Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (76)

Рідкісні видання (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Аппендицит<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 199
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Semkovych, Ya. V.
Clinical and laboratory changes in postsurgical pain markers in children [Текст] = Клініко-лабораторні зміни маркерів болю у дітей в післяоперативному періоді / Ya. V. Semkovych // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 92-98. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (патофизиология, терапия, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
БОЛЕВОЙ ПОРОГ -- PAIN THRESHOLD (психология, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Postoperative pain in children remains a significant problem in pediatric intensive care, possibly related to an imperfect algorithm for its management. Prolonged postoperative pain delays recovery and rehabilitation, increases treatment costs, and prolongs opioid use. Inadequate perioperative pain management can lead to a variety ofpostoperative complications, the prediction of which remains elusive despite the use of commonly accepted clinical, laboratory, and instrumental indicators. The aim of this study was to evaluate clinical and laboratory changes in children after abdominal surgery and their correlation with acute pain scales. Material and Methods. The study included 83 children aged 7-18years who underwent abdominal surgery under opioid anesthesia. Inclusion criteria: age 7-18 years; indication for surgery for acute appendicitis; American Society of Anesthesiologists (ASA) Anesthesia Risk Score I and II; parental consent for the children to participate in the study. Acute pain intensity was measured using the Visual Analog Scale (VAS) and the Face, Legs, Activity, Cry, Consolability (FLACC) scale. Key vital signs assessed included heart rate, respiratory rate, systolic and diastolic blood pressure, and oxygen saturation (SpO2). In addition, laboratory indicators including leukocyte count, blood glucose level, erythrocyte sedimentation rate, and TLR-4 and CD40L levels were determined. All clinical and laboratory studies were conducted in accordance with the World Medical Association Declaration of Helsinki «Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects» (Minutes of the Ethics Committee No. 2, dated February 24, 2002). Statistical analysis was performed on a personal computer using Statistica 10 software, using parametric and nonparametric statistical methods. The study is a part of the research project of the Department of Children’s Diseases of the Postgraduate Medical Education Faculty of the Ivano-Frankivsk National Medical University «Health Status and Adaptation of Children from the Precarpathian Region with Somatic Diseases, Their Prevention» 2021-2026, state registration number 0121U111129; the author is a co-researcher. Results. The mean age of the children was 13.8±0.23 years, while the mean body weight was 40.9±1.6 kg. Gender assessment showed no differences between boys and girls (55.4 % and 44.6 %, respectively, р0.05). The study showed very strong positive correlations (r=0.9-1.0) between acute pain assessment scores on the VAS and FLACC scale and heart rate, blood glucose levels; strong positive correlations (r=0.7-0. 9) with total leukocyte count and erythrocyte sedimentation rate; moderate positive correlations (r=0.5-0.7) with serum TLR4 and CD40L levels; weak positive correlations (r0.5) with diastolic blood pressure, SpO2, and opioid and non-opioid analgesic administration. Conclusions. The observed positive correlations between acute pain scores on the VAS and FLACC scale and pro- inflammatory indicators may support the theory of involvement of these markers in the generation of acute pain in pediatric patients. However, further research is needed to investigate the mechanisms of acute postoperative pain generation, to identify markers related to nociception in chronic pain, and to develop preventive strategies for these conditions in children
Післяопераційний біль у дітей до цього часу є суттєвою проблемою для педіатричної інтенсивної терапії, що може бути пов’язано з недосконалим алгоритмом його менеджменту. Тривалий післяопераційний біль призводить до подовження термінів госпіталізації, підвищення вартості лікування, збільшення часу реабілітації та тривалості застосування опіоїдів. Неадекватне періопераційне знеболення може спричинити велику кількість післяопераційних ускладнень, прогнозування яких за допомогою загально прийнятих клінічних, лабораторних та інструментальних показників на сьогодні не вдається. Метою даного дослідження було оцінити клініко-лабораторні зміни у дітей, яким проведено операції на органах черевної порожнини, та їх кореляційний зв’язок зі шкалами для оцінки гострого болю. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 83 дитини віком 7-18 років, яким проводилось оперативне втручання на органах черевної порожнини із застосуванням загальноприйнятого опіоїдного знеболенняКритерії включення: вік 7-18 років; покази до проведення оперативного втручання з приводу гострого апендициту; ступінь анестезіологічного ризику за шкалою АБА (American Society of Anesthesiologists) І-ІІ ступенів; згода батьків/опікунів на залучення дитини у дослідження. Для визначення інтенсивності гострого болю у дітей використовували візуально-аналогову шкалу (ВАШ) та шкалу FLACC, для оцінки основних вітальних функцій визначали частоту серцевих скорочень, частоту дихання, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, рівень сатурації крові. Також проводили визначення лабораторних показників: рівня лейкоцитів, глюкози в крові, швидкості осідання еритроцитів, рівень білків TLR-4 та CD40L. Усі клінічні та лабораторні дослідження проводилися відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини як об’єкт дослідження» (протоколу комісії з біоетики № 2 від 24.02.2022 року). Статистичний аналіз здійснювали на персональному комп’ютері за допомогою комп’ютерної програми Statistica 10 з використанням методів параметричної та непараметричної статистики. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри дитячих хвороб ПО ІФНМУ: «Стан здоров’я та особливості адаптації дітей Прикарпаття із соматичними захворюваннями, їх профілактика», номер державної реєстрації 0121U111129, терміни виконання 2021-2026 рр., автор є співвиконавцем теми. Результати дослідження. Середній вік дітей склав 13,8±0,23 роки, а вага - 40,9 ±1,6 кг. Оцінка гендерної приналежності не виявила різниці між хлопчиками та дівчатками (55, 4 та 44,6 %, р 0,05). У ході дослідження встановлено дуже сильні позитивні кореляції (r = 0,9-1,0) між бальною оцінкою гострого болю за шкалами ВАШ та FLACC та частотою серцевих скорочень, рівнем глюкози у крові; сильні позитивні кореляції (r = 0,7-0,9) - з загальним рівнем лейкоцитів та швидкістю осідання еритроцитів; позитивні кореляції середньої сили (r = 0,5-0,7) - з рівнями TLR-4 та CD40L у крові, позитивні кореляції слабкої сили (r 0,5) - з рівнем діастолічного артеріального тиску, SpO2, призначенням наркотичних та ненаркотичних анальгетиків. Висновок. Встановлені позитивні кореляційні залежностей між бальною оцінкою гострого болю ВАШ і FLACC з проза- пальними показниками може підтверджувати теорію участі даних маркерів у формуванні гострого болю у педіатричної групи пацієнтів. Але необхідно продовжувати дослідження щодо вивчення механізмів формування гострого післяопераційного болю, виявлення маркерів ноцицепції хронічного болю та розробки шляхів профілактики даних станів у дітей
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Конопліцький, В. С.
Хірургічні аспекти гострого абдомінального больового синдрому у дітей [Текст] = Surgical aspects of acute abdominal pain syndrome in children / В. С. Конопліцький, В. В. Погорілий, Є. В. Чорний // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 2. - С. 24-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN (диагностика, осложнения, хирургия)
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, хирургия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения, хирургия)
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (осложнения, хирургия)
КИШЕЧНИКА ИНВАГИНАЦИЯ -- INTUSSUSCEPTION (осложнения, хирургия)
Анотація: Гострий абдомінальний біль є провідним у клініці більшості захворювань травного тракту, він може бути проявом гострої хірургічної патології, травми або гострого інфекційного захворювання. Всі ці патологічні стани, окрім різного ступеня вираженості больового абдомінального синдрому, супроводжуються формуванням та розвитком справжнього або хибного “гострого живота”, що зазвичай супроводжується симптомами подразнення очеревини. У статті розглянуто механізм формування та розповсюдження абдомінального больового синдрому, етіопатогенез формування больового синдрому при гострій хірургічній патології у дітей. Подано найхарактерніші причини гострого абдомінального синдрому у дітей залежно від віку. Правильно проведена диференційна діагностика гострого абдомінального болю забезпечує адекватне лікування, включаючи проведення екстреного хірургічного втручання на органах черевної порожнини
Acute abdominal pain, which is the leading symptom in the clinic of most diseases of the digestive tract, can be a manifes-tation of acute surgical pathology, trauma or an acute infectious disease. All these pathological conditions, in addition to varying degrees of expressiveness of the painful abdominal syndrome, are accompanied by the formation and development of a true or false “acute abdomen”, which is usually accompanied by symptoms of peritoneal irritation. The article discusses the mechanism of for-mation and spread of abdominal pain syndrome, etiopathogenesis of pain syndrome formation in acute surgical pathology in chil-dren. The most characteristic causes of acute abdominal syndrome in children depending on age are presented. A correctly performed differential diagnosis of acute abdominal pain ensures adequate treatment, including emergency surgical intervention on the or-gans of the abdominal cavity
Дод.точки доступу:
Погорілий, В. В.
Чорний, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ультразвуковий скринінг гострого апендициту у вагітних [Текст] / М. М. Стець [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 95-98

MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, хирургия)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Анотація: Мета роботи: профілактика передчасних родорозрішень шляхом удосконалення методів діагностики з використанням ультразвукового скринінгу та вибору хірургічної тактики у вагітних з гострою хірургічною патологією залежно від результатів скринінгу. Всім вагітним проводили необхідні клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження відповідно до оновлених клінічних протоколів надання хірургічної допомоги вагітним. В окремих випадках було виконано магнітно-резонансну діагностику та комп’ютерну томографію для деталізації поширення патологічного процесу та відповідно вибору методу операційного втручання. Особливості клінічної картини ГА зумовлені анатомо-фізіологічними особливостями вагітних жінок. Із збільшенням терміну гестації ми спостерігали більш виражену зміну клінічних проявів ГА з більш стрімким перебігом захворювання. Певне значення в діагностиці ГА у вагітних мають показники лабораторних досліджень. Лейкоцитоз, нейтрофільний зсув лейкоцитарної формули вліво, лімфоцитопенія свідчать на користь апендициту. Токолітичну терапію використовували як при передопераційній підготовці, так і інтраопераційно, що суттєво впливає на профі-лактику передчасних пологів та ускладнень вагітності. Післяопераційних ускладнень у даній популяції не спостерігали. Деталізація діагнозу у вагітних із гострою хірургічною патологією за допомогою новітніх методів діагностики дала можливість вибору тактики та методології хірургічного лікування. Ультразвукове сканування є високочутливим та специфічним у 71 % вагітних при гострому апендициті. Впровадження мініінвазивних методів дало можливість скоротити кількість перебування вагітних у стаціонарі та використання їх в ІІІ триместрі вагітності (8 % від загальної кількості оперованих).
Цель работы : профилактика преждевременных родоразрешений путем усовершенствования методов диагностики с использованием ультразвукового скрининга и выбора хирургической тактики у беременных с острой хирургической патологией в зависимости от результатов скрининга. Всем беременным проводили необходимые клинико-лабораторные и инструментальные методы исследования в соответствии с обновленными клиническими протоколами предоставления хирургической помощи беременным. В отдельных случаях была выполнена магнитно-резонансная диагностика и компьютерная томография для детализации распространения патологического процесса и соответственно выбора метода операционного вмешательства. Особенности клинической картины ОА предопределены анатомо-физиологическими особенностями беременных женщин. С увеличением срока гестации мы наблюдали более выраженное изменение клинических проявлений ОА с более стремительным течением заболевания. Определенное значение в диагностике ОА у беременных имеют показатели лабораторных исследований. Лейкоцитоз, нейтрофильный сдвиг лейкоцитарной формулы влево, лимфоцитопения свидетельствуют в пользу аппендицита. Токолитическую терапию использовали как при предоперационной подготовке, так и интраоперационно, что существенно влияет на профилактику преждевременных родов и осложнений беременности. Послеоперационных осложнений в данной популяции не наблюдали. Детализация диагноза у беременных с острой хирургической патологией с помощью новейших методов диагностики дала возможность выбора тактики и методологии хирургического лечения. Ультразвуковое сканирование является высокочувствительным и специфическим у 71 % беременных при остром аппендиците. Внедрение миниинвазивных методов дало возможность сократить количество пребывания беременных в стационаре и использования их в ІІІ триместре беременности (8 % от общего количества оперируемых).
Дод.точки доступу:
Стець, М. М.
Войтюк, Н. В.
Черненко, В. М.
Фіночко, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ломей, Я. І.
Мукоцеле/муцинозна цистаденокарцинома апендикса / Я. І. Ломей, Т. М. Демкович, Ю. Я. Ломей // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 81-85. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, осложнения, хирургия)
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY (использование)
МУКОЦЕЛЕ -- MUCOCELE (диагностика, хирургия)
ЦИСТАДЕНОКАРЦИНОМА МУЦИНОЗНАЯ -- CYSTADENOCARCINOMA, MUCINOUS (диагностика, хирургия)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: На человека в современном глобализированном мире значительное влияние оказывает невероятно увеличенный поток информации, получаемой в основном из электронных носителей, бешеные скорости, сложные высокотехнологичные рабочие процессы, нездоровая окружающая среда, иногда непростые отношения в обществе, завышенные требования к себе и другим и тому подобное. Все это приводит к преждевременному истощению творческого ресурса организма, ослаблению его и развитию различных заболеваний, причем в более раннем возрасте, в том числе онкопатологии. Мукоцеле аппендикса относится к редкой патологии с нехарактерными клиническими проявлениями, часто напоминающими острый аппендицит. Оперативное вмешательство должно выполняться с максимальной профилактикой потенциальной диссеминации содержимого опухолевого образования, и объем его зависит от гистологической формы упомянутой патологии. У нашей пациентки хронический болезненный процесс аппендикса остро «взорвался» клиникой острого аппендицита, чем и привлек должное внимание своего носителя и медиков. Вовремя проведенная стандартная аппендэктомия на сегодня привела к выздоровлению больной. Иначе течение заболевания могло бы закончиться неблагоприятно. Целью было напомнить всем о важности своевременной диагностики заболевания, точность которой подтверждает патогистологическое исследование операционного материала измененного болезнью органа. Проанализирован клинический случай мукоцеле/муцинозной цистоаденокарциномы аппендикса у больной В., 51 год, из нашей практической работы, что проявилось симптоматикой острого аппендицита. Представлены результаты лабораторно-инструментального обследования пациентки. Однако настоящие болезненные изменения аппендикса установлены постоперационно
Дод.точки доступу:
Демкович, Т. М.
Ломей, Ю. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бігняк, П. І.
Корекція електролітного балансу у хірургічних хворих при ургентних хірургічних втручаннях [Текст] = Correction of electrolyte balance in surgical patients with urgent surgical interventions / П. І. Бігняк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 4. - С. 620-622. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НЕОТЛОЖНАЯ ТЕРАПИЯ -- EMERGENCY TREATMENT (использование, методы)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (терапия, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование)
Анотація: Гострий апендицит є однією з найпоширеніших гострих патологій черевної порожнини, що потребує невідкладного хірургічного втручання та може призводити до порушень водно-електролітного балансу. Мета роботи – дослідити клінічну значущість порушень електролітного балансу у хворих, оперованих з приводу гострого апендициту та їх корекції. Обстежено 20 ургентних пацієнтів хірургічного профілю, що становили групу контролю та отримували “традиційну” післяопераційну терапію та 23 пацієнти досліджуваної групи, що ортимували оральну регідратаційну терапію у післяопераційному періоді з метою корекції водно-електролітних порушень. Для аналізу результатів дослідження використаний профільний аналіз, як модифікація багатомірного коваріаційного аналізу з повторними вимірами. Як видно з результатів тестування гіпотези нормалізації гомеостазу внаслідок застосування схем оральної регідратаційної терапії гіпотеза підтверджена з пороговою достовірністю p=0,0642. Єдиним достовірним ефектом темпів нормалізації концентрації калію в плазмі крові є призначення оральної регідратаційної терапії з р=0,045. Також призначення оральної регідратаційної терапії є достовірним ефектом темпів нормалізації концентрації натрію та глюкози в плазмі крові (нормалізація концентрації глюкози в плазмі крові достовірно краща в динаміці у молодших пацієнтів (р=0,045)). Отже, нормалізація показників калію та глюкози, що корелює із віком пацієнта, була кращою у хворих, що отримували оральну регідратаційну суміш у післяопераційному періоді порівняно з хворими, що отримували “традиційну” післяопераційну терапію. Оральна регідратаційна терапія є прийнятною альтернативою інфузійній терапії у пацієнтів, що оперовані з приводу гострого апендициту в післяопераційному періоді
Acute appendicitis is one of the most common acute pathologies of the abdominal cavity, which requires immediate surgical intervention and can lead to water-electrolyte imbalance. The aim of the study was to investigate the clinical significance of electrolyte imbalance in patients operated on for acute appendicitis and their correction. We examined 20 urgent surgical patients who were part of the control group and received “traditional” postoperative therapy and 23 patients of the study group who received oral rehydration therapy in the postoperative period to correct water-electrolyte disorders. To analyze the results of the study, profile analysis was used as a modification of multidimensional covariance analysis with repeated measurements. As can be seen from the results of testing the hypothesis of normalization of homeostasis due to the use of oral rehydration therapy schemes, the hypothesis was confirmed with a threshold significance of p=0.0642. The only significant effect of the rate of normalization of potassium concentration in blood plasma is the appointment of oral rehydration therapy with p=0.045. Also, the appointment of oral rehydration therapy is a significant effect of the rate of normalization of sodium and glucose in plasma (normalization of plasma glucose is significantly better in the dynamics of younger patients (p=0.045)). Thus, normalization of potassium and glucose, which correlates with the patient’s age, was better in patients receiving oral rehydration mixture in the postoperative period than in patients receiving “traditional” postoperative therapy. Oral rehydration therapy is an acceptable alternative to infusion therapy in patients undergoing surgery for acute appendicitis in the postoperative period
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сучасні візуалізаційні технології у діагностиці первинних інтраабдомінальних ускладнень у хворих [Текст] / В. В. Скиба [та ін.] // Український медичний часопис. - 2021. - № 2. - С. 92-96. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN (диагностика, ультрасонография)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, ультрасонография)
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (диагностика, ультрасонография)
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (диагностика, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
Анотація: Мета: покращити результати лікування хворих із первинними інтраабдомінальними ускладненнями за рахунок впровадження новітніх інформативних методів візуалізації. Об’єкт і методи дослідження. У клініці кафедри хірургічних хвороб № 1 на базі Центру хірургії Київської міської клінічної лікарні № 1 в період 2006–2019 рр. знаходився на лікуванні 191 пацієнт з первинними інтраабдомінальними інфільтратами, абсцесами і рідинними утвореннями. Вік пацієнтів становив 16–85 років. Хворі розділені на дві групи: контрольна (2006–2012 рр.) — 102 (53,4%) і досліджувана (2013–2019 рр.) — 89 (46,6%) хворих. Методи обстеження: рентгенографія, ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерна томографія (КТ). Результати. Причинами виникнення первинних інтраабдомінальних ускладнень були ускладнені форми апендициту — у 74 (38,7%), перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки — у 48 (25,1%), ускладнені форми холециститу — у 69 (36,1%) пацієнтів. У контрольній групі проведена оглядова рентгенографія органів черевної та грудної порожнини з клінічними ознаками перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, а також хворим з підозрою на непрохідність кишечнику на тлі запального процесу. Аналіз даних у 26 хворих показав, що в 6 з них не встановлено вільного повітря в черевній порожнині. У досліджуваній групі хворих проводили вимірювання шкірної температури передньої черевної стінки у 48 з 89 хворих, з яких у 39 вона була підвищена на 2–3 °С. За даними УЗД органів черевної порожнини, встановлено прямі і непрямі ознаки запального процесу. УЗД проведено в 81 з 89 хворих, з яких при деструктивному апендициті — у 35, при деструктивному холециститі — у 32 і при перфоративній виразці шлунка і дванадцятипалої кишки — у 14. Результати показали, що візуалізація встановлена у 68 з 72 пацієнтів, з яких апендикулярний абсцес — у 15 з 16 і апендикулярний інфільтрат — у 18 з 19. Локалізація червоподібного відростка, за даними УЗД, типова у 22, медіальне розташування — у 6 і підпечінкове — у 7 хворих. УЗД жовчного міхура проведено у 32 хворих, встановлені зміни, які вказували на наявність запального процесу. Оглядова рентгенографія проведена у 22 хворих з перфоративною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, з яких вільне повітря виявлено у 17 пацієнтів. КТ проведена у 16 хворих. Висновки. З метою верифікації інтраабдомінальної патології шкірна термометрія була інформативною у 39 з 48 хворих. При верифікації перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки у 17 з 22 хворих оглядова рентгенографія була неінформативною, що потребувало проведення КТ. УЗД-дослідження органів черевної порожнини було інформативним у 48,1–73,5% випадків залежно від патології (деструктивний апендицит, деструктивний холецистит) і розвитку ускладнень з чутливістю 58–84,5% і специфічністю 69–89,3%, а розбіжності пов’язані з вдосконаленням методики обстеження
Дод.точки доступу:
Скиба, В. В.
Рибальченко, В. Ф.
Іванько, О. В.
Дар Ясін, А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чурпій, В. К.
Проблеми діагностики і хірургічного лікування гострого апендициту [Текст] / В. К. Чурпій, К. Л. Чурпій. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 3. - С. 95-99. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, патофизиология, хирургия, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS (профилактика и контроль)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Дод.точки доступу:
Чурпій, К. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лімфоїдна тканина слизової оболонки червоподібного відростка при апендициті (огляд літератури) [Текст] / Ю. І. Попович [та ін.] // Патологія. - 2020. - Том 17, N 3. - С. 408-415

MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
АППЕНДИКС -- APPENDIX (иммунология, патология, хирургия)
ИММУНОКОМПЕТЕНТНОСТЬ -- IMMUNOCOMPETENCE (иммунология)
Анотація: Мета роботи – проаналізувати відомості фахової літератури про особливості перебудови лімфоїдної тканини слизової оболонки червоподібного відростка при апендициті. Матеріали та методи. Вивчили й узагальнили відомості фахової вітчизняної та іноземної літератури, результати метааналізів і рандомізованих досліджень. Результати. Описали причинові фактори та схарактеризували основні теорії патогенезу гострого апендициту, клінічні варіанти захворювання. Установили, що імунокомпетентна тканина червоподібного відростка відіграє важливу роль у розвитку апендициту. У разі простого та поверхневого апендициту визначають посилення проліферативних процесів та активізацію імуногенезу. У разі розвитку деструктивних форм апендициту (флегмонозний, гангренозний) у лімфатичних вузлах спостерігають пригнічення імунопоезу, проліферації лімфоцитів, процесів імуногенезу та макрофагальної реакції, а також збільшення загальної щільності клітинного вмісту внаслідок зростання кількості нейтрофільних та еозинофільних лейкоцитів, збільшується питома вага морфологічно змінених клітин. Висновки. Наведені дані показують роль імунного апарату червоподібного відростка в патогенезі апендициту, підтверджують доцільність алергічної теорії його розвитку. Це може бути підставою для пошуку нових методів діагностики захворювання, а також актуалізує дискусію про можливість його консервативного лікування.
Дод.точки доступу:
Попович, Ю. І.
Григор’єва, О. А.
Таврог, М. Л.
Іванців, О. Р.
Попович, Н. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Методика лапароскопічної апендектомії в ургентному лікуванні гострого апендициту / В. М. Воронич [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 126-129

MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (хирургия)
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
Анотація: Вивчення методики ургентної лапароскопічної апендектомії з використанням біполярної коагуляції на рівні районної лікарні. Робота базується на результатах хірургічного лікування 87 хворих, оперованих ургентно з приводу гострого апендициту в хірургічному відділенні Ужгородської районної лікарні.
Дод.точки доступу:
Воронич, В. М.
Воронич, М. В.
Ласкіна, Н. М.
Бара, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Абу, Шамсия Р. Н.
Острый аппендицит у беременных: современное состоение проблемы, диагностика (обзор литературы и собственный опыт) [Текст] / Шамсия Р. Н. Абу, В. В. Скиба // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 5/6. - С. 42-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE (диагностика, патофизиология, хирургия)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: В работе представлена общаяхарактеристика проблемы, её значимость для практики. Описаны современные диагностические технологии в неотложной хирургии острого живота
Дод.точки доступу:
Скиба, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)