорочень (ЧСС), систолічний, діастолічний, середній артеріальний тиск (АТ сер.) та пульсовий АТ), кількість циркулюючих клітин крові, включаючи нейтрофіли, лімфоцити, тромбоцити, рівень С-реактивного білка та інтерлейкіну-6 (IL-6), фактор некрозу пухлини, рівень кортизолу в плазмі. Активність вегетативної нервової системи вимірювали за допомогою показників варіабельності серцевого ритму. Результати. Під час анестезії при інгаляційній та внутрішньовенній анестезії ЧСС і АТ сер. мали однакову спрямованість і зменшувалися у всіх пацієнтів, що перебували під наглядом, але у дітей із раком АТ сер. при використанні севофлюрану знижувався більше. Показник рівня випробуваного стресу при онкологічних операціях та застосуванні інгаляційної анестезії був меншим порівняно з внутрішньовенною анестезією. На тлі пропофолу в цих пацієнтів рівень кортизолу підвищувався до 286,80 нмоль/л (ІКР 244,90–374,50), а при інгаляційній анестезії — до 303,20 нмоль/л (ІКР 299,90–398,60; p = 0,0494). Аналогічна динаміка спостерігалася і в рівні IL-6, різниця приросту якого становила 7 %. Показники варіабельності серцевого ритму свідчили, що ні севофлюран, ні пропофол не змінювали потужності низькочастотної складової спектра LF. Тільки в групі онкологічних хворих значення «дуже» низькочастотної амплітуди (VLF) спектра вказували на підвищення актвності симпатичного відділу вегетативної нервової системи після внутрішньовенної анестезії (p 0,05). Висновки. Сказати переконливо про якусь перевагу між інгаляційною та внутрішньовенною анестезією в зниженні рівня інтраопераційного стресу при онкологічних захворюваннях поки що неможливо. Вид пухлинного процесу, його давність, ступінь потенційно великих фізіологічних розладів повинні визначати план анестезії та вибір відповідного анестетика
Children with cancer undergo many operations and procedures that require anesthesia in the acute phase of the disease or during remission. An integral element of a safe anesthesia plan is the consideration of direct tumor effects. The localization of the tumor process, the features of the body of a child suffering from cancer, his reaction to a stressful situation force an anesthesiologist to select an anesthetic carefully and consider all possible complications during anesthesia. Many researchers have compared the effects of different analgesics and anesthetics, especially sevoflurane and propofol, namely their effect on pain, ability to prevent or reduce intraoperative stress, as well as the postoperative recovery and adverse complications after various surgical interventions. However, a comparative study of sevoflurane and propofol in the surgical treatment of cancers in children has not been conducted. The aim of the study: to сompare the analgesic and anti-stress effects of inhalation and intravenous anesthesia in children with cancer by studying their hemodynamic response, level of cortisol, proinflammatory cytokines, and heart rate variability indicators. Materials and methods. We have examined forty-nine children with cancer (the first group) who were treated surgically. They were divided into two subgroups depending on the type of anesthetic care — sevoflurane/fentanyl (n = 26) and propofol/fentanyl (n = 23). In the structure of surgical interventions, laparotomy with removal of the tumor prevailed (36 children). Thoracic operations were performed in 13 oncological cases. To compare the characteristics of sevoflurane and propofol in patients with cancer, 49 children (the second group) operated for various traumatological pathologies were included in the examination. Hemodynamic indicators (heart rate, systolic, diastolic blood pressure, mean arterial pressure, pulse pressure), the number of circulating blood cells, including neutrophils, lymphocytes, platelets, the level of C-reactive protein and interleukin-6, tumor necrosis factor, plasma cortisol were evaluated. The activity of the autonomic nervous system was measured using indicators of heart rate variability. Results. During inhalation and intravenous anesthesia, heart rate and mean arterial pressure had the same direction and decreased in all observed patients, but in children with cancer, mean arterial pressure decreased more with sevoflurane. The level of stress during oncological operations and the use of inhalation anesthesia was lower compared to intravenous anesthesia. Against the background of propofol, the cortisol level in these patients increased to 286.80 nmol/l (interquartile range 244.90–374.50), and during inhalation anesthesia — to 303.20 nmol/l (interquartile range 299.90–398.60; p = 0.0494). Similar dynamics was observed for the level of interleukin-6, the difference in its increase was 7 %. Heart rate variability indicators showed that neither sevoflurane nor propofol changed the power of the low-frequency component of the spectrum. Only in the group of cancer patients, the value of the “very” low-frequency component of the spectrum indicated an increase in the activity of the sympathetic division of the autonomic nervous system after intravenous anesthesia (p 0.05). Conclusions. It is still not possible to say convincingly about any advantage between inhalation and intravenous anesthesia in reducing the level of intraoperative stress in cancer. The type of the tumor process, its duration, the degree of potentially large physiological disorders should determine the plan of anesthesia and the choice of an appropriate anesthetic
Дод.точки доступу:
Миронов, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бойко, К. А.
Аналгоседации дексмедетомидином в сочетании с кетамином при колоноскопии [Текст] / К. А. Бойко // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 154

MeSH-головна:
КОЛОНОСКОПИЯ -- COLONOSCOPY
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КЕТАМИН -- KETAMINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анестезіологічне забезпечення в екстремальних умовах під час бойових дій [Текст] / М. А. Ступницький [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 229

MeSH-головна:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION
Дод.точки доступу:
Ступницький, М. А.
Волощук, Р. Р.
Марфюк, Є. М.
Блощичак, Р. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анестезіологічне забезпечення діагностичної гастродуоденофіброскопії [Текст] / М. Л. Гомон [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 7. - С. 23-24. - Бібліогр.: с. 24

MeSH-головна:
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы)
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL (прием и дозировка)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
Анотація: Проаналізоване анестезіологічне забезпечення гастродуоденофіброскопії (ГДФС), проведеної у 54 хворих у Вінницькій обласній клінічній лікарні імені М. І. Пирогова, з використанням пропофолу в рекомендованій дозі 1,5 мг/кг маси тіла та запропонованої індивідуальної покрокової методики на основі визначення моменту втрати свідомості. Використання запропонованої методики зумовило достовірне подовження у 2,3 разу тривалості введення хворого в наркоз, збільшення на 58% частоти додаткового введення пропофолу. Встановлений більш безпечний перебіг анестезії внаслідок зменшення частоти використання штучної вентиляції легень (ШВЛ), додаткового використання протиблювотних засобів. Створені кращі умови проведення ГДФС, зменшено собівартість анестестезії та її тривалість
Дод.точки доступу:
Гомон, М. Л.
Шевчук, Ю. Г.
Гончарук, О. С.
Жорняк, П. В.
Гомон, Н. М.
Вигонюк, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Анестезіологічне забезпечення оперативних втручань у потерпілих з холодовою травмою [Текст] / Г. П. Козинець [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 52-56

Рубрики: Отморожение--хир

   Анестезия спинномозговая

   Анестезия внутривенная

Дод.точки доступу:
Козинець, Г. П.
Хитрий, Г. П.
Калашников, В. В.
Соболь, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Костенко, А. А.
Анестезіологічне забезпечення при видаленні нирки у живих родинних донорів [Текст] / А. А. Костенко, А. Е. Корольов // Клінічна хірургія. - 2014. - № 1. - С. 44-46

Рубрики: Севофлуран

MeSH-головна:
ПОЧЕК ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- KIDNEY TRANSPLANTATION (методы)
ДОНОРЫ ЖИВЫЕ -- LIVING DONORS
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
(прием и дозировка)
Дод.точки доступу:
Корольов, А. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Зацаринний, Р. А.
Анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболювання пацієнтів з обширними резекціями печінки: місце внутрішньовенного лідокаїну [Текст] = Anesthetic management and post-operative anesthesia for patients who underwent extended liver resection: the role of intravenous lidocaine / Р. А. Зацаринний, О. О. Підопригора, А. Ю. Лисенко // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 310-316. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (использование)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Мета роботи – дослідити ефективність внутрішньовенного (в/в) введення лідокаїну в інтраопераційному періоді як компонента комбінованого наркозу та в ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів після обширних резекцій печінки
To examine effectiveness of intraoperative lidocaine administration in the intraoperative period as a component of combined anesthesia and in the early postoperative period in patients after extended liver resection
Застосування і ТЕА, і в/в лідокаїну – безпечні методи знеболювання пацієнтів із резекцією печінки. В післяопераційному періоді в/в застосування лідокаїну не поступається за ефективністю ТЕА, його можна рекомендувати до впровадження у клінічну практику. ТЕА має більшу ефективність знеболювання інтраопераційно, але якщо є протипоказання до неї, в/в застосування лідокаїну є потенційно ефективною альтернативою. Наступні дослідження на більшій групі пацієнтів необхідні для підтвердження чи спростування цієї гіпотези
Both the use of TEA and intravenous lidocaine are safe methods of pain management in patients after liver resection. In the postoperative period, intravenous use of lidocaine is not inferior in its effectiveness to TEA and can be recommended for use. TEA has a greater efficiency in intraoperative analgesia, however, if it is contraindicated for administration, intraoperative use of lidocaine is a potentially effective alternative. Further studies in a larger group of patients are needed to confirm or disprove this trend
Дод.точки доступу:
Підопригора, О. О.
Лисенко, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Смирнова, Л. М.
    Анестезиологическое обеспечение хирургического вмешательства по поводу разлитого гнойного перитонита [Текст] / Л. М. Смирнова // Клінічна хірургія. - 2006. - № 1. - С. 30-33

Рубрики: Перитонит--хир

   Анестезия внутривенная

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Капшитарь, А. В.
Анестезиологическое обеспечение холецистэктомии из мини-доступа у больных с острым холециститом [Текст] / А. В. Капшитарь // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 178-179

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ ПОД ПЕРЕМЕННЫМ ПОЛОЖИТЕЛЬНЫМ ДАВЛЕНИЕМ -- INTERMITTENT POSITIVE-PRESSURE VENTILATION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Больовий синдром та післяопераційне знеболення при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта [Текст] = Болевой синдром и послеоперационное обезболивание при оперативных вмешательствах на поясничном отделе позвоночника / М. В. Лизогуб [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 23-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE
НЕЙРОХИРУРГИЯ -- NEUROSURGERY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
Анотація: Мультимодальна аналгезія (ММА) у хірургії хребта лише починає впроваджуватись через протиріччя щодо впливу НПЗП на розвиток спонділодезу. Немає єдиної думки й щодо впливу методу анестезії на післяопераційний біль при операціях на хребті. Мета дослідження: оцінити вплив методу анестезії та режиму післяопераційного знеболення після оперативних втручань на поперековому відділі хребта. Матеріал та методи дослідження: Проспективно обстежено 250 ASA I-II пацієнтів, 18-65 років, при планових оперативних втручаннях зі стабілізацією 2-3 поперекових хребців. Сформовано 4 групи пацієнтів: 1А (n=55) – спінальна анестезія (СА) та стандартне знеболення, 1В (n=55) – СА та ММА, 2А (n=70) – внутрішньовенна анестезія пропофол/фентаніл (ВА) та стандартне знеболення, 2В (n=70) – ВА та ММА. При стандартному режимі знеболення пацієнти отримували парацетамол 1 г 3 рази на добу та наркотичний аналгетик при болі за ВАШ e”4. При ММА додатково включали прегабалін 75 мг напередодні операції та у перші 3 доби та парекоксиб 40 мг двічі на добу у першу післяопераційну добу. Результати дослідження: У обох підгрупах ММА (1В та 2В) час першої вимоги морфіну був значущо більшим, ніж у підгрупах стандартних методів післяопераційного знеболення (1А та 2А). Середній розхід морфіну протягом 24 годин був найбільшим у групі ВА із стандартним післяопераційним знеболенням (2А). У пацієнтів із ММА частота післяопераційної нудоти була меншою, аніж у групах зі стандартним режимом знеболення. Запаморочення достовірно частіше зустрічалося у групі пацієнтів зі стандартним режимом знеболення після ВА. Висновки: Вид анестезії впливає на силу болю у першу післяопераційну добу: середній розхід морфіну при стандартному режимі знеболення у групі ВА значущо вищий, ніж у групах СА. Використання ММА знижує потребу у наркотичних анальгетиках при обох видах анестезії та частоту післяопераційної нудоти та запаморочення
Multimodal analgesia (MMA) in spine surgery is in the beginning of implementation because of contradictions about the negative influence of NSAIDs on spinal fusion process. There is no agreement as to the influence of anesthesia method on postoperative pain after lumbar spine surgery. Aim of the study was to examine the influence of anesthesia type and postoperative pain management on narcotic consumption during lumbar spine surgery. Material and methods: 250 ASA I-II patients 18-65 y.o. during elective lumbar spine surgery on 1-2 segments were examined prospectively. Patients were divided into 4 groups: 1А (n=55) – spinal anesthesia (SA) and standard pain management, 1В (n=55) – SA and MMA, 2А (n=70) – intravenous anesthesia with propofol/fentanyl (TIVA) and standard pain management, 2В (n=70) – TIVA and ММА. Standard pain management included acetaminophen 1 g IV 3 times per day and morphine if VAS pain score was e” 4. For MMA we additionally included pregabalin 75 mg 12 hours before surgery and then two times per day during 3 days and parecoxib 40 mg IV twice per day for the first postoperative day. Results: in both MMA groups (1B and 2B) time of the first morphine requirement was significantly longer than in standard pain management groups (1A and 2A). Average dose of morphine during 24 postoperative hours was the biggest in 2A group (TIVA with standard pain management). In MMA patients the incidence of nausea was lower than in standard pain management patients. Dizziness occurred more frequently in TIVA patients with standard pain management. Conclusions: anesthesia type has an influence on the postoperative pain during the first 24 hours: the average morphine consumption is bigger in TIVA patients with standard pain management than in SA patients. MMA decreases narcotic consumption in any type of anesthesia and decreases postoperative nausea and dizziness
Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.
Хмизов, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)