Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (10)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Артрит реактивный<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 67
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-67 
1.


    Мельник, О. В.
    Імунопатогенез реактивного артриту [Текст] = Reactive arthritis imunopathogenesis / О. В. Мельник // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 3. - С. 87-92


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION
Анотація: Відомо, що реактивний артрит є одним із найпоширеніших захворювань суглобів. Протягом останніх років спостерігають зростання чисельності хворих із цією патологією. Причинних факторів реактивного артриту на сьогодні остаточно не з’ясовано, також дискусійним залишається і питання його патогенезу. До реактивних артритів належать запальні негнійні захворювання суглобів, які розвиваються внаслідок імунних порушень після перенесеної урогенітальної, кишкової чи респіраторної інфекції. Мета дослідження – з’ясувати функціональну активність клітин фагоцитарної системи (моноцитів і нейтрофілів периферичної крові) та діагностичне значення фагоцитарних реакцій при реактивному артриті. Методи дослідження. Дослідження проводили на зразках крові пацієнтів з реактивним артритом (n=20) і практично здорових осіб (n=12). Фагоцитарну активність нейтрофілів визначали методом, що ґрунтується на ендоцитозі фагоцитами часток латексу, що віалізуються в цитоплазмі клітин у вигляді круглих гранул синього кольору. Тест із нітросинім тетразолієм проводили за зміною його забарвлення у присутності активних форм кисню. Підрахунок нейтрофілів з гранулами синього кольору дає змогу визначити кількість нейтрофілів з активними формами кисню. Результати й обговорення. Тригерним фактором, що спричиняє розвиток реактивного артриту, здебільшого є Chlamidia trachomatis (36 %). У хворих із цією патологією мають місце статистично достовірні зміни функціонально-метаболічної активності нейтрофілів і моноцитів крові за показниками фагоцитозу і HCT-тесту. За такими показниками, як кількість лейкоцитів, моноцитів і нейтрофілів у периферичній крові та їх фагоцитарна активність за умов реактивного артриту, виявлено ознаки активного запального процесу. Висновок. Отримані дані свідчать про знижену фагоцитарну активність нейтрофілів і моноцитів крові при розвитку реактивного артриту.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Мельник, О. В.
    Активність аргінази в лімфоцитах периферичної крові хворих на реактивний артрит [Текст] / О. В. Мельник, О. П. Корнійчук, З. Д. Воробець // Медична хімія. - 2013. - Т. 15, № 1. - С. 111-115


MeSH-головна:
АРГИНАЗА -- ARGINASE
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (кровь)
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
Дод.точки доступу:
Корнійчук, О. П.
Воробець, З. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Якименко, О. О.
    Аналіз взаємозв’язків основних патогенетичних ланок у хворих на реактивний артрит хламідійної етіології [Текст] / О. О. Якименко, Н. М. Антіпова // Лікарська справа. - 2002. - № 1. - С. 163-165


MeSH-головна:
ХЛАМИДИИ -- CHLAMYDIA (патогенность, рост и развитие)
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Антіпова, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Биомеханическое обоснование пластики дефектов вертлужной впадины при эндопротезировании тазобедренного сустава у пациентов с последствиями реактивных артритов [Текст] / В. А. Филиппенко [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2008. - № 2. - С. 19-22

Рубрики: Артрит реактивный

   Вертлужная впадина--хир


   Тазобедренного сустава протез


   Эндопротезирование


Дод.точки доступу:
Филиппенко, В. А.
Жигун, А. И.
Бондаренко, С. Е.
Яресько, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Довжанский, С. И.
    Болезнь (синдром) Рейтера или уретро-окуло-суставной синдром? К вопросу о сущности и терминологии [Текст] / С. И. Довжанский // Российский журнал кожных и венерических болезней. - 2002. - № 2. - С. 65-66


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Милицкая, Л.
    Болезнь Рейтера [Текст] / Л. Милицкая // Здоровье. - 2001. - № 8. - С. 40-41


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Домашенко, О. Н.
    Болезнь Рейтера как проявление кишечных инфекций [Текст] / О. Н. Домашенко, Т. И. Черкасова // Актуальная инфектология. - 2015. - № 1. - С. 94-96


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ИЕРСИНИОЗЫ -- YERSINIA INFECTIONS (осложнения, патофизиология, эпидемиология)
ЭНТЕРОБАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ENTEROBACTERIACEAE INFECTIONS (осложнения)
Дод.точки доступу:
Черкасова, Т. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Варіанти перебігу хламідійної інфекції у практиці лікарів різних спеціальностей [Текст] = The variants of chlamydia infection in the practice of doctors of differents specialties / С. І. Климнюк [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 89-93


MeSH-головна:
ХЛАМИДИИ -- CHLAMYDIA
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE
Анотація: Актуальність проблеми хламідіозів на сьогодні надзвичайно велика – у зв’язку зі значним поширенням хвороби та різноманітністю клінічних проявів. Хламідії спричиняють полісистемні та поліорганні ураження, що знаходить відображення у відповідних діагнозах. За клініко-епідеміологічними характеристиками проблема хламідіозів знаходиться у зоні професійних інтересів інфекціоністів, урологів, окулістів, акушерів-гінекологів, ревматологів. Необізнаність про них (особливо щодо атипових форм) не тільки лікарів первинної ланки обслуговування, а й фахівців інших спеціальностей, призводить до несвоєчасної діагностики та верифікації діагнозу і, відповідно, відсутності адекватного лікування. Метою нашого дослідження було дослідити частоту виникнення атипових форм хламідіозу у пацієнтів, що звертаються до лікарів різних спеціальностей. Матеріал і методи. Нами обстежено 17 пацієнтів із синдромом Рейтера хламідійного ґенезу, чоловіків було 15, жінок – 2, що збігається з даними літератури. Основним методом верифікації діагнозу був імуноферментний аналіз (ІФА) для виявлення специфічних IgM і G. Результати. Хворі, що були включені у дослідження, зі скаргами зверталися до різних спеціалістів (ревматолога, інфекціоніста, уролога, гінеколога, офтальмолога і сімейного лікаря). Найчастіше було діагностовано урет­рит, дизуричні розлади, реактивний артрит, кератокон’юнктивіт, увеїт, кератит. Проте синдром Рейтера при першій консультації було встановлено лише 5 пацієнтам (29,41 %), що свідчить про низьку настороженість щодо цього захворювання і вибір помилкової тактики лікування, яка не враховує етіологічну першопричину виникнення цього синдрому. Синдром Рейтера при другому зверненні було виявлено у 7 хворих (41,78 %), а решті хворих (29,41 %) діагноз було встановлено лише після консультації із суміжними спеціалістами. Висновки. Отже, сидром Рейтера на сьогоднішній день є поширеним захворюванням, що трапляється у практиці різних спеціалістів. Цей синдром потребує подальшого вивчення для полегшення верифікації діагнозу і вибору правильної тактики лікування, що враховує етіологічну причину розвитку даного захворювання та чутливість збудника до сучасних антибактеріальних засобів, що і буде метою наших подальших досліджень
The urgency of the chlamydiaes problem is extremely high today due to the widespread of the disease and the clinical manifestations diversity. Chlamydia causes polysystem and multiorgan lesions, which are reflected in the corresponding diagnoses. According to its clinical and epidemiological characteristics, the problem of chlamydia is located in the zone of occupational interests of infectious disease, urologists, ophthalmologists, gynecologists, and rheumatologists, as well as the lack of knowledge about them (especially with regard to atypical forms), not only the primary care physicians, but also specialists of other specialties, leads until untimely diagnosis and verification of the diagnosis and the lack of adequate treatment. The problem of chlamydia today remains extremely relevant, many questions regarding the etiology, pathogenesis, clinical symptoms and treatment of this disease are underdeveloped and require further research. The aim of our study was to investigate the incidence of atypical forms of chlamydia in patients who seek medical doctors of various specialties. Material and Methods. We examined 17 patients with Reuters Chlamydial Genesis syndrome. The main method for verifying the diagnosis was ELISA for the detection of specific Ig M and Ig G. Male were 15, female – 2, which coincides with the literature. Patients who were included in the study with complaints turned to various specialists (rheumatologist, infectious disease, urologist, gynecologist, ophthalmologist and family doctor). Often, urethritis, dysuric disorders, reagent arthritis, keratoconjunctivitis, uveitis, and keratitis were diagnosed. However, Reiter’s syndrome at the first consultation was presented to only 5 patients (29.41 %), indicating low alertness for this disease and the choice of false treatment tactics that does not take into account the etiological root cause of this syndrome. Reiter’s syndrome at the second treatment was detected in 7 patients (41.78 %). The rest of the patients (29.41 %) were exposed only after consulting with related specialists. Conclusions. Reiter’s syndrom today is a common disease that occurs in the practice of various specialists. This syndrome requires further study to facilitate verification of the diagnosis and the choice of the correct treatment tactics that takes into account the etiological cause of the development of this disease and the sensitivity of the pathogen to modern antibacterial agents, which will be the purpose of our further research
Дод.точки доступу:
Климнюк, С. І.
Борак, В. П.
Романюк, Л. Б.
Кравець, Н. Я.
Борак, В. Т.
Ткачук, Н. І.
Малярчук, Г. Р.
Олійник, Н. М.
Галабіцька, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Спаська, Г. О.
    Взаємозв’язок розслаблення шлуночків серця у хворих з реактивними артритами [Текст] / Г. О. Спаська // Сімейна медицина. - 2014. - № 3. - С. 92-95


MeSH-головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКОВ ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Корнійчук, О. П.
    Видовий склад інфекційних чинників, що спричиняють розвиток реактивного артриту та їх вплив на аргіназно-NO-синтазну регуляторну систему лімфоцитів периферичної крові [Текст] / О. П. Корнійчук, O. B. Мельник, З. Д. Воробець // Мікробіологічний журнал : Наук. журн. - 2015. - Т. 77, № 6. - С. 39-46 . - ISSN 0201-8462


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (этиология)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
АРГИНАЗА -- ARGINASE
Дод.точки доступу:
Мельник, О. В.
Воробець, З. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Федорич, П. В.
    Випадок екстрагенітального інфікування Ureaplasma spp. як етіологічного чинника рецидиву синдрому Рейтера [Текст] / П. В. Федорич // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2015. - № 4. - С. 102-104


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (диагноз, патофизиология, передача)
UREAPLASMA -- UREAPLASMA
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Влияние некоторых иммуногенетических и врожденных особенностей организма на течение и исход реактивных артритов после носоглоточной инфекции у детей [Текст] / В. А. Артамонова, М. Г. Кантемирова, Г. В Ибрагимова // Педиатрия. Журнал им. Г.Н.Сперанского. - 1999. - № 4. - С. 22-24


MeSH-головна:
ГЛОТКИ БОЛЕЗНИ -- PHARYNGEAL DISEASES (осложнения, патофизиология)
НОСА БОЛЕЗНИ -- NOSE DISEASES (осложнения, патофизиология)
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (диагноз, иммунология, патофизиология, этиология)
ИММУНОГЕНЕТИКА -- IMMUNOGENETICS
ДЕТИ -- CHILD
Дод.точки доступу:
Артамонова, В. А.
Кантемирова, М. Г.
Ибрагимова, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Антіпова, Н. М.
    Вплив ДМХ-і MMX-(КВЧ)-терапії на показники перекисного окислення ліпідів у плазмі крові хворих на реактивні артрити хламідійної етіології [Текст] / Н. М. Антіпова // Одеський медичний журнал. - 2000. - № 1. - С. 72-74


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (диагноз, кровь, патофизиология, терапия, этиология)
ХЛАМИДИИ -- CHLAMYDIA (метаболизм, рост и развитие)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES (использование)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Хвисюк, О. М.
    Генералізований остеопороз при вертебральному та арторопатичному синдромах у пацієнтів з хворобою Рейтера [Текст] / О. М. Хвисюк // Проблеми остеології. - 1998. - Т. 1, № 2-3. - С. 173-174


MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


   
    Діагностика уражень нирок при хворобі Рейтера [Текст] / О. В. Синяченко [та ін.] // Урологія. - 2001. - Т. 5, № 2. - С. 46-56


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (диагностика, осложнения, этиология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
Дод.точки доступу:
Синяченко, О. В.
Денисова, О. М.
Ігнатенко, Г. А.
Шаповалова, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Журавльова, Л. В.
    Деякі питання антибактеріальної терапії в ревматології. Огляд літератури [Текст] / Л. В. Журавльова, М. О. Олійник, Ю. К. Сікало // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 2. - С. 66-73. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (лекарственная терапия, этиология)
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE (лекарственная терапия, осложнения)
АРТРИТ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- ARTHRITIS, INFECTIOUS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Важливою проблемою сьогодення є боротьба з інфекційними агентами. Лікування інфекційної патології ревматологічних хворих часто є складним завданням. Основні проблеми, з якими стикаються лікарі‑ревматологи, — це наявність нових збудників захворювань, роль умовно‑патогенної мікрофлори та збільшення впливу резистентних мікроорганізмів, питання ефективності та взаємодії антибактеріальних засобів з протиревматичними препаратами. Усе це зумовлює необхідність пошуку і розробки нових схем та методів антибактеріальної терапії в ревматології. Основними захворюваннями, які асоціюються з бактеріальною інфекцією, є реактивні артрити, Лайм‑артрит на тлі бореліозу Лайма, бактеріальний (септичний) артрит тощо. Проаналізовано джерела літератури та міжнародні рекомендації щодо можливості застосування антибактеріальних препаратів при реактивному артриті, Лайм‑артриті та бактеріальному (септичному) артриті. Наведено схеми раціональної антибактеріальної терапії. При реактивному артриті важливе значення має своєчасне лікування хламідійної урогенітальної інфекції. Відзначено ефективність лікування ранніх стадій Лайм‑артриту, тобто на етапі мігруючої еритеми, що може бути первинною профілактикою ураження суглобів. Висвітлено комбінації та терміни проведення антибактеріальної терапії при бактеріальному (септичному) артриті. Слід пам’ятати, що бактеріальна інфекція може бути тригером розвитку ревматологічної патології, тому своєчасне застосування адекватної антибактеріальної терапії може бути первинною профілактикою окремих захворювань. Тому розробка ефективних схем раціональної антибактеріальної терапії та моніторинг інфекційних агентів є актуальними проблемами. Лікарі‑ревматологи мають бути ознайомлені з новими рекомендаціями щодо менеджменту інфекційної патології та своєчасно призначати максимально ефективні схеми і програми лікування
Дод.точки доступу:
Олійник, М. О.
Сікало, Ю. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Диференційна діагностика реактивного та інфекційного артриту після пластики передньої хрестоподібної зв’язки [Текст] = Differential Diagnosis of Reactive and Infectious Arthritis after Anterior Cruciate Ligament Reconstruction / О. О. Коструб [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 1. - С. 39-48. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
АРТРИТ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- ARTHRITIS, INFECTIOUS (диагностика)
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ПЕРЕДНЯЯ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT (патология, хирургия)
Кл.слова (ненормовані):
синовіт
Анотація: Негативні результати пластики передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) зустрічаються в 10-20% випадків. Частота ж інфекційного артриту може досягати, за даними літератури, до 1,7% і навіть до 7,1%. Утім, пластика ПХЗ може ускладнюватись не лише інфекційним, а й реактивним артритом. Диференційна діагностика між інфекційним та реактивним артритом часто складна, але необхідна для ефективного лікування. Мета. Визначити ймовірні причини розвитку реактивного та інфекційного артриту після пластики ПХЗ, особливості їх діагностики та диференційної діагностики. Матеріали і методи. Проведено аналіз даних літератури стосовно частоти виникнення реактивного та інфекційного артриту після різних способів хірургічного лікування ушкоджень ПХЗ та застосування різних типів імплантатів, а також стосовно лабораторних показників активності запального процесу у післяопераційний період і таких показників при реактивному та інфекційному артриті. Проведено аналіз даних літератури відносно чутливості та специфічності різних способів мікробіологічних досліджень у хворих з інфекційним синовітом або артритом. Результати та їх обговорення. Припускаються численні ймовірні причини більш високої частоти інфекційного артриту при пластиці ПХЗ. Причиною розвитку реактивного артриту, за даними ряду досліджень, можуть бути синтетичні імплантати. Наш досвід використання різних за складом фіксаторів, що піддаються біодеградації, від різних виробників дозволяє стверджувати, що відсоток ускладнень залежить не стільки від самого факту біорозкладання імплантата, скільки від його складу і навіть відсоткового вмісту трикальцій фосфату, а також, власне, від виробника. Тому однозначно стверджувати, що фіксатори, що біодеградують, гірші чи кращі за металеві чи полімерні, що не піддаються біодеградації, не можна. Проте, у середньому, якщо взяти до розгляду всі наявні фіксатори різних виробників, кількість ускладнень при використанні фіксаторів, що біодеградують, – вища. Діагноз реактивного артриту часто ґрунтується на негативних результатах бактеріологічного дослідження. Враховуючи не завжди високу чутливість бактеріологічного посіву синовіальної рідини, а також тривалість дослідження, ми не можемо спиратись лише на його результати. Висновки. Найбільш складним для диференційної діагностики між інфекційним та реактивним артритом (синовітом) є гострий синовіт після оперативних втручань із приводу пластики ПХЗ із нормальними результатами бактеріологічного дослідження, але високими біохімічними показниками запалення. Ми пропонуємо підозрювати інфекційний артрит після пластики ПХЗ при наступних показниках гемограми: 1) рівень СРБ >40-50 мг/л; 2) ШОЕ >30-50 мм/год; 3) фібриноген >800 мг/мл, 4) прокальцитонін у плазмі крові >0,5 нг/мл; 4) лейкоцитоз та зсув лейкоцитарної формули ліворуч; та при наступних показниках дослідження синовіальної рідини в динаміці: 1) СРБ >40-50 мг/л; 2) лейкоцитоз зі збільшенням відсотка поліморфноядерних лейкоцитів >75%
Дод.точки доступу:
Коструб, О. О.
Котюк, В. В.
Лютко, О. Б.
Колов, Г. Б.
Блонський, Р. І.
Засаднюк, І. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Поворознюк, В. В.
    Дифференциальная диагностика и лечение суставного синдрома. Часть 3 [Текст] / В. В. Поворознюк, Н. В. Григорьева // Участковый врач. - 2015. - № 7. - С. 9-12


Рубрики: Лекарства-Найзилат (Амтолметин гуацил)

MeSH-головна:
СУСТАВОВ БОЛЕЗНИ -- JOINT DISEASES (диагноз, лекарственная терапия)
АРТРИТ -- ARTHRITIS (диагноз, лекарственная терапия)
СИНДРОМ -- SYNDROME
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (диагноз)
АРТРИТ ПОДАГРИЧЕСКИЙ -- ARTHRITIS, GOUTY (диагноз)
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (диагноз)
Дод.точки доступу:
Григорьева, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Смирнов, А. В.
    Дифференциальная рентгенологическая диагностика изменений в суставах кистей и дистальных отделах стоп при ревматических заболеваниях [Текст] / А. В. Смирнов // Боль. Суставы. Позвоночник. - 2015. - № 2. - С. 29-36


MeSH-головна:
КИСТИ КОСТИ -- HAND BONES (рентгенография)
СТОПЫ КОСТИ -- FOOT BONES (рентгенография)
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (диагноз, рентгенография)
АРТРИТ ПСОРИАТИЧЕСКИЙ -- ARTHRITIS, PSORIATIC (диагноз, рентгенография)
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (диагноз, рентгенография)
СПОНДИЛИТ АНКИЛОЗИРУЮЩИЙ -- SPONDYLITIS, ANKYLOSING (диагноз, рентгенография)
СКЛЕРОДЕРМИЯ СИСТЕМНАЯ -- SCLERODERMA, SYSTEMIC (диагноз, рентгенография)
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (диагноз, рентгенография)
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагноз, рентгенография)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Проценко, Г. О.
    Досвід застосування набуметону у хворих з реактивними артритами [Текст] / Г. О. Проценко, М. Л. Пастернак // Український ревматологічний журнал. - 2021. - № 4. - С. 74-79. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Набуметон

MeSH-головна:
АРТРИТ РЕАКТИВНЫЙ -- ARTHRITIS, REACTIVE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
СИНОВИТ -- SYNOVITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Анотація: У роботі представлено дані клінічного дослідження нестероїдного проти­запального препарату (НПЗП) набуметон у хворих з реактивними артритами. Відпрацьовано дози та тривалість його прийому залежно від клініко-лабораторної активності реактивного артриту. Вперше описано групу пацієнтів з постковідним реактивним артритом та обґрунтовано доцільність застосування набуметону в комплексному лікуванні таких хворих. Ефективність даного НПЗП оцінювали за загальним станом пацієнта, динамікою суглобового та запального індексів, кількістю уражених суглобів, об’ємом активних та пасивних рухів. У пацієнтів з реактивним артритом на тлі остеоартрозу аналізували запальний індекс Річі. Через 30 днів лікування в цілому по групі суглобовий індекс зменшився на 77%, запальний — на 78,5%, індекс Річі — на 55,6%, що підтверджує ефективність симптоматичної дії набуметону. У пацієнтів з наявністю синовіту за даними ультразвукового дослідження суглобів відмічено регрес випоту. Переносимість лікарського засобу була задовільною і не викликала будь-яких негативних наслідків як з боку шлунково-кишкового тракту, так і з боку серцево-судинної системи, що дозволяє включати його в комплексну терапію реактивних артритів
Дод.точки доступу:
Пастернак, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-67 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)