Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>S=Аспирин<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 189
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

ACOG committee opinion low-dose aspirin use during pregnancy [Text] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 3. - P64-72

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (профилактика и контроль)
АСПИРИН -- ASPIRIN (прием и дозировка)
ЛЕКАРСТВО, ДОЗА-ЭФФЕКТ ЗАВИСИМОСТЬ -- DOSE-RESPONSE RELATIONSHIP, DRUG
Анотація: Low-dose aspirin has been used during pregnancy, most commonly to prevent or delay the onset of preeclampsia. The American College of Obstetricians and Gynecologists issued the Hypertension in Pregnancy Task Force Report recommending daily low-dose aspirin beginning in the late first trimester for women with a history of early-onset preeclampsia and preterm delivery at less than 34 0/7 weeks of gestation, or for women with more than one prior pregnancy complicated by preeclampsia. The U.S. Preventive Services Task Force published a similar guideline, although the list of indications for lowdose aspirin use was more expansive. Daily low-dose aspirin use in pregnancy is considered safe and is associated with a low likelihood of serious maternal, or fetal complications, or both, related to use. The American College of Obstetricians and Gynecologists and the Society for Maternal-Fetal Medicine support the U.S. Preventive Services Task Force guideline criteria for prevention of preeclampsia. Low-dose aspirin (81 mg/day) prophylaxis is recommended in women at high risk of preeclampsia and should be initiated between 12 weeks and 28 weeks of gestation (optimally before 16 weeks) and continued daily until delivery. Low-dose aspirin prophylaxis should be considered for women with more than one of several moderate risk factors for preeclampsia. Women at risk of preeclampsia are defined based on the presence of one or more high-risk factors (history of preeclampsia, multifetal gestation, renal disease, autoimmune disease, type 1 or type 2 diabetes, and chronic hypertension) or more than one of several moderaterisk factors (first pregnancy, maternal age of 35 years or older, a body mass index greater than 30, family history of pre- eclampsia, sociodemographic characteristics, and personal history factors). In the absence of high risk factors for preeclampsia, current evidence does not support the use of prophylactic low-dose aspirin for the prevention of early pregnancy loss, fetal growth restriction, stillbirth, or preterm birth.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Bondarev, Ye. V.
The study of the effect of preparations of glucosamine and acetylsalicylic acid on the behavioral reactions and the physical endurance of rats on the model of acute local cold trauma [Текст] / Ye. V. Bondarev // Вісн. фармації. - 2019. - № 1. - С. 53-57

MeSH-головна:
ГЛЮКОЗАМИН -- GLUCOSAMINE (фармакология)
АСПИРИН -- ASPIRIN (фармакология)

ФИЗИЧЕСКАЯ ВЫНОСЛИВОСТЬ -- PHYSICAL ENDURANCE (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Aim. To study effect of preparations of glucosamine and acetylsalicylic acid on behavioral actions and physical endurance on the model of acute local cold trauma (CT) in rats. Materials and methods. Contact frostbite was modeled by V. V. Boyko method. The rectal temperature was determined in 40 min after the simulation of the local CT. The state of the central nervous system was assessed 1 hour after CT by behavioral reactions in the “open field” test. The motor activity, orienting research activity, emotional reactions and their vegetative support, number of fecal boluses and urinations were determined. Results and discussion. It has been found that the drugs studied assist to normalization of the rectal temperature, as well as improve the dynamics of recovery of behavioral reactions and the physical activity in rats after acute local cold trauma. Conclusions. On the model of forced swimming with a load after acute local trauma acetylsalicylic acid increased the time of the physical fatigue onset by 1.4 times, Glucosamine-C BCPP by 1.7 times and glucosamine hydrochloride by 1.66 times. Preparations of glucosamine showed the best protective effect
Мета. На моделі гострої локальної холодової травми (відмороження) у щурів дослідити вплив препаратів глюкозаміну та ацетилсаліцилової кислоти на поведінкові реакції та фізичну витривалість. Матеріали та методи. Контактне відмороження моделювали за методом Бойко В. В. Ректальну температуру визначали цифровим термометром WSD-10 через 40 хв після моделювання локальної ХТ. Стан центральної нервової системи оцінювали через 1 годину після ХТ за поведінковими реакціями в тесті «відкрите поле». Визначали рухову активність, орієнтовно-дослідницьку діяльність, емоційні реакції та їх вегетативний супровід, визначали кількість фекальних болюсів та уринацій. Результати та їх обговорення. Встановлено, що досліджувані препарати сприяють нормалізації ректальної температури, позитивно впливають на динаміку відновлення поведінкових реакцій та фізичної витривалості у щурів після гострої локальної холодової травми. Висновки. На моделі примусового плавання з навантаженням після гострої локальної холодової травми АСК збільшувала час настання фізичного виснаження в 1,4 рази, «Глюкозамін-С БХФЗ» - в 1,7 рази та Г г/х - в 1,66 рази. Препарати глюкозаміну виявили найкращий захисний ефект
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Clinical approach on challenge and desensitization procedures with aspirin in patients with ischemic heart disease and nonsteroidal anti-inflammatory drug hypersensitivity [Text] = Клінічний підхід до оцінювання переносності та процедур десенситизації ацетилсаліцилової кислоти в пацієнтів з ішемічною хворобою серця та гіперчутливістю до нестероїдних протизапальних препаратів / G. Cortellini [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 2. - P34-44. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
АСПИРИН -- ASPIRIN (анализ)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (анализ, фармакология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия)
Кл.слова (ненормовані):
оцінювання переносності -- десенситизація
Анотація: Hypersensitivity to acetylsalicylic acid (ASA) constitutes a serious problem for subjects with coronary artery disease. In such subjects, physicians have to choose the more appropriate procedure between challenge and desensitization. As the literature on this issue is sparse, this study aimed to establish in these subjects clinical criteria for eligibility for an ASA challenge and/or desensitization. Methods. Collection and analysis of data on ASA challenges and desensitizations from 10 allergy centers, as well as consensus among the related physicians and an expert panel. Results. Altogether, 310 subjects were assessed; 217 had histories of urticaria/angioedema, 50 of anaphylaxis, 26 of nonimmediate cutaneous eruptions, and 17 of bronchospasm related to ASA/nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAID) intake. Specifically, 119 subjects had index reactions to ASA doses lower than 300 mg. Of the 310 subjects, 138 had an acute coronary syndrome (ACS), 101 of whom underwent desensitizations, whereas 172 suffered from a chronic ischemic heart disease (CIHD), 126 of whom underwent challenges. Overall, 163 subjects underwent challenges and 147 subjects underwent desensitizations; 86 of the latter had index reactions to ASA doses of 300 mg or less. Ten subjects reacted to challenges, seven at doses up to 500 mg, three at a cumulative dose of 110 mg. The desensitization failure rate was 1.4 %. Conclusions. In patients with stable CIHD and histories of nonsevere hypersensitivity reactions to ASA/NSAIDs, an ASA challenge is advisable. Patients with an ACS and histories of hypersensitivity reactions to ASA, especially following doses lower than 100 mg, should directly undergo desensitization
Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти (АСК) - значна проблема для пацієнтів із захворюванням коронарних артерій. У таких випадках лікарі мають обрати більш відповідну процедуру між оцінюванням переносності та десенситизацією. У літературі це питання висвітлено недостатньо, тому метою дослідження було встановити клінічні критерії для вибору між оцінюванням переносності та/або десенситизацією в таких пацієнтів. Методи. Збір та аналіз даних про досвід оцінювання переносності та десенситизації АСК, отриманих у 10 центрах із лікування алергії, а також консенсус серед відповідних лікарів та експертної групи. Результати. Усього проаналізовано дані 310 пацієнтів; 217 із них мали в анамнезі крапельну/ангіоневро- тичну анемію, 50 - анафілаксії, 26 - відтерміновані шкірні висипання та 17 - бронхоспазм, пов'язані зі споживанням АСК/нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Зокрема, 119 осіб мали реакцію на дози АСК менше 300 мг. У 138 із 310 пацієнтів був гострий коронарний синдром, серед них 101 пройшли десенситизацію, тоді як 172 страждали на хронічну ішемічну хворобу серця, у 126 з яких оцінили переносність АСК. У цілому в 163 осіб провели оцінювання переносності, а у 147 - процедури десенситизації АСК; 86 з останніх мали реакції на дозу АСК 300 мг або менше. Десять пацієнтів відреагували на оцінювання переносності АСК, сім - у дозах до 500 мг, три - в сумарній дозі 110 мг. Частота невдалої десенситизації становила 1,4 %. Висновки. У пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця та нетяжкими реакціями гіперчутливості до АСК/НПЗП в анамнезі оцінювання переносності АСК є доцільним. Пацієнти з гострим коронарним синдромом та реакціями гіперчутливості до АСК в анамнезі, особливо в дозах менше 100 мг, повинні одразу пройти десенситизацію
Дод.точки доступу:
Cortellini, G.
Romano, A.
Santucci, A.
Barbaud, A.
Bavbek, S.
Bignardi, D.
Blanca, M.
Bonadonna, P.
Costantino, M. T.
Laguna, J. J.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Features of prevention of fetal growth retardation in pregnant women with chronic hypertension [Текст] = Особливості профілактики розвитку затримки росту плода у вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією / О. V. Deinichenko [та ін.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 37. - С. 44-48. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АСПИРИН -- ASPIRIN (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (статистика, тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: The lack of effective methods to prevent the development of fetal growth retardation in high-risk pregnant women remains a significant problem of modern obstetrics, which determines the relevance of the study. The aim of the study was to examine the effectiveness of monoprophylaxis of fetal growth retardation using aspirin at a dose of 150 mg, starting at 12-13 weeks of gestation, pregnant women with chronic hypertension. In order to apply and implement the proposed prevention of fetal growth retardation, all pregnant women with chronic hypertension were divided into two groups. The patients were divided into groups randomly. To prevent the development of fetal growth retardation, patients in group A received acetylsalicylic acid at 150 mg/day, patients in group B received acetylsalicylic acid at 100 mg/day. Primary examination of pregnant women in a prospective study was performed during pregnancy 11-12 weeks in all groups, which included: history taking, general clinical examination, blood pressure measurement, obstetric and gynecological examination according to clinical protocols of the Ministry of Health of Ukraine № 417 from 15.07.2011, № 676 dated 31.12.2004. Clinical and instrumental examination was performed: blood pressure and ECG monitoring, Doppler examination. Childbirth and initial assessment of the condition of newborns were performed in accordance with the current orders of the Ministry of Health of Ukraine with the assessment of the condition on the Apgar scale and the result of anthropometry (determination of mass and growth rate). It was found that the age characteristics of the group of pregnant women did not differ statistically significantly: the average age of patients in group A reached 27.3±1.6 years, group B – 28.1±1.8 years. According to the obstetric and gynecological history, the women did not differ. It should be noted that statistically significant differences between the main group and the comparison group by the degree of chronic hypertension (grade 1 and 2) were not detected: 30 % of women in group A and 35 % of group B had chronic hypertension grade 1, 70 % and 65 %, respectively – chronic arterial hypertension of 2 degrees. Among the concomitant lesions in pregnant women were determined: obesity 8 women of group A (26.7 %), 8 people (25.8 %) of group B; varicose veins in 3 women (10.0 %) of group A, 4 people (12.9 %) of group B; pathology of the urinary system – in 2 cases (6.6 %) in group A and in 2 people (6.45 %) of group B; pathology of the thyroid gland – 2 women (6.6 %) of group A, and 1 person (3.22 %) of group B, anemia of pregnant women – in 4 women (13.3 %) of group A, and 4 people (12.9 %) of group B; chronic viral hepatitis C in remission in 1 woman of group B (3.22 %). As a result of the analysis of pregnancies and complications of childbirth, we found that the appointment of acetylsalicylic acid in addition to standard treatment of chronic arterial hypertension in accordance with clinical protocols at a dose of 150 mg/day helped reduce the incidence of disorders of uteroplacental and fetal circulation by 2.7 times, fetal growth retardation – by 8,8 times and small to gestational age fetus – 4.8 times compared with the results of patients who received acetylsalicylic acid at a dose of 100 mg/day
Відсутність ефективних методів профілактики розвитку затримки росту плода у вагітних високої групи ризику залишається значною проблемою сучасного акушерства, що визначає актуальність дослідження. Метою дослідження було вивчення ефективності монопрофілактики затримки росту плода з використанням аспірину у дозі 150 мг, починаючи з терміну вагітності 12-13 тижнів, вагітними з хронічною артеріальною гіпертензією. З метою застосування та впровадження запропонованої профілактики виникнення затримки росту плода, усіх вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією розподілили на дві групи. Розподіл пацієнток на групи виконували рандомізовано. Для профілактики розвитку затримки росту плода пацієнтки групи А отримували ацетілсаліцилову кислоту по 150 мг/добу, пацієнтки групи Б отримували ацетілсаліцилову кислоту по 100 мг/добу. Первинне обстеження вагітних жінок у проспективному дослідженні виконували в терміни вагітності 11-12 тижнів у всіх групах, яке включало: збір анамнезу, загально-клінічне обстеження, вимірювання артеріального тиску, виконання акушерсько-гінекологічного обстеження згідно клінічних протоколів МОЗ України № 417 від 15.07.2011, № 676 від 31.12.2004. Проводили клініко-інструментальне обстеження: моніторування артеріального тиску та ЕКГ, доплерометричне дослідження. Ведення пологів та первинну оцінку стану новонароджених проведено згідно чинних наказів МОЗ України з оцінкою стану за шкалою Апгар та результатом антропометрії (визначення масо-ростового показника). Встановлено, що за віковою характеристикою групи вагітних статистично значимо не відрізнялися: середній вік пацієнток А групи сягав 27,3±1,6 років, Б групи – 28,1±1,8 років. За даними акушерсько-гінекологічного анамнезу жінки не відрізнялися. Варто відзначити, що статистично значимих відмінностей між основною групою та групою порівняння за ступенем хронічної артеріальної гіпертензії (1 та 2 ступінь) не було виявлено: 30 % жінок групи А та 35 % групи Б мали хронічну артеріальну гіпертензію 1-го ступеня, 70 % та 65 %, відповідно – хронічну артеріальну гіпертензію 2-го ступеня. Серед супутніх уражень у вагітних визначалися: ожиріння 8 жінок групи А (26,7 %), 8 осіб (25,8 %) групи Б; варикозна хвороба у 3 жінок (10,0 %) групи А, 4 осіб (12,9 %) групи Б; патологія сечовидільної системи – у 2 випадках (6,6 %) у групі А та у 2 осіб (6,45 %) групи Б; патологія щитоподібної залози – 2 жінки (6,6 %) групи А та у 1 особи (3,22 %) Б групи; анемія вагітних – у 4 жінок (13,3 %) А групи та 4 осіб (12,9 %) Б групи; хронічний вірусний гепатит С в стадії ремісії у 1 жінки Б групи (3,22 %). В результаті проведеного аналізу перебігу вагітностей та виникнення ускладнень пологів нами було встановлено, що призначення ацетилсаліцилової кислоти додатково до стандартного лікування хронічної артеріальної гіпертензії відповідно до клінічних протоколів у дозі 150 мг/добу сприяло зменшенню частоти виникнення порушень матково-плацентарного та плодового кровообігу у 2,7 разів, затримки росту плода – у 8,8 разів та малого до гестаційного віку плоду – у 4,8 разів порівняно із результатами пацієнток, які отримували ацетилсаліцилову кислоту у дозі 100 мг/добу
Дод.точки доступу:
Deinichenko, О. V.
Krut, Yu. Ya.
Izbytska, N. G.
Slinko, О. М.
Gaidai, N. V.
Pavlyuchenko, M. I.
Amro, I. G.
Puchkov, V. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Herasymova, Ye. V.
Character and features of morphofunctional reactions of renal vessels in rats at chronic poisoning with acetylsalicylic acid [] = Характер та особливості морфофункціональних реакцій ниркових судин у щурів при хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою / Ye. V. Herasymova, A. H. Korytskyy // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 2. - P27-32. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
АСПИРИН -- ASPIRIN (анализ, фармакология)
ПОЧКИ -- KIDNEY (действие лекарственных препаратов)
КАПИЛЛЯРОВ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ -- CAPILLARY ACTION (действие лекарственных препаратов)
НЕФРОНЫ -- NEPHRONS (действие лекарственных препаратов, физиология)
Анотація: The prevalence and availability of aspirin-containing analgesic products makes them sources of unintentional overdose, and even suicidal admission. Therefore, the toxic effect of salicylates is an important cause of morbidity and mortality. In this case, as a rule, the target body is the kidneys. The purpose of the study was to identify the structural changes in the kidneys in the process of chronic poisoning with acetylsalicylic acid. In an experiment on rats using the histological methods of the study, it was found that chronic poisoning with acetylsalicylic acid leads to severe organ disorders in the kidneys, which are manifested in the form of congestive venous plethora with reactive ascending vasoconstriction of the arterial part of the blood route of the organ with a decrease in its throughput. At the same time there was a thickening of the walls of the vessels, which occurred both at the expense of increasing their tone, and due to edema, which was confirmed by the enlightenment of the cytoplasm of the leiomyocytes of the medial cover and an increase in the distance between the nuclei of adjacent layers of the smooth muscle cells. The endothelium of these arteries looked swollen as evidenced by the protrusion of its nuclei into the lumen of the vessels in the form of a “palisade”. Such changes can be considered as a protective reaction that partially prevents hemodynamic overload of the hemomicrocirculatory channel, known in the scientific literature as the reflex of Kitaev. However, in spite of this, in the process of chronic poisoning with acetylsalicylic acid, the complete compensation of blood circulation in the kidneys does not occur. Prolonged vasoconstriction leads to the tissue ischemia, which may be the cause of the development and progression of functional and dystrophic changes in the structural components of the organ parenchyma as a morphological substrate of renal insufficiency. Confirmation of this can be considered the changes in the glomerular apparatus found during the study, which consisted in the gradual reduction of the total area of nephrons with the simultaneous decrease in the area of capillary glomeruli. Moreover, the decrease in the area of capillary glomeruli occurred more intensively, which led to the expansion of urinary spaces. In the final stage of the experiment, the capillary glomeruli were often in collaptoid condition, their size significantly decreased, and the contours became uneven-hilly. Thus, because of the chronic poisoning by acetylsalicylic acid in the kidneys appears stagnant disturbances of the organ circulation, which cause ascending vasoconstriction in the arterial part of the blood stream of the organ, which subsequently leads to ischemia and dystrophic changes in its parenchyma.
Поширеність і доступність аспіриновмісних знеболюючих продуктів робить їх джерелами ненавмисного передозування, а то і суїцидального прийому. Тому токсична дія саліцилатів є важливою причиною захворюваності і смертності. При цьому, як правило, органом-мішенню бувають нирки. Метою дослідження було встановлення особливостей структурних змін у нирках в процесі хронічного отруєння ацетилсаліциловою кислотою. В експерименті на щурах з використанням гістологічних методів дослідження було встановлено, що хронічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою приводить до виражених розладів органного кровообігу у нирках, які проявляються у вигляді застійного венозного повнокров’я з реактивною висхідною вазоконстрикцією артеріального відділу кровоносного русла органу із зменшенням його пропускної здатності. При цьому спостерігалося потовщення стінок судин, яке відбувалося як за рахунок підвищення їх тонусу, так і за рахунок набряку, що підтверджувалося просвітленням цитоплазми лейоміоцитів середньої оболонки і збільшенням відстані між ядрами сусідніх шарів гладком’язових клітин. Ендотелій таких артерій виглядав набряклим про що свідчило випинання його ядер у просвіт судин у вигляді “частоколу”. Такі зміни можуть розглядатися, як захисна реакція, яка дозволяє частково запобігати гемодинамічному перевантаженню гемомікроциркуляторного русла, що у науковій літературі відомо як рефлекс Китаєва. Однак, не зважаючи на це, у процесі хронічного отруєння ацетилсаліциловою кислотою, повної компенсації кровообігу у нирках не відбувається. Тривала вазоконстрикція веде до ішемії тканин, що може бути причиною розвитку та прогресування функціональних і дистрофічних змін в структурних компонентах паренхіми органу як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності. Підтвердженням цього можна вважати виявлені у процесі дослідження зміни клубочкового апарату, котрі полягали у поступовому зменшенні загальної площі нефронів з одночасним зменшенням площі капілярних клубочків. Причому, зменшення площі капілярних клубочків відбувалося більш інтенсивно, що приводило до розширення сечових просторів. У завершальній стадії експерименту капілярні клубочки нерідко перебували у колаптоїдному стані, їх розміри значно зменшувалися, а контури ставали нерівномірно-горбистими. Таким чином, при хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою у нирках виникають розлади органного кровообігу застійного характеру, які викликають висхідну вазоконстрикцію в артеріальному відділі кровоносного русла органу, що у подальшому приводить до ішемії та дистрофічних змін у паренхімі.
Дод.точки доступу:
Korytskyy, A. H.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Janowska, H.
    Химиопрофилактика гастроинтестинального рака аспирином [Текст] / H. Janowska, P. Hooper, J. A. Jankowski // Ліки україни. - 2011. - № 7. - С. 7-10

Рубрики: Желудочно-кишечного тракта новообразования--лек тер

   Аспирин

Дод.точки доступу:
Hooper, P.
Jankowski, J. A.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Piskun, A. O.
Aspirin and calcium as a preventive therapy of early and late preeclampsia [Text] = Аспірин та кальцій як превентивна терапія у жінок з ранньою та пізньою прееклампсією / A. O. Piskun // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - P82-85. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
АСПИРИН -- ASPIRIN (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, тенденции)
Анотація: Preeclampsia and fetal growth restriction are major causes of perinatal death and handicap in survivors. Indications for aspirin during pregnancy are a matter of debate. The optimum dosage, from 75mg/day to 150mg/day, needs to be determined. The aim of the research was to estimate the impact of low-dose aspirin and calcium on prevention of preeclampsia. During the research there was conducted a prospective analysis of the effectiveness of aspirin and calcium in pregnant women with preeclampsia from VMCM hospital №1, in a period from 2016 till 2018. 88 women participated, they were divided into two investigated groups: I – 36 women with early preeclampsia (EP), and II group – 52 women with late preeclampsia (LP). In EP group 28 women were taking aspirin in dose of 75 mg, in LP – 36. Also, in EP group 12 women were taking low doses of calcium (˂1g/day), and 26 in LP group (tab. 1). Main diagnostically significant indexes were determined, which later underwent comparative analysis for all groups. Statistical processing of the obtained results was performed by odds ratio, its standard error and 95% confidence interval were calculated according to Altman, 1991. We didn’t define significant preventive differences in preeclampsia phenotype compared subgroups. Aspirin in dose of 75 mg/day and Calcium ˂1g/day is ineffective, also taking to account irregular intake – for 4-5-6 times per week. Preventive therapy requires definite period of beginning – 12 weeks of gestation and systemic everyday intake of drugs. In future, we need to explore a perfect dose of aspirin and calcium supplementation to prevent preeclampsia and hypertensive disorders in pregnancy
Прееклампсія та затримка внутрішньоутробного розвитку є основними причинами перинатальної смерті та інвалідності у тих, хто вижив. Покази до прийому аспірину під час вагітності основна із причин дебатів на сьогодні. Має бути визначена оптимальна доза, що варіюється від 75 до 150 мг/добу. Метою дослідження було оцінити вплив низьких доз аспірину та кальцію на профілактику прееклампсії. Під час дослідження було проведено проспективний аналіз ефективності профілактичного прийому аспірину та кальцію серед 88 вагітних з прееклампсією, на базі КНП ВМК ПБ №1, в період з 2016 по 2018 роки. Жінок було розділено на дві досліджувані групи: І – 36 жінок з ранньою прееклампсією (РП), ІІ група – 52 жінки з пізньою прееклампсією (ПП); з яких у першій підгрупі 28 жінок та 34 – у другій, отримували аспірин в дозі 75 мг починаючи з 12-14 тижня вагітності. Також у групі РП – 12 та у групі ПП – 26 жінок отримували кальцій в низьких дозах (˂1 г/добу). Було визначено основні діагностично значущі показники та проведено порівняльний аналіз у кожній групі. Під час статистичної обробки даних вираховували вірогідність шансів, його стандартну похибку та 95% довірчий інтервал, відповідно до Altman (1991). Значущих превентивних відмінностей для фенотипів прееклампсії в досліджуваних групах нами не було визначено. Аспірин у дозі 75 мг/добу та кальцій у дозі до 1г/добу, враховуючи нерегулярність прийому (4-5-6 раз на тиждень), не залежно від фенотипу прееклампсії, профілактичної дії не чинять. Превентивна терапія прееклампсії потребує чіткого терміну початку (до 12 тижнів) та систематичного прийому препаратів (щоденно). У майбутньому необхідно визначити ідеальну дозу аспірину та добавок кальцію для профілактики прееклампсії та гіпертензивних розладів під час вагітності
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Snyder, M. A.
Is there not a better way to prevent venousthromboembolism after total knee arthroplasty? [Text] = Существует ли лучший способ профилактики тромбоэмболии вен после эндопротезирования коленного сустава? / M. A. Snyder, O. E. Vyrva // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 1. - P72-79. - Библиогр.: с. 78-79

MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (профилактика и контроль, ультрасонография, этиология)
АСПИРИН -- ASPIRIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВОЗДУШНОЙ КОМПРЕССИИ ПРЕРЫВИСТОЙ АППАРАТУРА -- INTERMITTENT PNEUMATIC COMPRESSION DEVICES (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Background: aspirin at 325 mg twice daily is now included as a nationally approved venous thromboembolism prophylaxis protocol for low risk total knee arthroplasty patients. The purpose of this study is to examine if there is a difference in deep vein thrombosis occurrence after a limited tourniquet total knee arthroplasty using aspirin-based prophylaxis with or without extended use of mechanical compression device therapy. Methods: one hundred limited tourniquet total knee arthroplasty patients, whose deep vein thrombosis risk was managed with aspirin 325 mg twice daily for 3 weeks, were randomized to either utilizing an mechanical compression device during hospitalization only or extended use at home up to six weeks post-op. Lower extremity Duplex venous ultrasonography was completed on the second post-op day, 14 days post-op, and at 3 months post-op to confirm absence of deep vein thrombosis after treatment. Results: the deep vein thrombosis rate for the post-discharge mechanical compression device therapy group was 0 % and 23.1 % for the inpatient mechanical compression device group (p 0.001). All deep vein thrombosis resolved by 3 months postop. Patient satisfaction was 9.56 ± 0.82 for post-discharge mechanical compression device patients versus 8.50 ± 1.46 for in patient mechanical compression device patients (p 0.001). Conclusion: limited tourniquet total knee arthroplasty patients that were mobilized early, managed with Aspirin for 3 weeks post-op, and mechanical compression device therapy for up to 6 weeks post-op experienced superior deep vein thrombosis prophylaxis than patients receiving mechanical compression device therapy only as an inpatient (p 0.05). The 0 % incidence of non-symptomatic deep vein thrombosis prevented by Aspirin and extended use mechanical compression device further validates this type of prophylaxis in low deep vein thrombosis risk total knee arthroplasty patients
Нині аспірин у дозі 325 мг два рази на день включений у національний протокол США як профілактика венозної тромбоемболії в пацієнтів із низьким ризиком розвитку її після тотального ендопротезування колінного суглоба (ТЕКС). Мета: вивчити відмінності розвитку тромбозу глибоких вен (ТГВ) у хворих після ТЕКС, які одержували аспірин як профілактику, за умов обмеженого за часом використання турнікета з тривалим застосуванням або без пристрою для механічної компресійної терапії (ПМКТ). Методи: у дослідження включено 100 пацієнтів, які приймали профілактично аспірин 325 мг двічі на день протягом 3 тижнів. Хворих рандомізували на 2 групи залежно від тривалості застосування ПМКТ: І —лише протягом стаціонарного лікування, ІІ — з продовженням у домашніх умовах до 6 тижнів після операції. Дуплексне ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок усім пацієнтам проводили на 2 і 14-й дні, через 3 міс. після операції для оцінювання ТГВ. Результати: частота ТГВ у групі ІІ становила 0 %, а в І — 23,1 % (р 0,001). Усіх пацієнтів анкетовано і обстежено через 3 міс. після операції. Ступінь задоволення хворих групи ІІ становив 9,56 ± 0,82, а групи І (із періодом використання ПМКТ лише в стаціонарі) — 8,56 ± 1,46 (р 0,001). Висновки: пацієнти з лімітованим у часі використанням турнікета за ТЕКС, ранньою післяопераційною мобілізацією, профілактичним застосуванням аспірину 325 мг двічі на день протягом 3 тижнів і використанням ПМКТ до 6 тижнів після операції мали значно нижчий рівень розвитку ТГВ, ніж ті, яким застосовували ПМКТ лише в стаціонарі (р 0,05). Крім того, 0 % випадків безсимптомних ТГВ, яким запобігли аспірин і тривале використання ПМКТ, також підтверджує високу ефективність цього виду профілактики венозної тромбоемоболії у хворих із низьким ризиком її розвитку після ТЕКС
Дод.точки доступу:
Vyrva, O. E.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

USPSTF виключає з рекомендацій прийом аспірину для осіб старше 60 років як первинну профілактику серцево-судинних захворювань // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 5. - С. 74-76

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (профилактика и контроль)
АСПИРИН -- ASPIRIN
Анотація: Був опублікований новий проект рекомендацій робочої групі з профілактики захворювань у СШЛ (USPSTF — United States Preventive Services Task Force) щодо використання аспірину для первинної профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ), і ймовірно, що в документі буде обмежено популяції хворих, в яких його призначення варто розглядати
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Werner, E. F.
Новые исследования показывают, что использование низких доз аспирина эффективно предупреждает преэклампсию [Текст] / E. F. Werner // Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 1. - С. 81-82

MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (лекарственная терапия)
АСПИРИН -- ASPIRIN (прием и дозировка)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)