Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (9)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Анестезия спинномозговая<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 146
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Torroni, P.
Антигіпотезивна дія міні-дози окситоцину на початку спінальної анестезії для кесаревого розтину [Текст] = Антигипотензивный эффект мини-дозы окситоцина в начале спинальной анестезии для планового кесаревого сечения / P. Torroni, О. М. Настенко, В. С. Фесенко // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 2. - С. 128-133. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ГИПОТЕНЗИЯ -- HYPOTENSION
ОКСИТОЦИН -- OXYTOCIN
Анотація: Окситоцин широко застосовується після розродження для запобігання післяпологової кровотечі. Доволі високий рівень спінального блоку для кесаревого розтину має недолік частої артеріальної гіпотензії. Мета нашого дослідження – оцінка материнської гемодинаміки після міні-дози (0,5 МО) окситоцину, введеної не після розродження, а перед ним. Методи. Спінальна анестезія (L3, гіпербаричний 0,5% бупівакаїн, 13,5 мг) для кесаревого розтину виконана у 80 жінок, випадковим чином розділених на дослідну (n=40) та контрольну (n=40) групи. У дослідній групі одразу після виконання блокади вводився окситоцин (0,5 МО, повільний в/в болюс). В обох групах після розродження вводився повільний болюс окситоцину (4,5 МО у дослідній та 5 МО в контрольній), потім ще 5 МО уводились інфузією на физіологічному розчині впродовж 20-25 хвилин. Результати. Під час анестезии, минімальний систолічний артеріальний тиск (M±SD) у дослідній групі (107±11 Torr) був значно (p0.0001) нижчим, ніж у контрольній (88±10 Torr). Уведення фенілефрину перед розродженням знадобилось у дослідній групі (28 із 40) значно (Fisher exact p
Oxytocin is widely used after child delivery for preventing postpartum haemorrhage. Rather high level of spinal block for for Caesarean section has a disadvantage of frequent arterial hypotension. The aim of our study was to assess maternal circulation after mini-dose (0.5 IU) oxytocin administered before, not after, delivery. Methods. Spinal anaesthesia (L3, hyperbaric 0.5% bupivacaine, 13.5 mg) for Caesarean section was performed in 80 women, randomly divided into study (n=40) and control (n=40) groups. In the study group, oxytocin (0.5 IU, slow intravenous bolus) was administered immediately after anaesthesia performance. In both groups, after delivery the slow oxytocin bolus was administered (4.5 IU in study and 5 IU in control group), then another 5 IU were infused in normal saline over 20-25 min. Results. During anaesthesia, minimal systolic arterial pressure (M±SD) in the study group (107±11 Torr) was significantly (p0.0001) higher than in the control group (88±10 Torr). Phenylephrine administration before delivery was needed in the study group (28 of 40) significantly (Fisher exact p
Дод.точки доступу:
Настенко, О. М.
Фесенко, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Адекватность защиты больных от операционной травмы в условиях спинальной анестезии [Текст] / А. М. Овечкин, А. В. Гнездилов, М. Л Кукушкин // Анестезиология и реаниматология. - 2000. - № 3. - С. 4-8

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (вредные воздействия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Дод.точки доступу:
Овечкин, А. М.
Гнездилов, А. В.
Кукушкин, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Алексеенко, Ю. П.
Наш опыт применения комбинированной спинально-эпидуральной анестезии при операциях тотального эндопротезирования тазобедренного сустава [Текст] / Ю. П. Алексеенко, С. А. Клименко // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 146-147

MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
Дод.точки доступу:
Клименко, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз особливостей анестезіологічного забезпечення при операціях пластики передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба на основі практики регіональної клінічної лікарні / Т. В. Савчук [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 73-79. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES (использование, методы)
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY (использование)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (использование)
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE (терапевтическое применение)
Анотація: Протягом останніх 25 років спостерігається різке зростання кількості розривів зв’язок коліна, особливо розривів передньої хрестоподібної зв’язки. Артроскопічна реконструкція є золотим стандартом для такого роду травм, що зменшує частоту посттравматичного остеоартрозу та відновлює стабільність суглобів. Цей вид оперативних втручань характеризується вираженим больовим синдромом, що затримує ранню реабілітацію пацієнтів. Таким чином, ретельне планування протоколу постпроцедурного лікування болю при артроскопічній реконструкції є однією з головних прерогатив швидкого одужання та зниження захворюваності. У даній статті проведений аналіз анестезіологічного забезпечення 356 пацієнтів Київської обласної клінічної лікарні, яким проводилося оперативне втручання — артроскопічна пластика передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба із застосуванням регіонарної анестезії, та здійснене порівняння ефективності методик регіонарної анестезії зі світовим досвідом на основі даних літературних джерел, а також показано, що на сьогодні не існує золотого стандарту протоколу знеболювання та консенсусу щодо оптимального лікування післяопераційного болю
Дод.точки доступу:
Савчук, Т. В.
Дзюба, Д. О.
Клюзько, І. В.
Лоскутов, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Анестезіологічне забезпечення оперативних втручань у потерпілих з холодовою травмою [Текст] / Г. П. Козинець [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 52-56

Рубрики: Отморожение--хир

   Анестезия спинномозговая

   Анестезия внутривенная

Дод.точки доступу:
Козинець, Г. П.
Хитрий, Г. П.
Калашников, В. В.
Соболь, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анестезія при кесаревому розтині [Текст] / З. Б. Березовська [та ін.] // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 1997. - Т. 1, № 2. - С. 49. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (иммунология, кровь, метаболизм)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (использование, методы)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Березовська, З. Б.
Міщук, І. І.
Оссовська, А. Б.
Гомон, М. Л.
Міщенко, Р. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Бабаянц, А. В.
    Выбор метода нейроаксиальной блокады при операциях тотального эндопротезирования тазобедренного сустава у больных пожилого возраста [Текст] / А. В. Бабаянц // Российский медицинский журнал. - 2010. - № 3. - С. 29-34 . - ISSN 0869-2106

Рубрики: Эндопротезирование--престарелые

   Тазобедренного сустава протез--престарелые

   Анестезия спинномозговая

   Анестезия эпидуральная

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Багомедов, Р. Г.
Профилактика интраоперационной тошноты, рвоты и абдоминального дискомфорта при спинальной анестезии во время операции кесарева сечения [Текст] / Р. Г. Багомедов, В. Д. Слепушкин, Х. М. Омарова // Анестезиология и реаниматология. - 2014. - № 1. - С. 38

MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
РВОТА -- VOMITING (профилактика и контроль)
ТОШНОТА -- NAUSEA (профилактика и контроль)
Дод.точки доступу:
Слепушкин, В. Д.
Омарова, Х. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Багомедов, Р. Г.
Состояние плода и новорожденного при операции кесарева сечения у беременных с тяжелой преэклампсией при использовании различных методов анестезии [Текст] / Р. Г. Багомедов, Х. М. Омарова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2015. - Т. 60, № 6. - С. 38-41. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (использование, методы)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (патофизиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, этиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER (методы)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
Дод.точки доступу:
Омарова, Х. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Бадинов, А. В.
    Эффективность и целесообразность спинномозговой анестезии у пациентов хирургического профиля в условиях городской многопрофильной больницы [Текст] / А. В. Бадинов, А. Я. Вязовик, К. П. Ковалев // Медицина неотложных состояний. - 2010. - № 1. - С. 58-60

Рубрики: Анестезия спинномозговая

   Больницы городские

Дод.точки доступу:
Вязовик, А. Я.
Ковалев, К. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Беляев, А. В.
Один из вариантов купирования озноба после операции [Текст] / А. В. Беляев // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 4. - С. 125. - Библиогр.: с. 125

MeSH-головна:
ОЗНОБ -- CHILLS (лекарственная терапия, этиология)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (вредные воздействия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Бишовець, С. М.
Асинхронна інтратекальна анестезія при хірургічному лікуванні пахової грижі [Текст] / С. М. Бишовець, Д. О. Дзюба // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 36-40. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
ИНЪЕКЦИИ СПИННОМОЗГОВЫЕ -- INJECTIONS, SPINAL
Анотація: Хворим основної групи (n = 20; 39,4 року ± 4,1 року; 71,4 кг ± 4,3 кг, I–II ASA) виконано асинхронну інтратекальну анестезію (АІА) 10 мг гіпербаричного бупівакаїну в поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при герніопластиці пахової грижі. В контрольній групі (n = 20; 42,6 року ± 0,9 року; 75,4 кг ± 3,6 кг, I–II ASA) проведено синхронну інтратекальну анестезію (СІА) 15 мг ізобаричного бупівакаїну в поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при аналогічній операції. АІА та СІА ефективно забезпечували знеболення операцій і тривалу післяопераційну аналгезію. При АІА гемодинаміка була стабільною за рахунок латерального, а не білатерального симпатичного блоку на відміну від СІА. Покращання якості аналгезії дозволяло проводити ранні активізацію та ентеральне харчування пацієнтів і скорочувало період реабілітації. Інтратекальне застосування бупівакаїну з включенням бупренорфіну характеризувалося значно меншою кількістю негативних побічних ефектів порівняно з відповідним введенням інших опіоїдів
In the main group (n = 20; 39.4 years ± 4.1 years; 71.4 kg ± 4.3 kg, I–II ASA) asynchronous intrathecal anaesthesia (AIA) 10 mg of hyperbaric bupivacaine in combination with 0.06 mg of buprenorphine was administered in patients with inguinal hernia repair. The control group (n = 20; 42.6 years ± 0.9 years; 75.4 kg ± 3.6 kg, I–II ASA) received synchronous intrathecal anaesthesia (SIA) 15 mg with isobaric bupivacaine in combination with 0.06 mg of buprenorphine during similar operation. The AIA and SIA provided effective pain relief for operations with long postoperative analgesia. In the AIA group, a hemodynamics was stable due to the lateral rather than bilateral sympathetic block, in contrast to the CIA. Improving the quality of analgesia allowed an early activation and enteral nutrition of patients, as well as a shortened rehabilitation period. An intrathecal administration of bupivacaine supplemented with buprenorphine was characterized by a significantly smaller number of negative side effects compared with the corresponding administration of other opioids
Дод.точки доступу:
Дзюба, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

    Бишовець, С. М.
    Досвід застосування дексалгіну для післяопераційного знеболювання в абдомінальній хірургії [Текст] / С. М. Бишовець // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2007. - № 2. - С. 57-60

Рубрики: Анестезия спинномозговая

   Хирургия абдоминальная

   Боли послеоперационные

   Противовоспалительные средства нестероидные--тер прим

   Диксалгин

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Бишовець, С. М.
Застосування катетерної субарахноїдальної блокади в абдомінальній хірургії / С. М. Бишовець // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 124-129. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
Анотація: У сучасній абдомінальній хірургії значну частку займають тривалі оперативні втручання. Техніка пролонгованої субарахноїдальної блокади (СБ) катетерами G22, G24 дозволяє надійно ідентифікувати субарахноїдальний простір, швидко вводити анестетик, забезпечуючи його адекватне змішування з ліквором. Швидкість розвитку анестезії, її глибина, надійність, керованість та відсутність системної токсичності характеризують катетерну СБ як перспективну техніку у практиці анестезіолога. Мета. Удосконалення анестезіологічного забезпечення в абдомінальній хірургії шляхом катетеризації спинномозкового каналу і пролонгації СБ відповідно до тривалості операції. Матеріали та методи. Досліджені 15 пацієнтів (64,4 ± 5,2 року; 78,9 ± 6,6 кг; II–III за ASA). Захворювання: деструктивний холецистит (1), післяопераційна вентральна грижа, ожиріння (6), защемлена післяопераційна вентральна грижа з некрозом тонкого кишечника (1), гостра кишкова непрохідність із сегментарним тромбозом — некрозом тонкого кишечника (1), гостра кишкова непрохідність із приводу раку сигмоподібної кишки (2), рак сигмоподібної кишки (2), рак шлунка зі стенозом виходу зі шлунка (2). На рівні L2–3 виконувалась катетеризація спинномозкового каналу за допомогою набору Spinocath із діаметром катетера G22 (B. Braun, ФРН). СБ здійснювали гіпербаричним бупівакаїном у дозі 20 мг у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну. Положення хворого — на боці. Головний кінець операційного столу опущено (кут 10–15º). Після інтратекальної ін’єкції пацієнта повертали на спину, а стіл вирівнювали в горизонтальне положення. Рівень СБ — Th2–3. Подовження анестезії здійснювали за потребою додатковим уведенням гіпербаричного бупівакаїну по 10 мг. Пацієнти отримували до операції: перорально — по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до операції; перорально/внутрішньовенно — 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово — 20 мг нефопаму; внутрішньовенно — 8 мг дексаметазону; внутрішньовенно — 8 мг ондансетрону; внутрішньовенно — 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом двох-трьох діб: перорально/внутрішньовенно — по 1 г парацетамолу кожні 8 год, внутрішньовенно — по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год. Стабілізація гемодинаміки здійснювалася внутрішньовенним застосуванням адреналіну гідротартрату (0,09–0,27 мг/год або 0,019–0,057 мкг/кг/хв). У післяопераційному періоді інтратекально вводили по 0,06 мг бупренорфіну кожні 24 год протягом двох діб і вилучали спінальний катетер. Результати. Після премедикації мелатоніном і нефопамом хворі перебували у відносно спокійному психоемоційному статусі. Адекватність знеболювання визначалася самими пацієнтами, які характеризували свій стан як комфортний, із повною відсутністю болю. Аналгезія поширювалася на зону іннервації Тh2–3–S5. Максимальна доза бупівакаїну за час операції досягала 40 мг. Корекцію гіпотензії та брадикардії ефективно забезпечували інфузією малих доз адреналіну. Залежно від рівня артеріального тиску й частоти серцевих скорочень змінювали швидкість введення адреналіну. Оптимізація артеріального тиску і частоти серцевих скорочень відбувалася реципрокно. Частота дихання була в межах 12–16 за 1 хв, SpO2 — 96–99 %. Після операції пацієнтів переводили до хірургічних відділень. Під час транспортування та подальшого лікування хворі були притомні, гемодинамічні параметри, а також дихальна функція залишалися стабільними, зберігався частковий моторний блок, швидкість регресії якого залежала від інтратекальної дози бупівакаїну. В жодному випадку не відзначали постпункційного головного болю. У першу післяопераційну добу вислуховувалась активна перистальтика. Хворі починали активно рухатися через 2–3 год після переводу з операційної. Із першої доби після операції призначали раннє ентеральне харчування. Динаміка ступеня післяопераційного болю за числовою рейтинговою шкалою болю: через 3 год — 0 балів; через 10 год — 1,60 ± 0,02 бала (р = 0,0001); через 24 год — 1,20 ± 0,02 бала (р = 0,0001); через 48 год — 1,06 ± 0,01 бала (р = 0,0001). Через 30 хв після інтратекального введення бупренорфіну вираженість післяопераційного болю дорівнювала нулю. Висновки. Застосування технології катетеризації субарахноїдального простору дозволяло проводити СБ при абдомінальних операціях будь-якої тривалості й травматичності. Катетерна СБ бупівакаїном і бупренорфіном поєднано з нефопамом, декскетопрофеном та парацетамолом була ефективним методом контролю больового синдрому у післяопераційному періоді. Покращення якості аналгезії дозволяло проводити ранню активізацію та харчування пацієнтів і, відповідно, скорочувало період реабілітації
In modern abdominal surgery, significant proportion belongs to long surgical interventions. The technique of prolonged subarachnoid block (SB) with G22 and G24 catheters helps reliably identify the subarachnoid space, quickly inject the anaesthetic, ensuring its adequate mixing with liquor. The rate of anaesthesia development, its depth, reliability, controllability and the absence of systemic toxicity characterizes catheter SB as a promising technique in the practice of the anaesthesiologist. Materials and methods. The study involved 15 patients (64.4 ± 5.2 years; 78.9 ± 6.6 kg; II–III ASA). Diseases: destructive cholecystitis (1), postoperative ventral hernia, obesity (6), strangulated postoperative ventral hernia with necrosis of the small intestine (1), acute intestinal obstruction with segmental thrombosis — necrosis of the small intestine (1), acute intestinal obstruction due to sigmoid colon cancer (2), sigmoid colon cancer (2), gastric cancer with pyloric stenosis (2). At the L2–3 level, the spinal canal catheterization was performed using Spinocath kit with G22 catheter (B. Braun, Germany). SB was performed with hyperbaric bupivacaine at a dose of 20 mg in combination with 0.06 mg of buprenorphine. The position of the patient was lateral. The head end of the operating table was lowered (angle — 10–15°). After intrathecal injection, the patient was turned on his back, and the table was put in a horizontal position. SB level — Th2–3. The prolongation of anaesthesia was carried out “as needed” by the additional injection of hyperbaric bupivacaine 10 mg. Before the surgery, patients received: orally — 6 mg of melatonin at bedtime the day before intervention and 1 h prior to the surgery; orally/intravenously — 1 g of paracetamol; intramuscularly — 20 mg of nefopam; intravenously — 8 mg of dexamethasone; intravenously — 8 mg of ondansetron; intravenously — 50 mg of dexketoprofen. After the operation, for two/three days: orally/intravenously — 1 g of paracetamol every 8 h, intravenously — 50 mg of dexketoprofen every 8 h. Hemodynamic stabilization was carried out by administration of intravenous adrenaline hydrotartrate (0.09–0.27 mg/h or 0.019–0.057 μg/kg/min). In the postoperative period, 0.06 mg of intrathecal buprenorphine was injected every 24 h for 2 days, and a spinal catheter was removed. Results. After premedication with melatonin and nefopam, patients had a relatively quiet psycho-emotional status. The adequacy of anaesthesia was determined by the patients themselves, who characterized their condition as comfortable with “no pain”. Analgesia covered the Th2–3-S5 innervation zone. The maximum dose of bupivacaine during the operation reached 40 mg. Correction of hypotension and bradycardia was effectively provided by infusion of small doses of adrenaline. Depending on the level of blood pressure and heart rate, the rate of adrenaline injection was changed. Optimization of blood pressure and heart rate occurred reciprocally. Respiratory rate was 12–16 per minute, SpO2 — 96–99 %. After the operation, patients were transferred to the surgical department. During transportation and further treatment, patients were conscious, hemodynamic parameters and respiratory function remained stable, a partial motor block was detected, its regression rate depended on the intrathecal dose of bupivacaine. There was no postdural puncture headache. During the first postoperative day, active peristalsis was noted. Patients began to move actively 2–3 h after the transfer from the operating room. From the first day after the surgery, early enteral feeding was started. The dynamics of postoperative pain severity according to a numerical rating scale was: 3 h after — 0 points; 10 h — 1.60 ± 0.02 points (p = 0.0001); 24 h — 1.20 ± 0.02 points (p = 0.0001); 48 h after — 1.06 ± 0.01 points (p = 0.0001). Thirty minutes after the intrathecal administration of buprenorphine, the severity of postoperative pain was 0. Conclusions. The use of subarachnoid catheterization made it possible to perform SB during abdominal surgeries of any duration and injury rate. Catheter SB with bupivacaine and buprenorphine in combination with nefopam, dexketoprofen and paracetamol was an effective method for pain control in the postoperative period. Improving the quality of analgesia allowed for early activation and nutrition of patients and, accordingly, shortened the rehabilitation period
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Бишовець, С. М.
Корекція ускладнень при високій субарахноїдальній блокаді / С. М. Бишовець, В. Б. Щупачинський, В. А. Васильєв // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 83

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (вредные воздействия)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (вредные воздействия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
Анотація: Проведено понад 2000 субарахноїдальних блокад (СБ) для знеболювання абдомінальних операцій. СБ здійснювали на рівні L2–3 10–20 мг гіпербаричного бупівакаїну з 0,06 мг бупренорфіну. Рівень блоку — Th2–3. Пацієнти отримували до операції: перорально — по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до операції; перорально/внутрішньовенно — 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово — 20 мг нефопаму; довенно — 8 мг дексаметазону; внутрішньовенно — 8 мг ондансетрону; довенно — 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом двох-трьох діб: перорально/внутрішньовенно — по 1 г парацетамолу кожні 8 год, довенно — по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год
Дод.точки доступу:
Щупачинський, В. Б.
Васильєв, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

    Бишовець, С. М.
    Медикаментозна підготовка пацієнтів перед спінальною анестезією в абдомінальній хірургії [Текст] / С. М. Бишовець // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 1. - С. 49-56

Рубрики: Дексаметазон

   Декскетопрофен

   Мелатонин

   Нефопам

   Ондансетрон

   Парацетамол

MeSH-головна:
ПРЕМЕДИКАЦИЯ -- PREMEDICATION (использование, методы)
(хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (использование, методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Бишовець, С. М.
Однобічна субарахноїдальна блокада для інтраопераційного знеболювання пластики пахового каналу / С. М. Бишовець, Д. О. Дзюба // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 61-65. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL (хирургия)
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
СУБАРАХНОИДАЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- SUBARACHNOID SPACE
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE
БУПРЕНОРФИН -- BUPRENORPHINE
Анотація: Основній групі (n = 20; 39,4 ± 4,1 року; 71,4 ± 4,3 кг, I–II за ASA) виконано однобічну субарахноїдальну блокаду (ОСБ) 10 мг гіпербаричного бупівакаїну у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при пластиці пахового каналу. Контрольній групі (n = 20; 42,6 ± 0,9 року; 75,4 ± 3,6 кг, I–II за ASA) проведено двобічну субарахноїдальну блокаду (ДСБ) 15 мг ізобаричного бупівакаїну у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при аналогічній операції. ОСБ і ДСБ ефективно забезпечували знеболювання операцій і тривалу післяопераційну аналгезію. При ОСБ гемодинаміка була стабільною внаслідок застосування однобічного, а не двобічного симпатичного блоку на відміну від ДСБ. Покращення якості аналгезії дозволяло проводити ранні активізацію та ентеральне харчування пацієнтів і скорочувало період реабілітації. Субарахноїдальне введення бупівакаїну з додаванням бупренорфіну характеризувалося значно меншою кількістю негативних побічних ефектів порівняно з відповідним уведенням інших опіоїдів
Дод.точки доступу:
Дзюба, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Бишовець, С. М.
Трикомпонентна місцева анестезія для знеболювання лапароскопічних втручань [Текст] / С. М. Бишовець // Український медичний часопис = Украинский медицинский журнал=Ukrainian medical journal : Наук.-практ. загальномед. журн. - 2013. - № 4. - С. 146-150. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1562-1146

MeSH-головна:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL (методы)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Бишовець, С. М.
Регіонарний анестезіологічний супровід і спонтанне дихання при лапароскопічних втручаннях [Текст] / С. М. Бишовець // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 2. - С. 17-20

MeSH-головна:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ШЕЙНОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- CERVICAL PLEXUS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Больовий синдром та післяопераційне знеболення при оперативних втручаннях на поперековому відділі хребта [Текст] = Болевой синдром и послеоперационное обезболивание при оперативных вмешательствах на поясничном отделе позвоночника / М. В. Лизогуб [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 23-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE
НЕЙРОХИРУРГИЯ -- NEUROSURGERY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
Анотація: Мультимодальна аналгезія (ММА) у хірургії хребта лише починає впроваджуватись через протиріччя щодо впливу НПЗП на розвиток спонділодезу. Немає єдиної думки й щодо впливу методу анестезії на післяопераційний біль при операціях на хребті. Мета дослідження: оцінити вплив методу анестезії та режиму післяопераційного знеболення після оперативних втручань на поперековому відділі хребта. Матеріал та методи дослідження: Проспективно обстежено 250 ASA I-II пацієнтів, 18-65 років, при планових оперативних втручаннях зі стабілізацією 2-3 поперекових хребців. Сформовано 4 групи пацієнтів: 1А (n=55) – спінальна анестезія (СА) та стандартне знеболення, 1В (n=55) – СА та ММА, 2А (n=70) – внутрішньовенна анестезія пропофол/фентаніл (ВА) та стандартне знеболення, 2В (n=70) – ВА та ММА. При стандартному режимі знеболення пацієнти отримували парацетамол 1 г 3 рази на добу та наркотичний аналгетик при болі за ВАШ e”4. При ММА додатково включали прегабалін 75 мг напередодні операції та у перші 3 доби та парекоксиб 40 мг двічі на добу у першу післяопераційну добу. Результати дослідження: У обох підгрупах ММА (1В та 2В) час першої вимоги морфіну був значущо більшим, ніж у підгрупах стандартних методів післяопераційного знеболення (1А та 2А). Середній розхід морфіну протягом 24 годин був найбільшим у групі ВА із стандартним післяопераційним знеболенням (2А). У пацієнтів із ММА частота післяопераційної нудоти була меншою, аніж у групах зі стандартним режимом знеболення. Запаморочення достовірно частіше зустрічалося у групі пацієнтів зі стандартним режимом знеболення після ВА. Висновки: Вид анестезії впливає на силу болю у першу післяопераційну добу: середній розхід морфіну при стандартному режимі знеболення у групі ВА значущо вищий, ніж у групах СА. Використання ММА знижує потребу у наркотичних анальгетиках при обох видах анестезії та частоту післяопераційної нудоти та запаморочення
Multimodal analgesia (MMA) in spine surgery is in the beginning of implementation because of contradictions about the negative influence of NSAIDs on spinal fusion process. There is no agreement as to the influence of anesthesia method on postoperative pain after lumbar spine surgery. Aim of the study was to examine the influence of anesthesia type and postoperative pain management on narcotic consumption during lumbar spine surgery. Material and methods: 250 ASA I-II patients 18-65 y.o. during elective lumbar spine surgery on 1-2 segments were examined prospectively. Patients were divided into 4 groups: 1А (n=55) – spinal anesthesia (SA) and standard pain management, 1В (n=55) – SA and MMA, 2А (n=70) – intravenous anesthesia with propofol/fentanyl (TIVA) and standard pain management, 2В (n=70) – TIVA and ММА. Standard pain management included acetaminophen 1 g IV 3 times per day and morphine if VAS pain score was e” 4. For MMA we additionally included pregabalin 75 mg 12 hours before surgery and then two times per day during 3 days and parecoxib 40 mg IV twice per day for the first postoperative day. Results: in both MMA groups (1B and 2B) time of the first morphine requirement was significantly longer than in standard pain management groups (1A and 2A). Average dose of morphine during 24 postoperative hours was the biggest in 2A group (TIVA with standard pain management). In MMA patients the incidence of nausea was lower than in standard pain management patients. Dizziness occurred more frequently in TIVA patients with standard pain management. Conclusions: anesthesia type has an influence on the postoperative pain during the first 24 hours: the average morphine consumption is bigger in TIVA patients with standard pain management than in SA patients. MMA decreases narcotic consumption in any type of anesthesia and decreases postoperative nausea and dizziness
Дод.точки доступу:
Лизогуб, М. В.
Георгіянц, М. А.
Лизогуб, К. І.
Хмизов, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)