Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (76)Рідкісні видання (12)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Аппендицит<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 199
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Semkovych, Ya. V.
    Clinical and laboratory changes in postsurgical pain markers in children [Текст] = Клініко-лабораторні зміни маркерів болю у дітей в післяоперативному періоді / Ya. V. Semkovych // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 92-98. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-головна:
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (патофизиология, терапия, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
БОЛЕВОЙ ПОРОГ -- PAIN THRESHOLD (психология, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Postoperative pain in children remains a significant problem in pediatric intensive care, possibly related to an imperfect algorithm for its management. Prolonged postoperative pain delays recovery and rehabilitation, increases treatment costs, and prolongs opioid use. Inadequate perioperative pain management can lead to a variety ofpostoperative complications, the prediction of which remains elusive despite the use of commonly accepted clinical, laboratory, and instrumental indicators. The aim of this study was to evaluate clinical and laboratory changes in children after abdominal surgery and their correlation with acute pain scales. Material and Methods. The study included 83 children aged 7-18years who underwent abdominal surgery under opioid anesthesia. Inclusion criteria: age 7-18 years; indication for surgery for acute appendicitis; American Society of Anesthesiologists (ASA) Anesthesia Risk Score I and II; parental consent for the children to participate in the study. Acute pain intensity was measured using the Visual Analog Scale (VAS) and the Face, Legs, Activity, Cry, Consolability (FLACC) scale. Key vital signs assessed included heart rate, respiratory rate, systolic and diastolic blood pressure, and oxygen saturation (SpO2). In addition, laboratory indicators including leukocyte count, blood glucose level, erythrocyte sedimentation rate, and TLR-4 and CD40L levels were determined. All clinical and laboratory studies were conducted in accordance with the World Medical Association Declaration of Helsinki «Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects» (Minutes of the Ethics Committee No. 2, dated February 24, 2002). Statistical analysis was performed on a personal computer using Statistica 10 software, using parametric and nonparametric statistical methods. The study is a part of the research project of the Department of Children’s Diseases of the Postgraduate Medical Education Faculty of the Ivano-Frankivsk National Medical University «Health Status and Adaptation of Children from the Precarpathian Region with Somatic Diseases, Their Prevention» 2021-2026, state registration number 0121U111129; the author is a co-researcher. Results. The mean age of the children was 13.8±0.23 years, while the mean body weight was 40.9±1.6 kg. Gender assessment showed no differences between boys and girls (55.4 % and 44.6 %, respectively, р0.05). The study showed very strong positive correlations (r=0.9-1.0) between acute pain assessment scores on the VAS and FLACC scale and heart rate, blood glucose levels; strong positive correlations (r=0.7-0. 9) with total leukocyte count and erythrocyte sedimentation rate; moderate positive correlations (r=0.5-0.7) with serum TLR4 and CD40L levels; weak positive correlations (r0.5) with diastolic blood pressure, SpO2, and opioid and non-opioid analgesic administration. Conclusions. The observed positive correlations between acute pain scores on the VAS and FLACC scale and pro- inflammatory indicators may support the theory of involvement of these markers in the generation of acute pain in pediatric patients. However, further research is needed to investigate the mechanisms of acute postoperative pain generation, to identify markers related to nociception in chronic pain, and to develop preventive strategies for these conditions in children
Післяопераційний біль у дітей до цього часу є суттєвою проблемою для педіатричної інтенсивної терапії, що може бути пов’язано з недосконалим алгоритмом його менеджменту. Тривалий післяопераційний біль призводить до подовження термінів госпіталізації, підвищення вартості лікування, збільшення часу реабілітації та тривалості застосування опіоїдів. Неадекватне періопераційне знеболення може спричинити велику кількість післяопераційних ускладнень, прогнозування яких за допомогою загально прийнятих клінічних, лабораторних та інструментальних показників на сьогодні не вдається. Метою даного дослідження було оцінити клініко-лабораторні зміни у дітей, яким проведено операції на органах черевної порожнини, та їх кореляційний зв’язок зі шкалами для оцінки гострого болю. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 83 дитини віком 7-18 років, яким проводилось оперативне втручання на органах черевної порожнини із застосуванням загальноприйнятого опіоїдного знеболенняКритерії включення: вік 7-18 років; покази до проведення оперативного втручання з приводу гострого апендициту; ступінь анестезіологічного ризику за шкалою АБА (American Society of Anesthesiologists) І-ІІ ступенів; згода батьків/опікунів на залучення дитини у дослідження. Для визначення інтенсивності гострого болю у дітей використовували візуально-аналогову шкалу (ВАШ) та шкалу FLACC, для оцінки основних вітальних функцій визначали частоту серцевих скорочень, частоту дихання, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, рівень сатурації крові. Також проводили визначення лабораторних показників: рівня лейкоцитів, глюкози в крові, швидкості осідання еритроцитів, рівень білків TLR-4 та CD40L. Усі клінічні та лабораторні дослідження проводилися відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини як об’єкт дослідження» (протоколу комісії з біоетики № 2 від 24.02.2022 року). Статистичний аналіз здійснювали на персональному комп’ютері за допомогою комп’ютерної програми Statistica 10 з використанням методів параметричної та непараметричної статистики. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри дитячих хвороб ПО ІФНМУ: «Стан здоров’я та особливості адаптації дітей Прикарпаття із соматичними захворюваннями, їх профілактика», номер державної реєстрації 0121U111129, терміни виконання 2021-2026 рр., автор є співвиконавцем теми. Результати дослідження. Середній вік дітей склав 13,8±0,23 роки, а вага - 40,9 ±1,6 кг. Оцінка гендерної приналежності не виявила різниці між хлопчиками та дівчатками (55, 4 та 44,6 %, р 0,05). У ході дослідження встановлено дуже сильні позитивні кореляції (r = 0,9-1,0) між бальною оцінкою гострого болю за шкалами ВАШ та FLACC та частотою серцевих скорочень, рівнем глюкози у крові; сильні позитивні кореляції (r = 0,7-0,9) - з загальним рівнем лейкоцитів та швидкістю осідання еритроцитів; позитивні кореляції середньої сили (r = 0,5-0,7) - з рівнями TLR-4 та CD40L у крові, позитивні кореляції слабкої сили (r 0,5) - з рівнем діастолічного артеріального тиску, SpO2, призначенням наркотичних та ненаркотичних анальгетиків. Висновок. Встановлені позитивні кореляційні залежностей між бальною оцінкою гострого болю ВАШ і FLACC з проза- пальними показниками може підтверджувати теорію участі даних маркерів у формуванні гострого болю у педіатричної групи пацієнтів. Але необхідно продовжувати дослідження щодо вивчення механізмів формування гострого післяопераційного болю, виявлення маркерів ноцицепції хронічного болю та розробки шляхів профілактики даних станів у дітей
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Дужий, І. Д.
    Імунні порушення і реакція селезінки при гострому апендициті та вплив на них лімфотропної терапії [Текст] / І. Д. Дужий, В. В. Шимко, Г. І. П’ятикол // Одеський медичний журнал. - 2017. - N 4. - С. 32-35. - Бібліогр.: с.35


MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (терапия)
СЕЛЕЗЕНКА -- SPLEEN (действие лекарственных препаратов)
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
ЛЕКАРСТВ ПУТИ ВВЕДЕНИЯ -- DRUG ADMINISTRATION ROUTES
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Проаналізовано результати лікування хворих на гострий апендицит двох досліджуваних груп. У основній групі хворим проводилася методика лімфотропного (ЛТ) запровадження препаратів. У групі порівняння хворим проводилася стандартна антибактеріальна емпірична терапія. Оцінку отриманих результатів проводили за динамікою змін показників СD3, CD4, CD8 і великих гранулярних лімфоцитів (БГЛ) при надходженні хворих до клініки перед апендектомією, потім на 5 добу після операції. Встановлено, що після лімфотропного введення антибактеріальних препаратів кількість CD3-, CD4-лімфоцитів та БГЛ збільшується, досягаючи контрольних показників, а кількість CD8 зменшується, що свідчить про нормалізуючий вплив ЛТ на імунну систему. У хворих групи порівняння ці показники подібно реагували, але зміни не були достовірними. Одночасно з цим вивчали обсяг селезінки при проведенні ультрасонографії черевної порожнини в ті ж таки терміни. Регуляція імунного захисту швидше коригувалась при застосуванні регіонарної лімфотропної терапії. Запропонована методика антибіотикотерапії покращує результати лікування, скорочує термін перебування хворого в стаціонарі
Дод.точки доступу:
Шимко, В. В.
П’ятикоп, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Икрамов, Р. З.
    Абсцесс печени с прорывом в правую плевральную полость как осложнение деструктивного аппендицита [Текст] / Р. З. Икрамов, С. С. Андреенков // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2010. - № 2. - С. 66-68

Рубрики: Печени абсцесс

   Аппендицит


Дод.точки доступу:
Андреенков, С. С.


Знайти схожі

4.


   
    Автоматизована комп’ютерна діагностика апендициту під час лапароскопічного втручання [Текст] / Д. М. Баязітов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 8. - С. 21-23. - Бібліогр.: с. 23


MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ЛОЖНООТРИЦАТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- FALSE NEGATIVE REACTIONS
ОПЕРАЦИОННАЯ, ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ -- OPERATING ROOM INFORMATION SYSTEMS
РЕШЕНИЯ КЛИНИЧЕСКИЕ, ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ ПОДДЕРЖКИ ПРИНЯТИЯ -- DECISION SUPPORT SYSTEMS, CLINICAL
Анотація: Проведене ретроспективне дослідження ефективності діагностики гострого апендициту (ГА) у 137 пацієнтів. За даними гістологічного дослідження запалення червоподібного відростка (ЧВ) виявлене у 105 пацієнтів. Специфічність встановлення діагнозу за шкалою лапароскопічної діагностики (ЛД) становила 81,2%, чутливість – 77,1%. Хибнонегативний діагноз відзначений в усіх пацієнтів за ендолюмінальної форми запалення ЧВ. При застосуванні розробленої інформаційно–технічної системи автоматизованої комп’ютерної діагностики (АКД) за алгоритмами аналізу забарвлення, контуру, текстури лапароскопічного відеозображення поверхні ЧВ специфічність становила 90,6%, чутливість – 89,5%. Частота хибнонегативного діагнозу при застосуванні АКД достовірно менша, ніж за шкалою ЛД
Дод.точки доступу:
Баязітов, Д. М.
Кресюн, Н. В.
Бузиновський, А. Б.
Ляшенко, А. В.
Нєнова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Алгоритм діагностики гострого апендициту вагітних [Текст] = Algorithm of acute appendicitis diagnostics in pregnancy / М. М. Стець [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 2. - С. 87-90. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN (психология)
ПОСТЕРЫ -- POSTERS
Анотація: Проблема гострого апендициту вагітних є складною та не вирішеною. Мета роботи. Розробити діагностичний алгоритм гострого апендициту вагітних, шляхом аналізу різних параметрів та виділення серед них основних, найбільш значимих. Матеріал і методи. Обстежено 864 вагітних жінок з гострою абдомінальною хірургічною патологією, гострий апендицит діагностовано у 258 (29,86%). Аналізували дані скарг та анамнезу, використані загальноклінічні, рентгенологічні, відеоендоскопічні, ультразвукові, гемоцитологічні, імунологічні, бактеріологічні методи дослідження відповідно до рекомендацій джерел літератури. Результати. Визначення показників токсигенної зернистості нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові та їх функціонального індексу, коефіцієнта де Рітиса та вмісту кріоглобулінів, як показників функціонування системи детоксикації та біотрансформації, а також співвідношення концентрації про- та протизапальних цитокінів – показника активності та ступеня ризику генералізації запальної відповіді може бути використано як діагностичні критерії для раннього прогнозування гострого апендициту у вагітних. Висновки. Отримані дані дали змогу запропонувати алгоритм діагностики гострого апендициту у вагітних, що базується на визначені анамнестичних та об’єктивних показників, даних УЗД-семіотики, аналізі характеристик запальної відповіді організму та створює передумови для удосконалення лікувальної тактики у вагітних
The problem of acute appendicitis in pregnant women is complex and not resolved. Multiple studies indicate complexity of the problem and focus on the need to improve diagnostic strategies as well as diagnostic options in acute appendicitis and pregnancy. Existing studies cannot provide clear approach for acute appendicitis in pregnancy diagnostic as well as treatment tactics. Aim. The aim of the study is to develop a diagnostic algorithm for acute appendicitis of pregnant women, by analysing various parameters and selecting among them the main, most significant. Material and methods. An examination of 864 pregnant women with acute abdominal surgical pathology showed that acute appendicitis was diagnosed in 258 (29.86%) cases. The data of complaints and anamnesis were analysed, common clinical, X-ray, video-endoscopic, ultrasound, hemocytological, immunological, and bacteriological methods of investigation were used in accordance with the recommendations of existing literature sources. Results. Determination of toxic granularity of peripheral blood neutrophilic granulocytes and their functional index, de Rytis coefficient and cryoglobulin content as indicators of functioning the detoxification and biotransformation system, as well as the ratio of the concentration of pro- and antiinflammatory cytokines, the activity index and the degree of risk of generalization of the inflammatory response, can be used as diagnostic criteria for early prediction of acute appendicitis in pregnant women. Conclusions. The obtained data enabled to propose the diagnostic algorithm for acute appendicitis in pregnancy based on certain anamnestic and objective indicators, ultrasound data semiotics, and analysis of the characteristics of inflammatory response and creating conditions for the improvement of medical tactics in pregnant women
Дод.точки доступу:
Стець, М. М.
Черненко, В. М.
Польовий, В. П.
Білик, І. І.
Сидорчук, Р. І.
Паляниця, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Жученко, О. П.
    Аналіз основних чинників ризику деструктивних форм апендициту за матеріалами ургентної клініки м. Вінниці (1987-1992 рр.) [Текст] / О. П. Жученко // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 1998. - Т. 2, № 2. - С. 404-405


Рубрики: ВНМУ

MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагноз, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ БОЛЬНИЧНАЯ -- EMERGENCY SERVICE, HOSPITAL (использование, организация и управление, статистика)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Анаэробно-аэробная инфекция при остром аппендиците [Текст] / В. И. Мамчич, И. В. Улитовский, Е. И Савич // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 1998. - № 1. - С. 26-29


MeSH-головна:
БАКТЕРИИ АНАЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, ANAEROBIC (патогенность, рост и развитие)
БАКТЕРИИ АЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, AEROBIC (патогенность, рост и развитие)
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS (микробиология, этиология)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (микробиология, осложнения)
Дод.точки доступу:
Мамчич, В. И.
Улитовский, И. В.
Савич, Е. И


Знайти схожі

8.


   
    Аппендикулярно-генитальный синдром у девочек [Текст] / И. В. Поддубный [и др.] // Детская хирургия. - 2013. - № 2. - С. 45-51


MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагноз, классификация, патофизиология, терапия, этнология)
САЛЬПИНГИТ -- SALPINGITIS (диагноз, классификация, патофизиология, этнология)
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY
Дод.точки доступу:
Поддубный, И. В.
Фатькина, О. А.
Глыбина, Т. М.
Сибирская, Е. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Торгунаков, А. П.
    Аппендицит - болезнь адаптации [Текст] / А. П. Торгунаков // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2015. - № 2. - С. 75-78


MeSH-головна:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (история, патофизиология, этиология)

Знайти схожі

10.


    Попов, В. Е.
    Аппендицит у детей с гидроцефалией после вентрикулоперитонеального шунтирования [Текст] / В. Е. Попов, М. И. Лившиц, Г. М. Воронюк // Детская хирургия. - 2002. - № 2. - С. 10-11


MeSH-головна:
ВЕНТРИКУЛОПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ ШУНТ -- VENTRICULOPERITONEAL SHUNT (вредные воздействия, использование, методы)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагноз, патофизиология, этиология)
ГИДРОЦЕФАЛИЯ -- HYDROCEPHALUS (осложнения, патофизиология, хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Лившиц, М. И.
Воронюк, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)