Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Анус<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 31
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-31 31-31

Aksan, M.
Postoperative scar deformities of the perianal region: current state of the problem. (literature review) [Текст] = Післяопераційні рубцеві деформації перианальної області : сучасний стан проблеми.(огляд літератури) / M. Aksan // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 2. - С. 44-49. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
АНУС -- ANAL CANAL (патофизиология, хирургия)
ГЕМОРРОЙ -- HEMORRHOIDS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПОВЕДЕНИЯ ИЗУЧЕНИЕ -- BEHAVIORAL RESEARCH (организация и управление, тенденции)
Анотація: Nowadays, many surgical interventions are performed in the perianal area and on the anal canal. Each one affects the quality of the patient's future life in its own way. That is why the presented literature review is devoted to the study of the problem of postoperative scar deformities of the perianal region, because this pathology is a complication of many surgical interventions in this area. The main objective of the study is to analyze the currently available data in the following areas: the cause of postoperative scar deformities, their classification and modern treatment methods. The research method was based on the study of scientific articles published in the period from 1982 to 2022, indexed in Ukraine and international databases. This approach made it possible to identify key points in each of the areas of analysis and to systematize the obtained data. When studying the causes of postoperative anal stenosis, it can be noted that most often they represent the consequences of hemorrhoidectomies, performed in various techniques. Most scientists emphasize the importance of preventing the occurrence of anal stenosis, which implies choosing the optimal treatment method. Having systematized the literature data, I would like to note the lack of a unified approach to managing patients with this problem, as well as the lack of well-defined indications for surgical treatment. The vast majority of researchers emphasize the need to treat these patients using conservative methods, namely dietary adjustments. Regarding the methods of surgical treatment, it is necessary to note the vast quantity of available surgical techniques. At the same time, the lack of controlled prospective studies makes it difficult to evaluate and verify their results. However, it is indisputable that all of them lead to an improvement in the lives of patients and a reduction in the symptoms of stenosis. After analyzing a sufficient amount of available data, it is safe to say that the issue of postoperative scar deformities of the perianal region remains insufficiently studied and very relevant
У наш час виконується безліч різноманітних оперативних втручань в перианальній ділянці та анальному каналу. Кожне із них по своєму впливає на якість подальшого життя пацієнта. Саме тому, представлений огляд літератури присвячений дослідженню проблеми післяопераційних рубцевих деформацій перианальної області, адже дана патологія є ускладненням багатьох оперативних втручань в даній області. Основною метою дослідження є проведення аналізу літературних даних в наступних напрямках: причина виникнення післяопераційних рубцевих деформацій, їх класифікація та сучасні методи лікування. Метод дослідження ґрунтувався на вивченні наукових статей, опублікованих в період з 1982 по 2017 рр. індексованих в Україні та міжнародних базах даних. Це дозволило виділити ключові моменти у кожному з напрямків аналізу та систематизувати отримані дані. При вивченні причин виникнення післяопераційних анальних стенозів можна зазначити, що найчастіше вони є наслідками виконання гемороїдектомії у різноманітних техніках. Більшість науковців наголошують на важливості профілактики виникнення анальних стенозів, яка полягає у виборі оптимального методу лікування. Систематизувавши дані літератури хочеться відзначити відсутність уніфікованого підходу щодо ведення пацієнтів з даною проблемою, а також відсутність критеріїв необхідності оперативного лікування. Переважна більшість дослідників відзначає необхідність ведення даних пацієнтів за допомогою консервативних методів, а саме коригування харчування. Щодо методів оперативного лікування необхідно зазначити наявність різноманітних методик виконання . В той же час відсутність проведених контрольованих проспективних досліджень ускладнює оцінку та повіряння їх результатів. Проте беззаперечним залишається те, що всі вони ведуть до покращення життя пацієнтів та зменшення симптомів стенозу. Провівши аналіз достатньої кількості літературних даних, можна з впевненістю стверджувати, що питання післяопераційних рубцевих деформацій перианальної області, залишається недостатньо вивченим та досить актуальним в наш час
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шварцман, П.
Акушерські пошкодження анального сфінктера: алгоритм дій [Текст] / П. Шварцман // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 13-15

MeSH-головна:
АНУС -- ANAL CANAL (повреждения)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS
РОДОВЫЕ ТРАВМЫ -- BIRTH INJURIES
Анотація: У рамках доповіді викладач акушерства та гінекології Негевського університету ім. Бен-Гуріона, завідувач відділення оперативної гінекології Медичного центру ім. М. Сороки (м. Беер-Шева, Ізраїль), доктор медичних наук Поліна Шварцман висвітлила проблему акушерського пошкодження анального сфінктера (АПАС), спричиненого травмою промежини під час вагінальних пологів. Дані пошкодження класифікуються як розриви промежини ІІІ і IV ступенів та зачіпають комплекс анального сфінктера й, у більш тяжких випадках, слизову оболонку анального відділу прямої кишки. Наслідками АПАС є нетримання вмісту кишечника у жінок та відчуття болю у промежині
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Конопліцький, В. С.
Анатомічне обґрунтування хірургічного доступу при пілонідальній хворобі у дітей [Текст] / В. С. Конопліцький, Р. В. Шавлюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 70-74. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЙ КОПЧИКОВЫЙ ХОД -- PILONIDAL SINUS (патофизиология, химия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
АНУС -- ANAL CANAL (анатомия и гистология, аномалии, хирургия)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
ВРЕДНЫХ ФАКТОРОВ МОДЕЛИ ПРОПОРЦИОНАЛЬНЫЕ -- PROPORTIONAL HAZARDS MODELS
Анотація: Мета: визначити основні анатомічні орієнтири при виконанні доступу в ході радикального оперативного втручання з приводу пілонідальної хвороби. Матеріали і методи: у дослідженні виконано обстеження 10 трупів дітей, які прижиттєво не мали патології перианальної ділянки та малого тазу. Вік дітей – від 12 до 17 років, серед яких 5 дівчаток та 5 хлопчиків. Тканини, що досліджувались, фіксовані в 10 % розчині нейтрального формаліну протягом 24-48 годин, зневоднені. Гістологічні поперечні зрізи забарвлені гематоксиліном та еозином та за ван Гізоном. Результати дослідження: при обстеженні гістологічної структури та морфометрії зовнішнього сфінктеру заднього проходу встановлено, що площа поперечного перетину пучків м’язових волокон у зовнішньому сфінктері може значно варіювати залежно від кількості м’язових волокон, що його складають, від статури дитини. Також визначені анатомічні співвідношення розмірів зовнішнього сфінктеру заднього проходу. Відповідно до морфометрії, зовнішній сфінктер заднього проходу має еліпсоподібну форму, витягнуту у передньо-задньому напрямку із переважанням каудального компонента. Тобто середні розміри підшкірної порції зовнішнього сфінктера, розташованих на, 3’, 6’, 9’ та 12’ у положенні на спині, становить відповідно 18,45±0,21 мм, 26,68±0,68 мм, 18,45±0,21 мм, 23,91±0,36 мм. Висновок. 1. Виконання радикальних оперативних втручань з приводу пілонідальної хвороби у дітей потребує більш детального вивчення, оскільки емпіричні рекомендації щодо їх виконання створюють небезпеку порушення функціонування організму за рахунок пошкодження важливих анатомічних структур перианальної ділянки. 2 .Дистальну межу розрізу при видаленні пілонідальної кісти варто змістити не на 2,0 см від краю анального кільця, а на 3,0 см, оскільки існує ризик пошкодження частини сфінктерного апарату відхідника
Дод.точки доступу:
Шавлюк, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мельник, В. М.
Вибір способу формування анастомозу після колектомії наднизької передньої резекції прямої кишки мукозектомії хірургічного анального каналу [Текст] / В. М. Мельник, О. І. Пойда, Абдул Кадір Абулрахман // Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 124-138. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОКТОКОЛЭКТОМИЯ ВОССТАНОВИТЕЛЬНАЯ -- PROCTOCOLECTOMY, RESTORATIVE (методы)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы, тенденции)
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE (патофизиология, хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы, тенденции)
АНУС -- ANAL CANAL (патофизиология, хирургия)
Анотація: Покращити результати реконструктивно-відновних операцій після колектомії, наднизької передньої резекції прямої кишки, мукозектомії хірургічного анального каналу шляхом удосконалення техніки формування ілеоендоанального анастомозу
Дод.точки доступу:
Пойда, О. І.
Абулрахман, Абдул Кадір

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Діагностика, лікування та профілактика стриктури відхідникового каналу [Текст] / І. Я. Садовий [и др.] // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.3). - С. 34-37. - Библиогр.: с. 37

MeSH-головна:
АНУС -- ANAL CANAL (кровоснабжение, патология, хирургия)
РУБЕЦ -- CICATRIX (диагноз, осложнения, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагноз, уход)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
Дод.точки доступу:
Садовий, І. Я.
Шевчук, І. М.
Новицький, О. В.
Шаповал, А. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Удовиченко, Т. Г.
Диагностика и дифференциальная терапия функциональных расстройств ануса и прямой кишки у больных с хроническим идиопатическим запором [Текст] / Т. Г. Удовиченко // Сучасна гастроентерологія. - 2001. - № 3(5). - С. 31-36

MeSH-головна:
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (патофизиология)
АНУС -- ANAL CANAL (патология)
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM (патология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Удовиченко, Т. Г.
Диагностика и дифференцированная терапия функциональных расстройств ануса и прямой кишки у больных с хроническим идиопатическим запором [Текст] / Т. Г. Удовиченко // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2000. - Т. 10, № 3. - С. 67-73

MeSH-головна:
АНУС -- ANAL CANAL (патофизиология)
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM (патология)
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION (патофизиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Балицький, В. В.
Застосування сучасних хірургічних технологій у лікуванні поєднаної патології анального каналу і прямої кишки / В. В. Балицький, М. П. Захараш, О. Г. Курик // Шпит. хірургія. - 2019. - N 4. - С. 30-36

MeSH-головна:
АНУС -- ANAL CANAL (патология, хирургия)
ПРЯМОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- RECTAL DISEASES (хирургия)
Анотація: Проаналізовані результати лікування 586 пацієнтів із поєднаною патологією анального каналу і прямої кишки. З використанням апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” було прооперовано 245 (41,8 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” – 169 (28,8 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “ЭФА” – 114 (19,4 %) хворих, апарата високочастотної електрохірургії “KLS Martin” – 58 (9,9 %) хворих. При застосуванні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” тривалість операції становила в середньому (15±5) хв, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” – (20±5) хв, “ЭФА” – (25±5) хв, “KLS Martin” – (15±5) хв. Об’єм крововтрати в досліджуваній групі при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron”становив (20±10) мл, при застосуванні апаратів високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” – (15±5) мл, “ЭФА” – (20±5) мл, “KLS Martin” – (20±10) мл. В післяопераційному періоді в досліджуваних групах при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron”, а також високочастотних електрохірургічних апаратів “ERBE ICC 200” і “KLS Martin” пацієнти потребували для знеболення всього (2±1) мл наркотичних засобів. Лише при застосуванні апарата високочастотної електрохірургії “ЭФА” потреба в наркотичних засобах для знеболення склала (3±1) мл. Період лікування у стаціонарі в досліджуваній групі становив (4±1) день при використанні апарата радіохвильової хірургії “Surgitron” та високочастотного електрохірургічного апарата “KLS Martin”, при застосуванні апарата високочастотної електрохірургії “ERBE ICC 200” він склав (5±1) день, апарата “ЭФА” – (6±1) день.
Проанализированы результаты лечения 586 пациентов с сочетанной патологией анального канала и прямой кишки. С использованием аппарата радиоволновой хирургии "Surgitron" были прооперированы 245 (41,8%) больных, аппарата высокочастотной электрохирургии "ERBE ICC 200" - 169 (28,8%) больных, аппарата высокочастотной электрохирургии "ЭФА" - 114 (19,4% ) больных, аппарата высокочастотной электрохирургии "KLS Martin" - 58 (9,9%) больных. При применении аппарата радиоволновой хирургии "Surgitron" продолжительность операции составила в среднем (15 ± 5) мин, при применении аппаратов высокочастотной электрохирургии "ERBE ICC 200" - (20 ± 5) мин, "ЭФА" - (25 ± 5) мин, "KLS Martin"- (15 ± 5) мин. Объем кровопотери в исследуемой группе при использовании аппарата радиоволновой хирургии "Surgitron" составил (20 ± 10) мл, при применении аппаратов высокочастотной электрохирургии "ERBE ICC 200" - (15 ± 5) мл, "ЭФА" - (20 ± 5) мл, "KLS Martin" - (20 ± 10) мл. В послеоперационном периоде в исследуемых группах при использовании аппарата радиоволновой хирургии "Surgitron", а также высокочастотных электрохирургических аппаратов "ERBE ICC 200" и "KLS Martin" пациенты нуждались для обезболивания всего (2 ± 1) мл наркотических средств. Только при применении аппарата высокочастотной электрохирургии "ЭФА" потребность в наркотических средствах для обезболивания составила (3 ± 1) мл. Период лечения в стационаре в исследуемой группе составил (4 ± 1) день при использовании аппарата радиоволновой хирургии "Surgitron" и высокочастотного электрохирургического аппарата "KLS Martin", при применении аппарата высокочастотной электрохирургии "ERBE ICC 200" он составил (5 ± 1) день, аппарата "ЭФА" - (6 ± 1) день.
Дод.точки доступу:
Захараш, М. П.
Курик, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Иоффе, И. В.
Иммуногистохимическая и цитологическая оценка локальной воспалительной реакции в раннем послеоперационном периоде у больных, оперированных по поводу сложных форм острого парапроктита [Текст] / И. В. Иоффе, С. Н. Усачев // Клінічна хірургія. - 2015. - № 6. - С. 25-28

MeSH-головна:
АНУС -- ANAL CANAL (патология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES

Дод.точки доступу:
Усачев, С. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Комиссаров, И. А.
    Использование рассечения внутреннего сфинктера заднего прохода при его гипертрофии у детей [Текст] / И. А. Комиссаров, В. В. Леванович, М. И. Комиссаров // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2010. - № 4. - С. 58-60

Рубрики: Запоры--дети

   Анус

   Сфинктеротомия эндоскопическая

Дод.точки доступу:
Леванович, В. В.
Комиссаров, М. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-31 31-31

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)