Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (49)

Рідкісні видання (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Анестезия общая<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 264
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Бондар, Р. А.
Вплив різних варіантів профілактики на когнітивну дисфункцію у ранній і віддалений післяопераційний період при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією [Текст] = Influence of different prevention options on cognitive dysfunction in the early and remote postoperative period in otolaryngological interventions with controlled hypotension / Р. А. Бондар // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 233-238. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (диагностика, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование)
ГИПОТЕНЗИЯ КОНТРОЛИРУЕМАЯ -- HYPOTENSION, CONTROLLED (использование)
Анотація: Когнітивна дисфункція ускладнює перебіг раннього післяопераційного періоду, а у більш віддаленому терміні погіршує якість життя хворих через їх професійну, соціальну та побутову дезадаптацію, тому профілактика когнітивних розладів є актуальною проблемою сучасної медицини. Мета роботи – дослідити вплив препаратів із антиоксидантними властивостями та впливом на холіновий обмін на стан когнітивної функції пацієнтів після отоларингологічних оперативних втручань із керованою гіпотензією. Проаналізовано дані нейрокогнітивного тестування 127 хворих, з них: пацієнти групи 1 (контролю, n=33) профілактику когнітивної дисфункції не отримували, пацієнтам групи 2 (n=32) призначали етилметилгідроксипіридину сукцинат, пацієнтам групи 3 (n=30) – холіну альфосцерат, пацієнтам групи 4 (n=32) – холіну альфосцерат та етилметилгідроксипіридину сукцинат. Усім пацієнтам до операції, через 7 днів та через 3 місяці після операції була проведена оцінка когнітивних функцій з використанням тесту Лурія, тесту Тулуз-П’єрона, Trial Making Test та тесту Струпа. Статистична обробка отриманих даних виконувалася у статистичному пакеті “SPSS 20” (SPSS Inc.) з використанням параметричних та непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Результати нейрокогнітивного тестування у отоларингологічних пацієнтів, які перенесли оперативне втручання в умовах загального знеболення з використанням керованої артеріальної гіпотензії, показали, що когнітивні порушення, зареєстровані в ранньому післяопераційному періоді у 24,4% пацієнтів, протягом 3 місяців після операції суттєво зменшуються і досягають 11%. Періопераційне застосування холіну альфосцерату дозволяє зменшити частоту розвитку післяопераційної когнітивної дисфункції у ранньому післяопераційному періоді з 39,4% до 16,7%, а комбінації холіну альфосцерату з етилметилгідроксипіридину сукцинатом – до 12,5%. Не встановлено достовірного впливу періопераційної профілактичної медикації на частоту когнітивної дисфункції у віддаленому післяопераційному періоді при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією. Отримані результати можуть слугувати обґрунтуванням для наступного цілеспрямованого визначення клінічних предикторів післяопераційних когнітивних порушень
Cognitive dysfunction complicates the course of the early postoperative period, and in the longer term worsens the quality of life of patients due to their professional, social and domestic maladaptation, so the prevention of cognitive disorders is an urgent problem of modern medicine. The aim of the study was to investigate the effect of drugs with antioxidant properties and effects on choline metabolism on the state of cognitive function of patients after otolaryngological surgery with controlled hypotension. The data of neurocognitive testing of 127 patients were analyzed, including: patients of group 1 (control, n=33) did not receive prevention of cognitive dysfunction, patients of group 2 (n=32) were prescribed ethylmethylhydroxypyridine succinate, patients of group 3 (n=30) – choline alfoscerate, patients of group 4 (n=32) – choline alfoscerate and ethylmethylhydroxypyridine succinate. The assessment of cognitive function of all patients was conducted before surgery, 7 days and 3 months after surgery using the Lurie test, the Toulouse-Pieron test, the Trial Making Test and the Stroop test. Statistical processing of the obtained data was performed in the statistical package “SPSS 20” (SPSS Inc.) using parametric and non-parametric methods of evaluation of the obtained results. The results of neurocognitive testing of otolaryngological patients who underwent surgery under general anesthesia using controlled arterial hypotension, showed that cognitive impairment, registered in the early postoperative period in 24.4% of patients, significantly decreased within 3 months after surgery and reached 11%. Perioperative use of choline alfoscerate reduces the incidence of postoperative cognitive dysfunction in the early postoperative period from 39.4% to 16.7%, while the combination of choline alfoscerate with ethylmethylhydroxypyridine succinate reduces the incidence to 12.5%. No significant effect of perioperative prophylactic medication on the frequency of cognitive dysfunction was found in the long postoperative period of otolaryngological interventions with controlled hypotension. The obtained results can serve as a justification for the subsequent purposeful determination of clinical predictors of postoperative cognitive impairment
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гомон, М. Л.
Вплив внутрішньовенної інфузії лідокаїну на перебіг періопераційного періоду у дітей віком до 7 років [Текст] = The effect of intravenous infusion of lidocaine on the course of the perioperative period in children under 7 years of age / М. Л. Гомон, О. С. Гончарук, Г. М. Мазур // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 405-410. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФУЗИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENOUS (использование, методы)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
Анотація: На теперішній час питання лікування періопераційного больового синдрому у дітей не має остаточного вирішення, що зумовлено не тільки стереотипним підходом до оцінки інтенсивності болю, але й особливостями фармакотерапії болю у педіатричних пацієнтів, особливо у віці до 7 років. Мета роботи – дослідити вплив внутрішньовенної інфузії лідокаїну на перебіг періопераційного періоду у дітей віком до 7 років. Ми провели проспективне контрольоване дослідження за участю 76 (45 хлопчиків, 31 дівчинка) дітей, яким були проведені оперативні втручання під загальною анестезією. Вік хворих був від 2 місяців до 7 років (в середньому – 3,72±2,26 років). Пацієнти були розділені на дві групи: до першої (n=32) увійшли діти, які отримували внутрішньовенно лідокаїн у періопераційному періоді, у другу – контрольну (n=44) – діти, яким лідокаїн не призначали. Аналіз даних проводили за допомогою статистичного пакету “SPSS 20” (SPSS Inc.) версії 21.0.0 для Windows. Згідно з отриманими даними частота серцевих скорочень (ЧСС) під час оперативних втручань та післяопераційний рівень кортизолу сироватки крові були достовірно нижчими в групі лідокаїну в порівнянні з групою контролю (р0,05). Пресорна реакція на екстубацію у пацієнтів групи лідокаїну була виражена менше: ЧСС 109,63±14,09 уд/хв. проти 120,75±7,61 уд/хв. в контрольній групі (р0,001), середній артеріальний тиск – 70,99±8,59 мм рт. ст. проти 75,59±7,24 мм рт. ст. відповідно (р
At present, the treatment of perioperative pain syndrome in children remains unsolved. This issue is caused not only by a stereotypical approach to the assessment of pain intensity but also due to specific pharmacotherapy of pain in pediatric patients, especially those under the age of 7 years. The purpose of this study is to investigate the effect of intravenous infusion of lidocaine on the course of the perioperative period in children under the age of 7 years. We conducted a prospective controlled study that included 76 children (45 boys, 31 girls) who underwent surgical procedures under general anesthesia. Age of the patients was from 2 months to 7 years (3.72±2.26 years). Patients were divided into two groups: the first group (n=32) included children who received intravenous lidocaine during the perioperative period, and the second (control) group (n = 44) included children who were not prescribed lidocaine. Data analysis was performed using the statistical package "SPSS 20" (SPSS Inc.) version 21.0.0 for Windows. According to the obtained data, heart rate (HR) during operative procedures and a postoperative serum cortisol level were significantly lower in the lidocaine group compared to the control group (p0.05). The pressor response to extubation in patients of the study group was less pronounced; namely HR -109.63±14.09 bpm. to 120.75±7.61 bpm. in the control group (p0.001), the mean arterial pressure - 70.99±8.59 mm Hg to 75.59±7.24 mm Hg, respectively (p
Дод.точки доступу:
Гончарук, О. С.
Мазур, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Післяопераційні когнітивні дисфункції та операційне положення / К. І. Лизогуб [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 45-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика)
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT (диагностика, этиология)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: Післяопераційна когнітивна дисфункція (ПОКД) часто спостерігається після оперативного втручання під загальною анестезією, особливо у пацієнтів похилого віку, близько 12 % пацієнтів старше від 65 років мали післяопераційну когнітивну дисфункцію через три місяці після операції. Це важливе питання в періопераційному догляді, оскільки великі операції у пацієнтів похилого віку стають все більш поширеними. Чинники, що підвищують ризик ПОКД, включають літній вік, раніше існуючі церебральні, серцево-судинні захворювання, низький рівень освіти, а також інтра- та післяопераційні ускладнення. ПОКД асоціюється зі зниженням якості життя, втратою функції та збільшенням смертності. Мета: дослідження частоти виникнення ПОКД при використанні напівсидячого інтраопераційного положення (НСП) та прон-позиції залежно від віку пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 74 пацієнти віком 18–75 років, які були равномірно разподілені на дві групи залежно від періопераційного положення. Додатково кожна група була ще розподілена на дві підгрупи залежно від віку: 18–59 та 60–75 років. Результати. При обстеженні когнітивних функцій за таблицями Шульте у пацієнтів, оперованих у прон-позиції, вірогідних змін виявлено не було. У пацієнтів, оперованих у НСП, була виявлена вірогідна різниця: на 3-тю добу післяопераційного періоду середній час зв’язування чисел у пацієнтів похилого віку був вірогідно більшим, ніж у пацієнтів молодого та середнього віку. Подібні зміни спостерігались при тестуванні на фонетичну мовленнєву активність. На 3-тю добу після операції пацієнти похилого віку були здатні назвати менше слів за хвилину, ніж пацієнти молодшого віку в групі НСП. Висновки. При порівнянні двох інтраопераційних положень, прон-позиції та напівсидячого положення, розвиток ПОКД спостерігався у групі пацієнтів похилого віку, оперованих у НСП. Пацієнти всіх вікових груп, які були оперовані в НСП, мали значно більший час до екстубації порівняно із пацієнтами, які були оперовані у горизонтальному положенні
Дод.точки доступу:
Лизогуб, К. І.
Ніконов, В. В.
Лизогуб, М. В.
Курсов, С. В.
Феськов, О. Е.
Яковенко, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Довгострокова виживаність після комбінованої епідуральної/загальної анестезії проти загальної анестезії: подальший аналіз рандомізованого контрольованого дослідження // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 88

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Експериментальні й обсерваційні дослідження дають підстави вважати, що комбінована епідуральна/загальна анестезія може покращувати довгострокове виживання після онкологічних операцій шляхом зниження вживання анестетиків та опіоїдів, що веде до менш вираженої запальної відповіді на хірургічну агресію. У цьому дослідженні була перевірена гіпотеза про те, що комбінована епідуральна/загальна анестезія покращує довгострокове виживання в пацієнтів похилого й старечого віку
У пацієнтів похилого й старечого віку, які зазнали великих торакальних та абдомінальних оперативних втручань, комбінована епідуральна/загальна анестезія не покращує загальну або специфічну для злоякісних новоутворень довгострокову летальність. Епідуральна аналгезія не покращує виживання без рецидивів. Отже, розумним буде вибір із цих двох підходів, заснований на вподобаннях клініциста і/або пацієнта
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз сучасних анестезіологічних підходів в ендоскопічній фтизіохірургії [Текст] = Analysis of modern anesthetic approaches in endoscopic phthisiosurgery / Л. І. Леванда [та ін.] // Туберкульоз, Легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція : український науково-практичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 36-42. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (использование, методы)
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY (методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование, методы)
Анотація: Найважливішим завданням сучасної анестезіології в ендоскопічній фтизіохірургії є підвищення безпеки пацієнта під час оперативного втручання. Визначальними технологіями анестезіологічного захисту при цьому мають бути такі категорії: засоби та методики загальної анестезії; методики респіраторного забезпечення та технічні засоби їхнього застосування; повноцінний інтраопераційний моніторинг вітальних функцій
Дод.точки доступу:
Леванда, Л. І.
Шамрай, М. Ю.
Опанасенко, М. С.
Лисенко, В. І.
Терешкович, О. В.
Конік, Б. М.
Шестакова, О. Д.
Шалагай, С. М.
Білоконь, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Волков, О. О.
Технічні складності в акушерській анестезіології [Текст] / О. О. Волков // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 41-43

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ В АКУШЕРСТВЕ -- ANESTHESIA, OBSTETRICAL (использование, методы, тенденции)
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (использование, методы, тенденции)
ИНТУБАЦИЯ -- INTUBATION (методы)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (методы, тенденции)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы, тенденции)
Анотація: Збереження життя матері та дитини – основне й нагальне завдання інтенсивної терапії в акушерстві. Надання невідкладної допомоги, її своєчасність та адекватність є найголовнішою проблемою сучасної анестезіології, зокрема коли це стосується вагітних. Особливо небезпечною ситуація може бути за необхідності проведення ургентного кесаревого розтину за таких станів, як еклампсія, прееклампсія, кровотеча, потреба в забезпеченні центрального венозного доступу та проведення інтубації у вагітних. Саме ці актуальні питання були висвітлені в доповіді д. мед. н., доцента кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО Дніпровського державного медичного університету Олексія Олеговича Волкова «Технічні складності в акушерській анестезіології» у рамках практикуму для акушерів-гінекологів «Секрети майстерності від авторитетів та їх учнів»
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Минка, Н. В.
Ефективність комбінації реґіонарних методів знеболювання із загальною анестезією при трансплантації рогівки / Н. В. Минка, Ю. Ю. Кобеляцький // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 79-83. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
РОГОВИЦЫ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- CORNEAL TRANSPLANTATION (использование)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (использование)
КРЫЛОНЕБНАЯ ЯМКА -- PTERYGOPALATINE FOSSA (действие лекарственных препаратов)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (профилактика и контроль)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (профилактика и контроль)
Анотація: Незважаючи на значний розвиток сучасної анестезіології, знеболювання хірургічних пацієнтів продовжує залишатись незадовільним. Недостатнє лікування болю викликає психологічний дискомфорт та призводить до виникнення ускладнень. Наблизитись до вирішення проблеми болю дозволяє доповнення загальної анестезії різними варіантами місцевого знеболювання. Метою дослідження було порівняти вплив багатокомпонентної збалансованої анестезії (внутрішньовенна + інгаляційна) та багатокомпонентної збалансованої анестезії, доповненої блокадою крило-піднебінної ямки, на безпеку й ефективність знеболювання трансплантації рогівки. Матеріали та методи. У дослідження були включені 73 пацієнти, розподілені на дві групи. У групі К використовували багатокомпонентну збалансовану анестезію, у групі Б додатково застосовували блокаду крило-піднебінної ямки. Основними критеріями оцінки результатів дослідження були прийняті: стабільність гемодинаміки та газообміну під час оперативного втручання, вираженість інтраопераційного больового синдрому шляхом реєстрації індексу ANI, вираженість післяопераційного больового синдрому і частота розвитку післяопераційної нудоти і блювання. Результати. Обидві схеми анестезіологічного забезпечення дозволяли уникнути виражених коливань показників гемодинаміки і газообміну на всіх етапах дослідження. Аналізуючи вираженість інтраопераційного болю, ми встановили, що в групі К знеболювання може вважатися недостатнім протягом перших 7 хвилин найбільш травматичного етапу операції, тоді як у групі Б показники індексу ANI не опускалися нижче 50. Статистично значимі відмінності отримані протягом 8 з 10 хвилин етапу. При аналізі якості знеболювання в післяопераційному періоді було встановлено, що рівень болю за візуальною аналоговою шкалою після пробудження в обох групах дорівнював 0, на наступних трьох етапах дослідження (через 2 години, 6 годин після операції і на ранок наступного дня) рівень болю в групі К був вірогідно вище, ніж у групі Б. Висновки. Доповнення багатокомпонентної загальної анестезії реґіонарною блокадою дозволяє адекватно контролювати післяопераційний біль без погіршення профілю безпеки
Дод.точки доступу:
Кобеляцький, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Первинний гіперпаратиреоз: оптимізація анестезії [Текст] / С. О. Тарасенко [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 4. - С. 49-56. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Севофлуран

MeSH-головна:
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ -- HYPERPARATHYROIDISM
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ШЕЙНОГО СПЛЕТЕНИЯ БЛОКАДА -- CERVICAL PLEXUS BLOCK
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL
Анотація: Більшість випадків первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) обумовлено солітарною аденомою і потребує цільового хірургічного втручання. Тривають дослідження нових методів анестезії/аналгезії, які дозволяють досягти опіоїд-зберігаючого ефекту та оптимізувати анестезіологічне забезпечення.
Комбіновані методи ЗА з ББПШС мають деякі переваги перед моно ЗА. Ко-анальгетики дозволяють досягти опіоїд-зберігаючого ефекту. При видаленні одиничної аденоми паращитовидної залози використання пропофолу та ББПШС з ларингеальною маскою без міорелаксантів видається більш кращим порівняно з анестезією севофлураном з ББПШС та інтубацією трахеї через меншу тривалість анестезії, час до відкриття очей після операції, меншу частоту десатурації
Дод.точки доступу:
Тарасенко, С. О.
Дубров, С. О.
Паламарчук, В. О.
Горобейко, М. Б.
Войтенко, В. В.
Єфімова, О. О.
Нечай, О. П.
Ліщинський, П. О.
Смоляр, В. А.
Товкай, О. А.
Руденко, В. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Углев, Є. І.
Варіабільність серцевого ритму в анестезіологічній практиці [Текст] = Heart rate variability in anesthesplogical practice / Є. І. Углев, О. О. Муравський, Ю. Б. Лісун // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 1. - С. 20-24. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
ЧИСЛЕННЫЙ АНАЛИЗ КОМПЬЮТЕРНЫЙ -- NUMERICAL ANALYSIS, COMPUTER-ASSISTED
РУКОВОДСТВА КАК ТЕМА -- MANUALS AS TOPIC
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
Анотація: Безпека пацієнта в оптимальних умовах роботи хірурга – основне завдання анестезіологічної служби. Нейровегетативний гомеостаз – мета лікаря анестезіолога. Повноцінне обстеження, виявлення чітких протипоказань, розширений моніторинг забезпечують спільну та ефективну роботу команди. Глибина анестезії, залежить від значної кількості екзогенних та ендогенних факторів. Використовується багато методик оцінки функції серцево-судинної системи, що сприяє виконанню безпечної анестезії. Багато що залежить від ефекту лікарського препарату, але вплив афферентної ноци- та антиноцицептивної систем, які ведуть себе вкрай нестабільно можуть потребувати суттєвої корекції стандартної розрахункової дози. Адекватність впливу лікарських препаратів і технологічних засобів на вітальні функції при проведенні анестезії іноді важко оцінити спираючись на стандартні методи моніторингу, що змушує розглядати вплив операційного стресу на ВНС. Підтримка збалансованого фармакологічного захисту всіх вітальних систем зокрема, вегетативної нервової системи (ВНС) до, під час та після анестезії має великий практичний інтерес. Мета роботи. На базі аналізу даних літератури показати доцільність використання методу аналізу варіабельності ритму серця в практиці лікаря анестезіолога
Дод.точки доступу:
Муравський, О. О.
Лісун, Ю. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Кучинська, І. А.
Періопераційний температурний менеджмент у пацієнтів під час загальної анестезії / І. А. Кучинська, О. І. Чебишева // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ТЕМПЕРАТУРА ТЕЛА -- BODY TEMPERATURE
ГИПОТЕРМИЯ -- HYPOTHERMIA (диагностика, профилактика и контроль)
Анотація: Важливими умовами проведення загальної анестезії є необхідність постійного моніторингу життєво важливих параметрів, включаючи температуру тіла пацієнтів, оскільки ненавмисна періопераційна гіпотермія може мати негативні наслідки для пацієнтів (збільшення інтраопераційної кровоточивості, триваліший вихід з наркозу, подовження часу респіраторної підтримки у післяопераційному періоді, зростання частоти інфекційних ускладнень тощо)
Дод.точки доступу:
Чебишева, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)