Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Аортальный клапан<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 84
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойко К. С., Тодуров Б. М.
Назва : Аналіз якості життя в пацієнтів з ішемічною хворобою серця та супутньою патологією аортального клапана у віддалений період після протезування аортального клапана з реваскуляризацією міокарда
Паралельн. назви :Analysis of the quality of life in patients with coronary heart disease and concomitant aortic valve pathology in the long-term period after aortic valve replacement with myocardial revascularization
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2024. - Том 13, N 1. - С. 30-40 (Шифр КУ47/2024/13/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE
Анотація: Мета роботи – провести аналіз якості життя у віддалений період після застосування гібридного підходу, що передбачає поєднання хірургічного протезування аортального клапана й ендоваскулярних методів реваскуляризації міокарда, в пацієнтів з ішемічною хворобою серця та вадою аортального клапана. Матеріали і методи. Для дослідження відбирали історії хвороб дорослих пацієнтів (віком понад 18 років), які перенесли хірургічне протезування аортального клапана (ХПАК) разом з реваскуляризацією міокарда упродовж 2018–2022 рр. Результати та обговорення. Відібрано 130 історій хвороб пацієнтів, яким проводили ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда [перша група (n = 51) – поєднання ХПАК та черезшкірних коронарних втручань; друга група (n = 79) – поєднання ХПАК та аортокоронарного шунтування]. Ураження стовбура лівої коронарної артерії фіксували статистично значущо рідше (у 5,6 раза, р = 0,018) в пацієнтів першої групи порівняно з пацієнтами другої групи. Тривалість штучного кровообігу та перетискання аорти в пацієнтів першої групи була у 1,5 раза та у 1,4 раза статистично значущо нижчою порівняно з другою групою (р = 0,0001). Показник інтенсивності болю за опитувальником SF-36 через 6 місяців був на 13,5 % (р = 0,017) статистично значущо вищим у пацієнтів першої групи порівняно з другою, тоді як інші показники оцінки якості життя за опитувальником SF-36 не відрізнялися. Висновки. У пацієнтів з гібридним методом лікування рівень післяопераційних ускладнень був зіставний із таким у групі хірургічного лікування. Водночас у цієї когорти пацієнтів спостерігали вищий показник інтенсивності болю за опитувальником SF-36 через 6 місяців після гібридного втручанняThe aim – to conduct an analysis of the quality of life in the long-term period after the use of a hybrid approach, involving a combination of surgical aortic valve replacement (AVR) and endovascular methods of myocardial revascularization, in patients with coronary heart disease and an aortic valve disease. Materials and methods. For this one-center study, medical records of adult patients (over 18 years old) who underwent surgical AVR along with myocardial revascularization in the period from 2018 to 2022 were selected. Results and discussion. We selected 130 patients who underwent AVR together with myocardial revascularization (the first group (n = 51) – a combination of AVR and percutaneous coronary interventions (PCI); the second group (n = 79) – a combination of AVR and coronary artery bypass grafting (CABG). Damage to the left main coronary artery was recorded by 5.60 times less often (p = 0.018) in the patients of the first group compared to the patients of the second group. The duration of cardiopulmonary bypass and aorta cross clamping in the patients of the first group was, respectively, by 1.5 times and by 1.4 times significantly lower compared to the second group (p = 0.0001). The pain index after 6 months according to the SF-36 questionnaire was found to be 13.5 % (p = 0.017) significantly higher in patients of the first group compared to the second group, while other indicators did not differ among the study groups. Conclusions. Patients with the hybrid approach of treatment were characterized by a similar level of postoperative complications with the surgical group. At the same time, this cohort of patients had a better SF-36 pain index 6 months after the hybrid intervention
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Todurov B. M., Stetsyuk I. O., Zelenchuk O. V., Mokryk I. Yu., Stetsiuk L. R., Demyanchuk V. B., Malova N. V.
Назва : The valve-sparing aortic root replacement: Results of the David I technique
Паралельн. назви :Клапанозбережне протезування кореня аорти: результати операції Девіда І
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2024. - Том 13, N 1. - С. 62-67 (Шифр КУ47/2024/13/1)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
АОРТЫ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM
Анотація: The aim – to determine the long-term results and quality of life of patients who underwent David І valve-sparing operation. Materials and methods. The one-center study included 53 patients who underwent planned and urgent David I procedure (valve-sparing replacement of the aortic root and ascending aorta) from 2015 to 2023. The mean age of the 53 patients (among them, 47 (88.68 %) males) was 49.11 ± 1.54 years. We analyzed basic characteristics of the patients, intraoperative and postoperative data. The quality of life was assessed before and in the long-term period after operations by the Medical Outcomes Study Short Form 36 (MOS SF-36) questionnaire. Results and discussion. An average duration of the follow-up period was 2.59 ± 0.27 years ranging from 1.0 to 9.0 years. Overall in-hospital mortality and 30-day mortality was 1.89 % (n 1). Estimated 5-year survival rate was 95.7 ± 1.45 % for all patients. The average duration of the operations was 291.23 ± 12.67 minutes, the total duration of artificial blood circulation was 170.28 ± 8.77 minutes, aorta clamping time – 122.02 ± 5.92 minutes. The mean duration of stay in the hospital was 13.81 ± 0.54 days, intensive care unit – 2.94 ± 0.03 days. The number of patients extubated up to 8 hours after surgery was 48 patients (90.57 %). The performed operation significantly improved the indicators. Patients positively perceived the information about the absence of an artificial heart valve and need of concomitant use of anticoagulants. The patients had a good psycho-social component, which probably affected the assessment of other scales. Conclusions. Patients after David I operation have a low overall in-hospital mortality and 30-day mortality, with a short period of time in intensive care unit and hospital at all. Long-term results in indicator of 5-year survival are excellent. The operation significantly improves quality of life parametersМета роботи – визначити віддалені результати та якість життя пацієнтів, яким виконано клапанозбережну операцію Девіда І. Матеріали і методи. В одноцентровому дослідженні обстежено 53 хворих (серед них 47 (88,68 %) чоловіків), які перенесли планове та невідкладне оперативне лікування – операцію Дeвіда І (клапанозбережне протезування кореня аорти та висхідної аорти), з 2015 до 2023 року. Середній вік пацієнтів становив (49,11 ± 1,54) року. Проаналізовано основні характеристики хворих, інтраопераційні та післяопераційні дані. Якість життя оцінювали до оперативного втручання та у віддалений період після операції за допомогою опитувальника Medical Outcomes Study Short Form 36 (MOS SF-36). Результати та обговорення. Середня тривалість періоду спостереження становила (2,59 ± 0,27) року в діапазоні від 1 до 9 років. Загальна внутрішньолікарняна та 30-денна смертність становила 1,89 % (n = 1). Розрахункова 5-річна виживаність становила (95,7 ± 1,45) % для всіх пацієнтів. Середня тривалість операцій становила (291,23 ± 12,67) хв, загальна тривалість штучного кровообігу – (170,28 ± 8,77) хв, час перетискання аорти – (122,02 ± 5,92) хв. Середня тривалість перебування в стаціонарі становила (13,81 ± 0,54) доби, у відділенні інтенсивної терапії – (2,94 ± 0,03) доби. Пацієнтів, екстубованих до 8 годин після операції, було 48 (90,57 %). Проведена операція значно поліпшила показники. Пацієнти позитивно сприйняли інформацію про відсутність штучного клапана серця та відсутність необхідності одночасного прийому антикоагулянтів. Під час оцінювання ми помітили, що пацієнти мали хороший психосоціальний компонент, і це, ймовірно, вплинуло на оцінку інших шкал. Висновки. Пацієнти після операції Девіда I мають низьку загальну внутрішньолікарняну смертність і 30-денну смертність, з коротким терміном перебування у відділенні інтенсивної терапії та лікарні загалом. Віддалені результати за показником 5-річного виживання відмінні. Операція істотно змінює якість життя пацієнтів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зеленчук О. В., Тодуров Б. М., Стецюк І. О., Демянчук В. Б., Лоскутов Д. О., Ященко Н. О., Понич Н. В.
Назва : Ефективність операції Девіда при аневризмі кореня та висхідного відділу аорти
Паралельн. назви :The effectiveness of David procedure for aneurysm of the root and ascending part of the aorta
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 3/4. - С. 23-29 (Шифр КУ47/2023/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АОРТЫ ГРУДНОЙ АНЕВРИЗМА -- AORTIC ANEURYSM, THORACIC
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE
КРОВЕНОСНОГО СОСУДА ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- BLOOD VESSEL PROSTHESIS IMPLANTATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - порівняти результати операцій Девіда та Бенталла в пацієнтів з аневризмою кореня та висхідного відділу аорти. Матеріали і методи. В дослідження залучено 85 пацієнтів, яким у плановому та ургентному порядку проведено оперативне лікування в ДУ «Інститут серця МОЗ України» з 2019 до 2022 року. Пацієнти були розподілені на дві групи залежно від виду оперативного втручання: у І групі пацієнтів проводили процедуру Бенталла, у II групі - операцію Девіда. Результати. У дослідженні не спостерігали статистично значущих відмінностей таких показників, як тривалість штучного кровообігу та час перетискання аорти. Не було виявлено статистично значущих відмінностей щодо тривалості проведення штучної вентиляції легень та перебування у відділенні інтенсивної терапії. Однак загальна тривалість перебування в лікарні у II групі пацієнтів була статистично значущо нижчою і становила 17,3 (8-35) днів, тоді як у І групі -23,7 (10-40) днів (р = 0,01). Результати проведеного аналізу свідчать, що ранні післяопераційні клінічні результати процедур Девіда і Бенталла добрі і не мають статистично значущих відмінностей. Після операції Девіда статистично значущо позитивний результат хірургічного лікування був виявлений за таким показником, як ступінь недостатності на аортальному клапані (до і після операції 2,7 ± 1,3 та 0,8 ± 0,6 відповідно, р 0,05). Крім того, статистично значущо кращими були кінцеводіастолічний розмір та кінцеводіа- столічний об'єм лівого шлуночка. Висновки. Добрі безпосередні результати операцій Бенталла та Девіда свідчать про те, що хірургічна корекція аневризми висхідного відділу та кореня аорти за допомогою цих операцій може бути однаково безпечною за умов їхнього виконання за абсолютними анатомічними показаннями та досвідченою хірургічною бригадою. З-поміж цих двох операцій перевагу треба надавати саме клапанозбережній операції, з огляду на менший ризик виникнення ускладнень післяопераційного періоду, пов'язаних із наявністю механічного або біологічного протеза (такі як тромбоемболія, кровотеча, пов'язана з антикоагулянтами, та структурне погіршання стану біопротеза)The aim - comparison of the results of David and Bentall operations in patients with aneurysms of the root and ascending aorta. Materials and methods. The one-centre study included 85 patients who underwent planned and urgent surgical treatment from 2019 to 2022. The patients were divided into two groups depending on the type of surgical intervention: the Bentall procedure was performed in the I group, while the David procedure was performed in the II group. Results. The study did not determine statistically significant differences in such indicators as the duration of artificial blood circulation and the time of aortic clamping. No significant differences were found in the duration of artificial lung ventilation and stay in the intensive care unit. However, the total length of hospital stay in the group of patients with David procedure was statistically lower and was 17.3 (8-35) days, while in the group with Bentall operation it was 23.7 (10-40) days (p = 0.01). The results of our analysis show that the early postoperative clinical results of the David and Bentall procedures are good and there are no significant differences. During David procedure, a statistically significant positive result of surgical treatment was revealed by such an indicator as the degree of insufficiency on the aortic valve (before and after the operation, 2.7 ± 1.3 and 0.8 ± 0.6, respectively, p 0.05). In addition to the above indicator, significant results were found in the indicators: left ventricular end-diastolic size and left ventricular end-diastolic volume. Conclusions. The good immediate results of Bentall and David operations suggest that surgical repair of ascending and aortic root aneurysms using these operations can be equally safe when performed according to absolute anatomical indications and by an experienced surgical team. If both operations might be used in a particular patient, the valve-sparing operation should be preferred, given the lower risk of postoperative complications associated with the presence of a mechanical or biological prosthesis (such as thromboembolism, bleeding associated with anticoagulants, and structural deterioration of the bioprosthesis)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойко К. С., Тодуров Б. М.
Назва : Ранні післяопераційні результати хірургічного протезування аортального клапана в поєднанні з різними методами реваскуляризації міокарда
Паралельн. назви :Early postoperative results after surgical aortic valve replacement concomitant with different methods of myocardial revascularization
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 68-76 (Шифр КУ47/2023/1/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Анотація: Мета роботи – проаналізувати результати раннього післяопераційного періоду при поєднанні хірургічного протезування аортального клапана (ХПАК) з ендоваскулярним або хірургічним методом реваскуляризації міокарда. Матеріали і методи. Для цього ретроспективного дослідження відбирали історії хвороб дорослих пацієнтів (від 18 років), які перенесли ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда у ДУ «Інститут серця МОЗ України» у період 2018–2022 рр. Результати та обговорення. Було відібрано 95 історій хвороб пацієнтів, яким проводили ХПАК разом з реваскуляризацією міокарда: перша група (n = 31) – поєднання ХПАК та черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ); друга група (n = 48) – поєднання ХПАК та аортокоронарного шунтування (АКШ). У пацієнтів першої групи на 24,85 % (р = 0,011) та на 23,7 % (р = 0,033) статистично значущо рідше фіксували ураження стовбура лівої коронарної артерії та обвідної гілки лівої коронарної артерії. Також пацієнти першої групи статистично значущо рідше на 21,4 % (р = 0,046) потребували інтраопераційного застосування більш ніж 2 доз еритроцитарної маси. В ранній післяопераційний період у пацієнтів першої групи спостерігали нижчий рівень крововтрати порівняно з другою групою (180 (150; 250) мл проти 250 (200; 305) мл, р = 0,008). Висновки. Пацієнти, яким проводили ЧКВ перед ХПАК, характеризувалися меншою тривалістю операції, застосування штучного кровообігу та перетискання аорти, однак статистично значущої різниці щодо основних ранніх післяопераційних ускладнень між групами дослідження не спостерігалиThe aim – to analyze the results of the early postoperative period of surgical aortic valve replacement (SAVR) combined with endovascular or surgical methods of myocardial revascularization. Materials and methods. For this retrospective study, a selection of medical records of adult patients (over 18 years of age) who underwent SAVR concomitant with myocardial revascularization in the period from 2018 to 2022 was carried out. Results and discussion. We selected 95 patients who were treated with SAVR with concomitant myocardial revascularization (the first group (n = 31) – a combination of SAVR and percutaneous coronary intervention (PCI); the second group (n = 48) – a combination of SAVR and CABG). In patients of the first group, lesions of the main left coronary artery and the circumflex artery were recorded, respectively, by 24.85 % (p = 0.011) and by 23.7 % (p = 0.033) less often. Moreover, the patients of the first group required intraoperative use of more than two doses of blood red cell mass by 21.4 % less often (p = 0.046). In the early postoperative period, a lower level of bleeding was observed in patients of the first group compared to the second group (180 (150; 250) ml vs. 250 (200; 305) ml, p = 0.008). Conclusions. Patients who underwent PCI before SAVR were characterized by a shorter duration of surgery, cardiopulmonary bypass, and aortic cross-clamping, while no significant difference in major early postoperative complications was observed between the study groups
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зарецький М. М., Тодуров Б. М., Грицай О. М., Демянчук В. Б., Зеленчук О. В.
Назва : Предиктори виникнення порушень провідності серця в пацієнтів після протезування аортального клапана
Паралельн. назви :Predictors of cardiac conduction disorders in patients after aortic valve replacement
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 22-28 (Шифр КУ47/2023/1/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ИСКУССТВЕННЫЙ ВОДИТЕЛЬ РИТМА -- PACEMAKER, ARTIFICIAL
Анотація: У XXI столітті найпоширенішою вадою серця є дегенеративний аортальний стеноз (АС). Так, в європейських країнах 5 % населення має помірний АС 3 %, до того ж понад 50 % не мають яскраво вираженої клінічної картини. У наш час основною причиною формування АС у дорослих є сенільна дегенерація аортального клапана (АК). У людей похилого віку серед серцевих причин смерті кальцифікований АС посідає друге місце після ішемічної хвороби серця. Протезування аортального клапана (ПАК) – єдиний ефективний метод лікування АС. Однак унаслідок загального старіння населення збільшується й вік прооперованих пацієнтів, а отже, збільшується хірургічний ризик. Найпоширеніші ускладнення після операції на АК подібні до ускладнень інших кардіохірургічних операцій, таких як інсульт, глибока інфекція груднинної рани, повторна операція при кровотечі, інфаркт міокарда і транзиторні порушення ритму серця. Порушення ритму серця, що з’являються після операції ПАК і потребують імплантації постійного кардіостимулятора (ПКС), виникають через анатомічні особливості АК, його патологічні зміни, травматичні втручання з приводу корекції клапанного дефекту. У світі проведена велика кількість одноцентрових та лише кілька мультицентрових досліджень щодо виявлення факторів ризику, які могли бути предикторами імплантації ПКС після ПАК. Подальші дослідження в цьому напрямку є актуальними, бо наразі немає чітких критеріїв, які б дали змогу визначити пацієнтів з потребою превентивної імплантації ПКС перед операцією ПАК через високу ймовірність виникнення порушень провідності серця у післяопераційному періоді для зниження кількості ускладнень та зменшення часу перебування хворого в стаціонаріAortic valve replacement (AVR) is the only effective method of treating aortic stenosis. However, the increasing age of operated patients also increases the surgical risks. The most common complications after aortic valve surgery are similar to those of other cardiac surgeries which include: stroke, deep sternal wound infection, re-operation due to bleeding, myocardial infarction (1–5 %). Cardiac arrhythmias that appear after AVR surgery and require permanent pacemaker (PPM) implantation arise in connection with the anatomical features of the aortic valve, its pathological changes, and traumatic intervention during valve defect correction. A large number of single-center, and a few multi-center studies have been conducted to identify risk factors that could serve as predictors of need in PPM implantation after AVR. Further research in this direction is relevant. Currently there are no clear criteria allowing to identify patients with need for preventive PPM implantation before the AVR surgery due to the high probability of cardiac conduction disorders in the postoperative period. This might reduce the number of complications and reduce the length of a patient’s stay in a hospital
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Mokryk I. Yu., Malova N. V., Stetsiuk I. O., Ghasabeh F. Hassanzadeh
Назва : Successful perioperative management of infective endocarditis in a patient after COVID-19
Паралельн. назви :Успішне періопераційне лікування інфекційного ендокардиту в пацієнта після COVID-19
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 3/4. - С. 34-37 (Шифр КУ47/2023/3/4)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ЭНДОКАРДИТ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- ENDOCARDITIS, BACTERIAL
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Infective endocarditis in patients after COVID-19 has a more severe course. Cardiovascular pathology and pathophysiological changes in other organs and systems due to COVID-19 should be considered. We present a clinical case of successful cardiosurgical treatment of a patient with multiple heart valve pathology due to infective endocarditis associated with COVID-19 and coronary artery diseaseІнфекційний ендокардиту пацієнтів після COVID-19 має тяжчий перебіг. Слід враховувати серцево-судинну патологію та патофізіологічні зміни в інших органах і системах як наслідок COVID-19. Представлено клінічний випадок успішного кардіохірургічного лікування хворого з патологією клапанів серця внаслідок інфекційного ендокардиту, асоційованого з COVID-19, та ішемічною хворобою серця
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Теренда Н. О., Стецюк І. О., Тодуров М. Б., Стецюк Л. Р.
Назва : Особливості якості життя кардіохірургічних пацієнтів, яким виконано міні-інвазивні доступи
Паралельн. назви :Assessment of quality of life in patients who underwent minimally invasive cardiac surgery
Місце публікування : Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - Тернопіль, 2021. - N 1. - С. 50-54 (Шифр ВУ14/2021/1)
MeSH-головна: КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Анотація: Пацієнти з міні-інвазивним доступом мають статистично краще психічне здоров’я після втручання, ніж пацієнти із серединною стернотомією. Як результат, у цих пацієнтів менший ризик розвитку депресії, тривоги, переживань, психічних розладів. Інші показники мали тенденцію до вищих результатів при МІД порівняно з ПССPatients with minimally invasive access have statistically better post-intervention mental health than patients with median sternotomy. As a result, these patients have a lower risk of developing depression, anxiety, mental disorders. Other indicators tended to have higher results in patients with mini J-shaped sternotomy compared to the LMS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ємець Г. І., Телегузова О. В., Маньковський Г. Б., Максименко А. В., Марушко Є. Ю., Довгалюк А. А., Сокол А. А., Ємець І. М.
Назва : Особливості ехокардіографічної оцінки різних етапів транскатетерної імплантації аортального клапана трансапікальним доступом
Місце публікування : Укр. кардіол. журнал. - К., 2021. - Том 28, N 1. - С. 43-51 (Шифр УУ11/2021/28/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE
АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА СТЕНОЗ -- AORTIC VALVE STENOSIS
АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА ТРАНСКАТЕТЕРНАЯ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSCATHETER AORTIC VALVE REPLACEMENT
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
Анотація: Мета роботи – систематизувати відомості про ключові для кардіохірургів особливості ехокардіографічної оцінки етапів процедури транскатетерної імплантації аортального клапана (TAVI) та про її ефективність в осіб із вираженим стенозом аортального клапана, на підставі власного клінічного досвіду. Матеріали і методи. Нами розпочато одноцентрове клінічне дослідження з оцінювання пристрою XPand та проведено аналіз первинних результатів. Пацієнтам, які відповідали критеріям залучення, було виконано повний спектр обстежень і проведено процедуру TAVI з використанням пристрою XPand. Визначено ключові для кардіохірурга параметри ехокардіографічного дослідження при TAVI, які впливають на формування подальшої тактики виконання процедури. Результати та обговорення. Відповідно до визначених ехокардіографічних параметрів отримали первинні результати TAVI з використанням пристрою XPand у 7 пацієнтів, результат імплантації – задовільний. У 71,5 % пацієнтів відзначено відсутність недостатності після процедури, у 14,5 % – виявлено мінімальну недостатність. У однієї пацієнтки параклапанна недостатність була помірною. У всіх пацієнтів відзначено позитивну динаміку. Спостерігається статистично значуще поліпшення фракції викиду лівого шлуночка (p0,05) та зниження середнього градієнта тиску на аортальному клапані (p0,01). Висновки. Ехокардіографічні параметри на всіх етапах TAVI трансапікальним доступом у осіб віком понад 75 років дозволяють контролювати виконання процедури та поліпшувати безпосередні результати. Перший досвід використання новітнього пристрою XPand для транскатетерної імплантації протеза аортального клапана підтверджує його ефективність та безпечність у пацієнтів похилого віку з вираженим аортальним стенозом
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Варбанець С. В., Гур’єва О. С., Пукас О. Ю., Паюк В. В., Ємець Г. І., Ємець І. М.
Назва : Реконструкція аортального клапана власним перикардом із використанням набору сайзерів і відповідних лекал в експерименті
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2020. - Том 66, N 2/3. - С. 69-74 (Шифр ФУ6/2020/66/2/3)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНЫХ КЛАПАНОВ ПРОТЕЗЫ -- HEART VALVE PROSTHESIS
БИОПРОТЕЗЫ -- BIOPROSTHESIS
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE
Анотація: Вивчено можливості проведення реконструкції аортального клапана (АК) за допомогою аутологічних тканин, базуючись на математичних розрахунках Гаспаряна. Досліджено в експерименті ефективність функціонування нео-АК та розроблено новий інструментарій за допомогою якого можна швидко та зручно виконувати індивідуальні виміри показників, необхідних для викроювання стулок АК потрібного розміру безпосередньо під час операції. Для випробування можливості створення неоклапана в умовах експериментальної лабораторії («вет-лаб») НПМЦ ДКК МОЗ України (м. Київ) нами була проведена серія з 10 експериментів на макропрепаратах сердець свиней. Для оптимізації вимірювання та створення стулок АК розроблено набір вимірювачів та відповідних лекал, конфігурація яких базувалася на розрахунках Гаспаряна. Гідродинамічні умови функціонування АК відтворювали за допомогою нагнітання рідини в корінь аорти через судинний протез. Відеофіксацію роботи нео-АК виконували торакоскопічною системою iз монітором WideView (“Storz”, Німеччина), заведеною через судинний протез. Оцінювали результати інвазивною реєстрацією гідродинамічних параметрів роботи клапана системою IntelliVueX2 (“Phillips”, Нідерланди). Отримані результати свідчать про здатність неоклапана витримувати високий тиск, подібний до природних умов функціонування АК. Відсутність зниження тиску під час симульованої діастоли характеризують клапан, як компетентний у всіх 10 проведених експериментах. Розроблений комплект вимірювачів та лекал дає можливість провести реконструктивне втручання на АК в експерименті із створенням компетентного аутоперикардіального неоклапана. Використання нашого інструментарію спростить вимірювання і викроювання стулок АК потрібного розміру безпосередньо під час операції.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гуменюк Б. М.
Назва : Корекція анемії хронічних захворювань у періопераційному періоді при протезуванні аортального клапана
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 5/6. - С. 30-35 (Шифр КУ5/2020/87/5/6)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE
СЕРДЕЧНЫХ КЛАПАНОВ БОЛЕЗНИ -- HEART VALVE DISEASES
СЕРДЕЧНЫХ КЛАПАНОВ ПРОТЕЗОВ ИМПЛАНТАЦИЯ -- HEART VALVE PROSTHESIS IMPLANTATION
АНЕМИЯ -- ANEMIA
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ЖЕЛЕЗА ТРЕХВАЛЕНТНОГО СОЕДИНЕНИЯ -- FERRIC COMPOUNDS
ЭРИТРОПОЭТИН -- ERYTHROPOIETIN
Анотація: У 18% пацієнтів з аортальними вадами серця спостерігається анемія хронічних захворювань, зумовлена хронічними, переважно ревматичними запальними процесами з помірною анемією, гіпоферитинемією. Корекція анемії хронічних захворювань гідроксидом заліза (III) та стимуляція гемопоезу еритропоетином в доопераційному періоді підвищували рівень сироваткового заліза у 6,2 разу (p ˂ 0,05), коефіцієнт насиченості трансферину залізом на 41,9% (p ˂ 0,05), рівень феритину у 5,5 разу (p ˂ 0,05). Для стабілізації рівнів гемоглобіну та гематокриту під час операції протезування аортального клапана у пацієнтів групи А використовували компоненти донорської крові - (568,0 ± 93,0) мл еритроцитарної маси та (596,0 ± 48,0) мл свіжозамороженої плазми, що становило 25% об’єму циркулюючої крові. У пацієнтів групи В після виконання протезування аортального клапана за кровозберігаючою технологією зменшилися рівень гемоглобіну на 17,4%, сироваткового заліза на 15,2% та кількість тромбоцитів на 24,0%. Доопераційна корекція анемії гідроксидом заліза (III) та стимуляція гемопоезу еритропоетином у пацієнтів групи С, яким виконували протезування аортального клапана за безкровною технологією без застосування гемоконцентруючих колонок та селл-сейвера, зменшувала рівень післяопераційної анемії на 11,7% (p ˂ 0,05)
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)